Українська тематика на сторінках Am Ur-Quell

Стаття присвячена 130-річчю від часу заснування народознавчого часопису Am Ur-Quell, а також висвітленню на його сторінках українознавчої тематики в контексті австрійського гуманітарного дискурсу кінця ХІХ ст. Незмінним випусковим редактором журналу був австрійський етнолог і фольклорист єврейського...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2019
Автор:	Таран, О.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2019
Назва видання:	Матеріали до української етнології
Теми:	З історії та теорії української гуманітаристики
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/208625
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Українська тематика на сторінках Am Ur-Quell / О. Таран // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2019. — Вип. 18(21). — С. 167-173. — Бібліогр.: 22 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-208625
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-2086252025-11-04T01:14:44Z Українська тематика на сторінках Am Ur-Quell Ukrainian topics on the pages of Am Ur-Quell Таран, О. З історії та теорії української гуманітаристики Стаття присвячена 130-річчю від часу заснування народознавчого часопису Am Ur-Quell, а також висвітленню на його сторінках українознавчої тематики в контексті австрійського гуманітарного дискурсу кінця ХІХ ст. Незмінним випусковим редактором журналу був австрійський етнолог і фольклорист єврейського походження Фрідріх Саломо Краусс, який затвердив за собою статус провідного спеціаліста в галузі південнослов’янського фольклору, а сам журнал перетворив на одне із найвпливовіших німецькомовних фольклорних видань кінця ХІХ ст. у Європі – Am Ur-Quell поширювався далеко за межі Австро-Угорщини і був, відповідно, виразником і фіксатором народознавства як науки в країні. Потужна популяризація фольклористики журналом Am Ur-Quell спричинила утворення в 1890-х роках більше десятка нових фольклорних товариств у Німеччині та Австро-Угорщині. Публікації з української тематики з’явились на сторінках Am Ur-Quell вже в перший рік видання. The article deals with the 130th anniversary of establishing the ethnological journal Am Ur-Quell [At the Original Source in German], as well as with the coverage, on its pages, of the place of Ukrainian studies in the context of the Austrian discourse of the humanities of the late 19th century. The journal’s constant editor-in-chief was the Austrian ethnologist and folklorist of Jewish origin Friedrich Salomon Krauss. He asserted his status as an outstanding specialist in the field of South Slavonic folklore and transformed the journal itself into one of the most influential German-language folkloric editions in Europe in the 1890s. Am Ur-Quell spread far beyond Austria-Hungary and was, accordingly, a representative and recorder of ethnology as a science in the country. Am Ur-Quell held a powerful popularization of folklore led to the formation of more than a dozen new folkloric societies in the 1890s in Germany and Austria-Hungary. Ukrainian-themed issues appeared on the pages of Am Ur-Quell as early as the initial year of the edition. 2019 Article Українська тематика на сторінках Am Ur-Quell / О. Таран // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2019. — Вип. 18(21). — С. 167-173. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. 2313-8505 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/208625 39(477)(051) uk Матеріали до української етнології application/pdf Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	З історії та теорії української гуманітаристики З історії та теорії української гуманітаристики
spellingShingle	З історії та теорії української гуманітаристики З історії та теорії української гуманітаристики Таран, О. Українська тематика на сторінках Am Ur-Quell Матеріали до української етнології
description	Стаття присвячена 130-річчю від часу заснування народознавчого часопису Am Ur-Quell, а також висвітленню на його сторінках українознавчої тематики в контексті австрійського гуманітарного дискурсу кінця ХІХ ст. Незмінним випусковим редактором журналу був австрійський етнолог і фольклорист єврейського походження Фрідріх Саломо Краусс, який затвердив за собою статус провідного спеціаліста в галузі південнослов’янського фольклору, а сам журнал перетворив на одне із найвпливовіших німецькомовних фольклорних видань кінця ХІХ ст. у Європі – Am Ur-Quell поширювався далеко за межі Австро-Угорщини і був, відповідно, виразником і фіксатором народознавства як науки в країні. Потужна популяризація фольклористики журналом Am Ur-Quell спричинила утворення в 1890-х роках більше десятка нових фольклорних товариств у Німеччині та Австро-Угорщині. Публікації з української тематики з’явились на сторінках Am Ur-Quell вже в перший рік видання.
format	Article
author	Таран, О.
author_facet	Таран, О.
author_sort	Таран, О.
title	Українська тематика на сторінках Am Ur-Quell
title_short	Українська тематика на сторінках Am Ur-Quell
title_full	Українська тематика на сторінках Am Ur-Quell
title_fullStr	Українська тематика на сторінках Am Ur-Quell
title_full_unstemmed	Українська тематика на сторінках Am Ur-Quell
title_sort	українська тематика на сторінках am ur-quell
publisher	Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
publishDate	2019
topic_facet	З історії та теорії української гуманітаристики
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/208625
citation_txt	Українська тематика на сторінках Am Ur-Quell / О. Таран // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2019. — Вип. 18(21). — С. 167-173. — Бібліогр.: 22 назв. — укр.
