Наслідки системної кризи очима науковців (Міжнародна науково-практична конференція «Соціально-економічні та демографічні наслідки системної кризи в Україні та шляхи їх подолання»)

Міжнародна науково-практична конференція «Соціально-економічні та демографічні наслідки системної кризи в Україні та шляхи їх подолання» (Київ, 26 листопада 2010 р.).

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2011
1. Verfasser:	Князев, Н.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2011
Schriftenreihe:	Вісник НАН України
Schlagworte:	Форуми
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/27959
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Наслідки системної кризи очима науковців (Міжнародна науково-практична конференція «Соціально-економічні та демографічні наслідки системної кризи в Україні та шляхи їх подолання») / Н. Князев // Вісн. НАН України. — 2011. — № 1. — С. 41-46. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-27959
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-279592011-10-25T12:24:34Z Наслідки системної кризи очима науковців (Міжнародна науково-практична конференція «Соціально-економічні та демографічні наслідки системної кризи в Україні та шляхи їх подолання») Князев, Н. Форуми Міжнародна науково-практична конференція «Соціально-економічні та демографічні наслідки системної кризи в Україні та шляхи їх подолання» (Київ, 26 листопада 2010 р.). 2011 Article Наслідки системної кризи очима науковців (Міжнародна науково-практична конференція «Соціально-економічні та демографічні наслідки системної кризи в Україні та шляхи їх подолання») / Н. Князев // Вісн. НАН України. — 2011. — № 1. — С. 41-46. — укр. 0372-6436 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/27959 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Форуми Форуми
spellingShingle	Форуми Форуми Князев, Н. Наслідки системної кризи очима науковців (Міжнародна науково-практична конференція «Соціально-економічні та демографічні наслідки системної кризи в Україні та шляхи їх подолання») Вісник НАН України
description	Міжнародна науково-практична конференція «Соціально-економічні та демографічні наслідки системної кризи в Україні та шляхи їх подолання» (Київ, 26 листопада 2010 р.).
format	Article
author	Князев, Н.
author_facet	Князев, Н.
author_sort	Князев, Н.
title	Наслідки системної кризи очима науковців (Міжнародна науково-практична конференція «Соціально-економічні та демографічні наслідки системної кризи в Україні та шляхи їх подолання»)
title_short	Наслідки системної кризи очима науковців (Міжнародна науково-практична конференція «Соціально-економічні та демографічні наслідки системної кризи в Україні та шляхи їх подолання»)
title_full	Наслідки системної кризи очима науковців (Міжнародна науково-практична конференція «Соціально-економічні та демографічні наслідки системної кризи в Україні та шляхи їх подолання»)
title_fullStr	Наслідки системної кризи очима науковців (Міжнародна науково-практична конференція «Соціально-економічні та демографічні наслідки системної кризи в Україні та шляхи їх подолання»)
title_full_unstemmed	Наслідки системної кризи очима науковців (Міжнародна науково-практична конференція «Соціально-економічні та демографічні наслідки системної кризи в Україні та шляхи їх подолання»)
title_sort	наслідки системної кризи очима науковців (міжнародна науково-практична конференція «соціально-економічні та демографічні наслідки системної кризи в україні та шляхи їх подолання»)
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate	2011
topic_facet	Форуми
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/27959
citation_txt	Наслідки системної кризи очима науковців (Міжнародна науково-практична конференція «Соціально-економічні та демографічні наслідки системної кризи в Україні та шляхи їх подолання») / Н. Князев // Вісн. НАН України. — 2011. — № 1. — С. 41-46. — укр.
