Виступ учасника зборів
Gespeichert in:
| Datum: | 2006 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2006
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/2183 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Виступ учасника зборів // С.В. Комісаренко / Вісн. НАН України. — 2006. — N 7. — С. 23-27. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-2183 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-21832011-07-19T14:44:49Z Виступ учасника зборів Комісаренко, С.В. Виступи учасників зборів 2006 Article Виступ учасника зборів // С.В. Комісаренко / Вісн. НАН України. — 2006. — N 7. — С. 23-27. — укр. 0372-6436 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/2183 uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Виступи учасників зборів Виступи учасників зборів |
| spellingShingle |
Виступи учасників зборів Виступи учасників зборів Комісаренко, С.В. Виступ учасника зборів |
| format |
Article |
| author |
Комісаренко, С.В. |
| author_facet |
Комісаренко, С.В. |
| author_sort |
Комісаренко, С.В. |
| title |
Виступ учасника зборів |
| title_short |
Виступ учасника зборів |
| title_full |
Виступ учасника зборів |
| title_fullStr |
Виступ учасника зборів |
| title_full_unstemmed |
Виступ учасника зборів |
| title_sort |
виступ учасника зборів |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| publishDate |
2006 |
| topic_facet |
Виступи учасників зборів |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/2183 |
| citation_txt |
Виступ учасника зборів // С.В. Комісаренко / Вісн. НАН України. — 2006. — N 7. — С. 23-27. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT komísarenkosv vistupučasnikazborív |
| first_indexed |
2025-07-02T05:32:15Z |
| last_indexed |
2025-07-02T05:32:15Z |
| _version_ |
1836512009656467456 |
| fulltext |
ISSN 0372�6436. Вісн. НАН України, 2006, № 7 23
Я переконаний: самоорганізація особис&
тості можлива передусім у межах національ&
ної культурної традиції. А набуття своєї націо&
нальної та культурної ідентичності, віджив&
лення традицій, національних цінностей,
успадкованих вірувань і уявлень можливе
лише у власному гуманітарному просторі.
Тільки за цих умов можна вибудувати консо&
лідовану духовною силою національну держа&
ву із внутрішньою солідарністю усіх громадян
України.
Згадаймо, 100 років тому Іван Франко зак&
ликав «витворити з величезної етнічної маси
українського народу українську націю, су&
цільний культурний організм, здібний до само&
стійного культурного і політичного життя».
І. Франко вважав, що етнос тільки тоді пере&
творюється на націю, коли він стає «суцільним
культурним організмом». Тільки за умови на&
буття народом статусу чи рівня культурної си&
стеми він формується у націю, здатну до само&
стійного культурного і політичного життя.
Культура важливіша за політику, бо поря&
док у суспільстві можна встановити і полі&
тичною волею, а гармонію, громадянський
мир і злагоду — тільки завдяки культурі.
С.В. КОМІСАРЕНКО,
академік НАН України,
академік7секретар Відділення молекулярної біології, біохімії,
експериментальної і клінічної фізіології НАН України
Діяльність установ нашого Відділення у
2005 році спрямовувалася на фундамен&
тальні дослідження з пріоритетних напрямів
молекулярної біології, біохімії, фізіології лю&
дини і тварин, біофізики, мікробіології, гене&
тики, онкології, радіобіології, кріобіології та
інших суміжних дисциплін. Зусилля науков&
ців сконцентровувалися також на виконанні
робіт з метою створення препаратів біологіч&
но активних речовин, лікарських препаратів і
засобів, вітамінних добавок для медичної
практики, сільського господарства, ветери&
нарії, а також препаратів, реактивів і техно&
логій для наукових досліджень та низки галу&
зей промисловості. Велика увага приділяла&
ся і розробці нових біотехнологій, питанням
фундаментальної та практичної медицини.
Серед найважливіших здобутків інсти&
тутів нашого відділення можна назвати такі:
— встановлено молекулярні механізми го&
меостазу кальцію у нервових клітинах, що
дало змогу з’ясувати основи розвитку болю
та розробити підходи до створення нових
аналгетиків;
— відкрито раніше не відомі центри полі&
меризації фібрину — білкового каркаса тром&
бів, що сприяло кращому розумінню меха&
нізмів тромбоутворення та розробці нових
діагностикумів для визначення стану систе&
ми зсідання крові;
— проведено молекулярно&генетичний
аналіз генів людини, який уможливив ство&
рення тест&системи для генної діагностики
злоякісних пухлин.
