Інноватори суспільства знань (Ціннісно-мотиваційний вектор підготовки знаннєвого працівника в контексті інтенсифікації інноваційного розвитку)

У статті розглянуто об’єктивні та суб’єктивні чинники, які впливають на формування ціннісно-мо тиваційного вектора підготовки знаннєвого працівника. Узагальнено результати міжнародного со ціо логічного дослідження і експертного опитування щодо сприйняття респондентами новацій, оцінення ними якості н...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2009
Hauptverfasser:	Вовканич, С., Андрусишин, Н., Риндзак, О.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2009
Schriftenreihe:	Вісник НАН України
Schlagworte:	Статті та огляди
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/26493
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Інноватори суспільства знань (Ціннісно-мотиваційний вектор підготовки знаннєвого працівника в контексті інтенсифікації інноваційного розвитку) / С. Вовканич, Н. Андрусишин, О. Риндзак // Вісн. НАН України. — 2009. — № 10. — С. 36-45. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-26493
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-264932011-09-02T12:08:49Z Інноватори суспільства знань (Ціннісно-мотиваційний вектор підготовки знаннєвого працівника в контексті інтенсифікації інноваційного розвитку) Вовканич, С. Андрусишин, Н. Риндзак, О. Статті та огляди У статті розглянуто об’єктивні та суб’єктивні чинники, які впливають на формування ціннісно-мо тиваційного вектора підготовки знаннєвого працівника. Узагальнено результати міжнародного со ціо логічного дослідження і експертного опитування щодо сприйняття респондентами новацій, оцінення ними якості набутих знань і мотивації творчої праці в Україні. In this article objective and subjective factors that affect formation of value and motivation vector of knowledgeable employee training are reviewed. The results of international sociological studies and expert survey regarding innovation promotion, respondents evaluation of the quality of the acquired knowledge and motivation of creative activity in Ukraine are summarized. 2009 Article Інноватори суспільства знань (Ціннісно-мотиваційний вектор підготовки знаннєвого працівника в контексті інтенсифікації інноваційного розвитку) / С. Вовканич, Н. Андрусишин, О. Риндзак // Вісн. НАН України. — 2009. — № 10. — С. 36-45. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 0372-6436 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/26493 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Статті та огляди Статті та огляди
spellingShingle	Статті та огляди Статті та огляди Вовканич, С. Андрусишин, Н. Риндзак, О. Інноватори суспільства знань (Ціннісно-мотиваційний вектор підготовки знаннєвого працівника в контексті інтенсифікації інноваційного розвитку) Вісник НАН України
description	У статті розглянуто об’єктивні та суб’єктивні чинники, які впливають на формування ціннісно-мо тиваційного вектора підготовки знаннєвого працівника. Узагальнено результати міжнародного со ціо логічного дослідження і експертного опитування щодо сприйняття респондентами новацій, оцінення ними якості набутих знань і мотивації творчої праці в Україні.
format	Article
author	Вовканич, С. Андрусишин, Н. Риндзак, О.
author_facet	Вовканич, С. Андрусишин, Н. Риндзак, О.
author_sort	Вовканич, С.
title	Інноватори суспільства знань (Ціннісно-мотиваційний вектор підготовки знаннєвого працівника в контексті інтенсифікації інноваційного розвитку)
title_short	Інноватори суспільства знань (Ціннісно-мотиваційний вектор підготовки знаннєвого працівника в контексті інтенсифікації інноваційного розвитку)
title_full	Інноватори суспільства знань (Ціннісно-мотиваційний вектор підготовки знаннєвого працівника в контексті інтенсифікації інноваційного розвитку)
title_fullStr	Інноватори суспільства знань (Ціннісно-мотиваційний вектор підготовки знаннєвого працівника в контексті інтенсифікації інноваційного розвитку)
title_full_unstemmed	Інноватори суспільства знань (Ціннісно-мотиваційний вектор підготовки знаннєвого працівника в контексті інтенсифікації інноваційного розвитку)
title_sort	інноватори суспільства знань (ціннісно-мотиваційний вектор підготовки знаннєвого працівника в контексті інтенсифікації інноваційного розвитку)
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate	2009
topic_facet	Статті та огляди
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/26493
citation_txt	Інноватори суспільства знань (Ціннісно-мотиваційний вектор підготовки знаннєвого працівника в контексті інтенсифікації інноваційного розвитку) / С. Вовканич, Н. Андрусишин, О. Риндзак // Вісн. НАН України. — 2009. — № 10. — С. 36-45. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.
