Металонефропатії: теорія і практика

Проведены комплексные эпидемиологические, клиника физиологические и экспериментальные исследования по изучению условий, закономерностей и механизмов развития профессионально и экообусловленных металлонефропатий. Предложено и частично внедрено в практику ряд мер и методов нефропротекции, использовани...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2009
Hauptverfasser: Шафран, Л.М., Гоженко, А.І.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України 2009
Schriftenreihe:Актуальні проблеми транспортної медицини
Schlagworte:
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/23034
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Металонефропатії: теорія і практика / Л.М. Шафран, А.І. Гоженко // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2009. — № 1 (15). — С. 19-29. — Бібліогр.: 38 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-23034
record_format dspace
spelling irk-123456789-230342011-07-03T12:09:10Z Металонефропатії: теорія і практика Шафран, Л.М. Гоженко, А.І. Теоретические проблемы медицины транспорта Проведены комплексные эпидемиологические, клиника физиологические и экспериментальные исследования по изучению условий, закономерностей и механизмов развития профессионально и экообусловленных металлонефропатий. Предложено и частично внедрено в практику ряд мер и методов нефропротекции, использование которых будет способствовать ранней диагностике, более эффективному лечению и профилактике патологических изменений в организме в ходе и после экспозиции тяжелыми металлами. Предложено создать в Украине региональные токсикологические центры, в том числе и для лечения и профилактики металлонефропатий с использованием разработанных авторами принципов и методов коррекции и лечения с использованием созданного для этих целей аппарата «Полиэфферент». There is carried out complex of epidemiological, clinical, physiological and experimental toxicological researches on studying conditions, laws and mechanisms of development of occupational and ecodependet metallonephropathies. It is offered and is in part introduced in practice a number of nephroprotection measures and methods which use will promote early diagnostics, to more effective treatment and preventive maintenance of pathological changes in organism in a course and after heavy metals exposition. It is offered to create in Ukraine the regional toxicological centers, including for treatment and preventive maintenance metallonephropathies with use of the principles developed by authors and methods of correction and treatment including device “ Polyefferent “ created for these purposes. 2009 Article Металонефропатії: теорія і практика / Л.М. Шафран, А.І. Гоженко // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2009. — № 1 (15). — С. 19-29. — Бібліогр.: 38 назв. — укр. 1818-9385 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/23034 616.61-092-07-08 uk Актуальні проблеми транспортної медицини Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Теоретические проблемы медицины транспорта
Теоретические проблемы медицины транспорта
spellingShingle Теоретические проблемы медицины транспорта
Теоретические проблемы медицины транспорта
Шафран, Л.М.
Гоженко, А.І.
Металонефропатії: теорія і практика
Актуальні проблеми транспортної медицини
description Проведены комплексные эпидемиологические, клиника физиологические и экспериментальные исследования по изучению условий, закономерностей и механизмов развития профессионально и экообусловленных металлонефропатий. Предложено и частично внедрено в практику ряд мер и методов нефропротекции, использование которых будет способствовать ранней диагностике, более эффективному лечению и профилактике патологических изменений в организме в ходе и после экспозиции тяжелыми металлами. Предложено создать в Украине региональные токсикологические центры, в том числе и для лечения и профилактики металлонефропатий с использованием разработанных авторами принципов и методов коррекции и лечения с использованием созданного для этих целей аппарата «Полиэфферент».
format Article
author Шафран, Л.М.
Гоженко, А.І.
author_facet Шафран, Л.М.
Гоженко, А.І.
author_sort Шафран, Л.М.
title Металонефропатії: теорія і практика
title_short Металонефропатії: теорія і практика
title_full Металонефропатії: теорія і практика
title_fullStr Металонефропатії: теорія і практика
title_full_unstemmed Металонефропатії: теорія і практика
title_sort металонефропатії: теорія і практика
publisher Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України
publishDate 2009
topic_facet Теоретические проблемы медицины транспорта
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/23034
citation_txt Металонефропатії: теорія і практика / Л.М. Шафран, А.І. Гоженко // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2009. — № 1 (15). — С. 19-29. — Бібліогр.: 38 назв. — укр.
series Актуальні проблеми транспортної медицини
work_keys_str_mv AT šafranlm metalonefropatííteoríâípraktika
AT goženkoaí metalonefropatííteoríâípraktika
first_indexed 2025-07-03T02:13:27Z
last_indexed 2025-07-03T02:13:27Z
_version_ 1836590101271937024
