Виступ учасника зборів
Збережено в:
| Дата: | 2011 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2011
|
| Назва видання: | Вісник НАН України |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/29061 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Виступ учасника зборів / М.Д. Безуглий // Вісн. НАН України. — 2011. — № 7. — С. 27-29. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-29061 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-290612011-12-01T12:07:30Z Виступ учасника зборів Безуглий, М.Д. Загальні збори 2011 Article Виступ учасника зборів / М.Д. Безуглий // Вісн. НАН України. — 2011. — № 7. — С. 27-29. — укр. 0372-6436 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/29061 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Загальні збори Загальні збори |
| spellingShingle |
Загальні збори Загальні збори Безуглий, М.Д. Виступ учасника зборів Вісник НАН України |
| format |
Article |
| author |
Безуглий, М.Д. |
| author_facet |
Безуглий, М.Д. |
| author_sort |
Безуглий, М.Д. |
| title |
Виступ учасника зборів |
| title_short |
Виступ учасника зборів |
| title_full |
Виступ учасника зборів |
| title_fullStr |
Виступ учасника зборів |
| title_full_unstemmed |
Виступ учасника зборів |
| title_sort |
виступ учасника зборів |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| publishDate |
2011 |
| topic_facet |
Загальні збори |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/29061 |
| citation_txt |
Виступ учасника зборів / М.Д. Безуглий // Вісн. НАН України. — 2011. — № 7. — С. 27-29. — укр. |
| series |
Вісник НАН України |
| work_keys_str_mv |
AT bezuglijmd vistupučasnikazborív |
| first_indexed |
2025-07-03T09:14:02Z |
| last_indexed |
2025-07-03T09:14:02Z |
| _version_ |
1836616560968466432 |
| fulltext |
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2011, № 7 27
початковано науково-дослідну лабораторію
«Медична фізика та біоколоїдні системи».
Науковці Академії підтримали створення в
університеті кафедри фундаментальної ме-
дицини, яка нині перебуває на стадії ста-
новлення.
На сучасному етапі значної уваги потре-
бують спільні пошуки нових джерел фі-
нансування досліджень. Ми особливо від-
чуваємо всю гостроту цього питання, адже
на університетську науку виділяють лише
6% від загального обсягу видатків на про-
ведення наукових досліджень. Тому необ-
хідно об’єднати зусилля в отриманні й реа-
лізації міжнародних грантів, виконанні віт-
чизняних і зарубіжних замовлень на науко-
ємну продукцію.
Зрозуміло, що перспективи нашої спів-
праці лежать не лише в окреслених пло-
щинах. Для реалізації наукового потенці-
алу Академії та університету, на нашу
думку, слід удаватись і до інших заходів,
серед них — закладання науково-нав чаль-
них центрів для спільних досліджень у
проривних галузях; розширення й поглиб-
лення спільної діяльності з зарубіжними
партнерами; індивідуальна робота з най-
талановитішими студентами; створення
спільних навчальних підручників тощо.
Колектив університету щиро вдячний
усім співробітникам Академії, особисто
Вам, Борисе Євгеновичу, за співпрацю. Ми
впевнені, що наша подальша діяльність
дасть новий поштовх розвитку вітчизняної
науки, підвищенню якості підготовки висо-
кокваліфікованих кадрів для української
держави.
М.Д. БЕЗУГЛИЙ,
президент НААН України,
академік НААН України
Д озвольте подякувати Президії Академії
за запрошення до участі в засіданні За-
гальних зборів Національної академії наук
України. А також дозвольте передати висо-
коповажному зібранню щирі вітання від
усієї Аграрної академії з нагоди Загальних
зборів НАН, побажати активної роботи і
вагомих результатів.
