«Шулякові» пісні: народна номінація, стан дослідженості та функціональні особливості

• Datum: 2021
• 1. Verfasser: Шалак, О.
• Format: Artikel
• Sprache: Ukrainian
• Veröffentlicht: Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2021
• Schriftenreihe: Матеріали до української етнології
• Schlagworte: До питання про термінологію в сучасній фольклористиці
• Online Zugang: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/208744
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Zitieren: «Шулякові» пісні: народна номінація, стан дослідженості та функціональні особливості / О. Шалак // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2021. — Вип. 20(23). — С. 38–46. — Бібліогр.: 16 назв. — укр.

У статті проаналізовано пісні, що за народною термінологією мають назву «шулякові». У багатьох регіонах України відомий обряд «гонити шуляка», «бити коршака», що (за різними фіксаціями ритуалу) припадав на перший день Петрового посту. Подільський записувач Сергій Венгрженовський (1844–1913) ще наприкінці ХІХ ст. зазначав, що цьому обряду не пощастило, бо він зберігся тільки в кількох повітах на Поділлі (в окремих селах Вінницького, Літинського, Гайсинського, частково – Ямпільського і Брацлавського), спорадично, тільки в таких місцях, де немає церков, тобто в приписних парафіях, де нікому було його забороняти. Жінки-учасниці обряду виконували так звані «шулякові» пісні, які вирізнялися своєю архаїкою і мали на меті вберегти курей і курчат від хижих птахів, зокрема шулік. Нечисленні дослідники наголошували на оргіастичності ритуалу та на прихованій семантиці як пісенних текстів, так і невербальній поведінці учасниць, зосереджуючи увагу на «чорноті» птаха та алюзіях, пов’язаних зі смертю, яку він уособлював. Також проаналізовано важливі часопросторові координати, специфіку, контекст виконання пісень, що супроводжують обряд, та основні функції як пісень, так і самого ритуалу.