Науково-публіцистичний доробок та епістолярій Володимира Луціва в контексті досліджень мистецтва українського зарубіжжя
У статті проаналізовано науково-публіцистичну й епістолярну спадщину яскравого виконавця та активного громадського діяча культури українського зарубіжжя Володимира Луціва (Великобританія). Визначено кореспондентів і характер листів до В. Луціва, здійснено аналіз жанрів публіцистики митця та основних...
Gespeichert in:
| Datum: | 2010 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2010
|
| Schriftenreihe: | Студії мистецтвознавчі |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/27544 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Науково-публіцистичний доробок та епістолярій Володимира Луціва в контексті досліджень мистецтва українського зарубіжжя / В. Дутчак // Студії мистецтвознавчі. — К.: ІМФЕ НАН України, 2010. — № 1(29). — С. 88-93. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-27544 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-275442011-10-09T12:04:31Z Науково-публіцистичний доробок та епістолярій Володимира Луціва в контексті досліджень мистецтва українського зарубіжжя Дутчак, В. Постаті У статті проаналізовано науково-публіцистичну й епістолярну спадщину яскравого виконавця та активного громадського діяча культури українського зарубіжжя Володимира Луціва (Великобританія). Визначено кореспондентів і характер листів до В. Луціва, здійснено аналіз жанрів публіцистики митця та основних тематичних напрямів його досліджень. В статье анализируется научно-публицистическое и эпистолярное наследие яркого исполнителя (певца-бандуриста) и активного общественного деятеля культуры украинской диаспоры Владимира Луцива (Великобритания). Определены корреспонденты и характер писем В. Луцива, проанализированы жанры его публицистики и основные тематические направления его исследований. The essay contains an analysis of the scientific, publicistic and epistolary heritage of the striking performer and Ukrainian foreign culture's active public figure Volodymyr Lutsiv (Great Britain). The author determines his correspondents and defines the specifics of the addressee's letters, analyses the genre of the artist's publicism and the main thematical trends of his researches. 2010 Article Науково-публіцистичний доробок та епістолярій Володимира Луціва в контексті досліджень мистецтва українського зарубіжжя / В. Дутчак // Студії мистецтвознавчі. — К.: ІМФЕ НАН України, 2010. — № 1(29). — С. 88-93. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. 1728–6875 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/27544 7.071.2:82.6 uk Студії мистецтвознавчі Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Постаті Постаті |
| spellingShingle |
Постаті Постаті Дутчак, В. Науково-публіцистичний доробок та епістолярій Володимира Луціва в контексті досліджень мистецтва українського зарубіжжя Студії мистецтвознавчі |
| description |
У статті проаналізовано науково-публіцистичну й епістолярну спадщину яскравого виконавця та активного громадського діяча культури українського зарубіжжя Володимира Луціва (Великобританія). Визначено кореспондентів і характер листів до В. Луціва, здійснено аналіз жанрів публіцистики митця та основних тематичних напрямів його досліджень. |
| format |
Article |
| author |
Дутчак, В. |
| author_facet |
Дутчак, В. |
| author_sort |
Дутчак, В. |
| title |
Науково-публіцистичний доробок та епістолярій Володимира Луціва в контексті досліджень мистецтва українського зарубіжжя |
| title_short |
Науково-публіцистичний доробок та епістолярій Володимира Луціва в контексті досліджень мистецтва українського зарубіжжя |
| title_full |
Науково-публіцистичний доробок та епістолярій Володимира Луціва в контексті досліджень мистецтва українського зарубіжжя |
| title_fullStr |
Науково-публіцистичний доробок та епістолярій Володимира Луціва в контексті досліджень мистецтва українського зарубіжжя |
