Християнські складники поезії Максима Рильського
Поетичний доробок М. Рильського розглянуто під кутом зору втілення в ньому основ християнського віровчення, насамперед христологічних, маріологічних, антропологічних аспектів. В умовах ідеології атеїзму духовним основам життя і, звичайно, творчості, ґрунтованих на християнському світогляді, не було...
Gespeichert in:
| Datum: | 2020 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2020
|
| Schriftenreihe: | Матеріали до української етнології |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/208689 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Християнські складники поезії Максима Рильського / О. Прилепа // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2020. — Вип. 19(22). — С. 22–28. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-208689 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-2086892025-11-05T01:18:05Z Християнські складники поезії Максима Рильського Christian Components of Maksym Rylskyi’s Poetry Прилепа, О. Поетична спадщина Максима Рильського: сучасні культур-антропологічні інтерпретації Поетичний доробок М. Рильського розглянуто під кутом зору втілення в ньому основ християнського віровчення, насамперед христологічних, маріологічних, антропологічних аспектів. В умовах ідеології атеїзму духовним основам життя і, звичайно, творчості, ґрунтованих на християнському світогляді, не було місця. Переживання і перебування у внутрішньому конфлікті з офіційною доктриною спонукали М. Рильського на пошуки нових поетичних засобів самовираження. У статті розкрито деякі творчі форми втілення християнського світобачення М. Рильського, проявлені в його поетичному доробку. Духовний світ поезії М. Рильського сповнений біблійною, насамперед євангельською, образністю, яка міститься як у відкритих, загальноприйнятих надбаннях духовної культури, так і в прихованих від загалу, завуальованих формах. Християнська образність в умовах радянської дійсності продовжувала існувати в нових змістових контекстах його поезії. Poetical heritage of M. Rylskyi is considered from the point of view of the embodiment of the fundamentals of the Christian doctrine, first of all, its Christological, Mariological, and anthropological aspects. There has been no place for the spiritual essential principles of life and, of course, works based on the Christian worldview in the conditions of the ideology of atheism. Experiencing and being in internal conflict with the official doctrine have prompted M. Rylskyi to search for new poetic means of self-expression. Some creative forms of the embodiment of M. Rylskyi’s Christian worldview, appearing in his poetic heritage, are described in the article. The spiritual world of M. Rylskyi's poetry is full of biblical, first of all, evangelical imagery, containing both in open, generally accepted spiritual culture heritage, and in veiled forms hidden from others. Christian imagery in the conditions of the Soviet reality has continued to exist in new, meaningful contexts of his poetry. 2020 Article Християнські складники поезії Максима Рильського / О. Прилепа // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2020. — Вип. 19(22). — С. 22–28. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. 2313-8505 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/208689 821.161.2:82-141 uk Матеріали до української етнології application/pdf Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Поетична спадщина Максима Рильського: сучасні культур-антропологічні інтерпретації Поетична спадщина Максима Рильського: сучасні культур-антропологічні інтерпретації |
| spellingShingle |
Поетична спадщина Максима Рильського: сучасні культур-антропологічні інтерпретації Поетична спадщина Максима Рильського: сучасні культур-антропологічні інтерпретації Прилепа, О. Християнські складники поезії Максима Рильського Матеріали до української етнології |
| description |
