Наукові здобутки крізь призму суспільного визнання (Минувшина і сьогодення Державних премій України в галузі науки і техніки)

У статті проаналізовано діяльність Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки впродовж 40 років, починаючи від досягнень її перших лауреатів до сучасних наукових здобутків, що сприяють інноваційному розвиткові вітчизняної економіки. Екскурс у історію стимулювання науково-технічної...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2011
Hauptverfasser:	Стогній, В., Жданенко, О.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2011
Schriftenreihe:	Вісник НАН України
Schlagworte:	Пріоритети
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/27966
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Наукові здобутки крізь призму суспільного визнання (Минувшина і сьогодення Державних премій України в галузі науки і техніки) / В. Стогній, О. Жданенко // Вісн. НАН України. — 2011. — № 1. — С. 7-19. — Бібліогр.: 3 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-27966
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-279662011-10-25T12:27:37Z Наукові здобутки крізь призму суспільного визнання (Минувшина і сьогодення Державних премій України в галузі науки і техніки) Стогній, В. Жданенко, О. Пріоритети У статті проаналізовано діяльність Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки впродовж 40 років, починаючи від досягнень її перших лауреатів до сучасних наукових здобутків, що сприяють інноваційному розвиткові вітчизняної економіки. Екскурс у історію стимулювання науково-технічної творчості водночас окреслює зміни пріоритетів державної політики у сфері науки і техніки, ілюструє вагомі результати впровадження в практику сучасних наукоємних технологій, спільно розроблених ученими і фахівцями-виробничниками. Автори розглядають Державну премію як один з ефективних інструментів стимулювання на загальнодержавному рівні інтелектуальної праці, а також переконливо доводять, що основним фактором позитивної економічної динаміки є наукові розробки й інновації. The article analyzes the activity of Committee to State prizes of Ukraine in science and technics field during 40 years since the achievements of its first laureates till contemporary scientific obtainings which benefit to the innovation development of native economics. Simultaneously, digression to history of science and technical creativity stimulating underlines the priority changes in state policy at science and technics sphere, illustrates the weighty results of embeding to practice modern scientifically elaborated technologies that are constructed by scholars as well as by specialists at producing. Authors view State prize as one of the efficacious instruments in intellectual work stimulation at all-state level and also prove earnestly that scientific innovations and treatments are chief factor on positive economy dynamics. 2011 Article Наукові здобутки крізь призму суспільного визнання (Минувшина і сьогодення Державних премій України в галузі науки і техніки) / В. Стогній, О. Жданенко // Вісн. НАН України. — 2011. — № 1. — С. 7-19. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. 0372-6436 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/27966 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Пріоритети Пріоритети
spellingShingle	Пріоритети Пріоритети Стогній, В. Жданенко, О. Наукові здобутки крізь призму суспільного визнання (Минувшина і сьогодення Державних премій України в галузі науки і техніки) Вісник НАН України
description	У статті проаналізовано діяльність Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки впродовж 40 років, починаючи від досягнень її перших лауреатів до сучасних наукових здобутків, що сприяють інноваційному розвиткові вітчизняної економіки. Екскурс у історію стимулювання науково-технічної творчості водночас окреслює зміни пріоритетів державної політики у сфері науки і техніки, ілюструє вагомі результати впровадження в практику сучасних наукоємних технологій, спільно розроблених ученими і фахівцями-виробничниками. Автори розглядають Державну премію як один з ефективних інструментів стимулювання на загальнодержавному рівні інтелектуальної праці, а також переконливо доводять, що основним фактором позитивної економічної динаміки є наукові розробки й інновації.
format	Article
author	Стогній, В. Жданенко, О.
author_facet	Стогній, В. Жданенко, О.
author_sort	Стогній, В.
title	Наукові здобутки крізь призму суспільного визнання (Минувшина і сьогодення Державних премій України в галузі науки і техніки)
title_short	Наукові здобутки крізь призму суспільного визнання (Минувшина і сьогодення Державних премій України в галузі науки і техніки)
title_full	Наукові здобутки крізь призму суспільного визнання (Минувшина і сьогодення Державних премій України в галузі науки і техніки)
title_fullStr	Наукові здобутки крізь призму суспільного визнання (Минувшина і сьогодення Державних премій України в галузі науки і техніки)
title_full_unstemmed	Наукові здобутки крізь призму суспільного визнання (Минувшина і сьогодення Державних премій України в галузі науки і техніки)
title_sort	наукові здобутки крізь призму суспільного визнання (минувшина і сьогодення державних премій україни в галузі науки і техніки)
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate	2011
topic_facet	Пріоритети
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/27966
citation_txt	Наукові здобутки крізь призму суспільного визнання (Минувшина і сьогодення Державних премій України в галузі науки і техніки) / В. Стогній, О. Жданенко // Вісн. НАН України. — 2011. — № 1. — С. 7-19. — Бібліогр.: 3 назв. — укр.