series	Вісник НАН України
work_keys_str_mv	AT vovkaničs ínnovatorisuspílʹstvaznanʹcínnísnomotivacíjnijvektorpídgotovkiznannêvogopracívnikavkontekstííntensifíkacííínnovacíjnogorozvitku AT andrusišinn ínnovatorisuspílʹstvaznanʹcínnísnomotivacíjnijvektorpídgotovkiznannêvogopracívnikavkontekstííntensifíkacííínnovacíjnogorozvitku AT rindzako ínnovatorisuspílʹstvaznanʹcínnísnomotivacíjnijvektorpídgotovkiznannêvogopracívnikavkontekstííntensifíkacííínnovacíjnogorozvitku
first_indexed	2025-07-03T06:10:50Z
last_indexed	2025-07-03T06:10:50Z
_version_	1836605034600595456
fulltext	36 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2009, № 10 Інноватика сприяє творенню економіки, ґрунтованої на знаннях, а заодно й суспільства, що розвивається як громадянське на базі індивідуальної інтелек- туальної власності, інноваційної культури, творчої активності. Це відповідно актуалізує пошук методів і способів підготовки знаннєвого працівника як со- ціального суб’єкта ефективного використання інтелектуального капіталу в інформаційному суспільстві, а на нинішньому етапі — у суспільстві знань. Отже, сучасна «багатовимірна людина» суспільства знань витісняє зі сцени історії суто «економічну людину» індустріальної епохи. Культуроло- гічна, духовно-інтелектуальна домінанта особистості набуває економічно- го сенсу, тож інноваційні процеси відбуваються не лише на макро-, а й на мікрорівнях. С. ВОВКАНИЧ, Н. АНДРУСИШИН, О. РИНДЗАК ІННОВАТОРИ СУСПІЛЬСТВА ЗНАНЬ Ціннісно-мотиваційний вектор підготовки знаннєвого працівника в контексті інтенсифікації інноваційного розвитку © ВОВКАНИЧ Степан Йосипович. Доктор економічних наук. Провідний науковий співробітник Інституту регіональних досліджень НАН України. АНДРУСИШИН Наталія Іванівна. Молодший науковий співробітник цього ж Інституту. РИНДЗАК Ольга Тадеївна. Кандидат економічних наук. Старший науковий співробітник цього ж Інсти- туту. Львів. (2009) Автор теорії інновацій в економіці Й. Шумпетер у понятті «інновація» вба- чав не просто «відкриття» чи «винахід», а радше нововведення прикладного спряму- вання, що зумовлює соціальні зміни, пере- хід на новий, вищий рівень розвитку [1]. Ідеться про широкий соціальний контекст упровадження інновацій, зокрема про ви- роблення, синтез перспективних ідей, ство- рення нових моделей діяльності, формуван- ня людських цінностей, політичних і соці- альних програм, тобто він (Й. Шумпетер) наголошував на науково-технічних, со ці аль- но-економічних, соціально-політич них та ін- ших нововведеннях, на генеруванні, освоєн- ні й поширенні яких спеціалізується між- дисциплінарна сфера наукового знання — інноватика. Інтенсифікується не лише диверсифі- кація видів діяльності, дифузія іннова- цій у системі національної економіки, а й мобільність, структурність, систематиза- ція знань виконавців, зростають їхня твор- ча активність, роль соціальних інститутів, зосереджених на неперервній освіті та під- готовці знаннєвого працівника як осно- вного суб’єкта-споживача наукового про- дукту, що задовольняє потреби сьогоден- ня. Власне, «сучасність тому і з’являється як складний соціальний інститут, бо об’єднує творчих людей, їхні спільноти й об’єднання, а також норми й оцінки, від- повідно до яких ці спільноти й об’єднання виникли» [3, 66]. Отже, підготовка знаннєвого працівни- ка — це не лише імператив освіти суспіль- ства знань. Цей процес детермінує нові взаємини між мотивацією і знанням як со- ціальною цінністю, набутком і духовно- інтелектуальною спадщиною. Знання ста- ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2009, № 10 37 ють суспільним надбанням, коли їхній зміст і сенс засвоєння збігаються з влас- ною думкою суб’єкта праці, є складником системи мотивацій. Вони творять інтелек- туальний продукт розумової діяльності людей; стають особистісними не лише для суб’єкта трудової діяльності, а й для лю- дини як суб’єкта пізнання, генератора но- вих