Поетичний доробок М. Рильського розглянуто під кутом зору втілення в ньому основ християнського віровчення, насамперед христологічних, маріологічних, антропологічних аспектів. В умовах ідеології атеїзму духовним основам життя і, звичайно, творчості, ґрунтованих на християнському світогляді, не було місця. Переживання і перебування у внутрішньому конфлікті з офіційною доктриною спонукали М. Рильського на пошуки нових поетичних засобів самовираження. У статті розкрито деякі творчі форми втілення християнського світобачення М. Рильського, проявлені в його поетичному доробку. Духовний світ поезії М. Рильського сповнений біблійною, насамперед євангельською, образністю, яка міститься як у відкритих, загальноприйнятих надбаннях духовної культури, так і в прихованих від загалу, завуальованих формах. Християнська образність в умовах радянської дійсності продовжувала існувати в нових змістових контекстах його поезії. |
| format |
Article |
| author |
Прилепа, О. |
| author_facet |
Прилепа, О. |
| author_sort |
Прилепа, О. |
| title |
Християнські складники поезії Максима Рильського |
| title_short |
Християнські складники поезії Максима Рильського |
| title_full |
Християнські складники поезії Максима Рильського |
| title_fullStr |
Християнські складники поезії Максима Рильського |
| title_full_unstemmed |
Християнські складники поезії Максима Рильського |
| title_sort |
християнські складники поезії максима рильського |
| publisher |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| publishDate |
2020 |
| topic_facet |
Поетична спадщина Максима Рильського: сучасні культур-антропологічні інтерпретації |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/208689 |
| citation_txt |
Християнські складники поезії Максима Рильського / О. Прилепа // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2020. — Вип. 19(22). — С. 22–28. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
| series |
Матеріали до української етнології |
| work_keys_str_mv |
AT prilepao hristiânsʹkískladnikipoezíímaksimarilʹsʹkogo AT prilepao christiancomponentsofmaksymrylskyispoetry |
| first_indexed |
2025-11-05T02:09:52Z |
| last_indexed |
2025-11-06T02:06:12Z |
| _version_ |
1848004860760293376 |
| fulltext |
22
УДК 821.161.2:82-141
doi
ХРИСТИЯНСЬКІ СКЛАДНИКИ пОЕЗІЇ
МАКСИМА РИЛЬСЬКОГО
Анотація / abstract
Поетичний доробок М. Рильського розглянуто під кутом зору втілення в ньому основ хрис-
тиянського віровчення, насамперед христологічних, маріологічних, антропологічних аспектів.
В умовах ідеології атеїзму духовним основам життя і, звичайно, творчості, ґрунтованих на хрис-
тиянському світогляді, не було місця. Переживання і перебування у внутрішньому конфлікті з
офіційною доктриною спонукали М. Рильського на пошуки нових поетичних засобів самовира-
ження. У статті розкрито деякі творчі форми втілення християнського світобачення М. Риль-
ського, проявлені в його поетичному доробку.
Духовний світ поезії М. Рильського сповнений біблійною, насамперед євангельською, образ-
ністю, яка міститься як у відкритих, загальноприйнятих надбаннях духовної культури, так і в
прихованих від загалу, завуальованих формах. Однією з магістральних у творах М. Рильського
є тема воскресіння. Хоча Воскресіння Христове не знаходить безпосереднього, прямого висвіт-
лення в поета, образ воскресіння (як відродження, оновлення, початок якісно нового життя)
періодично проявляється в його творах. У тексті поезій майже щоразу міститься «підказка» –
лексема «воскрес» у різних морфологічних формах.
Образи-атрибути євангельських подій М. Рильський вносив у контекст власних творів (образ
«Сонця світу» як одного з імен-символів Спасителя в «Пісні про Донбас»; образ стражденної
Вірменії, оповитої терновим вінцем, викликає асоціації зі стражданнями Спасителя на хресті у
вірші «Вірменія»).
Маріологічна тематика хвилювала душу М. Рильського постійно. За радянської дійсності в
його поезії Пресвята Богородиця Марія постала в сокровенних образах-символах: Купина Нео-
палима (однойменна поема М. Рильського), образ матері з дитям на руках апелює до іконографії
Одигітрії – Богоматері з Ісусом-дитям («Мати», «Сікстинська Мадонна»). У вірші «Мати» епі-
тети «пренепорочна», «пресвята» є символами-атрибутами обожненої людської сутності, якою в
умовах земного життя була тільки Богородиця Марія.
У низці відвертих, щирих у висловах поезій М. Рильський виявив внутрішній світ людини у
правді її гріховного єства, дав рецепти християнської мудрості в боротьбі з гординею («Поете!
Будь собі суддею», «Запахла осінь в’ялим тютюном»).
