Внутрішній ринок: концептуалізація поняття

У статті розкрито сутність і значення внутрішнього ринку України. Систематизовано й узагальнено науково методичні підходи до визначення внутрішнього ринку. Доведено необхідність забезпечення конкурентоспроможності продукції на внутрішньому ринку України. Проаналізовано нормативно правове законодав...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2011
Hauptverfasser:	Сторонянська, І.З., Попадинець, Н.М.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут економіко-правових досліджень НАН України 2011
Schriftenreihe:	Вісник Інституту економіко-правових досліджень НАН України
Schlagworte:	Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/28518
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Внутрішній ринок: концептуалізація поняття / І.З. Сторонянська, Н.М. Попадинець // Вісник Інституту економіко-правових досліджень НАН України. — 2011. — № 1(2). — С. 46-51. — Бібліогр.: 19 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-28518
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-285182011-11-14T12:12:39Z Внутрішній ринок: концептуалізація поняття Сторонянська, І.З. Попадинець, Н.М. Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика У статті розкрито сутність і значення внутрішнього ринку України. Систематизовано й узагальнено науково методичні підходи до визначення внутрішнього ринку. Доведено необхідність забезпечення конкурентоспроможності продукції на внутрішньому ринку України. Проаналізовано нормативно правове законодавство у сфері функціонування внутрішнього ринку України. В статье раскрыта сущность и значение внутреннего рынка Украины. Систематизированы и обобщены научно методические подходы к опреде лению внутреннего рынка. Доказана необходимость обеспечения конкурентоспособности продукции на внутреннем рынке Украины. Проанализировано нормативно правовое законодательство в сфере функционирования внутреннего рынка Украины. The paper describes the essence and value of Ukraine’s domestic market. The scientifical methodical approaches to definition of the domestic market have been systemized and generalized. The necessity of providing products competitiveness on the domestic market of Ukraine has been substantiated. The legislation on functioning of the domestic market of Ukraine is analysed. 2011 Article Внутрішній ринок: концептуалізація поняття / І.З. Сторонянська, Н.М. Попадинець // Вісник Інституту економіко-правових досліджень НАН України. — 2011. — № 1(2). — С. 46-51. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. 2223-6651 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/28518 339.3.001.11 uk Вісник Інституту економіко-правових досліджень НАН України Інститут економіко-правових досліджень НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика
spellingShingle	Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика Сторонянська, І.З. Попадинець, Н.М. Внутрішній ринок: концептуалізація поняття Вісник Інституту економіко-правових досліджень НАН України
description	У статті розкрито сутність і значення внутрішнього ринку України. Систематизовано й узагальнено науково методичні підходи до визначення внутрішнього ринку. Доведено необхідність забезпечення конкурентоспроможності продукції на внутрішньому ринку України. Проаналізовано нормативно правове законодавство у сфері функціонування внутрішнього ринку України.
format	Article
author	Сторонянська, І.З. Попадинець, Н.М.
author_facet	Сторонянська, І.З. Попадинець, Н.М.
author_sort	Сторонянська, І.З.
title	Внутрішній ринок: концептуалізація поняття
title_short	Внутрішній ринок: концептуалізація поняття
title_full	Внутрішній ринок: концептуалізація поняття
title_fullStr	Внутрішній ринок: концептуалізація поняття
title_full_unstemmed	Внутрішній ринок: концептуалізація поняття
title_sort	внутрішній ринок: концептуалізація поняття
publisher	Інститут економіко-правових досліджень НАН України
publishDate	2011
topic_facet	Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/28518
citation_txt	Внутрішній ринок: концептуалізація поняття / І.З. Сторонянська, Н.М. Попадинець // Вісник Інституту економіко-правових досліджень НАН України. — 2011. — № 1(2). — С. 46-51. — Бібліогр.: 19 назв. — укр.