знань, які відповідно збільшують об- сяг і розширюють когнітивні межі попере- дніх поколінь, набуваючи статусу суспіль- ного континууму (знаннєвого простору, обсягу інформації), яким спільноті (гро- маді, нації) варто розумно скористатися. Саме інноваційна діяльність активних суб’єктів завжди творила інформаційне підґрунтя первинних і глибинних культур- них трансформацій [4]. І нині передача та освоєння знань забезпечують рекрутуван- ня та модернізацію національної еліти як інтелектуально-культурного ядра, що є чи не єдиним можливим способом збережен- ня національних традицій при переході від одного великого універсального інновацій- ного циклу до іншого [5]. Ці ж учені вважають сучасне українське суспільство таким, що перебуває на етапі завершення радянського циклу і вступу в пострадянський, тобто перебуває на по- чатку великого українського інноваційного циклу, започаткованого радикальною су- спільною інноваційною діяльністю, спря- мованою на розбудову незалежної, демо- кратичної, соціально ефективної України. В інноваційності держави велику роль віді- граватиме активність «творчої меншості». Вона представляє групу, яку умовно можна назвати «інноваторами». Для її виокрем- лення було проведено міжнародне соціоло- гічне дослідження, одним із учасників яко- го стала Україна1. 1 2005 року в Україні було опитано 2031 особу. Вибір- ка репрезентативна (за ознаками статі, віку, освіти, типу поселення та регіону). В основу формування групи інноваторів покладено відповіді респондентів на запи- тання такого змісту: «Для інноватора важ- ливо пропонувати нові ідеї, бути творчою людиною, йому подобається все робити власним оригінальним способом. Скажіть, будь ласка, наскільки така людина дуже схожа, схожа чи не схожа на Вас?». До ін- новаторів віднесено респондентів, які від- повіли «дуже схожа на мене» і «схожа на мене». Порівняльний аналіз відповідей по- казав, що загалом тип інноватора представ- лений в українському суспільстві значно меншою мірою, аніж в інших європейських країнах (табл. 1). Таблиця 1. Поширеність типу інноватора Країна С ер ед ні й ба л* К іл ьк іс ть ві дп ов ід ей С та нд ар тн е ві дх ил ен ня Франція 2,34 1702 1,17 Швейцарія 2,35 2114 1,11 Угорщина 2,37 1461 1,27 Австрія 2,42 2221 1,18 Данія 2,45 1455 1,25 Люксембург 2,50 1604 1,22 Греція 2,51 2394 1,25 Нідерланди 2,52 1854 1,18 Німеччина 2,55 2838 1,17 Ірландія 2,57 1186 1,27 Норвегія 2,59 1559 1,13 Бельгія 2,60 1768 1,21 Словенія 2,64 1416 1,21 Іспанія 2,65 1612 1,27 Велика Британія 2,67 1866 1,27 Швеція 2,67 1675 1,15 Чеська Республіка 2,69 2572 1,25 Фінляндія 2,70 1707 1,11 Словаччина 2,76 1460 1,21 Ісландія 2,77 532 1,24 Польща 2,85 1678 1,25 Португалія 2,96 2029 1,17 Естонія 3,13 1932 1,28 Україна 3,53 1892 1,55 Показники загалом за масивом 2,66 42527 1,25 * У таблиці подано середні бали, обчислені за шкалою від 1 — «дуже схожий на мене» до 5 — «зовсім не схожий на мене». 38 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2009, № 10 Водночас автори проведеного міжнарод- ного дослідження зауважують, що не мож- на констатувати виражену інертність укра- їнців до змін, краще припустити, що вони мають оптимальні передумови для сприй- няття новацій, аніж до їх творення. Це під- тверджують і наші дослідження, до яких було залучено 138 експертів з інститутів НАН України, вищих навчальних закла- дів Львова, Івано-Франківська і Закарпат- ської області. У мотивах творчої праці до- мінують ті, що спонукають до відтворення українським суспільством індивідуального інтелектуального капіталу (рис. 1). Більшість експертів головними мотива- ми своєї праці у творчій науковій та освіт- ній роботі вважає: зміст праці (66%), мож- ливість професійної самореалізації та зрос- тання (35,5%), прагнення до творчого само- ствердження (23,2%), можливість набуття нових знань і доступ до інформації (21%) тощо. Мотиви, пов’язані із задоволенням інших