Виступ на загальних зборах
Gespeichert in:
| Datum: | 2009 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2009
|
| Schriftenreihe: | Вісник НАН України |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/26144 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Виступ на загальних зборах / О.С. Бакай // Вісн. НАН України. — 2009. — № 7. — С. 24-28. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-26144 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-261442011-08-30T22:41:37Z Виступ на загальних зборах Бакай, О.С. Виступи учасників зборів 2009 Article Виступ на загальних зборах / О.С. Бакай // Вісн. НАН України. — 2009. — № 7. — С. 24-28. — укр. 0372-6436 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/26144 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Виступи учасників зборів Виступи учасників зборів |
| spellingShingle |
Виступи учасників зборів Виступи учасників зборів Бакай, О.С. Виступ на загальних зборах Вісник НАН України |
| format |
Article |
| author |
Бакай, О.С. |
| author_facet |
Бакай, О.С. |
| author_sort |
Бакай, О.С. |
| title |
Виступ на загальних зборах |
| title_short |
Виступ на загальних зборах |
| title_full |
Виступ на загальних зборах |
| title_fullStr |
Виступ на загальних зборах |
| title_full_unstemmed |
Виступ на загальних зборах |
| title_sort |
виступ на загальних зборах |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| publishDate |
2009 |
| topic_facet |
Виступи учасників зборів |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/26144 |
| citation_txt |
Виступ на загальних зборах / О.С. Бакай // Вісн. НАН України. — 2009. — № 7. — С. 24-28. — укр. |
| series |
Вісник НАН України |
| work_keys_str_mv |
AT bakajos vistupnazagalʹnihzborah |
| first_indexed |
2025-07-03T05:45:03Z |
| last_indexed |
2025-07-03T05:45:03Z |
| _version_ |
1836603412565721088 |
| fulltext |
24 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2009, № 7
яка залежить від зовнішніх чинників і
опирається на них, не можна вважати по-
вноцінно суверенною. Це формальний су-
веренітет. Життєво важливо пов’язати су-
веренітет із якістю державного управлін-
ня, примусити суспільство усвідомити, що
держава — надзвичайно складна історична
конструкція, яка формується протягом
тривалого часу із залученням усіх сторін.
Насамперед за безпосередньої участі наро-
ду й не завжди через вибори. Безкінечні
вибори як прикриття безпорадності — не
найкраще наше політичне надбання. Не
менш нагальною є необхідність відійти від
конформізму, перестати боятися не сподо-
батися владі; припинити освячувати все,
що спускають згори; почати демонструва-
ти принциповість. Наприклад, у ставленні
до такої новації, як створення чергової
державної екологічної академії, або щодо
наруги над Академією правових наук. А то
відозву з цього приводу підписали — і все
«с глаз долой, из сердца вон». Домінувати
мають не політичні та безкінечні організа-
ційні інвективи, а проривні ідеї. Наше
найважливіше завдання: пробудити і мак-
симально включити в практичне життя
креативну енергію людей. Для цього не-
обхідна серйозна розмова, потрібні, ма-
буть, струс і стрес, але найважливіше —
потрібна нова економіка на науковому
підґрунті. Слід відкинути курс на індуст-
ріалізм, принаймні його не освячувати.
Цей етап уже закінчився. Криза на це
владно вказує, а ми прагнемо повернути
всі показники до рівня 1990 року, як ко-
лись зіставляли наші здобутки з 1913 ро-
ком. Загальна українська вимога має ви-
різнятися ставкою на інтелектуальний
продукт таких самих якості і масштабів,
що й у Європі та Америці. Не менш важ-
ливо примусити суспільство усвідомити
очевидне: культура йде за політичною мо-
гутністю і економічними можливостями.
