Виступ учасника зборів
Gespeichert in:
| Datum: | 2011 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2011
|
| Schriftenreihe: | Вісник НАН України |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/29062 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Виступ учасника зборів / В.Г. Бар’яхтар // Вісн. НАН України. — 2011. — № 7. — С. 29-31. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-29062 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-290622011-12-01T12:08:00Z Виступ учасника зборів Бар’яхтар, В.Г. Загальні збори 2011 Article Виступ учасника зборів / В.Г. Бар’яхтар // Вісн. НАН України. — 2011. — № 7. — С. 29-31. — укр. 0372-6436 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/29062 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Загальні збори Загальні збори |
| spellingShingle |
Загальні збори Загальні збори Бар’яхтар, В.Г. Виступ учасника зборів Вісник НАН України |
| format |
Article |
| author |
Бар’яхтар, В.Г. |
| author_facet |
Бар’яхтар, В.Г. |
| author_sort |
Бар’яхтар, В.Г. |
| title |
Виступ учасника зборів |
| title_short |
Виступ учасника зборів |
| title_full |
Виступ учасника зборів |
| title_fullStr |
Виступ учасника зборів |
| title_full_unstemmed |
Виступ учасника зборів |
| title_sort |
виступ учасника зборів |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| publishDate |
2011 |
| topic_facet |
Загальні збори |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/29062 |
| citation_txt |
Виступ учасника зборів / В.Г. Бар’яхтар // Вісн. НАН України. — 2011. — № 7. — С. 29-31. — укр. |
| series |
Вісник НАН України |
| work_keys_str_mv |
AT barâhtarvg vistupučasnikazborív |
| first_indexed |
2025-07-03T09:14:06Z |
| last_indexed |
2025-07-03T09:14:06Z |
| _version_ |
1836616564955152384 |
| fulltext |
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2011, № 7 29
Певні кроки тут здійснюють установи
НАН України, але необхідна більш злаго-
джена робота із залученням і нашої ака-
демії. Адже конкурентоспроможність біо-
енергетичної сировини — це одна з ланок
цієї проблеми.
У зв’язку з цим треба спільно провести
фундаментальні дослідження, спрямовані
на розроблення економічно доцільних спо-
собів добування і використання енергії в
Україні, у тому числі з формулюванням ви-
мог до біосировини.
На сучасному етапі економічна наука дає
недостатньо доказових рекомендацій щодо
поліпшення господарчих процесів. Стосов-
но своїх колег скажу, що вони часто зами-
каються на вузько галузевому рівні. Тому
доцільно мати спільні дослідження між-
галузевих контактів та їх взаємного впли-
ву, а отже, і впливу на економіку держави
в цілому. За нашими висновками, агропро-
мисловий комплекс має аргументовані дані
щодо негараздів у цих стосунках, які йому
важко нести на своїх плечах.
На переконання Президії Аграрної ака-
демії, з урахуванням результативності спів-
праці в галузі фундаментальних і приклад-
них досліджень, крім названих напрямів,
перспективне співробітництво Національ-
ної академії аграрних наук і Національної
академії наук щодо:
• використання радіолокації та багато-
спектрального сканування для моніторин-
гу ґрунтів і рослинного покриву;
• фізіології та генетики рослин;
• розроблення й удосконалення методів
діагностики і профілактики хвороб рослин і
тварин;
• генної інженерії та біотехнологічних
методів селекції рослин і тварин з корис-
ними господарськими ознаками;
• нанотехнологій та наноматеріалів в агро-
промисловому виробництві, зокрема в мікро-
біології, вірусології, ветеринарній медицині;
• кріобіології, кріомедицини.
Заслуговує на увагу і технічне забезпе-
чення АПК. Наведу лише один приклад.
Робочі елементи ґрунтообробної техніки
виготовляють в Україні з металу низької
якості, тому їхній ресурс у 2–2,5 разу ниж-
чий, ніж імпортних. Сільськогосподарські
товаровиробники масово закупляють для
ремонту іноземні деталі, витрачаючи вели-
ку кількість валюти. Чому нашим ученим
не усунути це негативне явище і не допо-
могти вітчизняному машинобудуванню? І
таких прикладів ще дуже багато.
Завершую виступ з переконанням, що
сьогоднішня розмова послугує поштовхом
до спільних і вагомих здобутків, які сприя-
тимуть економічному зміцненню держави.
