Радіаційний вплив і дитяче здоров’я (Захворюваність шлунково-кишкового тракту в дітей у постчорнобильський період під впливом радіаційно-ландшафтних чинників)

Радіаційний вплив і дитяче здоров’я (Захворюваність шлунково-кишкового тракту в дітей у постчорнобильський період під впливом радіаційно-ландшафтних чинників)

Автори порівняли динаміку поширеності первинних та хронічних хвороб шлунково-кишкового тракту (ШКТ) у дітей, які живуть в аналогічних соціальноекономічних і природних умовах у радіаційно забруднених районах Житомирської області і на тих територіях, які до цієї категорії не належать. Результати дослі...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2011
Автори: Шестопалов, В., Набока, М., Ліхошерстов, О., Чабан, О., Свендсен, Е.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2011
Назва видання:Вісник НАН України
Теми:
Актуально
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/28580
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Радіаційний вплив і дитяче здоров’я (Захворюваність шлунково-кишкового тракту в дітей у постчорнобильський період під впливом радіаційно-ландшафтних чинників) / В. Шестопалов, М. Набока, О. Ліхошерстов, О. Чабан, Е. Свендсен // Вісн. НАН України. — 2011. — № 4. — С. 12-23. — Бібліогр.: 44 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-28580
record_format dspace
spelling irk-123456789-285802011-11-15T12:11:07Z Радіаційний вплив і дитяче здоров’я (Захворюваність шлунково-кишкового тракту в дітей у постчорнобильський період під впливом радіаційно-ландшафтних чинників) Шестопалов, В. Набока, М. Ліхошерстов, О. Чабан, О. Свендсен, Е. Актуально Автори порівняли динаміку поширеності первинних та хронічних хвороб шлунково-кишкового тракту (ШКТ) у дітей, які живуть в аналогічних соціальноекономічних і природних умовах у радіаційно забруднених районах Житомирської області і на тих територіях, які до цієї категорії не належать. Результати дослідження спростовують твердження Чорнобильського форуму про те, що причиною зростання неракової захворюваності був стрес від аварії та розпаду СРСР. Таким чином, доведено радіогенну природу неракової захворюваності органів ШКТ дитячого населення територій, постраждалих унаслідок катастрофи на ЧАЕС. Authors compared the dynamics of primary and chronic gastrointestinal tract (GIT) diseases distribution at children living in the similar social, economy and nature conditions in radiation-polluted districts of Zhytomyr region with the non-polluted ones. The results refute Chornobyl forum declarations calling the stress of disaster and USSR collapse as the reason for non-cancer diseases rise. So, the radiation nature of non-cancer GIT diseases at children on suffering from Chornobyl catastrophe areas is proved. 2011 Article Радіаційний вплив і дитяче здоров’я (Захворюваність шлунково-кишкового тракту в дітей у постчорнобильський період під впливом радіаційно-ландшафтних чинників) / В. Шестопалов, М. Набока, О. Ліхошерстов, О. Чабан, Е. Свендсен // Вісн. НАН України. — 2011. — № 4. — С. 12-23. — Бібліогр.: 44 назв. — укр. 0372-6436 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/28580 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Актуально
Актуально
spellingShingle Актуально
Актуально
Шестопалов, В.
Набока, М.
Ліхошерстов, О.
Чабан, О.
Свендсен, Е.
Радіаційний вплив і дитяче здоров’я (Захворюваність шлунково-кишкового тракту в дітей у постчорнобильський період під впливом радіаційно-ландшафтних чинників)
Вісник НАН України
description Автори порівняли динаміку поширеності первинних та хронічних хвороб шлунково-кишкового тракту (ШКТ) у дітей, які живуть в аналогічних соціальноекономічних і природних умовах у радіаційно забруднених районах Житомирської області і на тих територіях, які до цієї категорії не належать. Результати дослідження спростовують твердження Чорнобильського форуму про те, що причиною зростання неракової захворюваності був стрес від аварії та розпаду СРСР. Таким чином, доведено радіогенну природу неракової захворюваності органів ШКТ дитячого населення територій, постраждалих унаслідок катастрофи на ЧАЕС.
format Article
author Шестопалов, В.
Набока, М.
Ліхошерстов, О.
Чабан, О.
Свендсен, Е.
author_facet Шестопалов, В.
Набока, М.
Ліхошерстов, О.
Чабан, О.
Свендсен, Е.
author_sort Шестопалов, В.
title Радіаційний вплив і дитяче здоров’я (Захворюваність шлунково-кишкового тракту в дітей у постчорнобильський період під впливом радіаційно-ландшафтних чинників)
title_short Радіаційний вплив і дитяче здоров’я (Захворюваність шлунково-кишкового тракту в дітей у постчорнобильський період під впливом радіаційно-ландшафтних чинників)
title_full Радіаційний вплив і дитяче здоров’я (Захворюваність шлунково-кишкового тракту в дітей у постчорнобильський період під впливом радіаційно-ландшафтних чинників)
title_fullStr Радіаційний вплив і дитяче здоров’я (Захворюваність шлунково-кишкового тракту в дітей у постчорнобильський період під впливом радіаційно-ландшафтних чинників)
title_full_unstemmed Радіаційний вплив і дитяче здоров’я (Захворюваність шлунково-кишкового тракту в дітей у постчорнобильський період під впливом радіаційно-ландшафтних чинників)
title_sort радіаційний вплив і дитяче здоров’я (захворюваність шлунково-кишкового тракту в дітей у постчорнобильський період під впливом радіаційно-ландшафтних чинників)
publisher Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate 2011
topic_facet Актуально
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/28580
citation_txt Радіаційний вплив і дитяче здоров’я (Захворюваність шлунково-кишкового тракту в дітей у постчорнобильський період під впливом радіаційно-ландшафтних чинників) / В. Шестопалов, М. Набока, О. Ліхошерстов, О. Чабан, Е. Свендсен // Вісн. НАН України. — 2011. — № 4. — С. 12-23. — Бібліогр.: 44 назв. — укр.
