Виступ учасника зборів

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2011
1. Verfasser: Бар’яхтар, В.Г.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2011
Schriftenreihe:Вісник НАН України
Schlagworte:
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/29062
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Виступ учасника зборів / В.Г. Бар’яхтар // Вісн. НАН України. — 2011. — № 7. — С. 29-31. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-29062
record_format dspace
spelling irk-123456789-290622011-12-01T12:08:00Z Виступ учасника зборів Бар’яхтар, В.Г. Загальні збори 2011 Article Виступ учасника зборів / В.Г. Бар’яхтар // Вісн. НАН України. — 2011. — № 7. — С. 29-31. — укр. 0372-6436 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/29062 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Загальні збори
Загальні збори
spellingShingle Загальні збори
Загальні збори
Бар’яхтар, В.Г.
Виступ учасника зборів
Вісник НАН України
format Article
author Бар’яхтар, В.Г.
author_facet Бар’яхтар, В.Г.
author_sort Бар’яхтар, В.Г.
title Виступ учасника зборів
title_short Виступ учасника зборів
title_full Виступ учасника зборів
title_fullStr Виступ учасника зборів
title_full_unstemmed Виступ учасника зборів
title_sort виступ учасника зборів
publisher Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate 2011
topic_facet Загальні збори
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/29062
citation_txt Виступ учасника зборів / В.Г. Бар’яхтар // Вісн. НАН України. — 2011. — № 7. — С. 29-31. — укр.
series Вісник НАН України
work_keys_str_mv AT barâhtarvg vistupučasnikazborív
first_indexed 2025-07-03T09:14:06Z
last_indexed 2025-07-03T09:14:06Z
_version_ 1836616564955152384
fulltext ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2011, № 7 29 Певні кроки тут здійснюють установи НАН України, але необхідна більш злаго- джена робота із залученням і нашої ака- демії. Адже конкурентоспроможність біо- енергетичної сировини — це одна з ланок цієї проблеми. У зв’язку з цим треба спільно провести фундаментальні дослідження, спрямовані на розроблення економічно доцільних спо- собів добування і використання енергії в Україні, у тому числі з формулюванням ви- мог до біосировини. На сучасному етапі економічна наука дає недостатньо доказових рекомендацій щодо поліпшення господарчих процесів. Стосов- но своїх колег скажу, що вони часто зами- каються на вузько галузевому рівні. Тому доцільно мати спільні дослідження між- галузевих контактів та їх взаємного впли- ву, а отже, і впливу на економіку держави в цілому. За нашими висновками, агропро- мисловий комплекс має аргументовані дані щодо негараздів у цих стосунках, які йому важко нести на своїх плечах. На переконання Президії Аграрної ака- демії, з урахуванням результативності спів- праці в галузі фундаментальних і приклад- них досліджень, крім названих напрямів, перспективне співробітництво Національ- ної академії аграрних наук і Національної академії наук щодо: • використання радіолокації та багато- спектрального сканування для моніторин- гу ґрунтів і рослинного покриву; • фізіології та генетики рослин; • розроблення й удосконалення методів діагностики і профілактики хвороб рослин і тварин; • генної інженерії та біотехнологічних методів селекції рослин і тварин з корис- ними господарськими ознаками; • нанотехнологій та наноматеріалів в агро- промисловому виробництві, зокрема в мікро- біології, вірусології, ветеринарній медицині; • кріобіології, кріомедицини. Заслуговує на увагу і технічне забезпе- чення АПК. Наведу лише один приклад. Робочі елементи ґрунтообробної техніки виготовляють в Україні з металу низької якості, тому їхній ресурс у 2–2,5 разу ниж- чий, ніж імпортних. Сільськогосподарські товаровиробники масово закупляють для ремонту іноземні деталі, витрачаючи вели- ку кількість валюти. Чому нашим ученим не усунути це негативне явище і не допо- могти вітчизняному машинобудуванню? І таких прикладів ще дуже багато. Завершую виступ з переконанням, що сьогоднішня розмова послугує поштовхом до спільних і вагомих здобутків, які сприя- тимуть економічному зміцненню держави. В.