series	Вісник Інституту економіко-правових досліджень НАН України
work_keys_str_mv	AT storonânsʹkaíz vnutríšníjrinokkonceptualízacíâponâttâ AT popadinecʹnm vnutríšníjrinokkonceptualízacíâponâttâ
first_indexed	2025-07-03T08:39:10Z
last_indexed	2025-07-03T08:39:10Z
_version_	1836614367146147840
fulltext	46 ВЕСТНИК ИЭПИ НАН УКРАИНЫ 2011, № 1 Демография, экономика труда, социальная экономика и политикаДемография, экономика труда, социальная экономика и политикаДемография, экономика труда, социальная экономика и политикаДемография, экономика труда, социальная экономика и политикаДемография, экономика труда, социальная экономика и политика УДК 339.3.001.11 І. З. Сторонянська, д&р екон. наук, завідувач відділу, Н. М. Попадинець, аспірант, Інститут регіональних досліджень НАН України, м. Львів ВНУТРІШНІЙ РИНОК: КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ ПОНЯТТЯ © І. З. Сторонянська, Н. М. Попадинець, 2011 Зі здобуттям незалежності України розпочав ся перехід від планово централізованої системи до ринкової системи господарювання. Україна так само, як і всі країни Східної Європи, так звані країни соціалістичного табору, пройшла склад ний шлях економічних перетворень, який супро воджувався кризовими явищами в національній економіці, обвальним зменшенням обсягів товар ного виробництва та рівня життя населення, по вним знищенням внутрішнього ринку, переорієн тацією українських виробників на зовнішні ринки. За даними Глобального звіту Всесвітнього економічного форуму, у 2010 р. Україна за роз міром внутрішнього ринку посіла 30 місце се ред країн світу і лише 109 за ефективністю його використання [1]. Тому важливим завданням сучасного стану розвитку національної економіки є відроджен ня внутрішнього ринку як головного екзогенно го чинника економічного зростання. Слід зазначити, що важливий внесок у роз виток зазначеної проблеми зробили такі вчені, як В. Геєць [2], В. Лагутін [10], О. Михайленко [3], Т. Осташко [2], О. Пустовойт [9], В. Точилін [2,8] та ін. Основна увага в їх працях приділена формуванню ефективних механізмів внутрішньо го ринку України. Разом з тим поглибленого до слідження вимагають концептуальні засади фор мування та функціонування внутрішнього рин ку, їх удосконалення з огляду на сучасні викли ки світової економіки. Метою статті є дослідження та удоскона& лення теоретико&методологічних засад розвитку внутрішнього ринку України в частині його струк& турних і функціональних особливостей. Внутрішній ринок виступає як сфера товар ного обороту і має свої просторово територіальні межі. З огляду на них, а також на масштаби то варообороту можна виділити декілька типів рин ку, що взаємодіють між собою (рис. 1). Рис. 1. Типи ринків та їх взаємодія Базовими в ринкових системах є галузеві ринки, які виступають складовою частиною всіх типів ринку. Галузеві ринки систематизують за різними ознаками, найпоширенішою з яких є об’єкт обміну. За об’єктом обміну всі галузеві ринки є різними, проте вони можуть бути по рівняні між собою за обсягом обороту продукції у вартісному виразі. Тому даний спосіб система тизації галузевих ринків широко використову ють в економічній науці, практичній роботі органів влади, господарській діяльності під приємств для характеристики товароруху певно го виду продукції в національній економіці. На основі об’єкта обміну галузеві ринки об’єдну ються у видові групи: ринки товарів кінцевого споживання (споживчі, інвестиційні товари); послуг; ринки виробничих ресурсів (трудових ресурсів, первинних і оброблених природних ресурсів, фінансових ресурсів) [2, с. 32]. Світовий ринок — це сукупність національних ринків, які поєднані між собою всесвітніми госпо дарськими зв’язками на підставі міжнародного по ділу праці, спеціалізації, кооперування, інтеграції виробництва збуту товарів і надання послуг. Зовнішній ринок або нерезидентний — це сектор економіки, в якому відображаються опе рації зарубіжних економічних агентів з резиден тами країни [3, с. 39]. В. О. Точилін зазначає, що місцеві ринки різняться за такими ознаками, як об’єкт обміну 2011, № 1 ВІСНИК ІЕПД НАН УКРАЇНИ 47 Демографія, економіка праці, соціальна економіка та політикаДемографія, економіка праці, соціальна економіка та політикаДемографія, економіка