Лікар за фахом, етнограф за покликанням: до 190-ї річниці від дня народження Степана Носа (1829-1901)

Нещодавно минула 190 річниця від дня народження українського письменника, громадського діяча, етнографа, народного лікаря Степана Даниловича Носа. Випускник медичного факультету Імператорського університету св. Володимира (нині – Київський національний університет імені Тараса Шевченка), він увійшов...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2019
Автор: Данилевич, А.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2019
Назва видання:Матеріали до української етнології
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/208622
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Лікар за фахом, етнограф за покликанням: до 190-ї річниці від дня народження Степана Носа (1829-1901) / А. Данилевич // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2019. — Вип. 18(21). — С. 188-190. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-208622
record_format dspace
spelling irk-123456789-2086222025-11-04T01:19:08Z Лікар за фахом, етнограф за покликанням: до 190-ї річниці від дня народження Степана Носа (1829-1901) Doctor by profession, ethnographer by vocation: to the 190th anniversary of the birth of Stepan Nis (1829-1901) Данилевич, А. Календар подій. Віхи життя та творчості видатних вітчизняних діячів Нещодавно минула 190 річниця від дня народження українського письменника, громадського діяча, етнографа, народного лікаря Степана Даниловича Носа. Випускник медичного факультету Імператорського університету св. Володимира (нині – Київський національний університет імені Тараса Шевченка), він увійшов в історію етнологічної науки як ґрунтовний знавець народної медицини, українського народного побуту, звичаїв, усної народної творчості, праці якого збагатили знання матеріальної і духовної культури українців. Прислужився він і на ниві медицини і лікарської справи, про що свідчать опубліковані розвідки вченого та численні нотатки, що зберігаються в архівних фондах і рукописних відділах бібліотек. 2019 Article Лікар за фахом, етнограф за покликанням: до 190-ї річниці від дня народження Степана Носа (1829-1901) / А. Данилевич // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2019. — Вип. 18(21). — С. 188-190. — укр. 2313-8505 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/208622 uk Матеріали до української етнології application/pdf Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Календар подій. Віхи життя та творчості видатних вітчизняних діячів
Календар подій. Віхи життя та творчості видатних вітчизняних діячів
spellingShingle Календар подій. Віхи життя та творчості видатних вітчизняних діячів
Календар подій. Віхи життя та творчості видатних вітчизняних діячів
Данилевич, А.
Лікар за фахом, етнограф за покликанням: до 190-ї річниці від дня народження Степана Носа (1829-1901)
Матеріали до української етнології
description Нещодавно минула 190 річниця від дня народження українського письменника, громадського діяча, етнографа, народного лікаря Степана Даниловича Носа. Випускник медичного факультету Імператорського університету св. Володимира (нині – Київський національний університет імені Тараса Шевченка), він увійшов в історію етнологічної науки як ґрунтовний знавець народної медицини, українського народного побуту, звичаїв, усної народної творчості, праці якого збагатили знання матеріальної і духовної культури українців. Прислужився він і на ниві медицини і лікарської справи, про що свідчать опубліковані розвідки вченого та численні нотатки, що зберігаються в архівних фондах і рукописних відділах бібліотек.
format Article
author Данилевич, А.
author_facet Данилевич, А.
author_sort Данилевич, А.
title Лікар за фахом, етнограф за покликанням: до 190-ї річниці від дня народження Степана Носа (1829-1901)
title_short Лікар за фахом, етнограф за покликанням: до 190-ї річниці від дня народження Степана Носа (1829-1901)
title_full Лікар за фахом, етнограф за покликанням: до 190-ї річниці від дня народження Степана Носа (1829-1901)
title_fullStr Лікар за фахом, етнограф за покликанням: до 190-ї річниці від дня народження Степана Носа (1829-1901)
title_full_unstemmed Лікар за фахом, етнограф за покликанням: до 190-ї річниці від дня народження Степана Носа (1829-1901)
title_sort лікар за фахом, етнограф за покликанням: до 190-ї річниці від дня народження степана носа (1829-1901)
publisher Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
publishDate 2019
topic_facet Календар подій. Віхи життя та творчості видатних вітчизняних діячів
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/208622
citation_txt Лікар за фахом, етнограф за покликанням: до 190-ї річниці від дня народження Степана Носа (1829-1901) / А. Данилевич // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2019. — Вип. 18(21). — С. 188-190. — укр.
