Виступ на загальних зборах
Gespeichert in:
| Datum: | 2009 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2009
|
| Schriftenreihe: | Вісник НАН України |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/26150 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Виступ на загальних зборах / Ю.І. Ізотов // Вісн. НАН України. — 2009. — № 7. — С. 20-22. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-26150 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-261502011-08-30T22:39:34Z Виступ на загальних зборах Ізотов, Ю.І. Виступи учасників зборів 2009 Article Виступ на загальних зборах / Ю.І. Ізотов // Вісн. НАН України. — 2009. — № 7. — С. 20-22. — укр. 0372-6436 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/26150 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Виступи учасників зборів Виступи учасників зборів |
| spellingShingle |
Виступи учасників зборів Виступи учасників зборів Ізотов, Ю.І. Виступ на загальних зборах Вісник НАН України |
| format |
Article |
| author |
Ізотов, Ю.І. |
| author_facet |
Ізотов, Ю.І. |
| author_sort |
Ізотов, Ю.І. |
| title |
Виступ на загальних зборах |
| title_short |
Виступ на загальних зборах |
| title_full |
Виступ на загальних зборах |
| title_fullStr |
Виступ на загальних зборах |
| title_full_unstemmed |
Виступ на загальних зборах |
| title_sort |
виступ на загальних зборах |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| publishDate |
2009 |
| topic_facet |
Виступи учасників зборів |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/26150 |
| citation_txt |
Виступ на загальних зборах / Ю.І. Ізотов // Вісн. НАН України. — 2009. — № 7. — С. 20-22. — укр. |
| series |
Вісник НАН України |
| work_keys_str_mv |
AT ízotovûí vistupnazagalʹnihzborah |
| first_indexed |
2025-07-03T05:45:24Z |
| last_indexed |
2025-07-03T05:45:24Z |
| _version_ |
1836603434406510592 |
| fulltext |
20 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2009, № 7
ВИСТУПИ УЧАСНИКІВ ЗБОРІВ
Ю.І. ІЗОТОВ,
академік НАН України,
завідувач відділу Головної астрономічної обсерваторії НАН України
ЮНЕСКО оголосила 2009-й роком
астрономії та закликала міжнарод-
ну наукову спільноту розгорнути й активі-
зувати роботу з популяризації астрономіч-
них знань. Цей рік вибрано не випадково.
400 років тому, у 1609 р., Галілео Галілей
створив прилад, який він назвав телеско-
пом. Відтоді розпочалася «інструменталь-
на» та «багатохвильова» ера досліджень
космосу за допомогою спеціальних інстру-
ментів, лінзових і дзеркальних телескопів
із використанням приймачів електромаг-
нітного випромінювання в різних діапазо-
нах спектра.
Сьогодні для дослідження космосу за-
стосовують потужні інструменти — теле-
скопи з дзеркалами великого діаметру (8–
12 м), високочутливі приймачі випромі-
нювання різної довжини хвиль. На жаль,
ні в Україні, ні в Росії таких інструментів
немає: найбільший телескоп у Росії має ді-
аметр 6 м, в Україні — 2,6 м. У Головній
астрономічній обсерваторії (ГАО) НАН
України блакитні компактні карликові га-
лактики — об’єкти за астрономічними мір-
ками віддалені і неяскраві — досліджують
за допомогою спостережень майже на всіх
найбільших наземних та космічних теле-
скопах світу в широкому діапазоні випро-
мінювання — від рентгенівського до радіо-
випромінювання, а саме:
на наземних оптичних телескопах — 6-ме-
тровому САО РАН (Росія), 11-метровому
SALT (Південна Африка), 10-метровому
Keck (США), двох 8,4-метрових LBT
(США), 8-метровому VLT (Чилі), 8-мет-
ровому Gemini (США), 6,5-метровому
ММТ (США), 4-метровому Kitt Peak
(США), 3,8-метровому UKIRT (США),
3,6-метровому ESO (Чилі), 3,5-метровому
NTT (Чилі), 3,5-метровому АРО (США),
3,5-метровому Calar Alto (Іспанія), 2,1-ме-
тровому Kitt Peak (США);
на радіотелескопах — 100-метровому
Green Bank (США), радіоінтер фе ро метрі
Very Large Array (США);
космічних телескопах — Хаббла (США),
рентгенівських XMM-Newton (Європа) і
Chandra (США), ультрафіолетовому FUSE
(США), інфрачервоному Spitzer (США).