| title_full_unstemmed |
Науково-публіцистичний доробок та епістолярій Володимира Луціва в контексті досліджень мистецтва українського зарубіжжя |
| title_sort |
науково-публіцистичний доробок та епістолярій володимира луціва в контексті досліджень мистецтва українського зарубіжжя |
| publisher |
Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| publishDate |
2010 |
| topic_facet |
Постаті |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/27544 |
| citation_txt |
Науково-публіцистичний доробок та епістолярій Володимира Луціва в контексті досліджень мистецтва українського зарубіжжя / В. Дутчак // Студії мистецтвознавчі. — К.: ІМФЕ НАН України, 2010. — № 1(29). — С. 88-93. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
| series |
Студії мистецтвознавчі |
| work_keys_str_mv |
AT dutčakv naukovopublícističnijdoroboktaepístolâríjvolodimiralucívavkontekstídoslídženʹmistectvaukraínsʹkogozarubížžâ |
| first_indexed |
2025-07-03T07:16:51Z |
| last_indexed |
2025-07-03T07:16:51Z |
| _version_ |
1836609187973431296 |
| fulltext |
88
НАУКОВО-ПУБЛІЦИСТИЧНИЙ ДОРОБОК ТА ЕПІСТОЛЯРІЙ
ВОЛОДИМИРА ЛУЦІВА В КОНТЕКСТІ ДОСЛІДЖЕНЬ МИСТЕЦТВА
УКРАЇНСЬКОГО ЗАРУБІЖЖЯ
Віолетта Дутчак
УДК 7.071.2:82.6
У статті проаналізовано науково-публіцистичну й епістолярну спадщину
яскравого виконавця та активного громадського діяча культури українського
зарубіжжя Володимира Луціва (Великобританія). Визначено кореспондентів і
характер листів до В. Луціва, здійснено аналіз жанрів публіцистики митця та
основних тематичних напрямів його досліджень.
Ключові слова: Володимир Луців, українська діаспора, епістолярій, науково-
публіцистичний доробок, кореспонденти, преса.
The essay contains an analysis of the scientific, publicistic and epistolary heritage of
the striking performer and Ukrainian foreign culture's active public figure Volodymyr
Lutsiv (Great Britain). The author determines his correspondents and defines the
specifics of the addressee's letters, analyses the genre of the artist's publicism and the
main thematical trends of his researches.
Key words: Volodymyr Lutsiv, Ukrainian Diaspora, epistolarium, scientific and
publicistic heritage, correspondents, the press.
Розвиток музичної культу-
ри України ХХ ст. не можна роз-
глядати без урахування діяль-
ності митців українського зару-
біжжя, що часто виступали як
каталізатори багатьох проце-
сів у музиці, малярстві, театрі,
освіті тощо. Життєвий і твор-
чий шлях Володимира Луціва
(нар. 25.06.1929) проходив і
відбувається в неоднознач-
ні періоди історії України, і хоча
його більша половина припа-
ла на перебування за кордо-
ном, але завжди він безпосеред-
ньо пов’язаний із її культурою.
Основні творчі періоди його жит-
тєвого шляху – з 1956 року до
середини 1980-х, на які припадає пік активнос-
ті концертно-гастрольної діяльності митця, та із
середини 1980-х років до наших днів, коли від-
бувається переорієнтація діяльності В. Луціва
з виконавської на організаційно-менеджерську,
як координатора мистецьких,
церковно-релігійних акцій, гаст-
ролей в Україні та за кордоном.
Концертне виконавство В. Лу-
ціва (як співака і бандуриста) та
його організаційно-менеджерсь-
ка справа впродовж усіх твор-
чих періодів доповнювалися
науково-дослідницькою та публі-
цистичною діяльністю. Вектори
творчості В. Луціва – сольні кон-
церти, виступи на радіо та теле-
баченні, організація гастрольних
виступів колективів зарубіжжя,
а впродовж останніх десятиліть
і України, були засобом популя-
ризації українського мистецтва
в світі (за напрямами – народ-
на пісня, образо творче мистецтво, композитор-
ська творчість і т. д.). Поряд із цим він постійно
пропагує мистецькі здобутки української куль-
тури та її видатних представників у різножан-
рових публікаціях: критичних статтях, рецен-
Володимир Луців
89
ВІоЛетта дутЧак. НаукоВо-пуБЛІЦИстИЧНИЙ дороБок та епІстоЛярІЙ...