матеріальних, духовних і суспільних потреб, респонденти визначали як необхід- ні, проте в загальній сукупності їхня важ- ливість значно нижча й посідає менше від однієї третини мотивів. Результати двови- мірного аналізу оброблення даних проде- монстрували, що кожен експерт називає головними не менше ніж два мотиви, які спонукають до відтворення українським суспільством індивідуального інтелекту- ального капіталу. Ми згодні з висновками міжнародного дослідження: «Пострадянський простір на- сичений креативним, але не ефективним залученням до розв’язання суспільних про- блем фахівців». Щобільше, ми деталізува- ли причини, які заважають творчим осо- бистостям реалізувати набуті знання та здібності. Так, до основних причин, які пе- решкоджають більш повній віддачі інте- лектуальної еліти творчій праці, за резуль- татами опитування, можна віднести низь- кий рівень оплати праці, непрестижність інтелектуальної праці в суспільстві, відсут- ність тісного взаємозв’язку в системі «осві- та — наука — виробництво» (рис. 2). Рис. 1. Головні мотиви, що спонукають працювати в обраній сфері діяльності ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2009, № 10 39 Виявлено розбіжність уявлень експер- тів щодо першорядних перешкод для твор- чої праці. Низький престиж інтелектуальної праці в суспільстві працівники наукових ін- ститутів НАН України визначають як домі- нантний, а для експертів із вищих навчаль- них закладів специфіка творчої праці сто- їть на третьому місці після низького рівня її оплати та відсутності тісного взаємозв’язку в системі «освіта — наука — виробництво». Як не прикро, але констатуємо: низь- кий рівень оплати (61,6 % усіх відповідей експертів), непрестижність інтелектуальної пра ці в українському суспільстві (50,7 %) суттєво позначаються на обставинах і цін- ностях, що спонукають представників твор- чих професій до міграції. Так, до основних причин, які впливають на прийняття рішен- ня щодо еміграції з України, експерти відно- сять: невідповідність матеріального добро- буту кваліфікаційному рівню, очікування належних заробітків за кордоном (80,4%); сподівання забезпечити в майбутньому гідні перспективи своїй родині (дітям) (47,8%); бажання «втекти» від злиднів і незручнос- тей, на які приречена в Україні більшість ін- телігенції (40,8%). Зауважимо, працівники вищих навчальних закладів частіше вказу- ють на значущість матеріальних переваг у творчій праці за кордоном. Наукова еліта дослідних інститутів НАН України серед причин еміграції частіше вказує на перева- ги, пов’язані з умовами праці та підвищенням професійного рівня. Про прагнення під- вищити свій професійний рівень, набути фахового досвіду для подальшої праці в Україні зазначає 32,3% респондентів з інститутів НАН України під час тимчасової еміграції з України і лише 6% респондентів- науковців із вищих навчальних закладів. На кращі умови праці сподіваються 38,7% та 17,9%; повніше реалізувати свій талант, нарешті здобути визнання саме за кордоном мріють 35,5% та 29,9% відповідно. За цих, здавалося б, украй песимістичних обставин в українській спільноті все-таки є принаймні два позитивні чинники. По- перше, творчі мотиви висококваліфікованих Рис. 2. Причини, що перешкоджають більш повній віддачі інтелектуальної еліти творчій праці 40 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2009, № 10 експертів не пов’язані з їхніми міграційними намірами (табл. 2). По-друге, разом із експер- тним опитуванням ми дослідили думку 228 студентів щодо набуття знань, якості освіти, мотивів вибору місця їхньої майбутньої праці, інноваційної орієнтації тощо2. За ре- 2 Далі під респондентами слід розуміти студентів ви- щих навчальних закладів Львівського національно- го університету ім. І. Франка (ЛНУ), Університету банківської справи (НБУ), «Львівської політехні- ки» (ЛП), Мукачівського технологічного інституту (МТІ), Івано-Франківського