В.Г. БАР’ЯХТАР,
академік НАН України,
директор Інституту магнетизму
НАН України та МОН України
Н ещодавно відбулися загальні збори
Відділення фізики і астрономії, при-
свячені надпровідності. Нагадаю, що це
явище, відкрите 100 років тому, полягає в
тому, що за низьких температур електрич-
ний струм у металах поширюється без
утрат енергії. Учені Харкова і Києва багато
працювали над дослідженням надпровід-
ності.
У 1935–1937 рр. професор Л.В. Шуб ні-
ков зі співробітниками відкрив надпровід-
ники другого роду. Цей видатний резуль-
тат визначив на багато років стан науки в
цій галузі. Саме надпровідники другого
роду служать для створення магнітів ве-
ликої потужності. Зокрема, такий магніт
має суперколайдер у Женеві. Повністю
сенс явища надпровідності другого роду
зрозуміли тільки в 50-х рр. минулого сто-
ліття завдяки роботам Абрикосова і Зава-
рицького. За пропозицією американських
фізиків було введено спеціальну назву
«фаза Шубнікова».
30 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2011, № 7
Л.В. Шубніков — великий фізик 30-х рр.
За шість років роботи в УФТІ він зробив
два відкриття, які заслуговують на Нобе-
лівську премію: надпровідників другого
роду (фази Шубнікова) і нового на той час
класу магнітних матеріалів — антиферомаг-
нетиків. До цих результатів слід додати ви-
явлення нової властивості металів у маг-
нітному полі, яке отримало назву «ефект
Шубнікова–де Гааза».
Професор В.М. Пан на початку 60-х рр.
створив нову технологію отримання над-
провідників другого роду і дістав матеріал
з рекордними параметрами. У своїй допові-
ді він дав аналіз і фундаментальних, і при-
кладних проблем сучасної надпровідності.
Локтєв, Пашицький і доповідач зробили
істотний внесок у розвиток теорії надпро-
відності, зокрема, Пашицький дав огляд її
сучасного стану.
Роботи фізиків ФТІНТ великою мірою
визначили сучасне розуміння високочас-
тотних властивостей надпровідників (Дмит-
ренко, Янсон, Дмитрієв). Донецькі фізики
вивчають взаємний вплив феромагнітних і
надпровідних властивостей металів.
Праці вчених Відділення фізики і астро-
номії не лежать на полицях — їх читають
фізики всього світу. З 100 науковців на-
шої Академії, роботи яких найпопулярніші
у світі, 35 працюють в інститутах ВФА, се-
ред них Ізотов, Наумовець, Локтєв, Соскін,
Гусинін. За інститутам розподіл такий: ІФ,
ІТФ ім. Боголюбова, ГАО, Інститут магне-
тизму, ФТІНТ, ІФКС.
Звичайно, в інститутах нашого відділен-
ня ті самі недоліки, що й у всій Академії.
Це, передусім, брак молодих учених, заста-
ріле обладнання, недостатнє фінансування.
Щодо Чорнобильської аварії, аварії на Фу-
кусімі, атомної енергетики та її майбутнього.
Чорнобильська катастрофа була і зали-
шається найважчою за всю історію людства
техногенною катастрофою. Повністю зруй-
новано реактор і захисний корпус блоку. У
довкілля потрапило близько 3% радіону-
клідів, накопичених на момент катастрофи
в четвертому енергоблоці ЧАЕС, це більше
300 МКі. Аварія призвела до забруднення
понад 145 тис. км2 території України, Рес-
публіки Білорусь, Російської Федерації та
5 тис. населених пунктів цих країн, з них
в Україні — 2293 селища і міста з населен-
ням приблизно 2,6 млн. Загалом унаслі-
док Чорнобильської катастрофи постраж-
дало близько 5 млн людей. Унаслідок аварії
на АЕС «Фукусіма» забруднено океан біля
берегів Японії.
Тепер про роботу нашої Академії з лікві-
дації наслідків катастрофи на ЧАЕС.
Спершу зазначу, що в 2004 р. опубліко-
вано два томи «Чорнобиль 1986–1987. До-
кументи і спогади». Ініціатори видання
А.П. Шпак і В.Д. Новіков. Це чудові кни-
ги, значення яких важко переоцінити. У
них зібрано практично всю інформацію
про роботу Академії в 1986–1987 рр. Над
проблемами ЧАЕС працювало 42 інститу-
ти і близько 30 тис. учених, інженерів, тех-
ніків, лаборантів. Це були, в основному,
добровольці.