Отже, діяти потрібно цілісно, направивши
вектор державного руху на цивілізацій-
ний, духовний розвиток. Лише так ми
належно засвоїмо висновок про нинішні
непрості реалії. Зрозуміло, що без інте-
лекту, без Академії наук, у якій він зна-
чною мірою зосереджений, не буде адек-
ватної відповіді України на сучасні викли-
ки. Вірю, що українські науковці скажуть
своє слово. Утім іншого нам не дано.
О.С. БАКАЙ,
академік НАН України,
завідувач відділу Інституту теоретичної фізики ім. О.І. Ахієзера
ННЦ «Харківський фізико-технічний інститут» НАН України
У своїй звітній доповіді Б.Є. Патон звер-
нув увагу на те, що ядерна енергетика
є надзвичайно вагомим сектором економі-
ки України, а також на те, що Національ-
на академія наук України значну увагу
приділяє науково-технічному супроводу
цієї галузі. Свій виступ я присвячу аналі-
зу стану та тенденцій розвитку атомної
енергетики у світі, оцінкам стану й ре-
сурсного забезпечення ядерної енергети-
ки України та пропозиціям НАН України
щодо Енергетичної стратегії України, ско-
риставшись матеріалами книги «Про стра-
тегію розвитку ядерної енергетики в Украї-
ні» (Патон Б.Є., Бакай О.С., Бар’яхтар В.Г.,
Неклюдов І.М., 2008).
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2009, № 7 25
В атомній енергетиці України задіяно 15
теплових легководних реакторів 2-го поко-
ління типу ВВЕР, які виробляють полови-
ну електроенергії в нашій державі. В Украї-
ні багаті поклади урану, цирконію, гафнію,
торію, заліза, що є основними компонента-
ми ядерного палива та необхідними мате-
ріалами для реакторних конструкцій. Ми
не виробляємо власного палива (урану-235
з українських родовищ вистачить на 50–
100 років) та важливих елементів реактор-
них конструкцій (наприклад, корпусів). Не
розв’язано істотних проблем поводження з
відпрацьованим ядерним паливом (ВЯП).
Сьогодні видобуток власного урану лише
на 30% може забезпечити поточні потреби
в ядерному паливі, решту доводиться заку-
повувати. Технологічний супровід, поста-
чання палива та будівництво нових бло-
ків для нашої атомної енергетики здійснює
Росія. При цьому слід пам’ятати, що ядерна
енергетика – це важливий складник енер-
гетичної безпеки ядерних держав та, разом
із ядерною зброєю, потужний інструмент
політики й геополітики.
Наведу кілька тез довідкового характеру:
Середній період життя ядерного реакто-
ра становить 50–60 років, а термін розро-
блення та впровадження нових ядерних
технологій – десятки років.
До 2050 р. обсяг сектору атомної енерге-
тики у світі має зрости в 3–4 рази, щоб
запобігти катастрофі глобального поте-
пління.
До 2030 р. провідні ядерні держави пла-
нують створити і розпочати впроваджен-
ня ядерних технологій 4-го покоління,
яким притаманний високий ступінь на-
дійності і екологічної безпеки. Крім того,
ядерні технології 4-го покоління створю-
ють технологічний бар’єр на шляху роз-
повсюдження ядерної зброї.
Оскільки весь розвіданий уран-235 буде
спалено в теплових реакторах через 50–
60 років, існують очікування, що світ пере-
йде на ядерні реактори на швидких нейтро-
нах, у яких паливом слугуватиме уран-238.
Цього ізотопу в природному урані містить-
ся в 120 разів більше, ніж урану-235. Пер-
спективні також реактори, що працювати-
муть на торіїї-232. За приблизними оцінка-
ми, торію в природі в 4–5 разів більше, ніж
урану. Освоєння торієвого паливного ци-
клу перебуває на початковій стадії.
