Виступ на загальних зборах
Збережено в:
| Дата: | 2009 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2009
|
| Назва видання: | Вісник НАН України |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/26151 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Виступ на загальних зборах / В.М. Литвин // Вісн. НАН України. — 2009. — № 7. — С. 22-24. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-26151 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-261512011-08-30T22:40:40Z Виступ на загальних зборах Литвин, В.М. Виступи учасників зборів 2009 Article Виступ на загальних зборах / В.М. Литвин // Вісн. НАН України. — 2009. — № 7. — С. 22-24. — укр. 0372-6436 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/26151 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Виступи учасників зборів Виступи учасників зборів |
| spellingShingle |
Виступи учасників зборів Виступи учасників зборів Литвин, В.М. Виступ на загальних зборах Вісник НАН України |
| format |
Article |
| author |
Литвин, В.М. |
| author_facet |
Литвин, В.М. |
| author_sort |
Литвин, В.М. |
| title |
Виступ на загальних зборах |
| title_short |
Виступ на загальних зборах |
| title_full |
Виступ на загальних зборах |
| title_fullStr |
Виступ на загальних зборах |
| title_full_unstemmed |
Виступ на загальних зборах |
| title_sort |
виступ на загальних зборах |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| publishDate |
2009 |
| topic_facet |
Виступи учасників зборів |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/26151 |
| citation_txt |
Виступ на загальних зборах / В.М. Литвин // Вісн. НАН України. — 2009. — № 7. — С. 22-24. — укр. |
| series |
Вісник НАН України |
| work_keys_str_mv |
AT litvinvm vistupnazagalʹnihzborah |
| first_indexed |
2025-07-03T05:45:27Z |
| last_indexed |
2025-07-03T05:45:27Z |
| _version_ |
1836603437416972288 |
| fulltext |
22 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2009, № 7
Однією з найцікавіших проблем астро-
фізики є питання про існування карлико-
вих галактик із чорними дірами? На сьо-
годні доведено, що існують чорні діри з не-
великими масами, які утворилися з окре-
мих зір, і надмасивні чорні діри з масами
в сотні мільйонів мас Сонця, які утвори-
лися в ядрах гігантських галактик унаслі-
док акреції речовини. Донедавна було не-
відомо, чи існують чорні діри проміжних
мас і де їх треба шукати. У 2007–2008 рр.
астрономи ГАО НАН України вперше вия-
вили карликові галактики з дуже низь ким
умістом важких елементів і надзвичайно
широкими та яскравими емісій ними ліні-
ями в їхніх спектрах, що свідчить про рух
речовини зі швидкістю понад 1000 км/с.
Це явище не вдається пояснити вибухами
наднових зір, еволюцією окремих зір та їх-
ніх скупчень. Усю сукупність спостереж-
них явищ можна пояснити лише акрецією
речовини на чорну діру з масою в декіль-
ка сотень тисяч мас Сонця. Таким чином,
вдалося довести, що чорні діри з проміж-
ними масами можуть існувати в карлико-
вих галактиках.
Ці та інші наукові результати опубліко-
вано в понад 100 статтях у найпрестижні-
ших міжнародних наукових виданнях із ви-
соким імпакт-фактором (4–14): «Nature»,
«Astrophysical Journal», «Astronomical Jour-
nal», «Astronomy and Astrophysics». Загаль-
на кількість посилань на опубліковані пра-
ці становить понад 4500 (відповідно до ін-
формації з міжнародної бази даних SAO/
NASA Astrophysics Data System (ADS).
В.М. ЛИТВИН,
академік НАН України,
віце-президент НАН України,
Голова Верховної Ради України
Насамперед дозвольте висловити щиру
подяку за надану мені можливість
майже 3 роки працювати в Президії НАН
України, за підтримку, доброзичливість і
конструктивну критику. Власне виступ
розпочну зі слова «криза», яке в Україні,
схоже, буде невдовзі передувати слову
«мама».
Криза докорінно змінила вимоги до орга-
нізації нашої повсякденності. Перед світом —
надзвичайний історичний виклик. Відповідь
на нього зобов’язана сформулювати еліта —
інтелектуальна, наукова, творча. До неї поча-
ли прислухатися, але не в нас.