праці, соціальна економіка та політикаДемографія, економіка праці, соціальна економіка та політикаДемографія, економіка праці, соціальна економіка та політика і кон’юнктура. Тобто на одних місцевих ринках підвищеним попитом можуть користуватися певні види продовольчих товарів, на інших — непродовольчих, або певні види послуг, що у свою чергу може впливати на формування кон’юнктури на цих ринках [2, с. 32]. Доповнюючи, можна сказати, що сьогодні не існує єдиного підходу до визначення поняття місцевих (локальних) ринків. Проте можна вва жати, що це є утворення з сукупності галузевих ринків товарів і послуг, на які існує попит спо живачів у певній місцевості. Сукупність місцевих ринків умежах конк ретного регіону формує регіональні ринки. Про ведені дослідження [4, с. 106–128] засвідчують значну диференційованість регіональних ринків в Україні, однак єдність регіональних ринків у межах внутрішнього ринку країни забезпечуєть ся такими чинниками, як наявність однієї на ціональної валюти та єдиного законодавчого простору їх функціонування. Найбільш проблемним на сьогоднішній день є визначення і розмежування внутрішнього та національного ринків, так як деякі автори ці по няття вважають тотожними. Дані поняття можуть ототожнюватись, але лише у випадку, коли мова йде про закриту національну економіку. Тобто, якщо уявити національну економіку, в якій усі види галузевих ринків є виключно внутрішніми, то їх сукупність можна розглядати як внутрішній ринок країни, який одночасно і є національним. Але коли йдеться про відкриту економічна сис тему, тоді національний ринок тісно пов’язаний з ринками інших держав, потоками товарів, по слуг, капіталів, робочої сили, він є функціональ ною формою взаємодії економічних суб’єктів, зокрема: підприємств, домашніх господарств, державних інституцій, економічних агентів інших країн. На національному ринку також відсутній єдиний рівень цін на товари і послуги, що не дає можливості кількісно обрахувати його обсяг. На томість, на відміну від національного, внутрішній ринок країни обслуговує потреби тільки тих суб’єктів господарювання, які знаходяться на економічній території даної країни. Тому внут рішній ринок слід вважати механізмом задово лення потреб суб’єктів ринку, які знаходяться на економічній території даної країни, за рахунок пропозиції підприємств резидентів. Разом з екс портними та імпортними потоками внутрішній ринок утворює відкриту систему національного ринку, який функціонує у світовому ринковому середовищі та є його підсистемою. Внутрішній ринок можна вважати ядром національного рин ку і фактором подальшого економічного зростан ня та розвитку національної економіки. Визначення поняття внутрішнього ринку відображалося у працях багатьох економістів су часності. Так, значна кількість російських еко номістів внутрішній ринок тлумачать як респуб ліканський, під яким розуміється сфера обігу товарів у межах республіки (держави) [5, с. 301; 6, с. 535], або як ринок, що діє всередині країни [7, с. 115]. На думку авторського колективу нау кової доповіді «Галузеві ринки України: оцінка стану та перспективи розвитку», такі визначен ня внутрішнього ринку є не зовсім методологіч но виваженими, оскільки за єдину його ознаку прийнято кордони держави. Виходячи з цього, купівлю нерезидентами продукції всередині країни можна розглядати як товарообмінні опе рації на внутрішньому ринку. Вони уникнули такого роду помилки і у своїй доповіді розгля нули внутрішній ринок як «…систему відносин у сфері товарного обміну і купівлі продажу то варів та послуг і їх просування від виробника (ре зидента) до споживача в межах державних кор донів» [8, с. 5]. Проте і це визначення не дає чітких методологічних орієнтирів для визначен ня кількісних параметрів внутрішнього ринку — обсягу, сукупного попиту і пропозиції. Авторський колектив книги «Ринки реально го сектора економіки України: структурно інсти туціональний аналіз» визначають внутрішній ри нок як «сукупність галузевих ринків національ ної економіки, на яких домогосподарства, під приємства і держава задовольняють платоспро можний попит на товари і послуги, у тому числі імпортні» [2, с. 34]. О. Михайленко розглядає внутрішній ринок як «механізм задоволення