З наведеної інформації випливає кілька
загальних висновків. По-перше, створен-
ня і розвиток ядерної енергетики має бути
одним із головних державних пріорите-
тів України. З метою гарантування енерге-
тичної безпеки країни слід диверсифікува-
ти ядерні технології та їхніх постачальни-
ків. По-друге, реактори, побудовані в най-
ближчі десятиліття, а також ті, що нині
діють, перебуватимуть в експлуатації май-
же до кінця ХХІ століття. Умовою ефек-
тивної розбудови власної ядерної енерге-
тики є довготермінове планування і послі-
довне виконання планів щодо розвитку і
впровадження ядерних технологій та бу-
дівництва нових реакторів. По-третє, роз-
будовуючи ядерну енергетику в Україні,
слід взяти до уваги перспективи розвитку
світової ядерної енергетики та брати актив-
ну участь у розвитку і впровадженні ядер-
них технологій 4-го покоління, які забез-
печать ефективне використання місцевих
паливних ресурсів та власного промисло-
вого і науково-технічного потенціалу. По-
пит на уран-235 невпинно зростатиме вна-
слідок збільшення у світі числа реакторів
із паливними циклами на цьому ізотопі та
вичерпання його запасів у природі. Ядерні
технології національної енергетики мають
забезпечити ощадливе і ефективне довго-
термінове використання урану-235.
У березні 2006 р. Кабінет Міністрів Укра-
їни схвалив Енергетичну стратегію Укра-
їни на період до 2030 року, згідно з якою
до кінця цього періоду сумарна потужність
26 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2009, № 7
атомних і теплових електростанцій краї-
ни повинна збільшитися в 2,2 разу, а осно-
ву атомної енергетики, як уже зазначалося,
мають становити теплові легководні реак-
тори 2-го покоління типу ВВЕР.
Цей стратегічний план поки що є лише
задекларованими намірами, які не підкрі-
плені реальним довготерміновим плануван-
ням та фінансово-економічним забезпечен-
ням. Існують також істотні недоліки поточ-
ного організаційного забезпечення ядерної
енергетики й атомної промисловості. Сут-
тєвим недоліком прийнятої Енергетичної
стратегії є те, що в ній не взято до уваги ре-
волюційних змін ядерних технологій у сві-
ті, які відбуватимуться до 2030 року.
На НАН України покладено обов’язок
науково-технічного супроводу атомної енер-
гетики. З метою ефективного виконання
цього завдання 5 років тому за ініціативи
Б.Є. Патона було створено Відділення ядер-
ної фізики і енергетики (ВЯФЕ) НАН Ук-
раїни. Одним із його найважливіших за-
вдань було активне вивчення перспектив-
них напрямів розвитку атомної енергетики
в Україні та напрацювання відповідних про-
позицій для Енергетичної стратегії.
Так, за ініціативи президентів НАН Украї-
ни і РАН Б.Є. Патона та Ю.С. Осипова у
2008 р. організовано Російсько-Український
семінар із проблем розвитку атомної енер-
гетики та з метою налагодження співпраці
в цій царині. У семінарі брали участь нау-
ковці, представники промисловості та енер-
гогенерувальних компаній. Ішлося про пла-
ни розбудови національних атомних енер-
гетик та про співпрацю у сфері розвитку
технологій на основі ВВЕР. Цей захід допо-
міг глибше ознайомитися з планами вдо-
сконалення технологій легководних тепло-
вих реакторів у нашого основного поста-
чальника і з перспективами створення на
їхній основі технологій наступних поко-
лінь. Зважаючи на те що саме реактори
типу ВВЕР зараз становлять основу нашої
ядерної енергетики і ще довго перебувати-
муть в експлуатації, проведення подібних
заходів – нагальна необхідність. Ухвалено
рішення, щоб такі семінари були регуляр-
ними.
У 2007 та 2008 рр. відбулося 2 візити фа-
хівців нашої Академії в Канаду для вивчен-
ня важководних ядерних технологій і кон-
сультацій щодо співпраці між НАН України
та канадською державною фірмою «Атомна
Енергетика Канади Лімітед» (АЕКЛ), а та-
кож можливого співробітництва на між-
державному рівні. У травні минулого року
Б.Є. Патон і представник АЕКЛ Р. Сперан-
зіні в присутності посла Канади в Україні і
представника Президента України підписа-
ли угоду про довготермінове партнерство.