fulltext ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #1 (15), 2009 АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 1 (15), 2009 г. 1919191919 Резюме МЕТОДОЛОГИЧЕСКИЕ ПОДХОДЫ К УМЕНЬШЕНИЮ ВЛИЯНИЯ ТРАНСПОРТА НА ЗДОРОВЬЕ РАБОТАЮЩИХ, НАСЕЛЕНИЯ И ОКРУЖАЮЩУЮ СРЕДУ Пономаренко А.Н., Лисобей В.А., Бадюк Н.С., Ефременко Н.И., Лебедева Т.Л., Жижневская А.А. Проведено изучение условий труда членов экипажей морских железнодо/ рожных и автомобильных паромов, ра/ ботников морских портов, железнодо/ рожного и автомобильного транспорта. Определены особенности действующей системы их профессионального меди/ цинского отбора и психофизиологичес/ кого тестирования на соответствие зани/ маемым должностям. Выявлен уровень микробиологического загрязнения инте/ рьера транспортных средств и действу/ ющая система их обезвреживания. На основании данных проведенно/ го исследования выявлены недостатки действующей нормативно/методической документации, регламентирующей поря/ док и качество мероприятий, направлен/ ных на профилактику заболеваемости работников транспорта, загрязнение ок/ ружающей среды и опосредованную этим заболеваемость населения. Разработаны методологические подходы к снижению негативного влия/ ния транспорта на здоровье работающих, населения и окружающую среду, выра/ зившиеся в создании принципиально новых и коррекции действующих норма/ тивно/методических документов. Summary. METHODOLOGICAL APPROACHES TO THE DECREASE OF TRANSPORT INFLUENCE OVER THE HUMAN’S HEALTH AND ENVIRONMENT. Ponomarenko A.N., Lisobey V.A., Badyuck N.S., Yefremenko N.I., Lebedeva T.L., Zhyzhnevskaya A.A. They have investigated labour conditions of marine railway and automobile ferries, workers of sea ports, rail way and automobile transport. They have revealed peculiarities of the acting professional medical examination and psycho physiological testing of the working groups under study. Besides, they have estimated the level of microbiological contamination of transport means interieur and the acting system of its disinfection. On the basis of the data obtained they have revealed drawbacks of legal documents determining the order and quality of prophylactic measures, directed the prevention of transport workers morbidity, contamination of the environment and closely connected with these factors general population morbidity. Some methodological approaches, new documents as well as correction of the existing ones, have been done. These measures are directed to the decrease of transport negative influence over employees, general population and environment. Впервые поступила в редакцию 19.01.2009 г. Рекомендована к печати на заседании учёного совета НИИ медицины транспорта (протокол № 1 от 20.01.2009 г.). Актуальність теми. За результата/ ми соціально/гігієнічного моніторингу в останні 5 років в Україні просліджується тенденція до прогресивного зростання показників сечостатевої захворюваності, яка досягає 8,2 – 10,5 тис. випадків на 100 тис. населення щорічно [1]. Серед працездатного населення України тільки за два останніх роки ці показники підви/ щились по випадках на 12,2, а по поши/ реності – на 20,2 % [2]. Дослідження, проведені в Російський Федерації [3], показали, що накопичена захворюваність сечостатевої системи у робітників заліз/ УДК 616.61/092/07/08 МЕТАЛОНЕФРОПАТІЇ: ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА Шафран Л.М., Гоженко А.І. Український НДІ медицини транспорту, Одеса АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 1 (15), 2009 г. 2020202020 ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #1 (15), 2009 ничного транспорту складає 98,8 на 1 тис. осіб, тоді як серед населення країни / 40,1; новоутворення – 33,8 і 10,2; хворо/ би ендокринної системи – 13,8 і 7,5, відповідно. Робітники транспорту і зв’язку, гірничодобувної та збагачувальної, мета/ лургійної промисловості, машинобуду/ вання, особовий склад МНС, ДАІ МВС України є контингентами підвищеного ризику щодо професійно зумовлених зах/ ворювань сечостатевої системи, що, по/ ряд з іншими виробничими чинниками, пов’язано з експозицією важкими мета/ лами (ВМ) [4/6]. Проблема набуває глобального зна/ чення у зв’язку з прогресивним зростан/ ням рівнів забруднення довкілля, запасів питної води та харчових продуктів Cd, Pb, Hg, іншими токсичними елементами [7, 8], що, особливо серед контингентів підвищеного ризику [9/11], призводить до розвитку металонефропатій. Металонефропатії (МНП) / вид патології нирок виробничого, побутового і екологічного генезу, що розвивається під впливом експозиції організму важки/ ми металами, включає як гострі та хронічні отруєння, так і окремі синдроми та симптоми ураження, які нерідко буває важко ідентифікувати, особливо при відсутності відповідного професійного або екологічного анамнезу. Вони можуть носити первинний або вторинний харак/ тер залежно від діючих доз (концент/ рацій) конкретного агенту, часу експо/ зиції, комбінованої та сполучної дії інших екзогенних та ендогенних чинників, а та/ кож функціонального стану організму і умов життєдіяльності. Незважаючи на прогресивне зрос/ тання числа публікацій за результатами експериментальних та клінічних дослід/ жень, багато аспектів цієї актуальної для профілактичної і клінічної медицини про/ блеми залишаються вивченими недо/ статньо, що утрудняє своєчасну діагнос/ тику токсичних нефропатій, знижує ефек/ тивність лікувально/профілактичних та реабілітаційних заходів. Тому мета даної роботи полягала в тому, щоб на основі епідеміологічних, моніторингових, клінічних та експери/ ментальних досліджень визначити роль важких металів у розвитку нефропатій, в тому числі гострої та хронічної ниркової недостатності, граничних та похідних видів патології, вивчити клітинні механіз/ ми і закономірності формування МНП і на цій основі розробити рекомендації щодо підвищення ефективності методів діагно/ стики, лікування і профілактики інтокси/ кацій. Матеріал і методи досліджень Робота включала епідеміологічні дослідження серед населення та моніто/ ринг робітників транспортної галузі та особового складу МНС України, клініко/ фізіологічні / серед вищезгаданих кон/ тингентів (обстежених) та хворих нефро/ логічного, к