Совершенствование модели компьютерных эпидемий путем оценивания функциональной устойчивости информационной системы

• Дата: 2020
• Автори: Бычков, А.С., Димитров, Г.П., Шевченко, В.Л., Шевченко, А.В.
• Формат: Стаття
• Мова: Russian
• Опубліковано: Інститут кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України 2020
• Назва видання: Проблемы управления и информатики
• Теми: Роботы и системы искусственного интеллекта
• Онлайн доступ: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/208669
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Совершенствование модели компьютерных эпидемий путем оценивания функциональной устойчивости информационной системы / А.С. Бычков, Г.П. Димитров, В.Л. Шевченко, А.В. Шевченко // Проблемы управления и информатики. — 2020. — № 1. — С. 104-114. — Бібліогр.: 18 назв. — рос.

В умовах постійних компʼютерних атак багато обʼєктів інформаційних систем продовжують працювати і після часткової втрати функціональної стійкості. Для протидії інцидентам потрібно прогнозувати динаміку зміни функціональної стійкості інформаційних систем для поліпшення планування ресурсів протидії. Мета статті — вдосконалити існуючі моделі компʼютерних епідемій шляхом оцінювання функціональної стійкості інформаційної системи. У роботі вдосконалено динамічну VNF-модель комп’ютерної епідемії, яка дозволяє прогнозувати рівень функціональної стійкості інформаційної системи на різних етапах епідемії. Багато моделей комп’ютерних епідемій було отримано шляхом адаптації моделей біологічних епідемій до особливостей комп’ютерних об’єктів. VNF-модель сприяла поліпшенню моделей біологічних епідемій шляхом зворотньої адаптації моделей комп’ютерних епідемій до особливостей біологічних об’єктів. Розглянуто логіку взаємних трансформацій між біологічними і комп’ютерними моделями епідемій. VNF-модель враховує, що покращенню функціональної стійкості, крім незаражених об’єктів, можуть сприяти також об’єкти, інфіковані на різних стадіях зараження, і об’єкти, які вилікувані, але втратили частину своєї функціональної стійкості. Досліджено динамічну залежність похибки оцінки функціональної стійкості від коефіцієнта сприйнятливості до зараження і коефіцієнта передачі зараження. Запропоновану модель апробовано на прикладах реальних епідемій комп’ютерних хробаків CodeRed CRv1, CRv2, SQL Slammer і епідемії грипу в Україні. Запропонований підхід підвищив точність прогнозування функціональної стійкості інформаційних систем в умовах компʼютерної епідемії до 22 % і збільшив точність прогнозування функціональної стійкості трудових ресурсів суспільства в умовах епідемії грипу до 16 %.