Регуляторні платформи як інструмент підвищення інноваційної активності в ЄС та Україні (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 16 липня 2025 р.)

У доповіді наведено актуальні результати фундаментальних і прикладних досліджень, спрямованих на підвищення рівня інноваційності економіки України, його інституційне забезпечення в контексті евроінтеграційних процесів, що відбуваються в країні. Під цим кутом зору розглянуто регуляторні платформи як...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2025
1. Verfasser:	Устименко, В.А.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2025
Schriftenreihe:	Вісник НАН України
Schlagworte:	З кафедри Президії НАН України
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/208585
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Регуляторні платформи як інструмент підвищення інноваційної активності в ЄС та Україні (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 16 липня 2025 р.) / В.А. Устименко // Вісник Національної академії наук України. — 2025. — № 9. — С. 57-64. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-208585
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-2085852025-11-03T01:04:53Z Регуляторні платформи як інструмент підвищення інноваційної активності в ЄС та Україні (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 16 липня 2025 р.) Regulatory platforms as a tool for increasing innovation activity in the EU and Ukraine (transcript of scientific report at the meeting of the Presidium of NAS of Ukraine, July 16, 2025) Устименко, В.А. З кафедри Президії НАН України У доповіді наведено актуальні результати фундаментальних і прикладних досліджень, спрямованих на підвищення рівня інноваційності економіки України, його інституційне забезпечення в контексті евроінтеграційних процесів, що відбуваються в країні. Під цим кутом зору розглянуто регуляторні платформи як точки зростання економіки та фактори сприяння впровадженню сучасних технологій, цифрових інструментів у модель прийняття управлінських рішень, бізнес-процеси, сферу надання публічних послуг тощо. The report presents the current results of fundamental and applied research aimed at increasing the level of innovation in the Ukrainian economy and its institutional support in the context of the European integration processes taking place in the country. From this perspective, regulatory platforms are considered as points of economic growth and factors facilitating the implementation of modern technological solutions and digital tools in the model of managerial decision-making, business processes, the sphere of public service provision, etc. 2025 Article Регуляторні платформи як інструмент підвищення інноваційної активності в ЄС та Україні (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 16 липня 2025 р.) / В.А. Устименко // Вісник Національної академії наук України. — 2025. — № 9. — С. 57-64. — укр. 1027-3239 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/208585 https://doi.org/10.15407/visn2025.09.057 uk Вісник НАН України application/pdf Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	З кафедри Президії НАН України З кафедри Президії НАН України
spellingShingle	З кафедри Президії НАН України З кафедри Президії НАН України Устименко, В.А. Регуляторні платформи як інструмент підвищення інноваційної активності в ЄС та Україні (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 16 липня 2025 р.) Вісник НАН України
description	У доповіді наведено актуальні результати фундаментальних і прикладних досліджень, спрямованих на підвищення рівня інноваційності економіки України, його інституційне забезпечення в контексті евроінтеграційних процесів, що відбуваються в країні. Під цим кутом зору розглянуто регуляторні платформи як точки зростання економіки та фактори сприяння впровадженню сучасних технологій, цифрових інструментів у модель прийняття управлінських рішень, бізнес-процеси, сферу надання публічних послуг тощо.
format	Article
author	Устименко, В.А.
author_facet	Устименко, В.А.
author_sort	Устименко, В.А.
title	Регуляторні платформи як інструмент підвищення інноваційної активності в ЄС та Україні (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 16 липня 2025 р.)
title_short	Регуляторні платформи як інструмент підвищення інноваційної активності в ЄС та Україні (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 16 липня 2025 р.)
title_full	Регуляторні платформи як інструмент підвищення інноваційної активності в ЄС та Україні (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 16 липня 2025 р.)
title_fullStr	Регуляторні платформи як інструмент підвищення інноваційної активності в ЄС та Україні (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 16 липня 2025 р.)
title_full_unstemmed	Регуляторні платформи як інструмент підвищення інноваційної активності в ЄС та Україні (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 16 липня 2025 р.)
title_sort	регуляторні платформи як інструмент підвищення інноваційної активності в єс та україні (стенограма доповіді на засіданні президії нан україни 16 липня 2025 р.)