ардіологічного, ендокриноло/ гічного відділень та гемодіалізу (145 осіб), а також експериментальні дослідження (22 серії) на білих мишах, щурах та кро/ лях. Методологія дослідження будувала/ ся на трьох взаємозв’язаних принципо/ вих положеннях, які характеризують па/ тогенетичну основу формування метало/ нефропатії (нефротоксикозу): / контингенти підвищеного ризику не тільки перебувають в умовах експо/ зиції організму важкими металами, але й піддаються дії інших чинників, що сприя/ ють актуалізації токсиканта, сенсибілізації рецепторів (стану «готовності» органів – мішеней) та підсиленню амплітуди авто/ коливань у системі регуляції відповідних функцій; / в організмі, що підпадає під наван/ таження важким металом, на шляхах транспорту, розподілу, клітинного мета/ болізму, біотрансформації, депонування та екскреції токсичного агенту відбува/ ються молекулярні перебудови в проце/ сах енергетичного та біосинтетичного обміну з біфуркацією у синдром переваж/ ного блокування, деструкції та дезорган/ ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #1 (15), 2009 АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 1 (15), 2009 г. 2121212121 ізації морфо/функціональної системи з виходом у гостру ниркову недостатність або багатоетапний комплекс адаптивно/ компенсаторних змін, мобілізації ре/ зервів з реституцією біосистеми ad integrum або розвитком хронічної нирко/ вої недостатності; / проблема ранньої діагностики, підвищення ефективності лікування та надійності профілактики полягає у пошу/ ку інформативних і чутливих маркерів індикації ураження, розкритті механізмів та закономірностей розвитку металоток/ сикозу, обгрунтуванні адекватних засобів фармакологічної та замісної терапії. Згідно переліченим принципам, по/ ряд з комплексом епідеміологічних, клініко/діагностичних, психофізіологічних досліджень, проводили визначення вмісту токсичних та есенціальних металів у широкому колі біосубстратів (кров, сеча, слина, волосся тощо) методами атомної абсорбції, атомної емісії, флюороспект/ рометрії [12,13] разом з оцінкою рівнів протеїнурії, глюкозурії, ензімурії, клірен/ су креатиніну, швидкості клубочкової фільтрації [14]. Встановлення взаємозв’/ язку між змінами у функціональному стані, показниками здоров’я обстежених, з одного боку, і контамінацією організму важкими металами, з іншого, було основ/ ною задачею даного блоку роботи. Експериментальні дослідження – провідний етап у вивченні закономірнос/ тей та механізмів формування МНП, включав, як і ряд клінічних досліджень, широкий спектр біохімічних маркерів (визначення активності широкого спект/ ру ферментів – ЛДГ, Г/6/ФДГ, СДГ, ЦХО, γ/ГТ, ГП, ГР, СОД, КФ, ЛФ, АЛТ, АСТ, ДАЛК; інтенсивності ПОЛ, кількості вільних SH/ і /SS/груп та їх співвідношен/ ня, індукції МТН [15,16]), показників іму/ ного статусу [17], індукції апоптозу [18], гормональної регуляції[19], а також мор/ фологічний комплекс (результатів мор/ фометрії, світлової та електронної мікрос/ копії та гістохімії) [20/22]. Причому, про/ відною задачею було вивчення нефроток/ сичних ефектів малих доз та концентрацій ВМ, в тому числі, у комбінації з іншими токсикантами (продукти горіння пол/ імерів). Результати досліджень та їх обговорення 1. Епідеміологічні та моніторинD гові дослідження Аналіз отриманих даних показав, що захворювання сечостатевої системи у робітників транспорту України займають одне з провідних місць, як за кількістю випадків ЗТВП, так і поширеністю. Зокре/ ма, на Укрзалізниці захворювання цього класу займають 4/е місце в структурі ЗТВП. Контингентами підвищеного ризи/ ку являються робітники вагонних та локо/ мотивних депо, шляховики (показники вищі за середні по галузі на 13/20%). Результати аналізу кореспондуються з матеріалами атестації робочих місць за/ лізничників і факторами ризику, серед яких хімічному фактору і, зокрема ВМ, належить важлива роль [23]. Це призво/ дить до розвитку МНП, ранні симптоми яких практично не реєструються, як зав/ дяки великим адаптаційним резервам реальної системи, так і міжсистемним (гепато/ренальним, нефро/вазокардіаль/ ним та нейроренальним) взаємозв’язкам. Дослідження показали, що експози/ ція ВМ маніфестує себе на фоні скритно протікаючої первинної МНП симптомами нейроциркуляторної (вегетосудинної) дистонії, діенцефальним синдромом тощо. Але найбільш часто вона ініціює ар/ теріальну гіпертензію. Не випадково, за даними ВООЗ [24], біля 30% всіх артер/ іальних гіпертоній є захворювання нирко/ вого ґенезу. Серед залізничників гіперто/ нічна хвороба складає 65,3% всіх захво/ рювань системи кровообігу [25]. А.З. Цфасман [26] звертає увагу на те, що симптоматичну артеріальну гіпертензію можуть викликати деякі екзогенні хімічні чинники, серед яких найбільш чітко в цьо/ му плані діють Cd i Pb. Обидва ці елемен/ ти уражують нирки, і тому вказана гіпер/ тонія, хоча б частково, є нефрогенною за своїм походженням. АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 1 (15), 2009 г. 2222222222 ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #1 (15), 2009 Значні труднощі виникають у аналізі захворюваності плавскладу морського флоту, які пов’язані з роботою на суднах іноземних власників, працевлаштуванням через численні крюінгові компанії, відсут/ ністю єдиної системи медичного страху/ вання моряків тощо. Проте, результати профілактичних обстежень, звернень за медичною допомогою у лікувально/проф/ ілактичні заклади Одеської, Миколаївсь/ кої та Херсонської областей, що співпра/ цюють з УкрНДІМТ, показують, що захво/ рюваність сечостатевої системи серед плавскладу флоту дорівнює приблизно 13,4%. Це кореспондується з даними інших авторів [27, 28]. Важливим джерелом інформації щодо встановлення