Патріотичний неототемізм у реаліях українського Tempus Belli

У статті розглянуто поняття «патріотичні неототеми» – популярні культурно-символьні патерни, що мають оберегове та ідеологічно-ідентифікаційне значення в контексті відображення реалій воєнного повсякдення українців. Вітчизняні патріотичні неототеми сягають корінням часів Козаччини. У період бездержа...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2024
Автор:	Дєдуш, О.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2024
Назва видання:	Матеріали до української етнології
Теми:	Розвідки та матеріали
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/209286
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Патріотичний неототемізм у реаліях українського Tempus Belli / О. Дєдуш // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2024. — Вип. 23(26). — С. 49–54. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-209286
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-2092862025-11-18T01:16:45Z Патріотичний неототемізм у реаліях українського Tempus Belli Patriotic Neototemism in the Realities of Ukrainian Tempus Belli Дєдуш, О. Розвідки та матеріали У статті розглянуто поняття «патріотичні неототеми» – популярні культурно-символьні патерни, що мають оберегове та ідеологічно-ідентифікаційне значення в контексті відображення реалій воєнного повсякдення українців. Вітчизняні патріотичні неототеми сягають корінням часів Козаччини. У період бездержав’я та окупації ним став образ Тараса Шевченка, зображення якого було фактично громадянсько-релігійною іконою в оселі свідомого українця. Національно-визвольні змагання 1917–1921 років сприяли появі нових форм патріотичних рефлексій, зокрема, через образ «червоної калини» в однойменній пісні. Новий і значно ширший пласт подібних явищ з’явився від початку російської агресії проти України у 2014 році, а під час повномасштабного вторгнення московитських терористів цей перелік значно зріс. Серед ознак патріотичних неототемів ми вирізняємо наявність чіткої назви, реалістичне або міфічне походження, моральну амбівалентність, здатність функціонувати як бренд. За типами можна виокремити такі неототеми: анімалістичні, технологічні, міфологічні, сентенційно-поетичні та презентаційно-одягові. Цей феномен здатний виконувати низку функцій, зокрема символьну-захисну, націоідентифікаційну, пропагандистську, педагогічно-виховну, брендизаційну, мотиваційно-деморалізаторську та паліативну. Походження патріотичних неототемів може бути медійним, інтернет-фольклорним (фольклорним) та авторським. Крім власне позитивних моментів побутування, цей феномен також став об’єктом нещадної комерційної експлуатації, що призводить до інфляції його ідентифікаційного значення. Однак наявні та нові патріотичні неототеми є невід’ємною, «живою» частиною буття українців за умов воєнного часу. The concept of «patriotic neototems» is considered in the article. It concerns popular cultural-symbolic patterns that hold protective and ideological-identifying significance in reflecting the realities of Ukrainian’s wartime everyday life. Ukrainian patriotic neototems trace their roots back to the Cossack era. During the periods of statelessness and occupation, the image of Taras Shevchenko has become such a neototem, with his depiction practically becoming a civic-religious icon in the home of a conscious Ukrainian. The national liberation struggle of 1917–1921 gave rise to new forms of patriotic reflection, particularly through the image of the «Red viburnum» («Chervona kalyna») in the eponymous song. A new and significantly broader layer of such phenomena has emerged with the beginning of Russian aggression against Ukraine in 2014, and this list increases significantly during the full-scale invasion of Moscow's terrorists. We identify clear names, realistic or mythical origins, moral ambivalence, and the ability to function as a brand as key features of patriotic neototems. By type, such neototems can be divided into