series Вісник НАН України
work_keys_str_mv AT šestopalovv radíacíjnijvplivíditâčezdorovâzahvorûvanístʹšlunkovokiškovogotraktuvdítejupostčornobilʹsʹkijperíodpídvplivomradíacíjnolandšaftnihčinnikív
AT nabokam radíacíjnijvplivíditâčezdorovâzahvorûvanístʹšlunkovokiškovogotraktuvdítejupostčornobilʹsʹkijperíodpídvplivomradíacíjnolandšaftnihčinnikív
AT líhošerstovo radíacíjnijvplivíditâčezdorovâzahvorûvanístʹšlunkovokiškovogotraktuvdítejupostčornobilʹsʹkijperíodpídvplivomradíacíjnolandšaftnihčinnikív
AT čabano radíacíjnijvplivíditâčezdorovâzahvorûvanístʹšlunkovokiškovogotraktuvdítejupostčornobilʹsʹkijperíodpídvplivomradíacíjnolandšaftnihčinnikív
AT svendsene radíacíjnijvplivíditâčezdorovâzahvorûvanístʹšlunkovokiškovogotraktuvdítejupostčornobilʹsʹkijperíodpídvplivomradíacíjnolandšaftnihčinnikív
first_indexed 2025-07-03T08:42:37Z
last_indexed 2025-07-03T08:42:37Z
_version_ 1836614583924555776
fulltext 12 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2011, № 4 В. Шестопалов, М. Набока, О. Ліхошерстов, О. Чабан, Е. Свендсен РАДІАЦІЙНИЙ ВПЛИВ І ДИТЯЧЕ ЗДОРОВ’Я Захворюваність шлунково-кишкового тракту в дітей у постчорнобильський період під впливом радіаційно-ландшафтних чинників © ШЕСТОПАЛОВ В’ячеслав Михайлович. Академік НАН України. Академік-секретар Відділення наук про Землю НАН України. НАБОКА Марина Василівна. Кандидат медичних наук. Старший науковий співробітник Науково- інженерного центру радіогідрогеоекологічних полігонних досліджень НАН України. ЛІХОШЕРСТОВ Олексій Олександрович. Аспірант цієї установи (Київ). ЧАБАН Олена Павлівна. Кандидат медичних наук. Доцент кафедри фізичної реабілітації Житомир- ського економіко-гуманітарного інституту Університету «Україна». СВЕНДСЕН Ерік. Професор Університету Південної Кароліни (Чапел Гілл). 2011. Дискусії про радіогенну і нерадіогенну природу неракової захворюваності лік- відаторів і населення після Чорнобильської аварії тривають увесь післяава- рійний період. Можливо, це пов’язано з тим, що свого часу аналогічні наслідки після Південно-Уральської аварії на р. Теча засекретили і відкрито не обгово- рювали. Оскільки певні неракові захворювання, особливо хвороби шлунково- кишкового тракту, дуже поширені серед населення, що постраждало від Чор- нобильської аварії, це актуалізувало дослідження щодо виявлення їхньої залежності від радіаційного впливу. Результати одного з таких досліджень наведено у цій статті. О станнім часом з’явились публікації про пряму залежність частоти симп- томів ураження травної та ін. систем орга- нізму від дози опромінення, отриманої в ранньому дитячому віці, у населення при- бережних сіл річки Течі за результатами 50-річних спостережень [15 й ін.]. Збіль- шення частоти неракових захворювань у «хібакуся» і дітей опромінених батьків після атомного вибуху в Японії відзначав К. Фурітсу [16]. Неракова захворюваність на хвороби шлун ково-кишкового тракту (ШКТ) з 1994 р. і по теперішній час залишається од- ним з провідних класів у структурі захво- рюваності, інвалідності, смертності по- страждалого від Чорнобильської аварії на- селення і ліквідаторів, у тому числі дітей [1–14 та ін.]. Незалежно один від одного багато авто- рів одержали [10–14] схожі результати про залежність росту захворюваності від часу і рівня радіаційного впливу, напри- клад, про двократне збільшення захворю- ваності шлунково-кишкового тракту в ді- тей через 10 років після аварії за дози ви- щої від 2 Гр на щитовидну залозу або в разі радіоактивного забруднення ґрунтів >50– 90 кБк/м2 порівняно з початковим рівнем і на відміну від контролю. За нашими дани- ми 1988–1998 рр., така залежність харак- терна тільки для дитячого населення, що мешкає на території з кислими геохімічни- ми ландшафтами і ґрунтами, котрі допома- гають міграції радіоцезію по трофічним ланцюгам. У дітей, які проживають в інших природних умовах, такої залежності не ви- явлено [2, 14]. Захворюваність на хвороби ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2011, № 4 13 шлунково-кишкового тракту зростає, в основному, [1, 3, 9, 12, 18–21 та ін.] через холецистити, холангіти, гастрити з гастро- дуоденітами, карієс, який, наприклад, за даними спостережень 1993–1998 рр., у ді- тей Народицького району [22] займав 2-е місце після зоба серед 15 найпоширеніших неракових захворювань шлунково-киш ко- вого тракту. Атрофічні зміни слизової обо- лонки шлунка, атрофічний гастрит часті- ше виявляють у жителів і прибережних сіл р. Течі [15] і забруднених після Чорно- бильської аварії регіонів [18]. Можливо, зростання захворюваності ШКТ викликано прямим і частим впливом на слизову ра- діонуклідів, що потрапляють туди з їжею. Про це свідчить гістологічно підтвердже- на інкорпорація іонізуючих частинок у слизовій оболонці шлунка в мешканців забруднених територій Київської, Жито- мирської, Рівненської областей [18]. Але Чорнобильський форум 2005 року і Російська національна доповідь [23, 24] за- перечують саму можливість неракової за- хворюваності як наслідку радіаційного опромінення. Її зростання пов’язують лише з нерадіаційними факторами: зі стресом від аварії або від розпаду СРСР, бідністю, під- вищеною увагою до свого здоров’я чи ефек- том скринінгу. При цьому посилань на ре- зультати епідеміологічних досліджень, що доводять зв’язок захворюваності постраж- далого населення з аварійним стресом, а не радіацією, не зроблено. Дані, опубліковані після форуму [12], показали, що саме хворобливий стан по- страждалих дітей (евакуйованих, внутріш- ньоутробно опромінених, народжених від ліквідаторів, опромінених вище 2 Гр на щитовидну залозу) збільшує психоемо- ційне напруження, викликає невроз, три- воги, посилює ризик захворюваності. На жаль, ця робота не вивчала дитячого на- селення, що проживало і живе на радіоак- тивно забрудненій території. Однак, дослі- дження дорослих показали, що неблагопо- лучними вважають себе менш як 10% селян у сильно забруднених місцевостях Жито- мирської, Рівненської та ін. областей. У по- над 90% жителів самооцінка була навіть вища, ніж на мало забруднених територіях за аналогічних несприятливих соціально- економічних умов [25, 26]. Якщо причини зростання неракової за- хворюваності — це стрес від аварії, зубо- жіння