Народознавча діяльність Михайла Коцюбинського як підґрунтя до формування джерельної основи повісті "Тіні забутих предків"
У статті охарактеризовано внесок Михайла Коцюбинського (1864–1913) у розвиток народознавства наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. Митець відомий не лише як письменник-прозаїк, але і як збирач та дослідник фольклорно-етнографічних матеріалів. Значну їх частину було зібрано на Поділлі й Чернігівщині, зо...
Збережено в:
| Дата: | 2019 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2019
|
| Назва видання: | Матеріали до української етнології |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/208623 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Народознавча діяльність Михайла Коцюбинського як підґрунтя до формування джерельної основи повісті "Тіні забутих предків" / А. Карпенко // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2019. — Вип. 18(21). — С. 179-187. — Бібліогр.: 33 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-208623 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-2086232025-11-04T01:11:58Z Народознавча діяльність Михайла Коцюбинського як підґрунтя до формування джерельної основи повісті "Тіні забутих предків" The ethnographic activity of Mykhailo Kotsyubynskyi as a basement for the formation of the source basis of the story “Shadows of Forgotten Ancestors” Карпенко, А. Календар подій. Віхи життя та творчості видатних вітчизняних діячів У статті охарактеризовано внесок Михайла Коцюбинського (1864–1913) у розвиток народознавства наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. Митець відомий не лише як письменник-прозаїк, але і як збирач та дослідник фольклорно-етнографічних матеріалів. Значну їх частину було зібрано на Поділлі й Чернігівщині, зокрема, народні пісні, прислів’я, приказки, легенди, балади, згодом опубліковано. М. Коцюбинський досліджував не лише український фольклор, а й молдавський і кримськотатарський, що підтверджує присутність численних етнографізмів у його літературних творах. The present article highlights the contribution of Mykhaylo Kotsiubynskyi (1864–1913) to the development of ethnology in the late 19th to early 20th century. He is known not only as a prose-writer, but also as a collector of folkloric and ethnographic materials, and their researcher. A considerable part of the materials collected in Podillia and Chernihivshchyna (folk songs, proverbs, sayings, legends, ballads) was published. At the same time, M. Kotsiubynskyi studied not only Ukrainian folklore, but Moldovan and Crimean Tatar ones as well, which is proved by the presence of numerous ethnographisms in his literary works. 2019 Article Народознавча діяльність Михайла Коцюбинського як підґрунтя до формування джерельної основи повісті "Тіні забутих предків" / А. Карпенко // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2019. — Вип. 18(21). — С. 179-187. — Бібліогр.: 33 назв. — укр. 2313-8505 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/208623 821.161.2-31(092)КОЦ uk Матеріали до української етнології application/pdf Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Календар подій. Віхи життя та творчості видатних вітчизняних діячів Календар подій. Віхи життя та творчості видатних вітчизняних діячів |
| spellingShingle |
Календар подій. Віхи життя та творчості видатних вітчизняних діячів Календар подій. Віхи життя та творчості видатних вітчизняних діячів Карпенко, А. Народознавча діяльність Михайла Коцюбинського як підґрунтя до формування джерельної основи повісті "Тіні забутих предків" Матеріали до української етнології |
| description |
У статті охарактеризовано внесок Михайла Коцюбинського (1864–1913) у розвиток народознавства наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. Митець відомий не лише як письменник-прозаїк, але і як збирач та дослідник фольклорно-етнографічних матеріалів. Значну їх частину було зібрано на Поділлі й Чернігівщині, зокрема, народні пісні, прислів’я, приказки, легенди, балади, згодом опубліковано. М. Коцюбинський досліджував не лише український фольклор, а й молдавський і кримськотатарський, що підтверджує присутність численних етнографізмів у його літературних творах. |
| format |
Article |
| author |
Карпенко, А. |
| author_facet |
Карпенко, А. |
| author_sort |
Карпенко, А. |
| title |
Народознавча діяльність Михайла Коцюбинського як підґрунтя до формування джерельної основи повісті "Тіні забутих предків" |
| title_short |
Народознавча діяльність Михайла Коцюбинського як підґрунтя до формування джерельної основи повісті "Тіні забутих предків" |
| title_full |
Народознавча діяльність Михайла Коцюбинського як підґрунтя до формування джерельної основи повісті "Тіні забутих предків" |
| title_fullStr |
Народознавча діяльність Михайла Коцюбинського як підґрунтя до формування джерельної основи повісті "Тіні забутих предків" |
| title_full_unstemmed |
Народознавча діяльність Михайла Коцюбинського як підґрунтя до формування джерельної основи повісті "Тіні забутих предків" |
| title_sort |
народознавча діяльність михайла коцюбинського як підґрунтя до формування джерельної основи повісті "тіні забутих предків" |
| publisher |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| publishDate |
2019 |
| topic_facet |
Календар подій. Віхи життя та творчості видатних вітчизняних діячів |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/208623 |
| citation_txt |
Народознавча діяльність Михайла Коцюбинського як підґрунтя до формування джерельної основи повісті "Тіні забутих предків" / А. Карпенко // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2019. — Вип. 18(21). — С. 179-187. — Бібліогр.: 33 назв. — укр. |
| series |
Матеріали до української етнології |
| work_keys_str_mv |
AT karpenkoa narodoznavčadíâlʹnístʹmihajlakocûbinsʹkogoâkpídgruntâdoformuvannâdžerelʹnoíosnovipovístítínízabutihpredkív AT karpenkoa theethnographicactivityofmykhailokotsyubynskyiasabasementfortheformationofthesourcebasisofthestoryshadowsofforgottenancestors |
| first_indexed |
2025-11-04T02:06:53Z |
| last_indexed |
2025-11-05T02:05:04Z |
| _version_ |
1847914192803201024 |
| fulltext |
179
УДК 821.161.2-31(092)КОЦ Андрій Карпенко
(Львів)
НАРОДОЗНАВЧА ДІЯЛЬНІСТЬ
МИхАйЛА КОЦюБИНСЬКОГО ЯК пІДҐРУНТЯ
ДО ФОРМУВАННЯ ДжЕРЕЛЬНОЇ ОСНОВИ
пОВІСТІ «ТІНІ ЗАБУТИх пРЕДКІВ»
У статті охарактеризовано внесок Михайла Коцюбинського (1864–1913) у розвиток народо-
знавства наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. Митець відомий не лише як письменник-про-
заїк, але і як збирач та дослідник фольклорно-етнографічних матеріалів. Значну їх частину
було зібрано на Поділлі й Чернігівщині, зокрема, народні пісні, прислів’я, приказки, легенди,
балади, згодом опубліковано. М. Коцюбинський досліджував не лише український фольклор,
а й молдавський і кримськотатарський, що підтверджує присутність численних етнографізмів
у його літературних творах.