series Матеріали до української етнології
work_keys_str_mv AT danileviča líkarzafahometnografzapoklikannâmdo190íríčnicívíddnânarodžennâstepananosa18291901
AT danileviča doctorbyprofessionethnographerbyvocationtothe190thanniversaryofthebirthofstepannis18291901
first_indexed 2025-11-04T02:06:49Z
last_indexed 2025-11-05T02:04:59Z
_version_ 1847914187407228928
fulltext 188 ЛІКАР ЗА ФАхОМ, ЕТНОГРАФ ЗА пОКЛИКАННЯМ: ДО 190-ї РІЧНИЦІ ВІД ДНЯ НАРОДжЕННЯ СТЕпАНА НОСА (1829–1901) Нещодавно минула 190 річниця від дня народження українського письменника, громадського діяча, етно- графа, народного лікаря Степана Дани- ловича Носа. Випускник медичного фа- культету Імператорського університету св. Володимира (нині – Київський наці- ональний університет імені Тараса Шев- ченка), він увійшов в історію етнологічної науки як ґрунтовний знавець народної ме- дицини, українського народного побуту, звичаїв, усної народної творчості, праці якого збагатили знання матеріальної і ду- ховної культури українців. Прислужився він і на ниві медицини і лікарської спра- ви, про що свідчать опубліковані розвід- ки вченого та численні нотатки, що збері- гаються в архівних фондах і рукописних відділах бібліотек. Народився С. Ніс 6 травня 1829 року в селі Понори Конотопського повіту Чер- нігівської губернії (нині – Талалаївсько- го р-ну Чернігівської обл.) у козацькій родині. Початкову освіту здобув у дяка, у десятилітньому віці поступив у Полтав- ську губернську гімназію, після закінчен- ня якої опановував професію лікаря-хі- рурга в Університеті св. Володимира. Родинне оточення, сімейні перекази про давнє козацьке минуле його праді- да – Григорія Антоновича Носа, який був полковим хорунжим і діда Івана Григо- ровича – прилуцького полковника, заці- кавили молодого Степана історією свого родоводу, долею пращурів, самобутньою українською культурою, традиціями, що передавалися від покоління до покоління. Він одягався у вишиванку і шаровари, любив співати українські пісні, записував їх, грав на скрипці й бандурі, збирав бі- бліотеку українських книг з історії козач- чини та народного побуту. У роки навчання в Університеті св. Во- лодимира жив у будинку на Хрещатику разом із такими ж студентами-українця- ми (близько 20 осіб) однією сім’єю, яку спільники «охрестили» Носівським ку- ренем, де все будувалося на дружніх то- вариських засадах: спільно харчувалися, колективно платили за житло, у вільний від навчання час вивчали рідну історію, сперечалися про майбутнє, у юнацько- му запалі присягалися присвятити своє життя й діяльність Батьківщині задля збереження усіх носіїв національної куль- тури, побуту, традицій простого народу, щоб «не бути іноземцями на своїй землі». У суспільстві активно діяло Кирило-Ме- фодіївське товариство, ідеями якого захо- плювався і С. Ніс. Після закінчення медичного факуль- тету, майбутній етнограф у роки Крим- ської війни (1853–1856) працював хі- рургом у воєнних шпиталях Таганрога, Ростова-на-Дону, за що був нагороджений медаллю «За участь у Кримській війні». У 1857 році С. Ніс мешкає у Харкові та здає іспит на звання повітового лікаря й оператора (хірурга), а з жовтня 1858 року працює в Чернігівській лікарській управі. Але й тут С. Ніс не змінює своїм науковим інтересам: збирає і записує українську народну пісенну й віршовану творчість, захоплюється рецептурою поварського мистецтва і, звісно, занотовує усі народні засоби лікування поширених на той час захворювань, особливо травами. Він ви- користовував їх у випадках, коли медичні препарати виявлялися недієвими. Насправді він був «народним лікарем», знав побутові та кліматичні особливості регіону, антропологічні характеристи- ки населення і традиційні світоглядні уявлення українців, тому народні ліки сукупно із переказами, повір’ями і при- казками, на його думку, мали допомагати душі й тілу. Окрім опублікованих праць, зокрема «Про хвороби і як їм запомог- ти» (Київ, 1874), «Про холеру» (Київ, 1875), низки статей у газеті «Чернигов- ские губернские ведомости», у часописах «Киевская старина» й «Основа» залиши- лося чимало рукописних етнографічних нотаток, щоденникових записів, у яких учений зафіксував відомі з давніх часів народні рецепти лікування болі в горлі, кашлю, переохолодження тощо. Він на- зиває трави, які допомагають при різних www.etnolog.org.ua IM FE 189 захворюваннях: горицвіт, сон-трава, ди- восил, кропива, хміль