Виступ на загальних зборах
Збережено в:
| Дата: | 2009 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2009
|
| Назва видання: | Вісник НАН України |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/26155 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Виступ на загальних зборах / Д.С. Ківа // Вісн. НАН України. — 2009. — № 7. — С. 48-51. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-26155 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-261552011-08-30T22:50:35Z Виступ на загальних зборах Ківа, Д.С. Виступи учасників зборів 2009 Article Виступ на загальних зборах / Д.С. Ківа // Вісн. НАН України. — 2009. — № 7. — С. 48-51. — укр. 0372-6436 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/26155 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Виступи учасників зборів Виступи учасників зборів |
| spellingShingle |
Виступи учасників зборів Виступи учасників зборів Ківа, Д.С. Виступ на загальних зборах Вісник НАН України |
| format |
Article |
| author |
Ківа, Д.С. |
| author_facet |
Ківа, Д.С. |
| author_sort |
Ківа, Д.С. |
| title |
Виступ на загальних зборах |
| title_short |
Виступ на загальних зборах |
| title_full |
Виступ на загальних зборах |
| title_fullStr |
Виступ на загальних зборах |
| title_full_unstemmed |
Виступ на загальних зборах |
| title_sort |
виступ на загальних зборах |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| publishDate |
2009 |
| topic_facet |
Виступи учасників зборів |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/26155 |
| citation_txt |
Виступ на загальних зборах / Д.С. Ківа // Вісн. НАН України. — 2009. — № 7. — С. 48-51. — укр. |
| series |
Вісник НАН України |
| work_keys_str_mv |
AT kívads vistupnazagalʹnihzborah |
| first_indexed |
2025-07-03T05:45:39Z |
| last_indexed |
2025-07-03T05:45:39Z |
| _version_ |
1836603451085160448 |
| fulltext |
48 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2009, № 7
Д.С. КІВА,
член-кореспондент НАН України,
генеральний конструктор АНТК ім. О.К. Антонова
Авіаційна промисловість України сьо-
годні переживає складні часи. На по-
точні проблеми галузі, які потребують не-
гайного роз в’язання, значно впливають і
негативні фактори світової фінансової кри-
зи. Але вітчизняний авіапром має вели-
кий потенціал розвитку, і ми вживаємо всіх
можливих заходів для поліпшення ситуації
та створення передумов не тільки для ста-
білізації його роботи, а й для поступового
розвитку галузі.
Так, розроблено і 27 грудня 2008 р. схва-
лено на засіданні Кабінету Міністрів Украї-
ни «Стратегію розвитку авіаційної промис-
ловості на період до 2020 р.». Її здійснення
передбачає три етапи.
Перший (2007–2010 роки) — створення
умов для збереження та стабілізації діяль-
ності підприємств авіаційної промисло-
вості шляхом розроблення модифікацій
авіаційної техніки, налагодження її серій-
ного виробництва і збереження кадрового
потенціалу. Основну увагу потрібно при-
ділити виконанню укладених контрактів
на постачання замовникам літаків Ан-74,
Ан-148, Ан-140-100, Ан-32 та їхніх модифі-
кацій. Також треба створити постійні регіо-
нальні сервісні центри й центри техніч ного
обслуговування авіаційної техніки.
Другий (2011–2015 роки) — нарощен-
ня темпів створення та впровадження в
серійне виробництво авіа техніки, по-
дальше вдосконалення органі за ційно-
правових форм господарювання, оп-
тимізація, технологічне переоснащення і
реконструкція основних фондів підпри-
ємств.
Третій (2016–2020 роки) — розроблення
нових типів авіатехніки та зростання ви-
робництва в межах вітчизняних та міжна-
родних проектів.
Для створення передумов системного ре-
формування авіапромисловості необхідно
розробити і прийняти низку нормативно-
правових актів, провести реструктуризацію
державних підприємств авіаційної промис-
ловості з метою їх подальшої корпоратиза-
ції та здійснити акціонування державних
підприємств зі збереженням 100% акцій у
державній власності. Згодом, уже на дру-
гому етапі, плануємо поступову приватиза-
цію підприємств та промислових об’єднань
галузі з урахуванням їхніх особливостей та
збереженням державного впливу на при-
йняття стратегічних рішень.
