Виступ на Ювілейній сесії

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2011
1. Verfasser: Трощенко, В.Т.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2011
Schriftenreihe:Вісник НАН України
Schlagworte:
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/28036
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Виступ на Ювілейній сесії / В.Т. Трощенко // Вісн. НАН України. — 2011. — № 2. — С. 11-12. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-28036
record_format dspace
spelling irk-123456789-280362011-10-26T12:34:12Z Виступ на Ювілейній сесії Трощенко, В.Т. Постаті 2011 Article Виступ на Ювілейній сесії / В.Т. Трощенко // Вісн. НАН України. — 2011. — № 2. — С. 11-12. — укр. 0372-6436 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/28036 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Постаті
Постаті
spellingShingle Постаті
Постаті
Трощенко, В.Т.
Виступ на Ювілейній сесії
Вісник НАН України
format Article
author Трощенко, В.Т.
author_facet Трощенко, В.Т.
author_sort Трощенко, В.Т.
title Виступ на Ювілейній сесії
title_short Виступ на Ювілейній сесії
title_full Виступ на Ювілейній сесії
title_fullStr Виступ на Ювілейній сесії
title_full_unstemmed Виступ на Ювілейній сесії
title_sort виступ на ювілейній сесії
publisher Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate 2011
topic_facet Постаті
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/28036
citation_txt Виступ на Ювілейній сесії / В.Т. Трощенко // Вісн. НАН України. — 2011. — № 2. — С. 11-12. — укр.
series Вісник НАН України
work_keys_str_mv AT troŝenkovt vistupnaûvílejníjsesíí
first_indexed 2025-07-03T08:04:59Z
last_indexed 2025-07-03T08:04:59Z
_version_ 1836612216424497152
fulltext ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2011, № 2 11 В.В. ТРОЩЕНКО, академік НАН України, директор Інституту проблем міцності ім. Г.С. Писаренка НАН України Н аші спільні збори НАН України при- свячено 100-річчю з дня народження видатного вченого, організатора науки, ба- гаторічного (1961–1975) президента Ака- демії наук СРСР Мстислава Всеволодови- ча Келдиша. Коло наукових інтересів цього дослідни- ка було надзвичайно широке. Це — і мате- матика, і механіка, й обчислювальні мето- ди, і ракетна техніка, і космонавтика, і бага- то іншого. Важко переоцінити його особистий вне- сок у науку, в її організацію — у створення великих дослідницьких колективів, нових наукових напрямів, у реалізацію науково- технічних проектів державного значення. Він створив (1966 р.) й очолив Інститут прикладної математики АН СРСР, котрий тепер носить його ім’я і став провідною установою з проблем динаміки космічного польоту і космічної балістики. Усі ми пам’ятаємо абревіатуру «3К». Це прізвища трьох видатних учених, які очо- лювали створення ракетно-ядерного щита СРСР. Це — І.В. Курчатов, С.П. Корольов, М.В. Келдиш. У цій тріаді Мстислав Все- володович був головним теоретиком кос- монавтики. У багатогранній діяльності М.В. Келдиша велике місце посідають дослідження міц- ності конструкцій, у першу чергу, конструк- цій авіаційної техніки. Цими питаннями він займався протягом п’ятнадцяти років (з 1931 р. по 1945 р.), працюючи в ЦАГІ, де очолював (з 1941 р.) відділ динамічної міцності. Його дослідження були присвячені тео- рії та практиці розрахунку автоколивань літакових конструкцій, які призводили до руйнування літаків і стали гальмом розвит- ку швидкісної авіації. М.В. Келдиш побудував математичні моделі, розроблені на основі методів чи- сельного розрахунку коливань, створив методи моделювання в аеродинамічних трубах явища флатера, що допомогло йому розробити прості і надійні способи запобі- гання флатеру в авіаційних конструкціях. Він запропонував також найбільш доцільні і прості конструктивні методи усунення коли- вань конструктивних елементів типу шиммі. За ці роботи йому було присуджено Дер- жавні премії СРСР у галузі науки в 1942 і 1946 роках. Цікаво відзначити, що в 1942 році, коли науковець отримав першу Дер- жавну премію, йому був усього 31 рік. Кандидатом наук він став у 24 роки, а доктором наук у 27 років. Подальша його діяльність в основному була пов’язана з ракетною технікою і кос- монавтикою. За дослідження в цій ділянці він був удостоєний Ленінської премії, став тричі Героєм соціалістичної праці. Велику увагу приділяв М.