series	Матеріали до української етнології
work_keys_str_mv	AT tarano ukraínsʹkatematikanastorínkahamurquell AT tarano ukrainiantopicsonthepagesofamurquell
first_indexed	2025-11-04T02:06:59Z
last_indexed	2025-11-05T02:05:13Z
_version_	1847914202289668096
fulltext	167 УДК 39(477)(051) Олена Таран (Київ) УКРАЇНСЬКА ТЕМАТИКА НА СТОРІНКАх Am Ur-QUell Стаття присвячена 130-річчю від часу заснування народознавчого часопису Am Ur-Quell, а також висвітленню на його сторінках українознавчої тематики в контексті австрійського гуманітарного дискурсу кінця ХІХ ст. Незмінним випусковим редактором журналу був австрійський етнолог і фольклорист єврейського походження Фрідріх Саломо Краусс, який затвердив за собою статус провідного спеціаліста в галузі південнослов’янського фольклору, а сам журнал перетворив на одне із найвпливовіших німецькомовних фольклорних видань кінця ХІХ ст. у Європі – Am Ur-Quell поширювався далеко за межі Австро-Угорщини і був, відповідно, виразником і фіксатором народознавства як науки в країні. Потужна популяризація фольклористики журналом Am Ur-Quell спричинила утворення в 1890-х роках більше десятка нових фольклорних товариств у Німеччині та Австро-Угорщині. Публікації з української тематики з’явились на сторінках Am Ur-Quell вже в перший рік видання. Ключові слова: Am Ur-Quell, Фрідріх Краусс, збирач, етнографія, фольклор. The article deals with the 130th anniversary of establishing the ethnological journal Am Ur- Quell [At the Original Source in German], as well as with the covering, on its pages, of the place of Ukrainian studies in the context of the Austrian discourse of the humanities of the late XIXth century. The journal’s constant editor-in-chief was the Austrian ethnologist and folklorist of Jewish origin Friedrich Salomon Krauss. He asserted his status of an outstanding specialist in the field of South Slavonic folklore, and transformed the journal itself into one of the most influential German- language folkloric editions in Europe in the 1890s – Am Ur-Quell spread far beyond Austria-Hungary and was, accordingly, a representative and recorder of ethnology as a science in the country. Am Ur-Quell-held powerful popularization of folklore led to the formation of more than a dozen new folkloric societies in the 1890s in Germany and Austria-Hungary. Ukrainian-themed issues appeared on the pages of Am Ur-Quell as early as in the initial year of the edition. Keywords: Am Ur-Quell, Friedrich Krauss, collector, ethnography, folklore. У 2020 році виповниться 130 літ від часу заснування німецько- австрійського народознавчого часопису Am Ur-Quell: Monatsschrift für Volkskunde («З першоджерела: щомісячник з фольк- лору») [4]. Проіснувавши неповні 10 ро- ків (1890–1898), віденське видання, очолюване Фрідріхом Саломо Краус- сом 1 (Friedrich Salomo Krauss), мало на меті збір, публікацію та популяризацію фольк лорних джерел [3] Східної Європи (значна частина якої на той час входила до складу Австро-Угорської імперії), а та- кож усних текстів Близького Сходу. Як науково-популярний журнал Am Ur-Quell постав з німецького Am Urds-Brunnen (1881–1889), орієнтованого на публікацію та дослідження середньовічних джерел і фольклору переважно північнонімецьких земель. Перейнявши аудиторію у Ферди- нанда Гофта (Ferdinand Höft) та Гайнріха Карстенса (Heinrich Carstens), редакторів Am Urds-Brunnen, Ф. Краусс розширив ге- ографічні межі публікованих першодже- рел, що з часом призвело до концепційно- го конфлікту між колегами в редакційній політиці. На сторінках видання почали з’являтися єврейські, слов’янські, близько східні та індійські фольклорні та етногра- фічні матеріали, записані як академічни- ми, так і непрофесійними збирачами [5, р. 66]. Окрім них, у щомісячнику публі- кували науково-теоретичні статті з фоль- клористики, бібліографії, рецензії на зна- чимі та знакові видання. Редакційна політика, спрямована на публікацію та популяризацію фольклор- но-етнографічних джерел, була зумовлена поглядами Ф. Краусса, сформованими в мультикультурному та мультиконфесійно- му середовищі Габсбурзької монархії. Народився Ф. Краусс у невеличкій єв- рейській общині мусульманського містечка Бурназовіца-Брод біля м. Пожеги у За- хідній Славонії (нині – територія Хорва- тії) у родині дрібного