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate	2025
topic_facet	З кафедри Президії НАН України
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/208585
citation_txt	Регуляторні платформи як інструмент підвищення інноваційної активності в ЄС та Україні (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 16 липня 2025 р.) / В.А. Устименко // Вісник Національної академії наук України. — 2025. — № 9. — С. 57-64. — укр.
series	Вісник НАН України
work_keys_str_mv	AT ustimenkova regulâtorníplatformiâkínstrumentpídviŝennâínnovacíjnoíaktivnostívêstaukraínístenogramadopovídínazasídanníprezidíínanukraíni16lipnâ2025r AT ustimenkova regulatoryplatformsasatoolforincreasinginnovationactivityintheeuandukrainetranscriptofscientificreportatthemeetingofthepresidiumofnasofukrainejuly162025
first_indexed	2025-11-03T02:05:59Z
last_indexed	2025-11-04T02:04:46Z
_version_	1847823577207799808
fulltext	ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2025, № 9 57 doi: https://doi.org/10.15407/visn2025.09.057 РЕГУЛЯТОРНІ ПЛАТФОРМИ ЯК ІНСТРУМЕНТ ПІДВИЩЕННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ АКТИВНОСТІ В ЄС ТА УКРАЇНІ Стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 16 липн я 2025 року У доповіді наведено актуальні результати фундаментальних і приклад- них досліджень, спрямованих на підвищення рівня інноваційності економі- ки України, його інституційне забезпечення в контексті евроінтеграцій- них процесів, що відбуваються в країні. Під цим кутом зору розглянуто регуляторні платформи як точки зростання економіки та фактори сприяння впровадженню сучасних технологій, цифрових інструментів у модель прийняття управлінських рішень, бізнес-процеси, сферу надання пу блічних послуг тощо. Вельмишановний пане президенте! Вельмишановні члени Президії, запрошені! Пропоную до вашої уваги доповідь про регуляторні платфор- ми, їхню роль в інноваційному розвитку, проблеми та перспек- тиви їх впровадження у правове поле України та ЄС. У сучасному світі регуляторні платформи розглядають як точки зростання економіки, фактор докорінних змін в обра- них державами стратегіях і тактиках перетворень у різних сфе- рах суспільних відносин, які сприяють впровадженню сучас- них технологій та цифрових інструментів у модель прийняття управлінських рішень, бізнес-процеси, сферу надання публіч- них послуг тощо. Регуляторна платформа — це основа, яка дозволяє тестува- ти інновації в контрольованому реальному середовищі відпо- відно до конкретного плану, розробленого та контрольованого компетентним органом. Безбар’єрність регуляторного середо- вища, що забезпечується завдяки регуляторним платформам, дозволяє вчасно виявляти проблеми на шляху інновацій до певного сектору економіки та усувати їх ще на етапі тестування конкретного інноваційного продукту. Відповідно, держави, які впроваджують регуляторні платформи, мають більш конкурен- УСТИМЕНКО Володимир Анатолійович — член-кореспондент НАН України, директор Державної установи «Інститут економіко- правових досліджень імені В.К. Мамутова Національної академій наук Укра їни» 58 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2025. (9) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ тоспроможну інноваційну інфраструктуру та більш ефективне законодавче поле, що сприяє залученню інвесторів у різні сфери економіч- них відносин. Невипадково країни, які активно користу- ють ся цим інструментом, як правило, посіда- ють перші позиції в Глобальному інноваційно- му індексі (GII), що ранжує світові економіки за їхнім інноваційним потенціалом. Так, у GII 20241 серед лідерів були Швейцарія (67,5 ба- лів), Швеція (64,5), США (62,4), Сінгапур (61,2), Велика Британія (61,0), Південна Корея (60,9), Фінляндія (59,4), Нідерланди (58,8), Німеччина (58,1), Данія (57,1), Китай (56,3), Франція (55,4), Японія (54,1), Канада (52,9), Ізраїль (52,7). Україна