Виступ на Ювілейній сесії
Gespeichert in:
Datum: | 2011 |
---|---|
1. Verfasser: | |
Format: | Artikel |
Sprache: | Ukrainian |
Veröffentlicht: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2011
|
Schriftenreihe: | Вісник НАН України |
Schlagworte: | |
Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/28036 |
Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Zitieren: | Виступ на Ювілейній сесії / В.Т. Трощенко // Вісн. НАН України. — 2011. — № 2. — С. 11-12. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-28036 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-280362011-10-26T12:34:12Z Виступ на Ювілейній сесії Трощенко, В.Т. Постаті 2011 Article Виступ на Ювілейній сесії / В.Т. Трощенко // Вісн. НАН України. — 2011. — № 2. — С. 11-12. — укр. 0372-6436 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/28036 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Постаті Постаті |
spellingShingle |
Постаті Постаті Трощенко, В.Т. Виступ на Ювілейній сесії Вісник НАН України |
format |
Article |
author |
Трощенко, В.Т. |
author_facet |
Трощенко, В.Т. |
author_sort |
Трощенко, В.Т. |
title |
Виступ на Ювілейній сесії |
title_short |
Виступ на Ювілейній сесії |
title_full |
Виступ на Ювілейній сесії |
title_fullStr |
Виступ на Ювілейній сесії |
title_full_unstemmed |
Виступ на Ювілейній сесії |
title_sort |
виступ на ювілейній сесії |
publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
publishDate |
2011 |
topic_facet |
Постаті |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/28036 |
citation_txt |
Виступ на Ювілейній сесії / В.Т. Трощенко // Вісн. НАН України. — 2011. — № 2. — С. 11-12. — укр. |
series |
Вісник НАН України |
work_keys_str_mv |
AT troŝenkovt vistupnaûvílejníjsesíí |
first_indexed |
2025-07-03T08:04:59Z |
last_indexed |
2025-07-03T08:04:59Z |
_version_ |
1836612216424497152 |
fulltext |
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2011, № 2 11
В.В. ТРОЩЕНКО,
академік НАН України,
директор Інституту проблем міцності ім. Г.С. Писаренка НАН України
Н аші спільні збори НАН України при-
свячено 100-річчю з дня народження
видатного вченого, організатора науки, ба-
гаторічного (1961–1975) президента Ака-
демії наук СРСР Мстислава Всеволодови-
ча Келдиша.
Коло наукових інтересів цього дослідни-
ка було надзвичайно широке. Це — і мате-
матика, і механіка, й обчислювальні мето-
ди, і ракетна техніка, і космонавтика, і бага-
то іншого.
Важко переоцінити його особистий вне-
сок у науку, в її організацію — у створення
великих дослідницьких колективів, нових
наукових напрямів, у реалізацію науково-
технічних проектів державного значення.
Він створив (1966 р.) й очолив Інститут
прикладної математики АН СРСР, котрий
тепер носить його ім’я і став провідною
установою з проблем динаміки космічного
польоту і космічної балістики.
Усі ми пам’ятаємо абревіатуру «3К». Це
прізвища трьох видатних учених, які очо-
лювали створення ракетно-ядерного щита
СРСР. Це — І.В. Курчатов, С.П. Корольов,
М.В. Келдиш. У цій тріаді Мстислав Все-
володович був головним теоретиком кос-
монавтики.
У багатогранній діяльності М.В. Келдиша
велике місце посідають дослідження міц-
ності конструкцій, у першу чергу, конструк-
цій авіаційної техніки.
Цими питаннями він займався протягом
п’ятнадцяти років (з 1931 р. по 1945 р.),
працюючи в ЦАГІ, де очолював (з 1941 р.)
відділ динамічної міцності.
Його дослідження були присвячені тео-
рії та практиці розрахунку автоколивань
літакових конструкцій, які призводили до
руйнування літаків і стали гальмом розвит-
ку швидкісної авіації.
М.В. Келдиш побудував математичні
моделі, розроблені на основі методів чи-
сельного розрахунку коливань, створив
методи моделювання в аеродинамічних
трубах явища флатера, що допомогло йому
розробити прості і надійні способи запобі-
гання флатеру в авіаційних конструкціях.
Він запропонував також найбільш доцільні
і прості конструктивні методи усунення коли-
вань конструктивних елементів типу шиммі.
За ці роботи йому було присуджено Дер-
жавні премії СРСР у галузі науки в 1942 і
1946 роках. Цікаво відзначити, що в 1942
році, коли науковець отримав першу Дер-
жавну премію, йому був усього 31 рік.