Протягом останніх років установи Аграр-
ної академії мали досить плідні зв’язки з
багатьма установами Національної ака-
демії наук України. Особливо хотілось би
відмітити, що в результаті такої співпраці,
зокрема:
• з Інститутом кібернетики ім. В.М. Глуш-
кова розроблено портативний хронофлоно-
метр для діагностики фотосинтетичного
апарату рослин;
• з Інститутом проблем кріобіології та
кріо медицини, Інститутом біохімії ім. О.В. Пал-
ладіна вивчено ультраморфологію вірусів
грипу птиці і ньюкаслської хвороби, скон-
центровано й очищено антигени вірусів лей-
козу великої рогатої худоби і хвороби Ауєс-
кі, отримано ф’южн-протеїни мікобактерій-
них антигенів, що вдосконалює діагностику
зазначених хвороб;
• з Інститутом прикладних проблем фі-
зики та біофізики розроблено способи се-
лективного виділення нуклеїнових кислот
із застосуванням магнетитових наносор-
бентів з різними типами полімерного по-
криття;
• з Інститутом експериментальної па-
тології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Ка-
вецького, Інститутом електрозварювання
ім. Є.О. Патона, Інститутом клітинної біо-
логії та генетичної інженерії опрацьовано
варіанти колоїдних систем наночастинок
металів для створення антибактеріальних
і противірусних препаратів. Селекціоно-
вано високопродуктивні штами дріжджів
Saccharomyces cerevisiae — продуцентів про-
біотиків і селену, придатних для промисло-
вого отримання біомаси цього штаму;
• з Інститутом хімії поверхні ім. О.О. Чуй-
ка вдосконалено заморожування спермато-
зоїдів з використанням нанокомпозитів,
28 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2011, № 7
через що активність гамет після розморо-
жування підвищилась на 10%, оптимізова-
но середовища для культивування in vitro і
кріоконсервування гамет і ембріонів ссав-
ців;
• з Інститутом фізіології рослин та ге-
нетики створено нові сорти озимої пшени-
ці з підвищеною зимостійкістю, стійкістю
до вилягання і хвороб, а також високопро-
дуктивні сорти сої.
Перелік співпраці досить великий, тому
дозвольте з економії часу його не продо-
вжувати, а присутні, чиї розробки не на-
звав, хай не ображаються. Ми їх добре
пам’ятаємо і будемо співробітничати з
ними. Головне, що названі і не названі ре-
зультати приносять користь агропромисло-
вому виробництву, а відповідно й державі.
За оцінками моїх колег, співпраця наших
академій зараз становить не більше 30% від
бажаного. Її поглиблення особливо необ-
хідне в сучасних умовах, коли визначено
нові шляхи агропромислового комплексу,
розроблено проекти програм, які перед-
бачають доведення на інноваційній осно-
ві виробництва зерна в найближчі роки
до 80 млн т, насіння олійних культур —
до 15 млн т, м’яса — до 4 млн т, молока —
до 18 млн т, яєць — до 17 млрд штук. Тому
дозвольте детальніше зупинитись на пер-
спективах співпраці.
Суспільство стурбоване наслідками ви-
користання в харчових продуктах генетич-
но модифікованих організмів. ЗМІ, висвіт-
люючи цю проблему, критикують вітчизня-
ну науку за брак обґрунтованої інформації.
Дуже важливо системно підійти до цього
питання, глибоко вивчаючи основи ство-
рення таких організмів, їхні властивості, а
також виробництво, зберігання, перероб-
лення, використання, закінчуючи наслідка-
ми для живих організмів, які споживають
ГМО і продукти їх перероблення, у тому
числі й для людини. У зв’язку з цим до-
цільно взятись до комплексних фундамен-
тальних досліджень, у яких братимуть
участь провідні наукові установи як Націо-
нальної академії наук України, так і Аграр-
ної та Медичної національних академій,
але координувати роботи повинен один
центр.
Унаслідок господарської діяльності, зо-
крема використання результатів приклад-
них досліджень, виникає ціла низка не-
гативних змін як умов життя людей, так і
природи в цілому. Тобто коли наші колеги
проводять прикладні дослідження з яко-
гось вузького питання, то їм часто не вда-
ється усвідомити повний спектр наслідків
від застосування їхніх розробок у госпо-
дарстві.
Наприклад, відносно хімічного захисту
культурних рослин найнебезпечніша т.зв.
перехресна резистентність, коли рослини
бур’янів стають стійкими одночасно до
2–5 механізмів хімічних препаратів. На
орних землях з’являються бур’яни, контро-
лювати які за допомогою відомих гербіци-
дів не вдається. Як показує зарубіжний
досвід, перехід на генетично модифіковані
культури приносить лише тимчасове по-
слаблення перед наступним загостренням.
Подібні приклади можна навести і щодо
якості сучасних кормів, раціонів годівлі
тварин, умов їх вирощування і забою, що
суттєво впливають на продукцію.