з 29,5 балами посіла в цьому рейтин- гу 60-те місце2, опустившись на п’ять позицій порівняно з попереднім 2023 р. (55-те місце), і зараз займає 4-те місце серед групи з 38 країн з доходами, нижчими за середні (рис. 1). Позиції України в GII 2024 погіршили- ся переважно через зниження показників, пов’язаних з такими критеріями, як інституці- ональність (107-ме місце) та людський капітал і дослідження (54-те місце), Йдеться, зокрема, про рівень вступу до закладів вищої освіти (44- те місце), очікувану тривалість навчання (76-те місце), ефективність державного управління 1 Global Innovation Index 2024. https://surl.li/hshqgq 2 Ukraine ranking in the Global Innovation Index 2024. https://www.wipo.int/gii-ranking/en/ukraine (99-те місце) та верховенство права (115-те міс- це). Залучення прямих іноземних інвестицій також значно скоротилося (88-ме місце). Спроможність забезпечити суверенітет та економічний розвиток держави, особливо в умовах збройної агресії, стає реальною, зо- крема, в разі значного прискорення науково- технічного прогресу, а отже, і досягнення ви- сокого ступеня інноваційності економіки. У сучасному світі інновації перетворюються на вирішальний фактор отримання переваг, не- хтування яким може створити значні іннова- ційні «розриви» між різними країнами світу. Про це, зокрема, йдеться у щорічному рейтингу Європейське інноваційне табло — 20243, який дає порівняльну оцінку результатів досліджень та інн овацій держав — членів ЄС та 12 інших європейських країн поза ЄС. У цьому докумен- ті країни ЄС за зведеним інноваційним індек- сом згруповано в чотири категорії: 1) лідери інновацій (показники перевищу- ють 125 % від середнього показника по ЄС, який дорівнює 110 %) — Данія, Швеція, Фін- ляндія, Нідерла нди; 2) сильні інноватори (від 100 до 125 %) — Бельгія, Австрія, Ірландія, Люксембург, Німеч- чина, Кіпр, Естонія, Франція; 3) помірні інноватори (від 70 до 100 %) — Словенія, Іспанія, Чехія, Італія, Мальта, Литва, Португалія, Греція, Угорщина; 4) зростаючі інноватори (менш як 70 % від середнього показника по ЄС) — Хорватія, Польща, Словаччина, Латвія, Болгарія, Руму- нія. Серед країн — не членів ЄС є, власне, і лідер рейтингу — Швейцарія з показни ком 138,4 %. Україна ж посідає передостаннє 38-ме місце, перебуваючи між Боснією і Герцеговиною (37- ме місце) і Молдовою (39-те місце) з показни- ком 32,5 % (середній показник у групі «зроста- ючі інноватори» — 48 %). Зважаючи на такі невтішні для України ре- зультати, слід констатувати, що виявлені ще у 2015 р., під час підготовки національної до- 3 Th e European Innovation Scoreboard 2024. https://surl.lt/vafxfi Рис. 1. Рейтингові оцінки деяких країн у Глобальному інноваційному індексі 2024 ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2025, № 9 59 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ Рис. 2. Витрати на дослідження та розробки в Євросо- юзі та деяких технологічно розвинених країнах світу, у % ВВП повіді «Інноваційна Україна 2020», ключові проблеми, з якими стикається наша країна на шляху до інноваційного розвитку, так і не було вирішено, а глобальні виклики сучасного етапу розвитку світу, включно з коронакризою та ві- йною РФ проти України, лише погіршили наші спроможності в цій сфері. У Європейському інноваційному табло — 2024 наголошено, що в Євросоюзі витрати на дослідження та розробки останніми роками зростали дуже повільно — з 2015 по 2022 р. лише на 0,1 % (з 2,1 до 2,2 % ВВП), тоді як цільо- вий показник ЄС за цим напрямом становить 3 % ВВП. При цьому витрати на дослідження та розробки в ЄС значно відстають від показ- ників інших технологічно розвинених країн (рис. 2). Так, Південна Корея витрачає на дослі- дження та розробки 5,2 % ВВП, США — 3,6 %, Японія — 3,4 %, Китай — 2,6 %. Європейська комісія звертає увагу на сис- темні ризики у сфері досліджень та розробок, які слід