series	Вісник НАН України
work_keys_str_mv	AT knâzevn naslídkisistemnoíkriziočimanaukovcívmížnarodnanaukovopraktičnakonferencíâsocíalʹnoekonomíčnítademografíčnínaslídkisistemnoíkrizivukraínítašlâhiíhpodolannâ
first_indexed	2025-07-03T07:46:43Z
last_indexed	2025-07-03T07:46:43Z
_version_	1836611697441243136
fulltext	ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2011, № 1 41 НАСЛІДКИ СИСТЕМНОЇ КРИЗИ ОЧИМА НАУКОВЦІВ Міжнародна науково-практична конференція «Соціально-економічні та демографічні наслідки системної кризи в Україні та шляхи їх подолання» (Київ, 26 листопада 2010 р.) І нститут демографії та соціальних дослі- джень імені М.В. Птухи НАН України, Інститут економіки та прогнозування НАН України, Київський національний еконо- мічний університет імені Вадима Гетьмана, Міністерство праці та соціальної політики України, Державний комітет статистики України ініціювали проведення міжнарод- ної конференції, присвяченої обговоренню наслідків системної кризи. На форумі, що відбувся у приміщенні Інституту демографії та соціальних досліджень, порушено питан- ня творення і реалізації соціально-еконо- мічної політики, розроблення рекомендацій з подолання кризових явищ. Робота конфе- ренції тривала у формі пленарного і трьох секційних засідань: «Сучасні соціально-еко- номічні тенденції в Україні», «Демографічні наслідки системної кризи в Україні та шля- хи їх подолання», «Соціальні наслідки сис- темної кризи в Україні та політика протидії соціальному виключенню». Директор Інституту демографії та соці- альних досліджень імені М.В. Птухи НАН України академік НАН України Е.М. Ліба- нова порушила тему можливостей подо- лання системної кризи в Україні. Вона роз- повіла про особливості світової кризи, ви- діливши серед її ознак депопуляцію, стрім- ке демографічне старіння; забрудненість довкілля; посилення розриву між багатими і бідними (як країнами, так і верствами на- селення); занепад традиційних моральних цінностей, масштабні політичні заворушен- ня, тероризм. З огляду на це, криза не ло- кальна, тобто лише фінансово-економічна, а системна, поширюється на різні сфери суспільного життя. Що ж до її специфіки в нашій країні, то Елла Марленівна акценту- вала увагу на таких явищах, як глибока де- мографічна криза — тривалість життя най- нижча в Європі, передостання в регіоні Єв- ропи і Центральної Азії; забрудненість до- вкілля; економічна криза, що триває від 80-х років минулого століття; високий сту- пінь соціально-економічної нерівності, зо- крема територіальної та гендерної, поши- реність соціального відторгнення, поляри- зація, маргіналізація; зневага до моральних аспектів; низький рівень освіти, причетнос- ті до культури; тотальна недовіра. Таким чином, в Україні криза також має всі озна- ки системного і довготривалого явища. За такої ситуації, коли відбуваються стрімкі структурні зрушення суспільного ладу, для кожної країни визначальна у про- цесі виходу з кризи роль держави. Заходи, спрямовані на сприяння економічному по- жвавленню, не обмежуються традиційним зниженням податків і покращенням інвес- тиційного клімату. Йдеться насамперед про активізацію ролі держави в економічних процесах: регуляторні обмеження оплати праці вищого менеджменту; захист від над- мірно спекулятивних фінансових інстру- ментів; прямі бюджетні асигнування круп- ним корпораціям (часткова їх націоналіза- ція). Правда, і суспільство (в особі грома- дян) має взяти на себе функції регулювання ринкової поведінки. Вихід із кризи супро- воджуватиметься поділом глобальної еко- номічної системи на національні, пошуком власних шляхів, заснованих на принципах, прийнятних для політичних націй. Для цього потрібен своєрідний двосторонній рух — пристосування економічної системи 42 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2011, № 1 до ментальності населення і коригування національної психології. Е.