animalistic, technological, mythological, sententious-poetic, and presentational-clothing categories. This phenomenon can perform several functions, including symbolic-protective, nation-identifying, propagandistic, educational, branding, motivational-demotivational, and palliative. The origin of patriotic neototems can be media-based, internet-folkloric (folkloric), or authorial. In addition to the positive aspects of their circulation, this phenomenon has also become the object of ruthless commercial exploitation, leading to the inflation of their identification value. However, existing and new patriotic neototems are an integral, «living» part of the life of Ukrainians during wartime. 2024 Article Патріотичний неототемізм у реаліях українського Tempus Belli / О. Дєдуш // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2024. — Вип. 23(26). — С. 49–54. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 2313-8505 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/209286 398.1:172.15:2-136.8]:355.01(477:470)“20” https://doi.org/10.15407/mue2024.23.049 uk Матеріали до української етнології application/pdf Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Розвідки та матеріали Розвідки та матеріали
spellingShingle	Розвідки та матеріали Розвідки та матеріали Дєдуш, О. Патріотичний неототемізм у реаліях українського Tempus Belli Матеріали до української етнології
description	У статті розглянуто поняття «патріотичні неототеми» – популярні культурно-символьні патерни, що мають оберегове та ідеологічно-ідентифікаційне значення в контексті відображення реалій воєнного повсякдення українців. Вітчизняні патріотичні неототеми сягають корінням часів Козаччини. У період бездержав’я та окупації ним став образ Тараса Шевченка, зображення якого було фактично громадянсько-релігійною іконою в оселі свідомого українця. Національно-визвольні змагання 1917–1921 років сприяли появі нових форм патріотичних рефлексій, зокрема, через образ «червоної калини» в однойменній пісні. Новий і значно ширший пласт подібних явищ з’явився від початку російської агресії проти України у 2014 році, а під час повномасштабного вторгнення московитських терористів цей перелік значно зріс. Серед ознак патріотичних неототемів ми вирізняємо наявність чіткої назви, реалістичне або міфічне походження, моральну амбівалентність, здатність функціонувати як бренд. За типами можна виокремити такі неототеми: анімалістичні, технологічні, міфологічні, сентенційно-поетичні та презентаційно-одягові. Цей феномен здатний виконувати низку функцій, зокрема символьну-захисну, націоідентифікаційну, пропагандистську, педагогічно-виховну, брендизаційну, мотиваційно-деморалізаторську та паліативну. Походження патріотичних неототемів може бути медійним, інтернет-фольклорним (фольклорним) та авторським. Крім власне позитивних моментів побутування, цей феномен також став об’єктом нещадної комерційної експлуатації, що призводить до інфляції його ідентифікаційного значення. Однак наявні та нові патріотичні неототеми є невід’ємною, «живою» частиною буття українців за умов воєнного часу.
format	Article
author	Дєдуш, О.
author_facet	Дєдуш, О.
author_sort	Дєдуш, О.
title	Патріотичний неототемізм у реаліях українського Tempus Belli
title_short	Патріотичний неототемізм у реаліях українського Tempus Belli
title_full	Патріотичний неототемізм у реаліях українського Tempus Belli
title_fullStr	Патріотичний неототемізм у реаліях українського Tempus Belli
title_full_unstemmed	Патріотичний неототемізм у реаліях українського Tempus Belli
title_sort	патріотичний неототемізм у реаліях українського tempus belli
publisher	Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
publishDate	2024
topic_facet	Розвідки та матеріали
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/209286
citation_txt	Патріотичний неототемізм у реаліях українського Tempus Belli / О. Дєдуш // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2024. — Вип. 23(26). — С. 49–54. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.