польовий, зозулині сльози, воронове око, полинь тощо. Усі вони подаються із поясненням їх зовніш- нього вигляду і зазначенням місцевості, де ростуть. Автор наводить і рецептуру їх приготування й використання. Незважаючи на те, що С. Ніс був про- фесійним лікарем, його цікавили й інші проблеми повсякденного життя україн- ців, зокрема вивчення традиційного на- ціонального кулінарного мистецтва. У ру- кописній праці «Поварство українське» (1854), що зберігається в архівних на- укових фондах Інституту мистецтвознав- ства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України, етнограф описує технологію приготування багатьох українських страв: пампушок, галушок, різновидів борщу (літнього, осіннього, скоромного, пісного з хроном, з карасями, з судаком), перепічки, куліша, хлібної бабки, вишкварок, гречаників, коржів з маком, закусок з бузини, наливок (вишне- вої, слив’янки, яблунівки, смородинівки) та інші рецепти поварського мистецтва. Окрім наукової діяльності, С. Ніс був і знаним громадським діячем. Зокрема, брав участь у заснуванні Чернігівської громади, у 1863 році був заарештований за розповсюдження листівок товариства «Земля і Воля» та брошур антиурядового спрямування, через що майже рік провів у Олексіївському равеліні Петропавлів- ської фортеці Петербурга. У 1864 році був виправданий і повернувся до Черні- гова (з посади оператора Чернігівської управи його вже було звільнено). Задля убезпечення свого регіону від «поширення малоросійських тенденцій» адміністрація Чернігова знову висилає С. Носа (формально переводом на нове місце служби) до міста Білозерська Нов- городської губернії, де етнограф провів майже вісім років (до 1872 р). Залиши- лися сотні сторінок різноманітних записів С. Носа – лікаря, етнографа, антрополо- га, народознавця, справжнього україн- ця, який усе життя працював для свого народу. Повернувшись додому, учений пори- нув у громадсько-наукове життя, яке ви- рувало на Чернігівщині. Співпрацював з Південно-західним відділом Російського географічного товариства, яке функціону- вало в Києві у 1873–1876 роках і плану- вало публікацію етнографічних матеріа- лів, заснування Музею старожитностей. З цією метою С. Ніс передав до товариства чимало власних етнографічних записів, зокрема, українських народних пісень, а також зібрані ним національне вбрання, побутові речі, зброю тощо. У 1876 році його було призначено по- вітовим лікарем у місто Ярославль, а з 1878 року він працює у Люцині й По- лоцьку Вітебської губернії до 1882 року. Упродовж 1883–1886 років проживав у Болгарії і Туреччині, знайомився з куль- турою і побутом цих народів, відшукову- вав східні впливи на мову, звичаї, тра- диційні обряди українців. У 1886 році повернувся в Чернігів, займався медич- ною практикою, продовжував збирати і занотовувати методи лікування розповсю- джених хвороб, багатьом з яких самостій- но давав назви: «болячка на шлунках», «пропали легені», «печія животкова» тощо. На початку 1891 року був призна- чений на посаду міського лікаря міста Го- родня, де і мешкав до кінця життя разом із дружиною Устиною Назарівною і двома синами – В’ячеславом і Ростиславом. Останнє десятиліття життя С. Носа було спокійним і творчо насиченим: до- слідник написав спогади, що були опу- www.etnolog.org.ua IM FE 190 бліковані 1893 року в часописі «Киевская старина», видав оголошення – звернення до можливих видавців його творів, які власноруч підготував до друку. Пам’ять про свого талановитого земля- ка зберігають містяни в Чернігові й Горо- дні. Щорічно, у травні, в Городнянському історико-краєзнавчому музеї, зусиллями вчених Національного університету «Чер- нігівський колегіум» імені Т. Г. Шевчен- ка, Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка, Городнянської центральної бібліотеки, відбуваються Носівські читання, у яких беруть участь дослідники його творчос- ті та краєзнавці, збирачі етнографічних пам’яток минулого. Помер С. Ніс 10 січня 1901 року в Горо- дні, де і похований. У 1903 році на моги- лі встановлено чотиригранний гранітний обеліск з меморіальним написом «Україн- ський етнограф доктор Степан Данилович Ніс 1829–1900». У 2016 році вулиця А. Гайдара у Чер- нігові перейменована на вулицю Степана Носа. Є вулиця на його честь і в Горо- дні, де жив і працював збирач народних скарбів. Аліса Данилевич www.etnolog.org.ua IM FE