Ключові слова: Михайло Коцюбинський, народознавча діяльність, «Тіні забутих предків»,
джерела, Гуцульщина.
The present article highlights the contribution of Mykhaylo Kotsiubynskyi (1864–1913) to the de-
velopment of ethnology in the late 19th to early 20th century. He is known not only as a prose-writer,
but also as a collector of folkloric and ethnographic materials, their researcher. A considerable part
of the materials collected in Podillia and Chernihivshchyna (folk songs, proverbs, sayings, legends,
ballads) was published. At the same time, M. Kotsiubynskyi studied not only Ukrainian folklore, but
Moldovan and Crimean Tatar ones as well, which is proved by the presence of numerous ethnogra-
phisms in his literary works.
Keywords: Mykhaylo Kotsiubynskyi, ethnologicaal activity, Shadows of Forgotten Ancestors,
sources, Hutsulshchyna.
Михайло Коцюбинський знаний пе-
редусім як письменник-прозаїк.
Натомість менш відомий його вагомий
внесок в інші царини української куль-
тури. Зокрема, літератор відзначився на
ниві народознавства.
Низку аспектів з діяльності М. Ко цю-
бин ського в руслі етнографії і фолькло-
ристики та використання фольк лорно-
етнографічних матеріалів і сюжетів у його
творах дослідили Микола Грицюта [13],
Василь Циганюк і Юрій Гуменюк [33], Лі-
дія Козар [16; 17], Марія Москаленко [24],
Наталія Логвіненко [21], Павло Регрут
[28]. Важливі деталі ролі Гуцульщини в
житті й творчості М. Коцюбинського роз-
крили Володимир Гнатюк [7], Ігор Райків-
ський [27], Олександра Салій [29], Тетяна
Бикова [3], Марина Кришталь [20].
Варто наголосити на фольклорно-ет-
нографічних працях, до появи яких мав
стосунок М. Коцюбинський [10–12], а та-
кож тих роботах, якими він користувався
під час написання повісті «Тіні забутих
предків» [4–6; 22; 25; 31; 32]. Важливим
матеріалом також є листування М. Ко-
цюбинського, зокрема, з В. Гнатюком і
М. Грушевським [9; 18].
Перші спроби фіксації польових фольк-
лорно-етнографічних матеріалів письмен-
ник зробив на рідному Поділлі. Зокрема,
у 1891–1892 роках, працюючи домашнім
учителем у с. Лопатинці (нині – Шарго-
родського р-ну Вінницької обл.), записав
чимало пісень, прислів’їв, приказок, ле-
генд і балад, які згодом увійшли до ви-
дань «Збірничок українських пісень з
нотами» (опублікований в Одесі 1896 р.)
[16, с. 253], «Етнографічні матеріали, зі-
брані в Чернігівській і сусідніх з нею гу-
берніях» [10, с. I, VIII] та «З уст наро-
ду» [11, с. VI]. Два зі згаданих збірники
вийшли в Чернігові за редакцією Бориса
Грінченка. Наголосимо, що М. Коцюбин-
ський залучив до збирацької роботи й се-
лян-лопатинців, фольклорні записи яких
побачили світ у згаданих збірниках [11,
с. VI; 16, с. 253].
Народознавчу діяльність письменник
продовжив у 1890-х роках. У 1892 році
газета «Буковина» надрукувала статтю
М. Коцюбинського «Вироби селянок з
Поділля на виставці в Чікаго», у якій іш-
лося про особливості гаптування на Ві-
нниччині. А впродовж 1892–1897 років,
працюючи у філоксерній комісії на бес-
www.etnolog.org.ua
IM
FE
180
сарабських і кримських виноградниках,
М. Коцюбинський записував народознав-
чі відомості від місцевих селян, зокрема,
молдаван і кримських татар [16, с. 253].
Оселившись у 1898 році в Черніго-
ві, М. Коцюбинський редагував працю
Б. Грінченка [12], що вийшла 1901 року.
На початку ХХ ст. письменника залучи-
ли до роботи Губернської вченої архівної
комісії, яка діяла в Чернігові й мала на
меті розробити програму-запитальник
для збирання етнографічних матеріа-
лів у Чернігівській губернії [24, с. 85].
Цю «Програму для збирання відомостей
архео логічних, історичних та етнографіч-
них по Чернігівській губернії» опубліку-
вали 1903 року в Чернігові. Письменник
написав такі її розділи, як «Народна сло-
весність» і «Бандуристи (кобзарі) та лір-
ники» [16, с. 254].
Наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.
збіглися два вікопомні явища в розвитку
національної культури: утвердження за-
сад модернізму в українській літературі
й розквіт народознавчих студій. М. Мос-
каленко зауважує: «Поєднання народно-
го світовідчуття і світогляду модернізму
дало зразок нової модерної української
культури, що виникла на власному ґрунті
і не руйнує фольклорно-міфологічні об-
рази й сюжети традиційної української
культурної спадщини, бо саме фольклор,
міфологія і є найпершим джерелом са-
мостійності кожної національної культу-
ри. <…> Іван Франко, Василь Стефаник,
Ольга Кобилянська, Леся Українка, Ми-
хайло Коцюбинський витворили таку по-
тужну літературу, що недаремно цей час
назвали золотим віком української літе-
ратури. Це покоління письменників виве-
ло українську літературу на європейський
ґрунт, але коріння високої майстерності
цих письменників живила багата спадщи-
на народної творчості» [24, с. 82].
У творчості М. Коцюбинського поєд-
налися три важливі складові – реалізм,
імпресіонізм і фольклор. Можна погоди-
тися з дослідниками, що письменник не
уявляв літературної роботи без доклад-
них фольклорно-етнографічних студій.
Підтвердженням цього є вищенаведені
відомості про його працю на народознав-
чій ниві, а також архіви митця, зокре-
ма, його нотатники, спогади сучасників
про письменника. Ці матеріали свід-
чать, що він був професійним народо-
знавцем. У бібліотеці М. Коцюбинського
зберігалися праці з методики польових
фольклорно-етнографічних досліджень,
чимало праць народознавчої класики: ви-
дання Матвія Номиса [31], Олександра
Малинки [22] та інших авторів [24].
Л. Козар наголошує, що народна твор-
чість була для письменника засобом ви-
вчення й розкриття людської психоло-
гії. Етнографічно-фольклорні джерела
(з життя українців, молдаван, кримських
татар) стали основою або невід’ємною час-
тиною таких його творів, як «Завидющий
брат», «Про двох цапків», «Дві кізочки»,
«Десять робітників», «Хо», «Андрій Со-
ловейко», «На віру», «Для загального до-
бра», «На крилах пісні», «Пе-коптьор»,
«Відьма», «В путах шайтана», «На каме-
ні», «Під мінаретами», «Дорогою ціною»,
«Fata morgana», «Що записано в книгу
життя» тощо, зрештою, повісті «Тіні за-
бутих предків» [16, с. 253–254].