series	Матеріали до української етнології
work_keys_str_mv	AT dêdušo patríotičnijneototemízmurealíâhukraínsʹkogotempusbelli AT dêdušo patrioticneototemismintherealitiesofukrainiantempusbelli
first_indexed	2025-11-18T02:13:34Z
last_indexed	2025-11-19T02:08:47Z
_version_	1849182784270106624
fulltext	49 УДК 398.1:172.15:2-136.8]:355.01(477:470)“20” DOI https://doi.org/10.15407/mue2024.23.049 ПАТРІОТИЧНИЙ НЕОТОТЕМІЗМ У РЕАЛІЯХ УКРАЇНСЬКОГО TEMPUS BELLI Анотація / Abstract У статті розглянуто поняття «патріотичні неототеми» – популярні культурно-символьні па- терни, що мають оберегове та ідеологічно-ідентифікаційне значення в контексті відображення реалій воєнного повсякдення українців. Вітчизняні патріотичні неототеми сягають корінням часів Козаччини. У період бездержав’я та окупації ним став образ Тараса Шевченка, зображення якого було фактично громадянсько-релігійною іконою в оселі свідомого українця. Національно- визвольні змагання 1917–1921 років сприяли появі нових форм патріотичних рефлексій, зокре- ма, через образ «червоної калини» в однойменній пісні. Новий і значно ширший пласт подібних явищ з’явився від початку російської агресії проти України у 2014 році, а під час повномасш- табного вторгнення московитських терористів цей перелік значно зріс. Серед ознак патріотичних неототемів ми вирізняємо наявність чіткої назви, реалістичне або міфічне походження, моральну амбівалентність, здатність функціонувати як бренд. За типами можна виокремити такі неото- теми: анімалістичні, технологічні, міфологічні, сентенційно-поетичні та презентаційно-одягові. Цей феномен здатний виконувати низку функцій, зокрема символьну-захисну, націоідентифі- каційну, пропагандистську, педагогічно-виховну, брендизаційну, мотиваційно-деморалізаторську та паліативну. Походження патріотичних неототемів може бути медійним, інтернет-фольклор- ним (фольклорним) та авторським. Крім власне позитивних моментів побутування, цей феномен також став об’єктом нещадної комерційної експлуатації, що призводить до інфляції його іден- тифікаційного значення. Однак наявні та нові патріотичні неототеми є невід’ємною, «живою» частиною буття українців за умов воєнного часу. Ключові слова: патріотичні неототеми, українська національна ідентичність, російсько-укра- їнська війна, національні ідентитети, українське воєнне повсякдення. The concept of «patriotic neototems» is considered in the article. It concerns popular cultural- symbolic patterns that hold protective and ideological-identifying significance in reflecting the Бібліографічний опис: Дєдуш, О. (2024) Патріотичний неототемізм у реаліях українського Tempus Belli. Матеріали до української етнології, 23 (26), 49–54. Diedush, O. (2024) Patriotic Neototemism in the Realities of Ukrainian Tempus Belli. Materials to Ukrainian Ethnology, 23 (26), 49–54. ДЄДУШ ОЛЕКСІЙ кандидат історичних наук, молодший науковий співробітник відділу «Архівні наукові фонди рукописів та фонозаписів» Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України (Київ, Україна). ORCID: https://orcid.org/0000-0003-1040-2241 DIEDUSH OLEKSII a Ph.D. in History, a junior research fellow at the Archival Scientific Funds of Manuscripts and Audio-Recordings Department of M. Rylskyi Institute of Art Studies, Folkloristics and Ethnology of the National Academy of Sciences of Ukraine (Kyiv, Ukraine). ORCID: https://orcid.org/0000-0003-1040-2241 © Видавництво ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України, 2024. Опубліковано на умовах відкритого доступу за ліцензією CC BY-NC-ND (https://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0/) 50 realities of Ukrainian’s wartime everyday life. Ukrainian patriotic neototems trace their roots back to the Cossack era. During the periods of statelessness and occupation, the image of Taras Shevchenko has become such a neototem, with his depiction practically becoming a civic-religious icon in the home of a conscious Ukrainian. The