після розпаду СРСР, підвищена ува- га до свого здоров’я, то воно мало статись одразу після аварії і не змінюватися залеж- но від рівня радіоактивного забруднення. Ефект скринінгу, якщо він відбувся, поси- лився б невдовзі після аварії, головним чи- ном, за вперше виявленими недугами (пер- винною захворюваністю). Заяви Чорнобильського форуму можна спростувати або підтвердити, якщо порів- няти динаміку поширеності первинної та хронічної захворюваності дітей, що жи- вуть в аналогічних соціально-економічних і природних (ландшафтно-геохімічних) умовах, на хвороби шлунково-кишкового тракту в районах, офіційно названих ра- діаційно забрудненими (характеризують- ся підвищеною увагою медиків з можли- вим ефектом скринінгу), з тими, які цього статусу не мають (не характеризуються підвищеною увагою медиків, але пережи- ли стрес від аварії та зубожіння від розпа- ду СРСР). Якщо зростання захворюва- ності буде в усіх районах, незалежно від рівня забруднення, це підтвердить пози- цію Чорнобильського форуму. Якщо воно залежить від часу і рівня радіаційного впливу (тобто накопичення внутрішньої дози опромінення дітей до 14 років), це доведе радіогенну природу неракової за- хворюваності дитячого населення. Ми взялись до такого порівняння. ОБ’ЄКТИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ Об’єктами дослідження були офіційні дані щорічної державної медичної ста- тистичної звітності Житомирського управ- ління охорони здоров’я [27–29] і Житомир- ської обласної лікарні Міністерства охоро- 14 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2011, № 4 ни здоров’я України щодо захворюваності дитячого населення в 1988–2009 рр. по ра- йонах області. Для розрахунку середніх рів- нів забруднення територій використано офі- ційні дані дозиметричної паспортизації на- селених пунктів [30–32]. Середні рівні за- бруднення ґрунтів радіоцезієм по районах представлено в таблиці. Для зонування за класами геохімічних ландшафтів (ГХЛ) по- слуговувались картою 1995 року [34]. Схе- му розподілу ГХЛ представлено в таблиці. Починаючи з 1988 р. в Україні викорис- товують міжнародну класифікацію хвороб МКХ-9, а нині МКХ-10, що дозволяє про- водити ретроспективний аналіз динаміки захворюваності з цього часу. Моніторинго- ва система обліку хвороб існує незалежно від екологічного стану чи інших проблем зони спостереження. Невелику точність цих, як і інших моніторингових показників, нівелює масовість спостережень. Крім того, це єдине доступне джерело інформації про стан здоров’я жителів різних районів Укра- їни. Наукові реєстри постраждалих, резуль- тати аналізу, які публікують у науковій лі- тературі, — вибіркові, не пов’язані з місцем проживання, обмежені або часом спостере- жень (до 2004 р. [12]), або критичними гру- пами, наприклад, дітьми з високими до зами опромінення на щитовидну залозу (>2 Гр) [11], евакуйованими, нащадками ліквідато- рів і опроміненими в утробі матері [12] або вагітними і новонародженими [39]. Наша робота досліджує показники по- ширеності, первинної та хронічної (повтор- ної) захворюваності по класу хвороб трав- ної системи К00-К93. Показники хроніч- ної захворюваності обраховано як різницю між поширеністю і первинною захворюва- ністю [2]. Результати обліку всіх випадків захворювань (поширеність) у перерахунку на 1000 дітей за рік представлено в ‰ (як і величини первинної та хронічної захворю- ваності). З епідеміологічної точки зору в основі закономірностей динаміки будь-яких за- хворювань (і переважно первинних) ле- жить масовість їх поширення в популяції, тоді як основа динаміки повторних захво- рювань може також будуватися на інтен- сивності рецидивів за різних рівнів (і висо- ких, і низьких) популяційного поширення повторних захворювань. Таким чином, по- рівняння показників первинної та хроніч- ної захворюваності допоможе диференці- ювати поширеність (охоплення) хвороб се- ред населення загалом (первинна) від по- ширеності серед дітей, котрі часто хворіють (хронічна). Для виявлення різниці в обсягах пошире- ності, первинної та хронічної захворюва- ності дитячого населення між районами за 22 роки спостережень проведено порівняль- ний аналіз динамічних рядів захворюванос- ті дітей на хвороби шлунково-киш кового тракту (0–14 років) у постчорнобильський період (1988–2009) по районах Житомир- ської області з аналогічними і відмінними ГХЛ. Як контроль використовували показ- ники мало забрудненого Радомишльського району з кислими ГХЛ, аналогічними до сильно забруднених. Показники інших мало забруднених районів з кислими і каль- цієвими ГХЛ також порівнювали з контр- ольним Радомишльським і з сильно забруд- неними районами (див. табл.). Визначали різницю і відношення показників до контр- олю (при цьому одиниці виміру — кратність перевищення показників забрудненого ра- йону над контрольним). Отримані відомос- ті дозволяють орієнтовно оцінити абсолют- ний і відносний ризик захворюваності [2]. Для її аналізу обрали невеликі сільськогос- подарські райони, населення яких харчу- ється традиційно — місцевими продуктами зі своїх городів. Таким чином, знівелювавши вплив ін- ших нерадіаційних факторів (однотипних соціально-економічних і природних умов), вивчали показники захворюваності дитя- чого населення на територіях, які відріз- няються тільки щільністю забруднення ґрунтів радіоцезієм і дозою опромінення, пов’язаною з типом ГХЛ. Вплив на захво- ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2011, № 4 15 рюваність нерадіаційних чинників, таких як стрес від аварії, зубожіння після розпаду СРСР, підвищена увага до свого здоров’я, досліджували порівняно з середніми показ- никами мало забруднених районів з каль- цієвими ГХЛ за 22 роки після аварії. Об- сяг даних становив 390 спостережень у пів- нічних районах і 396 у південних. Середню кількість дитячого населення по районах представлено в таблиці. З таблиці видно, що щільність забруд- нення ґрунтів радіоцезієм у районах з кис- лими ГХЛ коливалася в середньому між 8 і 383 кБк/м2. Найбільш забруднені Овруцький, Народицький, Малинський (50–387 кБк/м2) райони. Середня кіль- кість дітей, зареєстрованих районними відділами статистики, врахована до «су- цільної» вибірки в розрахунку показників захворюваності за період після відселення (1991 р.), становила 71324, у тому числі із забруднених (вище 50 кБк/м2) районів — 20264, з мало забруднених з кислими ГХЛ (нижче 18 кБк/м2) — 22500, з кальцієвими ГХЛ (нижче 8 кБк/м2) — 28554. По райо- нам кількість дитячого населення, захво- рюваність якого аналізовано в роботі, була в середньому 2–10 тис. дітей. Для дослідження динамічних рядів за- хворюваності в 1988–2009 рр. використо- вували методи екологічних досліджень, описової статистики, кореляційного аналі- зу [43–45]. Розглядали кореляцію і статис- тичну достовірність відмінностей між по- казниками поширеності, хронічної та пер- винної захворюваності через кожні 5 років порівняно з початковим періодом спосте- режень і з показниками контрольного ра- йону за допомогою парного двохвибірково- го t-тесту Стьюдента. Розрахунки прово- дили за допомогою програми Statistica й Excel. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ Результати аналізу динамічних рядів за- хворюваності дитячого населення радіо- активно забруднених районів у 1988–2009 рр. представлено на рис. 1–3, а мало забрудне- них — на рис. 4–6 (просимо звернути увагу на співвідношення масштабів вертикальних осей цих двох груп графіків). Характеристика досліджуваних районів Район Клас геохімічного ландшафту (ГХЛ) Середні щільності забруднення ґрунтів 137Cs (кБк/м2) Площа (км2) Відстань від Чорнобиля до району Дитяче населення 2004–2009 рр. ближня дальня Народицький Кислий 383 1277 54 100 1717 Овруцький Кислий 138 3212 68 150 10345 Малинський Кислий 50 1480 60 120 8202 Володар- Волинський Кислий 18 865 115 160 6292 Радомишльський Кислий 15 1288 80 125 6010 Брусилівський Кислий 11 625 105 145 3151 Коростишівський Кислий 8 970 120 150 7053 Андрушівський Кальцієвий 6 952 152 191 6024 Бердичівський Кальцієвий 4 896 177 220 4989 Любарський Кальцієвий 2 755 212 247 6219 Ружинський Кальцієвий 4 1004 177 213 4808 Чуднівський Кальцієвий 3 1033 186 235 6514 16 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2011, № 4 зів. Тоді вона досягла піку в Народицькому і Малинському районах і була вищою за по- чатковий рівень у 3,3 і 2,4 разу відповідно. В Овруцькому вона також виросла в 2,4 разу, але досягла піку в 1998–2002 рр., перевищу- ючи початковий і контрольний рівень у по- над 6 разів (p <0,05). Криві поширеності, первинної та хроніч- ної захворюваності в дітей, які проживають у радіоактивно забруднених (137Cs >50кБк/м2) районах (рис. 1–3) і в мало забруднених (137Cs <18 кБк/м2) районах (рис. 4–6) де- монструють насамперед різку відмінність динаміки показників на цих територіях за 22 роки спостережень. Як видно з рис. 1–3, графіки поширенос- ті, первинної та хронічної захворюванос- ті в дітей, що проживають у найзабрудне- ніших районах, схожі за формою. Їх можна розбити на 3 періоди: ріст, пік, зниження. Для зазначених районів ці періоди збіга- ються в часі, на відміну від мало забрудне- ної території (рис. 4–6). У радіоактивно за- бруднених місцевостях ефект наростає від початку спостережень, з 1988–1992 рр., до- сягає піку через 10–12 рр. (1997–2002). А потім поволі спадає до кінця 2009 р. У на- ших попередніх публікаціях [46, 47] пока- зано збіг у часі піків поширеності з піком накопиченої дози внутрішнього опромінен- ня. Тому ми пояснюємо зниження показни- ка виходом з дитячої та переходом у підліт- кову групу дітей, що народились напере- додні і в рік аварії, накопичивши найвищу дозу опромінення. Як видно з рис. 1–3, на початку спостере- жень, у 1988–1992 рр. параметри пошире- ності, первинної та хронічної захворюванос- ті дітей у всіх радіоактивно забруднених ра- йонах були близькі й достовірно не відрізня- лись між собою. Починаючи з 1993–1997 рр. зростають усі показники в забруднених вище 50 кБк/м2 районах з кислими ГХЛ і в пере- селенському Брусилівському районі. Різни- ця з контролем показників Народицького, Овруцького, Малинського районів була до- стовірна з цього періоду і до кінця спостере- жень (p <0,05). Різниця з початковим рівнем теж достовірна (p <0,05) у всіх районах, крім контрольного Радомишльського. У 1993– 1998 рр. поширеність, порівняно з початко- вим рівнем, виросла в радіоактивно забруд- нених районах у 2,5–3 рази (рис. 1), а по- рівняно з контрольним районом — у 5–6 ра- Рис. 1. Динаміка поширеності хвороб шлунково- кишкового тракту в дітей 0–14 років з радіоактивно забруднених районів Житомирської області з кисли- ми ГХЛ за 1988–2009 рр. Рис. 2. Динаміка первинної захворюваності на хво- роби шлунково-кишкового тракту в дітей 0–14 років з радіоактивно забруднених районів Житомирської області з кислими ГХЛ за 1988–2009 рр. ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2011, № 4 17 Після піку поширеності в забруднених районах показники знижувались до 2008– 2009 рр., кінця періоду спостережень, про- те залишались достовірно вищими за по- чатковий (у 2–4 рази) і контрольний (2–5 разів) рівні. Первинна захворюваність також досягла піку в Народицькому і в Малинському ра- йонах у 1993–1997 рр. (рис. 3) і перевер- Рис. 3. Динаміка хронічної захворюваності на хворо- би шлунково-кишкового тракту в дітей 0–14 років з радіоактивно забруднених районів Житомирської області з кислими ГХЛ за 1988–2009 рр. Рис. 4. Динаміка поширеності хвороб шлунково- кишкового тракту в дітей 0–14 років з мало забрудне- них районів Житомирської області за 1988–2009 рр. Рис. 5. Динаміка первинної захворюваності на хворо- би шлунково-кишкового тракту в дітей 0–14 років з мало забруднених районів Житомирської області за 1988–2009 рр. Рис. 6. Динаміка хронічної захворюваності на хворо- би шлунково-кишкового тракту в дітей 0–14 років з мало забруднених районів Житомирської області з кислими ГХЛ за 1988–2009 рр. шила початковий і контрольний рівні в 3,5 і 2,2 разу відповідно, а в Овруцькому ра- йоні в 1998–2002 рр. — більш ніж у 3 рази. Надалі (2003–2007, 2008–2009) вона зни- 18 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2011, № 4 зилась і не відрізнялася ймовірно від ви- хідного рівня в усіх районах. Піки захворюваності відрізнялися в Бру- силівському районі. Тут пік первинної (рис. 2) випереджає за часом пік поширеності (рис. 1) і хронічної захворюваності (рис. 