торговця мануфак- турою Вільгельма Краусса та Ернестіни Херцог. Батько володів п’ятьма мовами, www.etnolog.org.ua IM FE 168 був надзвичайно ерудованою людиною, хоча не зміг отримати фундаментальну університетську освіту; був знавцем ні- мецької та єврейської класичної літерату- ри, тривалий час публікував матеріали з єврейської тематики в єврейській газеті (Allgemeine Zeitung des Judenthums). Мати змалечку прищепила інтерес до фольк лору і активно збирала для сина польовий матеріал серед південних слов’ян впродовж його багаторічної наукової діяльності. Таке виховання дозволило сформувати Ф. Крауссу світогляд, вільний від місти- цизму та забобонів, що полегшило пере- бування у Віденському університеті, де він вивчав класичну філологію та істо- рію. Активно та цілеспрямовано збирати фольклорний матеріал південних слов’ян Ф. Краусс продовжив по закінченню університету (1881), особливо в статусі члена Етнографічної комісії Віденського антропологічного товариства. Для Етно- графічної комісії вчений уклав «Анкету з етнографії південних слов’ян», яка полег- шувала збирачам на місцях комплектуван- ня етнографічних та фольклорних даних як серед слов’янського населення імперії, так і всього Балканського півострова. Упродовж осені 1884 – весни 1885 року Ф. Краусс здійснив фольклорно-етногра- фічну подорож Боснією, Герцеговиною та Хорватією, методологічно озброївшись власною анкетою. Анкета Ф. Краусса була високо оцінена сучасниками, перекладена багатьма європейськими мовами та навіть адаптована Лондонським антропологіч- ним товариством для збору фольклорного матеріалу серед індійців. Результати експедиції неодноразово оприлюднювалися на засіданнях різно- манітних німецьких та австрійських на- укових зібрань та були опубліковані у сімнадцяти наукових роботах. Незважа- ючи на такий вагомий науковий доробок, Ф. Краусс не зміг посісти доцентуру з філології південних слов’ян у Віденсько- му університеті, що призвело до кон- флікту вченого з колегами з Антропо- логічного товариства, а згодом і виходу Ф. Краусса з нього. Після чого Ф. Краусс зосередився на публікації власного науко- вого доробку, а також редакторській робо- ті в часопису Am Ur-Quell, вивівши регіо нальне німецьке видання на міжнарод- ний рівень. Публікуючи в Am Ur-Quell зібраний південнослов’янський фоль- клор (гуслярські пісні, казки, оповіда- ння, анекдоти), Ф. Краусс затвердив за собою статус провідного спеціаліста у га- лузі південнослов’янського фольклору, а сам журнал став одним із найвпливові- ших німецькомовних фольклорних видань кінця ХІХ ст. у Європі. Звертаючись до своїх співробітників, він наголошував, що фольклористика – наука інтернаціональ- на, Am Ur-Quell поширювався далеко за межі Австро-Угорщини і був, відповідно, виразником і фіксатором народознавства як науки в країні. Загалом у зазначене десятиліття кредо Ф. Краусса – вивести фольклористику на вершину німецького гуманітарного антропологічного дискурсу. Тому є зрозумілим, що за будь-якої мож- ливості Ф. Краусс підтримував науковців та аматорів шляхом поширення та популя- ризації фольклорних збірок німецького, єврейського та слов’янських народів [22]. Водночас він дбав про науковий рівень свого видання, що вимагало багато фізич- них, емоційних та комунікативних зусиль. Потужна популяризація фольклористики журналом Am Ur-Quell спричинила утво- рення в 1890-х роках більше десятка но- вих фольклорних товариств у Німеччині та Австро-Угорщині. Ф. Краусс невпинно боровся з упередженнями проти євреїв, етнічних меншин в землях Габсбургів (та- ких, як боснійські мусульмани), гендерної нерівності (піднімав жіночу тематику у фольклорі). Він використовував опублі- ковані фольклорні джерела як найбільш ефективну зброю проти забобонів, спо- нукавши свого біографа Раймонда Берта твердити, що «для Краусса все, що він ро- бив в ім’я науки, яка зачіпала всі його ін- тереси, насправді було продовженням його політичної активності та його полеміки проти антисемітизму» [6, S. 80]. Уже в першому випуску Am Ur-Quell 1890 року з’явилися публікації з украї- нознавчої тематики Раймунда Ф. Кайнд- ля, визначного дослідника Буковини та Гуцульщини, на той час ще студента Чернівецького університету. Перші публі- кації автора в Am Ur-Quell ілюстрували його доробок в галузі української