Художнє мовлення деяких поетичних творів М. Рильського містить лексичні форми, вкорінені
в християнській культурі східних слов’ян та властиві православній церковнослов’янській гімно-
графії. Застосування деяких православних молитво-формул в українському перекладі й у фор-
бібліографічний опис:
Прилепа, О. (2020) Християнські складники поезії Максима Рильського. Матеріали до
української етнології, 19 (22), 22–28.
Prylepa, O. (2020) Christian Components of Maksym Rylskyi’s Poetry. Materials to Ukrainian
Ethnology, 19 (22), 22–28.
пРИЛЕпА ОЛЕСЯ
кандидатка мистецтвознавства, молодша наукова співробітниця відділу музикознавства та
етномузикології Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського
НАН України (Київ, Україна). ORCID ID: 0000-0002-8438-1589
PrylePa oleSia
a Ph.D. in Art Studies, a junior research fellow of the Department of Musicology and
Ethnomusicology of M. Rylskyi Institute of Art Studies, Folkloristics and Ethnology of the National
Academy of Sciences of Ukraine (Kyiv, Ukraine). ORCID ID: 0000-0002-8438-1589
www.etnolog.org.ua
IM
FE
23
Постать М. Рильського в історії
українського народу, його науки,
культури, мистецтва, є непересічною. Світ
його поезій, сповнений філософських пи-
тань добра і зла, прийдешнього і вічного,
пошуків сенсу існування людини. Творча
мі прихованих цитат спостерігаємо в низці поетичних творів митця (наприклад, вірш-присвята
«Україні»). В українському перекладі поет використовував і прямі цитати з православних молитов,
зберігши при цьому лексичні форми церковнослов’янського першоджерела: у вірші «До пограбова-
ного дому» застосував цитату «смертю смерть ти поборов» з Пасхального тропаря 5-го гласу.
Серед поширених у православній гімнографії прийомів побудови вірша М. Рильського при-
ваблювала анафора. Лексика анафор поета має церковнослов’янське коріння (лексеми-анафори
«Благословен» у «Слові про рідну матір», «Слава» у вірші «На власний день народження»
тощо).
Вищеозвучене вказує на те, що М. Рильський знав богослужбові традиції. Християнська об-
разність в умовах радянської дійсності продовжувала існувати в нових змістових контекстах його
поезії.
Ключові слова: поезія Максима Рильського, християнська образність, православна гімно-
графія, цитата, церковнослов’янізми.
Poetical heritage of M. Rylskyi is considered from the point of view of the embodiment of the
fundamentals of the Christian doctrine, first of all its Christological, Mariological and anthropological
aspects. There has been no place for the spiritual essential principles of life and, of course, works
based on the Christian worldview in the conditions of the ideology of atheism. Experiencing and being
in internal conflict with the official doctrine have prompted M. Rylskyi to search for new poetic
means of self-expression. Some creative forms of the embodiment of M. Rylskyi’s Christian worldview,
appearing in his poetic heritage, are described in the article.
The spiritual world of M. Rylskyi poetry is full of biblical, first of all, evangelical imagery,
containing both in open, generally accepted spiritual culture heritage, and in veiled forms hidden
from the others. The theme of resurrection is one of the major topics in the works of M. Rylskyi.
Although the Resurrection of Christ does not find direct elucidation in the poet’s heritage, the image
of resurrection (as rebirth, renewal, the beginning of a qualitatively new life) appears periodically
in his works. The text of the poetry almost always contains a prompting – the lexeme has been
resurrected in various morphological forms.
M. Rylskyi has included the image-attributes of evangelical events into the context of his own
works (the image of the Sun of the World) as one of the name-symbols of the Saviour in the Song
about Donbas); the image of suffering Armenia wrapped with a crown of thorns evokes associations
with the sufferings of the crucified Savior in the verse Armenia).
Mariological topics have worried the soul of M. Rylskyi constantly. In the times of the Soviet
reality, in his poetry the Blessed Mother of God appears in intimate images-symbols: Burning Bush
(the poem of the same name by M. Rylskyi); the image of a mother with a child in her arms appeals to
the iconography of Hodigitria – the Mother of God with the baby Jesus (Mother, Sistine Madonna).