3). Особливість району (137Cs 11 кБк/м2, див. табл.) у тому, що його було створено в 1990 р. [48] для переселенців з радіоактивно за- бруднених зон. Майже половину його меш- канців [49] (7500 з 18200) зареєстровано в Національному державному реєстрі України осіб, які постраждали внаслідок Чор но- бильської катастрофи, це переселенці 1990– 1991 рр. з Народицького району. Різниця між дітьми Брусилівського і радіоактивно забруднених (>50 кБк/м2) районів у тому, що діти після переселення перестали отри- мувати 137Cs з їжею. Тому в дітей, які нако- пичили радіонукліди до переселення, форма кривої захворюваності схожа на криві радіо- активно забруднених районів, але показники нижчі, а пік первинної захворюваності випе- реджає пік хронічної (повторної). Динаміка показників хронічної захворю- ваності відрізняється від поширеності та первинної захворюваності (рис. 3). Хоча в 1993–1997 рр. у Народицькому і Малин- ському районах також відзначили пік хро- нічної захворюваності, вищий від початко- вого в 4 і 3 рази відповідно, а в Овруцькому в 1998–2002 рр. він перевищив початковий рівень у 8 разів (порівняно з контролем у 6,6, 5,8, 12 разів відповідно), вона мало знижува- лась до кінця спостережень (2008–2009), а стосовно контролю росла, переважаючи його в 19 разів в Овруцькому і в 12 разів у Наро- дицькому і Малинському районах. На відміну від Овруцького, Народицько- го, Малинського районів, забруднених по- над 50 кБк/м2, у дітей Брусилівського ра- йону показники хронічної захворюваності щодо контролю не збільшувалися з 1998– 2002 рр. до кінця спостережень (2008– 2009). Річ у тім, що первинні і повторні за- хворювання формуються за різного спочат- ку стану імунної системи: первинні — на тлі активного й адекватного функціонуван- ня, хронічні повторні — на тлі імунної сис- теми зі зниженими і недостатніми функці- ями. Тож діти, що народились і дістали опромінення в постчорнобильський період, потерпають від недостатньої функції імун- ної системи. Тобто в більшості дітей Бру- силівського району імунна система діє аде- кватно, а в дітей, котрі народились у пост- чорнобильський період і одержують радіо- цезій з їжею на забрудненій території, — функція імунітету знижена і недостатня. Наші висновки збігаються з численними публікаціями, присвяченими розвиткові іму- нологічних дефіцитів у постраждалих від Чорнобильської [1, 50 й ін.] і Південно- Уральської аварій [51, 52 й ін.]. Таким чином, у радіоактивно забрудне- них (>50 кБк/м2 137Cs) районах ні поши- реність, ні первинна або хронічна захворю- ваність не відрізнялись на початку спосте- режень (1988–1992). На початку постава- рійного періоду показники захворюваності росли повільно. Раптового ефекту, очіку- ваного під час скринінгу або в разі стресу, не спостерігали. Найвищі рівні перевищен- ня поширеності над контролем відмічено в 1993–1997 і 1999–2002 рр., воно сягало 5,5 і 6,4 разу, що відповідає даним про час- ті захворювання органів травлення в цей час [12, 13 й ін.]. Первинна захворюваність (уперше виявлена), які повинна злетіти в разі ефекту скринінгу, росла синхронно з поширеністю і хронічною захворюваністю й була вищою в дітей з більш радіоактивно забруднених районів. Графіки захворюваності мало забрудне- них Короcтишівського і Володар-Волин- ського районів з кислими ГХЛ наблизи- лись до рівня контрольного Радомишль- ського району й інших мало забруднених районів. Для аналізу їхньої динаміки за весь період спостережень криві захворюва- ності наведено разом з графіками мало за- бруднених районів на рис. 4–6. Динаміка поширеності, первинної та хро- нічної захворюваності в мало забруднених ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2011, № 4 19 районах (137Cs <18 кБк/м2) істотно від- різняється від радіоактивно забруднених (137Cs >50 кБк/м2) за величиною, часом, на- прямом змін, формою кривих. Як видно з рис. 4–6, ті істотно відрізнялись і між со- бою, і від контролю, знижувались і росли, навіть повертаючись до вихідного рівня в різний час, не мали піків через 10–15 років після аварії, як на кривих сильно забруд- нених районів (рис. 1–3). Максимальний рівень поширеності (рис. 4), первинної (рис. 5) і хронічної захворюваності (рис. 6) у мало забруднених районах був у 2–3 рази нижчим від максимального рівня в забруд- нених вище 100 кБк/м2 137Cs (рис. 1). Різ- ниця з контролем протягом 1988–2009 рр. незначна і статистично невірогідна. А по- казники первинної захворюваності дітей були навіть нижчими за показники конт- рольного Радомишльського району в різні періоди спостережень. Чекає на додаткове спостереження тен- денція останніх років до підвищення хро- нічної захворюваності в дітей мало забруд- нених районів. Однак навіть максимальний рівень зростання для цих регіонів у 3 рази нижчий від значень сильно забруднених, де воно почалося з 1988–1997 рр. і триває досі. Незростання захворюваності в перше десятиріччя після Чорнобильської аварії в мало забруднених районах, порівняно з ра- діоактивно забрудненими, заперечує твер- дження Чорнобильського форуму, що при- чиною зростання неракової захворюванос- ті був стрес від аварії та розпаду СРСР, а не дія радіації. За незначного радіаційно- го впливу на мало забруднених територі- ях нерадіаційні чинники не викликали ста- тистично достовірного зростання захво- рюваності. Таким чином, саме радіаційний вплив зумовив зростання захворюваності в радіоактивно забруднених районах. ВИСНОВКИ 1. У початковий період спостережень (1988–1992 рр.), коли інформація про на- слідки Чорнобильської аварії ще не була загальнодоступною і тому обростала мото- рошними чутками, почуття тривоги, під- вищена увага до свого і дитячого здоров’я мали проявитися в жителів усіх районів, прилеглих до враженої зони. Але саме в цей період показники захворюваності у прилеглих районах були найнижчими за весь 22-річний період спостережень неза- лежно від рівня радіоактивного забруднен- ня. Незначною була й первинна захворюва- ність, яка свідчить про динамічні процеси у здоров’ї населення і вважається придат- нішою для виявлення причинних зв’язків. Пояснення в тому, що серед мешканців ту- тешніх сіл небагато стурбованих, які вва- жають себе хворими або вселяють це дітям (9,3% [25]). Отже, твердження Чорнобиль- ського форуму про нерадіогенні причини зростання неракової захворюваності дитя- чого населення забруднених територій не відповідають фактам. 