взаємозв’язків між умовами праці, експозицією ВМ шкідли/ вими та небезпечними факторами і їх впливом на здоров’я працюючих у су/ часній епідеміології належить опитуванню і анкетуванню, які знайшли достойне місце у медицині, психофізіології та пси/ хології праці [29]. Розроблені і апробовані у пілотних дослідженнях анкети були ви/ користані авторами даної роботи у по/ рівняльних дослідженнях. Одержана інформація оброблена методами фактор/ ного аналізу, що дало можливість більш повно розглянути встановлені законо/ мірності стосовно ролі ВМ у розвитку МНП. Для детального аналізу було відібрано розподілення за трьома факто/ рами які характеризують: 1. / умови праці (31,8 і 33,5% для малярів і зварників, відповідно), 2. – стан здоров’я респон/ дентів (21,5 і 24,7%); 3. – побутові умови за основними атрибутами проживання, харчування та водозабезпечення (7,9 і 10,7%). Всього виділенні фактори охоп/ люють 61,2 і 68,9% для малярів і звар/ ників, відповідно, а ВМ виявилися про/ відним чинником професійно зумовлених скарг і захворюваності. Близькі за своїми характеристиками були відповіді на запитання анкети пред/ ставників різних професійних груп робіт/ ників водного транспорту під час періо/ дичних медичних оглядів у філії Інституту в м. Херсоні. Відповіді на всі значущі пи/ тання, які охоплювали більш ніж полови/ ну сукупності (55,5%), підтверджують взаємозв’язки між умовами праці, експо/ зицією ВМ і станом здоров’я. Причому, перші два фактори із загальною значущі/ стю 35,2 % направлені на стан здоров’я, а два інших – переважно на умови праці (22,2 %). В групі докерів та робітників відділів механізації портів біля 2/3 рес/ пондентів в числі небезпечних для здоро/ в’я виробничих факторів виділяють важкі метали. Тобто робота з небезпечними вантажами, безпосередньо виконуємі виробничі операції щодо зарядки та ре/ монту акумуляторів, проведення зварю/ вальних та фарбувальних робіт суттєво підвищують потенційний вплив ВМ на стан здоров’я взагалі і, зокрема, на зах/ ворюваність сечовивідної системи. Серед представників плавскладу морського флоту лише члени машинної команди пов’язують свої скарги та можливий вплив важких металів на робочих місцях на стан здоров’я / 10,1 % (у робочих портів внесок цього фактору на 63,3 % вищий). Таким чином, анкетування пред/ ставників різних професійних груп робіт/ ників транспортної галузі є важливим додатковим інструментом у вивченні взаємозв’язків між шкідливими фактора/ ми умов праці та трудового процесу на стан здоров’я працюючих, зокрема, їх по/ тенційний вплив на функції нирок і сечо/ вивідної системи в цілому. Вони, поряд з матеріалами розробки захворюваності, даними медичних оглядів та атестації робочих місць підтверджують високий ризик навантаження організму представ/ ників значної кількості провідних про/ фесій важкими металами. 2. Результати досліджень хворих у клінічних умовах У сучасній клінічній медицині про/ блема захворювання нирок різної етіо/ логії залишається однією з найбільш ак/ туальних. Неточність уявлень про ініцію/ вальні стадії захворювання нирок і клінічні ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #1 (15), 2009 АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 1 (15), 2009 г. 2323232323 проявлення хронічної ниркової недостат/ ності (ХНН), а також відсутність надійних біомаркерів, що характеризують почат/ кові (латентно протікаючі) етапи розвит/ ку такої патології, не дозволяють вчасно діагностувати захворювання і розпочати процес лікування. Завдяки широким міжсистемним взаємозв’язкам багато з механізмів ураження різних органів вияв/ ляються спільними і реалізуються за уча/ стю тих самих медіаторів, завдяки цьому деякі терапевтичні підходи є ефективни/ ми і знаходять застосування одночасно у декількох галузях клінічної медицини [30]. Як показали результати опитування хворих під час вступу до стаціонару, більше половини обстежених скаржили/ ся на незадовільний стан системи нирок, і дещо менше скарг було на функціональні зрушення з боку серцево/судинної та не/ рвової систем (табл. 1). Обстеження пацієнтів відділень ен/ докринології і кардіології виявили захво/ рювання нирок у приблизно 75% всіх обстежених хворих. Перше місце по час/ тоті у хворих відділення ендокринології займають діабетичні нефропатії – 36,6, сечокам’яна хвороба – 15,1, і третє місце займають хронічний пієлонефрит і ХНН / 13,3% випадків. У пацієнтів відділення кардіології найчастіше зустрічається се/ чокам’яна хвороба – 23,8 і хронічний пієлонефрит – 16,7% осіб. Один з патогноманічних компо/ нентів нефротичного синдрому є протеї/ нурія, яка чітко виявлялася у подавляю/ чої більшості обстежених всіх відділень. Результати дослідження показали, що у 70 % хворих нефрологічного і ендокрино/ логічного відділень спостерігалося підви/ щення вмісту білка в сечі до концентрації 1,0 – 3,0 г/доб. Втім, слід пам’ятати, що протеїнурія може виникати внаслідок ниркових захворювань і різних видів іншої патології, при яких нирки страждають вторинно: нефротичний синдром, ура/ ження нирок при цукровому діабеті, не/ фросклероз тощо. При обстеженні осіб з нирковими захворюваннями, що знаходяться на ге/ модіалізі, виявлено порушення водного балансу, порушення функції виділення нирок, що характеризуються підвищен/ ням в крові рівня креатиніну і сечовини – в 100, а також зміна електролітного ба/ лансу – у 50 % випадків. Для переважної більшості хворих відмічені прояви астен/ ічного і анемічного синдромів, а в 40/50% випадків — зміни з боку травної і серце/ во/судинної систем. Традиційним показником ниркової патології є також кількість екскретуємої сечовини. Як показали проведені дослід/ ження, збільшення виділення сечовини з сечею виявлено