Виступ учасника зборів
Збережено в:
| Дата: | 2011 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2011
|
| Назва видання: | Вісник НАН України |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/29065 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Виступ учасника зборів / А.Ф. Булат // Вісн. НАН України. — 2011. — № 7. — С. 31-33. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-29065 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-290652011-12-01T12:12:04Z Виступ учасника зборів Булат, А.Ф. Загальні збори 2011 Article Виступ учасника зборів / А.Ф. Булат // Вісн. НАН України. — 2011. — № 7. — С. 31-33. — укр. 0372-6436 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/29065 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Загальні збори Загальні збори |
| spellingShingle |
Загальні збори Загальні збори Булат, А.Ф. Виступ учасника зборів Вісник НАН України |
| format |
Article |
| author |
Булат, А.Ф. |
| author_facet |
Булат, А.Ф. |
| author_sort |
Булат, А.Ф. |
| title |
Виступ учасника зборів |
| title_short |
Виступ учасника зборів |
| title_full |
Виступ учасника зборів |
| title_fullStr |
Виступ учасника зборів |
| title_full_unstemmed |
Виступ учасника зборів |
| title_sort |
виступ учасника зборів |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| publishDate |
2011 |
| topic_facet |
Загальні збори |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/29065 |
| citation_txt |
Виступ учасника зборів / А.Ф. Булат // Вісн. НАН України. — 2011. — № 7. — С. 31-33. — укр. |
| series |
Вісник НАН України |
| work_keys_str_mv |
AT bulataf vistupučasnikazborív |
| first_indexed |
2025-07-03T09:14:18Z |
| last_indexed |
2025-07-03T09:14:18Z |
| _version_ |
1836616577221394432 |
| fulltext |
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2011, № 7 31
Нагадаю деякі з виконаних у той час ро-
біт. Представлено аналіз ситуації на 3 трав-
ня 1986 р., пропозиції щодо першочергових
дій уряду. Від 3 травня організовано кон-
троль за забрудненням молока на всіх мо-
локозаводах Києва. Потім це зробили в
Житомирі й Чернігові. З кінця травня вста-
новлено контроль на ринках столиці.
Від 3 травня Інститут ядерних дослі-
джень перевели в режим роботи вимірю-
вального комплексу. Співробітники вико-
нали буквально сотні тисяч вимірювань,
що дало можливість правильно оцінити за-
бруднення території України і Білорусі.
Розроблено і спільно з міськрадою Киє-
ва організовано постачання населення ар-
тезіанською водою. Оформлено докумен-
ти і проведено роботу зі спорудження стіни
в ґрунті навколо 4-го блоку. Створено сис-
тему прогнозування забруднення вод Дні-
провського каскаду, яка аж до 1998 р. дава-
ла щороку навесні і восени правильні про-
гнози. Розроблено і впроваджено систему
пилопригнічення на дорогах 30-кілометро-
вої зони. Створено методи охолодження за-
валів 4-го блоку, запропоновано речовини
для цих робіт, проведено наукове супрово-
дження.
На початку травня, коли особливо акту-
альним було питання ядерної небезпеки,
заміряно потік нейтронів у 4-му блоці і по-
казано, що гострої небезпеки ядерної реак-
ції немає.
До кінця 1986 р. створено портативні
прилади для вимірювання доз радіоактив-
ного впливу. Академія брала найактивнішу
участь у розробленні заходів щодо оздоров-
лення населення Києва і постраждалих ра-
йонів.
Мотором і душею всіх цих робіт був пре-
зидент нашої Академії Борис Євгенович
Патон. Він приходив на роботу о дев’ятій
ранку, а йшов о дев’ятій вечора. Його кабі-
нет перетворився на штаб. Щодня Патона
відвідували кілька десятків відповідальних
керівників: від міністрів до голів рад різно-
го рівня. Щодня Борис Євгенович прово-
див засідання оперативної групи з найго-
стріших проблем Чорнобиля.
Я зупинився тільки на частині зробленого
в 1986–1987 рр. У цілому для цього періоду
характерне міцне єднання науки і керівни-
цтва України. Усе це — і справи, і взаєморо-
зуміння — зіграло визначальну роль у змен-
шенні негативного впливу Чорнобиль ської
катастрофи на здоров’я українців. Цю час-
тину виступу я присвячую пам’яті своїх
численних друзів, яких уже немає з нами.
