Виступ учасника зборів

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2010
Автор: Кухар, В.П.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2010
Назва видання:Вісник НАН України
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/27398
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Виступ учасника зборів / В.П. Кухар // Вісн. НАН України. — 2010. — № 7. — С. 19-20. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-27398
record_format dspace
spelling irk-123456789-273982011-10-05T12:20:39Z Виступ учасника зборів Кухар, В.П. Виступи учасників зборів 2010 Article Виступ учасника зборів / В.П. Кухар // Вісн. НАН України. — 2010. — № 7. — С. 19-20. — укр. 0372-6436 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/27398 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Виступи учасників зборів
Виступи учасників зборів
spellingShingle Виступи учасників зборів
Виступи учасників зборів
Кухар, В.П.
Виступ учасника зборів
Вісник НАН України
format Article
author Кухар, В.П.
author_facet Кухар, В.П.
author_sort Кухар, В.П.
title Виступ учасника зборів
title_short Виступ учасника зборів
title_full Виступ учасника зборів
title_fullStr Виступ учасника зборів
title_full_unstemmed Виступ учасника зборів
title_sort виступ учасника зборів
publisher Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate 2010
topic_facet Виступи учасників зборів
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/27398
citation_txt Виступ учасника зборів / В.П. Кухар // Вісн. НАН України. — 2010. — № 7. — С. 19-20. — укр.
series Вісник НАН України
work_keys_str_mv AT kuharvp vistupučasnikazborív
first_indexed 2025-07-03T07:05:05Z
last_indexed 2025-07-03T07:05:05Z
_version_ 1836608447202721792
fulltext ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2010, № 7 19 ВИСТУПИ УЧАСНИКІВ ЗБОРІВ В.П. КУХАР, академік НАН України, директор Інституту біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України Всі ви добре пам’ятаєте публікацію Рим- ського клубу «Межі росту», де було ви- словлено засторогу про вичерпаність при- родних ресурсів для задоволення потреб людства. На початку нового століття ця загальна проблема була дещо затьмарена глобальними змінами клімату, зростанням концентрації діоксиду вуглецю та підви- щенням цін на нафту, але ця небезпека за- лишилася. За оцінками фахівців, промислова діяль- ність людини на шляху до кінцевої продук- ції призводить до утворення 25 кг відхо- дів на 1 кг кінцевого продукту. В світі ви- добувається до 300 млрд т сировини, не враховуючи воду. Якщо виходити з попе- редньої цифри — коефіцієнта її перероб- ки, то кількість відходів наближається до кількості видобутої сировини. Понад 90% усієї маси припадає на тверді відходи, гази та рідкі відходи становлять біля 7%. Суха статистика свідчить, що у світі щорічно на кожну людину видобувається 53 т сирови- ни, у процесі перетворення якої з допомо- гою води та енергетичних ресурсів на кін- цеву продукцію утворюється майже така ж кількість відходів. Якщо додати, що кінце- вий продукт не є вічним і теж з часом іде у відходи, то таким чином замикається весь життєвий цикл сировини. У Європейському Союзі порахували: для зростання ВВП на 3% щорічно необхідно за 25 років подвоїти використання природ- них ресурсів. Звичайно, цього досягти не- можливо, і тому було висунуто вимогу «де- матеріалізації» економіки. Вже Шоста Ев- ропейська Програма запропонувала на по- літичному рівні вжити відповідні заходи для забезпечення необхідного регулюван- ня щодо використання ресурсів та утво- рення відходів, визначивши як напрямки, так і методи та технології еко-ефективного виробництва з використанням сировини, енергії, води та ін. Ресурси визначені як не- подільна частка біологічного і мінерально- го оточення суспільства. Що ж ми маємо в Україні? Нещодавно я прочитав, що наша країна за природними ресурсами входить до числа світових бага- тіїв. Більше того, ми ще зберігаємо їх на майбутнє. Тільки за роки незалежності було подвоєно кількість промислових відходів, які накопичені на нашій землі, і їхній обсяг сягає 35 млрд т. Тобто