Результати цих та багатьох інших робіт
опубліковані у монографіях, провідних між&
народних фахових журналах та відзначені
Державними преміями України у галузі нау&
ки і техніки, академічними преміями імені
видатних вітчизняних учених.
Успішно виконувалися цільові комплексні
програми наукових досліджень: «Новітні
медико&біологічні проблеми та навколишнє
середовище людини», «Фізіолого&біохімічні
та молекулярно&генетичні основи функціо&
нування живих систем і розробка принципів
керування ними», «Розвиток у НАН Украї&
ни фундаментальних і прикладних дослід&
ISSN 0372�6436. Вісн. НАН України, 2006, № 724
жень у галузі сенсорних систем і технологій».
В установах відділення чільну увагу приділя&
ли збереженню кадрового потенціалу, його
поповненню талановитою молоддю та пошу&
ку додаткових джерел фінансування дослі&
джень.
Детальніше ознайомитися з діяльністю
установ відділення за минулий рік можна у
звіті нашої Академії, а я спробую скориста&
тися відведеним мені часом для висвітлення
проблем, які хвилюють наших науковців та
мене особисто.
Необхідність розвитку наук про життя. До
обрання мене членом Президії НАН Украї&
ни я мав значно менше уявлення про ту ве&
лику і важливу роботу, яку проводять інші
відділення нашої Академії. Однак я і мої ко&
леги вважаємо, що наукам про життя слід при&
діляти значно більшу увагу і набагато краще
їх фінансувати. І йдеться не про зарплатню,
хоча вона в десятки разів нижча, ніж у наших
колег за кордоном, а про закупівлю обладнан&
ня та матеріалів, без яких нам — експеримен&
таторам — працювати неможливо. Нагадаю,
що нині на дослідження у галузі наук про
життя більшість країн виділяє до 60% бюд&
жету, який призначено для фундаментальних
наук. Прогрес у розвитку наук про життя, без
перебільшення, фантастичний і безпосеред&
ньо пов’язаний з медициною, біотехнологія&
ми для промисловості, сільського господар&
ства та екологією. Можна згадати лише кілька
вражаючих прикладів: виявлення генів, які
контролюють хеморезистентність пухлинних
клітин; феномен скидання ДНК; з’ясування
молекулярних механізмів опіатної залежності
та внутрішньоклітинних сигнальних шляхів,
що контролюють життєдіяльність клітини;
створення технології зворотної вакцинології
для патогенів, які не культивуються in vitro; від&
криття ліпокалінів — екстраклітинних білків,
що регулюють транспорт багатьох молекул.
Найбільш вражаючим прикладом «прориву»
є використання техніки «втручання РНК»,
яке у майбутньому стане чи не найдієвішим
засобом створення широкого спектра найсу&
часніших ліків завдяки зусиллям хіміків,
біохіміків та молекулярних біологів. Ці малі
РНК своїм «втручанням» можуть вимикати
роботу окремих генів і, за умови знання
структури останніх, стають інструментом для
вивчення функції цих генів і синтезування
відповідних ліків. Особливо важливим є
створення конструкцій з таких РНК і так зва&
них білок&транспортуючих доменів (protein
transducing domains), які уможливлюють
ефективне перенесення РНК у клітини&
мішені. Наприклад, у часописі «Nature»
опублікована стаття, де повідомляється, що
на основі ретровірусного вектора сконстру&
йовано бібліотеку маленьких «шпилькових»
РНК, котрі можуть блокувати 2500 генів
людини! Такі РНК були використані для бо&
ротьби зі злоякісним перетворенням лім&
фоцитів людини, але потенційно можуть про&
тидіяти будь&яким пухлинам. Сьогодні ці
роботи безпосередньо пов’язують з біотехно&
логіями та бізнесом. Наприклад, ринок тіль&
ки одного монАТ «Remicaid» до фактора не&
крозу пухлин у США становить 1,5 млрд дол.
Згадані дослідження виконані за рубежем.