по треб суб’єктів ринку, які знаходяться на еко номічній території даної країни, за рахунок про позиції підприємств резидентів» [3, с. 38]. О. Пу стовойт економічне поняття «внутрішній ринок» використовує для характеристики обсягів спожи вання товарів і послуг домогосподарствами, під приємствами, органами управління всіх рівнів, що здійснюється через сферу товарного обігу на ціональної економіки [9, с. 52]. В. Лагутін внут рішній ринок визначає як «цілісну систему со ціально економічних відносин у межах території країни між покупцями, продавцями та торгови ми посередниками з приводу руху товарів і гро шей, яка забезпечує реалізацію потреб економіч них суб’єктів у товарах (послугах, роботах), а та кож система соціально економічних відносин і 48 ВЕСТНИК ИЭПИ НАН УКРАИНЫ 2011, № 1 Демография, экономика труда, социальная экономика и политикаДемография, экономика труда, социальная экономика и политикаДемография, экономика труда, социальная экономика и политикаДемография, экономика труда, социальная экономика и политикаДемография, экономика труда, социальная экономика и политика сукупність інституцій у сфері товарного обігу, які опосередковують взаємовідносини між виробни ками продавцями і споживачами покупцями на внутрішній території країни» [10, с. 7]. Велика кількість визначень представлена і в енциклопедичних і довідкових посібниках. Зокрема, внутрішній ринок — це ринок, який діє в середині країни, в її межах [5, с. 55]; система економічних відносин у процесі обміну товара ми, цінними паперами та послугами, які вини кають між виробником і споживачами матері альних благ і послуг; продукт суспільного поділу праці [11, с. 251]; сфера обертання товарів і по слуг у межах національної економіки [12, с. 792]; товарообіг обмежений рамками державного кор дону [13, с. 299; 14, с. 392]; сфера товарного об міну обмежена державними кордонами; сукуп ність економічних відносин товаровиробників і споживачів стосовно реалізації товару [15, с. 272]. Цей перелік можна продовжувати, хоча в більшій мірі визначення є еквівалентними, а інколи і взаємозамінними. На наш погляд, з наведеної великої кількості думок щодо визначення внутрішнього ринку слід виділити такі головні ознаки даного поняття: територіально інституціональне утворення, сфера товарного обігу, що функціонує в ме жах державного кордону і регулюється органа ми влади цієї країни, складова макроекономічної системи су спільства, яка представлена товарними, грошо вими і фінансовими потоками національного ка піталу і де за певного рівня цін відбувається роз поділ обмежених виробничих ресурсів, інвести ційних, споживчих товарів і послуг. Будучи складним соціально економічним утворенням, внутрішній ринок зазнає впливу багатьох чинників, у тому числі: національних, регіональних і зовнішніх. Також в сучасних умо вах розвитку внутрішнього ринку породжують ся внутрішні та зовнішні загрози. До внутрішніх загроз слід віднести наступне: слабка здатність ринку до саморозвитку; відсутність суттєвого прогресу в підвищенні реальних доходів значної частки населення; слабкість інвестиційно інноваційного по тенціалу; недостатність фінансових та інших ресурс них можливостей та ін. Зовнішніми загрозами розвитку внутрішньо го ринку України є: можливість різької ревальвації (або деваль вації) гривні; посилення цілого ряду сегментів внутрішньо го ринку від імпорту; недостатні обсяги залучення капіталу; неспроможність держави надійно захисти ти вітчизняних товаровиробників. Сучасний стан розвитку внутрішнього рин ку України не дозволяє протистояти зазначеним загрозам, що свідчить про його низький рівень стійкості і безпеки. Оцінювання стану внутрішнього ринку має важливе значення для аналізу національної еко номіки та є необхідною передумовою розроблен ня стратегії її розвитку. Негативні ознаки внут рішнього ринку призводять до великих соціаль но економічних дисбалансів. Недосконалість внутрішнього ринку спричиняє виникнення різноманітних його спотворень — тіньових ринків, нецивілізованих форм торгівлі (чорні ринки) та ін. Для більш яскравого розуміння сут ності внутрішнього ринку здійснимо його кла сифікацію за низкою критеріїв (табл. 1). Таблиця 1. Види внутрішнього ринку Важливість дослідження структури