Це стало можливим лише завдяки тісній
кооперації з багатьма вченими Росії, США,
Німеччини, Франції, Італії, Швейцарії, Іс-
панії та Ізраїлю. Спільні роботи викону-
ють за підтримки грантів міжнародних на-
укових фондів NSF, NATO, CRDF, INTAS,
DFG, Volkswagen, а також грантів окремих
університетів і обсерваторій.
Використання унікальних телескопів,
найсучасніших астрономічних приймачів та
покращення якості спостережень дали змо-
гу науковцям ГАО НАН України отримати
наукові результати світового рівня, які сут-
тєво розширюють та доповнюють уявлен-
ня про фізичні умови в ранньому Всесвіті,
формування та еволюцію галактик, власти-
вості масивних зір із низьким вмістом важ-
ких елементів тощо. Розв’язано низку про-
блем астрофізики і спостережної космоло-
гії та вперше сформульовано відповідь на
деякі актуальні питання. Наведемо лише
окремі з них.
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2009, № 7 21
Який вміст первинного гелію і масова
частка звичайної матерії у Всесвіті? Визна-
чення головних космологічних параметрів,
якими описують властивості Всесвіту, — го-
ловна проблема сучасної космології. Од-
ним із таких параметрів є частка маси зви-
чайної, або баріонної, матерії в загальній.
Його найкраще визначають із просторо-
вих флуктуацій інтенсивності реліктово-
го випромінювання, а також із первинних
вмістів деяких легких елементів, включа-
ючи гелій, які утворилися в перші хвили-
ни існування Всесвіту. Виявляється, що
лише в карликових галактиках із наймен-
шим умістом важких елементів уміст ге-
лію можна визначити з найкращою точніс-
тю серед усіх легких елементів, важливих
для космологічних моделей. Для вирішен-
ня цієї проблеми впродовж 16 років прово-
дили спеціальні спостереження, у резуль-
таті яких було створено унікальну вибірку
з понад 1000 галактик. Отримане значен-
ня вмісту первинного гелію свідчить про
те, що звичайна (баріонна) матерія у Всес-
віті становить лише 4–5 відсотків від його
повної маси. Усе решта — це темна матерія
(~ 20%) і темна енергія (~ 75%). Установи-
ти природу та властивості темної матерії і
темної енергії — це одне з найважливіших
завдань астрофізики на найближчі десяти-
річчя.
Чи існують молоді галактики в локально-
му Всесвіті на невеликих відстанях від нас?
Проблема формування галактик — одна
з найактуальніших проблем астрофізики.
Тут слід відповісти на низку питань: усі га-
лактики формувалися лише в давні часи чи
цей процес більш розтягнутий у часі? Як
формувалися гігантські галактики? Вважа-
ють, що формування гігантських галактик
відбувалося шляхом злиття карликових га-
лактик — об’єктів, які досліджують у ГАО
НАН України. А чи існують тепер моло-
ді карликові галактики, які утворилися зо-
всім недавно? Щоб відповісти на це питан-
ня, астрономи ГАО та їхні американські ко-
леги на космічному телескопі Хаббла про-
вели спостереження унікальної карликової
галактики I Zw 18. Завдяки мож ливостям
цього телескопа було зареєстровано най-
слабкіші зорі, які будь-коли спостерігали,
а також установлено, що в галактиці майже
відсутні старі зорі: верхня межа віку най-
старіших зір не перевищує 2 млрд років.
Це набагато менше, ніж вік Всесвіту (13,6
млрд років), і свідчить про те, що галакти-
ки утворювалися не тільки в давні часи, на
початку еволюції Всесвіту, цей процес про-
довжувався і пізніше і, ймовірно, триває й
тепер.
