Початок хрещення Русі за часів князя Оскольда
"Християнізаційні впливи в Київській Русі за часів князя Оскольда: 1150 років" – під такою назвою в Чернігові 19-20 листопада 2010 р. відбулася міжнародна наукова конференція. Науковці обговорювали малодосліджену сторінку історії Київської Русі. Імпульсом до проведення конференції послужил...
Gespeichert in:
| Datum: | 2011 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України
2011
|
| Schriftenreihe: | Сiверянський лiтопис |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/25892 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Початок хрещення Русі за часів князя Оскольда / В. Шуміло // Сiверянський лiтопис. — 2011. — № 2. — С. 137-139. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-25892 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-258922011-08-19T16:35:31Z Початок хрещення Русі за часів князя Оскольда Шуміло, В. Хроніка наукового життя "Християнізаційні впливи в Київській Русі за часів князя Оскольда: 1150 років" – під такою назвою в Чернігові 19-20 листопада 2010 р. відбулася міжнародна наукова конференція. Науковці обговорювали малодосліджену сторінку історії Київської Русі. Імпульсом до проведення конференції послужило видання книги С.В. Шумила "Князь Оскольд і християнізація Русі", побачила світ 2010 р. в науковому видавництві "Дух і Літера" при Національному університеті "Києво-Могилянська академія". 2011 Article Початок хрещення Русі за часів князя Оскольда / В. Шуміло // Сiверянський лiтопис. — 2011. — № 2. — С. 137-139. — укр. XXXX-0055 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/25892 uk Сiверянський лiтопис Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Хроніка наукового життя Хроніка наукового життя |
| spellingShingle |
Хроніка наукового життя Хроніка наукового життя Шуміло, В. Початок хрещення Русі за часів князя Оскольда Сiверянський лiтопис |
| description |
"Християнізаційні впливи в Київській Русі за часів князя Оскольда: 1150 років" – під такою назвою в Чернігові 19-20 листопада 2010 р. відбулася міжнародна наукова конференція. Науковці обговорювали малодосліджену сторінку історії Київської Русі. Імпульсом до проведення конференції послужило видання книги С.В. Шумила "Князь Оскольд і християнізація Русі", побачила світ 2010 р. в науковому видавництві "Дух і Літера" при Національному університеті "Києво-Могилянська академія". |
| format |
Article |
| author |
Шуміло, В. |
| author_facet |
Шуміло, В. |
| author_sort |
Шуміло, В. |
| title |
Початок хрещення Русі за часів князя Оскольда |
| title_short |
Початок хрещення Русі за часів князя Оскольда |
| title_full |
Початок хрещення Русі за часів князя Оскольда |
| title_fullStr |
Початок хрещення Русі за часів князя Оскольда |
| title_full_unstemmed |
Початок хрещення Русі за часів князя Оскольда |
| title_sort |
початок хрещення русі за часів князя оскольда |
| publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України |
| publishDate |
2011 |
| topic_facet |
Хроніка наукового життя |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/25892 |
| citation_txt |
Початок хрещення Русі за часів князя Оскольда / В. Шуміло // Сiверянський лiтопис. — 2011. — № 2. — С. 137-139. — укр. |
| series |
Сiверянський лiтопис |
| work_keys_str_mv |
AT šumílov počatokhreŝennârusízačasívknâzâoskolʹda |
| first_indexed |
2025-07-03T05:27:52Z |
| last_indexed |
2025-07-03T05:27:52Z |
| _version_ |
1836602331549925376 |
| fulltext |
Сіверянський літопис 137
ХРОНІКА
НАУКОВОГО ЖИТТЯ
ПОЧАТОК ХРЕЩЕННЯ РУСІ ЗА ЧАСІВ КНЯЗЯ
ОСКОЛЬДА
"Християнізаційні впливи в Київській Русі за часів князя Оскольда: 1150 років"
– під такою назвою в Чернігові 19�20 листопада 2010 р. відбулася міжнародна
наукова конференція. Науковці обговорювали малодосліджену сторінку історії
Київської Русі. Імпульсом до проведення конференції послужило видання книги
С.В. Шумила "Князь Оскольд і християнізація Русі", побачила світ 2010 р. в
науковому видавництві "Дух і Літера" при Національному університеті "Києво�
Могилянська академія".