А.Ф. БУЛАТ,
академік НАН України,
академік-секретар Відділення механіки
НАН України
П роблема газу метану вугільних родо-
вищ актуальна для всіх вугледобув-
них держав. А для України, яка відчуває го-
стрий дефіцит газу, надзвичайно актуальна.
Спочатку невеличка довідка.
За оцінками вітчизняних і зарубіжних
фахівців, в Україні метанові ресурси
більші, ніж у США. Разом з тим, останні
щорічно добувають і утилізують понад
50 млрд м3 метану, а в нас працюють 139 ву-
гільних шахт, у тому числі 96 небезпечних
щодо газу. Запаси метану в задіяних шах-
тах становлять 134 млрд м3. Так ось, віт-
чизняні шахти щорічно викидають в атмо-
сферу 1,1 млрд м3 метану, з них утилізу-
ють лише 70 млн м3 (до 7%).
На відміну від природних родовищ газу,
велика частина метану на вугільних родови-
щах розсіяна у вуглепородному масиві, тому
газодобування безпосередньо залежить від
природної проникності вугілля і порід, і
воно в нас, на жаль, найнижче у світі. Тому
промисловий видобуток газу неможливий
без збільшення проникності вуглепородно-
го масиву, стимулювання десорбції метану і
переведення його в рухливий стан.
32 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2011, № 7
За умовами утворення скупчень, придат-
них для добування метану в промислових
обсягах, його поділяють на:
І — метан у вугільних пластах і породах
за межами полів вугільних шахт;
ІІ — метан у вуглепородному масиві заді-
яних шахт;
ІІІ — метан у вуглепородному масиві і
гірничих виробках закритих шахт.
Найбільше запасів цього газу лежить на
вільних площах за межами полів вугільних
шахт — метан I групи. У міжнародній прак-
тиці його називають СВМ, або coal bed
methane, — метан вугільних пластів. Техно-
логія видобутку СВМ досить складна і до-
рога. Для підтримки ефективності її засто-
сування необхідні буріння, а згодом — од-
ночасна експлуатація багатьох тисяч сверд-
ловин, пробурених з поверхні. Наприклад,
у США таких свердловин понад 6 тис. До-
бувають метан за допомогою різних тех-
нологій та обладнання, котрі стимулюють
його десорбцію, шляхом гідророзриву плас-
та або похило-спрямованого буріння сверд-
ловин з подальшим гідророзривом.
В Україні ділянок шахтних полів з хоро-
шими колекторськими властивостями дуже
мало. У Донецькому басейні їх одиниці, на-
приклад Левенцівська структура в Західно-
му Донбасі, Лаврентіївська в Пів денно-Дон-
баському геолого-про мис ло вому районі. У
більшості випадків проникність гірських по-
рід і вугілля дуже низька, на два порядки
менша, ніж у США. На жодній з десяти екс-
периментальних свердловин, пробурених з
поверхні, очікуваних результатів не отрима-
но. Не були успішними спроби видобутку
СВМ у Німеччині й Росії.
Чи свідчить це про безперспективність
добування метану І групи в Україні? Нега-
тивну відповідь давати передчасно, тому що
роботи в цьому напрямі тривають. Шахта
ім. О.Ф. Засядька, з якою ми співпрацюємо
вже багато років, придбала два унікальних
канадських бурових верстати, здатних про-
бурити свердловини на глибину до 5000 м.
Підприємство уклало договір з усесвітньо
відомою фірмою Halliburton, фахівці якої
проводять методичне навчання наших бу-
ровиків і геологів, супроводжують буріння
першої експериментальної свердловини (її
глибина сьогодні 3450 м), обробляють кер-
ни. Так ось, з компанією Halliburton буде
відпрацьовано також і технологію промис-
лового добування метану з низькопроник-
них колекторів малої потужності. За ре-
комендаціями нашого інституту наступ-
ну свердловину буде закладено на ділянці
Кальміуського рудника в межах виділеної
нами перспективної структури.
Набагато успішніші роботи з метану
II групи, котрий називають СММ, або coal
mine methane, — метан вугільних шахт.