внутріш нього ринку випливає з тієї вагомої ролі, яку він відіграє в забезпеченні соціально економічного розвитку країни, оскільки внутрішній ринок є макроекономічною інфраструктурою, основою функціонування народного господарства, яка впливає на життєдіяльність усього суспільства. Дослідження внутрішнього ринку ґрун тується на ідеях необхідності подальших змін існуючих теперішніх ринкових відносин, які поки що не виконують ефективних організа 2011, № 1 ВІСНИК ІЕПД НАН УКРАЇНИ 49 Демографія, економіка праці, соціальна економіка та політикаДемографія, економіка праці, соціальна економіка та політикаДемографія, економіка праці, соціальна економіка та політикаДемографія, економіка праці, соціальна економіка та політикаДемографія, економіка праці, соціальна економіка та політика ційних і мотиваційних чинників розвитку націо нальної економіки. Тому не менш важливим є теоретико методо логічне забезпечення правильного формування функцій внутрішнього ринку. Функції внутрішньо го ринку випливають із його сутності, відобража ють основне його призначення і визначають його роль у розвитку національної економіки (табл. 2). ням заходів щодо законодавчого і нормативно го регулювання, які спрямовані на забезпечен ня дотримання всіма учасниками ринку еконо мічного правопорядку і захисту їхніх прав і сво бод, а також інтересів суспільства. Головна мета державної політики у сфері внутрішнього рин ку — це підтримка конкурентоспроможності вітчизняних виробників і водночас розвиток конкуренції [10, с. 52]. Необхідність розвитку внутрішнього ринку отримало розуміння на найвищих щаблях вла ди, що зумовило розробку ряду законодавчих документів з метою розвитку внутрішнього рин ку України, а саме: послання Л. Д. Кучми до Верховної Ради України «Україна: поступ у ХХІ століття Стра тегія економічної та соціальної політики на 2000–2004 рр.» [16]; схвалена Кабінетом Міністрів України у 2001 р. «Концепція Комплексної програми роз витку внутрішнього ринку» [17]; схвалена Кабінетом Міністрів України у 2001 р. «Комплексна Програма розвитку внут рішнього ринку» [18]; затверджене розпорядження Кабінетом Мі ністрів України у 2008 р. «Про схвалення Кон цепції Державної цільової економічної програ ми розвитку внутрішнього ринку на період до 2012 року» [19]. У трьох перших документах в більшій мірі йдеться про реалізацію комбінованої моделі економічного зростання як з внутрішньою, так і з зовнішньою спрямованістю. У них передба чалось розробити і реалізувати систему стиму люючих заходів, спрямованих на випереджаю че зpостання внутрішнього споживання. Ком плекс цих заходів повинен був всебічно охопи ти складний механізм економічних відносин, що склався і продовжував розвиватися у про цесі реформування економіки. Тому метою роз роблення програм розвитку внутрішнього рин ку було створення умов для випереджаючого зpостання внутрішнього споживання та підви щення його частки у структурі ВВП, забезпе чення на цій основі сталого зростання еконо міки України і здійснення перших кроків до вступу у Світову Організацію Торгівлі. Зі входом України у Світову Організацію Торгівлі було прийнято розпорядження Кабіне ту Міністрів України «Про схвалення Концепції Державної цільової економічної програми роз витку внутрішнього ринку на період до 2012 року». Ця програма спрямована на розв’язан Таблиця 2. Функції внутрішнього ринку У процесі виконання низки функцій внут рішній ринок виконує значний, багатоплановий обсяг діяльності, насамперед: створює економічно обґрунтовані умови та зв’язки між споживачами і виробниками, між об сягом і структурою продукції, що виготовляється; формує попит і пропозицію на продукцію за потребами суспільства; подає інформацію товаровиробникам і спо живачам; здійснює кінцеве визначення суспільного значення тієї чи іншої продукції. Під час розвитку внутрішнього ринку ці функції ускладнюються, адже виробництво стає все більш диференційованим, а споживання — більш різноманітним. Слід також зазначити, що розвиток внут рішнього ринку неможливий без дієвого дер жавного регулювання. Роль держави в розвит ку внутрішнього ринку пов’язана зі здійснен 50 ВЕСТНИК ИЭПИ НАН УКРАИНЫ 2011, № 1 Демография, экономика труда, социальная экономика и политикаДемография, экономика