У грудні 2008 р. було створено Держав-
ний літакобудівний концерн «Антонов». До
нього ввійшли 4 підприємства, що станов-
лять основу авіабудівної галузі України. Це
АНТК ім. О.К. Антонова (розроблення но-
вих типів і модифікація авіатехніки та нау-
кова діяльність), Київський авіазавод «Аві-
ант» (серійне будівництво літаків Ан-148,
Ан-70, Ан-32, участь у поновленні вироб-
ництва унікального за своїми якостями лі-
така Ан-124), Харківське Державне авіа-
ційне підприємство (серійне будівництво
літаків Ан-74 і Ан-140-100) та 410-й авіаза-
вод цивільної авіації (ремонт літаків Ан-24,
Ан-26, Ан-30, Ан-32, Ан-72, Ан-74 та авіа-
двигунів Д-36). Державний концерн «Ан-
тонов» працює в тісному зв’язку з іншими
підприємствами авіапрому України, яких
налічується більше як 39, у них задіяно по-
над 68000 наукових та інженерно-технічних
працівників і робітників, які є інтелекту-
альним скарбом нашої держави.
Головна умова подолання кризи — під-
вищення ефективності авіабудівного комп-
лексу України. Першорядне завдання — ін-
теграція авіабудівництва України на рин-
кових засадах, реорганізація управління та
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2009, № 7 49
вихід на світовий ринок із конкурентоспро-
можною продукцією.
Сьогодні можемо визначити 4 головні
напрями досягнення цієї мети:
1) створення конкурентоспроможного про-
дукту;
2) оновлення й модернізація основних
фондів та впровадження новітніх техно-
логій серійного виробництва;
3) створення центрів післяпродажної під-
тримки продукції;
4) входження до світового ринку розро-
блення та збуту авіаційної продукції.
Основним інтегрувальним та науковим
центром Державного концерну «Антонов»
є АНТК ім. О.К. Антонова. Сьогодні тут на-
лічується 10 науково-дослідних комплексів
рівня національного надбання. Загальна
чисельність персоналу — майже 7000 осіб.
Із них понад 3300 — це інженерно-технічні
робітники, з яких майже 2250 — наукові ка-
дри, які працюють за 195 спеціальностями.
Основна діяльність АНТК ім. О.К. Анто-
нова складається з:
— науково-дослідних робіт на перспективу;
— розроблення і створення нових літаків;
— супроводження серійного виробництва і
модернізації серійних літаків;
— супроводження літаків під час їх експлуатації;
— авіатранспортних перевезень;
— інших видів діяльності.
Основні поточні завдання АНТК ім. О.К. Ан-
тонова:
— розширення умов експлуатації та валіда-
ція в Європі регіонального пасажирсько-
го літака Ан-148-100;
— упровадження в експлуатацію лідерного
літака Ан-148-100 (№01-01);
— продовження випробувань та модерніза-
ція систем літака Ан-70;
— створення літака Ан-124-100М-150, по-
дальша модернізація Ан-124 та понов-
лення його серійного виробництва;
— роботи з удосконалення літаків Ан-140,
Ан-74, Ан-32, Ан-38 і Ан-3, розроблення
їхніх варіантів та модифікацій;
— валідація в Європі транспортного літака
Ан-26.
Перспективна робота підприємства пе-
редбачає такі основні напрями:
— науково-дослідні роботи, зокрема спіль-
но з інститутами НАН України;
— розроблення регіонального пасажирсько-
го літака Ан-158;
— розроблення корпоративного літака
Ан-168;
— розроблення середнього транспортного
літака класу Ан-12/С-130;
— спільні роботи з ОАК (Росія) , КНР, Іра-
ном та Індією.
Ефективний розвиток вітчизняної авіа-
промисловості неможливий без розвитку
наукової бази. Тому величезну увагу ми
приділяємо співпраці з Національною ака-
демією наук України. Ця співпраця має
велику і плідну історію, але особливий
поштовх їй надала «Генеральна угода про
науково-технічне співробітництво», яка була
укладена між АНТК ім. О.К. Антонова і
НАН України 20 вересня 2006 р. Згідно з
цим документом була створена робоча гру-
па та започатковані дослідження в підгру-
пах за цільовими напрямами. Зараз у цій
роботі задіяно більше як 20 інститутів НАН
України.