national liberation struggle of 1917–1921 gave rise to new forms of patriotic reflection, particularly through the image of the «Red viburnum» («Chervona kalyna») in the eponymous song. A new and significantly broader layer of such phenomena has emerged with the beginning of Russian aggression against Ukraine in 2014, and this list increases significantly during the full-scale invasion of Moscovian terrorists. We identify a clear name, realistic or mythical origin, moral ambivalence, and the ability to function as a brand among the features of patriotic neototems. By types, such neototems can be divided into animalistic, technological, mythological, sententious-poetic, and presentational-clothing. This phenomenon can perform a number of functions, including symbolic- protective, nation-identifying, propagandistic, educational, branding, motivational-demotivational, and palliative. The origin of patriotic neototems can be media-based, internet-folkloric (folkloric), or authorial. In addition to the positive aspects of their circulation, this phenomenon has also become the object of ruthless commercial exploitation, leading to the inflation of their identification value. However, existing and new patriotic neototems are an integral, «living» part of the life of Ukrainians during wartime. Keywords: patriotic neototems, Ukrainian national identity, Russian-Ukrainian war, national identities, Ukrainian wartime everyday life. Військове вторгнення російської феде- рації з 2014 року спричинило появу низки нових культурних і символьних явищ, які стали потужними виразниками націоіден- тифікаційних практик, що в основі сво- го образу були рефлексіями українського спротиву московитським постколоніаль- ним і окупаційним наративам. Одними з найбільш пізнаваних таких явищ стали відомі персонажовані символи, які ми на- далі називатимемо неототемами. Вони від- різняються від класичних тотемів тради- ційних суспільств, оскільки виконують не первинну релігійну функцію, а вторинну, як оберіг, символ та рідше – бренд. У західній науковій традиції термін «неототемізм» побутує в різних напрямах і відповідно має декілька значень, як-от: – психологічний – як спроба пояснити потребу людей повернутися до природи через новітні образи; – антропологічний – детермінує спосо- би передачі культурної спадщини та со- ціальні функції, що їх виконують неото- теми; – соціологічний – досліджує динаміку еволюції сучасних релігій та в цьому кон- тексті ще й повернення до більш екологіч- них норм повсякдення; – екологічний – як система цінностей для гармонійного співіснування з приро- дою. У нашому розумінні походження назви «неототеми» пов’язана з постсакральним призначенням. Тобто, хоча на рівні свідо- мості більшість українців розуміють, що патріотичні неототеми не можуть обері- гати, проте надають їм символьного зна- чення, яке наближене до релігійного й водночас пов’язане з культурно-ідеологіч- ними аспектами. Важливо зазначити, що в такій ролі неототеми використовуються як релігійними людьми, так і атеїстами, а це свідчить про їхню об’єднавчу функ- цію як символів сучасного українського національно-визвольного чину. Перш ніж аналізувати вітчизняні па- тріотичні неототеми, зробімо невеликий історичний екскурс до історії побутування таких явищ. Одним з найвідоміших нео- тотемних патріотичних образів є Дядько Сем (англ. Uncle Sam) як персоніфікова- ний символ США. Він виник на початку 1810-х років, у часи чергової війни шта- тів з колишніми британськими колоніза- торами. Згодом, під час нової військової кампанії, образ був реактуалізований як державними органами, так і комерсанта- ми. Крім алюзії назви держави в імені (U.S. – Uncle Sam / United States), цей неототемний образ має одяг у кольорах зоряно-смугастого стяга [8]. Відтак у світі Дядько Сем є впізнаваним ототожненням США як держави та її цінностей. Загалом національні персоніфікації наявні і в інших державах, більшість із них