університету. Вибірка респондентів — 10,9–39,1% опитаних. зультатами дослідження, саме студенти глибоко розуміють значення безперервної освіти й набуття знань, які не втрачаються з віком, а, навпаки, повинні нарощуватися. Так, на першому місці опинилося судження про те, що процес освіти починається з ди- тячого садочка і не закінчується в поваж- ному віці (55,3%) (рис. 3). Разом із тим, процес неперервності на- вчання не є одним із пріоритетних моти- вів у відповідях на запитання: «Що для Вас буде найактуальнішим при виборі майбут- нього місця роботи?». Очевидно, це мож- на пояснити покладанням майбутніх пошу- кувачів роботи лише на власні можливос- ті, на самомотивацію якісної високопро- дуктивної праці, за допомогою якої можна швидко досягти конкретних результатів (високої заробітної плати, кар’єрного про- сування), а не на примарні соціальні пер- спективи одержати, скажімо, відомче жит- ло. У цьому контексті неперервність на- вчання виступає як само собою зрозумілий і невід’ємний процес продуктивної трудо- вої і творчої діяльності (табл. 3). Поняття «інновації» дуже широке, воно виступає як «продукт» і «процес». Якщо в основі інновації переважно п’ять класич- них векторів (виробництво невідомого спо- живачам нового продукту з якісно новими властивостями; впровадження нового за- собу виробництва; освоєння нового ринку збуту; залучення нових джерел сировини та напівфабрикатів; уведення нових орга- нізаційних та інституціональних форм), то система мотивацій повинна бути не лише адекватною, але й динамічною, щоб стиму- лювати суб’єкта праці в його інноваційних пошуках і намірах. Методи мотивації пройшли тривалу ево- люцію: від простої матеріальної винагоро- ди за ефективну роботу до складних моти- ваційних моделей, що враховують широ- кий спектр людських потреб та інтересів, індивідуальних особливостей працівника, Таблиця 2. Мотиви для еміграції з України Перелік відповідей експертів Р аз ом Ін ст ит ут и Н А Н У кр аї ни В ищ і на вч ал ьн і за кл ад и Так, уже вирішив(ла) емігрувати на постійне місце проживання за кордоном 0 0 0 Планую поїхати за кордон з метою тимчасових заробітків (за фахом) 9,4 25,8 3,0 Хочу поїхати на будь-яку роботу за кордон (щоб придбати житло, підвищити матеріальний рівень тощо) 3,6 0 4,5 Бажаю поїхати за кордон з метою підвищення кваліфікації, отримання нових знань, досвіду 42,0 32,3 46,3 Радше ні, хоч інколи виникають такі думки 24,6 3,2 31,3 Хотів би виїхати, але побоююсь, що не зумію влаштувати своє життя за кордоном 4,3 0 4,5 Хотів би виїхати, але не маю такої можливості 9,4 3,2 16,4 Поїхав би за кордон з пізнавальною метою (на конференцію, семінар, екскурсію тощо) 58,7 58,1 59,7 Ні, найближчим часом не планую виїзду 23,2 29,0 14,9 Однозначно ні, не виїду з України за жодних обставин 28,3 25,8 34,3 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2009, № 10 41 вплив зовнішнього середовища й обставин. Разом зі зміною заходів еволюціонувала й кінцева мета стимулювання, наступним витком якої стає формування мотивації якісно нового типу — інноваційна мотива- ція — рушійна сила новаторської діяльності ефек тивного працівника. Вона передбачає розкриття всіх потенційних можливостей лю дини (креативність мислення, творчий характер світосприйняття та ін.), виходить із потреб творення нового, самореалізації, необхідності постійного й різнобічного са- мовдосконалення, розвитку, навчання, піз- нання тощо [7]. Рис. 3. Судження респондентів, які характеризують роль освіти в сучасному житті Таблиця 3. Система мотивів при виборі місця роботи Варіанти відповідей Разом, % ЛНУ,% НБУ,% ЛП,% ІФУ,% МТІ, % Великий заробіток, досягнення матеріальних благ 60,5 60,7 51,2 44 75,6 64,3 Перспектива кар’єрного просування 57 60,7 58,5 52 48,9 60,7 Зміст праці (самостійність, різноманітність, цікава робота, свобода творчості, професійної діяльності) 39,5 48,3 46,3 28 24,4 35,7 Можливість