зіях, нарисах-оглядах, а також у мистецтвоз-
навчих лекціях-виступах тощо 1. Доповненням
до музично-критичної діяльності В. Луціва по-
стає й епістолярій, що містить не лише індиві-
дуальні факти життя і творчості («біографічний
чинник»), а й музично-історичну інформацію та
коментарі, відображаючи розвиток українсько-
го мистецтва за кордоном («історико-культурна
панорама») 2.
Опубліковані на сьогодні матеріали про
В. Луціва (мемуарно-публіцистичне видання
«Від Бистриці до Темзи. Спогади, документи,
публікації, листи» 3, наукові розвідки та радіо-
передачі авторки статті 4, «Каталог мистецько-
творчої спадщини Володимира Луціва в музеї
історії Надвірнянщини» 5, публікації Г. Карась 6)
розкривають життєвий і творчий шлях митця,
аналізують архівні матеріали фонду В. Луціва в
Музеї історії Надвірнянщини, відтворюють різ-
ні грані його виконавської та менеджерської ді-
яльності. Проте багата публіцистика та епісто-
лярій В. Луціва, що частково опубліковані, ще
не ставали предметом окремого досліджен-
ня, хоча становлять актуальну сторінку україн-
ського мистецтва другої половини ХХ – почат-
ку ХХІ ст.
Метою пропонованої статті став аналіз пуб-
ліцистичних статей та епістолярію В. Луціва у
визначенні їх як інформаційного та історико-
культурного джерела для узагальнень розвит-
ку мистецтва українського зарубіжжя. Деякі
висновки статті сформовані в результаті осо-
бистого спілкування та листування авторки з
В. Луцівим.
Джерелами формування напряму та специ-
фічного стилю публіцистики в практичному до-
робку В. Луціва стали ще на початку його спі-
вацької кар’єри лекції-концерти, присвячені роз-
відкам про українську пісню й українську музич-
ну культуру. Вони мали на меті ознайомити слу-
хачів з українським національним інструмен-
том – бандурою, його історією, еволюцією, ре-
пертуаром, значенням інструмента в духовній
культурі України. Ініціатором проведення лекцій-
концертів В. Луціва став його викладач історії
мистецтва в Римі Чезаре Валлябрега, який за-
просив його до участі у своїх концертах-лекціях,
присвячених світовій музиці різних народів.
Навчаючись у Римі, перед кожним своїм
сольним виступом у різних концертних залах
В. Луців давав італійською мовою коротке по-
яснення змісту виконуваної пісні, вважаючи, що
саме така форма подачі інформації сприятиме
тіснішому контакту його з публікою та глибшо-
му сприйняттю іноземцями української музики.
Уже в своєму першому гастрольному тур-
не по Італії (1955) В. Луців мав змогу виступа-
ти перед широкою аудиторією з лекціями про
бандуру, ілюструючи їх виконанням українських
історичних пісень, що були в той період осно-
вою його виконавського репертуару. У виступах
на радіо та телебаченні В. Луців також викорис-
товував короткі коментарі-пояснення змісту пі-
сень та розповідав про бандуру мовою титуль-
ної нації країни, у якій ці виступи проходили –
Великобританії, Франції, Італії, Німеччині та ін.
Іншою інформативною формою стали дру-
ковані програмки-«летючки», на яких була фо-
тографія В. Луціва з бандурою і підготовлений
ним супровідний текст італійською та англій-
ською мовами. Сьогодні такі програмки можна
назвати рекламними оголошеннями.