у пацієнтів всіх відділень, проте найчастіше ці порушення зустріча/ ються у відділеннях нефрології і ендокри/ нології – більш ніж у 30% обстежених в кожному. У більше ніж половини пацієнтів відділення кардіології цей показник зна/ ходився на рівні верхньої межі норми. При цьому слід пам’ятати, що збільшен/ ня екскреції сечовини з сечею відбуваєть/ ся також при захворюваннях, що супро/ воджуються посиленим розпадом білків (гіпертиреоз, гаряч/ кові стани), а також при некомпенсова/ ному цукровому діа/ беті. Разом з підви/ щенням цього по/ казника має місце і його зниження у 15/ 18 % обстежуваних у всіх трьох відділен/ нях. Різке зниження екскреції сечовини з Таблиця 1 Розподіл хворих, що мають скарги та зміни з боку різних систем організму, за суб’єктивними і об’єктивними показниками Фізіологічна система Обліковий показник Нервова Серцево- судинна Сечовивідна Суб'єктивні дані Абсолютна кількість, осіб 61 72 79 Відносна кількість, % 42,1 49,7 54,5 Об'єктивні дані Абсолютна кількість, осіб 28 88 58 Відносна кількість, % 19,3 60,7 40,0 АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 1 (15), 2009 г. 2424242424 ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #1 (15), 2009 сечею супроводжується її затримкою в крові і спостерігається при гострій нир/ ковій недостатності. Паралельне визначення концент/ рації креатиніну в крові і сечі значно роз/ ширює діагностичні можливості оцінки функціонального стану нирок. Тому для отримання вагоміших доказів змін нир/ ковій функції визначають співвідношення КрC/КрП. Як показали результати прове/ дених досліджень, це співвідношення виявилося найменшим у відділенні не/ фрології – 13,8, а для відділення кардіо/ логії і гемодіалізу цей показник склав 15,1 і 15,6, відповідно. Таким чином, знижен/ ня цього співвідношення свідчить про підвищення вмісту креатиніну в сироватці хворих у відділенні нефрології і зменшенні його екскреції з сечею у порівнянні з хво/ рими інших відділень. Найчастіше гіперглікемія розви/ вається у хворих цукровим діабетом [31]. Тому, не випадково, саме у хворих ендок/ ринологічного відділення у 100% випадків відмічалася гіперглікемія. Проведені дос/ лідження показали, що у всіх пацієнтів відділення ендокринології цей показник був вищим за норму. У відділеннях не/ фрології і кардіології навпаки, спостері/ галося зниження рівня глюкози в крові у більш ніж 60% і 30% обстежених хворих відповідно. Гіпоглікемічні стани розвива/ ються при гіперінсулінізмі, недостатності функції надниркових, печінковій недо/ статності. Наслідком розвитку гіпоглікем/ ічного стану може з’явитися зниження рівня глікогену в гепатоцитах, мобілізація жирового і білкового обміну для задово/ лення енергетичних потреб організму. Найбільший внесок в розвиток ліпемії при нефротичному синдромі вно/ сять нейтральні жири і холестерин. Підви/ щення вмісту ліпідів супроводжується змінами у складі білкового спектру, особ/ ливо фракції ліпопротеїдів (ЛПН), що ха/ рактеризується збільшенням вмісту β/ ЛПН, тоді як рівні α– ЛПН можуть знижу/ ватися. У складі β/ЛПН міститься майже 75% ліпідів, вони є основною транспорт/ ною формою перенесення холестерину до периферичних тканин і відносяться до атерогенних ЛПН [32]. У обстежених хво/ рих спостерігалося підвищення загально/ го рівня ліпідів, тригліцеридів і холесте/ рину, причому воно пропорційне гіпоаль/ бумінемії. Гіперліпопротєїнемія і гіперхо/ лестеринемія сприяють збільшенню ак/ тивності ферментів, що активують синтез холестерину, і зниженню активності ліпопротеїнової ліпази, що контролює ліполіз, внаслідок втрати з сечею її акти/ ваторів [15, 33]. Амінотрансферази (АЛТ і АСТ) – ферменти, що каталізують міжмолекуляр/ не перенесення аміногрупи між амінокис/ лотами і кетокислотами [32]. При аналізі розподілу діапазонів активності фер/ ментів, що виходять за межі норми, у відділенні кардіології цей показник був вищий за норму у 21% обстежених хво/ рих, а у відділенні нефрології – у 19,4%.). Розподіл по частоті виходу за межі нор/ ми цього показника серед пацієнтів об/ стежених відділень показав наступну кар/ тину: у відділеннях нефрології і гемодіал/ ізу у 19,4 і 27,3% випадків цей показник виходив за нижні межі норми, а у 16,1 і 27,3 % пацієнтів був вище за норму Од/ ночасне визначення активності амінот/ рансфераз є цінним прогностичним тес/ том і в нормі співвідношення активності АСТ/АЛТ (коефіцієнт де Рітіса) дорівнює 1,33±0,42. У хворих токсичними нефро/ патіями відмічається зниження цього ко/ ефіцієнту, що підкреслює тісний взаємоз/ в’язок між елементами гепато/ренально/ го комплексу, оскільки синтез цих фер/ ментів і регуляція їх активності контролю/ ються печінковими системами. Експозиція організму ВМ може ви/ ступати як пусковий механізм подавляю/ чої більшості метаболічних зрушень, що спостерігалися у обстежених хворих, або проявляти модулюючі ефекти як резуль/ тат конкурентних взаємовідносин токсич/ них і есенціальних металів [34,35]. Цю робочу гіпотезу було підтверджено дета/ лізованими дослідженнями ВМ в біосуб/ стратах хворих. Хоча вміст токсичних металів коливався в широкому діапазоні ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #1 (15), 2009 АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 1 (15), 2009 г. 2525252525 величин, які мають різне за етио/патоге/ нетичним, діагностичним і прогностичним аспектами значення. Моніторинг вмісту ВМ в крові, сечі, слині та волоссі виявився важливим інструментом у діагностиці металонефро/ патій. Але, хоча їх середній вміст у хво/ рих відділень нефрології та гемодіалізу був вищим за інші групи обстежених, середні значення виявилися недостатньо інформативними, оскільки вони надто узагальнюють сумарні значення. Вміст