труда, социальная экономика и политикаДемография, экономика труда, социальная экономика и политикаДемография, экономика труда, социальная экономика и политикаДемография, экономика труда, социальная экономика и политика ня таких проблем, як зниження ефективності функціонування внутрішнього ринку, послаб лення конкурентних позицій вітчизняних това ровиробників на внутрішньому ринку, змен шення питомої ваги їх продукції у сукупному пропонуванні товарів, зокрема продукції з ви сокою часткою доданої вартості, скорочення частки продажу вітчизняних споживчих товарів у структурі роздрібного товарообігу і зростан ня інфляційних втрат населення внаслідок структурних диспропорцій на ринках. Тому виконання Програми дасть змогу: посилити конкуренцію на товарних ринках, обмежити монополізацію окремих ринків та підвищити ефективність методів рівноваги по питу і пропонування, що сприятиме уникнен ню різких коливань цін і зменшенню інфляцій них втрат валового внутрішнього продукту; створити з використанням досвіду Євро пейського Союзу удосконалені системи тех нічного регулювання, ринкового нагляду за безпечністю товарів і лабораторних досліджень зразків продукції; здійснити інституціональні перетворення, які сприятимуть підвищенню конкурентоспро можності вітчизняних виробників, їх адаптації до умов Світової Організації Торгівлі та зростан ню доходів [19]. Зосередившись на розбудові внутрішнього ринку України, головною позитивною характе ристикою такого розвитку повинен стати про цес формування збалансованих по відношенню до попиту галузевих ринків, що надасть націо нальній економіці системності та соціально орієнтованого характеру, водночас визначить перспективи підвищення власної конкуренто спроможності та можливості ефективної інтег рації у світовий економічний простір. Література 1. Звіт про конкурентоспроможність України 2010 [Електронний ресурс] – Режим доступу : http:// www.feg.org.ua/docs/Competitiveness_report_ 2010_ua.pdf. 2. Ринки реального сектора економіки Ук раїни: структурно інституціональний аналіз / [Точилін В. О., Осташко Т. О., Пустовойт О. В. та ін.] ; за ред. д ра екон. наук, проф. В. О. То чиліна ; НАН України, Ін т екон. та прогноз. — К., 2009. — 640 с. 3. Михайленко О. Роль внутрішнього ринку у соціально економічному розвитку України / О. Михайленко // Економіка України. — 2002. — № 10. — С. 37–42. 4. Шульц С. Економічний простір України: формування, структурування та управління / С. Шульц. — Львів : ІРД НАН України, 2010. — 408 с. 5. Райзберг Б. А. Современный экономичес кий словарь / Б. А. Райзберг, Л. Ш. Лозовский, Э. Б. Стародубцева. — М. : ИНФРА М, 1996. — 496 с. 6. Большой экономический словарь / под ред. А. Н. Азрилияна. — М. : Фонд «Правовая культу ра», 1994. — 528 с. 7. Борисов А. Б. Большой экономический сло варь / А. Б. Борисов. — М. : Книжный мир, 1999. — 895 с. 8. Галузеві ринки України: оцінка стану та пер спективи розвитку : наукова доповідь / за ред. В. О. Точиліна. — К. : Ін т екон. прогноз., 2004. — 78 с. 9. Пустовойт О. Внутрішній ринок України : Національні та реальні можливості впливу на еко номічне зростання / О. Пустовойт // Економіка України. — 2007. — № 3. — С. 52–59. 10. Лагутін В. Д. Внутрішній ринок споживчих товарів : теорія розвитку і регулювання : моногра фія / В. Д. Лагутін. — К. : Київ. нац. торг. екон. ун т, 2008. — 327 с. 11. Економічна енциклопедія : у 3 х т. / відпов. ред. С. В. Мочерний. — Т. 1. — К. : Академія, 2002. — 864 с. 12. Загородній А. Г. Фінансово економічний словник / А. Г. Загородній, Г. Л. Вознюк. — К. : Знання, 2007. — 1072 с. 13. Живко З. В. Словник сучасних еконо мічних термінів / З. В. Живко, М. О. Живко, І. Ю. Живко. — Львів : Край, 2007. — 384 с. 14. Конопліцький В. А. Економічний словник. Тлумачно термінологічний / В. А. Конопліцький, Г. І. Філіна. — К. : КНТ, 2007. — 580 с. 15. Коломойцев В. Є. Універсальний словник економічних термінів : навч. посіб. / В. Є. Коло мойцев. — К. : Вид во «Молодь», 2000. — 384 с. 16. Україна : поступ у ХХІ століття. Стратегія економічної та соціальної політики на 2000– 2004 рр. : Послання Президента України до Верхов ної Ради України від 23.02.2000 р. № 27ба/2000 [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http:// zakon.rada.gov.ua/cgi bin/laws/main.cgi?nreg= 276 %E0 %2F2000. 