series	Вісник НАН України
work_keys_str_mv	AT stogníjv naukovízdobutkikrízʹprizmususpílʹnogoviznannâminuvšinaísʹogodennâderžavnihpremíjukraínivgaluzínaukiítehníki AT ždanenkoo naukovízdobutkikrízʹprizmususpílʹnogoviznannâminuvšinaísʹogodennâderžavnihpremíjukraínivgaluzínaukiítehníki
first_indexed	2025-07-03T07:47:12Z
last_indexed	2025-07-03T07:47:12Z
_version_	1836611718487212032
fulltext	ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2011, № 1 7 Пріоритети В. Стогній, О. Жданенко НАУКОВІ ЗДОБУТКИ КРІЗЬ ПРИЗМУ СУСПІЛЬНОГО ВИЗНАННЯ Минувшина і сьогодення Державних премій України в галузі науки і техніки © СТОГНІЙ Вадим Сергійович. Кандидат технічних наук. Учений секретар Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки. ЖДАНЕНКО Олена Іванівна. Заступник ученого секретаря Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки (Київ). 2011. Загальновідомо, що життєздатність суспільства багато в чому залежить від кваліфікаційного рівня фахівців, від продукування наукових і технічних інновацій. Сформоване в нашому суспільстві і перевірене часом усвідомлення місця науки в сучасній системі координат соціально-економічного життя країни актуалізує постановку питання про престиж і стимулювання науко- вої праці. У нинішніх умовах вітчизняна наука залишається надто залежною від загального стану соціальної сфери, однак її завдання – випереджати трансформаційні суспільні процеси, органічно доповнювати і супроводжува- ти державну політику, ініціювати перехід країни на інноваційний шлях роз- витку, без чого неможливо забезпечити її конкурентоспроможність у сучас- ному глобалізованому світі. Творчі здобутки українських учених, огляд яких представлено в цій публікації, ілюструють великий потенціал вітчизняної науки, який має служити подоланню кризових явищ і подальшому розвиткові нашої держави. СИСТЕМА СТИМУЛЮВАННЯ В ІСТОРИЧНОМУ РОЗРІЗІ Для реалізації інноваційної політики держави, упровадження в практику ефективних науково-технічних розробок особливе значення має загальнодержавне заохочення вчених і фахівців до активного розвитку науки і техніки, відзначення їхніх видатних творчих досягнень. Цю систему стимулювання вперше втілили в життя ще за часів СРСР. У 1925 р. уряд вирішив від- значати здобутки вчених премією імені В.І. Леніна. Після 1935 р. цю практику було призупинено. Проте, враховуючи досягну- тий позитивний ефект від преміювання найважливіших досліджень у галузі науки, техніки і виробництва, Центральний Комі- тет Комуністичної партії та Рада Міністрів СРСР у 1957 р. відновили вручення Ленін- ської премії «за найбільш видатні наукові праці; архітектурні та технічні споруди; впроваджені в народне господарство ви- находи, конструкції машин, нові матеріа- ли; вдосконалення методів виробництва». 8 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2011, № 1 Ленінські премії присуджували щорічно до дня народження В.І. Леніна, а з 1967 р. — один раз на два роки. Крім того в державі щорічно впродовж 1940–1952 рр. вчених відзначали за досягнен- ня в галузі науки і техніки, літератури, мис- тецтва, архітектури Сталінськими премія- ми, а з 1966 р. Державними преміями СРСР. В Україні задля підвищення престижу наукової праці, національного визнання її суспільної значимості, залучення до нау- кових установ талановитих учених у квіт- ні 1969 р. було засновано Державні премії УРСР у галузі науки і техніки та створено Комітет з Державних премій УРСР у галу- зі науки і техніки. Постановою ЦК КПУ та Радою Міністрів УРСР було визначено, що найвищі нагоро- ди присуджують «за видатні наукові робо- ти, за глибокі теоретичні дослідження з пи- тань марксистсько-ленінської науки, дер- жавного і господарського будівництва, за створення підручників для вищих, середніх спеціальних і середніх учбових закладів, за роботи зі створення і впровадження в на- родне господарство нової ефективної тех- ніки, високопродуктивних технологічних процесів, прогресивних матеріалів, машин і механізмів, за впровадження передового виробничого досвіду». За 40 років персональний склад Комітету оновлювався 10 разів. Весь цей час головою Комітету є академік Борис Євгенович Па- тон — видатний учений, організатор науки, перший Герой України, президент Націо- нальної академії наук України. Його наукові досягнення загальновизнані і відомі далеко за межами держави. Фундаментальні дослі- дження Б.Є. Патона щодо взаємодії зварю- вальних джерел нагрівання з розплавленим металом заклали основу для створення но- вої галузі металургії — спеціальної електро- металургії. Під його керівництвом створено принципово новий спосіб зварювання — електрошлаковий, уперше розпочато дослі- дження в галузі застосування зварювання та споріднених тех но логій у космосі. Борис Євгенович — головний ініціатор та ідеолог створення та впровадження унікальної тех- нології зварювання живих тканин, яка до- зволяє здійснювати відновлення фізіологіч- них функцій ушкоджених органів. За цей період у Комітеті працювали по- над 380 висококваліфікованих фахівців, більшість із них неодноразово обирали до складу організації. Академіки НАН Ук- раїни П.