2. Отримано результати ретроспектив- ного (1988–2009) аналізу показників по- ширеності, первинної та повторної (хроніч- ної) захворюваності органів травлення в дитячого населення радіоактивно забруд- нених і відносно чистого контрольного районів Житомирської області з аналогіч- ними природними і соціально-еко но міч ни- ми умовами. Вони свідчать, що захворюва- ність у 1988–2001 рр. зростала не в усіх ра- йонах. Її величина залежить від часу і рів- ня радіаційного впливу (137Cs >50 кБк/м2) і типів ГХЛ, тобто визначається накопи- ченням внутрішньої дози опромінення ді- тей. Це також заперечує позицію Чорно- бильського форуму про нерадіогенну при- роду неракової захворюваності дитячого населення радіоактивно забруднених райо- нів Житомирської області. 3. Наведені факти показали достовірну різницю в динаміці розподілу вивчених по- казників дитячої захворюваності (пошире- ності, первинної та повторної) на хвороби органів травлення на територіях з різними рівнями забруднення ґрунтів радіоцезієм і відповідність різниці захворюваності (аб- 20 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2011, № 4 солютного і відносного ризику) рівням ра- діаційного впливу. 4. У першу чергу потрібно відзначи- ти зростання і вищі рівні (у 2–10 разів) для всіх вивчених показників захворюва- ності (а для хронічної захворюваності пе- ревищення контрольних показників ся- гало 11–19 разів) протягом усіх періодів спостереження, крім початкового (1988– 1992), у радіоактивно забруднених (137Cs >50 кБк/м2) районах порівняно з мало за- брудненими (137Cs <18 кБк/м2). Різниця з контрольним районом і з початковим рів- нем була достовірна (р <0,05) майже в усі періоди спостережень. У забруднених ра- йонах поширеність зросла на 300–400‰, а первинна захворюваність — на 100‰ за перші 10–12 років спостережень і перева- жала в 2–3 рази рівень мало забруднених районів. 5. Криві поширеності, первинної та по- вторної захворюваності відрізнялися в радіоактивно забруднених районах від мало забруднених районів протягом усього 22-річного періоду спостережень. Криві цих територій мали 3 частини: підйом, пік, спад, а на графіках мало забруднених райо- нів, де захворюваність дитячого населення коливалася навколо початкового рівня, їх не було. 6. Криві поширеності, первинної та хро- нічної захворюваності в дітей, що живуть у мало забруднених районах (137Cs 2–18 кБк/м2), не збігаються з кривими силь- но забруднених районів. Рівні поширенос- ті, первинної та хронічної захворюваності в мало забруднених районах суттєво нижчі, ніж у радіоактивно забруднених. Тенденція до зростання показників наприкінці спо- стережень (2003–2007) потребує розгляду для отримання достовірних результатів. З 8 досліджених мало забруднених районів поширеність вірогідно збільшилась тіль- ки через 15 років (2003–2007) від початку спостережень у двох — Бердичівському і Чуднівському. Показники первинної захво- рюваності трохи виросли в 5 мало забруд- нених районах і перестали рости в 2008– 2009 рр., створивши своєрідне плато. 7. У дітей із мало забруднених районів в останні роки також (0,1>p>0,05) збільшу- ються показники повторної (хронічної) за- хворюваності. Проте, порівняно з радіоак- тивно забрудненими районами, зростання було меншим у 5–6 разів і почалось на 15 років пізніше. 8. Показник повторної або хронічної за- хворюваності офіційно не прийнято, але його часто застосовують для виявлення й аналізу динаміки часто і хронічно хворих на туберкульоз дітей [2]. Синдром часто хворої дитини якийсь час називали чорно- бильським [53]. Ми показали достовірне зростання цього показника і різниці з контролем (абсолютного і відносного ризи- ку) у дитячого населення, що проживає на забрудненій території (137Cs вище 50 кБк/м2). Ураховуючи, що первинні і повторні захво- рювання формуються на тлі спочатку різ- ного стану імунної системи: первинні — на тлі активного й адекватного функціону- вання, хронічні повторні — на тлі знижено- го й недостатнього, можна говорити про слабкість імунної системи в дітей, котрі народились і живуть на забрудненій тери- торії (137Cs вище 50 кБк/м2). 1. Остроумова Е.В. Особенности клинического тече- ния и исходов хронической лучевой болезни у лиц, подвергавшихся длительному радиационному воз- действию в анте- и постнатальных периодах: авто- реф. канд. мед. наук: спец. 14.00.05 «Внутренние болезни» / Остроумова, Евгения Владимировна; Тюмен. гос. мед. акад. — Тюмень, 2004. — 22 с. 2. Underestimate radiation risks and ignored injuries of atomic bomb survivors in Hiroshima and Naga- saki / K. Furitsu, K. Sadamori, M. Inomata, S. Mu- rata; The investigation committee of hibakusha of Human Chuo hospital. — Osaka, 1992. — 24 p. 3. 20 років Чорнобильської катастрофи. Погляд у май- бутнє: Національна доповідь України / Міністерство України з питань надзвичайних ситуа цій та у спра- вах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Всеукраїнський нау ково-дослідний ін- ститут цивільного захисту населення та територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природ- ного характеру. — К.: Атіка, 2006. — 224 с. ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2011, № 4 21 4. Стан здоров’я потерпілого населення України через 20 років після Чорнобильської катастро- фи: Статистично-аналітичний довідник у 2-х частинах / Ю.В. Вороненко, В.М. Шестопалов, М.І. Омельянець, А.Т. Бабинець, Ю.А. Міхненко, М.В. Набока, Н.М. Орлова, С.І. Черняк, Н.Г. Ру- денко, Г.С. Владзиєвська. — К.: НДВП «ТЕХМЕ- ДЕКОЛ», 2007. — 431 с. 5. Адерихо А.К. Соматические неканцерогенные по- следствия воздействия ионизирующего излуче- ния на переселенцев загрязненных радионукли- дами территорий / А.К. Адерихо, К.Н. Адерихо, М.М. Картель, Л.Л. Леонова, И.В. Митрахович // Епідеміологія медичних наслідків аварії на Чор- нобильській АЕС. 20 років по тому: міжнародна науково-практична конференція, 9–10 жовтня 2007 р.: тези доповідей. — Донецьк: Вебер (Доне- цька філія), 2007. — С. 59–61. 6. Чернобыль. Здоровье детей / В.М. Пономаренко, А.