Ґрунтовний аналіз етнографізмів
М. Коцюбинського зробив П. Регрут. До-
слідник зазначає, що на ранньому етапі
творчості письменника головною темою
(завдяки впливу етнографічно-реаліс-
тичної манери Івана Нечуя-Левицького
та Панаса Мирного) був народний побут,
який він знав досконало. В основі ранніх
оповідань письменника – багатий етно-
графічний матеріал:
– деталі одягу: «свитка» («Андрій Со-
ловійко»); «нещасні черевики», «вітром
підшита сорочка», «літня китайчата хуст-
ка» («21 грудня, на Введеніє»); «виши-
вана сорочка», «прості чоботи», «чорний
м’який капелюх» («Дядько та тітка»);
«червоні кісники» («Харитя»); «здорові
зашкаруб лі чоботи», «стара руда материна
юпка з клаптиками вати», «довгі рукава»,
«старенький картузик з одірваним козир-
ком» («Маленький грішник»);
– особливості народного харчування:
«борщ з сметаною, вареники з сиром до
сметани, чи галушки…» («Дядько та тіт-
ка»); «змила в мисчині жменьку пшона,
вкинула щіпку солі та зо дві чи зо три
картоплини, налила в горщик води і при-
ставила його до вогню» (рецепт кулешу)
(«Харитя»);
– деталі інтер’єру хати: «В печі палав
вогонь і червоним язиком лизав челюсті.
В маленькій хаті було поночі, по кутках
стояли діди. На постелі лежала стара
жінка» («Харитя»); «Дмитрик вискочив з
www.etnolog.org.ua
IM
FE
181
душної низенької хати, що по самі вікна
влізла в землю» («Маленький грішник»);
«Баба поклала на скрині торбину, сіла під
грубку» («21 грудня, на Введеніє»);
– народні звичаї та обряди: «Настав
святий вечір. В Якимовій хаті кипіла ро-
бота. В печі тріщав вогонь та сичав борщ.
Олена <…> крутила голубці на вечерю.
Василько сидів долі та м’яв мак до куті»;
«Весело горить в хаті каганець. На столі
стоїть кутя. Батько та дві сестрички си-
дять за столом, мати подає вечерю. Всі
такі веселі, гомонять, радіють святечку.
Хлопці та дівчата приносять вечерю, по-
здоровляють з празником»; «Хлопець
сусідин приніс вечерю. “Просили вас на
вечерю батько й мати, і я вас прошу. Будь-
те здорові з святим вечором!” – проказав
він дзвінким голосом, подаючи мисчину
в хустці»; «Всі люди радіють, весело, як
Бог приказав, зустрічають велике свято»
(«Ялинка»); «в тіні лавка з сінником, а на
цівці образ св. Саватія й Зосими, оборон-
ців бджіл» («Дядько та тітка») [28, с. 3].
Попередній досвід збирання народо-
знавчих матеріалів і залучення їх у літе-
ратурний текст був важливим для М. Ко-
цюбинського під час роботи над повістю
«Тіні забутих предків». Її появі передува-
ло перебування письменника в Галичині,
зокрема, безпосередньо на Гуцульщині.
М. Коцюбинський уперше відвідав Га-
личину в червні 1890 року, побувавши у
Львові. У цьому ж році вийшла його перша
публікація в галицькому виданні – вірш
«Наша хатка» у восьмому номері журналу
для дітей «Дзвінок». Тоді ж відбулося осо-
бисте знайомство М. Коцюбинського з Іва-
ном Франком та Олександром Барвінським
(закликав письменника писати «про наш
народ і наших земляків, що за кордоном
проживають»). Проте найтісніші зв’язки
серед представників галицької інтеліген-
ції Михайло Коцюбинський налагодив з
Володимиром Гнатюком: з 1890-х років і
до смерті письменника вони залишалися
близькими друзями [27, с. 27–28].
Вочевидь, В. Гнатюк сприяв зацікав-
ленню М. Коцюбинського Гуцульщиною,
позаяк надсилав письменникові видання
Етнографічної комісії Наукового товари-
ства імені Шевченка у Львові – «Етноґра-
фічний збірник» і «Матеріали до укра-
їнсько-руської етнольоґії», які містили
записи з тих теренів [16, с. 254], а також
низку етнографічних програм-запиталь-
ників. Наголосимо, що письменник кон-
сультувався із цим народознавцем і під
час редагування бібліографічного покаж-
чика «Література українського фолькло-
ру. 1777–1900», відправив йому примір-
ник уже згаданої програми-запитальника
для збирання етнографічних матеріалів
у Чернігівській губернії, водночас подя-
кувавши за його самовіддану роботу над
фольклорно-етнографічними збірниками:
«Це такий багатий, інтересний матеріал,
особливо для нашого брата – белетриста!
Я дуже ціню такі книжки; змушений жити
в місті, далеко від народу, я часом з голо-
вою пірнаю в етнографічні записи, в те
чисте і свіже джерело народної творчості
та покріпляю тим свої сили» [24, с. 85].
У 1910 році, на запрошення В. Гнатю-
ка, М. Коцюбинський уперше відвідав
Карпати [24, с. 85]. У тому ж році він пи-
сав В. Гнатюку: «Я, у свій час, з головою
пірнув у Гуцульщину, яка мене захопила.
Який ориґінальний край, який незвичай-
ний, казковий нарід. Але книжка книж-
кою, треба мати живі вражіння, щоб щось
зробити – і хочеть ся швидше дочекати ся
літа» [18, с. 129].
Прибувши 12 серпня 1910 року в с. Кри-
ворівня (до 1962 р. – Станіславської обл.,
нині – Верховинського р-ну Івано-Фран-
ківської обл.), М. Коцюбинський прожив
там десять днів. В. Гнатюк допомагав пись-
менникові збирати матеріали для твору
про гуцулів (серед розмаїття їхньої тради-
ційно-побутової культури його найбільше
зацікавили родова помста та особливості
подружнього життя). Дослідження побу-
ту місцевих мешканців М. Коцюбинський
проводив і впродовж 6–31 липня 1911 року
[27, с. 28]. У серпні 1911 року він писав,
що «живе згадками про милих людей і
милі гори», упорядковує свої враження і
збирається розпочати твір «на основі своїх
вражень з Карпат» [29, с. 275].