токсичних металів в крові більш ніж у 30 % хворих перевищує допустимі норми. В сечі цей показник досягає 70 %. Для ба/ лансових розрахунків до цих величин слід додати хворих, у біосубстратах яких ток/ сичні метали виявляються на верхній межі норми. Тоді картина навантаження організму обстежених ВМ суттєво змінюється і більш повно віддзеркалює потенційний рівень ризику формування МНП. Щодо внеску есенціальних металів у досліджені співвідношення, то з точки зору авторів проекту, слід було також враховувати розподілення біологічно ак/ тивних елементів при вивченні патогене/ зу металонефропатій. Тому при аналізі одержаних даних було звернуто увагу на результати, що лежать в зоні нижньої границі норми, та нижчих за фізіологічні межі по відношенню до есенціальних металів (в першу чергу, щодо цинку, міді, кобальту та заліза). Це дало змогу підтвердити роль екологічно та виробни/ чо зумовленої контамінації організму ВМ в розвиток досить типових патогене/ тичних зрушень і формування пато/ логічних симпто/ мокомплексів, які можна було квалі/ фікувати як МНП. Проводилося дослідження функ/ ціонального стану основних ланок ендокринної сис/ теми, що беруть участь в регуляції об/ мінних процесів і, водночас, у формуванні патології нирок в цілому, а також, зокре/ ма, МНП. Причому, оскільки традиційно дослідними приділяють основну увагу ренін/ангіотензин/альдостероновій сис/ темі [36], автори даного проекту напра/ вили свої дослідження на гипоталамо/ гипофізарно/адренокортикальну і гипота/ ламо/гипофізарно/тиреоідну системи, тим більше, що вони вже звертались до цих регуляторних ланок в своїх попе/ редніх дослідженнях [37]. Крім того, у даної категорії обстежених було вивчено вміст прогестерону і дегідроепіандросте/ рон/сульфату (ДГЕА/сульфату) в крові, що відображають не тільки функціонуван/ ня репродуктивної системи організму, а й віддзеркалюють реакцію кориткоїдсин/ тезуючих механізмів на індукований ВМ оксидативний стрес [38]. Середній рівень кортизолу в сиро/ ватці крові пацієнтів кардіологічного відділення був достовірно нижчим у по/ рівнянні з цим показником у пацієнтів інших відділень. У пацієнтів нефрологіч/ ного відділення і відділення гемодіалізу середній вміст кортизолу в сироватці крові був істотно вищий в порівнянні з да/ ними інших відділень (р < 0,05). Рівень кортизолу виходив за межі нормальних значень цього показника відповідно у 80% пацієнтів нефрологічного відділення і у 75% пацієнтів відділення гемодіалізу (табл. 2). Середній вміст прогестерону в сироватці крові у відділенні гемодіалізу, як у чоловіків, так і у жінок, був вищим у Таблиця 2 Вміст досліджуваних гормонів в сироватці крові хворих Обстежені групи Досліджуваний показник Контроль Хворі кардіологічного відділення Хворі нефрологічного відділення Кортизол, нмоль/л 237,5±24,3 220,4±26,5 303,68±30,4*** ФСГ, мМЕ/мл 1,87±0,32 2,25±0,52 3,75±0,61*** СТГ, нг/мл 1,54±0,22 1,30±0,07 1,60±0,21** Інсулін, мкЕД/мл 26,15±4,7 32,33±6,1 37,17±6,4* Кальцитонін, нг/мл 38,46±2,28 22,59±1,93* 13,75±2,84*** Тестостерон, нмоль/л 23,48±2,24 18,68±1,09 18,30±1,73 * - р < 0,05 в порівнянні з контролем; ** - р < 0,05 в порівнянні з хворими кардіологічного відділення; *** - р < 0,05 в порівнянні з контролем і хворими кардіологічного відділення. АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 1 (15), 2009 г. 2626262626 ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #1 (15), 2009 порівнянні з даними інших відділень. В сироватці крові у чоловіків ендокриноло/ гічного і нефрологічного відділень рівень цього гормону також перевищував нор/ му. У жінок нефрологічного відділення він був достовірно меншим, але не виходив при цьому за межі норми. При аналізі вмісту ДГЕА/сульфату в крові знайдено, що у пацієнтів нефрологічного відділен/ ня і відділення гемодіалізу цей показник був знижений. У пацієнтів кардіологічно/ го і ендокринологічного відділень се/ редній вміст ДГЕА/сульфату був нижчий за нормальні показники, як у жінок, так і у чоловіків. На підставі отриманих даних можна зробити висновок про залучення до па/ тологічного процесу всіх вивчених гормо/ нальних систем у обстежених людей із захворюваннями нирок, в тому числі і в першу чергу МНП, які беруть активну участь в підтримці гормонального балан/ су і в метаболізмі гормонів. В той же час слід підкреслити, що проблема впливу ВМ, що накопичуються в нирках, інших функціональних депо організму, а також їх впливу на гормональний статус здоро/ вої та хворої людини потребують подаль/ шого поглибленого вивчення. Таким чином, комплексні дослід/ ження, проведені серед хворих клініки внутрішніх захворювань дозволили вия/ вити численний різнобарвний комплекс лабораторних показників, зміни яких не тільки узгоджуються з концепцією про/ відної ролі нефрологічних зрушень при широкому колі терапевтичних захворю/ вань, але й з даними щодо внеску ВМ металів у патогенез токсикодинаміки про/ цесів метаболізму, що лежать в основі закономірно спостерігаються зрушень. Ці позиції кореспондуються з мате/ ріалами біохімічних, фізіологічних та мор/ фологічних досліджень на експеримен/ тальних моделях. Було підтверджено в дослідах in vivo et in vitro, що ВМ прояв/ ляють токсичну дію на біосистеми як сульфгідрильні отрути, ініціатори оксида/ тивного стресу, мембрано/ і ензимоток/ сиканти, гіпоксанти. Сукупність клітинних метаболічних, функціональних та струк/ турних зрушень при металонефропатіях первинно протікає у епітелії проксималь/ них канальців нерфону, призводить до типових лізосомально/мітохондриальних зрушень з подальшою індукцією апопто/ зу та некрозу. Саме вони лежать в основі первинної ниркової патології за типом тубуло/інтерстиціального синдрому та