Thus, in the poem Mother, the epithets immaculate, holy are symbol-attributes of the deified human
essence, belonging to the Virgin Mary only in the conditions of earthly life.
In the series of frank, sincere poetry M. Rylskyi has shown the inner world of a person in the truth
of sinful nature, given recipes of Christian wisdom in the fight against pride (Poet! Be Your Own
Judge, Autumn has Smelled of Stale Tobacco).
The artistic expression of some of M. Rylskyi’s poetic works contains lexical forms rooted in the
Christian culture of the Eastern Slavs and peculiar to Orthodox Church Slavonic hymnography.
The use of some Orthodox prayer-formulas in the Ukrainian translation and in the form of hidden
quotations can be observed in a number of the artist’s poetic works (for example, the dedication
poetry To Ukraine). In the Ukrainian translation, the poet has also used direct quotations from
Orthodox prayers, while preserving the lexical forms of the Church Slavonic primary source: in the
poem To a Robbed House he uses the quote you have conquered death with death from the Paschal
troparion of the 5th echos.
Anaphora is attractive for M. Rylskyi among the methods of construction of a verse widespread in
Orthodox hymnography. The lexicon of M. Rylskyi anaphors has Church Slavic roots (anaphor-lexemes
Blessed in The Word about the Native Mother, Glory in the poetry On My Own Birthday, etc.
All mentioned above indicates that M. Rylskyi has known liturgical traditions. Christian imagery
in the conditions of the Soviet reality has continued to exist in new meaningful contexts of his poetry.
Keywords: poetry of Maksym Rylskyi, Christian imagery, Orthodox hymnography, quotation,
Church Slavicisms.
www.etnolog.org.ua
IM
FE
24
доля М. Рильського, як і багатьох май-
стрів, була вкрай важкою. В умовах іде-
ології атеїзму духовним основам життя
і, звичайно, творчості, що спиралися на
християнський світогляд, не було місця.
У радянському суспільстві було накла-
дене табу на будь-які форми втілення
релігійного світогляду. Переживання й
перебування у внутрішньому конфлікті
з офіційною доктриною спонукало/при-
рікало М. Рильського на пошуки нових
поетичних засобів самовираження. Тож
питання, у яких саме формах християн-
ський світогляд М. Рильського проявився
у його поетичних творах, видається осо-
бливо актуальним.
Проблематика християнських основ
поезії М. Рильського певною мірою впи-
сується в коло досліджень спадщини
М. Рильського, де вчені порушували пи-
тання творчого буття митця, його жит-
тєвого і творчого credo [1, 5, 6]. Зокре-
ма Віра Агеєва звертала увагу на деякі
«способи і стратегії» творчого існування
українських поетів і письменників ново-
го радянського суспільства, що працюва-
ли, з одного боку, на «убезпечення жит-
тєдіяльності, демонстрації лояльності до
політичного режиму, а з другого – реалі-
зації себе як поета навіть і в прокрусто-
вих рамках підцензурної творчості» [2].
Ігор Юдкін-Ріпун в аналізі неокласич-
них особливостей поезії М. Рильського
зазначив, що широкий діапазон поетич-
них засобів М. Рильського (поміж них –
прихована цитата, прихована полеміка,
криптограма, топос, словесна маска) зу-
мовлений «особливими комунікативними
обставинами творчого шляху М. Риль-
ського» [6, с. 80].
Об’єктом дослідження стали вірші та
поеми Максима Рильського різних років
(1908–1964), що увійшли до збірок «На
білу гречку впали роси…» (1908–1932),
«Знак терезів» (1932–1940), «За рідну
землю» (1941–1955), «Троянди й вино-
град» (1955–1964). Предмет даної розвід-
ки – християнські складники духовного
світу поезій М. Рильського.
Зауважмо, що, попри атеїстичні часи,
духовний світ поезій М. Рильського спо-
внений біблійною й, насамперед, єван-
гельською (новозавітною) образністю,
яка, зазвичай, проявляється як у відкри-
тих, загальноприйнятих в надбаннях ду-
ховної культури, так і в прихованих від
загалу, завуальованих формах. З-поміж
біблійних мотивів й образів, характер-
них для поетичного світу М. Рильського,
варто виділити центральні в християн-
ській онтології й периферійні, важливі як
складники цілісності. Відзначимо такі,
що є «наріжними», основними в даній
проблематиці.