Як учасник теле- та радіопередач В. Луців
давав короткий переклад-пояснення пісень
іноземною мовою, короткі анонси-інтерв’ю пе-
ред сольними концертами, в яких характери-
зував «історію бандури, з’ясовував її значен-
ня як українського національного інструмен-
ту» 7. Ось що казав сам співак в інтерв’ю газе-
ті «Українська думка» про значення та необхід-
ність таких лекцій: «Крім 12 пісень, які я вико-
нував в супроводі фортепіано та бандури, оче-
видно, виключно українські, була доповідь про
українську народну музику, що дало аудиторії
повний образ музики нашої пісні і її значення
та генезу» 8.
У 1972 році під час виступу з концертом у
м. Ліллі (Франція) Володимир Луців отримав
запрошення прочитати лекцію про бандуру в
місцевій консерваторії. Проте загалом стиль
лекцій В. Луціва мав не суто науковий, а рад-
ше, літературно-публіцистичний характер, був
розрахований на широку аудиторію слухачів.
Він не перенасичував свої виступи зайвою ін-
формацією, а більше апелював до асоціатив-
ного, емоційного сприйняття музики, зокрема
бандурного епічного репертуару. Історичні відо-
мості та музикознавчий аналіз поєднувалися з
національно-патріотичним пафосом, гордістю
за свій народ і його культуру. В інтерв’ю В. Луців
згадував: «Я мав декілька тисяч виступів з бан-
дурою, і найважливіше – майже все перед чу-
90
постатІ
жинцями» 9. Саме лекції-концерти В. Луціва,
що популяризували бандурне та пісенне мис-
тецтво українського народу, стали підґрунтям
для формування науково-публіцистичного на-
пряму його діяльності.
Серед журналістського доробку В. Луціва –
понад 300 статей, передусім про хорові колек-
тиви, танцювальні ансамблі, персоналії співа-
ків, інструменталістів, визначних особистос-
тей, громадсько-культурні та релігійно-церковні
справи тощо. Досконале знання В. Луцівим му-
зичної культури України та зарубіжжя, незмін-
на зацікавленість музичним та образотворчим
мистецтвом дозволили йому часто виступати
на сторінках україномовної преси за кордоном
(у часописах «Українська думка», «Визвольний
шлях», «Український самостійник», «Свобода»
та ін.) з просвітницькими,
мистецькими статтями, при-
свяченими яскравим здо-
буткам видатних представ-
ників української культу-
ри, публіцистичними розду-
мами. Серед тематики ста-
тей: зауваги до історії іконо-
писання, відгуки на художні
експозиції; дослідження про
походження кобзи-бандури,
численні нотатки з україн-
ського життя – гастролей
окремих виконавців і колек-
тивів, урочистостей з наго-
ди свят, огляд конферен-
цій, зустрічей, фестивалів, критичні відгуки, що
містять ґрунтовний аналіз не лише конкретних
концертних виступів, а й загальних реперту-
арних тенденцій того чи іншого виду виконав-
ства. Ряд статей В. Луціва має персонологічне
спрямування – про визначних особистостей, з
якими він співпрацював або був близько зна-
йомий, – про хореографа Василя Авраменка,
скульптора Григорія Крука, бандуриста Петра
Потапенка, художника Михайла Мороза та ін.
Його публіцистика – це свого роду антологія
реалій мистецького життя діаспори.
Основними рисами публіцистики В. Луціва
можна вважати насичену експресивність, чітку
інформативність, вплив на читача багатством
образних характеристик. Публіцистичний стиль
В. Луціва ближчий до художньо-розмовного,
ніж до офіційно-ділового чи наукового (хоча
це не виключає об’єднання в деяких статтях
наукового і публіцистичного викладу). У стат-
тях В. Луціва знайшла відображення основна
функція публіцистики – активний вплив на чи-
тача, прагнення переконати його в правильнос-
ті висловлених думок, засіб агітації та форму-
вання загальної громадської думки.
Статті В. Луціва характеризуються чіткістю,
послідовністю, докладністю, логічністю викла-
ду, але водночас і емоційністю, асоціативною
образністю. Автор відкрито звертається до чи-
тача зі своїми думками, почуттями, оцінками.
