Виступ учасника засідання
Збережено в:
Дата: | 2011 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2011
|
Назва видання: | Вісник НАН України |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/28756 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Виступ учасника засідання / Б.Є. Патон // Вісн. НАН України. — 2011. — № 5. — С. 3-4. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-28756 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-287562011-11-23T12:06:56Z Виступ учасника засідання Патон, Б.Є. Актуально 2011 Article Виступ учасника засідання / Б.Є. Патон // Вісн. НАН України. — 2011. — № 5. — С. 3-4. — укр. 0372-6436 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/28756 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Актуально Актуально |
spellingShingle |
Актуально Актуально Патон, Б.Є. Виступ учасника засідання Вісник НАН України |
format |
Article |
author |
Патон, Б.Є. |
author_facet |
Патон, Б.Є. |
author_sort |
Патон, Б.Є. |
title |
Виступ учасника засідання |
title_short |
Виступ учасника засідання |
title_full |
Виступ учасника засідання |
title_fullStr |
Виступ учасника засідання |
title_full_unstemmed |
Виступ учасника засідання |
title_sort |
виступ учасника засідання |
publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
publishDate |
2011 |
topic_facet |
Актуально |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/28756 |
citation_txt |
Виступ учасника засідання / Б.Є. Патон // Вісн. НАН України. — 2011. — № 5. — С. 3-4. — укр. |
series |
Вісник НАН України |
work_keys_str_mv |
AT patonbê vistupučasnikazasídannâ |
first_indexed |
2025-07-03T08:55:10Z |
last_indexed |
2025-07-03T08:55:10Z |
_version_ |
1836615373568344064 |
fulltext |
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2011, № 5 3
Актуально
Ядерна аварія на Чорнобильській атомній електростанції стала най-
більшою техногенною та екологічною катастрофою сучасності. З пер-
ших днів трагедії співробітники Академії наук України брали активну
участь у подоланні її тяжких наслідків. 27 квітня ц.р. відбулося засі-
дання Президії НАН України, присвячене 25-й річниці аварії на ЧАЕС.
Після вступного слова Президента НАН України академіка Б.Є. Пато-
на із доповідями та їх обговоренням виступили академіки НАН України
В.Г. Бар’яхтар, І.М. Виш невський, В.В. Гончарук, Д.М. Гродзинський,
Ю.І. Кундієв, Е.М. Лібанова, В.М. Шестопалов. У своїх виступах вони
торкнулися низки пост чорнобильських проблем — соціально-еко но міч-
них, медико- біо ло гічних, технічних, радіоекологічних і запропонували
шляхи їх роз в’я зання. Вміщуємо виступи учасників засідання і Постанову
Президії НАН України.
ПРОБЛЕМИ Й УРОКИ ЧОРНОБИЛЯ
Б.Є. ПАТОН,
президент Національної академії наук України,
академік НАН України
А варія на Чорнобильській атомній елек-
тростанції 26 квітня 1986 року — це,
безумовно, найбільша за масштабами й
найстрашніша за наслідками техногенна
катастрофа ХХ століття. Вона призвела до
радіоактивного забруднення понад 100 ти-
сяч квадратних кілометрів території Украї-
ни, Білорусі та Росії. Постраждало майже
5 мільйонів чоловік, з них понад мільйон —
діти, забруднено 5 тисяч міст та сіл цих
трьох країн. Вплив аварії відчуло на собі
населення багатьох країн Європи. Тому на-
слідки аварії не мають суто української
приналежності. Уперше світове співтовари-
ство одержало сигнал того, що мирний атом
таїть у собі постійну загрозу. Ми пам’ятаємо
співробітників Національної академії наук
України — учасників ліквідації наслідків
аварії на Чорнобильській АЕС, хто пожерт-
вував своїм здоров’ям і життям заради при-
боркання четвертого реактора 25 років
тому. Пропоную вшанувати їх пам'ять хви-
линою мовчання.
С лід відзначити, що Національна акаде-
мія наук України підготувала свого
часу еколого-економічне обґрунтування
без печного розміщення та експлуатації
атомних енергетичних об’єктів в Україні.
Зокрема, у численних доповідних записках
4 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2011, № 5
Академія обґрунтовувала недоцільність бу-
дівництва атомних електростанцій у вер-
хів’ях української частини басейну Дніпра
поблизу Києва. На превеликий жаль, ці за-
стереження вчених не були враховані, хоча
подальший сумний перебіг подій довів їх
справедливість.
Далі. Масштабні заходи по локалізації
цієї страшної техногенної катастрофи та мі-
німізації її тяжких наслідків вимагали мо-
білізації значних матеріальних і людських
ресурсів, залучення військових, наукових,
інженерно-технічних працівників та спеці-
алістів багатьох міністерств і відомств. Фа-
хівці Національної академії наук України
виконали величезний обсяг робіт з лікві-
дації та подолання наслідків цієї аварії, по-
чинаючи з перших найбільш напружених і
відповідальних її днів і дотепер, та зроби-
ли вагомий внесок у вирішення зазначеної
проблеми.
У здійсненні практичних заходів, по в’я-
заних з ліквідацією наслідків аварії на
ЧАЕС, брали участь понад 40 наукових
установ та організацій Академії, працюючи
у тісній співдружності з науковими колек-
тивами профільних підприємств та відомств
республіки, з вченими і спеціалістами інсти-
тутів АН СРСР і, особливо, з Інститутом
атомної енергії ім. Курчатова.
В цей період особлива увага приділялася
четвертому зруйнованому енергоблоку, ви-
рішенню проблем дезактивації промисло-
вого майданчика та прилеглої до станції те-
риторії, питань водопостачання населення
країни та захисту її водних ресурсів. Сьо-
годні упевнено можна сказати, що масшта-
би лиха, що сталося в 1986 році, були істот-
но зменшені завдяки зусиллям, у тому чис-
лі, наших учених.
Пріоритетними напрямами наукових до-
сліджень по цій проблематиці, які проводили
вчені Академії спільно з фахівцями Мініс-
терства України з питань надзвичайних ситу-
ацій та захисту населення від наслідків Чор-
нобильської катастрофи, були і залишаються
проблеми збереження здоров’я людей, які по-
страждали внаслідок Чорнобильської ката-
строфи, зміцнення та підтримка бар’єрів ра-
діаційної безпеки, радіаційний захист насе-
лення, екологічна та соціально-економічна
реабілітація забруднених територій. Йдеть-
ся, зокрема, про дослідження якості питних
підземних вод на території Київської про-
мислово-міської агломерації, створення бага-
тофакторної схеми районування її території.
Разом з тим, слід, на жаль, констатува-
ти суттєве зниження останнім часом дер-
жавної підтримки досліджень з чорнобиль-
ської проблематики. Як наслідок, спостері-
гається згортання обсягів відповідних на-
укових та, зокрема, моніторингових робіт,
що є неприпустимим.
Ч орнобильська аварія викликала процес
глибокого критичного аналізу стану
справ у ядерній енергетиці. Більш того,
вона змінила ставлення до ядерної енерге-
тики не лише в країнах, які постраждали
від неї найбільше. Змінилася, в деякій мірі,
і глобальна енергетична філософія. Уроки
Чорнобиля, а нещодавно ще й Фукусіми,
сумні, болісні, трагічні. Вони показали, що
спільною метою і відповідальністю всіх
країн має стати ядерна безпека. Ядерні ін-
циденти не мають кордонів. Заради наших
громадян ми повинні практикувати найви-
щі стандарти готовності до надзвичайних
ситуацій та реагування — від проектування
нових об’єктів, будівництва, експлуатації
до їх подальшого закриття.
|