Стратегія розвитку України. До програми діяльності Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань майбутнього (Проект)

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2005
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2005
Теми:	Загальні питання сучасної науково-технічної та інноваційної політики Дискусійна трибуна
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/2667
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Стратегія розвитку України. До програми діяльності Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань майбутнього (Проект) // Наука та інновації. — 2005. — Т. 1, № 3. — С. 4-18. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-2667
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-26672017-02-18T21:12:29Z Стратегія розвитку України. До програми діяльності Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань майбутнього (Проект) Загальні питання сучасної науково-технічної та інноваційної політики Дискусійна трибуна 2005 Article Стратегія розвитку України. До програми діяльності Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань майбутнього (Проект) // Наука та інновації. — 2005. — Т. 1, № 3. — С. 4-18. — укр. 1815-2066 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/2667 uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Загальні питання сучасної науково-технічної та інноваційної політики Дискусійна трибуна Загальні питання сучасної науково-технічної та інноваційної політики Дискусійна трибуна
spellingShingle	Загальні питання сучасної науково-технічної та інноваційної політики Дискусійна трибуна Загальні питання сучасної науково-технічної та інноваційної політики Дискусійна трибуна Стратегія розвитку України. До програми діяльності Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань майбутнього (Проект)
format	Article
title	Стратегія розвитку України. До програми діяльності Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань майбутнього (Проект)
title_short	Стратегія розвитку України. До програми діяльності Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань майбутнього (Проект)
title_full	Стратегія розвитку України. До програми діяльності Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань майбутнього (Проект)
title_fullStr	Стратегія розвитку України. До програми діяльності Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань майбутнього (Проект)
title_full_unstemmed	Стратегія розвитку України. До програми діяльності Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань майбутнього (Проект)
title_sort	стратегія розвитку україни. до програми діяльності тимчасової спеціальної комісії верховної ради україни з питань майбутнього (проект)
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate	2005
topic_facet	Загальні питання сучасної науково-технічної та інноваційної політики Дискусійна трибуна
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/2667
citation_txt	Стратегія розвитку України. До програми діяльності Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань майбутнього (Проект) // Наука та інновації. — 2005. — Т. 1, № 3. — С. 4-18. — укр.
first_indexed	2025-07-02T05:51:26Z
last_indexed	2025-07-02T05:51:26Z
_version_	1836513217007845376
fulltext	1 Запропонований членами Тимчасової спеціальної комісїї ВРУ з питань майбутнього та складений на підставі ма� теріалів круглих столів з питань інноваційної політики. 4 Загальні питання сучасної науково�технічної та інноваційної політики © НАУКА ТА ІННОВАЦІЇ. 2005 І. Рушієм суспільного життя в Україні є її на� селення. Згідно Конституції України люди� на, її життя і здоров'я визнаються найвищою соціальною цінністю. У зв'язку з цим основ� ним завданням усіх ланок організації сус� пільства є мета, що формулюється так: Краща якість життя для кожного тепер і для поколінь, що приходять ІІ. Основні критерії, за якими досягати� меться мета: – Розвиток людського капіталу України. – Ефективна захищеність природного дов� кілля. Бережливе, раціональне і якісне використання природних ресурсів. – Високі і стійкі рівні зростання економі� ки. – Розбудова суспільства знань. – Прогнозоване, надійне та достатнє енер� гозабезпечення країни. – Входження у європейське суспільство та членство України в ЄС. Провідні принципи, якими слід керува� тися при розробці напрямів: 1. Найвищим пріоритетом є покращення якості життя людей. 2. Неухильне дотримання екологічних об� межень та екологічної безпеки людини. 3. Інтегрований підхід до прийняття рі� шень, прийняття збалансованих рішень з урахуванням наслідків їх дії на розвиток суспільства та довкілля. 4. Забезпечення прозорості, доступності та гласності. 5. Дотримання принципу економічної ефек� тивності. 1. РОЗВИТОК ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ УКРАЇНИ Основним багатством держави, її головним стратегічним ресурсом, здатним забезпечити політичне, економічне і духовне зростання, є людський капітал. Його інтелектуальні, під� приємницькі, виробничі здібності, спромож� Проект1 Стратегія розвитку України До програми діяльності Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань майбутнього Нація та заселена нею територія становлять екологічно врівноважену систему, стійкість якої сформована взаємним співіснуванням на протязі тисячоліть. Україна є результатом державного самовизначення української нації. Основним завданням України є досягнення такої політичної організації і такого життєвого рівня населення, що відповідають стандартам ЄС. Сталий розвиток є глобальним процесом. Україна у тісній співпраці з Світовою спільнотою прямує до сталого розвитку. Наука та інновації.2005.Т 1.№ 3.С. 4–18. 