Отже, зібрані на Гуцульщині впродовж
1910–1911 років матеріали і стали основою
повісті «Тіні забутих предків», завершеної
того ж року в Чернігові й опублікованої
В. Гнатюком у «Літературно-науковому
вістнику» за 1912 рік. Проте і в 1912 році,
під час свого останнього візиту до с. Кри-
ворівня, М. Коцюбинський продов жив
етнографічні мандрівки Гуцульським кра-
єм, збираючи польовий матеріал, адже
планував написати ще дві повісті із життя
гуцулів (вірогідно, разом із твором «Тіні
www.etnolog.org.ua
IM
FE
182
забутих предків» вони становили б трило-
гію) [27, с. 28]. Зауважимо й те, що пись-
менник доволі довго обмірковував назву
своєї повісті (можливі її варіанти: «Тіні
минулого», «Голос віків», «Подих віків»,
«Дар предків забутих», «Голос забутих
предків», «Сила забутих предків») [19].
М. Коцюбинський мріяв придбати са-
дибу в с. Криворівня, але, на жаль, через
нестачу коштів ця мрія так і не здійсни-
лася [27, с. 28].
Іншою постаттю, що спричинилася до
зацікавлення митця Гуцульщиною, був
Михайло Грушевський. З їхнього листу-
вання довідуємося про враження М. Ко-
цюбинського від с. Криворівня (М. Гру-
шевський і В. Гнатюк часто запрошували
письменника до цього гуцульського села).
У листі від 4 червня 1911 року М. Коцю-
бинський писав: «Я все живу згадками з
Криворівні, де я зазнав так багато хоро-
шого і од людей і од природи». А в листі
від 2 липня 1911 року стверджував: «Кри-
ворівня мене так зачарувала, що я цілий
рік тільки й марив про неї, навіть у сні
бачив її». М. Грушевський і М. Коцю-
бинський разом востаннє відпочивали у
с. Криворівня влітку 1912 року. 10 серп-
ня цього ж року в листі до письменника
М. Грушевський писав: «Мені тепер дуже
прикро, дорогий Михайле Михайловичу,
що живучи так близько, так мало бачили-
ся разом і вже не знати, чи будемо мати
сю нагоду» [9, с. 439].
У 1910, 1911 і 1912 роках у цьому ж селі
М. Коцюбинський зустрічався з І. Фран-
ком [29, с. 271–273]. Цікаву інтерпретацію
твору «Тіні забутих предків» подав укра-
їнський літературознавець Леонід Білець-
кий (публікація 1933 р.) [див.: 29, с. 271–
311]. На його думку, зародження повісті
відбулося саме на основі відносин М. Ко-
цюбинського та І. Франка («концепція й
сенс життя Йвана [Палійчука. – А. К.] від
його народження аж до смерти – то є пра-
образ аналогічного, але глибшого й вищого
особистого життя Івана Франка»). Важли-
ву роль у цьому відіграв В. Гнатюк. Так,
у другій частині своєї праці Л. Білецький
звернувся до джерел тексту повісті, про-
аналізувавши листування М. Коцюбин-
ського з В. Гнатюком. На думку літерату-
рознавця, віховими етапами шляху, якими
письменник ішов до написання твору, були
«Коломийки» В. Гнатюка [4–6], «Матері-
али до гуцульської демонольоґії» А. Они-
щука [25], «Гуцульщина» В. Шухевича,
«Гуцульські примівки» І. Франка [32],
а також власні враження від побаченого
в с. Криворівня. Л. Білецький припускав,
що саме В. Гнатюк «спричинився до того,
що Гуцульщина таки закрила в уяві Ко-
цюбинського все інше». Напевно, літерату-
рознавець спирався на спогади Л. Гарматія
про М. Коцюбинського, видані В. Гнатю-
ком 1925 року [29, с. 272].
О. Салій наголошує, що Л. Білецький,
уважаючи стрижнем повісті образ Івана Па-
лійчука, недооцінив значення в ній Гуцуль-
щини. Натомість саме враження письмен-
ника від цього краю і традиційно-побутової
культури його мешканців варто розглядати
як основу твору. Для обґрунтування цієї
думки дослідниця спирається на опубліко-
вані виписки з фольклорно-етнографічних
збірників, словничок гуцулізмів і план по-
вісті [19, с. 341–355], а також на спогади
В. Гнатюка та Л. Гарматія [29, с. 274–275].
В. Гнатюк згадував: «Гори подобались йому
[М. Коцюбинському. – А. К.] дуже, а гуцу-
ли ще більше. Тому задумав він змалювати
їх життє у просторім романі… За тло ро-
ману мала послужити “пизма” – ворожне-
ча межи двома родами Гутенюків і Палій-
чуків у Красноїлі, про яку оповідав йому
власне Л. Гарматій» [7, с. 13].
Л. Гарматій 1 організував для М. Коцю-
бинського справжню мандрівку традиційно-
побутовою культурою гуцулів. Зокрема, він
водив його «на Скупову, плаєм старовиним,
дуже мальовничою дорогою на полони-
ну – до “стаї” – “на бринзю”», на похорон
мешканки с. Голови (до 1962 р. – Станіс-
лавської обл., нині – Верховинського р-ну
Івано-Франківської обл.), де письменник і
побачив перебіг «гри при мерці» – «груш-
ки» тощо [7, с. 15–16].
Як уже зазначалося, крім власних спо-
стережень, для опису традиційно-побуто-
вої культури гуцулів, зокрема «ігор при
мерці», М. Коцюбинський використав ма-
теріали з п’ятитомної праці «Гуцульщи-
на» В. Шухевича [24, с. 85].
Попри такий ґрунтовний підхід до фор-
мування джерельної бази для реалістич-
ного відтворення фольклорно-етнографіч-
них особливостей гуцулів, письменника не
оминула критика. І. Райківський зазначав:
«З етнографічного погляду, М. Коцюбин-
ський допустив у “Тінях забутих предків”
певні неточності, за які його, зокрема, під-
дав критиці Г. Хоткевич, але це не знижує
www.etnolog.org.ua
IM
FE
183
високої художньої вартості повісті» [27,
с. 28]. Украй складно погодитися з оцін-
кою, яку дав знавець Гуцульщини Г. Хот-
кевич: «Це не тільки найслабший, але по-
просту ганебний твір» [14, с. 35].
Повість «Тіні забутих предків» переду-
сім варто оцінювати як літературний твір,
головна мета якого – емоційний вплив на
читача. Тому розглянемо його стилістичні
особливості.
Якщо на початку своєї творчості
М. Коцюбинський розвивався як пись-
менник-реаліст, то поступово створив свій
власний стиль, з акцентом на першочерго-
вій увазі до відображення внутрішнього
світу персонажів [28, с. 4].
А. Меншій зазначає, що М. Коцюбин-
ський «наполегливо прагнув вирватися з
художнього кола народницького реалізму
до вершин стильового естетства європей-
ців. Як художник з виразно еволюційним
ладом авторської свідомості М. Коцюбин-
ський переконував, що література повинна
“давати справж ній образ життя всіх верств
суспільності”. Відтак він намагався “вийти
за межі досьогочасного літературного на-
прямку”, привертав увагу до “тем філосо-
фічних, соціальних, історичних і т. ін.”,
оновлюючи при цьому “способи оброблю-
вання сюжетів” з урахуванням досвіду су-
часної європейської літератури» [23].