етногра- фії та фольклору, як-от: «Два русинських міфи з Буковини» (Zwei rutenische Mythen aus der Bukowina), «Житлобудування та жертвоприношення у русинів» (Hausbau und Bauopfer bei den Ruthenen), «Народ- ні вірування. З Буковини» (Volksglauben. www.etnolog.org.ua IM FE 169 Aus der Bukowina), «Чорти (мавки, щезни- ки)» (Die Teufel (nauky, szczezuny)), «Народ- на медицина» (Volksmedizin). Ці замітки обсягом у півсторінки – сторінку мали скоріше інформативний характер і комп- лектувалися за тематичним видавничим принципом: у номері, присвяченому фоль- клору, автори публікували короткі сюже- ти з народної демонології, щодо Новоріч- них свят, магічних елементів в народній медицині тощо. Таким чином, номер журналу обсягом 20–25 сторінок ставав таким собі тематичним інформативним дайджестом, у якому одночасно містилися матеріали з різних європейських регіонів. З наступними номерами обсяг статей-по- відомлень та фольклорних публікацій по- ступово збільшувався, і останній випуск 1898 року представлений повноцінними статтями, обсягом до аркуша. У 1891 році Р. Кайндль опубліку- вав на сторінках Am Ur-Quell науко- ве повідомлення «Баба Явдоха-Докія» (Baba Jaudocha-Dokia), у якому за- фіксував народні метеорологічні уяв- лення буковинських українців середи ни березня. День 13 березня в народному календарі присвячений Явдосі – старій бабі, що носить дванадцять (в іншому ва- ріанті – дев’ять) шарів хутра і уособлює останні холодні дні березня [9]. Поступо- во скидаючи шари теплого одягу, Явдоха наближує і теплі дні. Р. Кайндль наголо- сив, що міф про бабу Явдоху побутує й серед інших європейських народів, зокре- ма румунів. Того ж року Р. Кайндль опублікував записи народних вірувань буковинців, пов’язаних із удачею злочинця. Її забез- печував магічний предмет, найчастіше людська гомілка, з якої робили чарівну сопілку, покликану присипляти жертв злочину для полегшення крадіжки (в од- ній з наукових ремарок, уміщених в одно- му з наступних томів, Р. Кайндль додав, що злодії «на удачу» могли носити із со- бою мізинець страченого злочинця, нада- ючи йому, таким чином, властивості своє рідного оберега). Водночас подаються й ма- гічні форти захисту від крадіжок – люди окроплювали дзвони святою водою і кала- тали, вірячи, що звук церковного дзвону може зупинити злодія, якщо він перебуває на території села, і він, таким чином, не зможе перетнути межі – його буде легко впіймати. Загублені предмети вважали за- браними нечистою силою, до якої зверта- лися з проханням повернути [11]. Також Р. Кайндль помістив у журналі сюжет з народної міфології, зафіксований у м. Рогатині та пов’язаний з небажанням домовика (Біди) бачити біля себе людей: вилазячи вночі з комину у вигляді худор- лявої високої істоти, він лякає мешкан- ців та псує речі. Оповідаючи цей сюжет, Р. Кайндль наголошує, що саме так у на- родній уяві галичан виглядає Нещастя (в антропоморфній формі), і порівнює Біду зі Шкідником (Дзюмою) у буковин- ських українців [10]. На сторінках Am Ur-Quell Р. Кайндль ознайомив німецькомовних читачів з різд- вяними та новорічними звичаями укра- їнців від Різдва до Йордана: розкрив са- кральний зміст Святого вечора, описав дівочі святвечірні ворожіння на Рога- тинщині. Дослідник зауважив спільність Різдвяно-новорічного циклу галичан та буковинців [12]. Не лишається поза увагою Р. Кайнд- ля матеріал з народної демонології. Так, 1892 року він опублікував сюжет, записа- ний у с. Чуньків на Буковині, пов’язаний з уявленнями про відьму: у ніч на Свято- го Юрія (6 травня) вона збирає трави, за допомогою яких у майбутньому відбира- тиме в корів молоко [13]. Морально-етичні стосунки всередині громади ілюструє матеріал про добро- чесність «Присяга в народному житті». Р. Кайндль зазначає, що за загально- прийнятим переконанням, за неправдиву присягу доля часто карає втратою зору чи всиханням правої руки відразу після при- йняття присяги або через тривалий про- міжок часу. Однак, аби обійти присягу, лиходії тримали камінь під пахвою, коли складати брехливу присягу, а покарання за неправдиві дії потім мали ударяти по каменю. Згідно з матеріалами, зібраними Р. Кайндлем на Буковині та Гуцульщині, люди зазвичай клянуться Богом, Ісусом, Марією, особливо святим Миколаєм, свя- тим Михаїлом, Іваном Сучавським (по- кровителем Буковини); поширені також інші формули присяги. Найпоширенішою є «Біх мене», інші: «Бог мене покарає»; «Я клянусь Ісусом Христом і святою Бо- городицею» [15]. У 1894 році Р. Кайндль опублікував ще один фольклорний текст (м. Рогатин) про безголового привиду: підступно вбитий старий солдат, що пере- www.etnolog.org.ua IM FE 170 творився на привид, просить героїв тек- сту упокоїти його душу – перепоховати за християнським звичаєм, натомість обіця- ючи в потрібний час попередити про за- грозу смерті [14]. У травні 1893 року на сторінках га- лицької газети «Дѣло» Василь Щурат дорікав українським фольклористам і етнологам, що вони ігнорують прекрасну можливість долучитися до авторського колективу Am Ur-Quell і сприяти попу- ляризації українознавчої тематики серед німецькомовної європейської наукової спільноти. Того ж року до українознав- чих публікацій в Am Ur-Quell долу- чився Федір Вовк. Його невеличке по- відомлення «Голод і холера в Україні» [21] на прикладі переповідок, зібраних у Катеринославській губернії, ілюструє народне уявлення про походження го- лоду і холери: поміщики хотіли повер- нути кріпосницький лад і звернулися з цим проханням до царя, але той сказав, що неможливо закріпачити таку велику кількість, якщо за три роки людей по- меншає, тоді він поверне кріпацтво. На- томість дав наказ розбивати садки, ко- пати колодязі, обкурювати сіркою хати, спалювати одяг хворих, таким чином зу- пинивши голод і холеру в Україні. Для порівняння паралельно із цим сюжетом Ф. Вовк опублікував і матеріал про становище селян під час голоду в Росії (Hungornot in Gross-Russland), яке впли- нуло і на місцевий фольклор: селяни Тамбовської губернії остерігалися брати гуманітарну допомогу від англійського меценатського товариства, боячись, що їх навертатимуть у англіканство, а деякі «знаючі» жінки вважали, що то допомога від Антихриста. Ці два сюжети яскраво ілюструють менталітет обох народів. У 1894 році В. Щурат розмістив ґрун- товну розлогу рецензію на етнографічну роботу Ф. Вовка «Шлюбний ритуал та обряди на Україні» [18], опубліковану 1891 року французькою мовою у щоріч- нику l’Anthropologie Паризького антропо- логічного товариства. Рецензент відзначив важливість та актуальність праці Ф. Вов- ка, оскільки останній подав не лише окремі весільні обряди, а повністю структурував та описав весільний обряд. Він спроміг- ся вилучити прадавні елементи, занурю- ючись у літописні джерела, вичленити язичницькі його форми: «пограбування та купівля шлюбу, нелегітимність та ма- тріархат», що красномовно свідчить про існування та функціонування первісних форм шлюбу. У досвітках, вечорницях, значній ролі матері у весільному обряді Ф. Вовк, на думку В. Щурата, вбачав за- лишки матріархату, що є предметом для роздумів та подальших наукових рефлек- сій для фольклористів та етнологів. У 1893 році І. Франко та В. Щурат опублікували на сторінках Am Ur-Quell матеріали «утаємниченої мови» («таємної мови» соціального діалекту), зібрані за принципом «Анкети з етнографії півден- них слов’ян» Ф. Краусса серед галицької молоді сіл Нагуєвичі, Грибовиці; про- фесійного сленгу галицьких будівельни- ків; «київських дніпровських рибалок та лоцманів: кожне слово розбивається на назвами букв кирилиці (“бувай здоров” звучить як “буки-ук-віди-аз-іже земля- добро-он-рци-он-віди”), жартівлива пере- становка коренів слів, що надає реченню гротескно-безглуздого змісту» [8]. На- ступного року В. Щурат доповнив наве- дену вище інформацію прикладами, по- даними до львівського гумористичного журналу Іваном Нечуєм-Левицьким, за- фіксованими від представників сільських парубочих громад. Продовжуючи фольклорну тематику, В. Щурат опублікував статтю про народне уявлення про чарівні гроші (Zaubergeld) [19], у якій зауважив, що сюжет про магічні гроші відомий майже всім євро- пейським народам, відтак і українцям. Чарівні гроші – як правило, копійки, іно- ді срібні монети – мають властивість по- вертатися до господаря після здійснення купівлі-продажу. Отримати таку монету можна так: випадково знайти; придбати у чорта або єврея, дотримуючись певних умовних заборон та обрядодій. В. Щурат звернув увагу на те, що в сюжеті завжди фігурує ліва рука / нога: «Люди завжди вірять, що не тільки ліва рука, ліва нога, але й вся ліва частина людського тіла на- лежить до злої сили, до чорта. Отже, <...