походять від образу Британії, що ся- гає античного коріння. Так з’явилися По- лонія (Польща), Маріанна (Франція) та інші образи «жінки / матері», тотожні країнам або державам. В українській тра- диції також існує схожий образ «Неньки- 51 України», але він не став усталеним. Ві- домо, що були спроби перенести на нього основні елементи жіночих зображень мо- нументальної скульптури «Батьківщини- Матері» та берегині з тріумфальної коло- ни «Монумент незалежності». В Україні відбулася фрагментація образів, які сим- волізують нашу державу. Їхнє походжен- ня має давню традицію. Спробуємо роз- глянути їх детальніше. Українські неототеми здавна посідали значне місце в українській матеріальній та нематеріальній культурах, а пізніше стали типовими архетипами-виразниками нашої ідентичності. У цьому контексті варто згадати широковідомий у народ- ному та професійному образотворчому мистецтві образ Козака Мамая. Безтур- ботний козак із кобзою та зброєю чи без них, іноді в товаристві інших запорож- ців, здебільшого на тлі так званого «гай- дамацького дуба» [6], був уречевленим виразником поваги до козацької минув- шини з її вольностями, що втрачалися в умовах окупації за різних часів. Заува- жимо, що образ «козака» був більш за- гальним неототемічним елементом, який зберігав в умовах відсутності держави й національної інтелігенції основу іденти- тета українців. Цей образ широко відо- бражений в українських фразеології та фольклорі. Не дивно, що історіографічне відродження вітчизняної історії як на- уки відбувалося саме з початку ретель- них досліджень козацького періоду. Се- ред популярних образів, безпосередньо пов’язаних із «козацьким неототеміз- мом», варто також згадати видатних по- літичних і військових діячів часів Козач- чини, зокрема Богдана Хмельницького, Петра Сагайдачного, Петра Дорошенка та ін., а також образи народних месни- ків Устима Кармалюка, Олекси Довбуша та ін. У модерні часи новим персоніфікова- ним символом української ідентичності став образ Тараса Шевченка. Окрім його творів, сама особа одного з основополож- ників класичної української літератури стала об’єктом фольклоризації, а його портрет – своєрідною «національною іконою» в оселях українців. Російський окупант за часів імперії навіть у публі- цистиці по-різному реагував на образ Кобзаря. Під час ліберальних реформ Олександра ІІ Т. Шевченка навіть мали за провісника змін на селі, але в часи реакційних дій, після 1907 року, на на- клади його книжок запроваджувалися арешти [7]. У сучасній Україні образ Та- раса Шевченка теж було репопуляризо- вано, але не завжди вдало та доцільно. Наприклад, багато запитань виклика- ють аналогії побутування образу нашо- го Кобзаря під час Революції Гідності з комуністичним терористом Ернесто Че Геварою (йдеться про принт «револю- ціонера Ше»). Пізніша в часі виставка портретів Тараса Григоровича в різнома- нітних образах героїв поп-культури ви- кликала обурення у більшості українців, оскільки там навіть була висвітлена про- паганда так званої гендерної ідеології та інших психічних девіацій [5]. Бачимо, що ця відома постать продовжує бути по- водирем у модернізації вітчизняних іден- тифікаційних практик, а фрази його тво- рів продовжують використовуватися вже у сучасній пісенній мілітарній творчості (видозмінений рядок із поеми «Гамалія» «…Вогонь запеклих не пече…» у пісні «Вавілон» реп-виконавця Yarmak) [1]. Найбільш відомим ідеологічно оформ- леним неототемним витвором став образ «червоної калини», який уже побутував у фольклорі, зокрема у щедрівках, зо- крема на білорусько-українському пору- біжжі [4]. За допомогою авторської пісні українських січових стрільців «Ой у лузі червона калина» цей образ став символом опору різноманітним загарбникам [3], які наприкінці 1910-х – на початку 1920-х ро- ків зазіхали на нашу незалежність. Збе- рігши тяглість цього неототему, вітчизня- ними митцями та громадськими діячами було репопуляризовано згадану вище піс- ню вже в контексті