Дослідники творчості М. Коцю-бин-
ського наголошують на тому, що пись-
менник використовував досвід імпресіо-
нізму та психологізму, які розвивалися в
європейській культурі останньої третини
ХІХ – початку ХХ ст., створивши свою
власну естетику [26, с. 142].
«Література імпресіонізму (від фр.
impression – враження) тлумачиться в іс-
торії і теорії літератури як течія мистецтва
раннього модернізму на межі ХІХ–ХХ ст.,
яка вбачала своїм завданням «ушляхетне-
не, витончене відтворення особистісних
вражень та спостережень, мінливих мит-
тєвих відчуттів та переживань» [8, с. 11].
У контексті характеристики імпресі-
онізму повісті «Тіні забутих предків»,
В. Кирилова акцентує увагу на наявнос-
ті пейзажних описів («імпресіоністичних
пейзажів» з такими художніми елемента-
ми композиції, як перспектива, характер-
не освітлення, яскравість образів тощо) та
портретних описів (де завжди присутня
експресивна авторська оцінка образу по-
зитивного чи негативного) [15, с. 110]. Для
твору характерні такі риси, як фрагмен-
тарність і вибірковість, себто з наголосом
лише на найяскравіших, художньо най-
виразніших моментах життя героїв (читач
повинен уявити цілісність завдяки окре-
мим деталям). Завдяки такому підходу
М. Коцюбинський зумів розкрити внут-
рішній світ персонажів на суспільному тлі
[26, с. 144]. Я. Поліщук зазначає, що це є
умовою «синтезу, який охоплює зовнішнє
(форму) та внутрішнє (зміст, душу), праг-
не до гармонійного поєднання цих двох на-
чал у художньому матеріалі» [26, с. 143].
В. Кирилова наголошує на психологіз-
мі («показі почуттів і переживань геро-
їв переважно шляхом цілеспрямованого
добору певних фактів, деталей пейзажу,
портрета, інтер’єра тощо») як головній
рисі «Тіней забутих предків». Авторка за-
значає, що особливості психологізму пові-
сті полягають у тому, що внутрішній світ
її героїв зображено крізь призму їхніх
суб’єктивних переживань, переданих че-
рез їхню мову, що підсилено тлом і мов-
ленням оповідача [15, с. 106].
Н. Логвіненко вказує, що для М. Ко-
цюбинського було важливим розкрити
світогляд гуцулів. «Християнством він
[гуцул. – А. К.] скористався тільки для
того, щоб прикрасити язичницький культ.
Скільки тут красивих казок, повір’їв,
символів!», – писав М. Коцюбинський.
З листа М. Коцюбинського до О. Аплак-
сіної від 19 липня 1911 року дізнаємося,
що письменник побував на похоронах у
вищезгаданому селі Голови: «В селі я на-
трапив на оригінальний обряд. Вночі десь
померла стара жінка – і ось з далеких хат
(тут хата від хати на кілька верств) зі-
йшлися люди. На лаві під стіною лежить
покійниця, горять перед нею свічки, а в
хаті поставлені лави, як у театрі, і на них
сидить маса людей. Тут же, біля покій-
ниці, в сінях зібралася повеселитись мо-
лодь. І яких тільки тут ігор не було. Сміх
роздавався безперервно, жарти, крик,
а покійниця скорбно зімкнула вуста і те-
плиться похоронним блиском свічка. І так
всю ніч» [21, с. 75; 24, с. 85].
М. Москаленко слушно зауважує:
«М. Коцюбинський не описував деталь-
но гуцульське весілля, хрестини, він брав
тільки ті моменти життя, в яких вбачав
глибоку філософську підкладку. Його ці-
кавили гуцули своєю неоскверненою пер-
вісністю, тим, що вони осягають світ безпо-
www.etnolog.org.ua
IM
FE
184
середньо, дитинно, довіряючи враженням,
які вловлюють своїми відкритими душами
і з цього формується їхній своєрідний сві-
тогляд – враження вражень – що творить
неперевершену міфологію» [24, с. 85].
Отже, проаналізувавши тему запропо-
нованої статті, ми дійшли таких висновків.
В основі повісті М. Коцюбинського «Тіні
забутих предків» – достовірні етнографіч-
ні матеріали, почерпнуті під час польових
фольклорно-етнографічних досліджень
теренами галицької частини Гуцульщини,
а також з народознавчої літератури.
Під час створення повісті «Тіні забу-
тих предків» М. Коцюбинський мав уже
потужний досвід народознавчої діяльнос-
ті: записів фольклорно-етнографічних ма-
теріалів, їх аналізу, а також включення
в текст художніх творів. Репрезентація
культурних реалій життя гуцулів у творі
була підпорядкована імпресіоністичному
стилю письменника, що передбачав фраг-
ментарність і вибірковість – наголос лише
на яскравих, художньо найвиразніших
епізодах життя героїв.
примітка
1 Уродженець Західного Поділля Лука Ва-
сильович Гарматій (1866, с. Лучка, нині – Тер-
нопільського р-ну Тернопільської обл. – 1924,
с. Могильниця, нині – Теребовлян ського р-ну
Тернопільської обл.) за фахом був учителем.
Упродовж 1898–1912 років він викладав у се-
лах Гуцульщини: Тюдова, Кобаки, Розтоки,
Криворівня й Голови (в останньому – у пері-
од співпраці з В. Шухевичем). Підтримував
тісні взаємини з М. Грушевським, Ф. Вовком,
І. Франком та іншими діячами української
науки і культури, які цікавилися традиційно-
побутовою культурою гуцулів; збирав для них
фольк лорно-етнографічні матеріали, а також
зразки гуцульських народних промислів і ре-
месл [1; 2; 30].
Джерела та література
1. Арсенич П. Гарматій Лука Васильович. Енциклопедія сучасної України: у 30 т. Київ,
2006. Т. V : Вод–Гн. С. 404.
2. Арсенич П. Учитель і етнограф Лука Гарматій. Наукові записки Івано-Франківського
крає знавчого музею. Галич, 1993. Вип. 2. С. 47–53.
3. Бикова Т. В. Філософія буття гуцула крізь призму дефініції «Гуцульщина як текст» в укра-
їнській малій прозі перших десятирічь XX століття. Літературознавчі студії. 2015. Вип. 43.
С. 18–28.
4. Гнатюк В. Коломийки. Том І. Етноґрафічний збірник. Львів, 1905. Т. XVII. C. I–XLIII +
1–258.
5. Гнатюк В. Коломийки. Том II. Етноґрафічний збірник. Львів, 1906. Т. XVIII. C. 1–315.
6. Гнатюк В. Коломийки. Том III. Етноґрафічний збірник. Львів, 1907. Т. XIX. C. 1–252.