М. Нагорная, А.И. Щербатый, В.Н. Полищук. — К.: Украинские информационные системы, 1996. — 253 с. 7. Яблоков А.В. Чернобыль: последствия катастрофы для человека и природы / А.В. Яблоков, В.Б. Не- стеренко, А.В. Нестеренко. — Санкт-Петербург: Наука, 2007. — 376 с. 8. Терещенко В.М. Захворюваність, інвалідність та смертність від не пухлинних хвороб в учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС / В.М. Те- рещенко, В.О. Бузунов, В.А. Цуприков, Т.Є. До- машевська // Епідеміологія медичних наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. 20 років по тому: міжнародна науково-практична конференція, 9–10 жовтня 2007 р.: тези доповідей. — Донецьк: Вебер (Донецька філія), 2007. — С. 41–42. 9. Степанова Є.І. Особливості патології системи трав- лення у дітей-мешканців радіоактивно забрудне- них територій / Є.І. Степанова, О.Є. Ареф’є ва, В.Г. Кондрашова, І.Є. Колпаков, В.Ю. Вдовенко, Т.П. Овчинина // Епідеміологія медичних наслід- ків аварії на Чорнобильській АЕС. 20 років по тому: міжнародна науково-практична конферен- ція, 9–10 жовт ня 2007р.: тези доповідей. — Донецьк: Вебер (Донецька філія), 2007. — С. 103–104. 10. Курбанова В.Є. Епідеміологічний аспект радіа- ційного впливу: не пухлинна захворюваність дітей, потерпілих внаслідок Чорнобильської ка- тастрофи / В.Є. Курбанова. — К.: УНЦРМ АМН України, 1998. — 155 с. 11. Ivanov V.K. Cerebrovascular disease in Chernobyl emergency workers / V.K. Ivanov, M.A. Maksioutov, S.Yu. Chekin, A.V. Petrov, A.P. Biryukov, Z.G. Krug- lova, V.A. Matyash, A.F. Tshyb, K.G. Manton, J.S. Krav chenko // Health Physics. — 2006. — 90(3). — P. 199–207. 12. Король Н.О. Епідеміологічний аналіз патології органів травлення серед дитячого населення, по- страждалого внаслідок Чорнобильської катастро- фи / Н.О. Король, Т.В. Трескунова, Ж.В. Усатенко, Р.І. Мазій // Международный журнал ра диа - ци он ной медицины. — 2001. — № 3(1–2). — C. 214–215. 13. Король Н.О. Епідеміологічний аналіз стану здо- ров’я дітей та підлітків, опромінених з дозою на щитоподібну залозу 2 Гр і більше / Н.О. Король // Епідеміологія медичних наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. 20 років по тому: між- народна науково-практична конференція, 9–10 жовтня 2007 р.: тези доповідей. — Донецьк: Вебер (Донецька філія), 2007. — C. 49–50. 14. Король Н.О. Стан здоров’я критичних груп дитя- чого та підліткового населення, яке постраждало внаслідок Чорнобильської катастрофи / Н.О. Ко- роль // Медичні наслідки аварії на Чорнобиль- ській атомній електростанції. — К.: ДІА, 2007. — C. 502–516. 15. Байда Л.К., Жирносекова Л.М. Изменения дина- мики заболеваемости детей, проживающих в зо- нах с разным уровнем загрязнения почвы радио- цезием. // 2-я Междунар. конф.: Отдаленные ме дицинские последствия Чернобыльской ката- строфы, Киев, Украина, 1–6 июня, 1998 г. — К., 1998. — С. 14. 16. Набока М.В. Сравнительный анализ риска забо- леваемости детей, проживающих на территории с кислыми и кисло-глеевыми почвами при разных уровнях радиоактивного загрязнения / М.В. На- бока // Матеріали міжнародної конференції «Антропозмінене середовище Ук раїни: ризики для здоров’я населення та екологічних систем». — К.: Чернобыльинтеринфом, 2003. — С. 609–619. 17. Дегтярьова Л.В. Пептична виразка дванадцяти- палої кишки в осіб, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС: структурні прояви патоморфозу, особливості морфогенезу, прогностичні аспекти: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра мед. наук: спец.14.03.02 «Патологічна анатомія» / Дег- тярьова Лариса Вікторівна; Інститут екологічної патології людини. — К., 2002. — 25 с. 18. Усатенко Ж.В. Особливості захворюваності паці- єнтів клініко-епідеміологічного реєстру НЦРМ АМНУ (дітей та підлітків) у 1992–2006 роках / Ж.В. Усатенко, О.М. Студенікіна, В.В. Крижанів- ська, Н.В. Печериця, М.М. Боголій, Г.Д. Олексі- єнко // Епідеміологія медичних наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. 20 років по тому: між- народна науково-практична конференція, 9–10 жовтня 2007 р.: тези доповідей. — Донецьк: Вебер (Донецька філія), 2007. — C. 50–51. 19. Луцкая И.К. Чернобыльские аспекты стомато- логического статуса детей республики Беларусь / И.К. Луцкая, И.Г. Чухрай, Е.В. Юринок // Меж- дународный журнал радиационной медицины. — 2001. — № 3(1–2). — C. 229–230. 22 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2011, № 4 20. Хоменко І.О. Стан твердих тканин зубів у дітей, що постійно проживають на радіаційно забруднених територіях / І.О.Хоменко, Н.В. Біденко, Г.І. Ша- повалов // Международный журнал радиацион- ной медицины. — 2001. — № 1–2. — C. 309–310. 21. Svendsen E.R. Cesium-137 Exposure and Spiro- metry Measures in Ukrainian Children Affected by the Chernobyl Nuclear Incident / Erik R. Svend- sen, Igor E. Kolpakov, Yevgenia I. Stepanova, Vitaliy Y. Vdovenko, Maryna V. Naboka, Timothy A. Mous- seau, Lawrence C. Mohr, David G. Hoel, Wilfried J.J. Karmaus // Environ Health Perspect. — 2010. — 118(5). — P. 720–735. 22. Наследие Чернобыля: Медицинские, экологиче- ские и социально–экономические последствия и рекомендации правительствам Беларуси, Рос- сийской Федерации и Украины: Чернобыльский форум / МАГАТЭ, ВОЗ, ФАО, ЮНЭП, ПРООН, Управление ООН по координации гуманитарных вопросов, НКДАР, Всемирный банк, правитель- ства Белоруссии, Российской Федерации, Украи- ны. — Вена: МАГАТЭ, 2005. — 51 с. 23. 20 лет чернобыльской катастрофы, итоги и пер- спективы преодоления ее последствий в России 1986–2006: Российский национальный доклад / МЧС, МинЗдрав, Федеральная служба надзора в сфере защиты прав потребителей и благополучия человека; под ред. С.К. Шойгу, Л.А. Большова. — М.: ИБРАЭ РАН, 2006. — 92 с. 24. Прилипко В.А. Соціально-психологічний стан постраждалого населення як критерій надання соціальної допомоги / В.А. Прилипко, Ю.Ю. Озе- рова, М.М. Морозова, І.В. Бондаренко // Епі де міо- логія медичних наслідків аварії на Чорнобиль- ській АЕС. 20 років по тому: міжнародна нау ково- практична конференція, 9–10 жовтня 2007 р.: тези доповідей. — Донецьк: Вебер (Донецька філія), 2007. — С. 73–74 25. Прокопенко Н.О., Прилипко В.