Параметры самоорганизации системы дыхания оператора системы непрерывного взаимодействия в сложной ситуационной обстановке при принятии решений. исследование на математической модели

• Datum: 2020
• 1. Verfasser: Аралова, Н.И.
• Format: Artikel
• Sprache: Russian
• Veröffentlicht: Інститут кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України 2020
• Schriftenreihe: Проблемы управления и информатики
• Schlagworte: Управление системами с распределенными параметрами, математическое моделирование
• Online Zugang: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/208713
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Zitieren: Параметры самоорганизации системы дыхания оператора системы непрерывного взаимодействия в сложной ситуационной обстановке при принятии решений. исследование на математической модели / Н.И. Аралова // Проблемы управления и информатики. — 2020. — № 2. — С. 82-96. — Бібліогр.: 26 назв. — рос.

Забезпечення більш пізнього розвитку втомлення та підтримання оптимальної стабільності функціонального стану людини–оператора системи неперервної взаємодії є однією із важливих задач медицини праці. Комплексне вивчення кисневого забезпечення організму людини в процесі пристосування до нових життєвих умов та видів діяльності дозволяє виявити провідні ланки в каскаді компенсаторних реакцій та оцінити функціональні резерви організму. Труднощі методичного характеру, що виникають при отриманні характеристики функціонального стану людини в процесі її роботи, призводять до необхідності побудови математичних моделей, які описують функції основних фізіологічних систем організму для теоретичного дослідження стану цих систем при напруженій праці, оцінки резерву регуляторних механізмів, прогнозування можливих наслідків та корекції стану організму. Однією з таких моделей є математична модель масопереносу та масообміну респіраторних газів в організмі людини, яка дозволяє в динаміці дихального циклу імітувати збурення зовнішнього та внутрішнього середовищ і таким чином прогнозувати можливі реакції організму на ці збурення. На моделі досліджувалися компенсаторні реакції системи дихання при імітації напруженої операторської діяльності. Отримані результати свідчать про те, що інтенсифікація цієї діяльності, яка пов’язана зі зростанням швидкості споживання кисню тканинами мозку на 10–30%, не викликає суттєвої перебудови режимів кардіореспіраторної системи, більш інтенсивна діяльність призводить до активного включення механізмів регуляції серцево-судинної системи та системи зовнішнього дихання, зміни тонусу гладких м’язів судин та пов’язана з розвитком гіпоксії організму. Імітація на математичній моделі складних ситуаційних обставин для організму середньостатистичної людини показала, що при компенсації навантаження в складних ситуаційних обставинах при прийнятті рішень визначальна роль належить функціоналу якості керування за гіперкапнічним стимулом, а на поведінку функціоналу, який мінімізується, більший вплив має зміна параметрів вентиляції. Визначення оптимуму людини–оператора та відповідних йому змін найбільш інформативних показників дає можливість прогнозувати межі зони оптимальної працездатності, а у перспективі — перейти до керування функціональним станом оператора, підвищити якість та надійність процедури професійного відбору та проведення зваженої кадрової політики для операторів системи неперервної взаємодії.