Виступ учасника зборів
Збережено в:
| Дата: | 2011 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2011
|
| Назва видання: | Вісник НАН України |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/29067 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Виступ учасника зборів / Г.В. Єльська // Вісн. НАН України. — 2011. — № 7. — С. 38-39. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-29067 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-290672011-12-01T12:09:32Z Виступ учасника зборів Єльська, Г.В. Загальні збори 2011 Article Виступ учасника зборів / Г.В. Єльська // Вісн. НАН України. — 2011. — № 7. — С. 38-39. — укр. 0372-6436 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/29067 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Загальні збори Загальні збори |
| spellingShingle |
Загальні збори Загальні збори Єльська, Г.В. Виступ учасника зборів Вісник НАН України |
| format |
Article |
| author |
Єльська, Г.В. |
| author_facet |
Єльська, Г.В. |
| author_sort |
Єльська, Г.В. |
| title |
Виступ учасника зборів |
| title_short |
Виступ учасника зборів |
| title_full |
Виступ учасника зборів |
| title_fullStr |
Виступ учасника зборів |
| title_full_unstemmed |
Виступ учасника зборів |
| title_sort |
виступ учасника зборів |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| publishDate |
2011 |
| topic_facet |
Загальні збори |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/29067 |
| citation_txt |
Виступ учасника зборів / Г.В. Єльська // Вісн. НАН України. — 2011. — № 7. — С. 38-39. — укр. |
| series |
Вісник НАН України |
| work_keys_str_mv |
AT êlʹsʹkagv vistupučasnikazborív |
| first_indexed |
2025-07-03T09:14:25Z |
| last_indexed |
2025-07-03T09:14:25Z |
| _version_ |
1836616584490123264 |
| fulltext |
38 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2011, № 7
Г.В. ЄЛЬСЬКА,
академік НАН України,
директор Інституту молекулярної
біології і генетики НАН України
Ми ввійшли до ери постіндустріального
розвитку суспільства, і це визначає
тенденції розвитку науки. Наше століття
вважають часом інформатики і біології.
Справді, в останнє десятиліття відбулись
революційні, якщо хочете, доленосні від-
криття в науках про життя. Наше знання
живих організмів, зокрема людини, до-
сягло рівня молекул і атомів, а розумін-
ня складних взаємозв’язаних процесів
стало неможливим без ком п’ю терних
технологій, без біоінформатики. Одно-
часно відбувається стрімке злиття фун-
даментальних наук, таких як молекулярна
біологія, фізіологія, генетика, з клінічною
медициною. На наших очах народжуєть-
ся біомедицина, де широко використову-
ють природні макромолекули і клітини.
Намітився абсолютно новий підхід у лі-
куванні — індивідуальний, що враховує
генний та імунний профілі конкретної
людини.
Попри всі труднощі в роботі, нам уда-
ється йти в ногу з часом. Дозвольте мені
сказати про кілька розробок Інституту
молекулярної біології і генетики для біо-
медицини — не лише в США і Євросою-
зі, але і в нашій країні. Відразу хочу під-
креслити, що в цьому напрямі трудить-
ся й низка інших інститутів НАН Украї-
ни і НАМН України, з якими ми активно
співпрацюємо.
Особливість генної терапії атероскле-
розу в тому, що замість щоденного прийо-
му ліків — у цьому випадку дорогих і да-
леко не безпечних для печінки ліпо-
статиків, уводять ген, робота якого в ор-
ганізмі порушена або недостатня, і це
усуває проблему в принципі. Схожі екс-
перименти (поки ще на тваринах) з геном
інсуліну ми проводимо спільно з Інсти-
тутом ендокринології і обміну речовин
ім. В.П. Комісаренка для лікування діабе-
ту. Часто зруч ніше використовувати не
ген, а його продукт, отриманий генно-ін-
же нерним способом, — так званий реком-
бінантний білок. До речі, прогнозують,
що рекомбінантні препарати становити-
муть 50% усієї фармацевтичної продукції
вже в 2014 р. В Україні поки що виробля-
ють єдиний такий засіб — ін тер ферон, що
його розробив у нашому інституті акаде-
мік В.А. Кордюм.
Найпотужніше знаряддя сьогоднішньої
біомедицини — це стовбурові клітини, які,
проте, потрібно використовувати обереж-
но і з розумом. У цьому плані великого
прогресу досяг, наприклад, Донецький
центр трансплантації при Інституті не-
відкладної і відновлювальної хірургії
ім. В.К. Гусака. Разом з Опіковим центром
(Міський центр термічної та пластичної
хірургії м. Києва) учені нашого інституту
навчились отримувати еквіваленти шкіри
для лікування важких опіків. У світі до-
рослі стовбурові клітини досить часто за-
стосовують для лікування найрізноманіт-
ніших захворювань суглобів, серця, спин-
ного мозку, нейродегенеративних хвороб,
аж до аутизму і шизофренії.