Організаторами конференції виступили Інститут історії, етнології та право�
знавства ім. О. Лазаревського Чернігівського національного педагогічного універ�
ситету ім. Т. Шевченка, Чернігівська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. В. Короленка, Національний архітектурно�історичний заповідник "Чернігів
стародавній", Чернігівський історичний музей ім. В. Тарновського, Товариство
пам'яті князя Оскольда, релігійно�філософський журнал "Віра і життя", Благо�
дійний фонд "Новий Чернігів". Конференція пройшла за сприяння Чернігівської
обласної державної адміністрації.
Захід проводився з нагоди 1150�річчя походу князя Оскольда Київського на
Константинополь і укладення мирного договору між Руссю та Візантією. Як відо�
мо, у результаті цієї визначної події відбулося міжнародне визнання Київської
Русі як самостійної держави. Окрім цього, наслідком такої події було перше хре�
щення русів на чолі з князем Оскольдом та початок поступової християнізації
Давньоруської держави.
Перший день наукової конференції проходив у Чернігівській обласній універ�
сальній науковій бібліотеці ім. В. Короленка. Спочатку були заслухані доповіді
відомих учених: директора Інституту археології України НАН України академіка
П.П.Толочка та директора Інституту російської історії РАН проф. А.М. Сахарова.
Навколо цих доповідей відбулася жвава дискусія, присвячена питанню місця ло�
калізації походу русів на Константинополь у 860 році.
З науковими доповідями під час конференції, окрім істориків та археологів, ви�
ступили також філологи, культурологи, філософи. Спектр наукових виступів був
доволі широким. Наприклад, Сергій Шумило і Сергій Цветков свої доповіді при�
святили питанням вибору віри та початку християнізації Русі в IX ст., Всеволод
Івакін та Юрій Ситий – впливам християнства на перехід древніх русичів від язич�
ницької традиції трупоспалення (кремації) померлих до християнської традиції тру�
попокладання (інгумації) в IX�X вв., Олена Черненко розповіла про давньоруські
християнські старожитності Новгород�Сіверської землі, Володимир Руденок і Те�
тяна Новік – про християнський вплив на поховальний обряд за матеріалами архе�
ологічних досліджень у Чернігові. Київський історик Сергій Конча свою доповідь
присвятив існуючим суперечкам навколо Іракимівського літопису, а Юрій Лущай з
Харкова – відомостям польських середньовічних хронік Я.Длугоша та М.Стрий�
ковського про київського князя Оскольда. Світлана Шумило представила доповідь
про наукову спадщину видатного дореволюційного історика і філолога академіка
В.І. Ламанського, незаслужено забутого в радянські часи, та про наукові досліджен�
ня академіка, присвячені хазаро�руській місії Кирила і Мефодія. Як наголосила
138 Сіверянський літопис
дослідниця, у зв'язку з 1150�річчям першого (Оскольдова) хрещення Русі дослі�
дження Ламанського набувають нової актуальності та значимості.
Другого дня конференція продовжила свою роботу в приміщенні одного з пер�
ших вищих навчальних закладів Східної Європи – у будівлі Чернігівського коле�
гіуму, пам'ятці архітектури національного архітектурно�історичного заповідника
"Чернігів стародавній".
Учасники конференції, заслухавши та обговоривши доповіді колег з України
та Росії, дійшли висновку, що початок східнослов'янської державності необхідно
виводити від першого дипломатичного визнання її на міжнародному рівні. Як
наголошується у підсумковій резолюції конференції, "Така подія в історії Києво�
руської держави мала місце 1150 років тому, коли у червні 860 р. після тижневої
облоги столиці Візантійської імперії – Константинополя – флотом русів на чолі з
князем Оскольдом Київським було укладено мирний договір. Цей договір упер�
ше пов'язав Русь і Візантію узами міждержавних відносин, а також спричинив до
започаткування дипломатичних, торговельних та міжкультурних зносин на шля�
ху "із варяг у греки", хрещення київського князя Оскольда та початкового поши�
рення християнства на Русі.