А. Захворюваність населення, що мешкає на забруднених радіону- клідами територіях (соціальні і гігієнічні факто- ри ризику) / Н.О. Прокопенко, В.А. Прилипко // Довкілля та здоров’я. — 2005. — № 32. — С. 27. 26. Показники здоров’я населення та використання ре- сурсів охорони здоров’я (1997–1998 роки). — Жи- томир: Житомирська обласна державна адміністра- ція, Управління охорони здоров’я, 2009. — 70 c 27. Показники здоров’я населення та використан- ня ресурсів охорони здоров’я (1999–2000 роки): Статистичний довідник. — Житомир: Житомир- ська обласна держадміністрація. Управління охо- рони здоров’я, 2001. — 299 с. 28. Показники здоров’я населення та використан- ня ресурсів охорони здоров’я (2001–2002 роки): Статистичний довідник. — Житомир: Житомир- ська обласна держадміністрація. Управління охо- рони здоров’я, 2003. — 299 c. 29. Дозиметрическая паспортизация населенных пунктов Украины, подвергшихся радиоактив- ному загрязнению после Чернобыльской ава- рии [Текст]. — К.: МЗ Украины, МЧС Украины, АМНУ. — 1993–2007. — Сб. 1–11. 30. Радіологічний стан територій, віднесених до зон радіоактивного забруднення (у розрізі районів) [Текст В.І. Холоші]. — К.: Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах за- хисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, 2008.– 49 с. 31. Атлас радіоактивного забруднення України. — К.: Міністерство надзвичайних ситуацій, 2002. — 24 с. 32. Отчет по теме: «Ландшафтно–экогеохимическое кар тирование областей питания и разгрузки ос новных водоносных горизонтов территории Ук раины масштаба 1:500000». [Текст Е.И. Оль- шевская, И.В. Мельник, Т.М. Егорова, Г.Л. Сон- кина]. — К.: ГГП «Геопрогноз» Госкомгеологии Украины, 1995. — С. 7. 33. Антипкін Ю.Г. Чорнобильська катастрофа та стан здоров’я вагітних жінок і народжених дітей /Ю.Г. Ан- типкін // Журн. АМН України. — 2006. — Т. 12. — № 1. — С. 50–57. 34. Петри А. Наглядная статистика в медицине / А. Петри, К. Сэбин. — М.: Издательство РАМН, 2000. — 144 с. 35. Платонов А.Е. Статистический анализ в меди- цине и биологии: задачи, терминология, логика, компьютерные методы / А.Е. Платонов. — М.: Издательский дом ГЭОТАР–МЕД, 2003. — 51 с. 36. Ревич Б.А. Экологическая эпидемиология / Б.А. Ре- вич, С.Л. Авалиани, Г.И. Тихонова. — М.: Издатель- ский центр «Академия», 2004. — 384 с. 37. An analysis of the correlation between the non-cancer morbidity of children and the internal dose of 137Cs / M. Naboka, V. Shestopalov, A. Kravets, E. Chaban, A. Likhosherstov // International Journal of Low Radiation. — Vol. 6. — № 3. — P. 192–208. 38. Шестопалов В.М. Уроки Чорнобиля: ще раз про зв’язок неракової захворюваності дитячого насе- лення з радіаційним впливом Чорнобильської аварії / В.М. Шестопалов, М.В.Набока, О.П. Ча- бан, О.О. Ліхошерстов // Бюлетень екологічно- го стану зони відчуження та зони безумовного (обов’язкового) відселення. — 2007. — 2(30). — С. 45–57. 39. Брусиловский район // http://www.brusilov.org. ua/Russian/Rayon/rayon.html. 40. О численности и составе населения Украины по итогам Всеукраинской переписи населения 2001 года // http://www.ukrstat.gov.ua/Perepis/ PidsPer.html перепись.–2001. 41. Базика Д.А. Імунологічні ефекти у постраждалих внаслідок аварії // Базика Д.А., Бєляєва Н.В., Чумак А.А., Ільєнко І.М., Голятник М.А. Медичні наслідки аварії на Чорнобильській атомній елек- тростанції. — К.: ДІА, 2007. ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2011, № 4 23 42. Аклеев А.В., Овчарова Е.А. Состояние иммунитета у лиц, подвергшихся хроническому радиацион- ному воздействию, в отдаленные сроки // Здоро- вье детей и радиация: 20 лет аварии на Черно- быльской АЭС: Матер. научн. конф. с междун. участием, 18–19 апреля 2006 г., г. Москва. — М., 2006. — Вып. 2. — С. 86–90. 43. Овчарова Екатерина Александровна. Влияние низкоинтенсивного хронического радиационного воздействия на показатели иммунитета жителей прибрежных сел реки Теча в отдаленные сроки / 03.00.01 — радиобиология: Автореферат диссер- тации на соискание ученой степени кандидата биологических наук. — М., 2006. 44. Степанова Е.И. Функциональное состояние си- стемы дыхания детей, испытавших радиацион- ное воздействие в результате Чернобыльской катастрофы / Е.И. Степанова, И.Е. Колпаков, В.Ю. Вдовенко; М-во Украины по вопросам чрезвычайных ситуаций и по делам защиты насе- ления от последствий Чернобыльской катастро- фы, АМН Украины, Науч. центр. радиац. медици- ны. — К., 2003. — 193 с. В. Шестопалов, М. Набока, О. Ліхошерстов, О. Чабан, Е. Свендсен РАДІАЦІЙНИЙ ВПЛИВ І ДИТЯЧЕ ЗДОРОВ’Я Захворюваність шлунково-кишкового тракту в дітей у постчорнобильський період під впливом радіаційно-ландшафтних чинників Р е з ю м е Автори порівняли динаміку поширеності первинних та хронічних хвороб шлунково-кишкового тракту (ШКТ) у дітей, які живуть в аналогічних соціально- економічних і природних умовах у радіаційно забруд- нених районах Житомирської області і на тих тери- торіях, які до цієї категорії не належать. Результати дослідження спростовують твердження Чорнобиль- ського форуму про те, що причиною зростання нера- кової захворюваності був стрес від аварії та розпаду СРСР. Таким чином, доведено радіогенну природу неракової захворюваності органів ШКТ дитячого населення територій, постраждалих унаслідок ката- строфи на ЧАЕС. Ключові слова: Чорнобильський форум, ефект скри- нінгу, діти опромінених батьків. V. Shestopalov, M. Naboka, O. Likhosherstov, O. Chaban, E. Svendsen RADIATION IMPACT AND CHILDREN HEALTH Diseases of gastrointestinal tract at children during post-Chornobyl period under the impact of radiation and landscape factors A b s t r a c t Authors compared the dynamics of primary and chronic gastrointestinal tract (GIT) diseases distribution at chil- dren living in the similar social, economy and nature conditions in radiation-polluted districts of Zhytomyr region with the non-polluted ones. The results refute Chornobyl forum declarations calling the stress of disas- ter and USSR collapse as the reason for non-cancer di- seases rise. So, the radiation nature of non-cancer GIT diseases at children on suffering from Chornobyl cata - st rophe areas is proved. Keywords: Chornobyl forum, screening effect, children of irradiated parents.

Схожі ресурси