Проте це належить зробити вже навіть з
огляду на неспіввідносність, щобільше — су-
перечність, між сьогоденням, насамперед
глобальною економікою, яка сповзає в прір-
ву, і національними політиками, а також че-
рез їхню непристосованість до важкої будів-
ничої роботи. Особливо зараз видно їхні
масштаб і відповідність, а точніше — невід-
повідність, запитам сьогодення. Країна по-
ставлена перед необхідністю продемон-
струвати здатність приймати стратегічні рі-
шення і масштабно діяти. Натомість — за-
клики до «перезавантаження», черга в
опозицію, відстороненість і суцільні взаєм-
ні поради. На практиці: нові реалії — окре-
мо, ми — окремо. Світ радикально зміню-
ється, ми — ні. Ми — про своє, про наміри,
про досягнення на фоні окремих недоліків.
А про недоліки — на тлі опонентів. Дотри-
муємося ритуалу, унаслідок чого — приско-
рений процес автономізації і атомізації всіх
інститутів; фрагментизація України. Живе-
мо за інерцією. Країна тримається на хаосі.
Нас же тримають на рівні рефлексії. Ми ж
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2009, № 7 23
пристосувалися. Потрібен глибокий, об’єк-
тивний аналіз процесів і проблем у світі та
в Україні, на основі наукового підходу, а
не політичної смиканини і заяложеної
фактологічної бази. Інтелектуали, а отже,
науковці мають, наголошу більш катего-
рично — зобов’язані, запитати: що відбу-
вається, чому весь цей безлад поглиблю-
ється і за якими векторами нам рухатися,
розвиватися? Це насамперед повинна по-
чути влада. Лише за такого підходу ми
убезпечимося від подальшої примітивіза-
ції нашого буття.
Отже, висновок очевидний: Україна го-
стро і невідкладно потребує серйозної роз-
мови з позицій розуму, гострого розуму,
потребує глибинних коректив функціону-
вання економіки й суспільства. Необхідно
прийняти загальнонаціональний план дій.
Наголошую: реальний план дій, а не чер-
гові пишномовні програми, ультиматуми.
Якщо й надалі вся ця стратегічна робота
залишатиметься прерогативою політиків
та влади, Україну чекають набагато гірші
часи. Отже, фундаментальне завдання на
сьогодні: усвідомити й осмислити витоки
загальноцивілізаційної кризи (а саме та-
кою вона є), чітко окреслити послідов-
ність дій і засади організації нашого життя
в післякризовий період. Чи буде він більш
стабільним? Чи є підстави говорити про
«кінець історії» (Фукуяма) у тому сенсі,
що закінчується етап більш-менш визна-
ченого і прогнозованого буття людства? І
чи правильно говорити про «повернення»
історії (Роберт Кейган) з її багатолінійніс-
тю, конфліктами, домінуванням права
сили. І знову ж таки має йтися про місце
наукового співтовариства, місце науки і
технологій на новому витку суспільного
поступу. У зв’язку з цим звернуся до ре-
зультатів математичного моделювання,
яке зробили російські вчені для пояснен-
ня механізмів зростання населення. Сте-
ля, межа несучої спроможності Землі під-
вищується в результаті розвитку життє за-
безпечувальних технологій, а темпи зрос-
тання населення світу протягом більшої
частини людської історії були в довгостро-
ковій перспективі пропорційні темпам тех-
нологічного зростання. Скажімо, мільярд
людей за інших рівних умов робить при-
близно в тисячу разів більше відкриттів,
ніж мільйон. Водночас абсолютні темпи
технологічного росту також пропорційні і
самому рівню технологічного розвитку.
При цьому слід нагадати, що в усі історич-
ні епохи жило приблизно 9 млрд людей.
Прогнозують, що незабаром на нашій пла-
неті проживатиме аналогічна кількість на-
селення. Таким чином, світ постав перед
необхідністю переходу в нову якість, у
нову епоху, через своєрідну революцію —
в економічній, соціальній, культурній сфе-
рах. Це питання його виживання. Україна
не повинна залишитися на межі епох. Еко-
номічні завдання перебувають у площині
загальновизнаних правил і тенденцій, а
отже, вони очевидні. Складніше з політич-
ними проблемами, розв’язання яких вима-
гає знання історії, традицій, ментальності,
врахування розстановки політсил тощо.