Чи існують масивні зорі із зоряним ві-
тром у галактиках із найменшим вмістом
важких елементів? Одним із передбачень
теорії еволюції зір є те, що на пізній стадії
еволюції масивні зорі втрачають значну
частину своєї маси через вплив зоряного
вітру, що виникає внаслідок тиску на зо-
внішню оболонку зорі, спричиненого ви-
промінюванням в емісійних лініях важких
елементів. Теорія еволюції зір не передба-
чає існування масивних зір із зоряним ві-
тром у галактиках із низьким вмістом важ-
ких елементів. Проте в ГАО НАН України
вперше у світі спростували цю теорію. У
1997 р. у галактиці I Zw 18 було від крито
так звані зорі Вольфа-Райє з оболонками,
що витікають. У тому ж році за допомогою
спостережень на космічному телескопі
Хаббла відкрито масивні зорі з вітром в ін-
шій галактиці — SBS 0335-052Е. У 2007–
2008 рр. ще в двох галактиках із дуже
низьким вмістом важких елементів від-
крито і досліджено еволюцію в часі так
званих яскравих голубих змінних зір
(luminous blue variables), які належать до
най яскравіших відомих зір і втрачають
масу з рекордними темпами. Ці дослі-
дження є фундаментом для вдосконален-
ня та подальшого розвитку теорії еволю-
ції зір.
22 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2009, № 7
Однією з найцікавіших проблем астро-
фізики є питання про існування карлико-
вих галактик із чорними дірами? На сьо-
годні доведено, що існують чорні діри з не-
великими масами, які утворилися з окре-
мих зір, і надмасивні чорні діри з масами
в сотні мільйонів мас Сонця, які утвори-
лися в ядрах гігантських галактик унаслі-
док акреції речовини. Донедавна було не-
відомо, чи існують чорні діри проміжних
мас і де їх треба шукати. У 2007–2008 рр.
астрономи ГАО НАН України вперше вия-
вили карликові галактики з дуже низь ким
умістом важких елементів і надзвичайно
широкими та яскравими емісій ними ліні-
ями в їхніх спектрах, що свідчить про рух
речовини зі швидкістю понад 1000 км/с.
Це явище не вдається пояснити вибухами
наднових зір, еволюцією окремих зір та їх-
ніх скупчень. Усю сукупність спостереж-
них явищ можна пояснити лише акрецією
речовини на чорну діру з масою в декіль-
ка сотень тисяч мас Сонця. Таким чином,
вдалося довести, що чорні діри з проміж-
ними масами можуть існувати в карлико-
вих галактиках.
Ці та інші наукові результати опубліко-
вано в понад 100 статтях у найпрестижні-
ших міжнародних наукових виданнях із ви-
соким імпакт-фактором (4–14): «Nature»,
«Astrophysical Journal», «Astronomical Jour-
nal», «Astronomy and Astrophysics». Загаль-
на кількість посилань на опубліковані пра-
ці становить понад 4500 (відповідно до ін-
формації з міжнародної бази даних SAO/
NASA Astrophysics Data System (ADS).
В.М. ЛИТВИН,
академік НАН України,
віце-президент НАН України,
Голова Верховної Ради України
Насамперед дозвольте висловити щиру
подяку за надану мені можливість
майже 3 роки працювати в Президії НАН
України, за підтримку, доброзичливість і
конструктивну критику. Власне виступ
розпочну зі слова «криза», яке в Україні,
схоже, буде невдовзі передувати слову
«мама».
Криза докорінно змінила вимоги до орга-
нізації нашої повсякденності. Перед світом —
надзвичайний історичний виклик. Відповідь
на нього зобов’язана сформулювати еліта —
інтелектуальна, наукова, творча. До неї поча-
ли прислухатися, але не в нас.
Проте це належить зробити вже навіть з
огляду на неспіввідносність, щобільше — су-
перечність, між сьогоденням, насамперед
глобальною економікою, яка сповзає в прір-
ву, і національними політиками, а також че-
рез їхню непристосованість до важкої будів-
ничої роботи. Особливо зараз видно їхні
масштаб і відповідність, а точніше — невід-
повідність, запитам сьогодення. Країна по-
ставлена перед необхідністю продемон-
струвати здатність приймати стратегічні рі-
шення і масштабно діяти. Натомість — за-
клики до «перезавантаження», черга в
опозицію, відстороненість і суцільні взаєм-
ні поради. На практиці: нові реалії — окре-
мо, ми — окремо. Світ радикально зміню-
ється, ми — ні. Ми — про своє, про наміри,
про досягнення на фоні окремих недоліків.
А про недоліки — на тлі опонентів. Дотри-
муємося ритуалу, унаслідок чого — приско-
рений процес автономізації і атомізації всіх
інститутів; фрагментизація України. Живе-
мо за інерцією. Країна тримається на хаосі.
Нас же тримають на рівні рефлексії. Ми ж
|