опору терористичній рф у 2022 році. Важливою ознакою цієї пісні є її початковий драматичний мотив, який у фіналі посилює оптимістично-мо- тиваційний сюжет, а саме – про важли- вість продовження боротьби, що екзистен- ційно триває не одне століття. Спробуємо детальніше описати ознаки неототемів: – наявність чіткої назви географічного, мілітарного, антропонімічного або укра- їнсько-презентаційного характеру; назва може відігравати роль окремої символіч- ної рефлексії, а також потужного бренда; – реалістичне або міфологічне джере- ло походження: у першому випадку має 52 бути медійне закріплення такого символу; у другому – можливе децентралізоване ін- тернет-поширення нового міфічного кон- структа, хоча нерідко вони є результатом роботи відомих митців; – часто амбівалентний характер стосов- но морального боку функціонування (до- бре для українців, погано для ворогів); типовий для національно-визвольної ві- йни стан, коли потреба знищення ворога є вимушеним порушенням християнських і загальнолюдських принципів гуманізму заради збереження життя як найвищої цінності; – широке повсякденне функціонуван- ня та використання як маркування ко- мерційних продуктів: часто цей процес починається заради звичайної популя- ризації певних неототемів, глузування з ворога, однак з часом комерційна сфера здійснює подібне маркування виключно для зростання попиту своїх пропозицій на ринку. Патріотичні неототеми – це не єдиний комплекс, оскільки часто вони різнять- ся за формою та змістовим наповненням. Вважаємо, що існує потреба подати їхню класифікацію: 1) анімалістичні – презентовані реаль- ними тваринами, які набули популярнос- ті в ході військового вторгнення, а також окремі тварини як символи військових підрозділів; яскравими прикладами є Пес Патрон (символ сил розмінування ДСНС), кіт Степан (символ незламнос- ті міст під обстрілами), Вовки да Вінчі (символ військового підрозділу); 2) технологічні – впізнавані вітчизня- ні, рідше іноземні, зразки техніки, які ві- діграли роль у відображенні опору росій- ській агресії або безпосередньо завдавали враження окупантам; сюди також можна віднести технологічні досягнення, які презентують українську конструкторсько- інженерну галузь у світі (літак «Мрія», САУ «Богдана», іноземні зразки озброєн- ня на кшталт американських ПТРК FGM- 148 Javelin та БМП M2 Bradley); 3) міфологічні – створені як образ- ний виразник певного явища, що суттєво вплинуло або впливає на хід бойових дій; джерелом могли бути традиційні уявлен- ня українців (наприклад, образ конотоп- ських відьом) або новітня міфологія, яка сягає своїм корінням інтернет-культури та має авторську інтерпретацію митців (на- приклад, Бавовнятко як символ ударів по території московії); 4) сентенційно-поетичні – гасла та рядки окремих поетично-пісенних тво- рів; найбільш пізнававаними тут є «До- брого вечора! Ми з України», «Ой у лузі червона калина», «Русскій воєнний ко- рабль…», «Геть з України, москаль не- красівий» тощо (попри текстово-вокальну форму існування комерційна й мистецька галузі змогли їх уречевлити, тому вони посіли чільне місце серед першопочатково візуалізованих аналогів); 5) презентаційно-одягові – елементи зовнішнього вигляду презентують окремі українські мотиви спротиву (основним об- разом тут стала українська вишиванка, її військові модифікації та вітчизняні виши- ті орнаменти, візуально виражені у свят- ковому одязі та одностроях, на муралах і брендизації різноманітної продукції – від продуктів харчування до hi-tech); У функціональному сенсі цей фено- мен також є неоднорідним. Однак варто зазначити, що часто один патріотичний неототем має множинне функціональне призначення. Ми виділяємо такі функції неототемів: 1) символьно-захисна – перетворює не- ототем на оберіг, який має захистити від небезпек чи просто прикрих ситуацій; 2) націоідентифікаційна – забезпечує ретрансляцію ідентичності в її побуто- вому вимірі через зрозумілі рефлексивні патерни; 3) пропагандистська – завдяки про- стоті та впізнаваності образів швидко по- ширює потрібні ідеї (зокрема, транслює у зрозумілій формі потрібні послання на- віть за межі країни/держави походження, є більш універсальним способом передачі певної інформації); 4) педагогічно-виховна – у певних ви- падках певні неототеми дозволяють у по- вчально-нестресовій формі пояснювати та розкривати окремі реалії війни дітям та емоційно чутливим людям; 5) брендизації – репрезентації краї- ни / держави та її здобутків у світі; функ- ція особливо актуальна задля збереження та інтенсифікації підтримки України у світі на тлі активної роботи терористичної пропаганди рф; 6) мотиваційно-деморалізаторська – для наших Сил Оборони окремі неототе- ми можуть мати мотиваційний потенціал, 53 відображений у такому ж символі або його назві, а для московитського окупанта цей ефект буде зворотним; 7) паліативна – сприяє полегшенню сприйняття складних реалій часів війни, оскільки патріотичні неототеми часто ма- ють не пов’язану з мілітарною сферою форму, а їхні характеристики нерідко міс- тять гумористично-саркастичні елементи (зауважимо, що це має суттєвий позитив- ний ефект на емоційний стан громадян України, які потерпають від складнощів війни та її наслідків – терористичних вог- невих вражень, інформаційно-психологіч- них атак ворога, економічних негараздів тощо). Серед джерел походження неототемів можна виділити такі: 1) медійні – створені активним висвіт- ленням у медіа (саме це джерело було поширене на початку повномасштабного вторгнення, коли медійники активно шу- кали й знаходили такі образи, згодом по- пуляризувавши їх у телесюжетах; а цен- тралізованість подачі інформації через інформаційний телемарафон сприяла їх- ній блискавичній популярності; 2) інтернет-фольклорні або просто фоль- клорні – створені через інтернет-фольклор (меми, фотожаби, аматорські звукові ре- мікси тощо); зауважимо, що не всі нині популярні й актуальні неототемічні образи були актуалізовані, але через використан- ня їх відомими блогерами чи навіть полі- тиками набували загального поширення; також іноді популярності сприяла так зва- на мемизація – масове поширення якогось образу через меми різного авторства, що акселерує його впізнаваність; 3) авторські – створені конкретними авторами (художниками, журналістами, блогерами тощо); неототеми як правило мають основу з реального життя або укра- їнської давньої та сучасної міфотворчості. Окрім виключно позитивних мотивів використання неототемів, варто вказати також на проблему їхньої надмірної ко- мерціалізації. Як наслідок, частина з них може втратити своє первісне значення або зазнати так званої символьної інфляції, ставши звичайним модним атрибутом, що лише частково відображає дух часу. У медійних та інтернет-колах це явище отримало назву «байрактарщина». Його можна детермінувати як комерціалізоване та вульгаризоване використання символів і сенсів, які популяризувались або вини- кли після повномасштабного вторгнення військ рф в Україну. Назва походить від розтиражованого образу турецького без- пілотного літального апарата, що став символом успішного знищення військових московитських колон з повітря. За своєю етимологічною суттю цей термін має поси- лання до поняття, яке, на жаль, увійшло й до наукових праць – «шароварщини». За- уважимо, що феномен «шароварщини» не має негативної конотації, оскільки вона, хоч і в спрощеній формі, але демонструє основи української традиційної культури. Групування цих понять у єдиний комп- лекс завдає шкоди популяризації зразків традиційної культури українців, котрі відразу важко осягнути обивателям у всій їхній складній палітрі [2]. Отже, українські неототеми часів війни є важливими символьними виразниками не лише націоідентифікаційних практик, а й значимими повсякденними мотивацій- ними елементами для здобуття майбутньої перемоги над російським окупантом та агресором. Неототеми часто є інструмен- том уречевлення та візуалізації воєнного