враховувати під час моделювання сис- теми заходів із формування та реалізації інно- ваційної політики ЄС. Насамперед, попри ви- щий рівень диверсифікації технологічної бази Євросоюзу порівняно з іншими країнами сві- ту, непропорційно великою є спеціалізація на менш складних технологіях. На думку Євроко- місії, це може створити «пастку середніх тех- нологій», підриваючи потенціал майбутнього зростання. Наприклад, компанії ЄС були лідерами в ав- томобільному секторі (61 % загального обсягу), тоді як в інших високотехнологічних секторах (охорона здоров’я, апаратне та програмне за- безпечення інформаційно-комунікаційних технологій тощо) інвестори з ЄС відставали (рис. 3). За останні десять років виробництво інновацій в Євросоюзі дещо зросло (на 8 %), але залишається нижчим, ніж у США, Великій Британії, Японії. До того ж і Китай швидко на- здоганяє зі зростанням на 28 % за той самий період. На тлі переваг і недоліків політики ЄС у сфері досліджень та розробок стан інституці- онального та фінансового забезпечення роз- витку інноваційної діяльності в Україні можна охарактеризувати як незадовільний, зі значним відставанням від показників ЄС. На це прямо вказано в аналітичній частині Стратегії цифро- вого розвитку інноваційної діяльності України на період до 2030 року4. В Україні частка доданої вартості за витра- тами виробництва високо- та середньотехно- логічних секторів у загальному обсягу доданої 4 Про схвалення Стратегії цифрового розвитку інно- ваційної діяльності України на період до 2030 року та затвердження операційного плану заходів з її реалі- зації у 2025—2027 роках: розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.12.2024 № 1351-р. https://surl.lu/tbqyew Рис. 3. Порівняння інвестицій в окремі сектори еконо- міки компаній з ЄС, США, Китаю та Японії 60 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2025. (9) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ Рис. 4. Рейтингові оцінки деяких кра- їн у Глобальному інноваційному індексі 2024 за критерієм нор- мативної якості та верховенства права (для порів- няння показано оцінку України за цим критерієм у 2023 р.) вартості за витратами виробництва перероб- ної промисловості в останні роки становила 25,3 %. За даними Світового банку, у 2020 р. Україна за цим показником перебувала май- же на рівні інших держав регіону — Польщі (33,3 %), Болгарії (32,6 %), але значно відстава- ла від країн-лідерів: Сінгапуру (82,1 %), Швей- царії (65,5 %), Південної Кореї (63,8 %), Ката- ру (63,5 %), Німеччини (61,3 %), Данії (58,5 %), Японії (56,9 %), Ірландії (54,8 %). Наукомісткість валового внутрішнього про- дукту в Україні, на жаль, неухильно зменшу- ється — з 0,7 % у 2013 р. до критичного значен- ня 0,33 % у 2023 р., що не могло не позначитися на рейтинговій оцінці України в GII 2024. Не в останню чергу мотивація щодо при- швидшення інноваційних розробок та їх по- дальшої комерціалізації залежить від якості за- конодавства, ефективності захисту прав інвес- торів, усунення адміністративних бар’єрів. За критерієм нормативної якості Україна втрати- ла бали в GII 2024 порівняно з GII 2023 — 33,1 проти 34,9, так само як і за критерієм верхо- венства права — 17,5 проти 20,4 у 2023 р. Уза- гальнена оцінка нормативної якості та верхо- венства права знизилася з 27,65 у 2023 р. до 25,3 у 2024 р. (рис. 4). Це може свідчити про недо- статньо ефективну правову політику держави та зниження якості правотворчої діяльності, що підтверджується висновками, наведеними у звіті Єврокомісії про прогрес України в рамках Пакета розширення ЄС — 20245. Неадаптивність законодавства України при- зводить до скорочення обсягів державних та приватних інвестицій, а також до зменшення кількості інноваторів. Зокрема, дані, наведе- ні у Європейському інноваційному табло за 2024 р.6, свідчать про те, що Україна істотно відстає за показником