> давати лівою рукою несприятливо. Дане не принесе удачі власнику, навпаки, тіль- ки шкоди» [19, S. 105]. До народних ві- рувань, пов’язаних з чарівними грошима, належить звичай прибивати стару монету до столу, порогу (тут, на думку В. Щу- рата, металеву монету заступає металева підкова, забита у поріг кінцями всереди- www.etnolog.org.ua IM FE 171 ну приміщення). До таких дій вдавалися насамперед власники магазинів, шинків. Дослідник наводить приклади сюжетів про чарівну монету з фольклору росіян, поляків, євреїв, німців («щасливий ру- бель / талер / гульден»). В останньому номері Am Ur-Quell, що побачив світ, І. Франко помістив статтю Volkstümliches aus rutenischen Apokryphen щодо історії ранньохристиянської літера- тури та елементів фольклору в ній [7]. Навівши три великі цитати, що звучали з вуст священика-проповідника з амвона (датовані початком XVIII ст.), про світо- будову, І. Франко вичленовує з них фраг- менти народного православ’я (фольклорні образи ангелів та їхніх антиподів), що підтверджує думку надзвичайного поши- рення народної віри, яка вплинула і на сільського священика [7, S. 85]. Наслідуючи ідею Ф. Краусса про як- найширшу презентаційність усної на- родної творчості будь-якого народу, 1896 року віденський збирач фольклору Ісаак Робінзон (Isaac Robinsohn) надру- кував в Am Ur-Quell статтю «Лірник в українців», у якій ознайомив німецько- мовного читача з феноменом українсько- го лірництва, постаттю лірника, його статусом у традиційному суспільстві, музичним репертуаром, де переважають сумні, тужливі сюжети [17]. Для при- кладу І. Робінзон у своїй статті помістив також думу «Сирітка», яку записав від старого лірника у м. Бродах: Помер отець, мати, Дісталися діти, Дісталися діти Сиріти навіки. Ой, пішла сирота По світі блукати, По світі блукати, Мамунчі шукати. Здибав єя Господь Бог, Стався єй питати: – Де ти йдеш, сирото? – Мамунчі шукати. – Ой, не йди, сирото, Бо далеко зайдеш, Бо далеко зайдеш, Мамунчі не занайдеш. Бо твоя мамунця На високій горі, На високій горі Ув ліжащім гробі. Ой, пішла сирота Та й стала плакати, Сталася до неї Мамунця обзивати: – Ах, хто там плачі На моїм гробі? – Ах, то я, мамунчі, Возьми мене к собі. – Тут нема, сирото, Ні їсти і ні пити. Тільки приказано В сирій землі гнити. Нех тобі мачуха Головоньки вмиє, Головоньки вмиє, Сорочечки зшиє. – Ще мені мачуха Головки не змила, А вже ж мені мачуха В’язи накрутила. Та зіслав Господь Бог Два ангели з неба, Та й взяти сироту Високо до неба. Та й зіслав Господь Бог Два сатани з пекла, Та й взяли мачуху Глибоко до пекла. Та й привай, мачухо, Маєш плац широкий, Та поглянь, мачухо, Як то Бог високий [17]. Ф. Краусс порівнював українські піс- ні-думи з гуслярськими піснями та ро- сійськими билинами, наголошуючи на важливості дослідження епічних тради- цій слов’янських народів для розуміння їхньої національної свідомості [16]. На жаль, через причини фінансового характеру, останній номер журналу по- бачив світ 1898 року. Попри те, що жур- нал проіснував неповних десять років, Ф. Краусс своїм авторитетом у німецькій фольклористиці та публікаційною діяль- ністю спромігся надати фольклору статус політичної зброї, який відкрив нові про- стори для розуміння неодержавлених на- родів (євреїв, боснійців, словенців, сер- бів, хорватів, українців) у Центральній Європі на рубежі століть. Примітка 1 В україномовній бібліографії вживається ім’я Соломон, наприклад, в Енциклопедії сучасної України. www.etnolog.org.ua IM FE 172 Джерела та література 1. Раймунд Фрідріх Кайндль. Розвідки з нагоди 150-ліття від дня народження / упоряд. С. Осадчука, О. Добржанського ; за ред. С. Осадчука. Чернівці : Книги–ХХІ, 2016. 224 с. 2. Чучко М., Грябан В. Етнографічні дослідження Раймунда Фрідріха Кайндля : історико-бібліо- графічний огляд. Раймунд Фрідріх Кайндль. Розвідки з нагоди 150-ліття від дня народження / упоряд. С. Осадчука, О. Добржанського ; за ред. С. Осадчука. Чернівці : Книги–ХХІ, 2016. С. 109–138. 3. Щурат В. Am Urquell. Monatsschrift für Volkskunde. Herausgegeben v. Friedrich S. Krauss. Дѣло. 15.05.1893. URL :https://zbruc.eu/node/79850. 4. Am-Urquell: Monatsschrift für Volkskunde. 1890–1896. Vols. 1–7. 