Виступ учасника засідання
Збережено в:
| Дата: | 2011 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2011
|
| Назва видання: | Вісник НАН України |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/28771 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Виступ учасника засідання / Ю.І. Кундієв // Вісн. НАН України. — 2011. — № 5. — С. 19-23. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-28771 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-287712011-11-23T12:16:35Z Виступ учасника засідання Кундієв, Ю.І. Актуально 2011 Article Виступ учасника засідання / Ю.І. Кундієв // Вісн. НАН України. — 2011. — № 5. — С. 19-23. — укр. 0372-6436 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/28771 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Актуально Актуально |
| spellingShingle |
Актуально Актуально Кундієв, Ю.І. Виступ учасника засідання Вісник НАН України |
| format |
Article |
| author |
Кундієв, Ю.І. |
| author_facet |
Кундієв, Ю.І. |
| author_sort |
Кундієв, Ю.І. |
| title |
Виступ учасника засідання |
| title_short |
Виступ учасника засідання |
| title_full |
Виступ учасника засідання |
| title_fullStr |
Виступ учасника засідання |
| title_full_unstemmed |
Виступ учасника засідання |
| title_sort |
виступ учасника засідання |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| publishDate |
2011 |
| topic_facet |
Актуально |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/28771 |
| citation_txt |
Виступ учасника засідання / Ю.І. Кундієв // Вісн. НАН України. — 2011. — № 5. — С. 19-23. — укр. |
| series |
Вісник НАН України |
| work_keys_str_mv |
AT kundíêvûí vistupučasnikazasídannâ |
| first_indexed |
2025-07-03T08:56:01Z |
| last_indexed |
2025-07-03T08:56:01Z |
| _version_ |
1836615426606366720 |
| fulltext |
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2011, № 5 19
Ми навмисно не визначали спеціальної
смертності, а тільки загальну, щоб уник-
нути неточних показників. Річ у тім, що в
Україні зросла смертність 17 класу — «від
старості і неточно означених причин». Лі-
кар не знає причини, а стояти за цим може
що завгодно: невміння виявити хворобу, за-
борона фіксувати смерть від певної недуги.
У сер. 80-х рр. смертність не перевищува-
ла народжуваності, а тепер вона більша на
10%.
Імовірність дожити до 60 років у жито-
мирського селянства — 90%, у чернігівсько-
го — 88%, київського — 92% (ці регіони пе-
ребувають у «трикутнику»). Сільське насе-
лення найменш захищене від екологічних
лих. Скорочення життя через смертність
у працездатному віці в селян Житомир-
щини і Київщини — 5 років, Чернігівщи-
ни — 5,3 року. У Європі найдовше живуть
чоловіки Швейцарії, в Україні на 13 років
менше, а мешканці згаданих областей — аж
на 18. Це пов’язано з природним скорочен-
ням, бо міграція тут незначна. Як не дивно,
навіть прибувають нові мешканці. Згадай-
мо при цьому, що в нас, особливо на селі,
триває депопуляція.
Що ж робити? Змінити ідеологію соці-
альної підтримки постраждалих. Нині кож-
ній особі дають персональну допомогу
(десь 6 грн/міс.). А потрібні не подачки, а
розвиток соціальної інфраструктури, рин-
ку праці, доступність освіти і медицини.
Про це говорили ще в 1986 р., а зрушень не
видно. Треба формувати і поширювати
стандарти здорового способу життя. Слід
визначити перспективні економічні на-
прями на цій території, підтримуючи їх на
державному рівні. Деякі кроки зроблено в
м. Славутичі, але це заслуга виключно там-
тешнього мера Удовиченка. Там підтриму-
ють малий бізнес, зменшили безробіття до
2% (це показник столиці).
На часі прогнози потреб у робочій силі
за професійно-кваліфікаційними групами.
А далі належить сформувати державне за-
мовлення на підготовку затребуваних фа-
хівців. Наприклад, є екстремальний туризм
на Чорнобильській станції, тож у Славути-
чі можна розвивати готельний бізнес.