В. Келдиш роз- виткові науки, у тому числі в республіках колишнього Радянського Союзу, зокрема — в Україні. Велику роль зіграв М.В. Келдиш у ство- ренні нашого закладу — Інституту проблем міцності ім. Г.С. Писаренка НАН України. Він відвідував наш колектив двічі — у 1964 р. і в 1969 р. У 1964 р. ще не було Інституту проблем міцності, а був сектор міцності, котрий очо- лював академік АН УРСР Г.С. Писаренко, у межах Інституту металокераміки і спеці- альних сплавів АН УРСР. М.В. Келдиш жваво цікавився дослі- дженнями, що їх виконували в цьому сек- торі, багато з них були направлені на реалі- зацію завдань авіаційної техніки, ракетобу- дування, космонавтики. 12 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2011, № 2 Виступаючи потім на засіданні Президії АН УРСР, М.В. Келдиш відзначив актуаль- ність робіт, проведених у секторі. Згодом, коли в 1966 році постало питання про органі- зацію Інституту проблем міцності, М.В. Кел- диш як президент Академії наук СРСР під- тримав пропозицію нашої Академії про ство- рення інституту. Ця підтримка мала неабия- ке значення, і в 1966 році установу було створено. Удруге М.В. Келдиш відвідав наш інсти- тут у 1969 р., коли до Києва приїхала вели- ка делегація АН СРСР, де він був головою. Про враження від відвідування нашого інституту можна судити з його запису в книзі почесних гостей інституту. «Інститут проблем міцності розв’язує важ- ливі питання для створення конструкцій різ- них апаратів, що працюють в екстремальних умовах. Його роботи дуже важливі для роз- витку галузей новітньої техніки. За останні роки Інститут провів ряд нових важливих досліджень, створив цікаві експериментальні установки й отримав істотні нові результати. Бажаю Інститутові нових великих успіхів». На мене, тоді молодого науковця, спілку- вання з М.В. Келдишем справило незабут- нє враження. Він виявляв щирий інтерес до того, що йому показували, був товарись- кий, демократичний, позбавлений будь- якого позерства. Я хочу показати кілька фотографій М.В. Келдиша в нашому інституті в 1969 р. Тут Ви бачите вчених, які відіграли основ ну роль у створенні цієї установи, — академіків Георгія Степановича Писаренка, Бориса Євгеновича Патона, Мстислава Всеволодовича Келдиша. На наступному фото М.В. Келдиш зна- йомиться з однією з лабораторій нашого ін- ституту. Усмішка М.В. Келдиша свідчить про щи- рий інтерес до побаченого. А також Ви ба- чите, що йому демонстрували, — це випро- бування моделі космічного апарата у висо- котемпературному газовому потоці, котрий імітує умови його входження у щільні шари атмосфери. Завершуючи виступ, я хочу сказати, що М.В. Келдиш належав до тієї славної плея- ди вчених, які самі робили велику науку, допомагали робити її іншим і, ґрунтуючись на досягненнях науки, здійснювали страте- гічні завдання своєї країни. І.К. ПОХОДНЯ, академік НАН України, академік-секретар Відділення фізико-технічних проблем матеріалознавства НАН України З епохою М.В. Келдиша пов’язані най- більші досягнення Радянського Сою- зу: перший супутник, політ Гагаріна, між- планетні апарати, розрахунки атомної і водневої зброї, прорив обчислювальної математики, створення нових літаків, роз- гром Лисенка та багато інших. Він був видатним математиком, теоретиком кос- монавтики, талановитим організатором науки. На самперед, хотілося б сказати, що Мстислав Всеволодович уже в перші по- воєнні роки співпрацював з нашою Акаде- мією. У присвяченій йому книзі є лист по- дяки нашим ученим, які допомогли зроби- ти дуже складні розрахунки для космонав- тики на електронній машині МЕСМ. З 1962 року, коли президентом Академії наук УРСР було обрано Б.Є. Патона, співп- раця з Академією наук СРСР почала роз-