Однією з магістральних у творах
М. Рильського стала тема воскресіння.
Унаслідок об’єктивних обставин, зумовле-
них умовами атеїстичної доби, Воскресін-
ня Христове не знаходить безпосередньо-
го, прямого висвітлення у поета. Однак
воно періодично проявляється у творах
М. Рильського через завуальовані, при-
ховані поетом символічні образи. Цікаво,
що, в одних випадках, поет майже щоразу
дає й «підказку» – лексему «воскрес» у
різних морфологічних формах. Скажімо,
на неї натрапляємо у вірші «Ленінград»
(1943), пов’язаному із блокадою:
І над священною рікою,
Як море, плещеться зоря,
І пісні Пушкіна сестрою
Воскресла 1 пісня Кобзаря.
Образ воскресіння як відродження,
оновлення, початку якісно нового життя
проходить й через усю повоєнну творчість
М. Рильського. Таким змістом сповнений
і післявоєнний вірш «На оновленій землі»
(1946):
Дощ пройшов – і Київ зеленіє,
Як і в дні Шевченка зеленів;
Крила вгору зносить у надії,
Воскресаючи, прекрасний Львів.
Близькою за змістом є «Пісня про
Донбас»:
Де країна є така,
Щоб рука трудівника
Все, що зла розбила сила,
Ніби чаром воскресила,
Оживила, як ріка?
Цікаво, як образи-атрибути євангель-
ських подій М. Рильський вносить в кон-
текст власних творів. Скажімо, у «Пісні
про Донбас» (1948) люд Донбасу в образі
трудівника-шахтаря у повоєнний мирний
час побачив «Сонце світу»:
Встав Донбас із-під руїн,
України славний син,
Син радянської родини,
www.etnolog.org.ua
IM
FE
25
І з підземної долини
Сонце світу бачить він.
У християнському віровченні образ
«Сонця світу», на який натрапляємо в
рядках поезії М. Рильського, як і Сонця
Правди, є одним з імен-символів Спаси-
теля.
Стражденна Вірменія, оповита терно-
вим вінцем, в однойменному вірші (Єре-
ван, 1954) асоціюється зі стражданнями
Спасителя на хресті:
Крізь темряву віків, як світоч
невгасимий,
Жадобу вольності ти гордо пронесла;
Коли й терни вились навкруг твого чола,
Безсмертний спів лунав над горами
твоїми.
На аналогічний образ натрапляє-
мо й раніше – у вірші «Я – син Країни
Рад»: переживання воєнного 1941 року
за Батьківщину і віра в її перемогу над
іудами-ворогами втілюється в поета че-
рез зіставлення вінців – тернового (як у
Христа-Спаса) й лаврового (переможця):
Сьогодні ще стоїть вона в вінку терновім,
Але вже сплетено лавровий їй вінок!
Образ богоматері за умов радянської
дійсності не міг знайти безпосереднє, пря-
ме відображення в творах М. Рильського.
У його поезії Пресвята Богородиця Марія
проявляється в образах-символах. Один із
них – образ Матері з однойменного вірша
(«Мати», 1944). У цьому вірші – кілька
змістових планів. На першому – бачимо
заплакану жінку-матір із голодним дитям
на спустошеній ворогами й облитій брат-
ньою кров’ю землі. Але її «серце б’ється
у надії», бо прийшли захисники, ворог
покараний, дитятко «зогрілося» й сите.
Мати сповнена сподівань на повернення
«татка» «до орлиного гнізда», «сонце гля-
нуло із хмари», немовлятко усміхнулося.
Другий план – сокровенний: власне об-
раз матері з дитинчам на руках та епітети,
якими наділяє її поет:
Ти ідеш, пренепорочна,
З немовлятком зголоднілим
У безкрайньому просторі,
В сніговиці по степу.