Але і в наших інститутах є багато таланови&
тих учених світового рівня, однак необхідних
умов для реалізації їхнього потенціалу в Ук&
раїні, на жаль, немає. Тому найкращі свої дос&
лідження наші науковці здійснюють під час
відряджень за кордон. Напередодні відбули&
ся Загальні збори нашого відділення з вибо&
рами кандидатів у члени Академії. Було 23
претенденти на 8 місць! Ми слухали їхні ви&
ступи і , повірте, — практично всі претенден&
ти були гідними. На жаль, з&поміж необра&
них залишилися визначні вчені. Сподіваюся,
що на наступних виборах ми зможемо їх об&
рати до складу Академії. Однак зараз я хочу
підкреслити, що, крім здобуття нових знань,
у вчених є й інша, надзвичайно важлива функ&
ція, — бути носіями знань у своїй галузі, вис&
тупати експертами для національних про&
ектів. Тому без фундаментальної вітчизняної
ISSN 0372�6436. Вісн. НАН України, 2006, № 7 25
науки прийняття правильних стратегічних
рішень та використання навіть екзогенних
(запозичених за кордоном) технологій ви&
дається малоймовірним. Керівництво країни
має прислухатися до думки експертів і корис&
туватися їхніми порадами. На жаль, у «новій»
Верховній Раді критично мало справжніх
учених і фахівців. Фактично науковці&екс&
перти усунуті від участі у виробленні держав&
ної політики в галузі науки, техніки та меди&
цини. Френсіс Бекон говорив «Неуки нехту&
ють наукою, освічені люди захоплюються
нею, тоді як мудрі користуються нею». Дуже
сподіваємося, що нова влада буде мудрою і
максимально користуватиметься порадами
вітчизняних учених, бо маємо багато при&
кладів незацікавленості колишньої влади у
наших пропозиціях.
Про біобезпеку в Україні. Біобезпека охоп&
лює широке коло питань. Крім біологічної
зброї, боротьби з біотероризмом та особливо
небезпечними хворобами, сюди входять проб&
леми, розв’язання яких має мінімізувати всі
загрози біологічного походження, що існують
чи можуть виникнути в нашій країні. Часто&
густо найбільшу небезпеку (з економічного
та соціального поглядів) спричинюють за&
хворювання, зумовлені «звичайними» пато&
генними мікроорганізмами, як, наприклад,
сальмонелами, або тими, що не вважаються
особливо небезпечними. Нинішня загроза
розповсюдження пташиного грипу та мож&
ливість перетворення його на вкрай патоген&
ний для людини, здатний спричинити пан&
демію, підтверджує необхідність широкого
трактування поняття «біонебезпека» та важ&
ливість системного міжвідомчого підходу до
боротьби з такою загрозою. Саме тому в на&
шій країні актуальним є створення державної
системи загальної біобезпеки для успішного
запобігання виникненню загроз біологічного
походження і боротьби з ними. Президент
США підписав «План США щодо боротьби
з пташиним грипом», в якому детально виз&
начено для усіх рівнів (від федерального уря&
ду до органів місцевого самоврядування та
окремих осіб), що треба робити в разі виник&
нення пандемії. За найгіршого розвитку
подій третина населення США може ін&
фікуватися, 2 млн людей — померти, 40% пра&
цюючих будуть відсутніми на роботі на піку
захворюваності, а економічні втрати сягнуть
600 млрд дол. Такі плани боротьби з можли&
вими загрозами мають бути і в нашій країні
й узгоджуватися з країнами&сусідами. Зокре&
ма, аварія на ЧАЕС, серед іншого, проде&
монструвала і те, що запобігання загрозам
значно ефективніше та безпечніше, ніж бо&
ротьба з їхніми наслідками. Установи НАН
України — носії знань про можливі небезпе&
ки. Так, учені Інституту зоології ще у серпні
2005 р. попереджали про шляхи міграції
птахів, зокрема інфікованих пташиним гри&
пом, і точно спрогнозували місця виникнен&
ня захворювань в Україні, але до цих прогно&
зів ніхто не дослухався.
Як відомо, наша держава є учасницею
«Конвенції про заборону розробки, вироб&
ництва та нагромадження запасів бактеріоло&
гічної (біологічної) і токсичної зброї та про
їх знищення» (скорочено — КБТЗ). Згідно з
положеннями КБТЗ кожна країна повинна
створити національні ефективні механізми
контролю за дотриманням правил біобезпе)
ки. Загрози можуть виникати чи випадково,
чи внаслідок свідомого пошуку, і тому мето&
ди боротьби із ними істотно відрізняються.