Г. Костюк, І.І. Лукінов, Ю.О. Мит- ро поль ський, Б.О. Мовчан і член-ко рес- пондент НАН України П.Р. Родін працю- ють у Комі теті близько 40 років, академік НАН Украї ни М.В. Новіков — понад 35 ро- ків. До складу Комітету 7 разів уходили І.І. Залюбов ський, В.П. Кухар, Д.О. Мель- ничук. Майже чверть століття тут працюва ли С.А. Анд ро наті, В.Г. Бар’яхтар, В.Д. Похо- денко, І.К. Походня, А.Ф. Пічко, Б.С. Стог- ній, Я.С. Яцків, понад 20 років — В.В. Бє- ляєв, М.С. Бродін, І.С. Гулий, О.С. Давидов, В.А. Каблуков, В.С. Михалевич, В.В. Моргун, Я.С. Підстригач, В.В. Скопенко, Ю.М. Та ран- Жовнір, В.Я. Тацій, Б.Б. Тимофєєв, П.П. То- лочко, В.І. Трефілов, О.Я. Усиков, Д.Ф. Че- ботарьов, М.Г. Чумаченко, В.М. Шесто па- лов. Ще понад 300 професіоналів найвищо- го рівня, працюючи в Комітеті, рік у рік де- монструють принциповість і порядність у прийнятті рішення щодо кандидатур на присудження Державних премій України. ДОСЯГНЕННЯ ВІТЧИЗНЯНИХ УЧЕНИХ П ершими лауреатами Державної премії в далекому 1969 р. стали академік АН УРСР Г.С. Писаренко, член-кореспондент АН УРСР В.Т. Трощенко, доктор технічних наук Г.М. Третьяченко, кандидат технічних наук В.М. Руденко за цикл робіт про міц- ність матеріалів. Автори розробили оригі- нальні установки і методики для дослі- дження механічних властивостей матеріа- ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2011, № 1 9 лів і конструктивних елементів машин за високих температур в умовах складного механічного і теплового навантаження в різних газових середовищах. У процесі до- сліджень уперше в світі встановлено основ- ні закономірності характеристик міцності тугоплавких матеріалів. Ця фундаменталь- на праця зробила не тільки істотний внесок у науку про міцність матеріалів і конструк- тивних елементів машин за високих темпе- ратур, вона і сьогодні має велике господар- ське значення. Серед інших шести премійованих у 1969 р. досліджень варто згадати цикл робіт із тео- рії ядра видатного фізика-теоретика акаде- міка АН УРСР О.С. Давидова, який не тільки запропонував і розвинув теорію ядра, що дозволило на єдиних засадах по- яснювати велике коло експериментальних фактів, але й довів теорію колективних збу- джених станів несферичних атомних ядер, що враховує порушення аксіальної симе- трії ядер (теорія неаксіальних ядер Дави- дова). Олександр Сергійович заснував но- вий напрям у науці — молекулярну біофі- зику. Суть його припущення полягає в тому, що різноманітність живих організмів, яка відрізняє їх від неживої природи, зу- мовлена особливою організацією складних молекулярних систем, але в цих системах діють ті самі елементарні закони, які визна- чають властивості атомів і молекул, що входять до складу тіл неживої природи. Ця ідея знайшла блискуче підтвердження в ро- ботах його учнів і колег. Славетний на- уковець-теоретик спрогнозував майбутні тенденції розвитку науки, а його дослі- дження здобули світове визнання. У наступні роки премію одержували такі всесвітньовідомі вчені нашої держави — двічі лауреати Державної премії: математик Ю.О. Митропольський — за розроблення теорії і практику застосуван- ня математичних методів для аналізу нелі- нійних явищ реального світу; матеріалознавець І.М. Францевич, го- ловний вектор наукової діяльності якого ґрунтувався на глобальній ідеї — створюва- ти нові матеріали із заданими властивостя- ми для екстремальних умов експлуатації; засновник наукової школи в галузі кібер- нетики В.М. Глушков, який був ідеологом реалізації грандіозних державних проектів зі створення програмно-технічних комплексів для інформатизації та автоматизації госпо- дарської та оборонної діяльності країни. Особливо варто відзначити проект Загаль- нодержавної системи збору та обробки ін- формації для управління економікою країни. Тричі відзначено премією славетного хірурга-кардіолога М.М. Амосова — авто- ра новаторських методик у кардіології. Він першим в Україні почав лікувати серцеві вади хірургічним методом (1955), одним із перших у СРСР запровадив у практику ме- тод штучного кровообігу (1958), провів про- тезування клапана митри (1963), створив і вдало застосував антитромботичні протези серцевих клапанів (1965). М.М. Амосов за- початкував низку методів хірургічного лі- кування пороків серця, запропонував ори- гінальні моделі апаратів штучного крово- обігу. Його дослідження і нині допомага- ють ефективно лікувати хворих. У 1976 р. Державною премією було відзна- чено видатного авіаконструктора О.