5. Bohlman Philip V. Jewish Music and Modernity. New York : Oxford University Press, 2008. 320 р. 6. Burt Raymond L. Friedrich Salomo Krauss (1859–1938): Selbstzeugnisse und Materialien zur Bibliographie des Volkskundlers, Literaten und Sexualforschers mit einem Nachlaßverzeichnis. Vienna : Verlag der Österreichischen Akademie der Wissenschaften, 1990. 7. Franko I. Volkstümliches aus rutenischen Apokryphen. Am Ur-Quell. 1898. S. 82–85. 8. Franko Iw., Söurat W. Geheime Sprachweisen. Am Ur-Quell. 1893. S. 76–78. 9. Kaindl R. F. Baba Jaudocha-Dokia. Am Ur-Quell. 1891. S. 150. 10. Kaindl R. F. Bida (das Unglück). Am Ur-Quell. 1891. S. 207. 11. Kaindl R. F. Diebglauben. Am Ur-Quell. 1891. S. 185–186. 12. Kaindl R. F. Galizisch-rutenische Weihnachtbräuche. Am Ur-Quell. 1892. S. 41–42. 13. Kaindl R. F. Hexenleiter. Am Ur-Quell. 1892. S. 168. 14. Kaindl R. F. Warum gehen Spukgeister kopflos um. Am Ur-Quell. 1894. S. 197–199. 15. Kleine Mitteilungen. Am Ur-Quell. 1893. S. 260. 16. Krauss F. Guslarenlieder. Am Ur-Quell. 1897. S. 40. 17. Robinsohn J. Der Lirnik bei den Kleinrussen. Am Ur-Quell. 1896. S. 27–28. 18. Ščurat W. Volkov Theodore: Rites et usages nuptiaux en Ukraine. Am Ur-Quell. 1894. S. 266–267. 19. Ščurat W. Zaubergeld. Am Ur-Quell. 1893. S. 105–110. 20. Urquell, der. Eine Monatsschrift für Volkskunde. 1897. Vol. 1. New series of Am-Urquell. 21. Volkov Th. Hungernot und Cholera in der Ukraine. Am Ur-Quell. 1893. S. 87. 22. Walravens H. Schriftenverzeichnis des Wiener Ethnologen, Sexualwissenschaftlers, Schriftstellers und Verlegers Friedrich S. Krauss (1859–1938). Berlin : Simon Verlag für Bibliothekswissen, 2010. 260 p. references 1. OSACHUK, Serhiy, Oleksandr DOBRZHANSKYI (compilers). Raimund Friedrich Kaindl. Studies on the Occasion of the 150th Anniversary of His Birthday. Edited by Serhiy OSADCHUK. Chernivtsi: Books–XXI, 2016, 224 pp. [in Ukrainian]. 2. CHUCHKO, Mykhaylo, Viktoriya HRIABAN. Ethnographic Studies of Raimund Friedrich Kaindl: A His- torical and Bibliographic Review. In: Serhiy OSACHUK, Oleksandr DOBRZHANSKYI (compilers). Raimund Friedrich Kaindl. Studies on the Occasion of the 150th Anniversary of His Birthday. Edited by Serhiy OSAD- CHUK. Chernivtsi: Books–XXI, 2016, pp. 109–138 [in Ukrainian]. 3. SHCHURAT, Vasyl. Am Urquell. Monatschrift für Volkskunde [Am Urquell. A Folklore-Themed Monthly]. Herausgegeben v. Friedrich S. Krauss [Published by Friedrich S. Krauss]. In: Antin HORBACHEVSKYI, ed.inchief, The Cause, 1893, May, 15 [online]. Available from: Orest DRUL, ed.inchief, Zbruch. https://zbruc.eu/ node/79850 [in Ukrainian]. 4. KRAUSS, Friedrich Salomon (ed.). Am-Urquell: Monatsschrift für Volkskunde [Am Urquell: A Folklore- Themed Monthly]. Hamburg, 1890–1896. Vols. 1–7 [in German]. 5. BOHLMAN, Philip Vilas. Jewish Music and Modernity. New York: Oxford University Press, 2008, 320 pp. [in English]. 6. BURT, Raymond L. Friedrich Salomon Krauss (1859–1938): Selbstzeugnisse und Materialien zur Bibliographie des Volkskundlers, Literaten und Sexualforschers mit einem Nachlaßverzeichnis [Friedrich Sa- lomon Krauss (1859–1938): Personal Testimonials and Materials for the Bibliography of Folklorists, Writers and Sexologists with an Inventory of Their Heritages]. Vienna: Verlag der Österreichischen Akademie der Wissenschaften [Publishing House of the Austrian Academy of Sciences], 1990 [in German]. 7. FRANKO, Ivan. Volkstümliches aus rutenischen Apokryphen [Folk Materials from the Ruthenian Apocrypha]. In: Friedrich Salomon KRAUSS (ed.). Am Ur-Quell. Hamburg, 1898, pp. 82–85 [in German]. www.etnolog.org.ua IM FE 173 SUmmary The article deals with the 130th anniversary of establishing the ethnological journal Am Ur- Quell [At the Original Source in German], as well as with the covering, on its pages, of the place of Ukrainian studies in the context of the Austrian discourse of the humanities of the late XIXth century. The journal’s constant editor-in-chief was the Austrian ethnologist and folklorist of Jewish origin Friedrich Salomon Krauss. By publishing the collected South Slavonic folklore (guslar songs, fairy tales, stories, anecdotes) in Am UrQuell, F. Krauss asserted his status of an outstanding specialist in the field of South Slavonic folklore, and transformed the journal itself into one of the