Особливу роль у цьому відіграють як кодек&
си поведінки з питань біобезпеки і біоетики,
так і державний орган контролю системи біо&
безпеки. Такий орган має контролювати го&
товність до кризової ситуації та організову&
вати боротьбу з кризою у разі її виникнення.
На жаль, комісія з біологічної та генетичної
безпеки при РНБО України поки що не ви&
конує своїх функцій. Необхідно також відно&
вити діяльність комісій з біотехнології та біо&
етики, які існували при Кабінеті Міністрів.
Учені Академії наук з перших днів її орга&
нізації, поряд з іншими напрямами, успішно
ISSN 0372�6436. Вісн. НАН України, 2006, № 726
опрацьовували і медико&біологічні пробле&
ми, зокрема пов’язані зі створенням нових
ефективних ліків та діагностичних препа&
ратів. Досить згадати такі «класичні» препа&
рати, розроблені членами нашої Академії, як
АЦС (О. Богомолець), Вікасол (О. Пал&
ладін), Унітіол (О. Черкес), Спленін (С. Ко&
місаренко), Новоіманін (В. Дроботько),
Мікроцид (М. Підоплічко, В. Білай і М. Гу&
лий) та багато ін. Роботи у цій галузі завжди
посідали вагоме місце в діяльності Академії.
Зокрема, успішно виконується науково&тех&
нічна програма «Нові лікарські препарати».
Сьогодні НАН України є унікальною у тому
сенсі, що вона перетворилася на потужний
комплекс наукових установ медико&біологіч&
ного, хімічного та фізико&технічного про&
філів, який об’єднує найкращих у країні вче&
них різних спеціальностей. Це дає змогу
ефективно розв’язувати науково&технічні
проблеми, що потребують системного і багато&
профільного підходу, зокрема створення но&
вих ліків, лікувального та діагностичного ус&
таткування.
Разом з тим НАН України не може і не по&
винна перебрати на себе головні функції з
розробки препаратів та приладів для систе&
ми охорони здоров’я в країні. Для цього існу&
ють галузева Академія медичних наук та
Міністерство охорони здоров’я України. Ос&
таннє відомство має виступати соціальним
замовником ліків і медичного устаткування.
Тому логічним видається такий порядок дій,
який може реалізовуватися у двох варіантах.
Перший. Установи НАН України, здійсню&
ючи фундаментальні дослідження, виявля&
ють можливість створення технологій вироб&
ництва ліків, матеріалів чи приладів для ме&
дицини (медичних продуктів). Як правило,
ці технології є наукоємними. Відповідні уста&
нови АМН чи МОЗ України дають експертну
оцінку створеним продуктам і в разі доціль&
ності виробництва починається низка відо&
мих, але непростих кроків забезпечення їх
випуску.
Другий. МОЗ України звертається до НАН
України із переліком медичних продуктів, які
необхідні для населення країни. Установи
Академії розглядають таке замовлення і ви&
рішують, чи можливо створити або відтвори&
ти технології для одержання замовленого
продукту. Тому слід зазначити, що чималою
мірою ефективність діяльності інститутів
НАН України щодо створення нових ліків,
матеріалів і приладів для медицини залежа&
тиме від результативності співпраці з уста&
новами та координаційними органами АМН
і МОЗ України, які виступають як соціальні
замовники та (або) експерти розробок, вико&
наних науковцями НАН України.
Щодо підвищення ефективності діяльності
Академії та роботи відповідної комісії. Були
розроблені дієві рекомендації, які враховува&
ли численні пропозиції установ та окремих
учених Академії. Насамперед про те, що НАН
України необхідно зберегти як головний
осередок фундаментальних досліджень у
державі. Унікальність і важливість нашої
Академії полягає у тому, що тільки вона може
використовувати комплексний підхід для роз&
в’язання стратегічних завдань з огляду на існу&
вання у системі НАН України провідних уче&
них та установ різних напрямів науки і техні&
ки, зокрема з проблем енергетики, сучасного
матеріалознавства, економічного розвитку
країни, біотехнологій тощо. Разом з тим ще
існує чимало можливостей для поліпшення
діяльності Академії, передусім шляхом вико&
нання рекомендацій комісії.
