Виступ на Ювілейній сесії
Збережено в:
| Дата: | 2011 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2011
|
| Назва видання: | Вісник НАН України |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/28037 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Виступ на Ювілейній сесії / К.М. Ситник // Вісн. НАН України. — 2011. — № 2. — С. 14-15. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-28037 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-280372011-10-26T12:31:08Z Виступ на Ювілейній сесії Ситник, К.М. Постаті 2011 Article Виступ на Ювілейній сесії / К.М. Ситник // Вісн. НАН України. — 2011. — № 2. — С. 14-15. — укр. 0372-6436 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/28037 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Постаті Постаті |
| spellingShingle |
Постаті Постаті Ситник, К.М. Виступ на Ювілейній сесії Вісник НАН України |
| format |
Article |
| author |
Ситник, К.М. |
| author_facet |
Ситник, К.М. |
| author_sort |
Ситник, К.М. |
| title |
Виступ на Ювілейній сесії |
| title_short |
Виступ на Ювілейній сесії |
| title_full |
Виступ на Ювілейній сесії |
| title_fullStr |
Виступ на Ювілейній сесії |
| title_full_unstemmed |
Виступ на Ювілейній сесії |
| title_sort |
виступ на ювілейній сесії |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| publishDate |
2011 |
| topic_facet |
Постаті |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/28037 |
| citation_txt |
Виступ на Ювілейній сесії / К.М. Ситник // Вісн. НАН України. — 2011. — № 2. — С. 14-15. — укр. |
| series |
Вісник НАН України |
| work_keys_str_mv |
AT sitnikkm vistupnaûvílejníjsesíí |
| first_indexed |
2025-07-03T08:05:03Z |
| last_indexed |
2025-07-03T08:05:03Z |
| _version_ |
1836612220208807936 |
| fulltext |
14 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2011, № 2
було організовано Раду з координації дослі-
джень республіканських академій. З 1970
року мені доводилося брати участь у її робо-
ті. Тісна співпраця між академіями наук со-
юзних республік сприяла розвитку в Украї-
ні багатьох нових інститутів, інженерних
центрів, створенню якісної системи підго-
товки наукових кадрів. Мстислав Всеволо-
дович був патроном факультету аерофізики
та космічних літальних апаратів МФТІ.
Його випускники навчалися в базових ін-
ститутах АН УРСР і зараз працюють в Ака-
демії наук України, це прекрасні фахівці.
На початку 70-х років М.В. Келдиш пере-
ніс важку операцію на серці. Весь світ сте-
жив за станом його здоров’я. На обкладинці
журналу «Америка» була опублікована фо-
тографія його відкритого серця. Його успіш-
но прооперував професор Дебейкі з госпіта-
лю м. Х’юстон, але навантаження давали
про себе знати. У 1978 ро ці Мстислава Все-
володовича не стало.
К.М. СИТНИК,
академік НАН України
Я не буду говорити про досягнення
Мстислава Всеволодовича Келдиша в
науці. Безперечно, це був велетень науко-
вої думки, титан. Я говоритиму про нього
як генія організації наукового процесу, як
організатора академічної науки в Радян-
ському Союзі і просто як про людину.
Бог і доля дали мені можливість зустрі-
чатися з ним десятки разів: на засідан-
нях Президії Академії наук Союзу, у Киє-
ві, Харкові, Ужгороді, Львові, інших містах.
Це була велика і красива людина, я б ска-
зав навіть дуже красива. Є таке російське
слово «обаяние», так більш «обаятельного
человека» я у своєму житті не бачив.
Велич цієї людини виявлялася в усьому.
Уявіть собі: іде велика делегація союзної
Академії, у тому числі керівництво, зі
Львова до Ужгорода. Зупиняються у фо-
релевому господарстві. М.В. Келдиш ло-
вить рибу (форель дуже легко впіймати),
а поруч ходять, готуючи юшку і вареники,
красиво вбрані гуцулки і дивляться на
цього вродливого мужчину, а він задивля-
ється на них. Справді, ніщо людське не
було йому чуже. Він був дуже емоційний.
Не можу забути, якими очима він дивився
на студентів Ужгородського університету,
коли виступав перед ними. На одному фото
М.В. Келдиш розмовляє з Мадєєвим — мо-
лодим біофізиком з інституту Усикова і ди-
виться на нього надзвичайно промовисти-
ми очима.