професійної самореалізації і зростання 18 16,9 22 36 17,8 0 Престижність роботи 15,8 12,4 14,6 12 22,2 21,4 Можливість творчої самореалізації, прояву ініціативи, свобода творчості 14,5 9 24,4 16 15,6 14,3 Перспективи закордонних поїздок 14,5 14,6 7,3 8 26,7 10,7 Регулярність, стабільність отримання заробітної плати 13,6 11,2 19,5 12 13,3 14,3 Умови праці (спокійна робота, оснащеність робочого місця і т. д.) 11 10,1 7,3 8 15,6 14,3 Можливість набуття нових знань, доступ до інформації 11 10,1 9,8 12 11,1 14,3 Можливість широких соціальних контактів, про фе сій- ного спілкування в процесі роботи 8,8 5,6 9,8 16 4,4 17,9 Можливість бути корисним для суспільства 6,6 10,1 2,4 4 6,7 3,6 Можливість працювати у сфері управління 6,1 4,5 7,3 8 4,4 10,7 Гнучкий графік робочого часу 4,8 4,5 7,3 4 2,2 7,1 Можливість неперервного навчання 2,2 3,4 0 4 0 3,6 Перспективи отримання соціальних вигод 1,3 0 2,4 4 0 3,6 Відсутність іншого (кращого) місця роботи 0,9 0 2,4 0 2,2 0 42 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2009, № 10 Мотиви, що утворюють інноваційну мо- тивацію, умовно можна поділити на такі групи: творчі, когнітивні, експресивні, ес- тетичні, гуманістичні (рис. 4). Ядром інноваційної мотивації є твор- чі (креативні) мотиви, що ґрунтуються на прагненні особистості до творчості, на- маганні вийти за межі стереотипів, норм і правил. Невіддільні від творчих експресив- ні мотиви, пов’язані з потребою самореалі- зації і самовираження. Саме тут криються витоки чітких імпера- тивів системи освіти, де якість освітніх по- слуг залежить від здатності кваліфікованих фахівців реалізовувати інновації (38,6%), їх- ньої готовності самостійно оновлювати й застосовувати нові знання (51,1%), належ- ного рівня володіння комп’ютерними тех- нологіями (36,1%), виховання національно свідомих громадян із високим рівнем духов- ної культури (34,4%) тощо. Водночас у майбутніх фахівців високі вимоги до себе як до творчих особистостей (табл. 4). Про це свідчать їхні твердження- самохарактеристики, важливі для іннова- ційної мотивації. Характерна риса опитаних — категорич- но не відкидати традиції як чинник опору широкій соціалізації інновацій, а, навпаки, розглядати їх як основу культурних наша- рувань нації, систем цінностей, що оберіга- ють її в період глобалізації від нівелювання національної ідентичності (табл. 5). Про це свідчить збалансованість відповідей щодо важливості традицій для респондентів у процесі їхньої інноваційної діяльності. Риc. 4. Структура інноваційної мотивації ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2009, № 10 43 Саме ця збалансованість створює під- ґрунтя для глибинних культурних транс- формацій суспільства, де найкращими но- ваціями є ті, що стають традиціями, які, з одного боку, забезпечують модернізацію нації, а з другого — зберігають її національ- ну ідентичність у переході від одного інно- ваційного циклу до іншого. Саме цю сус- пільну потребу має задовольняти система підготовки знаннєвого працівника, який буде інноватором, не дуже відмінним від того, якого називають непоступливим «тра ди ціо налістом-консерватором». Отже, Таблиця 4. Основні вимоги молоді до себе як до представників творчої генерації Я творча людина, мені недостатньо генерувати нові ідеї Цілком Частково Зовсім не притаманні Разом 35,7 59,5 4,8 ЛНУ 28,1 66,3 4,5 НБУ 65,9 34,1 0 ЛП 44,0 52,0 4,0 ІФУ 28,9 64,4 6,7 МТІ 17,9 17,4 10,7 Мені подобаються несподіванки, я прагну до нового Цілком Частково Зовсім не притаманні Разом 37,7 53,9 8,3 ЛНУ 38,2 51,7 10,1 НБУ 34,1 61,0 4,9 ЛП 52,0 48,0 0 ІФУ 37,8 51,1 11,1 МТІ 28,6 60,7 10,7 Для мене важлива самостійність у прийнятті рішень Цілком Частково Зовсім не притаманні Разом 67,1 30,7 2,2 ЛНУ 69,7 29,2 1,1 НБУ 70,7 26,8 2,4 ЛП 68,0 32,0 0 ІФУ 73,3 24,4 2,2 МТІ 42,9 50,0 2,2 Усе нове сприймаю важко і з недовірою Цілком Частково Зовсім не притаманні Разом 9,2 47,4 43,4 ЛНУ 13,5 