…
Ти ідеш, пренепорочна,
Перелогами-лугами
І дитину зогріваєш
Теплим подихом своїм, -
І воно пищить, маленьке,
Прокидається, дрібненьке,
І грудей шукає рідних
Рухом ручки вселюдським.
…Сонце глянуло із хмари,
Наших месників удари –
Грізний грім людської кари –
Ти почула, пресвята.
У вірші «Мати» епітети «пренепороч-
на», «пресвята» є символами-атрибута-
ми обожненої людської сутності, якою в
умовах земного життя була тільки Бого-
родиця Марія. Образ матері з дитям на
руках апелює до іконографії Одигітрії –
Богоматері з Ісусом-дитям. Триразовий
повтор-анафора «Ти ідеш, пренепороч-
на» фокусує увагу читача на розгортанні
фабули поетичного твору, у кульмінації
якої – радісне «Ти почула, пресвята».
Мабуть, Пресвята Владичиця світу по-
чула молитви й сподівання матерів та
жінок. На таку думку наштовхує попере-
дній рядок «Грізний грім людської кари»,
що у православній традиції асоціюється
з Божою карою.
Маріологічна тематика хвилює душу
М. Рильського й пізніше. У вірші «Сік-
стинська Мадонна» (1956) образ Богома-
тері з Ісусом-немовлям наповнений осо-
бливим смутком, адже в очах Пречистої
поет бачить «великий смуток» за Сина,
Який заради спасіння людства як Бого-
людина прийняв на себе його гріхи й по-
страждав на хресті:
Твоє малятко, круглооке й гоже,
Колись, теслярський появивши хист,
Хрест витеше собі людський, не Божий.
Тому такий в твоїй печалі зміст.
Вітхозавітний образ купини неопали-
мої – куща, що в полум’ї горів і не згорав,
був даний в одкровенні Мойсею як образ
Святої Діви (Ісх. 3:2) [3, с. 218–220].
Купина Неопалима – образ-символ Бо-
городиці Марії, – став заголовком поеми
М. Рильського.
Сакральністю християнського сві-
тосприйняття сповнені й дорогі душі
М. Рильського поетичні образи. Скажімо,
у вірші-присвяті «Каневу» (1944) образ
міста, де «навіки-віків» покоїться Тарас,
є священним («Уклін земний священним
верховинам, де тінь Тараса навіки-віків»).
www.etnolog.org.ua
IM
FE
26
Словами М. Рильського Канів сповнений
такої небесної чистоти, яку в православ-
ному віровченні має Пресвята Діва:
І непорочний, як зоря ясна,
В багрянім сяйві виникає Канів.
У низці відвертих, щирих у висловах
поезій М. Рильський показує внутрішній
світ людини у правді її гріховного єства,
що також має коріння у християнській
антропології: людина, як подоба Божа,
через гріхопадіння втратила свою чисто-
ту й початкову здатність до Богоєднан-
ня. З-поміж таких щирих творів – вірш-
звернення «Поете! Будь собі суддею»
(1922), де митець закликає кожного поета
насамперед берегти свою душу від темно-
ти гріховності й триматися у широкому
світі не спокою, а совісті («Іди, не знаючи
про спокій, і, согрішивши, не гріши»).
Особливого значення у М. Рильського на-
буває образ гордині – смертельного для
душі людини гріховного стану:
Самотність! Гордощі! Які слова нікчемні!
За пишним одягом який мізерний зміст!
(«Серпнева синя ніч», Київ, 1932)
У вірші «Запахла осінь в’ялим тютю-
ном» (1925) поет дає рецепти християн-
ської мудрості в боротьбі з гординею:
Учися чистоти і простоти
І, стоптуючи килим золотий,
Забудь про вежі темної гордині.
Людському відчаю як одному з руйнів-
них гріховних станів душі поет у вірші
«Серпнева синя ніч» (1932) протиставляє
радість людської праці:
Спочинок – смерть. Іди, перемагай утому,
До міліонів рук свою снагу додай,
Будь з тими, хто живе у пориві одному,
І в радість перекуй дрібненький свій
одчай.
«Царство тьми», з яким уособлюються
у поета німецькі загарбники, «оскверняє
море й суходоли» у вірші «Лист до укра-
їнців в Америці» (1941).