5НАУКА ТА ІННОВАЦІЇ. № 3, 2005 Дискусійна трибуна ність створювати і накопичувати знання, впроваджувати їх у виробництво товарів та послуг, розробляти унікальні технології, ви� находити нові види енергії, матеріалів, ін� формації тощо, є рушієм науково�технічного прогресу та інноваційної перебудови ук� раїнської економіки. Інвестиції в людський капітал, в інте� лект, в здоров'я нації, в освіту і науку, ство� рення умов нормальної життєдіяльності всіх і кожного є передумовою не тільки покра� щення якості життя народу, а й досягнення випереджального розвитку країни, її соціаль� ної та політичної стабільності. Основні завдання: – підвищення рівня життя населення; більше добрих і добре оплачуваних робо� чих місць; сприяння малому та середньо� му бізнесу; подолання як бідності, так і соціальної винятковості, основаної на не� справедливому збагаченні; розвиток се� реднього класу; – поліпшення стану здоров'я та освітнього рівня нації; – національне об'єднання українського сус� пільства. Показники розвитку людського капіталу: 1. Демографічні процеси. 2. Рівень життя населення. 3. Зайнятість. 4. Система охорони здоров'я. 5. Доступність якісної освіти. 6. Житлова політика. 7. Культура та відпочинок. 8. Розвиток патріотизму нації. 1. Демографічні процеси – Загальна чисельність населення. Розпо� діл населення за віком. – Рівень народжуваності і смертності. – Міграція населення, в тому числі працез� датного віку, динаміка виїзду в інші країни. – Середня тривалість життя. 2. Рівень життя населення – Доходи і витрати населення: обсяги і структура. – Соціальні пільги і їх забезпеченість. – Заощадження, вклади населення в ко� мерційних банках. – Шкала середньомісячної заробітної пла� ти за видами економічної діяльності, різ� ниця між найвищою та найменшою заро� бітною платою. – Мінімальний і середній розмір трудової пенсії за віком. – Економічна структура суспільства в Ук� раїні (густина населення за накопиченим капіталом). – Залежність попиту населення від доходів. – Питома вага населення, яке має ознаки середнього класу. 3. Зайнятість – Динаміка кількості підприємств і ор� ганізацій за галузями економіки (за но� менклатурою національних рахунків), кількістю робочих місць, середньою зар� платою. – Розвиток малого бізнесу (кількість ма� лих підприємств за галузями економіки, кількістю робочих місць, середньою зар� платою). – Чисельність і вікова структура економіч� но активного населення. – Рівень зайнятості різних вікових груп за видами економічної діяльності. – Попит на робочу силу в залежності від кваліфікації. – Рівень зайнятості молоді. 4. Здоров'я нації – Кількість лікарняних закладів і медично� го персоналу на душу населення. – Захворюваність за типами хвороб та за регіонами. 6 Загальні питання сучасної науково�технічної та інноваційної політики НАУКА ТА ІННОВАЦІЇ. № 3, 2005 – Поширення ВІЛ/СНІДу та активного туберкульозу. – Рівень дитячої смертності та смертності жінок дітородного періоду. – Рівень бюджетного фінансування медич� них закладів, середня зарплата лікарів і медперсоналу. – Забезпеченість медикаментами і їх доступ� ність. – Кількість населення, що користується послугами медичного страхування – Стан лабораторного обладнання лікарня� них закладів. 5. Освіта – Рівень охоплення дошкільною, серед� ньою і вищою освітою. – Наповненість закладів освіти. – Створення сільських шкільних округів і базових шкіл як центрів навчання, інфор� маційного обслуговування і маркетингу. – Забезпеченість учбовими засобами за� кладів освіти. – Забезпеченість учбових закладів підруч� никами, сучасним обладнанням, комп'ю� терами в розрахунку на одного учня (сту� дента). – Кількість працездатного населення, що проходить перекваліфікацію, післядип� ломне стажування, підвищення кваліфі� кації, володіння англійською мовою та комп'ютером. – Фінансування учбових закладів, середня зарплата вчителів і викладачів вищої школи. – Наукова спроможність вищої освіти Ук� раїни (відношення числа цитувань у всіх статтях до ВВП галузі; число цитувань на одного жителя). 6. Житлові умови – Забезпеченість населення житлом. – Квартирні черги. – Інвестиції в житлове будівництво. – Житлове кредитування, зокрема моло� дих сімей. – Введення в експлуатацію житлових бу� динків. – Благоустрій житла і населених пунктів. 7. Культура та відпочинок – Забезпеченість населення закладами культури та відпочинку. – Обсяги телерадіомовлення. – Випуск книжок, журналів і газет, зокрема українською мовою. – Спорт в Україні (розвиток спортивних товариств, підтримка розвитку спорту у закладах освіти, підготовка олімпійсько� го резерву України.) – Кількість населення, що подорожує все� редині держави. 8. Розвиток українського державного патріотизму – Розвиток організацій патріотичного вихо� вання різних вікових груп населення. – Поширення української мови у всіх сфе� рах суспільства. – Формування української політичної нації. – Наявність освітніх програм з розвитку патріотизму, в т. ч. на радіо, телебаченні. – Відвідання населенням, в т. ч. молоддю, місць, що мають історичне та культурне значення, музеїв. 2. БЕРЕЖЛИВЕ, РАЦІОНАЛЬНЕ І ЯКІСНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ. ЕФЕКТИВНА ЗАХИЩЕНІСТЬ ПРИРОДНОГО ДОВКІЛЛЯ 2а. Бережливе, раціональне і якісне використання природних ресурсів Україні необхідна перманентна і раціональ; на самозабезпеченість життєвих процесів 7НАУКА ТА ІННОВАЦІЇ. № 3, 2005 Дискусійна трибуна за умови відкритості держави до зовнішньо; го світу. Україна володіє у великій кількості певними природними ресурсами. Постійне інноваційне виробництво продуктів повної переробки наявної природної сировини має сприяти забезпеченню як внутрішніх потреб, так і довготривалого конкурентоспроможно� го утримання товарних позицій на внутріш� ньому та зовнішньому ринках. Україні притаманний розвиток таких на� прямів, що випливають з наявних природних ресурсів: 1. Індустрія металів. 