17. Концепція Комплексної програми розвит ку внутрішнього ринку : схвалено Розпоряджен ням Кабінету Міністрів України від 02.02.2001 р. № 31 р. [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi bin/laws/main.cgi? nreg=536–2005 %F0. 18. Комплексна Програма розвитку внутріш нього ринку : затверджено Постановою Кабінету 2011, № 1 ВІСНИК ІЕПД НАН УКРАЇНИ 51 Демографія, економіка праці, соціальна економіка та політикаДемографія, економіка праці, соціальна економіка та політикаДемографія, економіка праці, соціальна економіка та політикаДемографія, економіка праці, соціальна економіка та політикаДемографія, економіка праці, соціальна економіка та політика Міністрів України від 04.12.2001 р. № 1635 [Елек тронний ресурс]. — Режим доступу : http://uazakon. com/document/spart21/inx21544.htm. 19. Про схвалення Концепції цільової еконо мічної програми розвитку внутрішнього ринку на період до 2012 року : схвалено Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17.09.2008 р. № 1249 р. [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http:// zakon.rada.gov.ua/cgi bin/laws/main.cgi? nreg=1249– 2008 %F0. Надійшла до редакції 26.02.2011 р. © М. І. Хромов, 2011 УДК 331.361 М. І. Хромов, канд. екон. наук, старший науковий співробітник, Інститут економіки промисловості НАН України, м. Донецьк ПРОБЛЕМИ СИСТЕМИ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ В КОНТЕКСТІ ЯКОСТІ РОЗВИТКУ ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ Роль освіти в житті людини не можна пере оцінити, з яких би точок зору не розглядалося за значене поняття. Завдяки освіті відбувається ро зуміння протікання всіх природних, фізичних, хімічних, біологічних та інших процесів, фор мується світогляд. Набуті внаслідок освіти знан ня підштовхують індивідів усвідомити свою особ ливу призначеність в цьому світі і що умови їх життєтіяльності залежать не тільки від об’єктив них, неминучіх обставин, а, перш за все, від них самих, що людина сама визначає власну долю і є творцем свого майбутнього та, що особливо важ ливо, вплив людини на зазначений процес влас ного становлення і самовизначення може мати як позитивні, так й негативні наслідки. Визначення ролі освіти в цілому і профе сійної освіти зокрема у процесі формування людського капіталу — чи не найактуальніший напрям сучасних досліджень у сфері функціону вання економічних систем. Цим проблемам при свячено праці багатьох науковців, у тому числі таких, як О. Грішнова [1], Б. Данилишин [2], В. Петюх [3], Л. Шаульська [4] та ін. У зазначеному секторі досліджень, здебіль шого, між науковцями немає принципових роз біжностей у наукових визначеннях, методоло гічних підходах і оцінках (за винятком безпосе редньо самої категорії «людський капітал»). Од нак досвід засвідчує, що проблем, пов’язаних із механізмами регулювання освітніх процесів, формуванням професійно кваліфікаційних оз нак робочої сили, ліквідацією диспропорцій між попитом і пропозиціями на ринку праці, не зменшується. Навпаки, за окремими напряма ми вирішення окреслених питань вони навіть загострилися. А на практиці це призводить до того, що функціонування ринку освітніх послуг не призводить до досягнення бажаного резуль тату — формування відповідних ознак якості людського капіталу, забезпечення суб’єктів еко номічної діяльності високопрофесійними кад рами і продуктивної зайнятості населення. З цього приводу в умовах постійного підви щення вимог до інтелектуальних здібностей, коли знання і кваліфікація набувають дедалі більшої цінності і від якості вирішення цих проблем без посередньо залежать економічна та соціальна стабільність країни, перспективи її сталого еко номічного розвитку, а за кінцевим рахунком, і власно добробут кожної людини, питання дослі дження факторів впливу ефективності функціо нування ринку освітніх послуг на якість людсь кого капіталу є вельми актуальними. Метою статті є дослідження проблем систе& ми професійної освіти в контексті якості розвит& ку людського капіталу, комплексний, системний аналіз організації освітньої діяльності в Україні та визначення шляхів його вдосконалення.

Внутрішній ринок: концептуалізація поняття

Institution

Ähnliche Einträge