Ю.І. КУНДІЄВ,
академік НАН України,
Директор Інституту медицини праці НАМН України
Е кспериментальні дослідження свідчать,
що вплив опромінення низької інтен-
сивності на живі об’єкти надзвичайно ціка-
вий не тільки в теоретичному, але і в прак-
тичному плані. Раніше вчені не розглядали
дії радіаційного опромінення на розвиток
катаракти в ліквідаторів наслідків аварії
(ЛНА) на ЧАЕС як засобу вивчення дозо-
залежності біологічного ефекту. У нашому
дослідженні це зроблено, спираючись на
визначення радіогенної катаракти, яке дала
Міжнародна комісія з радіологічного за-
хисту (МКРЗ): «…ефект, що має такий по-
ріг дози, вище за який важкість ураження
збільшується». Ця організація також ви-
значила поріг дози для кришталика ока в
0,5–2 Гр для гострої і 5 Гр для довготрива-
лої фракційної експозиції, перевищення
якого призведе до розвитку «…непрозоро-
сті, яку виявляє» обстеження.
Незважаючи на те, що катаракти реє-
струють за експозицій, істотно нижчих за
вказані МКРЗ пороги, чинні радіаційні об-
меження збережено до останнього часу.
20 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2011, № 5
Ми вивчали когорту ЛНА з максимально
точно розрахованою (реконструйованою)
дозою опромінення для кожного обстеже-
ного, а також чітко визначили симптоми й
ознаки погіршення прозорості криштали-
ка ока, що їх розглядали як випадок для на-
ступного епідеміологічного аналізу.
Для порівняльного аналізу в табл. 1 на-
водимо загально-популяційні показники за-
хворюваності на катаракту в Україні. Це
важливо, оскільки у віці до 32 р., характер-
ному для ЛНА, вірогідність зрілої катарак-
ти практично нульова.
Розглядаючи наведені в табл. 1 результа-
ти, варто підкреслити, що найбільше ката-
ракт у групі після 65 р. Тобто для населен-
ня України захворюваність на катаракту
стає актуальною вже після пенсійного віку.
Частота катаракти зумовлює її велику
соціальну і медичну значущість. Поширен-
ня хвороби в державі становить 13–15 ви-
падків на 1000 громадян. Сьогодні у світі
нараховують близько 50 млн хворих на неї,
яким потрібна хірургічна операція.
Серед професійних факторів ризику па-
тології окремо стоїть вплив іонізуючої ра-
діації, реєстрований у вигляді ушкоджен-
ня очного кришталика, яке виявляється
зниженням прозорості й діагностується як
променева катаракта.
У той же час експерименти на твари-
нах не підтвердили можливість екстрапо-
лювати отримані залежності типу «доза-
відповідь (ефект)» на людину. Недостат-
ність аналогічних результатів у експонова-
них осіб щодо фундаментальних положень
шкідливої для кришталика дози ускладню-
вала оцінення ризиків і розроблення основ-
них принципів захисту від професійного і
непрофесійного впливу іонізуючої радіації.
У наступні роки ця проблема загострилась
через публікацію результатів кількох епіде-
міологічних досліджень, що свідчили про-
ти чинних нормативів, на яких базуються
радіаційні регламенти для органа зору.
Таким чином, важливо, що законодавчі
обмеження стосовно кришталика ока захи-
щають все око в цілому. Беручи до уваги,
що тканина кришталика чутлива до радіа-
ції, регламентація дози опромінення на
нього захищає весь організм. Література
щодо цього захворювання свідчить, що в
пацієнтів після обстеження на ком п’ю тер-
ному томографі, в астронавтів і космонав-
тів частішає ката ракта, а в разі корект ної
дозиметрії відзначають залежність і від
дози опромінення.
Це доводить актуальність і можливість
отримання вірогідних даних про ризик ви-
никнення катаракти від дози опромінення.
Великі вибірки з адекватною статистичною
потужністю і періодичністю спостережен-
ня доказують, що «поріг дози» для розвит-
ку катаракти потрібно знизити.
Наше дослідження мало відповісти: про-
менева катаракта у працівників і ліквідато-
рів наслідків аварії на ЧАЕС – це стохастич-
ний чи детермінований радіацією процес?
Чорнобильське офтальмологічне дослі-
дження має українську частину (директор
Ю.І. Кундієв) і частину США (директор
Бейзіл Воргул; 1947–2006). У ньому три
незалежні підрозділи з відповідальними ви-
конавцями: офтальмологічний (М.М. Сер-
гієнко); епідеміологічний, санітарно-гігіє-
нічний (Ю.І. Кундієв, П.М. Вітте); дози-
метричний (В.В. Чумак). Кожен має влас-
Таблиця 1. Вік і частота поширеності катаракти в
населення України
Вік, років
Прекатаракта,
%
Зріла
катаракта, %
25–34 2 0,02
35–44 12 0,7
45–54 27 1,1
55–64 40 5
65–74 70 18
75–84 90 50
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2011, № 5 21
ні методологію, кваліфікований персонал,
систему відбору й аналізу даних, надруко-
ваних раніше.