Триває співпраця в межах цієї угоди, перед-
бачено її поглиблення.
У 2008 р. здійснено візит науковців Ака-
демії в Південно-Африканську Республіку
з метою вивчення досвіду та перспектив
побудови високотемпературних графіто-
вих реакторів із гелієвим охолодженням
(ВТГР). Проведено ґрунтовні консульта-
ції з провідними фахівцями США, Фран-
ції, Японії, Швеції щодо перспектив роз-
роблення рідинно-сольових реакторів та
участі України в міжнародній програмі з
цих технологій. Вивчено матеріали міжна-
родної співпраці в межах великих програм,
відомих під скороченими назвами Ge ne-
ration-IV та INPRO. Учасниками цих про-
грам є всі провідні ядерні держави світу.
Окрім загальних висновків, сформульо-
вано також рекомендації щодо напрямів
розвитку ядерної енергетики в Україні.
Основні з них такі:
до 2030 р. диверсифікувати ядерні тех-
нології з метою поступового переходу на
багаторівневу (спершу дворівневу) ядер-
ну енергетику та закласти підґрунтя роз-
витку ядерних технологій 4-го покоління
в Україні. Перший рівень — енергетичні
ядерні реактори нинішнього та наступ-
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2009, № 7 27
них поколінь. Другий – реактори з нови-
ми паливними циклами, що дають змогу
«допалювати» відпрацьоване в теплових
легководних реакторах паливо, яке міс-
тить значну кількість урану-235; «випа-
лювати» небезпечні радіотоксичні ізото-
пи ВЯП; запровадити торієвий паливний
цикл. Цікавою є також можливість отри-
мання паливного ізотопу плутонію-239 з
урану-238;
оскільки в Україні відсутні будь-які еле-
менти технології реакторів на швидких
нейтронах (ці технології у світі перебу-
вають на стадії розроблення), то поки що
слід зосередитися на розробленні й впро-
вадженні технологій із паливними цикла-
ми на теплових і проміжних нейтронах.
Серед нових для України реакторів на-
ступного покоління, які розробляють за
програмами Generation-IV та INPRO, –
важководні реактори типу CANDU, ви-
сокотемпературні реактори типу ВТГР та
рідинно-сольові реактори (РСР).
Вартий уваги анонсований російськи-
ми фахівцями реактор СуперВВЕР, проте
його остаточну концепцію мають виробити
лише через10–15 років.
Охарактеризуємо коротко три названі
ядерні технології.
Сьогодні вже розроблено важководні ре-
актори CANDU покоління ІІІ+, які можна
використовувати в Україні. За умови дов-
готермінового міждержавного партнерства
з часом можливий перехід важководних
технологій від 3-го до 4-го покоління.
Основні переваги реакторів CANDU по-
коління ІІІ+ для України:
вони забезпечують диверсифікацію ядер-
них технологій, створення дворівневої
структури ядерної енергетики та еволю-
ційний розвиток технологій 4-го поколін-
ня. Як паливо можна використовувати як
природний, так і слабкозбагачений уран;
паливні касети перезавантажують без зу-
пинки реактора; ефективність викорис-
тання палива понад 90%. Реактор ACR
ІІІ+ має негативний тепловий коефіці-
єнт та високу надійність. За станом та
роботою реактора здійснюють цифровий
поточний контроль;
можливе запровадження паливних ци-
клів із «допалюванням» ВЯП легковод-
них реакторів ВВЕР та значним «випа-
люванням» радіотоксичних ізотопів, а
також торієвого паливного циклу;
канадські постачальники заохочують ши-
роке використання місцевих промисло-
вих та науково-технічних потужностей,
що сприяє ефективній розбудові місце-
вої ядерної енергетики.
