Політична антропологія як парадигма політико-філософської рефлексії
Зміст статті – це осмислення людини як центру політичного світу. Якщо говорити про соціокультурні підвалини цього процесу, то насамперед слід наголоси ти на ліберально-індивідуалістичних традиціях, витоки яких сягають часів первісного капіталізму, періоду ранніх буржу азних революцій, протестантсько...
Збережено в:
| Дата: | 2010 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Західний науковий центр НАН України і МОН України
2010
|
| Назва видання: | Соціогуманітарні проблеми людини |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/27417 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Політична антропологія як парадигма політико-філософської рефлексії / Ю. Левенець // Соціогуманітарні проблеми людини. — 2010. — № 4. — С. 129-142. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| Резюме: | Зміст статті – це осмислення людини як центру політичного світу. Якщо говорити про соціокультурні підвалини цього процесу, то насамперед слід наголоси ти на ліберально-індивідуалістичних традиціях, витоки яких сягають часів первісного капіталізму, періоду ранніх буржу азних революцій, протестантської етики. У центрі цих про цесів, попри їх зовні масові прояви, перебувала людська сво бода як вища цінність і норма нового стилю життя, нової істо ричної формації. Витоки рефлексивної антропології фахівці вбачають у творах тих мислителів, які намагалися осягнути реальність людського, зумовленою самою людиною, а не Богом, приро дою чи суспільством. Істотний внесок у розробку антропологічної проблематики зробили Сенека, Паскаль, Кант, Сковорода. У XX столітті цю традицію продовжили Шелер, Фуко, Бердяєв та ін. |
|---|