Ареалогічні інтерпретації традиційного вбрання Якова Прилипка в контексті сучасних викликів

• Datum: 2024
• 1. Verfasser: Пономар, Л.
• Format: Artikel
• Sprache: Ukrainian
• Veröffentlicht: Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2024
• Schriftenreihe: Матеріали до української етнології
• Schlagworte: З історії та теорії народознавчих студій. Визначні діячі
• Online Zugang: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/209276
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Zitieren: Ареалогічні інтерпретації традиційного вбрання Якова Прилипка в контексті сучасних викликів / Л. Пономар // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2024. — Вип. 23(26). — С. 143–153. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.

Стаття присвячена спадщині фундатора «Історико-етнографічного атласу одягу України» Я. П. Прилипка та її значенню для сучасних досліджень народного вбрання. Актуальними є висновки вченого щодо регіональної специфіки традиційного одягу українців, зокрема вишивки сорочок; тяглості етнічної традиції, що виявляється в розмаїтті вбрання українців. У час війни ці напрацювання є підґрунтям для спростування тез про пізнє походження вишивки на сорочках, про відсутність у козацькому вбранні широких штанів – «шароварів» тощо. Заперечення цих міфів – це не «замилування власною культурою», а цілком об’єктивна оцінка того, що українці створили унікальний спадок народного одягу, зокрема сорочок, декорованих вишивкою і тканням, із розмаїттям орнаментального та колористичного вирішення в межах регіональних і локальних традицій Карпат, Полісся, Поділля, Буковини, Середньої Наддніпрянщини, Слобожанщини, Півдня України. Вишивка – одна з типових рис регіональних комплексів, що складалися впродовж тривалого часу. Особливе значення мають положення Я. Прилипка про те, що ареали поширення колористики вишивок на жіночій народній сорочці збігаються із загально-етнографічним зонуванням України. На нашу думку, головною причиною звільнення вченого та припинення роботи над атласом стала його концепція тяглості української традиції та пов’язання її з давньоруськими племенами. Бо це вже питання спадкоємності культури Київської держави, які фальсифікує росія в загарбницькій війні. Ареал поширення широких штанів із назвами «шаровари» є переконливим аргументом для спростування заперечень їх ношення козаками. Дослідження козацького вбрання, його видів і типів лишається одним із актуальних завдань етнологів, мистецтвознавців, істориків та мовознавців.