2. Індустрія кольорового каміння. 3. Сільськогосподарська індустрія. 4. Транспортна система. Наповненість напрямів 1. Індустрія металів включає: – добування і збагачення руд металів; – металургію; – машинобудування; – приладобудування. 2. Індустрія кольорового каміння включає: – розробку необмежених запасів покладів гранітів, інших видів кольорового камін� ня; – виробництво лицювальних і оздоблю� вальних матеріалів; – добування блоків, виробництво щебеню; – будівництво доріг, будинків; – будівельні послуги; – виробництво машин і механізмів для до� бування і обробки. 3. Сільськогосподарська індустрія Дві третини сільськогосподарських угідь Ук� раїни становлять високоврожайні землі. Се� редній природній врожай (урожай, що одержу� ється без внесення добрив з використанням мі� німальної кількості пестицидів) в Україні ста� новить 25 ц/га при собівартості 38 $ за тонну. При раціональному веденні сільського господарювання урожайність земель може постійно відновлюватися. Україна розвиває: – рентабельне сільське господарство, про� дукцію зерна, овочів, фруктів, технічної сировини; – рентабельний лісопромисловий комплекс; – харчову і легку промисловість; – відновлювальну енергетику шляхом пе� реробки сільськогосподарської сировини та відходів с/г; – хімічний синтез і виробництво хімічних добрив; – сільськогосподарське машинобудування. Забезпечується сталий розвиток АПК та вдосконалення земельних відносин. 4. Транспортна система України – Якісний і надійний транспорт російсь� ких, середньоазіатських і, в майбутньому, іракських енергоносіїв в Європу – одне з основних завдань українських служб на найближчі п'ятдесят років. – Виготовлення труб, компресорних стан� цій, іншого обладнання для трубопровід� ного транспорту. – Будівництво трубопровідних систем. Ек� спорт послуг. Розвиток нафтохімії. – Модернізація залізничних перевезень. Приватизація місцевих перевезень. – Дороги України. Транспортні коридори. Розвиток інфраструктури доріг. Розви� ток доріг місцевого значення. – Модернізація і розвиток транспортного машинобудування. Будівництво локомо� тивів, вагонів, авіа� і ракетобудування, суднобудування, автомобілебудування, тракторобудування. – Машини і матеріали для будівництва до� ріг. – Енергоощадність. Зниження викорис� тання автомобільного транспорту за ра� хунок електронних засобів комунікацій, 8 Загальні питання сучасної науково�технічної та інноваційної політики НАУКА ТА ІННОВАЦІЇ. № 3, 2005 Інтернету. Розвиток велосипедних та інших паливоощадних засобів паса� жирського транспорту. – Розвиток електронних систем зв'язку. Основні завдання – Забезпечення інформаційно�комуніка� ційними системами, кожної з приведених галузей. – Моніторинг виконання пріоритетних програм розвитку кожної із галузей. – Сприяння випуску продукції за діючими на даний час стандартами ЄС. – Сприяння формуванню конкурентного середовища. – Розвиток реклами українських товарів. – Законодавче сприяння стабільному рин� ку. – Модернізація на найсучаснішому світо� вому рівні наукових лабораторій і освіт� ніх центрів галузевих технологій маши� нобудування та приладобудування. – Кожна галузь створює відповідні венчур� ні фонди для фінансування інновацій, трансферу технологій. Сумарні витрати на наукові розробки сягають до 3 % ВВП галузі. Створюється система інновацій� них центрів. Показники виконання основних завдань – Відповідність усієї номенклатури про� дукції галузей стандартам ЄС. – Об'єми продукції. – Номенклатура і об'єми продукції, що від� повідає стандартам ЄС. – Внутрішній ринок продукції. – Зовнішній ринок. – Внутрішній ринок продукції, що відпові� дає стандартам ЄС. – Зовнішній ринок продукції, що відпові� дає стандартам ЄС. – ВВП галузей та його складові. – Фінансовий стан кожної з галузей. – Паритети цін. – Інноваційні нововведення. – Модернізація основного капіталу галузей. – Розвиток інноваційної діяльності, техно� парки. – Вичерпування сировини. – Енергомісткість продукції галузей. – Матеріаломісткість продукції. – Інформаційне забезпечення. 2б. Ефективна захищеність природного довкілля Охорона довкілля та раціональне використан; ня природних ресурсів є невід'ємною части; ною процесу суспільного розвитку держави, здоров'я та добробуту українського народу. В питаннях захисту природи в Україні існують дві глобальні довготривалі пробле; ми, пов'язані з катастрофою на Чорнобиль; ській АЕС і з існуванням дамб водосховищ, споруджених вздовж течії Дніпра. Обидва небезпечні об'єкти дістались Україні у "спа� док" після розпаду СРСР. Існування обох об'єктів є смертельно небезпечне як для насе� лення України, так і для світової спільноти: Чорнобиль: перетворення, під впливом тривалого інтенсивного радіоактивного ви� промінювання, твердих паливовмісних мас всередині Укриття у зібрані форми, що скла� даються з пилу мікрочастинок, їх можливий розпад, розпилення при найменшому дотику назовні та довготривале зависання в атмо� сфері; руйнування паливовмісних мас вна� слідок взаємодії з водою; вкрай небезпечна дія високозарядних іонів на воду і на живі ор� ганізми. Водосховища: довготривале просочу� вання води крізь тіла водозапірних дамб при� зводить до підйому рівня ґрунтових вод на великих територіях та може призвести до од� номоментного сходження величезних мас вод і знищення великих територій басейну Чорного моря. Ставити до відома світову спільноту, що обидві проблеми не є лише внутрішніми про; 9НАУКА ТА ІННОВАЦІЇ. № 3, 2005 Дискусійна трибуна блемами України, а є проблемами усієї світо; вої спільноти. У їх вирішенні Україна потре; буватиме постійної зовнішньої допомоги. Основні завдання: – загальне покращення стану навколиш� нього природного