Головні етапи роботи: пілотне досліджен-
ня, розроблення методології, перше і друге
обстеження когорти ЛНА, аналіз результа-
тів, їх упровадження.
Відібрану в 7 містах 6 областей України
когорту оглянули двічі, через 20–26 міс.,
відповідно до протоколу дослідження, за
допомогою методів статистичного аналі-
зу і згідно з етичними вимогами. Характе-
ристику когорти і кумулятивну захворюва-
ність на катаракту подано в табл. 2.
Дані підтверджують, що частота реєстра-
ції катаракти істотно перебільшує загаль-
нопопуляційні рівні поширення в Украї-
ні. Дослідження показали, що зміни про-
зорості очного кришталика в ЛНА виявля-
ють навіть до 40 р. (9,5%). Тобто катаракта
в них з’являється не через вікові зміни, а в
результаті зовнішніх експозицій. Оцінення
індивідуальної дози опромінення запропо-
новано на рис. 1.
На рис. 2 показано залежність утворення
катаракт від дози опромінення. Її підви-
щення викликало приріст відносного ризи-
ку. Слід відзначити, що найчутливіші до
опромінення в плані катарактогенезу особи
віком до 40 р. Це важливо для регламента-
ції праці на об’єктах ядерної енергетики.
Матеріали, уведені до відповідних інфор-
маційних баз, аналізували також за допо-
могою пакетів епідеміолого-статистичних
програм, що включають не тільки оцінення
абсолютного і відносного ризиків, а й ком-
плексний аналіз внеску в загальний ризик
катаракти кожного з факторів з обліком
частки інших показників. Результати ана-
лізу подано в табл. 3.
Результати в таблиці не кореговані з по-
казниками невизначеності дози. Логістич-
ний коефіцієнт регресії, відносний ризик,
помічений на основі відношення шансів, да-
ють змогу оцінити відносний ризик на 1 Зв.
Відповідно до запропонованих даних, се-
ред факторів ризику розвитку катаракти
провідний – іонізуюча радіація, сумарний
відносний ризик якої сягає 5,9 (сума ризи-
ку за першим і другим обстеженням).
У всіх випадках бачимо явне підсилення
розвитку катаракти іншими виробничими
факторами. Статистичний аналіз викона-
но спільно в ДУ «Інститут медицини праці
НАМН України» і в Нью-Йоркському уні-
верситеті (США).
Таблиця 2. Характеристика когорти ліквідаторів
аварії на ЧАЕС і кумулятивна захворюваність
на катаракту (стадії 1–5)
Змінні й категорії
К
іл
ьк
іс
ть
Л
Н
А
В
ід
со
то
к
К
ум
ул
ят
ив
-
ни
й
ін
ци
де
нт
ка
та
ра
кт
и,
%
Стать
Чол. 8,292 96 26,7
Жін. 315 4 32,8
Вік на момент виконання
робіт на ЧАЕС
<25 1,209 14 8,5
25–29 1,906 22 14,2
30–34 2,191 25 23,4
35–39 1,893 22 33,8
40< 1,408 16 53,4
Вік під час першого
офтальмологічного
обстеження
<40 2,25 26 9,5
40–44 2,12 25 19,8
45–49 2,147 25 28,8
50–54 1,21 14 45,7
55–64 782 9 56,9
65< 98 1 75,2
Доза опромінення
на кришталик (мГр)
<49 1,3 15 27,8
50–99 1,55 18 27,4
100–199 3,776 44 24,8
200–399 1,431 17 25,9
400–699 364 4 25,6
700< 186 2 33,9
22 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2011, № 5
Пряму вірогідність розвитку цього кла-
су катаракт покладено в основу розрахунку
й аналізу їхніх порогів за допомогою методу
максимальної правдоподібності. Зокрема,
функцію правдоподібності розрахували на
широкий діапазон значень порогу (d0), що
дало можливість використати її з найвищою
ймовірністю для оцінення порогу. Середній
вік у чорнобильській експозиції був 32,7 р.
(стандартне відхилення 7,3 р.), при цьому
важко передбачити, що хтось із робітників
матиме свою вікову катаракту (табл. 1).