Основні перешкоди для впровадження
та повномасштабного використання реак-
торів CANDU в Україні такі:
ці технології для України нові, і для їх
використання поки що бракує досвіду;
перш ніж застосовувати технологію «до-
палювання» ВЯП легководних реакторів
та «випалювання» актинідів, її потрібно
істотно вдосконалити;
для впровадження оптимального торіє-
вого паливного циклу необхідні подаль-
ші масштабні дослідження;
Важководний реактор 4-го покоління SCWR (тепло-
носій – вода в закритичному стані). Можливі відкри-
тий і замкнений паливні цикли.
28 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2009, № 7
для розроблення реактора 4-го поколін-
ня SCWR необхідно створити і випро-
бувати нові конструкційні матеріали та
розв’язати низку технічних проблем.
Ці перешкоди не є критичні, їх можна
подолати за умови довготермінового парт-
нерства з розробниками і постачальниками
технологій.
Реактори типу ВТГР перспективні для
вироблення водню як екологічно чистого
пального для виробництва вуглеводнево-
го палива на основі вуглецю, для опріс-
нення і очищення води тощо. У ННЦ
«Харківський фізико-технічний інститут»
закладено технологічну основу виробни-
цтва високоякісних кулястих паливних
елементів для реакторів цього типу. Для
оцінення перспективи використання та-
ких реакторів у Україні необхідне подаль-
ше їх вивчення та співпраця в цій царині з
фахівцями Південно-Африканської Рес-
пуб ліки.
Технології РСР можуть мати гнучкі па-
ливні цикли. Ці реактори досить перспек-
тивні як для виробництва електроенергії,
так і для глибокого випалювання небажа-
них ізотопів. У ХФТІ проведено ґрунтовні
дослідження перспективних конструкцій-
них матеріалів для РСР. У цілому ж ство-
рення технологій РСР у світі перебуває на
початковій стадії. Вони можуть стати кон-
курентоздатними в подальшій перспективі.
Поглиблене вивчення та участь у розроб-
леннях перерахованих технологій, створен-
ня умов їх упровадження в Україні – важ-
ливе завдання як для НАН України, так
і для урядових та промислових інститу-
цій. Для ефективного керівництва та за-
безпечення розбудови ядерної енергети-
ки в Україні слід створити Комітет ядерної
енергетики й атомної промисловості (на-
зва умовна), який здійснюватиме довготер-
мінове планування в цій царині та відпові-
датиме за виконання програм. Комітет слід
убезпечити від кардинальних змін під час
перебудови інших владних структур.
Найближчі важливі завдання НАН Укра-
їни в цій сфері:
створення в ННЦ ХФТІ потужного імі та-
ційно-опромінювального центру для тес ту-
вання перспективних реакторних ма те рі алів.
Кооперація з Росією, Канадою та США в цій
галузі. У розвитку цього напря му мо же бра-
ти участь понад 20 установ НАН України;
розроблення перспективних паливних ци-
клів: «допалювання» ВЯП від ВВЕР; «ви-
палювання» шкідливих ізотопів; ство-
рення торієвого циклу.
Підготовка кадрів для атомної енергетики,
що наразі перебуває в незадовільному стані,
має бути організована спільними зусиллями
МОН України, НАН України та Мінпалив-
енерго, що сьогодні здійснює керівництво
ядерною енергетикою нашої держави.
В.П. ГОРБУЛІН,
академік НАН України,
директор Інституту проблем національної безпеки України
Розгляд проблеми національної безпе-
ки в контексті розвитку стратегічних
досліджень на Загальних зборах Націо-
нальної академії наук України — безумов-
но, свідчення складної ситуації, у якій пере-
буває сьогодні наша країна. Але водночас і
усвідомлення керівництвом Академії важ-
ливості стратегічних досліджень.
Без ризику помилитися можна ствер-
джувати, що стан національної безпеки в
Україні досяг гранично-критичних значень
у політичній, воєнній, економічній, соці-
|