середовища; безпека життєдіяльності; – гармонізація екологічних стандартів зі стандартами ЄС; – розвиток системи екологічного контро� лю та моніторингу; формування націо� нальної екологічної мережі; обов'язкове врахування вимог екологічної безпеки при розробці соціально�економічних пла� нів розвитку; – перегляд системи зборів за використання природних ресурсів та штрафів за за� бруднення навколишнього природного середовища, удосконалення їх системи за принципом "забруднювач платить"; – виконання Загальнодержавної програми поводження з токсичними відходами, здійснення заходів із підвищення рівня знешкодження та утилізації токсичних відходів, в тому числі заборонених до ви� користання пестицидів. – Економічне стимулювання зниження кількості відходів: – ТЕС, ТЕЦ і АЕС; – підприємств добувної промисловості; – підприємств металургійної промисло� вості; – підприємств хімічної промисловості; – підприємств сільського господарства; – підприємств комунального господарства. – виконання заходів Національної програ� ми мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи; – ведення постійного моніторингу стану дамб водосховищ, споруджених вздовж течії Дніпра; – створення та впровадження програм для роздільного сортування побутового сміт� тя, впровадження тендерних відносин при збиранні, переробці та за захоро� ненні побутових відходів, сприяння впро� вадженню сміттєспалюваних заводів; – визначення та впровадження систем "життєвого циклу продукції" з метою від� новлення природного середовища, зве� дення до мінімуму об'ємів і динаміки на� копичення безнадійних до використання відходів, впровадження нових "зелених" технологій. Показники природокористування та техногенного навантаження на довкілля: 1. Стан земельних ресурсів та їх охорона. 2. Охорона та використання водних ресур� сів. 3. Охорона та використання біоресурсів. 4. Якість повітря та переробка шкідливих відходів. 5. Використання мінерально�сировинної бази та вторинної сировини. Індикатори природокористування та стану довкілля: 1. Земельні ресурси – розораність земель; – забрудненість земель радіонуклідами; – природна урожайність сільськогоспо� дарських угідь; – рекультивація земель; – рівень еродованих, солонцюватих, забо� лочених, засолених та забруднених шкід� ливими речовинами ґрунтів. 2. Водні ресурси – якість та забезпеченість населення пит� ною водою; – частка річок та водойм, що мають воду задовільної якості; – рівень очищення забруднених зворотних вод; – споживання води у виробничих цілях; 10 Загальні питання сучасної науково�технічної та інноваційної політики НАУКА ТА ІННОВАЦІЇ. № 3, 2005 – рівень використання підземних вод. 3. Біоресурси, в т. ч. лісові ресурси – частка природно�заповідних території та об'єктів; – лісистість території; – розвиток популяцій диких тварин; – співвідношення між запасом фактичних та нормальних лісостанів; – продуктивність лісонасаджень (вихід лі� соматеріалів круглих в обсягах заготівлі); – розвиток популяції водоплавних птахів; – динаміка лісовідновлення. 4. Якість повітря та переробка шкідливих відходів – викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря у розрахунку на одиницю площі; – кількість днів, коли забруднення повітря в містах перевищує безпечні рівні; – частка уловлених та знешкоджених шкідливих речовин у загальному обсязі утвореного забруднення; – частка утилізованих шкідливих речовин у загальному обсязі уловлених та знеш� коджених; – темпи утворення та накопичення про� мислових токсичних відходів; – інтенсивність руху, викиди шкідливих речовин від автотранспорту на одиницю площі; – частка використаних та знешкоджених речовин у загальному обсязі утворених токсичних відходів. 5. Використання мінерально>сировинної бази, використання вторинної сировини – матеріаломісткість виробництва; – енергомісткість виробництва; – частка збагаченої сировини в загальних об'ємах видобутку; – втрати сировини при видобутку; – використання новітніх технологій в ви� добувних галузях; – частка мінерально�сировинної продукції, що перероблюється в країні, в загальних обсягах видобутку (зокрема каменеса� моцвітної сировини та декоративно�об� лицювального каменю); – рівень використання вторинної сирови� ни в обсягах знов утвореної. 3. ВИСОКІ І СТІЙКІ РІВНІ ЗРОСТАННЯ ЕКОНОМІКИ Виробнича стратегія, заснована лише на пе� реробці національної сировини, може під впливом кон'юнктури світового ринку зро� бити Україну сировинним придатком техно� логічно випереджуючих держав. Запаси си� ровини вичерпуються. Україна ставатиме економічно і політично залежною від розви� нутих держав. На даний час Україна перебу� ває у 3�му технологічному укладі, ЄС і США – у 5�му, і ніхто і ніщо не стоїть на місці. Інтеграція України у високотехнологічне європейське та світове конкурентне середо� вище не на правах сировинного придатку, а як рівноправного партнера, можлива лише за умови інноваційної моделі розвитку еконо� міки. Нехтування інноваційною складовою виробництва веде до екстенсивного шляху розвитку і має наслідком вичерпання при; родних ресурсів. В умовах зростання ВВП інноваційна модель економічного розвитку відрізняєть� ся від споживчої моделі постійним збільшен; ням інвестицій у основний капітал і зростаю� чою конкурентоспроможністю. Інвестиції і трудові ресурси є основними факторами за� безпечення економічного зростання в Украї� ні. Важливим чинником інноваційного роз� витку країни є як формування внутрішнього ринку високих технологій, так і трансфер технологій, створення ринку інтелектуаль; ної власності. Усі наведені фактори означають розбу; 11НАУКА ТА ІННОВАЦІЇ. № 3, 2005 Дискусійна трибуна дову суспільства знань, невід'ємними скла� довими якого являються науково;технічний потенціал і сучасна динамічна