кількості інноваторів: у 2022 р. лише 5,9 % суб’єктів малого та серед- нього підприємництва впровадили процесні інновації, а 4,4 % — продуктові інновації. Зважаючи на такий стан інноваційного роз- витку, Кабінет Міністрів України визнав за необхідне проведення досліджень щодо вико- ристання в Україні інструменту регуляторних платформ, або так званих «пісочниць» (regu- latory sandboxes), а також здійснення заходів з популяризації його застосування. Це рішення 5 Україна демонструє неабияку стійкість і відданість європейському шляху, попри умови повномасштаб- ного російського вторгнення, — Звіт Єврокомісії в межах Пакета розширення ЄС-2024. https://www.rada.gov.ua/print/255290.html 6 Th e European Innovation Scoreboard 2024. https://surl.lt/vafxfi ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2025, № 9 61 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ було закріплено в Стратегії відновлення, ста- лого розвитку та цифрової трансформації ма- лого і середнього підприємництва на період до 2027 року7. З огляду на сучасний стан розвитку законо- давства, процес впровадження регуляторних платформ в Україні перебуває на початково- му етапі, про що свідчать поодинокі проєкти з тестування інноваційних фінансових і пла- тіжних продуктів, реалізація яких триває за ініціативою Національного банку України. На цьому етапі відбувається й окреслення май- бутньої моделі правового регулювання штуч- ного інтелекту з використанням можливостей регуляторних платформ. Дорожню карту ін- ституціональних змін було презентовано Мі- ністерством цифрової трансформації України в аналітичному виданні «Біла книга з регулю- вання штучного інтелекту в Україні: бачення Мінцифри»8. Застосування регуляторних платформ у складних умовах воєнного часу та з урахуван- ням нових викликів повоєнного відновлення потребує значно ширшого масштабування їх позитивного ефекту з поширенням на різні га- лузі економіки, інші види господарської діяль- ності та на економічно активних суб’єктів. Перспективи подальшого вдосконалення за- конодавства України щодо створення право- вих передумов для активнішого впровадження регуляторних платформ у різні сфери розвитку держави й суспільства пов’язують зі ступенем адаптації до права ЄС. На дослідження фун- даментальних питань адаптації правової сис- теми України, інноваційних складових розви- тку країни спрямовано НДР «Трансформація національної правової парадигми в контексті інтеграції у європейський економічний та полі- 7 Про схвалення Стратегії відновлення, сталого розви- тку та цифрової трансформації малого і середнього підприємництва на період до 2027 року та затвер- дження операційного плану заходів з її реалізації у 2024—2027 роках: розпорядження Кабінету Міні- стрів України від 30.08.2024 № 821-р. https://surl.li/pmmvtf 8 Біла книга з регулювання штучного інтелекту в Укра- їні: бачення Мінцифри. https://surl.li/eblisu тико-правовий простір» та «Методологічні за- сади нормопроєктування в контексті адаптації до права Європейського Союзу», які Інститут економіко-правових досліджень (ІЕПД) імені В.К. Мамутова НАН України виконує в рамках цільової програми наукових досліджень НАН України «Правотворчість в Україні: доктри- нальні засади, правове регулювання і практика здійснення». З прийняттям Закону України «Про право- творчу діяльність» вирішального значення на- буває діяльність НАН України зі здійснення юридичного прогнозування розвитку зако- нодавства України, зокрема щодо створення передумов для впровадження регуляторних платформ в інструментальну базу формування та реалізації різних векторів державної полі- тики. Досягненню цієї мети сприяє діяльність Наукової ради НАН України з питань право- творчої діяльності, до складу якої входять і фа- хівці нашої установи. У цьому контексті слід відзначити великий обсяг робіт з розроблення й опрацювання змін до законодавства з наукової та інноваційної ді- яльності, проведених у НАН України відповід- ною робочою групою під головуванням акаде- міка НАН України О.