Виступ учасника засідання

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2011
Автор: Патон, Б.Є.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2011
Назва видання:Вісник НАН України
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/28756
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Виступ учасника засідання / Б.Є. Патон // Вісн. НАН України. — 2011. — № 5. — С. 3-4. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-28756
record_format dspace
spelling irk-123456789-287562011-11-23T12:06:56Z Виступ учасника засідання Патон, Б.Є. Актуально 2011 Article Виступ учасника засідання / Б.Є. Патон // Вісн. НАН України. — 2011. — № 5. — С. 3-4. — укр. 0372-6436 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/28756 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Актуально
Актуально
spellingShingle Актуально
Актуально
Патон, Б.Є.
Виступ учасника засідання
Вісник НАН України
format Article
author Патон, Б.Є.
author_facet Патон, Б.Є.
author_sort Патон, Б.Є.
title Виступ учасника засідання
title_short Виступ учасника засідання
title_full Виступ учасника засідання
title_fullStr Виступ учасника засідання
title_full_unstemmed Виступ учасника засідання
title_sort виступ учасника засідання
publisher Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate 2011
topic_facet Актуально
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/28756
citation_txt Виступ учасника засідання / Б.Є. Патон // Вісн. НАН України. — 2011. — № 5. — С. 3-4. — укр.
series Вісник НАН України
work_keys_str_mv AT patonbê vistupučasnikazasídannâ
first_indexed 2025-07-03T08:55:10Z
last_indexed 2025-07-03T08:55:10Z
_version_ 1836615373568344064
fulltext ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2011, № 5 3 Актуально Ядерна аварія на Чорнобильській атомній електростанції стала най- більшою техногенною та екологічною катастрофою сучасності. З пер- ших днів трагедії співробітники Академії наук України брали активну участь у подоланні її тяжких наслідків. 27 квітня ц.р. відбулося засі- дання Президії НАН України, присвячене 25-й річниці аварії на ЧАЕС. Після вступного слова Президента НАН України академіка Б.Є. Пато- на із доповідями та їх обговоренням виступили академіки НАН України В.Г. Бар’яхтар, І.М. Виш невський, В.В. Гончарук, Д.М. Гродзинський, Ю.І. Кундієв, Е.М. Лібанова, В.М. Шестопалов. У своїх виступах вони торкнулися низки пост чорнобильських проблем — соціально-еко но міч- них, медико- біо ло гічних, технічних, радіоекологічних і запропонували шляхи їх роз в’я зання. Вміщуємо виступи учасників засідання і Постанову Президії НАН України. ПРОБЛЕМИ Й УРОКИ ЧОРНОБИЛЯ Б.Є. ПАТОН, президент Національної академії наук України, академік НАН України А варія на Чорнобильській атомній елек- тростанції 26 квітня 1986 року — це, безумовно, найбільша за масштабами й найстрашніша за наслідками техногенна катастрофа ХХ століття. Вона призвела до радіоактивного забруднення понад 100 ти- сяч квадратних кілометрів території Украї- ни, Білорусі та Росії. Постраждало майже 5 мільйонів чоловік, з них понад мільйон — діти, забруднено 5 тисяч міст та сіл цих трьох країн. Вплив аварії відчуло на собі населення багатьох країн Європи. Тому на- слідки аварії не мають суто української приналежності. Уперше світове співтовари- ство одержало сигнал того, що мирний атом таїть у собі постійну загрозу. Ми пам’ятаємо співробітників Національної академії наук України — учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, хто пожерт- вував своїм здоров’ям і життям заради при- боркання четвертого реактора 25 років тому. Пропоную вшанувати їх пам'ять хви- линою мовчання. С лід відзначити, що Національна акаде- мія наук України підготувала свого часу еколого-економічне обґрунтування без печного розміщення та експлуатації атомних енергетичних об’єктів в Україні. Зокрема, у численних доповідних записках 4 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2011, № 5 Академія обґрунтовувала недоцільність бу- дівництва атомних електростанцій у вер- хів’ях української частини басейну Дніпра поблизу Києва. На превеликий жаль, ці за- стереження вчених не були враховані, хоча подальший сумний перебіг подій довів їх справедливість. Далі. Масштабні заходи по локалізації цієї страшної техногенної катастрофи та мі- німізації її тяжких наслідків вимагали мо- білізації значних матеріальних і людських ресурсів, залучення військових, наукових, інженерно-технічних працівників та спеці- алістів багатьох міністерств і відомств. Фа- хівці Національної академії наук України виконали величезний обсяг робіт з лікві- дації та подолання наслідків цієї аварії, по- чинаючи з перших найбільш напружених і відповідальних її днів і дотепер, та зроби- ли вагомий внесок у вирішення зазначеної проблеми. У здійсненні практичних заходів, по в’я- заних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, брали участь понад 40 наукових установ та організацій Академії, працюючи у тісній співдружності з науковими колек- тивами профільних підприємств та відомств республіки, з вченими і спеціалістами інсти- тутів АН СРСР і, особливо, з Інститутом атомної енергії ім. Курчатова. В цей період особлива увага приділялася четвертому зруйнованому енергоблоку, ви- рішенню проблем дезактивації промисло- вого майданчика та прилеглої до станції те- риторії, питань водопостачання населення країни та захисту її водних ресурсів. Сьо- годні упевнено можна сказати, що масшта- би лиха, що сталося в 1986 році, були істот- но зменшені завдяки зусиллям, у тому чис- лі, наших учених. Пріоритетними напрямами наукових до- сліджень по цій проблематиці, які проводили вчені Академії спільно з фахівцями Мініс- терства України з питань надзвичайних ситу- ацій та захисту населення від наслідків Чор- нобильської катастрофи, були і залишаються проблеми збереження здоров’я людей, які по- страждали внаслідок Чорнобильської ката- строфи, зміцнення та підтримка бар’єрів ра- діаційної безпеки, радіаційний захист насе- лення, екологічна та соціально-економічна реабілітація забруднених територій. Йдеть- ся, зокрема, про дослідження якості питних підземних вод на території Київської про- мислово-міської агломерації, створення бага- тофакторної схеми районування її території. Разом з тим, слід, на жаль, констатува- ти суттєве зниження останнім часом дер- жавної підтримки досліджень з чорнобиль- ської проблематики. Як наслідок, спостері- гається згортання обсягів відповідних на- укових та, зокрема, моніторингових робіт, що є неприпустимим. Ч орнобильська аварія викликала процес глибокого критичного аналізу стану справ у ядерній енергетиці. Більш того, вона змінила ставлення до ядерної енерге- тики не лише в країнах, які постраждали від неї найбільше. Змінилася, в деякій мірі, і глобальна енергетична філософія. Уроки Чорнобиля, а нещодавно ще й Фукусіми, сумні, болісні, трагічні. Вони показали, що спільною метою і відповідальністю всіх країн має стати ядерна безпека. Ядерні ін- циденти не мають кордонів. Заради наших громадян ми повинні практикувати найви- щі стандарти готовності до надзвичайних ситуацій та реагування — від проектування нових об’єктів, будівництва, експлуатації до їх подальшого закриття.