7. Гнатюк В. Лука Гарматій і його спомини про М. Коцюбинського. Львів, 1925. 20 с.
8. Головченко Н. Концепція світу і людини в літературі імпресіонізму (за етюдом М. Ко-
цюбинського «Цвіт яблуні»). Матеріали науково-практичної конференції «Феномен Михайла
Коцюбинського у художніх вимірах українства», Чернігівський літературно-меморіальний му-
зей-заповідник М. Коцюбинського, 16–17 вересня 2009 р. Чернігів, 2009. С. 11.
9. Горинь В. Листи М. Грушевського до М. Коцюбинського. URL: //http://shron1.chtyvo.org.
ua/Horyn_Vasyl/Lysty_M_Hrushevskoho_do_M_Kotsiubynskoho. pdf. С. 436–464.
10. Гринченко Б. Д. Этнографические материалы, собранные в Черниговской и соседних с ней
губерниях. Чернигов, 1899. Т. 3: Песни. 765 с.
11. Гринченко Б. Д. Из уст народа: малорусские рассказы, сказки и пр. Чернигов, 1900. 485 с.
12. Гринченко Б. Д. Литература украинского фольклора. 1777–1900. Опыт библиографичес-
кого указателя. Чернигов, 1901. 317 c.
13. Грицюта М. С. М. Коцюбинський і народна творчість. Київ, 1958. 55 с.
14. Жила С. «Тіні забутих предків» і конгеніальні твори живопису й графіки. Матеріали
науково-практичної конференції «Феномен Михайла Коцюбинського у художніх вимірах укра-
їнства», Чернігівський літературно-меморіальний музей-заповідник М. Коцюбинського, 16–17
вересня 2009 р. Чернігів, 2009. С. 35.
15. Кирилова В. А. Стилістика повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків» і її
відтворення у французькому перекладі Еміля Крюби. Мовні і концептуальні картини світу.
2013. Вип. 46. С. 104.
16. Козар Л. Збирацько-фольклористична діяльність українських письменників – діячів
Київ ської і Чернігівської громади (М. Коцюбинський, В. Самійленко, Г. Коваленко, І. Коно-
вал). Література. Фольклор. Проблеми поетики. Київ, 2011. Вип. 35. С. 252–260.
www.etnolog.org.ua
IM
FE
185
references
1. ARSENYCH, Petro. Harmatiy Luka Vasyliovych. In: Mykola ZHELEZNIAK, executive secre-
tary, Encyclopedia of Modern Ukraine: in 30 Vol. Kyiv, 2006, vol. V: Вод–Гн, p. 404 [in Ukrainian].
2. ARSENYCH, Petro. Teacher and Ethnographer Luka Harmatiy. In: Mykhaylo PANKIV. Pro-
ceedings of the Ivano-Frankivsk Local Lore Museum. Halych, 1993, iss. 2. pp. 47–53 [in Ukrainian].
3. BYKOVA, Tetiana. Philosophy of the Hutsul Life through the Prism of the Hutsulshchyna as
a Text Definition in the Scope of Ukrainian Small Stories of the First Decades of the XXth Cen-
tury. In: Hryhoriy SEMENIUK, ed.in-chief. Literary Critical Studies: Collected Scientific Papers.
Taras Shevchenko Kyiv National University, Institute of Philology. Kyiv: Dmytro Buraho Publishing
House, 2015, iss. 43, pt. 1, 397 pp., pp. 18–28 [in Ukrainian].
4. HNATIUK, Volodymyr, compiler. Kolomyykas. Vol. І. In: Volodymyr HNATIUK, ed., The Eth-
nographic Collection. Ethnographic Commission of the Shevchenko Scientific Society. Lviv: Shevchen-
ko Scientific Society Printing House under the supervision of Karol Bednarskyi, 1905, vol. XVII,
pp. I–XLIII + 1–258 [in Ukrainian].
5. HNATIUK, Volodymyr, compiler. Kolomyykas. Vol. II. In: Volodymyr HNATIUK, ed., The
Ethnographic Collection. Ethnographic Commission of the Shevchenko Scientific Society. Lviv:
Shevchenko Scientific Society Printing House under the supervision of Karol Bednarskyi, 1906,
vol. XVIII, pp. 1–315 [in Ukrainian].
17. Козар Л. Збирачі подільського фольклору – кореспонденти Б. Грінченка. Подільський
фольклор у збиранні та дослідженні: Тези міжнар. наук.-практ. конф., присвяч. 105-й річниці
з дня народження Г. Танцюри. Вінниця, 2006. С. 21–29.
18. Коцюбинський М. Листи до Володимира Гнатюка. З передмовою і поясненями В. Гнатю-
ка. Львів, 1914. 167 с.
19. Коцюбинський М. Матеріали до повісті «Тіні забутих предків». Коцюбинський М. Твори
в 7 т. Київ, 1974. Т. ІІІ: Оповідання. Повісті (1908–1913). С. 355.
20. Кришталь М. Фонетичні гуцульські діалектизми в повісті М. Коцюбинського «Тіні за-
бутих предків». Студентські лінгвістичні студії. 2015. Вип. 1. С. 42–46.
21. Логвіненко Н. Вивчення фольклорної фантастики повісті М. Коцюбинського «Тіні забутих
предків» у системі факультативних занять. Матеріали науково-практичної конференції «Фено-
мен Михайла Коцюбинського у художніх вимірах українства», Чернігівський літературно-ме-
моріальний музей-заповідник М. Коцюбинського, 16–17 вересня 2009 р. Чернігів, 2009. С. 74–78.
22. Малинка А. Н. Сборник материалов по малорусскому фольклору. Чернигов, 1902. 388 с.
23. Меншій А. М. Михайло Коцюбинський і розвиток української літератури 20–30-х рр.
ХХ ст. URL: http://litzbirnyk.com.ua/wp-content/uploads/2013/11/15.4.7.pdf.
24. Москаленко М. Українське народознавство кінця ХІХ – поч. ХХ ст. через призму твор-
чості М. М. Коцюбинського. Матеріали науково-практичної конференції «Феномен Михайла
Коцюбинського у художніх вимірах українства», Чернігівський літературно-меморіальний му-
зей-заповідник М. Коцюбинського, 16–17 вересня 2009 р. Чернігів, 2009. С. 82–85.
25. Онищук А. Матеріали до гуцульської демонольоґії. Записав у Зелениці, Надвірнянського
повіта, 1907–1908. Матеріяли до української етнольоґії. Львів, 1909. Т. ХІ. С. 1–139.
26. Поліщук Я. «Тіні забутих предків» Михайла Коцюбинського: від повісті до кінофільму.
Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Філологія. Соціальні комунікації. Ужго-
род, 2013. Вип. 1. С. 142–145.