М. Лібанова детально зупинилась на специфічних українських антикризових заходах, серед яких формування сучасних принципів і стандартів поведінки; систе- матичне роз’яснення намірів, дій, очікува- них результатів від таких кроків; досяг- нення підтримки (розуміння) населенням основних напрямів політики; прискоре- ний розвиток структур громадянського су- спільства; формування традицій і навичок контролювання й оцінювання діяльності влади; трансформація електоральної пове- дінки. Загалом, за подолання кризи доведеться заплатити посиленням утручання держави в економіку, обмеженням потреб населення, принаймні розвинених країн. За такої си- туації необхідно узгодити принципи управ- ління економікою і державою з моральни- ми засадами. Навряд чи знайдуться універ- сальні рецепти — різні країни вживатимуть різні методи з огляду на специфіку соціо- психологічної та соціально-еконо міч ної си- туації. В Україні цей процес неминуче ускладнюватиметься через нерозвиненість демократії, громадянського суспільства, не- сформованість традицій і навичок контро- лювання й оцінювання діяльності влади. Професор Київського національного уні- верситету ім. Т. Шевченка доктор еконо- мічних наук О.А. Грішнова торкнулася проблеми соціальної відповідальності. Усві- домлення суб’єктами соціальної держави єдності соціального простору, свідоме ви- конання обов’язків перед співгромадянами, суспільством, державою важливе для подо- лання системної кризи. У феномені соці- альної відповідальності домінує моральний компонент, який варто підкріпити юридич- ною відповідальністю. Така концепція за- охочує кожну людину враховувати інтере- си суспільства, беручи на себе відповідаль- ність за вплив своєї діяльності на інших людей, громаду, навколишнє середовище в усіх аспектах. Важливо підкреслити, що немає сенсу говорити про соціальну відповідальність лише бізнесу, адже її несе передусім держа- ва в особі законодавчих і виконавчих орга- нів, а також усі члени суспільства. Тому, за вітчизняних реалій, основні суб’єкти соці- альної держави — це: громадяни України; гарант Конституції — Президент України; найвищий орган законодавчої влади — Вер- хов на Рада України; найвищий орган вико- навчої влади — Кабінет Міністрів Ук раїни; органи державної влади різного рівня, ор- гани місцевого самоврядування; державні службовці як їхні представники, суб’єкти господарювання різних форм власності, профспілкові та громадські організації. Соціальна відповідальність органів дер- жавної влади і місцевого самоврядування полягає в розробленні та реалізації внут- рішньої та зовнішньої соціально-еко но- мічної політики держави, її правової осно- ви, спрямованої на стабільне забезпечен- ня високого рівня життя, продуктивної зайнятості населення, соціальний захист, мінімізацію соціальних ризиків, створен- ня умов для ефективного розвитку сус- пільства, самореалізації творчого потенці- алу особистості; у виконанні затвердже- них загальнодержавних програм еконо- мічного, науково-технічного, соціального, націо наль но-культурного розвитку. Тому соціальну відповідальність держави за- свідчує насамперед відповідальний зако- нодавець. Соціальна відповідальність громадяни- на виражена в активній життєвій позиції, максимальному розкритті творчого потен- ціалу, раціональному споживанні, яке міні- мізує згубний вплив людської життєдіяль- ності на довкілля, турботливому ставленні до своєї родини, до свого і чужого здоров’я, дотриманні норм соціальної етики, прин- ципів гуманізму, свідомій передачі частини ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2011, № 1 43 доходів (у вигляді податків і благодійних внесків) на суспільні витрати. Соціальна відповідальність бізнесу — це відповідальність компанії за суспільну ко- рисність своєї діяльності перед усіма людь- ми й організаціями, з якими вона взаємодіє в процесі функціонування, і перед суспіль- ством узагалі. Найточніше і найважливіше розуміти соціальну відповідальність бізне- су як відповідальність підприємця за інте- гровану суспільну корисність його бізнесу. Форми прояву такої відповідальності — це відповідальний виробник, відповідальний роботодавець, відповідальний учасник со- ціальних відносин, відповідальний учасник економічних і політичних відносин з дер- жавою, відповідальний діловий партнер. У 2010 році офіс Глобального договору в Нью-Йорку встановив спеціальну наго- роду для найактивніших мереж, що пока- зали найкращий результат діяльності