Усе це засвідчує, – відзначається у резолюції, – що Київська Русь задовго до
появи на Півночі династії Рюрика сформувалась як повноцінна самостійна дер�
жава. З часів князя Оскольда почався поступовий процес не лише поширення
християнських світогляду, цінностей та культури, але й долучення Київської Русі
до візантійсько�християнської цивілізації.
Не випадково від походу князя Оскольда на Царгород давньоруський літопи�
сець виводить початок Київської Русі і її державності. "Повість минулих літ"
відзначає, що саме з цього часу "начася прозывати Руська земля". І саме з цієї події
давньоруські літописці вели хронографічний відлік у своїх літописах: "Отсель
начнем и числа положим". Це свідчення вітчизняного літопису є вагомим підтвер�
дженням історичної та політичної важливості походу 860 р. і досягнутих дипло�
матичних домовленостей для міжнародного утвердження первісної Київської Русі
як повноправної незалежної держави та початку її поступової християнізації", –
йдеться у резолюції міжнародної наукової конференції.
Дослідники запланували продовжити вивчення таких маловідомих сторінок
нашої історії, як початок християнізації Київської Русі в ІХ�Х вв.
Зокрема, оскільки в 2011 році виповнюється 1150 років від початку місії Ки�
рила і Мефодія та винайдення ними слов'янської писемності, що також має відно�
шення до походу русів на Константинополь у 860 р. та досягнутих міжнародних
дипломатичних угод віж Руссю та Візантією, учасниками конференції було ви�
рішено наступне засідання присвятити саме цьому ювілею.
По завершенні конференції у просвітянському культурно�мистецькому центрі
"Інтермеццо" було проведено прес�конференцію науковців – учасників міжна�
родної конференції. А потім тут відбулася презентація книги Сергія Шумила
"Князь Оскольд і християнізація Русі".
Як підкреслив під час прес�конференції голова оргкомітету конференції, ди�
ректор Інституту історії Чернігівського національного педагогічного університе�
ту, професор Олександр Коваленко, серед істориків і широкої громадськості існує
точка зору про хрещення Київської Русі князем Володимиром. "Ніхто не зби�
рається применшувати його роль. Але це найвдаліша спроба хрещення Русі. Зво�
дити цей процес до одномоментного акту – неправильно, а значить антиісторич�
но", – переконаний учений. Він наголосив, що перше хрещення Русі почалося за
князя Оскольда, який в 860 році здійснив похід на Візантію і після цього прийняв
хрещення, почавши сприяти поступовому поширенню християнства на Русі.
Цієї думки дотримується й інший член оргкомітету конференції, заступник
голови "Товариства пам'яті князя Оскольда" Сергій Шумило. Під час прес�кон�
ференції він відзначив, що 860 рік є відправною точкою поширення християнства
на Русі, а тому важливо цього року відзначити 1150�ліття цієї події. За словами
Сіверянський літопис 139
С. Шумила, археологічні дослідження підтверджують факти, викладені в книзі
"Князь Оскольд і християнізація Русі". Зокрема, в другій половині IX століття на
землях Київської Русі відбувається поступова зміна в способі поховання не�
біжчиків – перехід від язичницької традиції трупоспалення до християнської тра�
диції трупопокладання померлих, що пов'язано з впливом християнства. Це яск�
раво було доведено під час конференції такими вченими, як В.Івакін, В.Ковален�
ко, Ю.Ситий та іншими.
"1150 років тому на Русі почався процес поступового поширення християн�
ства. Процес був складний і тривалий", – резюмував дослідник.
Сергій Шумило відзначив, що не йдеться про те, щоб замінити князя Володи�
мира на Оскольда, оскільки саме Володимиру належить честь остаточного утве�
рдження християнства на Русі, за що він і шанується як святий і рівноапостольний.
"Важливо не забувати, як і завдяки кому починалося поширення християнства на
початковій стадії", – переконаний дослідник.
Віталій ШУМІЛО
|