27. Райківський І. Гуцульщина – місце відпочинку і творчості видатних українських діячів з
підросійської України на початку ХХ ст. Науковий вісник Східноєвропейського національного
університету імені Лесі Українки. Серія: історичні науки. Луцьк, 2015. Вип. 7. С. 26–32.
28. Регрут П. Новаторські ідеї Михайла Коцюбинського на шляху від класичного реалізму до ім-
пресіонізму на початковому етапі творчості. Синопсис: текст, контекст, медіа. 2017. № 1. С. 1–11.
29. Салій О. Призабута розвідка Леоніда Білецького (Причинок до вивчення «гуцульського
тексту» в українській літературі). Українське літературознавство. 2011. Вип. 74. С. 271–311.
30. Скрипник П. І. Гарматій Лука Васильович. Енциклопедія історії України: у 10 т. К.,
2004. Т. ІІ: Г–Д. С. 55–56.
31. Українські приказки, прислів’я і таке інше. Збірники О. В. Марковича і других. Спору-
див М. Номис. Санкт-Петербург, 1864. 304 + XVII с.
32. Франко І. Гуцульські примівки. Етноґрафічний збірник. Львів, 1898. Т. V. С. 41–72.
33. Циганюк В. Ф. Народознавчі мотиви в творчості М. Коцюбинського; Поетичне слово Ко-
цюбинському. Вінниця, 1997. 64 с.
www.etnolog.org.ua
IM
FE
186
6. HNATIUK, Volodymyr, compiler. Kolomyykas. Vol. III. In: Volodymyr HNATIUK, ed., The
Ethnographic Collection. Ethnographic Commission of the Shevchenko Scientific Society. Lviv:
Shevchenko Scientific Society Printing House under the supervision of Karol Bednarskyi, 1907,
vol. XIX, pp. 1–252[in Ukrainian].
7. HNATIUK, Volodymyr. Luka Harmatiy and His Recollections on M. Kotsiubynskyi. Lviv:
Mykhaylo Taranko Publishing House. 1925, 20 pp. [in Ukrainian].
8. HOLOVCHENKO, Nina. Concept of the World and Man in the Literature of Impressionism
(Based on the M. Kotsiubynskyi Novella Apple Trees in Bloom). In: Proceedings of the Theoretical
and Practical Conference “The Phenomenon of Mykhaylo Kotsiubynskyi in Artistic Dimensions of
the Ukrainianry”, Chernihiv Literary-Memorial Museum-Preserve of M. Kotsiubynskyi, September
16–17, 2009. Chernihiv, 2009, p. 11 [in Ukrainian].
9. HORYN, Vasyl. M. Hrushevskyi’s Letters to M. Kotsiubynskyi (online). Available from: http://
shron1.chtyvo.org.ua/Horyn_Vasyl/Lysty_M_Hrushevskoho_do_M_Kotsiubynskoho.pdf, pp. 436–
464 [in Ukrainian].
10. HRINCHENKO, Borys. Ethnographic Materials, Collected in Chernihiv and the Neighbou-
ring Governorates: in Three Volumes. Chernihiv: Provincial Zemstvo Typography, 1899, vol. 3:
Songs, 765 pp. [in Ukrainian].
11. HRINCHENKO, Borys. Coming from the People: Lesser Russian Stories, Fairy Tales, and So
Forth. Chernihiv: Provincial Zemstvo Typography, 1901, 485 pp. [in Ukrainian].
12. HRINCHENKO, Borys. Literature of Ukrainian Folklore. 1777–1900. An Attempt of Biblio-
graphical Reference. Chernihiv: Provincial Zemstvo Typography, 1901, 317 pp. [in Russian].
13. HRYTSIUTA, Mykola. М. Kotsiubynskyi and Folk Art. Taras Shevchenko Institute of Litera-
ture, AS of the Ukrainian SSR. Kyiv: AS of Ukrainian SSR, 1958, 55 pp. [in Ukrainian].
14. ZHYLA, Svitlana. Shadows of Forgotten Ancestors and Congenial Works of Painting and
Graphic Art. In: Proceedings of the Theoretical and Practical Conference “The Phenomenon of
Mykhaylo Kotsiubynskyi in Artistic Dimensions of the Ukrainianry”, Chernihiv Literary-Memorial
Museum-Preserve of M. Kotsiubynskyi, September 16–17, 2009. Chernihiv, 2009, p. 35 [in Ukrainian].
15. KYRYLOVA, Vira. Stylistics of Mykhaylo Kotsiubynskyi’s Novella Shadows of Forgotten
Ancestors and Its Representation in Emile Kruba’s Translation into French. In: Alla BIELOVA,
ed,-in-chief, Linguistic and Conceptual Pictures of the World. Taras Shevchenko National University,
Mykhaylo Maksymovych Scientific Library of the Institute of Philology. Kyiv: Kyiv University, 2013,
iss. 46, pt. 2, p. 104 [in Ukrainian].
16. KOZAR, Lidiya. Collecting and Folklore Activities of the Ukrainian Writers – Figures of Kyiv
and Chernihiv Communities (Мykhaylo Kotsiubynskyi, Volodymyr Samiylenko, Hryhoriy Kovalenko,
Іvan Konoval). In: Hryhoriy SEMENIUK, editorial board’s chair, Literature. Folklore. Problems of
Poetics. Kyiv: Kyiv University 2011, iss. 35: Dedicated to Studying the Creative Heritage of Lidiya
Dunayevska, pp. 252–260 [in Ukrainian].
17. KOZAR, Lidiya. Podillia’s Folklore Collectors – Borys Hrinchenko’s Correspondents. In: Po-
dillia’s Folklore in Collecting and Studying: Abstracts of the International Theoretical and Practical
Conference Dedicated to the 105th Anniversary of Hnat Tantsiura’s Birthday. Ministry of Culture
and Tourism of Ukraine, State Theatre and Entertainment Agency. Vinnytsia: Nova knyha, 2006,
pp. 21–29 [in Ukrainian].
18. KOTSIUBYNSKYI, Mykhaylo. Letters to Volodymyr Hnatiuk. Prefaced and Annotated by
Volodymyr HNATIUK. Lviv: Dilo Publishing Union, 1914, 167 pp. [in Ukrainian].
19. KOTSIUBYNSKYI, Mykhaylo. Materials for the Novella Shadows of Forgotten Ancestors. In:
Mykhaylo KOTSIUBYNSKYI. Works in Seven Volumes. Kyiv: Scientific Thought, 1974, vol. ІІІ:
Stories. Novellas (1908–1913), p. 355 [in Ukrainian].
20. KRYSHTAL, Maryna. Phonetic Hutsul Dialecticisms in M. Kotsiubynskyi’s Novella Shadows
of Forgotten Ancestors. In: Student Linguistic Studies, 2015, iss. 1, pp. 42–46 [in Ukrainian].