повсякдення. Особливості виникнення та побутування постсакральності патріотич- них неототемів дозволяють застосовувати до них саме термін, який пов’язаний з пер- вісними релігійними уявленнями. Окрім згаданого вище, вони також виконують інші корисні функції, які охоплюють не лише суспільно-ідеологічну галузь, а й економічну. Поява й побутування нових патріотичних неототемів є важливим ас- пектом підтримки природності воєнного повсякдення українців, що має існувати, зважаючи на демократичність вітчизня- ного суспільства та нашої держави, але, на відміну від московитського ворога, не в межах централізованого пропагандист- ського впливу. 54 References 1. VEDMEDENKO, Fomka. “Babylon”: Yarmak has Presented a Music Video Filmed in the Mariinka direction. Western Pole [online]. March 15, 2024. Available from: https://z-polus.info/novyny/shoubiz/ vavilon-yarmak-prezentuvav-klip-yakii-znim/ [in Ukrainian]. 2. DIEDUSH, Oleksii. “Bairaktarshchyna” and Ukrainian Popular Culture per Tempus Belli. In: Hennadii HOLUB, Mariia ZINCHENKO, eds.-in-chief. Current Problems of the Development of Natural Sciences and Humanities: Collected Materials of the 7th International Scientific Practical Conference (November 10, 2023). Lutsk, 2023, pp. 318–320 [in Ukrainian]. 3. KASHPERSKYI, Oleh, Daria KASHPERSKA. “Oh, the Red Viburnum in the Meadow” as a Marker of New Narrative Transformations of the Artistic Education in the Conditions of Large-Scale Aggression of the Russian Federation. Educology, 2022, December 11. DOI: https://doi.org/10.28925/2226-3012.2022.11.7 [in Ukrainian]. 4. Mogilev Diocesan Gazette, 1917, no. 1, p. 4. [in Old Russian]. 5. Orthodox Podolia: Weekly of the Podolsk Diocese. Kamenets-Podolsk, 1912, no. 44, p. 1033 [in Old Russian]. 6. Russian Invalid, 1911, no. 37, p. 2 [in Old Russian]. 7. SEMENYK, Oksana. Modernization, Desecration, Dialogue: Why did the Exhibition “Shevchenko’s Quantum Leap” Leave no one Indifferent. Culture and Creativity [online]. Available from: https://www. culturepartnership.eu/ua/article/shevchenko_museum [in Ukrainian]. 8. RICHARDS, Jason. Imitation Nation: Blackface Minstrelsy and the Making of African American Selfhood in “Uncle Tom’s Cabin”. NOVEL: A Forum on Fiction, 2006, vol. 39, no. 2, pp. 204–220. DOI : https://doi.org/10.1215/ddnov.039020204. [in English]. Джерела та література 1. Ведмеденко Fomka. «Вавилон»: Yarmak презентував кліп, який знімали на Мар’їнському на- прямку. Західний полюс. 15 березня, 2024. URL : https://z-polus.info/novyny/shoubiz/vavilon-yarmak- prezentuvav-klip-yakii-znim/. 2. Дєдуш О. «Байрактарщина» та українська масова культура per tempus belli. Актуальні проб леми розвитку природничих та гуманітарних наук : збірник матеріалів VІІ Міжнародної науково практичної конференції (10 листопада 2023 р.) / відп. ред. Г. С. Голуб, М. О. Зінченко. Луцьк, 2023. С. 318–320. 3. Кашперський О., Кашперська Д. «Ой у лузі червона калина» як маркер нових наративотворчих трансформацій мистецької освіти в умовах широкомасштабної агресії рф. Освітологія. 2022. 11 груд- ня. DOI : https://doi.org/10.28925/2226-3012.2022.11.7. 4. Могилевскія епархіальныя ведомости. 1917. № 1. С. 4. 5. Православная Подолія : Еженедельник Подольской Епархіи. Каменец-Подольск, 1912. № 44. С. 1033. 6. Русскій инвалидъ 1911. № 37. С. 2. 7. Cеменик О. Осучаснення, наруга, діалог: чому виставка «Квантовий стрибок Шевченка» нікого не залишила байдужим. Культура і креативність. URL : https://www.culturepartnership.eu/ua/article/ shevchenko_museum. 8. Richards J. Imitation Nation: Blackface Minstrelsy and the Making of African American Selfhood in «Uncle Tom’s Cabin». NOVEL : A Forum on Fiction. 2006. Vol. 39. No. 2. Pp. 204–220. DOI : https://doi. org/10.1215/ddnov.039020204. Отримано / Received 05.09.2024 Рекомендована до друку / Recommended for publishing 10.12.2024

Патріотичний неототемізм у реаліях українського Tempus Belli

Репозитарії

Схожі ресурси