48,3 38,2 НБУ 4,9 22,0 73,2 ЛП 4,0 56,0 40,0 ІФУ 8,9 51,1 40,0 МТІ 7,1 87,9 25,0 Таблиця 5. Ставлення молоді до збереження традицій при впровадженні інновацій Для мене важливі традиції Цілком Частково Зовсім не притаманні ЛНУ 33,7 41,6 24,7 НБУ 29,3 65,9 4,9 ЛП 32,0 56,0 12,0 ІФУ 40,0 46,7 13,3 МТІ 42,9 39,3 17,9 Разом 35,1 48,2 16,7 Рис. 5. Коефіцієнти задоволеності здобутою освітою та отриманими знаннями Рис. 6. Коефіцієнти значущості отриманих знань та задоволеності ними 44 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2009, № 10 підготовка знаннєвого працівника — це по- єднання відданості традиціям з високою за- цікавленістю в інноваціях як випереджаль- ному шляху розвитку України. Цікавими з позиції порушеної проблема- тики є два аспекти. Перший полягає в тому, що студенти опитаних ВНЗ високо оціню- ють як рівень освіти, так і якість отрима- них знань. Про це свідчить порівняння зна- чущості отриманих освітніх послуг і задо- воленості ними. Респондентам пропонували визначити міру значущості за шкалою: надзвичайно важливо (3 бали), важливо (2 бали), важ- ливо деякою мірою (1 бал), не важливо (0 балів), байдуже (–1 бал); міру задово- леності за шкалою: задоволений(а) цілком (3 бали), задоволений(а) в цілому (2 ба- ли), радше задоволений(а) ніж не за до во- ле ний(а) (1 бал), радше неза до во ле ний(а) ніж за доволений(а) (0 балів), зовсім не за до во лений(а) (–1 бал). У результаті об- роблення відповідей обчислено коефіці- єнти рівня значущості здобутої освіти та отриманих знань і задоволеності ними (рис. 5, 6). Другий аспект. Збільшення обсягів сту- дентів, що сплачують за навчання, суттєво деформувало структуру спеціальностей у ВНЗ, де потреби ринку праці майже не вра- ховують, а орієнтуються переважно на пла- тоспроможність студентів та їхніх батьків. Фактично відбувається «штампування» еко- номістів, юристів, медиків, тоді як економі- ка України потребує технологів, механіків, інженерів, будівельників. Наприклад, лише в Києві понад 40 навчальних закладів готу- ють економістів, юристів, відповідно на одну вакансію економіста претендують 85 осіб, бухгалтера — 20 [7 ]. Отже, сенс реформи освіти, підготовки знаннєвого працівника для інформаційного суспільства полягає в збереженні всього найкращого у вітчизняній освіті, відмові від ідеологізації, як за часів тоталітаризму, на- бутті конкурентоздатності, готовності до сучасних викликів і криз, відповідності євро- пейським і світовим стандартам. У цьому контексті великі сподівання покладено на підвищення ролі освіти й науки в духовно- інтелектуальному забезпеченні української національної ідеї, на формування в еліти (як «творчого ядра») лідерських рис, соціо- гуманістичної орієнтації. Зокрема, про це свідчать дані, отримані під час нашого екс- пертного дослідження (табл. 6). Таблиця 6. Пріоритетні вимоги до освіти як базового фактора підвищення людського капіталу Перелік вимог експертів Р аз ом Ін ст ит ут и Н А Н У кр аї ни Н ав ча ль ні за кл ад и Якість освітніх послуг, визначена здатністю підготованих фахівців до формування та реалізації інновацій 54,3 41,9 58,2 Підготовка фахівців, спроможних до реалізації конкретних завдань підприємств 21,7 9,7 25,4 Підготовка фахівців, які самостійно здатні постійно оновлювати й нагромаджувати нові знання 63,8 67,7 62,7 Здатність до інтеграції наукових та освітніх послуг 23,2 25,8 17,9 Випуск фахівців із належним знанням комп’ютерних та інформаційних технологій 14,5 6,5 16,4 Підготовка фахівців із належним рівнем знань іноземних мов 20,3 25,8 20,9 Розвиток фундаментальних наукових досліджень, які є концептуальною основою економіки знань 31,2 48,4 19,4 Виховання національно свідомих громадян із високим рівнем духовності й культури 37,0 32,3 41,8 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2009, № 10 45 З огляду на креативну багатофункціо- нальну роль підготовки знаннєвого пра- цівника