«Хочеться вільні години присвятити етнографії»: Аривон (Іларіон) Курило-Кримчак як етнограф

• Datum: 2024
• 1. Verfasser: Таран, О.
• Format: Artikel
• Sprache: Ukrainian
• Veröffentlicht: Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2024
• Schriftenreihe: Матеріали до української етнології
• Schlagworte: З історії та теорії народознавчих студій. Визначні діячі
• Online Zugang: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/209275
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Zitieren: «Хочеться вільні години присвятити етнографії»: Аривон (Іларіон) Курило-Кримчак як етнограф / О. Таран // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2024. — Вип. 23(26). — С. 154–159. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.

Стаття присвячена висвітленню невідомої донині сторінки в біографії непересічної особистості – Іларіона Павловича Курило-Кримчака, організатора краєзнавчих (насамперед природоохоронних) досліджень Українського Приазов’я (Мелітопольщини), директора Мелітопольського окружного краєзнавчого музею, а також підпільника й одного з керівників Мелітопольського окружного Проводу ОУН, бургомістра м. Мелітополя у 1941–1943 роках. Учитель і водночас активний дописувач Етнографічної комісії ВУАН, І. Курило-Кримчак упродовж 1926–1931 років надсилав етнографічні матеріали з українських сіл Ново-Олександрівка та Вознесенка Мелітопольської округи. Матеріали, зібрані І. Курило-Кримчаком, дозволяють реконструювати окремі елементи традиційної духовної культури українців Мелітопольщини. Вони стосуються, приміром, окремих елементів календарної обрядовості зимового циклу; народних вірувань, пов’язаних із традиційними уявленнями про воду, кота, а також пісенного фольклору. Етнографічні матеріали І. Курило-Кримчак збирав за спеціально розробленими програмами Етнографічної комісії, що значно збільшує їхню наукову вагу як емпіричних даних для наступних наукових узагальнень. Маючи високий авторитет учителя, І. Курило-Кримчак не лише сам фіксував емпіричний матеріал, але й залучав до цієї роботи сільську молодь, гуртуючи її в колі місцевого краєзнавчого гуртка. Політичні репресії, які охопили всю Україну в 1930-х роках, безпосередньо вразили й І. Курило-Кримчака, оскільки вже 1930 року він був усунений з посади керівника Мелітопольського окружного краєзнавчого музею, але згодом – поновлений. Тавро «буржуазної науки», яке тяжіло тоді над етнографією, змусило І. Курило-Кримчака згорнути діяльність у цьому напрямі й зосередитися на музейній, викладацькій та природоохоронній діяльності. Етнографічний доробок І. Курило-Кримчака в науковий обіг вводиться вперше.