Г. БАР’ЯХТАР, академік НАН України, директор Інституту магнетизму НАН України та МОН України Н ещодавно відбулися загальні збори Відділення фізики і астрономії, при- свячені надпровідності. Нагадаю, що це явище, відкрите 100 років тому, полягає в тому, що за низьких температур електрич- ний струм у металах поширюється без утрат енергії. Учені Харкова і Києва багато працювали над дослідженням надпровід- ності. У 1935–1937 рр. професор Л.В. Шуб ні- ков зі співробітниками відкрив надпровід- ники другого роду. Цей видатний резуль- тат визначив на багато років стан науки в цій галузі. Саме надпровідники другого роду служать для створення магнітів ве- ликої потужності. Зокрема, такий магніт має суперколайдер у Женеві. Повністю сенс явища надпровідності другого роду зрозуміли тільки в 50-х рр. минулого сто- ліття завдяки роботам Абрикосова і Зава- рицького. За пропозицією американських фізиків було введено спеціальну назву «фаза Шубнікова». 30 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2011, № 7 Л.В. Шубніков — великий фізик 30-х рр. За шість років роботи в УФТІ він зробив два відкриття, які заслуговують на Нобе- лівську премію: надпровідників другого роду (фази Шубнікова) і нового на той час класу магнітних матеріалів — антиферомаг- нетиків. До цих результатів слід додати ви- явлення нової властивості металів у маг- нітному полі, яке отримало назву «ефект Шубнікова–де Гааза». Професор В.М. Пан на початку 60-х рр. створив нову технологію отримання над- провідників другого роду і дістав матеріал з рекордними параметрами. У своїй допові- ді він дав аналіз і фундаментальних, і при- кладних проблем сучасної надпровідності. Локтєв, Пашицький і доповідач зробили істотний внесок у розвиток теорії надпро- відності, зокрема, Пашицький дав огляд її сучасного стану. Роботи фізиків ФТІНТ великою мірою визначили сучасне розуміння високочас- тотних властивостей надпровідників (Дмит- ренко, Янсон, Дмитрієв). Донецькі фізики вивчають взаємний вплив феромагнітних і надпровідних властивостей металів. Праці вчених Відділення фізики і астро- номії не лежать на полицях — їх читають фізики всього світу. З 100 науковців на- шої Академії, роботи яких найпопулярніші у світі, 35 працюють в інститутах ВФА, се- ред них Ізотов, Наумовець, Локтєв, Соскін, Гусинін. За інститутам розподіл такий: ІФ, ІТФ ім. Боголюбова, ГАО, Інститут магне- тизму, ФТІНТ, ІФКС. Звичайно, в інститутах нашого відділен- ня ті самі недоліки, що й у всій Академії. Це, передусім, брак молодих учених, заста- ріле обладнання, недостатнє фінансування. Щодо Чорнобильської аварії, аварії на Фу- кусімі, атомної енергетики та її майбутнього. Чорнобильська катастрофа була і зали- шається найважчою за всю історію людства техногенною катастрофою. Повністю зруй- новано реактор і захисний корпус блоку. У довкілля потрапило близько 3% радіону- клідів, накопичених на момент катастрофи в четвертому енергоблоці ЧАЕС, це більше 300 МКі. Аварія призвела до забруднення понад 145 тис. км2 території України, Рес- публіки Білорусь, Російської Федерації та 5 тис. населених пунктів цих країн, з них в Україні — 2293 селища і міста з населен- ням приблизно 2,6 млн. Загалом унаслі- док Чорнобильської катастрофи постраж- дало близько 5 млн людей. Унаслідок аварії на АЕС «Фукусіма» забруднено океан біля берегів Японії. Тепер про роботу нашої Академії з лікві- дації наслідків катастрофи на ЧАЕС. Спершу зазначу, що в 2004 р. опубліко- вано два томи «Чорнобиль 1986–1987. До- кументи і спогади». Ініціатори видання А.П. Шпак і В.Д. Новіков. Це чудові кни- ги, значення яких важко переоцінити. У них зібрано практично всю інформацію про роботу Академії в 1986–1987 рр. Над проблемами ЧАЕС працювало 42 інститу- ти і близько 30 тис. учених, інженерів, тех- ніків, лаборантів. Це були, в основному, добровольці. Особливо діяльну участь брали інститу- ти першої та другої секцій. Колектив тре- тьої секції також активно трудився. Що- дня, особливо в 1986 р., в оперативну комі- сію Академії приходили десятки співробіт- ників з проханням направити їх на роботу в Чорнобиль. Патріотизм був на дуже висо- кому рівні. Зараз мені якось дивно чути, що на «Фукусімі» утворилася група з 60 осіб для роботи в зоні забруднення. У травні створено оперативну групу Академії наук з проблем Чорнобиля в складі Трефіло- ва (голова), Бар’яхтара, Кухаря, Новикова. Фактично розпорядження про її створення Б.