ту/ булярного некрозу, тоді як патологічні зміни у гломерулярному апараті нефро/ ну носять здебільше вторинний характер. Одержані в результаті комплексних епідеміологічних, клініко/фізіологічних, психофізіологічних і експериментальних токсикологічних досліджень дані дозво/ лили встановити ряд закономірностей у механізмах розвитку МНП при виробни/ чо зумовленому та екогенному наванта/ женні організму ВМ, запропонувати ряд інформативних хімічних та біологічних маркерів для цілей діагностики МНП, подальших наукових досліджень, встано/ вити класифікаційні параметри токсичних нефропатій, розробити практичні реко/ мендації щодо підвищення ефективності лікування і профілактики МНП та запро/ понувати створити в Україні регіональні токсикологічні центри, в тому числі для діагностики, лікування і профілактики ме/ талонефропатій, методичні підходи до ранньої діагностики яких розроблені в рамках виконання теми, а провідними підрозділами яких мають бути лаборато/ рія діагностики металотоксикозів та відділення гемодіалізу із застосуванням розробленого за участю авторів апарату «Поліеферент». Література 1. Щорічна доповідь про стан здоров’я населення України та санітарно/епі/ деміологічну ситуацію 2006 рік. – К., 2007. – 398 с. 2. Сук В.Г., Мельниченко Н.Г. Сьогоденні проблеми вивчення здоров’я працю/ ючого населення // Приоритетні про/ блеми гігієни праці, професійної та виробничо/зумовленої захворюва/ ності в Україні. Матер. наук./практ. ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #1 (15), 2009 АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 1 (15), 2009 г. 2727272727 конф. Київ, вересень 2008 р. – К., 2008. / С. 324/332. 3. Железнодорожная медицина: Энцик/ лопедия / Под ред. О.Ю. Атькова, А.З. Цфасмана. – М.: Медицина, 2007. – С. 139/151. 4. Трахтенберг И.М., Шафран Л.М. Ти/ оловые яды. – В кн..: Общая токси/ кология / Под ред. Б.А. Курляндско/ го, В.А. Филова./ М.: Медицина, 2002. – Гл. 4.– С. 111/175. 5. Шафран Л.М.. Лобуренко А.П., Сер/ ди И.В., Третьяков А.М. К проблеме свинца в профессиональной медици/ не // Материалы научн./практ. конф., / Одесса, 1999. – С. 21/26. 6. Большой Д.В., Пыхтеева Е.Г. Пробле/ мы диагностики производственно/ обусловленных отравлений ртутью на примере экипажа судна «Кармен». / Материалы съезда врачей/профпа/ тологов России. Новосибирск, 2008 г. / Новосибирск, 2008. – С. 38. 7. Кундиев Ю.И., Трахтенберг И.М. Эко/ лого/гигиенические аспекты пробле/ мы тяжелых металлов как техноген/ ных загрязнителей // Гиг. труда. – К., 1991. – Вып. 27. – С. 3/8. 8. Renal and Neurologic Effects of Cadmium, Lead, Mercury, and Arsenic in Children: Evidence of Early Effects and Multiple Interactions at Environmental Exposure Levels / Burbure de, C., Buchet J./P., Leroyer A. et al. // Environ. Health Perspect., 2006. – Vol. 114. – No. 4. – P. 584–590. 9. Сердюк А.М., Белицкая Э.Н., Па/ ранько Н.М., Шматков Г.Г. Тяжелые металлы внешней среды и их влия/ ние на репродуктивную функцию женщин: Монография. – Днепропет/ ровск: АРТПРЕСС, 2004. – 148 с. 10. Counter S.A., Buchanan L.H. Mercury exposure in children: a review // Toxicology and Applied Pharmacology, 2004. – Vol. 198. / Iss. 2. – P. 209/230. 11. Анке М., Мюллер Р., Шеффер У. По/ требление, совокупное усвоение, баланс микроэлементов и риск его нарушения у взрослых людей на сме/ шанной диете и вегетарианцев, упот/ ребляющих в пищу молоко и яйца // Микроэлементы в медицине,2005. / № 6 (2). – С. 1/14. 12. Дмитриев М.Т., Грановский Э.И., Шафран Л.М. Методические реко/ мендации по спектрохимическому определению тяжелых металлов в объектах окружающей среды, поли/ мерах и биологическом материале (№ 4096/86). – Одесса, 1986. – 25 с. 13. Сакович В.В., Бойков В.Н., Лазарева А.М., Цвирко М.П. Определение со/ держания металлов в крови и моче человека атомно/эмиссионным ме/ тодом // Мед. труда и пром. эколо/ гия, 2006. / № 9. – С. 36/41. 14. Шюк О. Функциональное исследова/ ние почек. / Прага.: Авиценум, 1981 ./463 с. 15. Гоженко А.И. Энергетическое обеспе/ чение основных почечных функций и процессов в норме и при поврежде/ нии почек: Дис… д/ра мед. наук. / Черновцы, 1987. / 368 с. 16. Патент України на корисну модель № 60439 А UA, МПК A61B5/145, A61B10/ 00, Спосіб визначення металотіонеї/ ну в біологічних об’єктах / Шафран Л.М., Тимофеєва С.В., Шерер В.В., Пихтеєва О.Г., Большой Д.В, Одесь/ кий державний медичний університет / № 2002065242; Заявлений 25.06.2002; Опубл. 15.10.2003 Бюл. № 10 17. Hirano T, Murakami M, Fukada T, Nishida K, Yamasaki S, Suzuki T. Roles of zinc and zinc signaling in immunity: zinc as an intracellular signaling molecule // Adv. Immunol., 2008. – Vol. 97. – Iss. 2. – P. 149/176. 18. Rana S.V. Metals and apoptosis: recent developments // J. Trace Elem. Med. Biol., 2008. – Vol. 22. – Iss. 4. – P. 262/ 284. 19. Rossi/George A., Virgolini M.B, Weston D., Cory/Slechta D.A. Alterations in АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 1 (15), 2009 г. 2828282828 ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #1 (15), 2009 glucocorticoid negative feedback following maternal Pb, prenatal stress and the combination: a potential biological unifying mechanism for their corresponding disease profiles // Toxicol. Appl. Pharmacol., 2009. – Vol. 234. – Iss. 1. – P. 117/127. 20. Гайер Г. Электронная гистохимия / пер. с немецкого И.Б. Бухвалова; под редакцией Н.Т. Рахлина. / М.: „МИР”, 1974. – 488 с. 21. Морфофункциональные исследова/ ния в гигиене. / Бонашевская Т.И., Беляева Н.Н., Кумпан Н.Б., Панасюк Л.В./ АМН СССР. – М.: Медицина, 1984 / 160 с. 22. Микроскопическая техника. Руковод/ ство. / Под ред. Д.С. Саркисова и Ю.