Л. Копиленка. Крім того, наш Інститут здійснює щоденний моніторинг змін законодавства у сфері науки та інновацій. На жаль, далеко не всі наші пропозиції врахо- вують при ухваленні нормативних актів. Важ- ливу координаційну роботу проводить також Наукова рада з питань правотворчої діяльності при Президії НАН України, яку очолює акаде- мік НАН України С.І. Пирожков. Сподіваємо- ся, що під час розроблення наукової концепції розвитку законодавства України питання пра- вового забезпечення інноваційного розвитку і ролі в цьому процесі НАН України знайде на- лежне відображення. Хотів би подякувати керівництву НТК «Ін- ститут монокристалів НАН України» за по- передню згоду на вивчення можливості про- ведення економіко-правового експерименту з впровадження регуляторної платформи. Відомі в межах ЄС приклади функціонуван- ня регуляторних «пісочниць» переважно сто- 62 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2025. (9) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ суються цифровізації (в широкому сенсі), фі- нансових послуг, енергетики (зокрема, техно- логій з нульовим рівнем викидів для досягнен- ня кліматичних цілей ЄС), охорони здоров’я та безпеки харчових продуктів, правоохоронної діяльності, транспорту (рис. 5). У 12 країнах Європейської економічної зони (ЄЕЗ), а саме: Австрії, Данії, Латвії, Литві, Естонії, Греції, Угорщині, Італії, Мальті, Норвегії, Словаччині, Іспанії, діє 14 регуляторних «пісочниць», пере- важно у сферах банківської діяльності, страху- вання, цінних паперів, платіжного ринку. Регуляторні «пісочниці» поширені й у бага- тьох інших країнах світу — у США, Китаї, Ка- наді, Австралії, Південній Кореї, Саудівській Аравії, Сінгапурі, Індонезії, Ізраїлі. Основною сферою їх застосування є цифровий, енерге- тичний і транспортний сектори. Досить цікавим є досвід з інтеграції принци- пу інновацій у законодавство Німеччини, який передбачає застосування механізму регулятор- них платформ для всіх законопроєктів, пода- них федеральними міністерствами. Зокрема, це стосується випробування нових способів пасажирських перевезень, автономного водін- ня автомобілів. В опублікованому Федераль- ним міністерством економіки та енергетики Німеччини виданні «Створення простору для інновацій: посібник із регуляторних пісоч- ниць» зазначено, що залежно від мети формати положення про експеримент можуть істотно різнитися і набувати таких форм: • виняток із заборони — надає органам вла- ди дозвіл відхилятися від загальновстановле- них правил і норм; • виняток із вимоги щодо отримання дозво- лу — для проведення тестування законодавчий орган може скасувати зазвичай необхідну про- цедуру отримання дозволу або подання відпо- відної обов’язкової документації, що спрощує та заохочує проведення тестів, зменшуючи або усуваючи бюрократичні перепони; • скасування вимог щодо надання докумен- тації або використання певного обладнання — стосується положень про експеримент, за яки- ми законодавчий орган скасовує вимоги до до- кументації, використання обладнання або інші обов’язкові вимоги, щоб забезпечити можли- вість проведення тестування; • загальні положення — не охоплюють кон- кретні випадки, але відкривають можливості для створення винятків, що дає змогу прово- дити певні тести. Усе сказане вище дозволяє зробити висно- вок, що законодавство ЄС та країн — членів ЄС сприйняло підхід до встановлення відступів від нормативно-правових вимог у межах пра- вового експерименту, що відповідає принци- пу пропорційності, згідно з яким інструменти «кращого регулювання» повинні використову- ватися у спосіб, пропорційний типу втручання або ініціативи, важливості проблеми або мети, а також масштабу очікуваного або спостережу- ваного впливу. Це істотно