Народні пісні Центральної України: несподівана Черкащина
Черкаська область, утворена 1954 року з різних районів сусідніх областей, складає важливий осередок побутування народної пісенності Центральної України, охоплюючи частину етнографічних територій Східного Поділля та Середньої Наддніпрянщини. Історія записування народних пісень з мелодіями на територі...
Збережено в:
| Дата: | 2021 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2021
|
| Назва видання: | Матеріали до української етнології |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/208735 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Народні пісні Центральної України: несподівана Черкащина / Л. Єфремова // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2021. — Вип. 20(23). — С. 126–133. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| Резюме: | Черкаська область, утворена 1954 року з різних районів сусідніх областей, складає важливий осередок побутування народної пісенності Центральної України, охоплюючи частину етнографічних територій Східного Поділля та Середньої Наддніпрянщини. Історія записування народних пісень з мелодіями на території сучасної Черкаської області нараховує понад півтора століття. Черкащина – край, де зароджувалася Україна як держава. Південно-західні райони області належать до етнографічної території Східного Поділля, решта – до Середньої Наддніпрянщини. Черкащина є осередком формування та розвитку визначної регіональної культурної традиції, зокрема й народного співу. Черкащина – батьківщина Тараса Шевченка та Богдана Хмельницького, Івана Нечуя-Левицького та Михайла Старицького. Народні пісні краю записували Микола Лисенко, Антін Коципінський, Олександр Кошиць, Андрій Конощенко, Климент Квітка, Михайло Гайдай старший, Андрій Шмиговський, Олександр Правдюк та інші. Діалекти Звенигородщини досліджував Агатангел Кримський. |
|---|