Саме в яскравому вираженні індивідуальної
світоглядної позиції автора, відкритому став-
ленні до описуваних фактів, відвертості в оці-
нюванні – привабливість статей В. Луціва для
читачів.
Серед жанрів науково-пуб-
ліцистичних статей В. Луціва
вирізняються: статті-дослід-
ження («Кобза-бандура: зна-
чення в історії українсько-
го народу», «Кобзарі стають
аматорами» та ін.); рецензії та
відгуки-рефлексії («Українські
мистецькі твори на світово-
му ринку», «Хор «Прометей»
у Лондоні», «Дівочий хор
“Веснівка”», «Візантійський
хор – носій української піс-
ні», «Рефлексії з вистав-
ки Г. Крука», «Святкування
1000-ліття Хрещення Руси-
України в Польщі» та ін.); портрети-есе («Любо
Мацюк – ліричний тенор», «Незабутній маестро
Василь Авраменко», «Пам’яті Григорія Крука»,
«Художник Михайло Мороз», «Пам’яті кобза-
ря Петра Потапенка» та ін.); критичні нариси
(«До питань нашого культурно-освітнього жит-
тя», «Проблема нашого організаційного жит-
тя», «З українського життя у В. Британії» та ін.);
інтерв’ю («У советських концтаборах ми були
побратимами»); доповіді («До питань україн-
ської культури й народного мистецтва»).
З науково-публіцистичного доробку мит-
ця слід відзначити одну з праць про до-
слідження народних інструментів: «Кобза-
бандура: значення в історії українського наро-
ду». Опублікована вона українською і англій-
ською мовами 1966 року у Великобританії 10.
У ній автор аналізує історичний розвиток кобзи-
Володимир Луців
91
ВІоЛетта дутЧак. НаукоВо-пуБЛІЦИстИЧНИЙ дороБок та епІстоЛярІЙ...
бандури від перших згадок про неї до першої
половини XX ст. Стаття послідовно висвітлює
вигляд і будову найдавніших інструментів та їх
еволюцію як щодо форми, так і стосовно їхніх
назв, наводить перші згадки про ці інструмен-
ти зі слів тогочасних дослідників та мандрівни-
ків. Цікава стаття із зображеннями інструментів
на різних етапах еволюції (виконаних земляком
В. Луціва – відомим графіком українського за-
рубіжжя Ростиславом Глувком).
Історію розвитку інструмента автор по-
єднує з відомостями про знаних кобзарів-
бандуристів, про яких залишились історич-
ні згадки – це Рафаїл Терешко, Олекса Розум,
Іван Мазепа та ін.; про думи як «національ-
ний скарб і героїчну поезію українського наро-
ду», їх походження, тематичний зміст. Наукову
основу дослідження про думи становлять пра-
ці Ф. Колесси. За змістом В. Луців поділяє думи
на два напрями: «про татарсько-турецьку бо-
ротьбу» та «про козацько-польську боротьбу».
Найпоширеніші в репертуарі кобзарів думи ана-
лізуються з погляду їх будови. Крім цього, автор
ознайомлює читачів з працями про думи укра-
їнських та зарубіжних поетів, фольклористів,
митців, серед яких – Т. Шевченко, М. Гоголь
(«О малоросєйських пєснях»), М. Добролюбов
(«Кобзар Т. Шевченка»), чеський письменник
К. В. Зап («Думи малоросів»), німецький поет
Ф. Боденштетт («Поетична Україна»), фран-
цузький дослідник А. Рамбо, поети В. Барка,
П. Лукашевич та ін.
Важливого значення надає автор початку
друкування дум у збірниках, а також аналізує
діяльність відомих збирачів дум – І. Франка,
Лесі Українки, В. Гнатюка та Ф. Колесси.