інформаційна інфраструктура. Інноваційний характер розвитку еконо� міки вимагає значного стартового капіталу. На сьогодні фінансування інвестицій здійс� нюється переважно за рахунок власних кош; тів підприємств. Існуюча податкова і фінан� сово�бюджетна системи не сприяють інвес� тиційним та інноваційним процесам в країні. Основні завдання: – Розбудова економіки за інноваційною моделлю. – Розвиток Стратегії технологічних прори� вів. Індикатори зростання економіки: – Розбудова економіки за інноваційною моделлю. – ВВП України і галузей виробництва. Темпи зростання валового внутрішнього продукту. ВВП і валова додана вартість на душу населення. Порівняльний аналіз з країнами ЄС. – Проміжне споживання галузей і його ча� стка у випуску продукції, само витрати галузей. – Аналіз матриць "витрати�випуск" в цінах споживачів. – Рівень інфляції. – Рентабельність підприємств. – Структура оборотних коштів. – Кількість підприємств, що впроваджува� ли інновації; доля інноваційної продукції в обсягах випуску. – Кількість освоєних нових видів техніки, нових технологічних процесів. – Комплексна законодавча підтримка ін� новаційної діяльності. – Кількість виданих патентів та ліцензій. – Кількість застрахованих інноваційних ризиків. – Інноваційна інфраструктура, яка вклю� чає: інформаційні центри, мережу іннова� ційних центрів розвитку трансферу тех� нологій, технопарки, інноваційні бізнес� інкубатори, інжинірингові та консалтин� гові підприємства, підрозділи маркетингу і технологічного аудиту, освітні установи. – Кількість регіональних інноваційних компаній із залученням місцевих та цен� тральних наукових і проектних установ, навчальних закладів, окремих учених і потенційних місцевих інвесторів. – Спеціалізовані інноваційні компанії мі� ністерств та відомств. – Кількість транснаціональних вертикаль� но�інтегрованих (промислово�фінансові групи) та горизонтально�інтегрованих структур (промислові кластери). – Кількість нових робочих місць створених технопарками і виконанням інновацій� них проектів. Індикатори активізації фінансування і кредитування інноваційних проектів – Фінансове становище України і галузей виробництва та сфери послуг. – Банківські кредити та активність. – Рівень зростання інвестицій; обсяги і структура інвестицій. – Показники механізму часткової бюджет� ної компенсації відсотків, які сплачують� ся підприємствами банкам за кредити під інноваційні проекти. – Показники концентрації ресурсів у про� відних банках для кредитування вагомих інвестиційних проектів. – Показники пільгового рефінансування НБУ кредитів комерційних банків, нада� них під інноваційні проекти, під закупів� лю нових технологій. – Об'єми коштів технопарків, спрямованих на капіталовкладення з метою випуску інно� ваційної конкурентоспроможної продукції. – Показники оптимізації потоку амортиза� 12 Загальні питання сучасної науково�технічної та інноваційної політики НАУКА ТА ІННОВАЦІЇ. № 3, 2005 ційних відрахувань, що реінвестуються у власну виробничу базу, надання дозволу прискореної амортизації основних фон� дів підприємств. – Показники створення фондів розвитку. – Створення венчурних фондів, лізинго� вих, страхових компаній, діяльність яких спрямовуватиметься на ефективне впро� вадження досягнень прикладних наук в українське виробництво. – Показники розвитку ринку цінних папе� рів як джерела залучення і перерозподілу інвестиційних ресурсів. – Удосконалення механізмів банківського кредитування під заставу. – Використання профіциту бюджету на модернізацію виробництва, (а не на спо� живання). – Об'єми коштів від приватизації, що спря� мовуються на інноваційну діяльність та модернізацію виробництва на конкур� сній основі і з врахуванням терміну само� окупності проектів. – Аналіз даних, що стосуються легалізації тіньових доходів і повернення капіталів українських громадян з офшорних зон на Україну. – Розвиток стратегії технологічних прори� вів. 4. РОЗБУДОВА СУСПІЛЬСТВА ЗНАНЬ Україна володіє високим науково�техніч� ним потенціалом. Його можливості викори� стовуються недостатньо та неоднаково за різними видами наук і технічних напрям� ків. Велика кількість наукових розробок пе� редано за кордон. Це відбувалося різними шляхами: шляхом одержання українськими авторами грантів від іноземних наукових фондів, продажем патентів, шляхом особис� тих контактів українських науковців з іно� земними колегами. Всередині держави впроваджується не� значне число наукових розробок. Є декілька причин цього: недостатня лабораторна і ви� робнича база наукових інститутів і підпри� ємств, дуже низька заробітна плата науков� ців, низький рівень технологій на підприєм� ствах, низька технологічна культура інжене� рів тощо. Основні завдання: 1. Розвиток інформаційного простору Ук� раїни. 2. Підтримування високого рівня фунда� ментальної науки України. 3. Визначення науково�технологічних пріо� ритетів. Модернізація бази наукових до� сліджень. Можливість технологічних проривів. (3а. Визначення та постійне оновлення критичних технологій для підтримки функціонування та забезпе� чення розвитку виробничих галузей, по� даних в розділі 2). 4. Активізація інвестиційних процесів, роз� виток різних форм фінансування і креди� тування інноваційних проектів. Індикатори розбудови економіки знань: 1. Розвиток інформаційного простору України: – розвиток безкоштовної початкової освіти в галузі інформаційного суспільства; – показники формування єдиного інфор� маційного простору України (номенкла� тура доступних інформаційних ресурсів, інформаційних послуг); – розвиток пунктів загального інформацій� ного доступу з метою забезпечення про� зорості відносин громадськості і держави; – розвиток загальнодержавних інформа� ційних мереж; – показники розвитку електронної торгівлі; – дані про розвиток електронного уряду� вання; 13НАУКА ТА ІННОВАЦІЇ. № 3, 2005 Дискусійна трибуна – складові індексу конкурентоспроможно� сті України; – показники ефективності механізмів бюд� жетного та децентралізованого фінансу� вання інноваційної діяльності; – гармонізація інформаційного законодав� ства України з законодавством ЄС; – еміграція інформаційного капіталу з Ук� раїни. 