К. Ан- тонова за створення та впровадження лег- кого пасажирського літака АН-24. У кон - ст рукції літака вперше були застосовані но ві матеріали, прогресивні конструктор- ські і технологічні рішення, які стали ба- зою для створення пасажирських і ван- тажних літаків. Згадаємо ще кілька робіт, які суттєво вплинули на розвиток техніки і технологій. Так, у 1976 р. було відзначено досягнення авторського колективу виробничо-техніч- но го об'єд нання електронно-об чис лю валь- них і ке руючих машин, який створив та на- лагодив серійне виробництво керуючого 10 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2011, № 1 обчислювального комплексу М4030, орієн- тованого для автоматизації управління під- приємствами і технологічними процесами, окремими галузями, автоматизації про - ектно-конст рук тор ських робіт, науково-до- слідних і ін женерних розрахунків. Крім того, колектив ЦКБ «Ленінська кузня» створив риболовний траулер-сейнер проекту 502 ЕМ і в найкоротший термін організував його виробництво прогресив- ним потоково-позиційним методом. Трау- лер тривалий час користувався попитом не лише в нашій країні, а й за кордоном. У 1978 р. було премійовано авторський колектив Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона під керівництвом академіка Б.І. Медовара, який створив основи нового технологічного процесу (одержання литих заготовок із властивостями поковок — елек- трошлакове лиття), розробив принципи кон- струювання ливарного устаткування та по- будував формкристалізатори для одержання електрошлакових відливок високої якості. Електрошлакове лиття знайшло широке за- стосування в багатьох галузях економіки. ІННОВАЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ Н овий етап в історії Державної премії почався зі здобуттям Україною неза- лежності. Фундаментальних змін зазнав не лише суспільно-економічний устрій нашої країни, але й світова економіка в цілому, безпрецедентне ускладнення соціальних зв’язків знайшло об’єктивне відображення у сфері творчої наукової праці. Зросла кон- куренція між принципово різними підхода- ми в досягненні мети наукових досліджень і здобутті економічних, суспільно важливих результатів інноваційної діяльності. Стало зрозуміло, що необхідно змінювати й вимо- ги до робіт, які номінуються на здобуття Державної премії. З цією метою, а також для піднесення ролі Державної премії як найвищої нагоро- ди України Указом Президента України від 28 березня 1995 р. № 263/95 було затвер- джено нове Положення про Державну пре- мію України в галузі науки і техніки, а Ко- мітет підпорядковано безпосередньо главі держави. Рис. 1. Питома вага академіків і членів-кореспондентів у складі Комітету ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2011, № 1 11 Для прийняття демократичних і більш зважених рішень склад Комітету збільше- но до 97 осіб. Це відомі в нашій країні та за її межами науковці, викладачі, конструк- тори, організатори виробництва, керівники державних органів влади (рис. 1). До речі, питома вага працівників НАН України у складі Комітету протягом останніх років стабільно зростає. До роботи в Комітеті та його спеціалізо- ваних секціях сьогодні залучено понад 500 провідних науковців і фахівців. У скла- ді кожної секції працює до 25 осіб із чис- ла найавторитетніших учених і спеціаліс- тів відповідної галузі науки, промисловос- ті, аграрного сектору. Зараз при Комітеті працює 21 спеціалі- зована секція, а саме: – біології, – будівництва та будівельних матеріалів, – геології, геофізики та географії, – гірничої справи, – гуманітарних наук, – екології та захисту навколишнього сере- довища (з 1998 р.), – енергетики, – інформатики, – легкої та харчової промисловості, – математики і механіки, – машинобудування і транспорту, – медицини, – металургії, – нафти і газу (з 2006 р.), – радіоелектроніки, приладобудування та зв’язку, – сільського господарства, – соціально-економічних наук, – фізики, – хімії та хімічної технології, – розгляду праць молодих учених (з 2001 р.), – розгляду робіт, що становлять державну таємницю. За ці роки спеціалізовані секції Комітету розглянули близько 3 тис. робіт, з яких понад 150 — підручники. Тільки половину з них було допущено до конкурсу, пре мі- йо вано лише 737 робіт (рис. 2). Конкурс на здобуття найвищої наукової нагороди України завжди вельми високий. За 40 років існування Державної пре- мії України її лауреатами стали понад 5500 осіб, наукові та практичні здобутки яких Рис. 2. Співвідношення премійованих робіт до кількості представлених у Комітет 12 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2011, № 1 дістали гідну оцінку суспільства1. Імена ба- гатьох із них сьогодні присвоєно провід- ним науково-дослідним установам, підпри- ємствам та організаціям України. Державна премія України в галузі науки і техніки присуджується авторові один раз за життя, але до 2006 р. лауреати могли її по- вторно отримати за нові роботи й визначні досягнення. Лише 227 особам пощастило отримати Державну премію декілька разів (4% від загальної кількості лауреатів), з них тричі нагородженими були 17 осіб (див. табл.), а двічі — 209 визнаних українських учених і фахівців. Фундатор наукової школи 1 Глибше ознайомитися зі змістом премійованих праць і скласти власне враження про найвизначніші науково-технічні здобутки вчених за останні роки ви можете на офіційному веб-сайті Комітету за адре- сою: www.kdpu–nt.gov.ua. з комп’ютерної математики та інтелектуаль- них інформаційних технологій академік НАН України І.