Попри використання біблійної образ-
ності, Максим Рильський у творчості
продовжив й плідно розвинув новозавіт-
ну традицію апостольських послань, що в
українській епістології й літературі посі-
ла вагоме місце (зокрема, у І. Вишенсько-
го, Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Україн-
ки тощо). М. Рильський упродовж усього
творчого життя написав чимало послань.
Наприклад, «Україні» (1941), «Синові»
(1945), «Вітчизні» (1956), «Левкові Ре-
вуцькому» (1959), «Андрієві Малишку»
(1964), «Народові-сіячеві» (1962) та бага-
то інших. З-поміж них – вірш-присвята
О. Довженкові «Олександрові Довженку
дружнє посланіє» (1943), де, як бачимо,
поет не цурається церковнослов’янської
назви цього літературного жанру.
Художнє мовлення деяких поетич-
них творів Максима Рильського містить
лексичні форми, коріння яких сягає
багатовікової богослужбової культури
українців та які властиві православній
церковнослов’янській гімнографії. Засто-
сування деяких православних молитво-
формул, звичайно, в українському пере-
кладі й у формі прихованих цитат можна
спостерігати в низці поетичних творів
митця. Зокрема, у вірші-присвяті «Укра-
їні» (1941) слововираз «Свят союз наш,
народ непоборен повік» апелює до «Свят
Господь бог наш» – піснеспіву утрені,
який має особливо піднесений і радісний
характер на Богослужінні як уподібнен-
ня хвалі ангельських чинів. Мабуть, саме
радісний і хвалебний настрій піснеспіву
став прообразом піднесеного характеру ві-
рша «Україні». Як бачимо, М. Рильський
у прихованих цитатах вдається до певних
вербальних трансформацій першоджерел
(у даному разі – перефразування, частко-
ва підміна лексем).
В українському перекладі поет вико-
ристовує й прямі цитати з православних
молитов, зберігаючи при цьому лексичні
форми церковнослов’янського першодже-
рела. Це надає змоги їх атрибутувати.
У вірші «До пограбованого дому» (Київ,
1943) застосовує цитату «смертю смерть
ти поборов» з Пасхального тропаря
5-го гласу:
Це ти, мій Києве квітчастий,
Моє життя, моя любов!
Я знаю, що не міг ти впасти,
Що смертю смерть ти поборов.
Тропар Пасхи 5-го гласу: «Христос во-
скресе из мертвых, смертию смерть по-
прав и сущим во гробех живот даровав».
З-поміж поширених в православній
гімнографії прийомів побудови вірша
М. Рильського приваблює анафора. За-
стосування прийому «єдиноначалія» є
www.etnolog.org.ua
IM
FE
27
Джерела та література
1. Агеєва В. Мистецтво рівноваги: Максим Рильський на тлі епохи. Київ : Книга, 2012.
392 с.
2. Агеєва В. Тексти з подвійним дном: Що можна прочитати між рядками в письменників
сталінської доби. Український тиждень, Тиждень.ua. 30.06.2019. URL : https://tyzhden.ua/
teksty-z-podvijnym-dnom/.
3. Булгаков С., прот. Купина Неопалимая. Опыт догматического истолкования некоторых
черт в православном почитании Богоматери. Париж, 1927. 288 с.
4. Рильський М. Вірші та поеми / упоряд., передмова В. Неділько. Київ : Радянська школа,
1990. 350 с.
5. Руда Т. Грані великого таланту: Максим Рильський – поет, перекладач, учений : моногра-
фія. Київ : ІМФЕ ім. М. Т. Рильського, 2017. 144 с.
6. Юдкін-Ріпун І. Неокласицизм Максима Рильського як феномен української культури.
Студії мистецтвознавчі. 2015. Чис. 3. С. 80–87.
одним із улюблених у творчій майстер-
ні поета. Лексика анафор М. Рильсько-
го має церковнослов’янське коріння.