2. Підтримування високого рівня фундаментальної науки України: – кількість наукових установ НАНУ, галу� зевих академій, вищих навчальних за� кладів за галузями знань і технологій. Кількість зайнятих в них працівників (в т. ч. докторів наук, кандидатів наук); – кількість наукових праць по галузях на� ук. Кількість наукових праць на одного працюючого, на одного мешканця; – питома вага індексів цитування наукових робіт, надрукованих в Україні; – питома вага (на одного мешканця) ін� дексів цитування наукових робіт, надру� кованих в закордонних наукових журна� лах; – виділення найбільш перспективних на� укових напрямків; – розвиток діяльності та фінансування Фонду фундаментальних досліджень. 3. Визначення науково>технологічних пріоритетів. Модернізація бази наукових досліджень. Можливість технологічних проривів. (3а. Визначення та постійне оновлення критичних технологій для підтримки функціонування та забезпечення розвитку виробничих галузей, поданих в розділі 2): – кількість модернізованих лабораторій, сума інвестицій (з державного бюджету, за кошти організацій, іноземні інвес� тиції) (зокрема для 3а); – кошти, виділені на модернізацію лабора� торної бази найбільш перспективних на� укових досліджень (зокрема для 3а); – наслідки модернізації лабораторних баз наукових досліджень (зокрема для 3а); – кількість запатентованих винаходів. Пи� тома вага кількості запатентованих вина� ходів на одного працюючого мешканця (зокрема для 3а); – кількість наукових робіт, проданих за кор� дон за галузями наук (зокрема для 3а); – кількість наукових розробок, впровадже� них у виробництво (зокрема для 3а). 4. Активізація інвестиційних процесів, розвиток різних форм фінансування і кредитування інноваційних проектів: – винагорода наукових співробітників; – інвестиції в науку (бюджетні, з вироб� ництва, закордонні); – кількість довгострокових кредитів, спря� мованих на впровадження наукових роз� робок; – кількість фондів розвитку, створених мі� ністерствами та приватними установа� ми; – кількість венчурних фондів, лізингових і страхових компаній та об'єм здійсненого ними фінансування інноваційних впро� ваджень; – об'єм податкових пільг, використаний на інвестування інноваційної діяльності. 5. ПРОГНОЗОВАНЕ, НАДІЙНЕ ТА ДОСТАТНЄ ЕНЕРГОЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УКРАЇНИ На найближчі 30 років енергозабезпечення України буде пов'язане з використанням вуг� леводів як головного джерела енергії. Важли� вого значення набуває відповідальність Ук� раїни за стан системи газо� і нафтопроводів, що транспортують російські і близькосхідні енергоносії до Європи. Енергозабезпечення власними джерела� 14 Загальні питання сучасної науково�технічної та інноваційної політики НАУКА ТА ІННОВАЦІЇ. № 3, 2005 ми енергії покриватиме третину енергопо� треб держави. Проблемою для довготривалого вирі� шення є стан вугільної галузі в цілому і спо� соби добування вугілля з малопотужних кру� тосхильних вугільних пластів Донецького басейну. Перспективним стає: – використання нетрадиційних, особливо відновлювальних, джерел енергії, як то розвиток технологій вирощування ріпа� ку та переробки на пальне ріпакової олії; – розвиток сучасної енергетики з викорис� танням торфу; – використання шахтного метану в енерге� тиці; – розвиток атомної енергетики на основі низько збагаченого природного урану; – розвиток енергетики, пов'язаної з вико� ристанням цирконію та інших твердих електролітів і створенням батарей палив� них комірок; – розвиток енергетики, заснованої на дії вітру та сонячного проміння; – визначальними стають заходи, спрямова� ні на енергоощадність. Основні завдання: 1. Вирішення організаційних, економічних і соціальних проблем, пов'язаних з поста� чанням енергоносіїв. 2. Оптимізація структури енергетичної си� стеми України. Індикатори енергозабезпечення: 1. Вирішення організаційних, економічних і соціальних проблем, пов'язаних з постачанням енергоносіїв Вугілля – Запаси вугілля. – Кількість зайнятих у вугільній галузі. – Об'єми добування (тонн/день, кілокало� рій/день). – Питомі об'єми добування на одного пра� цюючого. – Якість вугілля. Енергетичні характеристи� ки (кВтгод/тонна, кВтгод/кілокалорія). – Середня собівартість і ціна. – Відходи виробництва (кількість породи на 1 тонну вугілля, об'єми шахтних вод на 1 тонну вугілля). – Заробітна плата за видами зайнятості. – Точки беззбитковості шахт. – Інвестиції в галузь. – Бюджетні асигнування у вугільну галузь, їх розподіл і ефективність. – Платіжний баланс галузі. – Оснащення шахт вітчизняним та імпорт� ним обладнанням. – Соціально�економічні та екологічні про� блеми, пов'язані із закриттям шахт. Газ і нафта Нафтова і газова промисловість є основою па� ливно�енергетичного комплексу України і за� лишиться такою впродовж не менше двадця� ти п'яти, тридцяти років. Така ситуація мати� ме місце і в більшості країн Європи та світу. Пріоритетним ресурсом в Україні є газ, його частка в енергобалансі складає 41 %, нафти 19 %. Газ – Транспорт газу до Європи. Кількість і точність контрольних вимірювальних пунктів на кордонах України. – Втрати газу при транспортуванні. – Витрати енергії на транспортування газу. – Внутрішнє споживання газу. – Собівартість і ціна. – В0плив ціни газу на рентабельність голо� вних галузей виробництва України. – Рівень забезпечення газового господар� ства технікою і обладнанням власного виробництва. 