21. LOHVINENKO, Nataliya. Studying the Folkloric Fiction of M. Kotsiubynskyi’s Novella Sha-
dows of Forgotten Ancestors in the System of Elective Classes. In: Proceedings of the Theoretical
and Practical Conference “The Phenomenon of Mykhaylo Kotsiubynskyi in Artistic Dimensions of
the Ukrainianry”, Chernihiv Literary-Memorial Museum-Preserve of M. Kotsiubynskyi, September
16–17, 2009. Chernihiv, 2009, pp. 74–78 [in Ukrainian].
22. MALYNKA, Oleksandr. Collected Materials on Lesser Russian Folklore. An Appendix to the
«Zemstvo Collection of the Chernihiv Governorate». Chernihiv, 1902, 388 pp. [in Russian].
23. MENSHIY, Alisa. Mykhaylo Kotsiubynskyi and the Development of Ukrainian Lite-
rature in the 1920s–1930s. 2013 [online]. Available from: http://litzbirnyk.com.ua/wp-content/
uploads/2013/11/15.4.7.pdf [in Ukrainian].
www.etnolog.org.ua
IM
FE
187
24. MOSKALENKO, Mykhaylo. Ukrainian Ethnology of the Late 19th Century to Early 20th
Century through the Prism of Mykhaylo Kotsiubynskyi’s Creative Work. In: Proceedings of the Theo-
retical and Practical Conference “The Phenomenon of Mykhaylo Kotsiubynskyi in Artistic Dimen-
sions of the Ukrainianry”, Chernihiv Literary-Memorial Museum-Preserve of M. Kotsiubynskyi,
September 16–17, 2009. Chernihiv, 2009, pp. 82–85 [in Ukrainian].
25. ONYSHCHUK, Antin. Materials for Hutsul Demonology. Written in Zelenytsia, Nadvirna
District, in 1907–1908. In: Materials for Ukrainian Ethnology. Published by the Ethnographic Com-
mission of the Shevchenko Scientific Society. Lviv: Shevchenko Scientific Society Printing House
under the supervision of Karol Bednarskyi, 1909, vol. ХІ, pt. 2, pp. 1– 139 [in Ukrainian].
26. POLISHCHUK, Yaroslav. Shadows of Forgotten Ancestors by Mykhaylo Kotsiubynskyi: From the
Novella to the Film. In: Scientific Bulletin of the Uzhhorod University. Series: Philology. Social Com-
munications. Uzhhorod: Oleksandra Harkusha Publishing House, 2013, iss. 1, pp. 142–145 [in Ukrainian].
27. RAYKIVSKYI, Ihor. Hutsulshchyna, A Place of Recreation and Creative Work of Outstand-
ing Ukrainian Figures from Russia-Ruled Ukraine in the Early 20th Century. In: Scientific Bulletin
of the Lesya Ukrainka East European National University. Series: Historical Sciences. Lutsk, 2015,
iss. 7, pp. 26–32 [in Ukrainian].
28. REHRUT, Pavlo. Mykhaylo Kotsiubynskyi’s Innovative Ideas on the Path from Classical Realism
to Impressionism at the Initial Stage of His Creative Work. In: Synopsis: Text, Context, Media. Humani-
tarian Institute of the Borys Hrinchenko Kyiv University. Kyiv, 2017, no. 1, pp. 1–11 [in Ukrainian].
29. SALIY, Oleksandra. A Partially Forgotten Study of Leonid Biletskyi (A Complement to Re-
searching the Hutsul Text in Ukrainian Literature). In: Ukrainian Literary Studies. Ivan Franko:
Articles and Materials. Faculty of Philology of the Ivan Franko Lviv National University. Lviv, 2011,
iss. 74, pp. 271–311 [in Ukrainian].
30. SKRYPNYK, Petro. Harmatiy Luka Vasyliovych. In: Valeriy SMOLIY, editorial board’s
chairperson, The Encyclopedia of History of Ukraine: in Ten Volumes. Kyiv: Scientific Thought,
2004, vol. II: Г–Д, pp. 55–56 [in Ukrainian].
31. NOMYS, Matviy, ed., Ukrainian Proverbs, Sayings and So On. Collections of Opanas Mar-
kovych and Others. Compiled by Мatviy Nomys. St. Petersburg, 1864, pp. 304+XVII [in Ukrainian].
32. FRANKO, Ivan. Hutsul Bywords. In: Ivan FRANKO, ed., The Ethnographic Collection. Eth-
nographic Commission of the Shevchenko Scientific Society. Lviv: Shevchenko Scientific Society
Printing House under the supervision of Karol Bednarskyi, 1898, vol. V, pp. 41–72 [in Ukrainian].
33. TSYHANIUK, Vasyl. Ethnological Motifs in Creative Work of Mykhaylo Kotsiubynskyi;
A Poetic Address to Kotsiubynskyi. Co-authored by Yu. HUMENIUK. Vinnytsia, 1997, 64 pp.
[in Ukrainian].
SUmmary
The present article highlights the contribution of Mykhaylo Kotsiubynskyi (1864–1913) to the
development of ethnology in the late 19th to early 20th century. He is known not only as a prose-
writer, but also as a collector of folkloric and ethnographic materials, their researcher. A considerable
part of the materials collected in Podillia and Chernihivshchyna (folk songs, proverbs, sayings,
legends, ballads) was published. At the same time, M. Kotsiubynskyi studied not only Ukrainian
folklore, but Moldovan and Crimean Tatar ones as well, which is proved by the presence of numerous
ethnographisms in his literary works.
Eastern Halychyna, in particular, Hutsulshchyna, which probably fascinated M. Kotsiubynskyi
after his acquaintance with the famous historian Volodymyr Hnatiuk, occupied a special place in
M. Kotsyubynskyi’s ethnological studies. Apparently, under his influence and with his help
M. Kotsiubynskyi stayed in Kryvorivnia twice (1910, 1911), where he has collected rich ethnographic
material, used later while writing the novella Shadows of Forgotten Ancestors, and became acquainted
with the land during communication with the Hutsul people. Communication with Ivan Franko,
Mykhaylo Hrushevskyi, Volodymyr Shukhevych and other members of the Shevchenko Scientific Society
in Lviv was equally important for the crystallization of the novella’s plot.
The combination of impressionism and psychologism with the collected folkloric and ethnographic
materials, allowed M. Kotsiubynskyi to create the novella Shadows of Forgotten Ancestors, and to
reveal the inner world of its principal characters, their feelings and experiences, as well as a worldview
of the Hutsul people, to depict an authentic image of Hutsulshchyna.
Keywords: Mykhaylo Kotsiubynskyi, ethnologicaal activity, Shadows of Forgotten Ancestors,
sources, Hutsulshchyna.
www.etnolog.org.ua
IM
FE
|