У «Слові про рідну матір» лексема-ана-
фора «Благословен» апелює до піснеспі-
ву на літургії «Благословен Грядий во
Ім’я Господнє» 2:
Благословен той день і час,
Коли прослалась килимами
Земля, яку сходив Тарас
Малими босими ногами.
…Благословенна в болях ран
Степів широчина бездонна,
Благословенна ти в віках,
Як сонце наше благовісне,
…
Благословенні ви, сліди,
Не змиті вічності дощами,
Мандрівника Сковороди
З припорошілими саквами,
Що до цілющої води
Простує, занедбавши храми…
Анафора на «Слава» у вірші «На
власний день народження» (19 березня
1943 р.) також апелює до богослужбових
форм: малої доксології («Слава Отцю і
Сину і Святому Духу») та «славників»
православної гімнографії, хоча в поезії
М. Рильського за змістом адресована до
радянських трудівників:
Слава славна льотчикам крилатим
І піхоті, що вмира, щоб жить!
Слава славна трударям, що в полі,
В темних руднях і серед пустинь…
Слава всім на суходолі й морі,
Що в братанні процвіли людськім,
Слава й тишині лабораторій,
Що кріплять війни святої грім!
Слава вам, брати мої поети,
В кого серце вірне, як струна!
Усе це вказує на те, що М. Рильський
добре знав богослужбові традиції.
Отже, основи християнського віров-
чення, його христологічні, маріологічні,
антропологічні аспекти знайшли вті-
лення у поетичному доробку М. Риль-
ського. Християнська образність в умо-
вах радянської дійсності продовжувала
існувати у нових змістових контекстах
його поезії.
У результаті джерелознавчого й сти-
лістичного аналізу поетичних текстів
вдалося з’ясувати, що фрагменти з осо-
бливо значущих богослужбових піснеспі-
вів у формі цитат (прямих і прихованих)
М. Рильський використав у своїх творах.
У такий спосіб духовна спадщина, на-
самперед православна гімнографія, зна-
йшла віддзеркалення у творчому дороб-
ку митця.
примітки
1 Тут і далі в тексті виокремлення жирним
шрифтом належить авторці статті.
2 «Благословен Грядий во Ім’я Господнє»
співають на літургії після причастя священ-
нослужителів, коли відчиняються Царські
врата і виносять Святі Дари для причастя ми-
рян. Важливо зазначити, що початок літур-
гії оголошених починається проголошенням
священника «Благословенне Царство, Отця і
Сина і Святого Духа…».
www.etnolog.org.ua
IM
FE
28
references
1. AHIEYEVA, Vira. The Art of Balance. Maksym Rylskyi against the Background of the Epoch.
Kyiv: Book, 2012, 392 pp. [in Ukrainian].
2, AHIEYEVA, Vira. Double -Bottom Texts: What Can Be Read between the Lines in the Sta-
lin-Era Writers. In: Dmytro KRAPYVENKO, ed.-In-chief, The Ukrainian Week, Week.ua, 2019,
June 30 [online]. Available from: https://tyzhden.ua/teksty-z-podvijnym-dnom/. [in Ukrainian].
3. BULGAKOV, Sergei, protoiereus. The Burning Bush. The Experience of Dogmatic Interpreta-
tion of Some Features in the Orthodox Veneration of the Mother of God. Paris, 1927, 288 pp. [in
Russian].
4. RYLSKYI, Maksym. Verses and Poems. Compiled and prefaced by Vsevolod NEDILKO. Kyiv:
Soviet School Education, 1990, 350 pp. [in Ukrainian].
5. RUDA, Tetiana. Facets of an Outstanding Talent: Maksym Rylskyi – A Poet, A Translator,
A Scholar: A Monograph. Kyiv: IASFE Publishers, 2017, 144 pp. [in Ukrainian].
6. YUDKIN-RIPUN, Іhor. Maksym Rylskyi’s Neoclassicism as a Ukrainian Cultural Phenomenon.
In: Hanna SKRYPNYK, ed.-in-chief, Researches of the Fine Arts. Kyiv: NASU’s IASFE, 2015,
no. 3 (51), pp. 80–87 [in Ukrainian].
www.etnolog.org.ua
IM
FE
|