Є. Патон віддав в усній формі 29 квітня. Незабаром група значно розширилась. У неї ввійшли Походня, Ситник, Шпак, Гро- дзинський, Гончарук, Вишневський, Собо- тович, Шестопалов, Морозов та ін. ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2011, № 7 31 Нагадаю деякі з виконаних у той час ро- біт. Представлено аналіз ситуації на 3 трав- ня 1986 р., пропозиції щодо першочергових дій уряду. Від 3 травня організовано кон- троль за забрудненням молока на всіх мо- локозаводах Києва. Потім це зробили в Житомирі й Чернігові. З кінця травня вста- новлено контроль на ринках столиці. Від 3 травня Інститут ядерних дослі- джень перевели в режим роботи вимірю- вального комплексу. Співробітники вико- нали буквально сотні тисяч вимірювань, що дало можливість правильно оцінити за- бруднення території України і Білорусі. Розроблено і спільно з міськрадою Киє- ва організовано постачання населення ар- тезіанською водою. Оформлено докумен- ти і проведено роботу зі спорудження стіни в ґрунті навколо 4-го блоку. Створено сис- тему прогнозування забруднення вод Дні- провського каскаду, яка аж до 1998 р. дава- ла щороку навесні і восени правильні про- гнози. Розроблено і впроваджено систему пилопригнічення на дорогах 30-кілометро- вої зони. Створено методи охолодження за- валів 4-го блоку, запропоновано речовини для цих робіт, проведено наукове супрово- дження. На початку травня, коли особливо акту- альним було питання ядерної небезпеки, заміряно потік нейтронів у 4-му блоці і по- казано, що гострої небезпеки ядерної реак- ції немає. До кінця 1986 р. створено портативні прилади для вимірювання доз радіоактив- ного впливу. Академія брала найактивнішу участь у розробленні заходів щодо оздоров- лення населення Києва і постраждалих ра- йонів. Мотором і душею всіх цих робіт був пре- зидент нашої Академії Борис Євгенович Патон. Він приходив на роботу о дев’ятій ранку, а йшов о дев’ятій вечора. Його кабі- нет перетворився на штаб. Щодня Патона відвідували кілька десятків відповідальних керівників: від міністрів до голів рад різно- го рівня. Щодня Борис Євгенович прово- див засідання оперативної групи з найго- стріших проблем Чорнобиля. Я зупинився тільки на частині зробленого в 1986–1987 рр. У цілому для цього періоду характерне міцне єднання науки і керівни- цтва України. Усе це — і справи, і взаєморо- зуміння — зіграло визначальну роль у змен- шенні негативного впливу Чорнобиль ської катастрофи на здоров’я українців. Цю час- тину виступу я присвячую пам’яті своїх численних друзів, яких уже немає з нами. А.Ф. БУЛАТ, академік НАН України, академік-секретар Відділення механіки НАН України П роблема газу метану вугільних родо- вищ актуальна для всіх вугледобув- них держав. А для України, яка відчуває го- стрий дефіцит газу, надзвичайно актуальна. Спочатку невеличка довідка. За оцінками вітчизняних і зарубіжних фахівців, в Україні метанові ресурси більші, ніж у США. Разом з тим, останні щорічно добувають і утилізують понад 50 млрд м3 метану, а в нас працюють 139 ву- гільних шахт, у тому числі 96 небезпечних щодо газу. Запаси метану в задіяних шах- тах становлять 134 млрд м3. Так ось, віт- чизняні шахти щорічно викидають в атмо- сферу 1,1 млрд м3 метану, з них утилізу- ють лише 70 млн м3 (до 7%). На відміну від природних родовищ газу, велика частина метану на вугільних родови- щах розсіяна у вуглепородному масиві, тому газодобування безпосередньо залежить від природної проникності вугілля і порід, і воно в нас, на жаль, найнижче у світі. Тому промисловий видобуток газу неможливий без збільшення проникності вуглепородно- го масиву, стимулювання десорбції метану і переведення його в рухливий стан.