В. Сергієнко отримував Дер- жавну премію України в галузі науки і тех- ніки чотири рази (1972, 1993, 1999, 2005). За роки незалежності України прису- джено 353 Державні премії в галузі науки і техніки, лауреатами стали майже 3000 осіб, серед яких 133 академіки Національної ака демії наук України, 160 членів-ко рес- пон дентів НАН України (рис. 3). Сьогодні, за статистичними даними, ака- демічний науковий сектор створив третину загального обсягу відзначених наукових і науково-технічних досліджень, у ньому зо- середжено понад 40% науковців і дослідни- ків. Якщо детальніше розглянути списки премійованих, то побачимо, що понад 80% лауреатів Державної премії мають наукові ступені (рис. 4), а ступінь доктора наук — майже 55%. На рис. 5 наведено статистику премі- йованих робіт за науковими напрямами. Практично це аналіз результативності ін- новацій в Україні і свідчення ступеня ре- алізації наукового потенціалу. Як бачимо, результативність інновацій в Україні дово- лі висока, особливо в медичній галузі й ма- шинобудуванні. Лауреати, тричі нагороджені Державною премією України в галузі науки і техніки Прізвище, ім’я, по батькові Рік присудження АМОСОВ Микола Михайлович 1978, 1988, 1997 БАР’ЯХТАР Віктор Григорович 1971, 1986, 1999 ВОЗІАНОВ Олександр Федорович 1976, 1983, 2001 ГАСИК Михайло Іванович 1977, 1998, 2004 ЄРЕМЕНКО Валентин Никифорович 1975, 1985, 1991 ДУДКА Ірина Олександрівна 1983, 1990, 2005 ДОЛІНСЬКИЙ Анатолій Андрійович 1984, 1997, 2004 ЗГУРОВСЬКИЙ Михайло Захарович 1990, 1999, 2005 КОРКУШКО Олег Васильович 1984, 1997, 2003 КОСТЮК Платон Григорович 1976, 1992, 2003 КУНЦЕВИЧ Всеволод Михайлович 1978, 1991, 2000 МОРОЗОВ Анатолій Олексійович 1970, 1992, 1998 НЕМОШКАЛЕНКО Володимир Володимирович 1980, 1992, 2002 РОМАНЕНКО Віктор Демидович 1995, 1999, 2004 СКОПЕЦЬКИЙ Василь Васильович 1991, 1999, 2005 СТАРИЦЬКИЙ Лев Павлович 1980, 1992, 1998 ШОР Наум Зуселевич 1973, 1993, 1999 Рис. 3. Лауреати Державної премії України в галузі науки і техніки, які мають академічні звання ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2011, № 1 13 Загальновідомо, що ознакою виробництва інноваційного типу є перевищення віддачі від інвестицій у людський капітал над від- дачею від інвестицій у матеріальні складни- ки сукупного капіталу. Україна мала, має і матиме активних новаторів: учених, інже- нерів, освітян, підприємців, які знаходять можливість творити. І завдання Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки — популяризуючи здобутки лауре- атів, акцентувати увагу суспільства на не- стандартних творчих рішеннях, які потре- бують ширшого використання. Світовий досвід переконливо свідчить, що перехід до інноваційної економіки мож- ливий лише за умови ефективного вико- ристання інтелектуального потенціалу на- ції, впровадження у виробництво результа- тів творчої праці. Наочним доказом цього є аналіз премійованих робіт, адже державну нагороду отримують зазвичай роботи, що дають значний економічний ефект (рис. 5, 6). Це розроблення та впровадження нової техніки, матеріалів і технологій, нових спо- собів і методів лікування та профілактики захворювань, інші розробки, що відпові- дають рівню світових досягнень. Яскравим прикладом ефективних ін- новацій, упроваджених у виробництво, є радіо технічні засоби стратегічної розвідки нового покоління «Кольчуга», представле- ні Донецьким національним технічним уні- верситетом (2004). Функціональні можли- вості комплексу «Кольчуга» і сьогодні пе- ревершують наявні в світі зразки техніки такого призначення. Варто згадати й розроблену науковця- ми Інституту електродинаміки НАН Украї- ни і співробітниками ЗАТ «Завод «Півден- кабель» технологію промислового вироб- ництва силової високовольтної кабельно- провідникової продукції (2008, Харків), що дає змогу збільшити в 1,5 разу порівняно з її імпортними аналогами стійкість до ре- жимних і аварійних електричних переван- тажень. На основі оригінальних матеріалознав- чих та інженерно-технологічних розробок Рис. 4. Питома вага докторів і кандидатів наук у загальній кількості лауреатів 14 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2011, № 1 учені Науково-технологічного комплексу «Інститут монокристалів» НАН України заснували єдине в Україні високотехноло- гічне сертифіковане виробництво напів- провідникових кристалічних матеріалів (2007), функціональні можливості яких до- Рис. 5. Премійовані роботи за науковими напрямами (1969–2009 рр.) ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2011, № 1 15 зволяють державі отримати щорічно понад $2 млн від продажу наукоємної продукції на світовому ринку. Серед інновацій варто відзначити роз- робки, що є справжньою візиткою сучасної України, а саме: триступеневу ракету-носій «Зеніт–3SL» за програмою «Морський старт» КБ «Південне» та ВО «Півден- ний машинобудівний завод» (Дніпропе- тровськ); парові турбіни нового поколін- ня потужністю 325 МВт КБ і ВО «Турбо- атом» (Харків); бойовий танк «Оплот» КБ ім. О.О. Морозова і ВО «Завод ім. Мали- шева» (Харків), премійовані 2009 року. ТВОРЧІ ЗДОБУТКИ МОЛОДИХ УЧЕНИХ Ц ьогоріч виповнюється 10 років, як в Україні почали відзначати досягнення молодих дослідників Преміями Президен- та України2. За цей період всеукраїнське 2 Премію засновано в 2001 р. для відзначення науков- ців віком до 35 років. Перші два роки присуджували лише 10 премій молодим ученим Національної ака- визнання отримали 250 робіт, а їхні авто- ри — 472 молодих учених — стали лауреа- тами найвищої наукової нагороди. На рис. 7 відображено співвідношення докторів і кандидатів наук, які стали лауре- атами Премії Президента України для мо- лодих учених. Аналізуючи нагороджені протягом 10 ро- ків роботи, можна відмітити, що більше п’яти років лідирують дослідження фізико- технічного і математичного напряму. Тіль- ки Інститут математики НАН України має 8 премійованих робіт, Інститут кібернети- ки НАН України — 6 робіт, Інститут моле- кулярної біології і генетики НАН України, демії наук України, а з 2003 р. у їх здобутті можуть брати участь дослідники незалежно від організації, в якій працюють. Указом Президента України від 24 березня 2003 р. № 253 встановлено 25 премій (з них — 10 премій для молодих учених Національної академії наук України) у розмірі 10 тис. грн кожна. У 2009 р. кількість премій збільшено до 40 (з яких 15 премій для молодих учених Національної акаде- мії наук України) у розмірі 20 тис. грн кожна. Рис. 6. Співвідношення фундаментальних і прикладних робіт, премійованих протягом 1991–2009 рр. 16 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2011, № 1 Інститут монокристалів НАН України, Ін- ститут прикладних проблем механіки і ма- тематики ім. Я.С. Підстригача НАН Укра- їни — по 5 робіт. Також треба згадати Ки- ївський національний університет імені Тараса Шевченка, молоді співробітники якого щорічно здобувають премію Прези- дента України. Співвідношення премійо- ваних робіт за поданням представлено на рис. 8. У 2010 р. до Комітету надійшло 84 ро- боти, з них 25 представлено від академіч- них установ і 36 від вищих навчальних за- кладів України. Після проведення науково- технічної експертизи всіх робіт і детального обговорення на засіданнях спеціалізова- ної секції та президії Комітету кращі з них були таємним голосуванням допущені до участі в конкурсі на здобуття цієї високої нагороди. У газеті «Урядовий кур’єр» № 112 від 22 червня 2010 р. було опубліковано 52 роботи для проведення широкого громадського об- говорення. На засіданнях учених і науково- технічних рад, наукових установ, організа- цій відбулися громадські слухання, після яких на адресу Комітету надійшло понад 300 схвальних відгуків від відомих учених і фахівців. Понад 600 фахівців взяли актив- ну участь в обговоренні робіт на офіційно- му веб-сайті Комітету. Усі відгуки та коментарі були врахова- ні в рекомендаціях спеціалізованої секції та президії Комітету. За пропозицією пре- зидії Комітету Указом Президента Украї- ни в 2010 р. присуджено 40 Премій Прези- дента України для молодих учених, лауре- атами стали 79 осіб (серед них 6 докторів і 50 кандидатів наук), які зробили вагомий внесок у розвиток фундаментальних наук, створили базу для впровадження у вироб- ництво високих технологій, новітніх мате- ріалів. Серед премійованих робіт варто відзна- чити результат 8-річного наукового по шуку співробітників кафедри промислової елек- троніки Національного технічного універ- ситету України «КПІ» і співробітників Ін- ституту електродинаміки НАН України, яким удалося розв’язати комплекс про- Рис. 7. Лауреати Премії Президента України для молодих учених ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2011, № 1 17 блем, пов’язаних із забезпеченням живу- чості, безпеки, надійності та ефективності функціонування локальних енергетичних об’єктів. Автори впровадили нові підходи до керування процесами генерації, перетво- рення, накопичення, споживання