Новаторським слід вважати виокремлен-
ня трьох груп з-поміж виконавців на кобзах-
бандурах: «1) кобзарі-воїни та колишні вої-
ни, які через поважний вік не брали вже участі
у військовій службі; 2) кобзарі-сліпці; 3) невій-
ськові люди старшого віку та сліпці-жебраки, які
з цього жили». Окрему увагу присвячено коб-
зарським братствам («братства старих»), а та-
кож проблемі переслідування кобзарів у кінці
XIX ст., що було пов’язано з тогочасним полі-
тичним устроєм. Наявність у статті багатьох іс-
торично зафіксованих фактів надає їй ще біль-
шого наукового значення і суспільної ваги.
Серед відгуків-рефлексій В. Луціва ви-
різняється стаття «Візантійський хор – носій
української пісні» в газеті «Українська думка»
(Лондон), присвячена 30-літньому ювілею за-
снування цього хору 11. У ній автор насампе-
ред намагався визначити проблему унікаль-
ності колективу. В. Луців наголошує на тому,
що цей хор складається з «чистокровних гол-
ландців, окрім одного правдивого козака, д-ра
М. Антоновича». Крім того, за даними автора,
всі вони походять з різних верств голландсько-
го суспільства, проте виконують суто українську
музику, передусім церковну. Особливо він від-
значив репертуар хору, тісно пов’язаний з укра-
їнською релігійною культурою українців.
У статті В. Луців подає коротку історію
Візантійського хору, його творчі успіхи та гео-
графію гастролей, наводить короткі біографіч-
ні відомості про керівника – диригента і му-
зикознавця Мирослава Антоновича. Цікавим
є підхід автора до пояснення «феномену»
Візантійського хору, переконання, що існуван-
ня цього колективу можливе завдяки «чарові
української пісні, д-ові М. Антоновичу і велико-
му культурному розвиткові голландської нації –
однієї з передових цивілізованих націй Європи
і світу» 12.
Неабияке захоплення публіки цим хором
знайшло своє відображення у відгуках зару-
біжної преси («Райніше Пост», «Ля Дерньєр
Нувель Д’Альзес», «Едмон Джурналь» та ін.)
та критиків.
Серед портретів-есе особливу увагу при-
вертає стаття «Пам’яті Григорія Крука»,
присвячена сороковинам відомого україн-
ського скульп тора, що припали на 20 січня
1989 року 13. В. Луців з глибокою душевніс-
тю описує Г. Крука як надзвичайно таланови-
ту і працьовиту людину, робить огляд творчих
здобутків і ознайомлює з тими рисами харак-
теру скульптора, що вплинули на його твор-
чість, тематику та емоційний характер худож-
ніх композицій. Навівши коротку біографію
митця, В. Луців наголошує, що головною те-
мою творчості Г. Крука була Людина. Він нази-
ває Г. Крука майстром монументального жан-
ру: «Різьба виповнювала зміст його життя, а
лагідна вдача й особиста культура цієї христи-
янської людини доброго серця наче догладжу-
вали заокруглені контури його різьб» 14.
Слід відвідзначити багатовекторність ре-
цензій і статей В. Луціва. Так, стаття про ви-
ступ квартету бандуристів «Кобзарське брат-
92
постатІ
ство» містить і аналіз репертуару виконавців, і
інтерпретацію ними творів, і побудову концерт-
ної програми, і відповідність концертних костю-
мів виконуваним творам, і реакцію публіки на
виступ тощо.
Журналістську діяльність В. Луціва допов-
нюють опубліковані за останнє десятиліття стат-
ті, документальні матеріали, що зберігаються в
музеї в Надвірній, зокрема особисте листування
з бандуристами, мистецтво знавцями, дириген-
тами, художниками, духовенством, службовими
особами, організаціями українського зарубіж-
жя, а впродовж останніх десятиліть – і України.
Важливі документи епістолярної спадщини, що
займають кілька об’ємних папок, «оживляють»
щоденні організаційні й творчі клопоти куль-
турного діяча, переживання виконавця, який
щиро вболівав, щоб «наші, зарослі бур’янами
ниви...прополоти і засіяти добірним зерном, яке
обов’язково проросте» 15.