Отже, необхідно мати певне наукове су-
проводження в установленні і передбачен-
ні негативних наслідків реалізації резуль-
татів прикладних досліджень, а також чіт-
ко формувати їхні бажані напрями.
Нині вчені провідних країн багато уваги
приділяють заощадженню енергії та ефек-
тивному її використанню із застосуванням
поновлювальних джерел енергії. Це роблять
і в Україні, однак на сучасному етапі такі до-
слідження, як на нашу думку, не мають на-
лежної фундаментальної бази. Це призво-
дить майже до повного повторення шляху,
пройденого зарубіжними науковцями.
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2011, № 7 29
Певні кроки тут здійснюють установи
НАН України, але необхідна більш злаго-
джена робота із залученням і нашої ака-
демії. Адже конкурентоспроможність біо-
енергетичної сировини — це одна з ланок
цієї проблеми.
У зв’язку з цим треба спільно провести
фундаментальні дослідження, спрямовані
на розроблення економічно доцільних спо-
собів добування і використання енергії в
Україні, у тому числі з формулюванням ви-
мог до біосировини.
На сучасному етапі економічна наука дає
недостатньо доказових рекомендацій щодо
поліпшення господарчих процесів. Стосов-
но своїх колег скажу, що вони часто зами-
каються на вузько галузевому рівні. Тому
доцільно мати спільні дослідження між-
галузевих контактів та їх взаємного впли-
ву, а отже, і впливу на економіку держави
в цілому. За нашими висновками, агропро-
мисловий комплекс має аргументовані дані
щодо негараздів у цих стосунках, які йому
важко нести на своїх плечах.
На переконання Президії Аграрної ака-
демії, з урахуванням результативності спів-
праці в галузі фундаментальних і приклад-
них досліджень, крім названих напрямів,
перспективне співробітництво Національ-
ної академії аграрних наук і Національної
академії наук щодо:
• використання радіолокації та багато-
спектрального сканування для моніторин-
гу ґрунтів і рослинного покриву;
• фізіології та генетики рослин;
• розроблення й удосконалення методів
діагностики і профілактики хвороб рослин і
тварин;
• генної інженерії та біотехнологічних
методів селекції рослин і тварин з корис-
ними господарськими ознаками;
• нанотехнологій та наноматеріалів в агро-
промисловому виробництві, зокрема в мікро-
біології, вірусології, ветеринарній медицині;
• кріобіології, кріомедицини.
Заслуговує на увагу і технічне забезпе-
чення АПК. Наведу лише один приклад.
Робочі елементи ґрунтообробної техніки
виготовляють в Україні з металу низької
якості, тому їхній ресурс у 2–2,5 разу ниж-
чий, ніж імпортних. Сільськогосподарські
товаровиробники масово закупляють для
ремонту іноземні деталі, витрачаючи вели-
ку кількість валюти. Чому нашим ученим
не усунути це негативне явище і не допо-
могти вітчизняному машинобудуванню? І
таких прикладів ще дуже багато.
Завершую виступ з переконанням, що
сьогоднішня розмова послугує поштовхом
до спільних і вагомих здобутків, які сприя-
тимуть економічному зміцненню держави.
В.Г. БАР’ЯХТАР,
академік НАН України,
директор Інституту магнетизму
НАН України та МОН України
Н ещодавно відбулися загальні збори
Відділення фізики і астрономії, при-
свячені надпровідності. Нагадаю, що це
явище, відкрите 100 років тому, полягає в
тому, що за низьких температур електрич-
ний струм у металах поширюється без
утрат енергії. Учені Харкова і Києва багато
працювали над дослідженням надпровід-
ності.
У 1935–1937 рр. професор Л.В. Шуб ні-
ков зі співробітниками відкрив надпровід-
ники другого роду. Цей видатний резуль-
тат визначив на багато років стан науки в
цій галузі. Саме надпровідники другого
роду служать для створення магнітів ве-
ликої потужності. Зокрема, такий магніт
має суперколайдер у Женеві. Повністю
сенс явища надпровідності другого роду
зрозуміли тільки в 50-х рр. минулого сто-
ліття завдяки роботам Абрикосова і Зава-
рицького. За пропозицією американських
фізиків було введено спеціальну назву
«фаза Шубнікова».
|