Локальність в історико-географічному просторі: міждисциплінарні контексти

Стаття присвячена висвітленню міждисциплінарних методологічних підходів дослідження впливу локальних чинників на процеси національного та регіонального самовизначення у часі і просторі. Обґрунтовано роль і місце локалістики в утвердженні просторового масштабу історіографії, ознакою якого є перехід в...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2022
Автор: Верменич, Я.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут історії України НАН України 2022
Назва видання:Історико-географічні дослідження в Україні
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/209300
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Локальність в історико-географічному просторі: міждисциплінарні контексти / Я. Верменич // Історико-географічні дослідження в Україні. — 2022. — Число 16. — С. 5-26. — Бібліогр.: 23 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Опис
Резюме:Стаття присвячена висвітленню міждисциплінарних методологічних підходів дослідження впливу локальних чинників на процеси національного та регіонального самовизначення у часі і просторі. Обґрунтовано роль і місце локалістики в утвердженні просторового масштабу історіографії, ознакою якого є перехід від домінування політично-орієнтованої подієвої історії до вивчення цивілізаційних, культурних та регіональних особливостей. Акцентування дослідницької уваги на історіографічних явищах локалізму спричинено логікою розвитку глобалізаційних процесів і тим впливом, який вони справляють на всю систему центр-периферійних та просторових відносин. Методологія локальних досліджень застосовується для осмислення еволюції культурних систем, створених різними антропологічними традиціями та культурами, стійкості територіальних кордонів при зміні епох, етносів, формацій. Доведено, що історико-географічний простір становить оптимальне наукове поле для розвитку локалістики, як методу ретроспективного регіонального аналізу, спроможного забезпечити перенесення акцентів з метанаративу на дослідження багатобарвності просторових систем, репрезентувати нові моделі переосмислення філософії простору. Пропонований контекст локальності, базований на ідеях мультикультуралізму, розглядається як потужний ресурс економічних і політичних перетворень, уточнення граней перетину історичної та географічної науки, історії історичної думки, інтелектуальної, культурної, соціальної, регіональної історії. Утвердження в науковому дискурсі локальної парадигми дасть змогу поставити на науковий ґрунт дискусії щодо співвідношення національного історичного наративу і локальних історіографічних традицій та осмислити регіональну специфіку просторового розвитку України.