у 2009 році. Разом з Японією та Сербією Україну визнали однією з трьох найрезуль- тативніших мереж Глобального договору в світі, присудивши нагороду за надзвичай- ний внесок у справу розбудови і поширен- ня ініціативи соціальної відповідальності. І все ж така практика поки що не набула знач ного застосування в нашій країні. Про це свідчать масові порушення міжнародних прав людини і трудових стандартів з боку роботодавців; недотримання законодавчо встановлених соціально-трудових прав і га- рантій працівників, економія витрат на охорону праці; низький рівень заробітної плати, тривала заборгованість з її виплати; забруднення довкілля, виснаження природ- них ресурсів; невисока якість продукції, приховування небажаної інформації, недо- бросовісна реклама. Завідувач кафедри кооперації та соціоло- гії Білоруського торгово-економічного уні- верситету споживчої кооперації (Гомель) кандидат економічних наук А.Г. Злот ніков доповідав про регіональні особливості в де- мографічному розвиткові білорусько-ро сій - сько-українського прикордоння. Він про- аналізував загальні коефіцієнти народжува- ності в Білорусі, Росії, Україні, а також їх- ніх столицях за 2000–2009 рр. як важливий елемент демографічного розвитку. Вчений відзначив, що, по-перше, тенденції останніх років зі зростання народжуваності породи- ли насамперед структурні зміни у віковій чисельності населення. По-друге, залиша- ється незначним головний показник — на- родження третьої дитини в сім’ї: за останнє десятиліття це від 6,5% до 7,5% дітей, за ви- нятком 2008 р., коли цифра зросла до 8,1%. По-третє, не збільшується коефіцієнт наро- джуваності в категорії 20–29 років. Наро- джуваність у віці 20–24 роки в абсолютних величинах стоїть на рівні 2001 року, істот- но меншому за всі показники ХХ століття. По-четверте, демографічну ситуацію харак- теризує негативне сальдо природного при- росту населення, причому загальна кіль- кість народжених у 2008 році менша на 10,1% від рівня 1993 року, в якому розпоча- лось різке зниження народжуваності. На думку проректора з навчально-ме- тодичної роботи Університету банківської справи Національного банку України док- тора економічних наук І.С. Кравченко, криза була сильнішою в країнах з дефіци- том робочої сили і слабшою в країнах з її профіцитом. Зокрема, найскладніша ситуа- ція склалась там, де був дефіцит робочої сили порівняно з потенційним рівнем ВВП, але водночас мала місце від’ємна міграція населення. Що цікаво, криза виявилася сильнішою в країнах-експортерах міне- ральної сировини. А ті, де інновації в роз- виткові економіки були інтенсивно реалі- зовані, відчули кризу не так гостро. Тому спад світового ВВП може частково стати єдиною можливістю забезпечення еконо- мічної рівноваги у випадках, коли не вжито адекватних заходів економічної політики задля мобільності ресурсів (за штучних 44 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2011, № 1 обмежень перерозподілу факторів вироб- ництва). З одного боку, ліквідуються бар’є- ри на шляху товарів і послуг (СОТ), з ін- шого — створюються регіональні економіч- ні та політичні союзи (European Union, CIS, Eurases, SOC, NAFTA), які перешко- джають досягненню рівноваги світової еко- номіки. Доповідачка зазначила, що змен- шення міграції в одних регіонах призво- дить до її зростання в інших. Недопущення мігрантів до Європи викликає посилення їхніх потоків у сусідні країни, тому в най- ближчі роки тиск зовнішньої міграції на Україну зросте. Перший заступник директора Державно- го центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України Н.