most influential German-language folkloric editions in Europe in the 1890s. While addressing his staff, F. Krauss emphasized that folklore is an international science. Am Ur-Quell spread far beyond Austria-Hungary and was, accordingly, a representative and recorder of ethnology as a science in the country. In general, in this decade, F. Krauss’s credo was to bring folklore to the top of the German anthropological discourse of the humanities. Therefore, it is obvious that at every opportunity F. Krauss supported scholars and amateurs by distributing and popularizing folkloric collections of the German, Jewish, and Slavonic peoples. At the same time, he cared about the proper scientific level of his publication, which required a lot of physical, emotional, and communicative efforts. Am Ur- Quell-held powerful popularization of folklore led to the formation of more than a dozen new folkloric societies in the 1890s in Germany and Austria-Hungary. Ukrainian-themed issues appeared on the pages of Am Ur-Quell as early as in the initial year of the edition and were represented by folkloric collections and analytical articles by Raimund Kaindl, Ivan Franko, Vasyl Shchurat, Fedir Vovk, and J. Robinsohn. The attention of the scholars was focused on the Ukrainians’ folklore, folk calendar, mythology, moral and ethical relations within the community. Keywords: Am Ur-Quell, Friedrich Krauss, collector, ethnography, folklore. 8. FRANKO, Ivan, Vasyl SHCHURAT. Geheime Sprachweisen [Secret Ways of Speaking]. In: Friedrich Salomon KRAUSS (ed.). Am Ur-Quell. Hamburg, 1893, pp. 76–78 [in German]. 9. KAINDL Raimund Friedrich. Baba Jaudocha-Dokia [Baba Yavdokha-Dochia]. In: Friedrich Salomon KRAUSS (ed.). Am Ur-Quell. Hamburg, 1891, p. 150 [in German]. 10. KAINDL Raimund Friedrich. Bida (das Unglück) [The Misfortune]. In: Friedrich Salomon KRAUSS (ed.). Am Ur-Quell. Hamburg, 1891, p. 207 [in German]. 11. KAINDL Raimund Friedrich. Diebglauben [The Belief in Thieves]. In: Friedrich Salomon KRAUSS (ed.). Am Ur-Quell. Hamburg, 1891, pp. 185–186 [in German]. 12. KAINDL Raimund Friedrich. Galizisch-rutenische Weihnachtbräuche [Halychyna-Ruthenian Christmas Customs]. In: Friedrich Salomon KRAUSS (ed.). Am Ur-Quell. Hamburg, 1892, pp. 41–42 [in German]. 13. KAINDL Raimund Friedrich. Hexenleiter [The Witch Ladder]. In: Friedrich Salomon KRAUSS (ed.). Am Ur-Quell. Hamburg, 1892, p. 168 [in German]. 14. KAINDL Raimund Friedrich. Warum gehen Spukgeister kopflos um [Why Do Ghosts Go About Head- less]. In: Friedrich Salomon KRAUSS (ed.). Am Ur-Quell. Hamburg, 1894, pp. 197–199 [in German]. 15. ANON. Kleine Mitteilungen [Small Messages]. In: Friedrich Salomon KRAUSS (ed.). Am UrQuell. Ham- burg, 1893, p. 260 [in German]. 16. KRAUSS, Friedrich Salomon. Guslarenlieder [Guslar Songs]. In: Friedrich Salomon KRAUSS (ed.). Am Ur-Quell. Hamburg, 1897, p. 40 [in German]. 17. ROBINSOHN, J. Der Lirnik bei den Kleinrussen [Lira-Players among the Lesser Russians]. In: Friedrich Salomon KRAUSS (ed.). Am Ur-Quell. Hamburg, 1896, pp. 27–28 [in German]. 18. SHCHURAT, Vasyl. Volkov Theodore: Rites et usages nuptiaux en Ukraine [Fedir Vovk: Nuptial Rites and Customs in Ukraine]. In: Friedrich Salomon KRAUSS (ed.). Am Ur-Quell. Hamburg, 1894, pp. 266–267 [in French]. 19. SHCHURAT, Vasyl. Zaubergeld [Magic Money]. In: Friedrich Salomon KRAUSS (ed.). Am UrQuell. Hamburg, 1893, pp. 105–110 [in German]. 20. KRAUSS, Friedrich Salomon (ed.). Der Urquell. Eine Monatsschrift für Volkskunde [The Original Source: A Folklore-Themed Monthly]. Hamburg, 1897, vol. 1. New series of Am-Urquell [in German]. 21. VOVK, Fedir. Hungernot und Cholera in der Ukraine [Famine and Cholera in Ukraine]. In: Friedrich Salomon KRAUSS (ed.). Am Ur-Quell. Hamburg, 1893, p. 87 [in German]. 22. WALRAVENS, Hartmut. Schriftenverzeichnis des Wiener Ethnologen, Sexualwissenschaftlers, Schriftstellers und Verlegers Friedrich S. Krauss (1859–1938) [List of Publications by the Viennese Ethnologist, Sexologist, Writer and Publisher Friedrich S. Krauss]. Berlin: Simon Verlag für Bibliothekswissen [Simon Pub- lishing House for Library Knowledge], 2010, 260 pp. [in German]. www.etnolog.org.ua IM FE

Українська тематика на сторінках Am Ur-Quell

Репозитарії

Схожі ресурси