З листів до В. Луціва формуються уявлен-
ня про справжній стан мистецтва та стосунки в
середовищі української діаспори. Значна кіль-
кість листів має конкретний діловий характер, у
них ідеться про безпосередню участь В. Луціва
в мистецьких і громадських акціях. Більшість їх
становить документальну частину матеріалів
фонду В. Луціва в музеї історії Надвірнянщини,
лише частково опублікованих у вищезгадува-
ному ювілейному виданні. Зокрема, це засвід-
чує особисте листування маестро з відоми-
ми діячами України та діаспори 16: бандурис-
тами Б. Шарком, Г. Назаренком, В. Ємцем,
Г. Китастим, В. Мішаловим, А. Малковичем,
Г. Менкуш; мистецтвознавцями М. Досінчуком-
Чорним, М. Головащенком, Д. Даревич, О. За-
леським, Д. Степовиком, І. Гречком; художниками
П. Андрусівим, С. Гординським, М. Дмитренком,
М. Морозом, Г. Круком; диригентами М. Анто-
новичем, О. Глібовичем, А. Гнатишиним, В. Ко-
лесником, Я. Бабуняком; службовими посадов-
цями Я. Лемиком, П. Савариним, П. Юзиком;
церковними діячами Мирославом Іваном кар-
диналом Любачівським, єпископом Софроном
Мудрим, Михайлом Гринчишиним та ін.
Співпрацював В. Луців також з багатьма засо-
бами масової інформації, що було пов’язано як із
концертними виступами маестро, так і з його ор-
ганізаційною діяльністю. Усі листи засвідчують
не лише численні зв’язки, а й діловитість мит-
ця (співпраця із суспільно-політичним і науково-
літературним місячником «Визвольний шлях»,
газетами «Українська думка», «Українське сло-
во» та ін.). Крім цього, В. Луців активно контак-
тував і листувався з багатьма колективами й ор-
ганізаціями як музичний менеджер в організації
виступів і концертів митців зарубіжжя та України:
адміністрацією дівочого хору «Веснівка»,
Канадсько-українською мистецькою фундаці-
єю «Кобзарське братство», Комітетом україн-
ців Канади, пластом К.В.О.М. (організація укра-
їнської молоді у Великій Британії), Світовим ко-
мітетом вільних українців, Українським фондом
культури, Школою кобзарського мистецтва Нью-
Йорка, Українською Студентською Громадою
(Англія) та ін. 17
Епістолярій як В. Луціва, так і його корес-
пондентів дозволяє визначити характер лис-
тування – конфіденційно-особистий, дружній,
дорадчо-інформаційний, офіційно-діловий.
Листування вказує на вектори і домінанти твор-
чої діяльності митця, його особистісні риси
«національно-етнічного типу», що в сукупнос-
ті формують образ, феномен культурного діяча
українського зарубіжжя.
Епістолярна спадщина В. Луціва, його лис-
тування з відомими представниками україн-
ської діаспори сприяють глибокому пізнанню як
особистих подій біографії та творчості митця,
так і загалом суспільно-громадського, концерт-
ного життя в українському зарубіжжі. Адресати
В. Луціва формують узагальнений соціально-
психологічний портрет його сучасника, визна-
чають особливості мистецьких пріоритетів в
історико-культурній панорамі країн Європи та
Америки.
Лекційна і журналістська робота мала поряд
з іншими видами діяльності В. Луціва харак-
тер просвітництва та пропаганди різних видів
українського мистецтва, аналізу його значення
в світовому контексті. Його публіцистичні стат-
ті, виконуючи інформативні та узагальнюваль-
ні функції, ґрунтувалися на засадах виховно-
го, естетичного характеру, формували позитив-
ний імідж сприйняття української національної
культурної спадщини. Публіцистика В. Луціва
розширила коло спілкування митця, ознайоми-
ла з його спостереженнями, враженнями, до-
слідженнями про талановитих представників
українського мистецтва зарубіжжя й тенденці-
ями його розвитку на сторінках провідних укра-
їнських та англомовних часописів за кордоном.