відрізняє бачення концепції регу- ляторної платформи у праві ЄС від вітчизняно- го підходу до порядку реалізації положень про правовий експеримент у законодавчих актах, які регулюють діяльність суб’єктів господарю- вання в межах правового режиму, аналогічно- го регуляторній «пісочниці». Науковці нашого Інституту підготували останнім часом понад 20 пропозицій щодо внесення змін у законодавство України з пи- тань інноваційного розвитку, надали пропо- зиції до проєкту рішення РНБО «Про заходи щодо стимулювання інновацій для відвернен- ня та нейтралізації реальних та потенційних загроз в умовах воєнного стану та повоєнного Рис. 5. Сфери застосування регуляторних платформ у Євросоюзі ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2025, № 9 63 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ відновлення», підготували проєкт Положення про порядок створення та діяльності в систе- мі НАН України інноваційних кластерів (по- станова Президії НАН України від 07.02.2024 № 41). Втім, досягти істотних зрушень у пра- вовому забезпеченні державної інноваційної політики можливо лише в разі послідовних дій у межах триланкової системи зв’язків між дер- жавою, наукою та бізнесом, коли пропоновані НАН України підходи до впровадження регу- ляторних платформ спираються на потреби бізнесу і зрештою набувають правової форми. Найбільш прийнятним для використання в Україні, ймовірно, є спеціальний режим здій- снення господарської діяльності, що встанов- лює певні преференції для учасників регуля- торної платформи внаслідок регуляторного спрощення, зменшення обсягів адміністратив- них витрат чи звільнення від їх обов’язкової оплати (переважно для підтримки діяльності суб’єктів малого та середнього підприємни- цтва), надання державної допомоги на дослі- дження, розробки та інновації, зокрема для підтримки розвитку інфраструктури випробу- вань та експериментів, та застосування інших правових засобів стимулювання здійснення господарської діяльності. Участь у регуляторній платформі може по- легшити доступ інноваторів до фінансів і скоротити час виходу інновації на ринок, що особливо важливо для суб’єктів малого та се- реднього підприємництва. Зокрема, для зазна- чених суб’єктів передбачено певні сприятливі умови, пов’язані з доступом та участю у регу- ляторних платформах. Крім того, з метою встановлення єдиних правил надання державами — членами ЄС ін- новаційної допомоги, підтримки будівництва та модернізації інфраструктури, тестування експериментів Єврокомісія затвердила Рамко- ві умови щодо державної допомоги для дослі- джень, розробок та інновацій. Цей документ прийнято на виконання плану заходів, визна- чених у повідомленні Європейської Комісії «Нова європейська інноваційна програма»9. 9 Communication from the Commission to the European Parliament, the Council, the European Economic and Однак слід підкреслити, що преференційний режим має узгоджуватися із законодавством про захист економічної конкуренції і не при- зводити до ринкових викривлень. З огляду на їхню природу регуляторні плат- форми можна охарактеризувати як багатови- мірне правове явище, яке за сукупністю ознак можна віднести до таких категорій: 1) форми правового експерименту; 2) моделі адаптив- ного регулювання; 3) спеціальні режими здій- снення господарської діяльності. Регуляторні платформи як форма правового експерименту виконують сигнальну функцію для суб’єктів правотворчої діяльності і тим са- мим слугують доказовою базою при оцінюван- ні впливу підготовлених проєктів нормативно- правових актів, спрямованих на регулювання відповідних суспільних відносин з інтегрова- ним інноваційним елементом, а також сприя- ють підвищенню якості оцінювання ефектив- ності й результативності наявних правових заходів з реалізації цілей державної політики в певному секторі економіки. Національне законодавство, що визначає за- гальні