У той же час катаракту починають діа-
гностувати на першому обстеженні, коли
середній вік уже 44,9 р. (стандартне від-
хилення 7,4 р.), і це вже дає кумулятив-
ний (накопичений) показник нових ви-
падків катаракти після робіт на ЧАЕС у
1986–1987 рр. Так само нові випадки, заре-
єстровані через два роки після першого об-
стеження, репрезентують додатковий ку-
мулятивний інцидент, тобто нові випадки
за цей період. Результати двох обстежень
дали комбінацію стабільних показників
епідеміологічних досліджень, а сама ста-
тистична база стала міцнішою.
Отримані результати дали можливість
розробити методи для визначення реаль-
них порогів дози іонізуючого опромінен-
ня для розвитку катаракт. Так, установлено
пороги для зареєстрованих видів катаракт
в обстежених ЛНА, що наведено в табл. 4.
Обстежених ЛНА з дозами понад 1 Гр ви-
лучили з аналітичної бази, щоб убезпечи-
тись від ситуації, коли форма прогностич-
ного графіка у високих дозах не впливає на
Рис. 1. Частотний розподіл індивідуальних доз у обстежених (мЗв). Згідно з наве-
деними даними можна відзначити, що більшість обстежених перебували в дозо-
вій групі до 330 мЗв
Рис. 2. Відносний ризик утворення катаракти від дози
опромінення у трьох вікових групах (<40; 40–47; >47 р.)
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2011, № 5 23
визначення порогу дози. Військових зі спе-
цифічно стандартизованими дозами (усього
250 мГр) виключили через припущення, бу-
цімто ця доза їм «призначена», хоча, мож-
ливо, вони отримали більшу експозицію.
Результати дали змогу надати в 2008 р.
обґрунтування і переконати МКРЗ зміни-
ти чинні міжнародні нормативи відносно
очного кришталика. Наприклад, у нових
настановах, затверджених 21 квітня 2011 р.,
поріг абсорбованої дози в 0,5 Гр названо до-
сяжним технічно, що відображає наші про-
позиції. Для порівняння, поріг чинних ук-
раїнських норм радіаційної безпеки дорів-
нює 5 Зв.
Таким чином, ми визначили стохастич-
ний дозозалежний ефект виникнення ката-
ракти і науково обґрунтували необхідність
перегляду вітчизняних норм радіаційної
безпеки.
Таблиця 3. Оцінення ризику впливу комплексу радіаційних і нерадіаційних факторів
на основі логістичної регресії на дозу в 1 Зв
Змінна
Обстеження 1:
поширеність катаракти зі стадією 1 і вище
(n=1944 катаракт)
Обстеження 2:
нові випадки катаракти 1–5 стадій
(n=387 катаракт)
Логістичний коефіцієнт
регресії (p-мале)
Відносний ризик (95%
довірчого інтервалу)
Логістичний
коефіцієнт регресії
(p-мале)
Відносний ризик (95%
довірчого інтервалу)
Доза на 1 Зв 1,118 (<0,0001) 3,06 (2,27–4,11) 1,032 (<0,0001) 2,81 (1,65–4,76)
Вік на момент
опромінення
– 0,03 (0,26) 0,97 (0,9–1) 0,264 (<0,0001) 1,3 (1,2–1,4)
Вік на час
обстеження
0,286 (<0,0001) 1,33 (1,2–1,5) 0,231 (<0,03) 1,26 (1–1,6)
Стать – 0,24 (0,08) 0,79 (0,6–1) 1,175 (<0,003) 3,24 (1,5–6,9)
Хімічний
вплив
0,286 (0,12) 1,33 (0,9–1,9) 0,429 (0,27) 1,54 (0,7–3,3)
Таблиця 4. Обґрунтовані пороги дози (Гр) для різноманітних категорій катаракт.
Аналіз з використанням методу максимальної правдоподібності оцінки і 95% довірчого інтервалу
Змінні для катаракт Усі обстежені
Виключено осіб з дозою понад 1 Гр
і військових зі специфічною дозою
в 250 мГрв
Стадії 1–5 0,5 (0,17–0,65) 0,5 (0,18–0,65)
Стадія 1 0,34 (0,19–0,68) 0,6 (0,32–0,68)
Стадія 1, неядерна катаракта 0,5 (0,17–0,69) 0,5 (0,2–0,69)
Стадія 1, поверхнева неядерна 0,34 (0,18–0,51) 0,34 (0,17–0,68)
Стадія 1, задньокапсулярна
катаракта
0,35 (0,19–0,66) 0,35 (0,16–0,68)
|