93
ВІоЛетта дутЧак. НаукоВо-пуБЛІЦИстИЧНИЙ дороБок та епІстоЛярІЙ...
1 Курышева Т. А. Музыкальная журналистика и
музыкальная критика / Т. Курышева. – М., 2007. – 295 с.
2 Копиця М. Д. Епістологія в лабіринтах музич-
ної історії: До 100-річчя Національнї музичної академії
України / М. Копиця. – К., 2008. – С. 82.
3 Луців В. Від Бистриці до Темзи: Спогади, доку-
менти, публікації, листи / В. Луців / Упоряд., вступ. ст.,
літ. запис О. Жарівського. – Л., 1999. – 608 с.
4 Дутчак В. Співак-бандурист Володимир
Луців / В. Дутчак // Вісн. Прикарп. ун-ту. Сер.
«Мистецтвознавство». – Івано-Франківськ, 2002. –
Вип. 4. – С. 37–46; Інтерв’ю з В. Луцівим / Зап.
В. Дутчак. –2002. – 30 серпня (аудіозапис; Дутчак В.
Бандурист світової слави Володимир Луців / В. Дутчак //
НТЕ. – 2002. – № 4. – С. 100–104; Дутчак В. Співак-
бандурист Володимир Луців. – С. 37–46; Дутчак В.
Культурно-громадська і виконавська діяльність
Володимира Луціва (Великобританія): ювілейні уза-
гальнення / В. Дутчак // Видатні постаті науки, культури
і освіти України: Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф.,
Київ, 30–31 жовтня 2008 р. – К., 2008. – С. 309– 311.
5 Мистецько-творча спадщина почесного громадя-
нина м. Надвірної, співака і бандуриста Володимира
Луціва: Каталог / Уклад. Т. Гавриленко, О. Струтинська. –
Надвірна, 2004. – 138 с.
6 Карась Г. В Україні вшанували 80-річчя ме-
цената Володимира Луціва / Г. Карась // Свобода. –
2009. – № 31. – С. 19; Карась Г. Володимир Луців –
менеджер українського мистецтва (рефлексії з нагоди
80-річчя митця) / Г. Карась // Вісн. Прикарп. ун-ту. Сер.
«Мистецтвознавство». – Івано-Франківськ, 2010. –
Вип. 17–18. – С. 18–23.
7 Християнський голос. – 1955. – 18 грудня.
8 Українська думка. – 1957. – 31 жовтня.
9 Інтерв’ю з В. Луцівим / Зап. В. Дутчак. – 2002. –
30 серпня (аудіозапис).
10 Lutsiv V. Kobza-Bandura and «Dumy» and their sig-
nificance in the history of the Ukrainian People / V. Lutsiv //
The Ukrainian review. The Association of the Ukrainians in
Great Britain. – 1986. – N 1. – Р. 53–70.
11 Українська думка. – 1981. – 1 жовтня.
12 Там само.
13 Там само. – 1989. – 19 січня.
14 Там само.
15 Луців В. Від Бистриці до Темзи... – С. 208.
16 Музей історії Надвірнянщини. Мистецький архів
В. Луціва. – Папка № 3. Листування з бандуристами,
диригентами, співаками; Папка № 4. Кореспонденція з
церковними діячами.
17 Музей історії Надвірнянщини. Мистецький архів
В. Луціва. – Папка № 1–2. Листування з організаціями,
приватними людьми тощо.
В статье анализируется научно-публицистическое и эпистолярное насле-
дие яркого исполнителя (певца-бандуриста) и активного общественного де-
ятеля культуры украинской диаспоры Владимира Луцива (Великобритания).
Определены корреспонденты и характер писем В. Луцива, проанализированы
жанры его публицистики и основные тематические направления его исследо-
ваний.
Ключевые слова: Владимир Луцив, украинская диаспора, эпистолярий, научно-
публицистическое наследие, корреспонденты, пресса.
|