Українська кухня як сучасний ідентифікаційний маркер

У статті висвітлено зв’язок між кулінарними традиціями та ідентичністю українців; з’ясовано, що їжа може слугувати за маркер ідентичності, сприяючи побудові системи зв’язків і взаємопідтримки в спільноті. Гастрономічна практика пов’язує людей з їхньою культурною спадщиною, історією, всією сукупністю...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2024
1. Verfasser: Бондаренко, Г.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2024
Schriftenreihe:Матеріали до української етнології
Schlagworte:
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/209284
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Українська кухня як сучасний ідентифікаційний маркер / Г. Бондаренко // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2024. — Вип. 23(26). — С. 60–64. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Beschreibung
Zusammenfassung:У статті висвітлено зв’язок між кулінарними традиціями та ідентичністю українців; з’ясовано, що їжа може слугувати за маркер ідентичності, сприяючи побудові системи зв’язків і взаємопідтримки в спільноті. Гастрономічна практика пов’язує людей з їхньою культурною спадщиною, історією, всією сукупністю набутих етносом знань, цінностей і практик. Соціальний, культурний, символічний статуси їжі в харчових звичках сприяють збереженню національної ідентичності. До національної культурної спадщини належать і традиційні та регіональні продукти. Утрата їх через окупацію частини державних територій росією сприймається болісно саме через знаковість деяких із них (до прикладу, херсонських кавунів, мелітопольської черешні). Автори культурно-антропологічних досліджень емігрантських спільнот акцентують увагу на важливості харчових практик у формуванні їхньої спільної етнічної ідентичності, вважають, що вона має першорядне значення для формування поглядів мігрантів на власну історію. У зв’язку з війною, вимушеною міграцією 8 млн населення України роль їжі як ідентифікаційного маркера в їхньому житті актуалізувалася. Результати наших досліджень адаптації українських біженців до умов проживання в Польщі, Німеччині, США, Швеції, Австралії засвідчують важливість збереження українцями-переселенцями повсякденних харчових практик і наявності звичних продуктів у раціоні. В умовах війни зростає значення символічно-комунікаційної функції їжі.