І. Зінкевич присвятив доповідь ризикам і перспекти- вам розвитку вітчизняного ринку праці на етапі виходу з кризи. Він зазначив, що впродовж 2008–2009 рр. країна пережила значні втрати кадрового потенціалу. Чи- сельність найманих працівників у про- мисловості й будівництві, службовців ко- мерційних банків і фірм тільки протягом 2009 року скоротилась майже на мільйон. Незважаючи навіть на своєчасне прийнят- тя антикризового законодавства у сфері ре- гулювання зайнятості і ринку праці, яке за- гальмувало в перші чотири місяці 2009 року зростання безробіття, для десятків тисяч українців, перш за все молодих, доступ до продуктивної зайнятості на тривалий час обмежився. Як відомо, така реакція ринку праці на кризу характерна для багатьох розвинених країн. Розглядаючи вплив кризи на україн- ський ринок праці, доповідач наголосив, що вона позначилась погіршенням кількіс- них і якісних показників. Українські безро- бітні, зареєстровані в центрах зайнятості 2009 року, володіли за освітнім рівнем най- вищими конкурентними перевагами перед безробітними минулих років — понад 33% мали вищу освіту, близько 34% — про фе- сійно-технічну. Скажімо, незайнятими опи- нились майже 65 тис. законодавців, інших державних службовців, керівників проти 40 тис. у докризовий період. Більше того, сьогодні в Україні через низький рівень оплати праці, на жаль, удається заповнити лише кожну другу вакансію. Це свідчить, що навіть на фоні обмеженого доступу до зайнятості, зростання незаможного про- шарку люди не погоджуються на роботу з невисоким рівнем заробітної плати, пре- стижність праці скорочується, в суспіль- стві поширюються утриманські настрої. У Державному центрі зайнятості переко- нані, що в новому десятилітті має відбутися суттєва модернізація ринку праці у площи- ні реструктуризації зайнятості, її супрово- джуватимуть: 1) інформування і мотивація широких верств населення в отриманні та розвитку вмінь, компетенцій, кваліфікацій упродовж усього життя; 2) інтеграція в за- гальнонаціональний процес створення На- ціональної рамки кваліфікації, зокрема на сучасній базі центрів професійно-технічної освіти державної служби зайнятості. На думку Н.І. Зінкевича, запровадження Наці- ональної рамки кваліфікації дозволить по- ступово і безболісно перейти від ринку ди- пломів до ринку компетенцій, збалансува- ти ринок праці з ринком освітніх послуг, створити реальні умови для забезпечення в Україні гідної продуктивної праці. Завідувач відділу соціально-гума ні тар- ного розвитку регіону Інституту регіональ- них досліджень НАН України доктор еко- номічних наук У.Я. Садова окреслювала поступ територіальних міграційних систем у контексті викликів сучасної кризи. Зва- жаючи на те, що існує два умовних типи мі- граційних систем: із правом довготривало- го перебування іноземців, пов’язаного з трудовою міграцією, і з правом коротко- термінового перебування для задоволен- ня пікового попиту на сезонну міграцію і кон’юнк турну зайнятість, за цими типами ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2011, № 1 45 умовно розподіляють і країни. Зокрема, державні утворення, що орієнтувались на довготермінову трудову міграцію, мали на меті подолання демографічної кризи — під- бір скерований на робочу силу виключно з допомогою ринкових критеріїв (її кваліфі- кованість). Країни, що орієнтувались на короткотермінову трудову міграцію, праг- нули насамперед розв’язання поточних проблем, проте через тривале використан- ня праці іммігрантів і практики об’єднання сімей вони де-факто перетворювалися в ім- міграційні держави. Уляна Ярославівна зробила кілька за- уважень щодо діяльності вітчизняних те- риторіальних міграційних систем. Вони роз- виваються на основі об’єктивних соціаль- них, економічних законів, проте напрями їх функціонування держава не враховує. Особ- ливої уваги вимагають депресивні регіони, де міграційним капіталом широко послуго- вуються, аби зняти соціальну напругу, спровоковану кризою. Його слід коректно залучати для потреб регіонального люд- ського розвитку. Належить дати термінову відповідь на питання, як не лише втримати кваліфікованих робітників у країні, але й повернути їх частину з еміграції. Адже зро- зуміло, що 80% трудових емігрантів ніколи не повернуться в Україну, де зарплата на рівні прожиткового мінімуму. Капіталізації знань людини недостатньо, треба налаго- джувати технічну базу розв’язання пробле- ми, в т.ч. завдяки формуванню спеціальних регіональних, міських, інших програм. Однією з активно обговорюваних тем конференції стала бідність як соціальний наслідок системної кризи в Україні та шляхи її подолання. Цій проблемі, зокре- ма, була присвячена доповідь доцента На- ціональної академії державного управлін- ня при Президентові України (НАДУ) кандидата наук з державного управління М.