електрич- ної енергії в електротехнічних комплексах і системах на різних рівнях, включаючи енергогенеруючі компанії. Отримані ре- зультати важливі для енергоощадження і реалізації енергоефективної політики дер- жави. Завдяки співробітництву молодих біо- фізиків Севастопольського національно- го технічного університету, Інституту фізи- ки НАН України й Інституту молекулярної біології і генетики НАН України отримано унікальну наукову інформацію щодо струк- тури та функцій біополімерів, яка поглиб- лює сучасні уявлення про механізм функ- ціонування живої речовини на клітинному і молекулярному рівнях. З-поміж фундаментальних досліджень відзначено роботу молодих фізиків з Ін- ституту ядерних досліджень НАН України, які розробили нові методики низькофоно- вих вимірювань ядерних процесів. Кожен поставлений на вищому рівні чутливості експеримент може виявитись ключовим у встановленні природи домінантного склад- ника матерії Всесвіту. Високий науковий рівень вирізняє робо- ти, представлені Інститутом прикладних проблем механіки і математики ім. Я.С. Під- стригача НАН України. Дві з них премійо- вано минулого року. Автори не тільки сформулювали нові контактні задачі теорії пружності і термопружності, а й запропо- нували методику розв’язання такого класу задач. Наприклад, розв’язано низку нових контактних задач для тіл з узгодженими межами та проаналізовано вплив тертя і міжконтактного середовища на локальні й інтегральні контактні параметри спряжень. Рис. 8. Роботи, удостоєні Премії Президента України для молодих учених aa a aa aaaa a aa aa aaaa a aa aa aaaa a aa aa aaaa a aa aa aaaa a aa aa aaaa a aa aa aaaa a aa aa aaaa a aa aa aaaa a aa aa aaaa a aa aa aaaa a aa aa aaaa a aa a a a aa aaaa a aa aa aaaa a aa aa aaaa a aa aa aaaa a aa aa aaaa a aa aa aaaa a aa aaa aaaa aaaa aaaa aaaa aaaa aaaa aaaa aaaa aaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaa aaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaa aaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaa aaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaa aaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaa aaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaa aaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaa aaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaa aaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaa aaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaa aaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaa aaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaa aaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaa aaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaa aaaaaaaaaaaaaa aaaaaaaaaaaaaa aaaaaaaaaaaaaa aaaaaaaaaaaaaa aaaaaaaaaaaaaa aaaaaaaaaaaaaa aaa aaa aaa aaa aaa aaa a a aaa a 18 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2011, № 1 Співробітники цього ж інституту отримали цікаві й вагомі результати в галузях топо- логічної алгебри, комбінаторики та комбі- наторної геометрії. Дослідження молодих учених Інституту монокристалів НАН України актуальні й важливі для розвитку матеріалознавства у галузі медичної та космічної техніки, опто- електроніки, фізики високих енергій. Авто- ри розробили методи відтворюваного отри- мання оксидних та галоїдних монокриста- лів із наперед заданою морфологією та функціональними характеристиками, що дало можливість на практиці виготовити більш досконалі кристали. Глобалізація стала однією з найвпливо- віших сил, що визначає нині розвиток людства та охоплює всі сфери суспільного життя. В авторській інтерпретації основ- них теоретико-методологічних засад та проблем, пов’язаних з категорією глоба лі- зації (Інститут географії НАН України), розглянуто напрями входження України та її регіонів у світову економіку, діяль- ність на її території глобальних компаній, особливості формування власних фі нан- со во-промислових груп. Цінність поло- жень і рекомендацій цієї роботи полягає в тому, що вони розраховані на широке впро- вадження в практику. Відзначено також багатьох інших моло- дих учених, роботи яких зробили ваго- мий внесок у розв’язання проблем інфор- матики, економіки, державного управлін- ня, освіти, гірничої справи, історії, фізики та хімії. Як свідчить аналіз премійованих робіт, велика кількість освічених молодих людей, їх вибір професії впливають на хід сучас- ної історії. Саме сукупність знань, техно- логій, дослідницького інструментарію дає змогу розв’язувати будь-які соціально-еко- но мічні проблеми. Безсумнівно, відзначення творчих здобутків молоді на державному рівні сприяє її самоствердженню в науко- вих колах, привчає до здорової конкурен- ції, стимулює до подальшої дослідницької роботи, дає поштовх творчим нуртуванням і підтримує прагнення реалізувати свої