Л. Перова / М.: Медицина. / 1996. / 544 с. 23. Атестація робочих місць в системі забезпечення безпеки праці на транспорті / Шафран Л.М., Думський В.П., Зайцева В.А. та інш. // Ж. Акту/ альные проблемы транспортной ме/ дицины, 2008. / № 1 (11). / С. 53/62. 24. Борьба с артериальной гипертонией. Доклад Комитета экспертов ВОЗ. – М., 1997. – 139 с. 25. Железнодорожная медицина: Энцик/ лопедия / Под ред. О.Ю. Атькова, А.З. Цфасмана. – М.: Медицина, 2007. – С. 139/151. 26. Цфасман А.З. Железнодорожная ме/ дицина. Кардиология.– М., 1998. – 288 с. 27. Nakamura T., Kuroda H., Selesta G.R., Ito N., Honda M., Oda M. Clinical Statistics of Seamen’s Patients in Department of Urology, Osaka Seamen’s Insurance Hospital from 1981 to 1990 // Marine Medical Research Collection. SAMPOS. The Seamen’s Insurance Foundation. – Tokyo: Toppan Printing Co. Ltd., 1995. – P. 90/97. 28. Коротаева Е.В. Особенности диагно/ стики и лечения пиелонефрита у мо/ ряков: Автореф. дисс… канд. мед. наук. – Одеса, 1999. – 21 с. 29. Andrich D., Van Schoubroeck L. The Health Questionaire: a psychometric analysis using latent trial theory // Psychological Medicine, 1989. – Vol. 19. – Iss. – 5. – P. 469/485. 30. Нефрология: учебн. пособ. для пос/ левуз. образования / Под ред.. Е.М. Шилова. – 2/е изд., испр. и доп. – М.: ГЭОТАР/Медиа, 2008. – 696 с. 31. Endocrinology and Metabolism / Ed. By Ph. Feling/ J.D. Baxter, L.A. Frohman. – 3/d ed. – N./Y./ London: McDRAW/ HILL, Inc., 1995. – 1940 p. 32. Губський Ю.І. Біологічна хімія: Підруч/ ник. – К./Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – 508 с. 33. Гоженко А.И. Патогенез токсических нефропатий // Ж. Актуальные про/ блемы транспортной медицины, 2006. / № 2 (4). – С. 9/14. 34. Gozhenko A.I. Functional renal reserve at the pathology // 5th International Congress of Pathophysiology: Abstract. – China, 2006. – Р. 158. 35. Большой Д.В., Пыхтеева Е.Г., Шафран Л.М. О биологической роли токсич/ ных тяжелых металлов в организме / / 3/й съезд токсикологов России. Тезисы докладов. 2/5 декабря 2008 года. Москва. – М.:, 2008. / С. 67/69. 36.Lim S. Blockade of renin/angiotensin/ aldosterone system in kidney and heart disease: how much do we need? // Acta Med. Indones., 2008.–Vol. 40.–Iss. 1./ P. 34/37. 37. Гоженко А.И. Роль гормональных ме/ ханизмов в нарушении почечных функций // В сб.: «Нервные и гумо/ ральные механизмы компенсации в условиях действия патогенных фак/ торов». / Запорожье, 1985. / С. 73. (соавт. Кухарчук А.Л., Дикусаров В.В., Грач Ю.И.). 38. Lock E.A. Renal Xenobiotic Metabolism. / In: Comprechensive Toxicology. /Vol. 7. Renal Toxicology. – Cambridge, UK: Pergamon Press, 1997. – P.77/98. ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #1 (15), 2009 АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 1 (15), 2009 г. 2929292929 Резюме МЕТАЛОНЕФРОПАТИИ: ТЕОРИЯ И ПРАКТИКА Шафран Л.М., Гоженко А.И. Проведены комплексные эпидеми/ ологические, клиника/физиологические и экспериментальные исследования по изучению условий, закономерностей и механизмов развития профессионально/ и экообусловленных металлонефропа/ тий. Предложено и частично внедрено в практику ряд мер и методов нефропро/ текции, использование которых будет способствовать ранней диагностике, бо/ лее эффективному лечению и профилак/ тике патологических изменений в орга/ низме в ходе и после экспозиции тяже/ лыми металлами. Предложено создать в Украине региональные токсикологичес/ кие центры, в том числе и для лечения и профилактики металлонефропатий с ис/ пользованием разработанных авторами принципов и методов коррекции и лече/ ния с использованием созданного для этих целей аппарата «Полиэфферент». Summary METALLONEPHROPATHIES: THE THEORY AND PRACTICE Shafran L.M., Gozhenko A.I. There is carried out complex of epidemiological, clinical, physiological and experimental toxicological researches on studying conditions, laws and mechanisms of development of occupational and ecodependet metallonephropathies. It is offered and is in part introduced in practice a number of nephroprotection measures and methods which use will promote early diagnostics, to more effective treatment and preventive maintenance of pathological changes in organism in a course and after heavy metals exposition. It is offered to create in Ukraine the regional toxicological centers, including for treatment and preventive maintenance metallonephropathies with use of the principles developed by authors and methods of correction and treatment including device “ Polyefferent “ created for these purposes. Впервые поступила в редакцию 19.01.2009 г. Рекомендована к печати на заседании учёного совета НИИ медицины транспорта (протокол № 1 от 20.01.2009 г.). Актуальность темы Среди возрастающего числа боль/ ных хроническими заболеваниями почек все большее внимание уделяют пациен/ там с симптомами токсических нефропа/ тий [1/3]. Их развитие связывают с воз/ действием широкого круга природных и синтетических продуктов, таких как неф/ тепродукты и органические растворите/ ли, галогенированные углеводороды, ан/ тибиотики и другие лекарственные пре/ параты, тяжелые металлы (ТМ) [4/6]. Причем, если в большинстве случаев причинно/следственные связи между источником поражения и клиникой пора/ жения устанавливаются сравнительно легко, металлонефропатии (МНП), как правило, характеризуются медленным развитием и нередко проявляются уже на стадии осложнения заболевания хрони/ ческой почечной недостаточностью [7,8]. С учетом вероятного нейро/ и кардиоток/ УДК 616.612/002 СОДЕРЖАНИЕ ТЯЖЕЛЫХ МЕТАЛЛОВ В БИОСУБСТРАТАХ БОЛЬНЫХ РАЗЛИЧНОГО ПРОФИЛЯ КАК МАРКЕР ТОКСИЧНЫХ НЕФРОПАТИЙ Шафран Л.М., Большой Д.В., Пыхтеева Е.Г. Украинский НИИ медицины транспорта, Одесса