підходи до юридичного проєктування актів законодавства в частині створення пе- редумов для правового експерименту у формі регуляторної платформи та особливості фор- мування правової моделі регуляторної плат- форми, потребує вдосконалення з урахуван- ням прогресивної правотворчої практики ЄС та підходів, закладених в актах права ЄС. Однією з цілей впровадження регуляторної платформи є пошук відповіді на питання, як усунути зумовлені недосконалістю законодав- ства бар’єри в доступі інновацій до відповід- ного ринку. У зв’язку з цим насамперед пропо- нується враховувати наявні правові акти ЄС у дотичній до правового експерименту сфері від- носин, що дозволить узгодити обрані методи й засоби підвищення ефективності національно- го законодавства із сучасними змінами в полі- тиці ЄС. Social Committee and the Committee of the Regions “A New European Innovation Agenda”. COM (2022) 332. https://surl.li/gbdmei 64 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2025. (9) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ Volodymyr A. Ustymenko V. Mamutov Institute of Economic and Legal Researches of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine ORCID: https://orcid.org/0000-0002-1094-422X REGULATORY PLATFORMS AS A TOOL FOR INCREASING INNOVATION ACTIVITY IN THE EU AND UKRAINE Transcript of scientifi c report at the meeting of the Presidium of NAS of Ukraine, July 16, 2025 Th e report presents the current results of fundamental and applied research aimed at increasing the level of innovation in the Ukrainian economy and its institutional support in the context of the European integration processes taking place in the country. From this perspective, regulatory platforms are considered as points of economic growth and factors facilitat- ing the implementation of modern technological solutions and digital tools in the model of managerial decision-making, business processes, the sphere of public service provision, etc. Cite this article: Ustymenko V.A. Regulatory platforms as a tool for increasing innovation activity in the EU and Ukraine (transcript of scientifi c report at the meeting of the Presidium of NAS of Ukraine, July 16, 2025). Visn. Nac. Akad. Nauk Ukr. 2025. (9): 57—64. https://doi.org/10.15407/visn2025.09.057 Перспективним є також урахування досві- ду Німеччини щодо доцільності оцінювання проєктів нормативно-правових актів на пред- мет необхідності внесення положень про екс- перименти для конкретної сфери відносин з метою створення нових можливостей для роз- витку інновацій. При цьому впровадження принципу перестороги додатково сприятиме врахуванню та повноцінному використанню ризик-орієнтованого методу у вітчизняній правотворчій діяльності, особливо на етапі оцінювання впливу проєктів нормативно-пра- вових актів. Пріоритетність застосування цьо- го методу визнано основою для формування безпечного правового поля у сфері штучного інтелекту, про що йдеться в аналітичному ви- данні «Біла книга з регулювання штучного ін- телекту в Україні: бачення Мінцифри». В основу формування правової моделі ре- гуляторної платформи має бути покладено науково обґрунтований підхід, який спри- ятиме реалізації прогностичної функції на- уки, забезпечивши стратегічне передбачення майбутніх змін з урахуванням правотворчої практики та підходів, закладених у правових актах ЄС. Науково-аналітичний супровід процесів адаптації національних правових практик до стандартів ЄС є одним із ключових завдань для установ НАН України у плануванні та прове- денні комплексних міждисциплінарних дослі- джень за зазначеною тематикою. Дякую за увагу! За матеріалами засідання підготувала О.О. Мележик

Регуляторні платформи як інструмент підвищення інноваційної активності в ЄС та Україні (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 16 липня 2025 р.)

Institution

Ähnliche Einträge