15НАУКА ТА ІННОВАЦІЇ. № 3, 2005 Дискусійна трибуна – Рентабельність. – Внутрішні запаси газу і рівень їх добу� вання. – Інвестиції у газову промисловість. – Фінансовий стан галузі. Нафта – Собівартість і ціна транспорту нафти. – Використання вітчизняного обладнання. – Технологічний стан нафтопроводів. – Реалізація нафтопродуктів в державі. – Собівартість, ціна і рентабельність нафти. – Інвестиції в основний капітал. Уран – Об'єми добування і переробки уранової руди. – Експорт урану та економічна вигода від цього. – Імпорт ядерних касет. – Вартість вивезення відпрацьованого ядерного палива. – Сумарна собівартість 1 кВтгод енергії на ядерному паливі. – Шляхи вирішення проблеми ядерних відходів. Торф – Величина розвіданих запасів торфу та об'єми добування. – Енергетичні характеристики торфів в Україні (теплотворна здатність). – Використання торфу. ККД агрегатів на торфі (порівняльний аналіз). – Перспективи використання торфу. – Розвиток будівництва сучасних котлів для спалювання торфу. Гідроенергоресурси – Потенційні можливості станцій Дні� провського каскаду. – Використання енергії станцій Дніпровсь� кого каскаду. – Собівартість енергії Дніпровського каскаду. – Розвиток гідроелектростанцій на інших ріках України. Двооксид цирконію – Запаси. – Об'єми концентрату руди, собівартість і ціна. – Об'єми переробки. Собівартість і ціна кінцевого продукту, що випускається в Україні. – Виробництво цирконієвого концентрату. – Перспективи цирконієвої металургії. 2. Оптимізація структури енергетичної системи України Динаміка перебудови генеруючи потужнос� тей в напрямку забезпечення маневреності та підвищення економічності електроенерге� тичної системи (орієнтир – 50–55 % базисно� го електронавантаження, 30–35 % маневро� вого, 10–15 % пікового). Ознакою забезпечення електричною енергією є баланс потреби та пропозиції. Що стосується пропозиції електроенергії, то вона визначається за допомогою: – кількості енергії, що виробляється; – якості енергії та її відповідності міжна� родним стандартам (зокрема сталістю ча� стоти і напруги); – оптимізації і дотримання графіків еклек� тронавантаження; – приведенні до мінімуму витрат енергії при її транспортуванні (не більше 3 %); – запровадженням надійних і точних при� ладів вимірювання споживання енергії; – досягненням 100 % сплати за спожиту електроенергію; – дотриманням нормативів електроспожи� вання у виробництві, сфері послуг і до� машніх господарствах; – опрацюванням питання щодо можли� вості розвитку в Україні атомної енерге� тики на природному урані; 16 Загальні питання сучасної науково�технічної та інноваційної політики НАУКА ТА ІННОВАЦІЇ. № 3, 2005 – переглядом питання щодо доцільності створення українського "ядерного палив� ного циклу" (українська частина у дано� му проекті торкається лише цирконієвої частини у виробництві твелів і власного концентрату фториду урану, а збагачення урану відбуватиметься в Росії, США, Франції чи Англії. Своїми силами Ук� раїна вирішуватиме лише 45 % вартості твелів. Також потребують розгляду про� блеми: актуальності терміну готовності підприємства – 2012 рік (початок закін� чення терміну роботи усіх ядерних реак� торів України); маркетингу майбутньої продукції на ринку атомних касет поряд із продукцією США, Росії, Франції, Анг� лії і Китаю, і, у зв'язку з цим, рентабель� ності виробництва); – модернізацією систем, пов'язаних з ви� робництвом, передачею і споживанням електричної енергії; – створенням єдиного енергетичного "мос� ту" електроенергії ЄС–Україна–Росія. Показники динаміки використання нетрадиційних джерел електроенергії: – використання шахтного метану; – виробництва електроенергії в системі га� зопроводів і газопостачання: – перебудови функціонуючих газотурбінних агрегатів на парогазотурбінні агрегати; – використання енергії перепаду тиску природного газу на газорозподільних станціях, розташованих поблизу великих споживачів газу; будівництво енергетич� них модулів для виробництва електрое� нергії з використанням "детандер – гене� ратор" агрегатів; – поширення використання вітроенерге� тичних установок; – розробки та удосконалення технологій використання рослинних джерел паль� ного (використання ріпакової олії, спир� ту тощо); – розвитку малої гідроенергетики на при� токах Дніпра, Дністра, Дону і Південного Бугу; – розвитку систем колекторів сонячного променювання і сонячних батарей; – розвитку енергетичних систем, основаних на твердих електролітах, водневої енерге� тики, інших найновіших джерел енергії; – розвитку цирконієвої енергетики (ство� рення систем енергетичних комірок на основі двооксиду цирконію); – розвитку енергетичних систем, що вико� ристовують надпровідність. Споживання електроенергії: – Графік енергетичних навантажень. Опти� мізація типів генеруючих систем у графі� ку енергетичних навантажень. – Нормативи енергозатрат в народному господарстві. Графіки відхилень. Порів� няння з ЄС. – Ціна та собівартість електроенергії. – Системи обліку енергії. Облік спожитої енергії. Облік втрат. Прийняття за основу базової програми розвитку енергетики України, опрацьовану Інститутом загальної енергетики НАНУ та моніторинг впровадження цієї програми. 