В. Кравченка. За офіційними даними, рівень бідності в Україні становить 28% — це майже 13 млн громадян. Є підстави го- ворити про масову бідність, адже вона охоп лює цілі прошарки і групи населення. З’явились і «нові бідні», тобто незаможні серед зайнятого населення. Як відомо, бідність суттєво звужує люд- ський розвиток, поглиблює загальне зубо- жіння населення, відтак відбувається маргі- налізація певних соціальних груп, деграда- ція суспільства. Незаможні мають обмеже- ний доступ до якісних медичних, освітніх послуг, культури, можливостей розвитку дітей, що в свою чергу зумовлює форму- вання довготривалого стану бідності. По- силюється соціальна напруга. Надзвичайно гострою залишається про- блема сільської бідності. Якщо в 1999 р. рівень бідності, рівень і глибина злиднів у місті й селі суттєво не відрізнялись, то в 2008 р. рівень бідності в сільській місце- вості дорівнює 38,2%, майже в два рази пе- ревищуючи показники міст. Рівень злид- нів у сільській місцевості 22,2% проти 9,5% у місті; глибина злиднів у сільській місцевості 26,3%, тоді як у місті 20,9%. Необхідність вироблення вітчизняної дер- жавної політики у сфері подолання біднос- ті викликана соціально-економічною ситуа- цією, яка не дає можливості застосовувати механізми соціального захисту населення, притаманні промислово розвиненим краї- нам з високим рівнем життя і соціальних гарантій. Сьогодні боротьба з бідністю в Україні — найпріоритетніше завдання для держави і суспільства, але хаотичне поєд- нання різних моделей суспільних відносин, несистемне, фрагментарне застосування їх- ніх компонентів у стратегічних напрямах породили неузгодженість мети і засобів та механізмів її досягнення. Так, Стратегія по- долання бідності від 15 серпня 2001 року містила рецепти усунення наслідків, а не причин її поглиблення і поширення. У Національній доповіді «Цілі розвит- ку тисячоліття. Україна–2010» визначено 46 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2011, № 1 6 проблемних питань на шляху подолання бідності: неефективний перерозподіл дохо- дів; низький рівень оплати праці; бідність сімей з дітьми; несправедливий розподіл державних трансфертів, спрямованих на соціальну підтримку; вплив світової фінан- сової кризи; поширення утриманських на- строїв, соціальної пасивності. Заступник директора з наукової роботи Інституту демографії та соціальних дослі- джень ім. М.В. Птухи НАН України док- тор економічних наук О.В. Макарова до- повідала про моніторинг і оцінювання про- грам як засіб покращення соціальної полі- тики. Виступ проректора з науково-педа го гіч- ної роботи Київського національного еко- номічного університету імені Вадима Геть- мана доктора економічних наук А.М. Ко- лота був присвячений імплементації нових і модернізації класичних функцій держави в соціально-трудовій сфері в умовах гло- бальних викликів. Новий етап технологіч- ного й економічного розвитку означений поступовим посиленням ролі держави в економіці. Ще одна тенденція виявляється в тому, що з підвищенням середнього по- казника ВВП на душу населення бюджетне навантаження збільшується, а це вимагає посилення відповідальності інститутів дер- жави. Потрібно також ураховувати і зміну структури державних витрат з орієнтацією на розвиток людського капіталу, якого можна досягти передусім збільшенням вкладень, націлених на освіту, охорону здоров’я, професійну підготовку і перепід- готовку кадрів. Дослідження науковців, оприлюднені на форумі «Соціально-економічні та демо- графічні наслідки системної кризи в Укра- їні та шляхи їх подолання», довели пра- вильність висновків, зроблених на 98-й Міжнародній конференції праці в червні 2009 року: «Глобальний економічний спад унеможливлює для будь-якої країни в ко- роткостроковому терміні тиражування влас- ного досвіду виходу з кризи. Якщо всі краї- ни стимулюватимуть свою внутрішню еко- номічну активність, у першу чергу, завдяки зайнятості і соціальному захистові, можна буде відновити глобальне економічне зрос- тання і торгівлю». Надія КНЯЗЕВ, член Національної спілки журналістів України

Institution

Ähnliche Einträge