Найважливішими нашими завданнями є:
пошук обдарованої молоді та сприяння залу&
ченню її до наукової праці; розробка критеріїв
оцінки діяльності установ та окремих учених і
застосування цих критеріїв для фінансування
та планування тематики досліджень; контроль
за ефективністю використання коштів; ство&
рення законодавчої бази із захисту інтелекту&
альної власності, отриманої вченими НАН Ук&
раїни, для захисту і правильної реалізації ре&
зультатів наукової діяльності; здійснення
ISSN 0372�6436. Вісн. НАН України, 2006, № 7 27
державної політики підвищення престижу нау&
кової праці і стимулювання розвитку актуаль&
них напрямів фундаментальної науки та інно&
ваційних процесів тощо. Хотів би також посла&
тися на приклад Угорщини, де сформувалася
стала громадська думка щодо важливості роз&
витку науки у державі. Тут 0,25% обігу вели&
кого і середнього «бізнесу», до якого додаєть&
ся рівноцінна сума державних коштів, спря&
мовується на фінансування науки.
І останнє — про необхідність розбудови
меритократичного суспільства в Україні. Тоб&
то йдеться про створення такої держави, де
найбільше шанувалися б, у широкому зна&
ченні слова — займали керівні пости, отри&
мували нагороди тощо, люди, котрі зробили
найбільший внесок у поступ країни та су&
спільства. Тому хочу нагадати один популяр&
ний вислів: «Прогрес — це не питання швид&
кості, а напряму руху».
В.М. ЛОКТЄВ,
академік НАН України,
академік7секретар Відділення фізики і астрономії НАН України
У звітній доповіді, яку я пропоную схва&
лити, президент НАН України Борис
Євгенович Патон висвітлив ті здобутки, з
якими прийшла наша Академія до цьогоріч&
них Загальних зборів, та перелічив основні
проблеми, що потребують розв’язання. Кон&
кретними результатами фундаментального
та прикладного характеру я міг би дещо до&
повнити той розділ доповіді, де йшлося про
фізику і астрономію, зокрема, розповісти, як
ми відзначили в Україні «Рік фізики». На
вшанування незаперечної ролі, яку відіграла
фізика в цивілізаційному розвитку людства
впродовж ХХ ст., та започаткованого у
1905 р. видатного внеску в цей процес Аль&
берта Ейнштейна ЮНЕСКО оголосила
2005 р. Всесвітнім «Роком фізики». Він ши&
роко відзначався в усіх розвинених країнах і
в багатьох, до речі, на урядовому рівні. Зреш&
тою, я міг би також зробити спробу проана&
лізувати найбільш актуальні завдання, які
стоять перед фізикою і астрономією.
Але оскільки я маю високу честь виступа&
ти перед найвищим органом Національної
академії наук України — її Загальними збо&
рами, які вперше відвідали високоповажні
гості — глава нашої держави Віктор Андрійо&
вич Ющенко і керівник Уряду Юрій Івано&
вич Єхануров, дозвольте порушити загальні
питання науки та її існування в Україні, які
мене і, впевнений, вас усіх найбільше хвилю&
ють.
Я маю на увазі ту жорстку, а інколи навіть
жорстоку критику, яка розгорнулась у засо&
бах масової інформації, причому не тільки
наших, а й зарубіжних, і яку, чесно кажучи,
дуже важко зрозуміти. Те, що відбувається і,
як завжди, досягло максимуму напередодні
Загальних зборів, не може спокійно сприй&
матися науковою спільнотою, особливо щодо
пропозицій, які видаються за прогресивні
реформи або необхідні перетворення.
Хотів би висловитися саме з цього приводу.
Здається, у нас склалася традиція ще з ча&
сів Жовтневої революції: коли справа дохо&
дить до перетворень, то спочатку треба все
зруйнувати, переділити, замінити — навіть те,
що створювалося багатьма поколіннями і
чудово себе зарекомендувало.
Нехай мене пробачать представники реш&
ти наук, але такими є дані західної статисти&
ки: 39 % наукової продукції, що виходить за
межі України, стосується фізичних дослі&
джень. Лазерна фізика, напівпровідникова
електроніка, фізика металів і сплавів, низькі
температури, оптична і радіоастрономія,
|