А ще він був дуже мужній. Якось Хру-
щов вирішив знищити академії наук і ство-
рити міністерства науки. Тоді Келдиш звер-
нувся до свого приятеля Патона, і вони ра-
зом відстояли академії. На той час Мстис-
лав Всеволодович організував академічну
науку в СРСР. У Президії союзної Академії
були Семенов, Капіца, Прохоров, Басов,
інші видатні науковці (аж 7 лауреатів Но-
белівської премії), а також президенти най-
кращих республіканських академій — Па-
тон, Амбарцумян, Мусхелішвілі (учитель
М.В. Келдиша). Президія мала сильний
апарат. Це була школа організації науки, до
якої входили професори Валентин Олек-
сандрович Філіпов і Геннадій Олександро-
вич Ципкін.
Мстислав Всеволодович був принципо-
вим. Якось ми зустрілись о 7-й ранку (Кел-
диш уставав рано) і гуляли від стадіону
«Динамо» до Лаври. Знаючи, що я біолог,
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2011, № 2 15
він спитав, як в Україні сприймають Ли-
сенка і лисенківщину. М.В. Келдиш протес-
тував проти цієї особистості й цього яви-
ща. Я сказав, що його думка була слушна,
Лисенко — просто невіглас. «Ні, — запере-
чив Мстислав Всеволодович, — це був ли-
ходій».
М.В. Келдиш був епохою. Разом з Коси-
гіним, Байбаковим, Патоном він спрямо-
вував науково-технічний прогрес країни. І
водночас він був милим і простим у спіл-
куванні.
Між іншим, М.В. Келдиш полюбляв ви-
пити чарочку коньяку і «закусити» сигаре-
тою. У нього тоді почалися проблеми із су-
динами, тож я просив його кинути палити,
але він не слухав.
І все таки це була чудова людина, геніаль-
ний науковець, великий організатор науки,
один з найголовніших моїх учителів.
Б.М. МАЛИНОВСЬКИЙ,
член-кореспондент НАН України
Н е всі, напевно, знають, що Мстислав
Всеволодович Келдиш був хрещеним
батьком перших радянських обчислюваль-
них машин, розроблених під керівництвом
Сергія Олексійовича Лебедєва. Це, зокре-
ма, МЕОМ — перша така машина. Її про-
грамне управління збережене в пам’яті,
тобто це справжній комп’ютер. Приймати
її приїхала комісія, у складі якої був
М.В. Келдиш і багато видатних учених, як-
от Боголюбов, Тихонов, Базилевський. Це
означає, що комісія була дуже серйозна.
Як відбувалась робота комісії? Це теж
досить цікаво. Невеликий витяг із книжеч-
ки «Как это начиналось», автори — Шкаба-
ра і Дашевський. «В конце 1951 г. в Феофа-
нию из Москвы приехала весьма предста-
вительная комиссия Академии наук СССР
для приемки в эксплуатацию МЭСМ. Воз-
главлял эту комиссию академик Келдыш,
в ее состав входили академики Соболев,
Лаврентьев, профессора Мидяев и Курош.
Три дня сдавала наша МЭСМ экзамены
академической комиссии. И хотя экзамены
были не конкурсные, так как конкурен-
тов у нее не было, мы страшно волно-
вались и всеми силами старались удер-
жаться от того, чтобы не стоять за дверь-
ми, как толпы любящих родителей, когда
их единственное и ненаглядное чадо сда-
ет вступительные экзамены в вуз. Акаде-
мики с непроницаемыми лицами проходи-
ли из помещения МЭСМ, где они задавали
ей всяческие каверзные задачки, в кабинет
Сергея Алексеевича и там подолгу сове-
щались. Наконец испытания были закон-
чены, и комиссия решила принять маши-
ну с 23 декабря 1951 г. в эксплуатацию.
И вышел наш МЭСМ в люди. Ликование
было всеобщим».
Що це була за машина? Це 50000 опера-
цій за секунду, порівняно з багатьма триль-
йонами, які тепер виконують машини, це
мало, але на той час було достатньо. Після
МЕОМ з 6000 ламп, яка займала величез-
не приміщення, в 1953 році сконструювали
ВЕОМ. Як визнала міжнародна конферен-
ція в Дармштадті (1955), це була найкраща
машина в Європі.
У 1967 р. приймали ВЕОМ-6. Це був
тріумф Лебедєва — мільйон операцій за
секунду, напівпровідникова машина, ви-
граш у змаганні під час польоту «Союз-
Аполлон», виграш 30 хвилин порівняно з
американською машиною, що обслугову-
вала цей політ.
|