Його видобувають методами поточної дега-
зації, бурінням як підземних свердловин,
так і свердловин з поверхні на полях задія-
них шахт. Саме в цьому напрямі, найтісні-
ше пов’язаному з потребами вугільної галу-
зі, у першу чергу з безпекою робіт на шах-
тах, наш інститут розробив концепцію
комплексної дегазації та утилізації шахтно-
го газу метану (див. табл.). Вона базується
на організаційному поділі в часі і підземно-
му просторі процесів видобутку двох енер-
гоносіїв — вугілля і метану.
Програму робіт, складену на базі концеп-
ції, уперше в Україні повністю реалізували
на шахті ім. О.Ф. Засядька, одній з найне-
безпечніших за газодинамічними проявами
гірничого тиску. Створення технологій де-
газації для шахт із такими умовами — зав-
дання найвищої категорії складності. Тим
не менше, після кількох років напруженої
праці, здебільшого в підземних умовах, ми
створили принципово нову технологію де-
газації «Газовий горизонт», яка сьогодні
вже стала нормативним документом. Як га-
лузевий стандарт розроблено також техно-
логію випереджальної дегазації вугільних
пластів, завдяки їй можна завчасно добува-
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2011, № 7 33
ти додатковий метан високої якості. І сьо-
годні з 70 млн м3 метану, утилізованих в
Україні в 2010 р., 40 млн м3 каптують на
шахті. У межах цієї програми на основі роз-
робленого техніко-економічного обґрунту-
вання на підприємстві реалізовано найбіль-
ший у Європі проект промислової утиліза-
ції метану. На шахті встановлено 12 когене-
раційних установок фірми «JE Jenbacher»
загальною потужністю 36 МВт — це перша
черга проекту. Упродовж 2006–2010 рр. на
основі використання 223 млн м3 шахтного
газу метану установки виробили 735 млн
кВт-год електричної енергії, 232000 Гкал
тепла. Це скоротило викиди метану в ат-
мосферу в еквіваленті 3,6 млн т СО2. Не-
важко порахувати, як говорили раніше,
фактичний економічний ефект від застосу-
вання нових технологій. Тільки від прода-
жу квот на викиди це приблизно $36 млн,
не кажучи вже про економію електроенер-
гії та тепла. До слова, близько двох місяців
тому на прохання російського губернатора
Амана Тулєєва керівництво шахти органі-
зувало семінар з ознайомлення й навчання
фахівців Кемеровської групи шахт з новіт-
німи технологіями дегазації та утилізації
метану. Нічого подібного в них немає.
І, нарешті, III група — це так званий
САМ, або coal abandoned methane, — ме-
тан закритих шахт, який Україна не видо-
буває. Водночас досвід вилучення й ути-
лізації метану з закритих вугільних шахт
США, Німеччини, Англії, деяких інших
країн вказує на можливість отримання
метано-повітряної суміші з вмістом мета-
ну понад 50%, придатної для використан-
ня у виробництві електроенергії. Роботи в
цьому напрямі перспективні. Після вилу-
чення вугільних пластів у відпрацьованій
вуглепородній товщі залишається 50–80%
початкових обсягів метану. За нашими
оцінками, щільність залишкових ресурсів
може досягати 60 млн м3 на км2 виробле-
ного простору закритої шахти.
Заповнюючи гірничі виробки закритих
шахт, метан створює загрозу вибухів бу-
динків і споруд, а також отруєння людей у
місцях його виходу на поверхню. За більш
ніж 200-річний термін розроблення ву-
гільних родовищ в Україні закрито сотні
шахт. Особливо інтенсивно це відбуваєть-
ся в останні десятиліття, зумовлюючи де-
пресивний шлях розвитку цілих регіонів.
Ми просто зобов’язані перетворити цей
негатив на позитив.
Рік
Загальний обсяг
споживання метану
за проектом, м3
Вироблено всього
електроенергії,
МВт-год
Вироблено тепла,
Гкал
Залік
за СО2екв.
2004 2 220091 – – 34328
2005 2 194690 – – 33936
2006 26 212291 94313 8120 428311
2007 59 663640 200586 33337 963940
2008 40 307841 131893 59612 650851
2009 30 800000 132620 56508 647111
2010 52 600000 175900 74600 852000
Усього 223 000000 735312 232177 3576149
Показники здійснення проекту з утилізації метану ( на 1 січня 2011 р.)
|