Кандидатом наук він став у 24 роки, а
доктором наук у 27 років.
Подальша його діяльність в основному
була пов’язана з ракетною технікою і кос-
монавтикою. За дослідження в цій ділянці
він був удостоєний Ленінської премії, став
тричі Героєм соціалістичної праці.
Велику увагу приділяв М.В. Келдиш роз-
виткові науки, у тому числі в республіках
колишнього Радянського Союзу, зокрема —
в Україні.
Велику роль зіграв М.В. Келдиш у ство-
ренні нашого закладу — Інституту проблем
міцності ім. Г.С. Писаренка НАН України.
Він відвідував наш колектив двічі — у
1964 р. і в 1969 р.
У 1964 р. ще не було Інституту проблем
міцності, а був сектор міцності, котрий очо-
лював академік АН УРСР Г.С. Писаренко,
у межах Інституту металокераміки і спеці-
альних сплавів АН УРСР.
М.В. Келдиш жваво цікавився дослі-
дженнями, що їх виконували в цьому сек-
торі, багато з них були направлені на реалі-
зацію завдань авіаційної техніки, ракетобу-
дування, космонавтики.
12 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2011, № 2
Виступаючи потім на засіданні Президії
АН УРСР, М.В. Келдиш відзначив актуаль-
ність робіт, проведених у секторі. Згодом,
коли в 1966 році постало питання про органі-
зацію Інституту проблем міцності, М.В. Кел-
диш як президент Академії наук СРСР під-
тримав пропозицію нашої Академії про ство-
рення інституту. Ця підтримка мала неабия-
ке значення, і в 1966 році установу було
створено.
Удруге М.В. Келдиш відвідав наш інсти-
тут у 1969 р., коли до Києва приїхала вели-
ка делегація АН СРСР, де він був головою.
Про враження від відвідування нашого
інституту можна судити з його запису в
книзі почесних гостей інституту.
«Інститут проблем міцності розв’язує важ-
ливі питання для створення конструкцій різ-
них апаратів, що працюють в екстремальних
умовах. Його роботи дуже важливі для роз-
витку галузей новітньої техніки. За останні
роки Інститут провів ряд нових важливих
досліджень, створив цікаві експериментальні
установки й отримав істотні нові результати.
Бажаю Інститутові нових великих успіхів».
На мене, тоді молодого науковця, спілку-
вання з М.В. Келдишем справило незабут-
нє враження. Він виявляв щирий інтерес
до того, що йому показували, був товарись-
кий, демократичний, позбавлений будь-
якого позерства.
Я хочу показати кілька фотографій
М.В. Келдиша в нашому інституті в 1969 р.
Тут Ви бачите вчених, які відіграли
основ ну роль у створенні цієї установи, —
академіків Георгія Степановича Писаренка,
Бориса Євгеновича Патона, Мстислава
Всеволодовича Келдиша.
На наступному фото М.В. Келдиш зна-
йомиться з однією з лабораторій нашого ін-
ституту.
Усмішка М.В. Келдиша свідчить про щи-
рий інтерес до побаченого. А також Ви ба-
чите, що йому демонстрували, — це випро-
бування моделі космічного апарата у висо-
котемпературному газовому потоці, котрий
імітує умови його входження у щільні шари
атмосфери.
Завершуючи виступ, я хочу сказати, що
М.В. Келдиш належав до тієї славної плея-
ди вчених, які самі робили велику науку,
допомагали робити її іншим і, ґрунтуючись
на досягненнях науки, здійснювали страте-
гічні завдання своєї країни.
І.К. ПОХОДНЯ,
академік НАН України, академік-секретар
Відділення фізико-технічних проблем матеріалознавства НАН України
З епохою М.В. Келдиша пов’язані най-
більші досягнення Радянського Сою-
зу: перший супутник, політ Гагаріна, між-
планетні апарати, розрахунки атомної і
водневої зброї, прорив обчислювальної
математики, створення нових літаків, роз-
гром Лисенка та багато інших. Він був
видатним математиком, теоретиком кос-
монавтики, талановитим організатором
науки.
На самперед, хотілося б сказати, що
Мстислав Всеволодович уже в перші по-
воєнні роки співпрацював з нашою Акаде-
мією. У присвяченій йому книзі є лист по-
дяки нашим ученим, які допомогли зроби-
ти дуже складні розрахунки для космонав-
тики на електронній машині МЕСМ.
З 1962 року, коли президентом Академії
наук УРСР було обрано Б.Є. Патона, співп-
раця з Академією наук СРСР почала роз-
|