На сьогодні основними напрямами спів-
праці є науково-практичні роботи з:
— композиційних матеріалів;
— нових металевих матеріалів;
— досліджень з міцності та ресурсу;
— аеродинамічних досліджень;
— застосування комп’ютерів із кластерною
архітектурою;
— створення системи інтегрованого ком-
п’ю теризованого виробництва та супро-
водження авіатехніки;
— створення нових систем авіоніки та ке-
рування літаком.
Слід відзначити, що результати робіт уже
мають велике практичне значення й підви-
щують технічний рівень і конкурентоспро-
можність нашої продукції.
50 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2009, № 7
Так, разом з академічними інститутами
механіки, проблем матеріалознавства і про-
блем міцності проводимо низку досліджень
із композиційних матеріалів, найважливі-
шими з яких є:
— дослідження силових та середньо-на-
вантажених конструкцій із ПКМ (зокре-
ма, вузли і конструкція кесона крила);
— дослідження з паливостійкості, вогне-
стійкості, шумопоглинання, корозійної
стійкості кріплень та з’єднань;
— дослідження кліматичного впливу на
міцність та ресурс конструкцій із ПКМ;
— розроблення і впровадження техноло-
гій серійного виробництва інтегральних
конструкцій із ПКМ;
— організація національного виробництва
високомодульних вуглецевих волокон із
поліакрильної сировини.
Разом з Інститутом проблем матеріало-
знавства ім. І.М. Францевича розроблено ві-
тчизняні високоефективні в’язані сітки блис-
кавкозахисту з полімерних композиційних
матеріалів СМ-008 та УНТ, які вже впрова-
джують на літаках марки «Антонов».
У межах досліджень із металевих авіа-
ційних матеріалів проведено велику спіль-
ну роботу з інститутами електрозварюван-
ня ім. Є.О. Патона, проблем міцності, про-
блем машинобудування, технічної механі-
ки та металофізики НАН України.
Так, разом з Інститутом електрозварю-
вання ім. Є.О. Патона розроблено техно-
логію наплавлення деталей із титанових
сплавів для місцевого відновлення поверх-
ні. Ця робота має важливе практичне зна-
чення для ремонту авіатехніки і забезпечує
значний економічний ефект. Також упрова-
джено технологію електронно-променевого
зварювання та проведено дослідження з
міцності й ресурсу зварних з’єднань сило-
вих елементів конструкцій. Проведено до-
слідження та відпрацьовано технологію
автоматичного аргонодугового зварюван-
ня по шару флюсу листів титанового спла-
ву Т110 для виготовлення зварних карка-
сів дверей. Відпрацьовано технологічні ре-
жими зварювання листів завтошки до 4 мм
і термічного оброблення зварних з’єднань,
що дало можливість забезпечити високі
пластичні якості таких з’єднань та рівень
їхньої міцності не менше як 0,95 від міц-
ності основного матеріалу.
Разом з Інститутом технічної механіки
впроваджено іонно-плазмову технологію
нанесення зносо- та корозійностійких по-
криттів на деталі авіатехніки.
Спільно з Інститутом металофізики
ім. Г.В. Курдюмова розроблено технології ло-
кального термооброблення деталей із висо-
коміцного титанового сплаву ВТ22 після на-
плавлення; технологічні пристрої та спеці-
альне обладнання для локального термічного
оброблення наплавлених після экс плуа та-
ційного зношення ділянок поверхні рейок.
Разом з Інститутом проблем матеріало-
знавства ім. І.М. Францевича виконано робо-
ти з дослідження нанесення ан ти фрик цій-
ного покриття на основі фторопласту, напо-
вненого графітом, на компенсатор повіт ряної
системи літака з титанового сплаву ПТ-7М.
Установлено оптимальний склад і від пра цьо-
вано тех нологічні режими нанесення полі-
мернаповненого антифрикційного покрит-
тя. Розроблено і виготовлено технологічне
оснащення для підготовки поверхні деталі й
формування полімернаповненого шару по-
криття заданої товщини.
У напрямі міцності авіаційних конструк-
цій виконано дослідження руйнування па-
нельних конструкцій та розпочато роботу
з розроблення стандарту України «Оцінка
тріщиностійкості тонколистяних конструк-
ційних матеріалів».