Особливо діяльну участь брали інститу-
ти першої та другої секцій. Колектив тре-
тьої секції також активно трудився. Що-
дня, особливо в 1986 р., в оперативну комі-
сію Академії приходили десятки співробіт-
ників з проханням направити їх на роботу
в Чорнобиль. Патріотизм був на дуже висо-
кому рівні. Зараз мені якось дивно чути, що
на «Фукусімі» утворилася група з 60 осіб
для роботи в зоні забруднення. У травні
створено оперативну групу Академії наук
з проблем Чорнобиля в складі Трефіло-
ва (голова), Бар’яхтара, Кухаря, Новикова.
Фактично розпорядження про її створення
Б.Є. Патон віддав в усній формі 29 квітня.
Незабаром група значно розширилась. У
неї ввійшли Походня, Ситник, Шпак, Гро-
дзинський, Гончарук, Вишневський, Собо-
тович, Шестопалов, Морозов та ін.
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2011, № 7 31
Нагадаю деякі з виконаних у той час ро-
біт. Представлено аналіз ситуації на 3 трав-
ня 1986 р., пропозиції щодо першочергових
дій уряду. Від 3 травня організовано кон-
троль за забрудненням молока на всіх мо-
локозаводах Києва. Потім це зробили в
Житомирі й Чернігові. З кінця травня вста-
новлено контроль на ринках столиці.
Від 3 травня Інститут ядерних дослі-
джень перевели в режим роботи вимірю-
вального комплексу. Співробітники вико-
нали буквально сотні тисяч вимірювань,
що дало можливість правильно оцінити за-
бруднення території України і Білорусі.
Розроблено і спільно з міськрадою Киє-
ва організовано постачання населення ар-
тезіанською водою. Оформлено докумен-
ти і проведено роботу зі спорудження стіни
в ґрунті навколо 4-го блоку. Створено сис-
тему прогнозування забруднення вод Дні-
провського каскаду, яка аж до 1998 р. дава-
ла щороку навесні і восени правильні про-
гнози. Розроблено і впроваджено систему
пилопригнічення на дорогах 30-кілометро-
вої зони. Створено методи охолодження за-
валів 4-го блоку, запропоновано речовини
для цих робіт, проведено наукове супрово-
дження.
На початку травня, коли особливо акту-
альним було питання ядерної небезпеки,
заміряно потік нейтронів у 4-му блоці і по-
казано, що гострої небезпеки ядерної реак-
ції немає.
До кінця 1986 р. створено портативні
прилади для вимірювання доз радіоактив-
ного впливу. Академія брала найактивнішу
участь у розробленні заходів щодо оздоров-
лення населення Києва і постраждалих ра-
йонів.
Мотором і душею всіх цих робіт був пре-
зидент нашої Академії Борис Євгенович
Патон. Він приходив на роботу о дев’ятій
ранку, а йшов о дев’ятій вечора. Його кабі-
нет перетворився на штаб. Щодня Патона
відвідували кілька десятків відповідальних
керівників: від міністрів до голів рад різно-
го рівня. Щодня Борис Євгенович прово-
див засідання оперативної групи з найго-
стріших проблем Чорнобиля.
Я зупинився тільки на частині зробленого
в 1986–1987 рр. У цілому для цього періоду
характерне міцне єднання науки і керівни-
цтва України. Усе це — і справи, і взаєморо-
зуміння — зіграло визначальну роль у змен-
шенні негативного впливу Чорнобиль ської
катастрофи на здоров’я українців. Цю час-
тину виступу я присвячую пам’яті своїх
численних друзів, яких уже немає з нами.
А.Ф. БУЛАТ,
академік НАН України,
академік-секретар Відділення механіки
НАН України
П роблема газу метану вугільних родо-
вищ актуальна для всіх вугледобув-
них держав. А для України, яка відчуває го-
стрий дефіцит газу, надзвичайно актуальна.
Спочатку невеличка довідка.
За оцінками вітчизняних і зарубіжних
фахівців, в Україні метанові ресурси
більші, ніж у США. Разом з тим, останні
щорічно добувають і утилізують понад
50 млрд м3 метану, а в нас працюють 139 ву-
гільних шахт, у тому числі 96 небезпечних
щодо газу. Запаси метану в задіяних шах-
тах становлять 134 млрд м3. Так ось, віт-
чизняні шахти щорічно викидають в атмо-
сферу 1,1 млрд м3 метану, з них утилізу-
ють лише 70 млн м3 (до 7%).
На відміну від природних родовищ газу,
велика частина метану на вугільних родови-
щах розсіяна у вуглепородному масиві, тому
газодобування безпосередньо залежить від
природної проникності вугілля і порід, і
воно в нас, на жаль, найнижче у світі. Тому
промисловий видобуток газу неможливий
без збільшення проникності вуглепородно-
го масиву, стимулювання десорбції метану і
переведення його в рухливий стан.
|