Надзвичайно перспективне поєднання
генної інженерії з клітинними технологія-
ми. Наприклад, ріст ракових клітин мож-
на повністю зупинити введенням умовно
стовбурових клітин, навантажених геном-
кілером пухлини. Я думаю, що відкрит-
тя ракових стовбурових клітин радикаль-
но змінить підходи до лікування онколо-
гічних захворювань, але це окреме питан-
ня. У мене немає часу зупинитись також
на нанобіотехнології, хоча створення на-
нороботів готує ще один переворот у ме-
дицині.
Узагалі структура наукової сфери в США,
ЄС і Україні разюче відмінна. У розвинених
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2011, № 7 39
країнах медичним наукам, молекулярній
біології, генетиці приділяють першочерго-
ву увагу, вони пріоритетні, що позначається
і на фінансуванні. В Україні ці галузі ледве
зводять кінці з кінцями. Така ситуація гово-
рить про те, що потрібно міняти наш мента-
літет і зробити основною цінністю повноцін-
не тривале життя людини, здорової душею
і тілом. Минулого року з’явились перші па-
ростки нової політики в царині наук про
життя. Так, у Національній академії прийня-
то Комплексну програму «Фундаментальні
основи молекулярної і клітинної біотехно-
логії» (на жаль, її фінансування цього року
скоротилося майже вдвічі) — єдину серед 21
цільової програми НАН України, присвяче-
ну сучасним проблемам біології.
З великими труднощами пробиває до-
рогу Державна цільова науково-технічна
програма зі створення новітніх лікар-
ських засобів, яку підготувало Державне
агентство з питань науки, інновацій та ін-
форматизації за участю представників
трьох академій і Київського національно-
го університету ім. Тараса Шевченка. Ця
програма надзвичайно потрібна для віт-
чизняної фармацевтики і біомедицини.
Ще один позитивний крок — заснування
Державної ключової лабораторії з клітин-
ної і молекулярної біології, на яку Кабі-
нет Міністрів України виділив кошти
Державному фондові фундаментальних
досліджень.
Але одне з головних питань, яке хви-
лює не лише біологів, але й усіх наших
учених, — це використання наукових роз-
робок у практиці, для чого потрібні як ко-
шти, так і замовники. Необхідна також
інноваційна структура, що забезпечить
упровадження розробок; без неї саме нау-
ку нині звинувачують у неефективності,
забуваючи, що дослідження і впроваджен-
ня їхніх результатів — це різні види ді-
яльності, особливо в галузі біомедицини.
У Росії вже схаменулись і пішли шляхом
створення Венчурно-ін новаційного фон-
ду «Сколково», який нещодавно уклав з
урядом велику рамкову угоду на вико-
нання 20 проектів з біомедичних техно-
логій. При цьому створюють єдине екс-
пертне співтовариство, а саме цього так
бракує в нашій країні. Необхідно, щоб
для оцінення, а я б сказала, і переоцінен-
ня багатьох державних програм, зокрема
у сфері охорони здоров’я, працювала екс-
пертна система найвищого професійного
рівня, за потреби із залученням міжна-
родних спеціалістів, а не система коруп-
ційних схем, «відкатів», яка роз’їдає дер-
жаву і вже торкнулась науки.
Я.С. ЯЦКІВ,
академік НАН України,
заступник голови Ради з космічних
досліджень НАН України
С ьогодні я говоритиму про справи кос-
мічні, говоритиму від імені Ради з
космічних досліджень НАН України, але
відповідальність за окремі оцінки і виснов-
ки несу персональну.
У сучасному світі є кілька сфер діяль-
ності, які вказують на рівень розвитку дер-
жави. Серед них — космічні дослідження і
технології (КДТ). Це зумовлено тим, що
вони визначають загальний науково-тех-
нічний рівень країни і виступають необ-
хідною умовою її інноваційного розвит ку.
З поч. ХХІ ст. відбулися суттєві зміни у
принципах і умовах космічної діяльності,
значно зросла активність нових косміч-
них держав тощо. У всіх космічних краї-
нах фінансову підтримку ракетно-кос міч-
ної галузі забезпечено на державному рів-
ні. Бюджети на космічну діяльність на-
лічують мільярди доларів: від 19 у США
до 3 у Росії.
За часів існування СРСР Україна брала
активну участь у виконанні практично всіх
космічних програм Союзу. У цій справі
|