6. ВХОДЖЕННЯ У ЄВРОПЕЙСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО ТА ЧЛЕНСТВО УКРАЇНИ В ЄС В умовах світової глобалізації досягнути ви� сокого рівня життя населення неможливо без забезпечення інтеграційних процесів із світо� вою спільнотою. При тому інтеграційні зу� силля слід спрямовувати до більш доскона� лих соціальних і технологічних систем. Членство України в ЄС стає необхідною умо� вою для подальшого високого рівня розвитку держави та громадянського суспільства. Визначальним критерієм інтеграції Ук� 17НАУКА ТА ІННОВАЦІЇ. № 3, 2005 Дискусійна трибуна раїни в ЄС повинен стати принцип повної відповідності внутрішніх перетворень фун� даментальним основам розвитку ЄС, особли� во тим, що визначатимуть політико�правові основи української держави. Україна має максимально використову� вати можливості, закладені в "Європейській політиці сусідства"(ЄПС), а ЄПС розглядати як перехідний етап від партнерства до асоці� йованих відносин з перспективою членства. Протягом цього етапу має бути виконаний комплекс заходів (План дій), спрямованих на інтеграцію України в єдиний ринок ЄС. Досвід інтеграції в ЄС країн вказує, що менш розвинуті країни, ставши членами ЄС, розвиваються і модернізуються більш швид� ким темпом. Всередині ЄС відбувається про� цес вирівнювання. Характерним є приклад Ірландії, яка на момент приєднання до Євро� союзу належала до недорозвиненої периферії Європи і потребувала допомоги. На даний час вона перетворилася на країну, що має найвищу серед усіх держав – членів ЄС част� ку високотехнологічного виробництва. Отже, інтегрування економіки до структури ЄС здатне стимулювати прискорений темп роз� витку та економічної модернізації. З урахуванням того, що в 2004 році до ЄС приєдналася велика група країн, з якими Україна має добрі торгівельні стосунки, мож� на очікувати, що ЄС перетвориться для Ук� раїни на головне місце для збуту експортних товарів, потіснивши з цієї чільної позиції країни – члени СНД. Основні завдання: 1. Забезпечення поетапної реалізації стратегічної цілі вступу до ЄС – набуття Україною членства в СОТ; – підписання Угоди про асоціацію України до ЄС; – створення зони вільної торгівлі між Ук� раїною та ЄС; – створення Митного союзу між Україною та ЄС; – вступ до Економічного та монетарного союзу ЄС. 2. Інституційне забезпечення інтеграції до ЄС – створення Міністерства європейської інтеграції; – активізація роботи Центру європейсько� го та порівняльного права; – створення Національного Конвенту з європейської інтеграції, до участі в яко� му запросити неурядові організації, що працюють за відповідними напрямами. 3. Входження до спільного освітнього та наукового технологічного простору – підготовка окремого Плану дій Украї� на–ЄС у галузі науки і технологій; – підписання Болонської декларації з ви� щої освіти. Критерії вступу до ЄС: Перша група критеріїв (політичні): – забезпечення свободи парламентських, президентських виборів і виборів до міс� цевих органів лади; – створення та розширення діяльності де� мократичних інституцій, неурядових ор� ганізацій; – прийняття законодавства, що надійно за� хищає права меншин і створення відпо� відних установ; – посилення боротьби з організованою злочинністю та корупцією; – вирішення питань правового забезпечен� ня та посилення спроможності боротьби з відмиванням коштів; – створення надійно діючих інститутів у сфері юстиції і внутрішніх справ; – здійснення заходів з протидії дискри� мінації у всіх сферах суспільного життя; 18 Загальні питання сучасної науково�технічної та інноваційної політики НАУКА ТА ІННОВАЦІЇ. № 3, 2005 – гарантії незалежності судової влади, по� кращення функціонування судів; – захист особистих свобод. Друга група критеріїв (економічні): – макроекономічна стабільність; – здійснення адміністративної реформи та структурних реформ; – наявність ринкових інститутів; – лібералізація торговельного режиму; – відповідне правове забезпечення ринко� вих перетворень; – поліпшення умов конкуренції; – створення середовища, сприятливого для підприємницької діяльності; – створення сприятливого інвестиційного клімату; – підвищення кваліфікації робочої сили; – поліпшення структури та диверсифіка� ція експорту; – здійснення промислової політики, спря� мованої на зниження матеріало та енер� гомісткості продукції. Третя група індикаторів ("членські"): – визнання та включення до національного законодавства "спільного доробку" ЄС (asquis communanautaire), тобто сукуп� ності правових документів, напрацьова� них Співтовариством (договори, поста� нови, директиви та інші акти); – забезпечення дійового застосування asquis через відповідним чином пристосовані адміністративні та судові структури. Критерії конвергенції – це умови, вико� нання яких дає державам�членам право всту� пу до Економічного та монетарного союзу та які стосуються цінової стабільності, дефіци� ту бюджету, державного боргу, стабільності національної валюти та відсоткових ставок. – відношення державного дефіциту до ва� лового внутрішнього продукту не повин� но перевищувати 3 %; – відношення державного боргу до валово� го внутрішнього продукту не повинно пе� ревищувати 60 %; – достатній рівень стабільності цін та ста� лість середніх темпів інфляції протягом одного року до проведення такого дослі� дження. Причому, цей рівень не повинен перевищувати більш ніж на півтора від� соткових пункти три кращих показники рівня стабільності цін країн�членів; – довгострокова номінальна відсоткова ставка не повинна перевищувати більш ніж на два відсоткових пункти три кра� щих показники стабільності цін країн� членів; – протягом щонайменше двох років і без значного напруження з боку відповідної країни нормальне відхилення величини обмінного курсу не повинно виходити за граничні значення, передбачені механіз� мом обмінного курсу країн�членів. Крім того, критерії конвергенції повинні забезпечити збалансованість економічного розвитку в економічному та монетарному со� юзі та не допускати виникнення ані наймен� шого напруження між державами�членами. Тимчасова спеціальна комісія ВР України з питань майбутнього

Стратегія розвитку України. До програми діяльності Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань майбутнього (Проект)

Репозитарії

Схожі ресурси