ам- бітні плани на теренах України. Відтак під- тримка молодих учених пріоритетна для держави, адже без перспективних профе- сій, що передбачають інтенсивне застосу- вання найсучасніших знань, інноваційних підприємств вітчизняну економіку немож- ливо вивести на світовий рівень. * * * Сьогодні весь світ відчуває швидке зрос- тання ролі інновацій, нових знань, твор- чих досягнень, що в підсумку перетворю- ється на рушійну силу соціального й еко- номічного розвитку суспільства. Комітет з Державних премій України в галузі науки і техніки, заохочуючи на загальнодержав- ному рівні вчених і фахівців за значний внесок у розвиток науки і техніки, відби- раючи найкращі наукові роботи, які є гор- дістю України, акцентує увагу соціуму на визначних здобутках, які необхідно інтен- сивніше впроваджувати в національну економіку. Багаторічна історія Державних премій України в галузі науки і техніки — це не лише грошовий чи соціальний екві- валент наукової праці. Це синхронія змін загальнодержавних пріоритетів, а також зафіксовані суспільством і світовою гро- мадськістю обриси нашого наукового по- ступу за 40 років. Упевнені, нині нам необхідно створюва- ти економіку, яка заснована на прискоре- ному освоєнні знань і виробництві іннова- ційної високотехнологічної продукції, що здатна конкурувати на зовнішніх ринках і має стійкий попит на внутрішньому. Адже перспективи нашої країни пов’язані пере- довсім з можливостями вітчизняної нау- ки створювати нові технології та здатністю національної економіки їх освоювати. Та- ким чином, наука значною мірою орієнту- ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2011, № 1 19 ється не на техніку, а, насамперед, на саму людину, на безмежний розвиток її інтелек- ту, творчих здібностей, культури мислення, на створення матеріальних і духовних пе- редумов для всебічного, цілісного розвитку суспільства. Наука, яка досі перебувала у статусі від- кладеного пріоритету, нарешті має стати ключовим чинником економічного зрос- тання і джерелом національних конкурент- них переваг. 1. Наукова та інноваційна діяльність в Україні. Стат. зб. / Держкомстат. — К., 2009. 2. Стратегія інноваційного розвитку України на 2010–2020 роки в умовах глобалізаційних викли- ків. Матеріали парламентських слухань у Верхов- ній Раді України 17.06.2009 р. 3. Економіка та організація інноваційної діяльності. — К., 2005. — 424 с. В. Стогній, О. Жданенко НАУКОВІ ЗДОБУТКИ КРІЗЬ ПРИЗМУ СУСПІЛЬНОГО ВИЗНАННЯ Минувшина і сьогодення Державних премій України в галузі науки і техніки Р е з ю м е У статті проаналізовано діяльність Комітету з Державних премій України в галузі науки і тех- ніки впродовж 40 років, починаючи від досягнень її перших лауреатів до сучасних наукових здо- бутків, що сприяють інноваційному розвиткові вітчизняної економіки. Екскурс у історію стиму- лювання на уково-технічної творчості водночас окреслює зміни пріоритетів державної політики у сфері науки і техніки, ілюструє вагомі результати впровадження в практику сучасних наукоємних технологій, спільно розроблених ученими і фа хів- цями-вироб нич ни ка ми. Автори розглядають Державну премію як один з ефективних інструментів стимулювання на загаль- нодержавному рівні інтелектуальної праці, а також переконливо доводять, що основним фактором по- зитивної економічної динаміки є наукові розробки й інновації. Ключові слова: інструментарій наукового стимулю- вання, інноваційна діяльність, прогресивні техноло- гії, престиж наукової праці. V. Stohniy, O. Zhdanenko SCIENCE ACHIEVEMENTS THROUGH THE PRISM OF SOCIAL RECOGNITION Past and present epochs of State prize of Ukraine in science and technics field A b s t r a c t The article analyzes the activity of Committee to State prizes of Ukraine in science and technics field during 40 years since the achievements of its first laureates till contemporary scientific obtainings which benefit to the innovation development of native economics. Simulta- neously, digression to history of science and technical creativity stimulating underlines the priority changes in state policy at science and technics sphere, illustrates the weighty results of embeding to practice modern scien- tifically elaborated technologies that are constructed by scholars as well as by specialists at producing. Authors view State prize as one of the efficacious instru- ments in intellectual work stimulation at all-state level and also prove earnestly that scientific innovations and treat- ments are chief factor on positive economy dynamics. Keywords: scientific stimulation tools, innovation acti- vity, progressive technologies, science work prestige.

Наукові здобутки крізь призму суспільного визнання (Минувшина і сьогодення Державних премій України в галузі науки і техніки)

Institution

Ähnliche Einträge