Разом з Інститутом проблем міцності
ім. Г.С. Писаренка проведено експрес-оці-
ню вання показників міцності і тріщино-
стійкості тонколистяних металів, а також
прогнозування стану тріщини велико-
масштабної конструкції за випробуванням
маломасштабного зразка. При цьому впер-
ше встановлено факт суттєвого впливу ані-
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2009, № 7 51
зотропії механічних властивостей тонко-
листяного металу на розмір депланаційних
зміщень. Ці дослідження зареєстровано як
пріоритетну тему Комітету CEN/STAR Єв-
росоюзу.
Спільно з Інститутом проблем машино-
будування ім. А.М. Підгорного проведено
цикл досліджень із моделювання складно-
го динамічного процесу — зіткнення з пта-
хом. Розроблено імітатор, що вірогідно від-
творює вплив птаха на елементи конструк-
ції літака, і отримано Національний патент
на цей прилад.
Спільно з Фізико-механічним інститутом
ім. Г.В. Карпенка створюємо технології зміц-
нення поверхні, тривають роботи з обґрун-
тування надійності та довговічності кон-
струкцій, розробляємо методи та засоби діа-
гностики технічного стану конструкцій. Це
дає можливість установити фізико-механічні
критерії і розробити засоби для оцінювання
пошкодженості матеріалів літаків «Анто-
нов». Проведено моніторинг характеристик
деградації матеріалів неруйнівними метода-
ми. Розроблено структуроскоп ВЕП-22.
З Фізико-механічним інститутом освоєно
також техпроцес вакуумного азотування де-
талей шасі Ан-148 із титанового сплаву ВТ22
та введено в дію технологічну дільницю на
базі цього наукового закладу. Розроб лено
технологію вакуумного термічного оброблен-
ня зварних деталей з однофазних титанових
сплавів ВТ1-0 та ПТ7М, яку застосовано при
виготовленні трубопроводів по вітряної та гі-
дравлічної систем літака Ан-148.
У сфері аеродинаміки разом з інститу-
тами гідромеханіки та кібернетики НАН
України проведено дослідження нових ае-
родинамічних компонувань літаків, зокре-
ма профілів, крил, механізації крил тощо та
здійснено відповідні розроблення.
Суттєвого якісного прориву в проекту-
ванні авіатехніки може надати застосування
програмно-технічних комплексів на базі
комп’ютерів кластерної архітектури. Для
цього створено програмно-технічний комп-
лекс на базі суперкомп’ютерів кластерної
архітектури Інституту кібернетики й нау-
ково-виробничого підприємства «Електрон-
маш». Основні напрями їх застосування —
аеродинаміка, міцність, проектування та об-
роблення результатів. Сьогодні тривають
роботи з оптимізації комплексів із кластер-
ною архітектурою, розширення типів об’єк-
тів та підвищення точності обчислень.
Разом з Інститутом кібернетики НАН
України заплановано розбудову інтегрова-
ної комп’ютерної системи розроблення, ви-
робництва та супроводження авіатехніки
протягом її життєвого циклу. Основні на-
прями цієї роботи:
— наскрізне проектування та технологічна
підготовка процесу виготовлення аеро-
динамічних моделей;
— комп’ютерне проектування планера ра-
зом із підготовкою виробництва та взає-
модією із серійними заводами й експлу-
атантами;
— автоматизована система управління під-
приємством, інтегрована із системами про-
ектування й техпідготовки виробництва.
На період 2009–2012 років очікуємо зна-
чного ефекту від упровадження передо-
вих науково-технічних досягнень у літаках
«Антонов». Заплановано:
— повне гарантування безпеки польотів
відповідно до сучасних світових норм;
— підвищення аеродинамічної досконалос-
ті літаків до 15%;
— збільшення надійності авіаційних кон-
струкцій та ресурсів до 80–100 тис. го-
дин польоту;
— зниження ваги літаків на 10%;
— зниження експлуатаційних витрат до 15%;
— підвищення економічності експлуатації
авіатехніки до 20%;
— забезпечення високої конкурентоспро-
можності літаків «Ан».
Співпраця з інститутами НАН України
сьогодні і на перспективу — магістральний
напрям розвитку авіабудівного комплексу
України.
|