Але ми, як завжди, очевидного не робимо,
а складне ускладнюємо. Особливо, коли
врахувати те, що над завданнями еконо-
мічної модернізації в нас домінує прагнен-
ня постійних політичних пертурбацій. На
практиці ж воно матеріалізується в черго-
вих спробах легітимізувати феодальну по-
літичну систему, перекроїти країну під по-
літичний момент і під конкретні особис-
тості. Чи відбудеться врешті реформуван-
ня суспільства? Вважаю, що ні. Просування
без опори на економічну базу, через де-
вальвацію духовної основи — це приско-
рення краху. Це — приклад СРСР останніх
його років. Сьогодні мусимо принципово
висловити таке застереження: державу,
яка не забезпечує конституційного поряд-
ку, законності та дотримання прав людини,
24 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2009, № 7
яка залежить від зовнішніх чинників і
опирається на них, не можна вважати по-
вноцінно суверенною. Це формальний су-
веренітет. Життєво важливо пов’язати су-
веренітет із якістю державного управлін-
ня, примусити суспільство усвідомити, що
держава — надзвичайно складна історична
конструкція, яка формується протягом
тривалого часу із залученням усіх сторін.
Насамперед за безпосередньої участі наро-
ду й не завжди через вибори. Безкінечні
вибори як прикриття безпорадності — не
найкраще наше політичне надбання. Не
менш нагальною є необхідність відійти від
конформізму, перестати боятися не сподо-
батися владі; припинити освячувати все,
що спускають згори; почати демонструва-
ти принциповість. Наприклад, у ставленні
до такої новації, як створення чергової
державної екологічної академії, або щодо
наруги над Академією правових наук. А то
відозву з цього приводу підписали — і все
«с глаз долой, из сердца вон». Домінувати
мають не політичні та безкінечні організа-
ційні інвективи, а проривні ідеї. Наше
найважливіше завдання: пробудити і мак-
симально включити в практичне життя
креативну енергію людей. Для цього не-
обхідна серйозна розмова, потрібні, ма-
буть, струс і стрес, але найважливіше —
потрібна нова економіка на науковому
підґрунті. Слід відкинути курс на індуст-
ріалізм, принаймні його не освячувати.
Цей етап уже закінчився. Криза на це
владно вказує, а ми прагнемо повернути
всі показники до рівня 1990 року, як ко-
лись зіставляли наші здобутки з 1913 ро-
ком. Загальна українська вимога має ви-
різнятися ставкою на інтелектуальний
продукт таких самих якості і масштабів,
що й у Європі та Америці. Не менш важ-
ливо примусити суспільство усвідомити
очевидне: культура йде за політичною мо-
гутністю і економічними можливостями.
Отже, діяти потрібно цілісно, направивши
вектор державного руху на цивілізацій-
ний, духовний розвиток. Лише так ми
належно засвоїмо висновок про нинішні
непрості реалії. Зрозуміло, що без інте-
лекту, без Академії наук, у якій він зна-
чною мірою зосереджений, не буде адек-
ватної відповіді України на сучасні викли-
ки. Вірю, що українські науковці скажуть
своє слово. Утім іншого нам не дано.
О.С. БАКАЙ,
академік НАН України,
завідувач відділу Інституту теоретичної фізики ім. О.І. Ахієзера
ННЦ «Харківський фізико-технічний інститут» НАН України
У своїй звітній доповіді Б.Є. Патон звер-
нув увагу на те, що ядерна енергетика
є надзвичайно вагомим сектором економі-
ки України, а також на те, що Національ-
на академія наук України значну увагу
приділяє науково-технічному супроводу
цієї галузі. Свій виступ я присвячу аналі-
зу стану та тенденцій розвитку атомної
енергетики у світі, оцінкам стану й ре-
сурсного забезпечення ядерної енергети-
ки України та пропозиціям НАН України
щодо Енергетичної стратегії України, ско-
риставшись матеріалами книги «Про стра-
тегію розвитку ядерної енергетики в Украї-
ні» (Патон Б.Є., Бакай О.С., Бар’яхтар В.Г.,
Неклюдов І.М., 2008).
|