один громадянин України, включаючи дітей, є володарем близько 750 т сировини, які займають понад 160 тис. га. Починаючи з 2000 року у нас щорічно утворюється понад 1–1,5 млрд т промислових відходів, а використовується лише 5–6%, тоді як у розвинених країнах рі- вень вторинного використання становить 60-80%. Понад 1000 полігонів зберігання відходів у нашій країні (це близько поло- вини всіх зареєстрованих) не відповідають сучасним екологічним нормативам. Таким чином, ми не тільки не використовуємо ра- ціонально своє багатство, а ще й забрудню- ємо природу. Так, за даними Міністерства житлового і комунального господарства в Україні у 2007 р. обсяг накопичення по- бутових відходів перевищив 3 млрд м3, і щорічно він збіль шується на 50 млн м3, 20 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2010, № 7 оскільки замість утилізації справа зводить- ся лише до відкритого зберігання цих за- лишків, що в європейських країнах заборо- нено. Ми не при діляємо належної уваги не- гативному впливу такого зберігання на по- вітря, воду та здоров’я людей. Прогресивний Закон України «Про від- ходи» від 1998 р. не виконується майже зо- всім. Ним передбачено обмежувати утво- рення відходів, стимулювати їх перероблен- ня, заохочувати підприємців запроваджу- вати комплексне використання сировини. Але положення закону, на жаль, не стали практикою життя. На сьогодні більш-менш налагоджено збір металевих і паперових відходів. Інші залишки майже не викорис- товують як вторинну сировину. Особливе занепокоєння викликає відсутність інфра- структури, що забезпечувала б дотримання стандартів поводження з токсичними від- ходами та їх знищення. Очевидно, що розумне комплексне вико- ристання відходів як сировини дає змогу розв’язати екологічні проблеми, повторно скористатися отриманою енергією, суттє- во зменшити матеріальні потоки та досяг- ти ресурсоефективності. Для цього ми ма- ємо задіяти власний і зарубіжний досвід та новітні технології. Я знаю про численні розробки академіч- них установ щодо ефективного викорис- тання відходів як сировини, які можуть бути плідно втілені при бажанні та стиму- люванні, передбаченому в згаданому зако- ні. Зокрема, цементна промисловість гото- ва застосувати органічні відходи як замін- ник частки палива. У нашому інституті розробляють тех- нології використання енергетичного по- тенціалу відходів птахофабрик, тваринних комплексів і мулових відкладень станцій очистки комунальних стічних вод. Гумо- технічні відходи шляхом піролізу можна перетворити на рідку нафтоподібну фрак- цію та використати утворені гази як енер- гетичну складову. Термопластичні відходи є джерелом одержання нижчих вуглевод- нів і олефінів методом піролізу, а також вони можуть бути ефективно використані як нові в’яжучі для виробництва компо- зиційних матеріалів. Реагентна обробка фільтрату полігону №5 Київського звали- ща ТПВ із використанням золошлакових відходів дала можливість створити комп- лексну технологію очищення фільтрату до норм скиду очищеної води у відкриті во- дойми та зв’язати забруднення у твердий практично водонерозчинний матеріал, яким можна замінити гравій. Зараз перевіряє ть- ся комплексна технологія очистки кому- нальних стічних вод з використанням ана- еробних реакторів, що дасть змогу одер- жувати біогаз і суттєво зменшити площі мулових площадок. Відходи, що утворюються в сільському господарстві, також мають стати важли- вою сировинною базою. Так, ми відпрацю- вали одержання фурфуролу з рослинних від ходів, а його похідна — фурфуроловий спирт виявилася перспективною антиза- дирною домішкою до моторних спиртових палив. Відходи виробництва олій — фос- фатиди були застосовані для створення по- верхнево активних речовин. Я пропоную НАН України підготувати для високопосадовців і широкого громад- ського загалу Національну доповідь зі ста- ну поводження з відходами з глибоким ана- лізом тенденцій і наслідків їх утворення та накопичення, навести найкращі приклади перероблення та використання вторинної сировини, запропонувати прогресивні тех- нології й інструменти втілення політики ресурсоефективності.