звернімо увагу не лише на праг- матичну значущість цього процесу за умов формування економіки знань [9–10], але й на те, що він є рушійною силою та без- посереднім джерелом науково-технічного, соціально-економічного, інноваційного та будь-якого іншого розвитку, чинником переведення міграції людських ресурсів у реверсний режим після збагачення ві- тчизняних працівників передовим зарубіж- ним досвідом, здобуття ними якісної осві- ти тощо. Підготовка знаннєвого працівника — це передовсім науково-методологічне підґрун- тя становлення економіки знань, розкриття й використання людського та інтелектуаль- ного потенціалів у новому інноваційному циклі розвитку України, де інформація і знання виступають предметом і результа- том (продуктом) творчої праці, є креатив- ним чинником у системі нових високих біо- логічних і електронних нанотехнологій. Зре- штою, це вектор інтеграційної стратегії роз- витку України, де економіка знань — основа модернізації її сучасного державотворчого процесу. 1. Шумпетер Й. Теория экономического развития. — М.: Прогресс. — 1982. — 485 с. 2. Оникиенко В.И. Императивы образования для зна- ниевого общества // Наука та наукознавство. — 2007. — № 1. — С. 94–106. 3. Пигров К.С. Современность и революция // Рево- люция и современность. — СПб., 2001. — С. 56–82. 4. Вовканыч С.И., Калитич Г.И. Управление наукой в производственном объединении. — К.: Наукова думка, 1980. — 243 с. 5. Злобіна О., Тихонович В. Традиціоналізм та іннова- ція в українському вимірі. // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. — 2006. — № 4. — С. 69–93. 6. Вовканич С., Риндзак О. Активізація наукової діяль- ності молоді в системі інноваційного розвитку. — Львів: ІРД НАН України, 2006 . — 184 с. 7. Бессалова Т.В. Роль высшего образования в фор- мировании общества, основанного на знаниях // Наука та наукознавство. — 2006. — №2. — С. 69– 75. 8. Вовканич С. Соціогуманістичний контекст науко- місткої економіки інноваційного суспільства // Економіка України. — 2005. — № 2 — С. 53–58, № 3. —C. 42—48. 9. Економіка знань та її перспективи для України: Наук. доп. / Ю.М. Бажал, В.П. Александрова, М.С. Данько та ін.; Ред. В.М. Геєць; НАН України. Ін-т економіки та прогнозування. — К., 2005. — 168 с. 10. Україна у вимірі економіки знань / Ю.М. Бажал, В.П. Александрова та ін.; Ред. В.М. Геєць; НАН України. Ін-т економіки та прогнозування. — К.: Основи, 2006. — 592 с. С. Вовканич, Н. Андрусишин, О. Риндзак ІННОВАТОРИ СУСПІЛЬСТВА ЗНАНЬ Ціннісно-мотиваційний вектор підготовки знаннєвого працівника в контексті інтенсифікації інноваційного розвитку Р е з ю м е У статті розглянуто об’єктивні та суб’єктивні чинники, які впливають на формування ціннісно-мо тиваційного вектора підготовки знаннєвого працівника. Узагаль- нено результати міжнародного со ціо логічного дослі- дження і експертного опитування щодо сприйняття респондентами новацій, оцінення ними якості набутих знань і мотивації творчої праці в Україні. Ключові слова: інновації, інтелектуальна еліта, еконо- міка знань, людський капітал. S. Vovkanych, N. Andrusyshyn, O. Ryndzak INNOVATORS OF KNOWLEDGE SOCIETY Value and motivation vector of knowledgeable employee training in the light of innovation development intensification S u m m a r y In this article objective and subjective factors that af- fect formation of value and motivation vector of knowl- edgeable employee training are reviewed. The results of international sociological studies and expert survey re- garding innovation promotion, respondents evaluation of the quality of the acquired knowledge and motivation of creative activity in Ukraine are summarized. Keywords: innovations, intellectual elite, knowledge economy, human capital.

Інноватори суспільства знань (Ціннісно-мотиваційний вектор підготовки знаннєвого працівника в контексті інтенсифікації інноваційного розвитку)

Institution

Ähnliche Einträge