Нові палеокліматичні реконструкції для аллереду та пізнього дріасу рівнинної частини України

Представлены новые результаты количественной оценки климатических показателей (средние температуры января, июля, года и среднегодовое количество осадков) для аллереда и позднего дриаса равнинной части Украины....

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2010
Автори: Безусько, Л.Г., Мосякін, С.Л., Безусько, А.Г.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України 2010
Назва видання:Український ботанічний журнал
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/30177
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Нові палеокліматичні реконструкції для аллереду та пізнього дріасу рівнинної частини України / Л.Г. Безусько, С.Л. Мосякін, А.Г. Безусько // Укр. ботан. журн. — 2010. — Т. 67, № 3. — С. 373-380. — Бібліогр.: 29 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-30177
record_format dspace
spelling irk-123456789-301772012-01-23T12:14:54Z Нові палеокліматичні реконструкції для аллереду та пізнього дріасу рівнинної частини України Безусько, Л.Г. Мосякін, С.Л. Безусько, А.Г. Судинні рослини: систематика, географія, флора Представлены новые результаты количественной оценки климатических показателей (средние температуры января, июля, года и среднегодовое количество осадков) для аллереда и позднего дриаса равнинной части Украины. New results of quantitative assessment of climatic indicators (average January temperature, average July temperature, and average annual temperature, as well average annual precipitation) are presented for the Allerød and Late Dryas periods for the plain part of Ukraine. 2010 Article Нові палеокліматичні реконструкції для аллереду та пізнього дріасу рівнинної частини України / Л.Г. Безусько, С.Л. Мосякін, А.Г. Безусько // Укр. ботан. журн. — 2010. — Т. 67, № 3. — С. 373-380. — Бібліогр.: 29 назв. — укр. 0372-4123 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/30177 uk Український ботанічний журнал Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Судинні рослини: систематика, географія, флора
Судинні рослини: систематика, географія, флора
spellingShingle Судинні рослини: систематика, географія, флора
Судинні рослини: систематика, географія, флора
Безусько, Л.Г.
Мосякін, С.Л.
Безусько, А.Г.
Нові палеокліматичні реконструкції для аллереду та пізнього дріасу рівнинної частини України
Український ботанічний журнал
description Представлены новые результаты количественной оценки климатических показателей (средние температуры января, июля, года и среднегодовое количество осадков) для аллереда и позднего дриаса равнинной части Украины.
format Article
author Безусько, Л.Г.
Мосякін, С.Л.
Безусько, А.Г.
author_facet Безусько, Л.Г.
Мосякін, С.Л.
Безусько, А.Г.
author_sort Безусько, Л.Г.
title Нові палеокліматичні реконструкції для аллереду та пізнього дріасу рівнинної частини України
title_short Нові палеокліматичні реконструкції для аллереду та пізнього дріасу рівнинної частини України
title_full Нові палеокліматичні реконструкції для аллереду та пізнього дріасу рівнинної частини України
title_fullStr Нові палеокліматичні реконструкції для аллереду та пізнього дріасу рівнинної частини України
title_full_unstemmed Нові палеокліматичні реконструкції для аллереду та пізнього дріасу рівнинної частини України
title_sort нові палеокліматичні реконструкції для аллереду та пізнього дріасу рівнинної частини україни
publisher Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
publishDate 2010
topic_facet Судинні рослини: систематика, географія, флора
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/30177
citation_txt Нові палеокліматичні реконструкції для аллереду та пізнього дріасу рівнинної частини України / Л.Г. Безусько, С.Л. Мосякін, А.Г. Безусько // Укр. ботан. журн. — 2010. — Т. 67, № 3. — С. 373-380. — Бібліогр.: 29 назв. — укр.
series Український ботанічний журнал
work_keys_str_mv AT bezusʹkolg novípaleoklímatičnírekonstrukcíídlâalleredutapíznʹogodríasurívninnoíčastiniukraíni
AT mosâkínsl novípaleoklímatičnírekonstrukcíídlâalleredutapíznʹogodríasurívninnoíčastiniukraíni
AT bezusʹkoag novípaleoklímatičnírekonstrukcíídlâalleredutapíznʹogodríasurívninnoíčastiniukraíni
first_indexed 2025-07-03T10:27:18Z
last_indexed 2025-07-03T10:27:18Z
_version_ 1836621169557504000
fulltext 373ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2010, т. 67, № 3 УКРАЇНСЬКИЙ БОТАНІЧНИЙ ЖУРНАЛ Судинні рослини: систематика, географія, флора Л.Г. БЕЗУСЬКО1, С.Л. МОСЯКІН1, А.Г. БЕЗУСЬКО2 1 Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України вул. Терещенківська, 2, м. Київ, МСП-1, 01601, Україна bezusko@ukma.kiev.ua, flora@ln.ua 2 Національний університет «Києво-Могилянська академія» вул. Г. Сковороди, 2, м. Київ, 04070, Україна bezusko@ukma.kiev.ua НОВІ ПАЛЕОКЛІМАТИЧНІ РЕКОНСТРУКЦІЇ ДЛЯ АЛЛЕРЕДУ ТА ПІЗНЬОГО ДРІАСУ РІВНИННОЇ ЧАСТИНИ УКРАЇНИ К л ю ч о в і с л о в а: спорово-пилковий аналіз, спорово-пил- ко вий спектр, палеокліматичні реконструкції, пізньо льо- до ви ків’я, аллеред, пізній дріас, Україна © Л.Г. БЕЗУСЬКО, С.Л. МОСЯКІН, А.Г. БЕЗУСЬКО, 2010 За останні десятиліття світовий рівень розвитку па- лінологічних досліджень відкладів плейстоцену та го- лоцену сприяє дедалі більшому їх використанню для розв’язання проблем палеоботаніки, палеоекології та палеокліматології. Значні успіхи досягнуті саме в галузі палеокліматології у визначенні кількісних оцінок па- леокліматичних показників на основі палеопаліноло- гічних матеріалів [10, 15, 19, 20, 24, 27—29]. В Україні перші кількісні показники клімату (се- редні температури січня та липня, середньорічні темпе- ратура і кількість опадів) отримані на початку 80-х років минулого століття з використанням інформаційно- статистичного методу В.А. Климанова [17]. Палеок лі- ма тич ні реконструкції кількісного рівня базувалися на результатах палінологічних досліджень відкладів піз- ньо льо довиків’я (аллеред, пізній дріас) та голоцену Малого Полісся [6, 21]. У подальшому О.К. Борисова [8], визначаючи кількісні показники клімату пізнього дріасу для Лівобережжя Лісостепу, використала метод 374 ISSN 0372-4123. Ukr. Botan. Journ., 2010, vol. 67, № 3 кліматограм В.П. Гричука [13] та палінологічні характеристики відкладів роз- різу Гирлове. Відомо, що для пізньольодовиків’я характерною є загальнопла- нетарна тенденція до потепління клімату. Але при цьому за досить короткий час зафіксовано як мінімум три етапи стадіальних похолодань (DR-1, DR-2, DR-3) та два — міжстадіальних потеплінь (BL, AL). Основні межі між цими етапами визначають радіовуглецеві дати: DR-1/BL — 12800, BL/DR-2 — 12200, DR-2/AL — 11800, AL/DR-3 — 11000 років тому. Верхня межа DR-3 етапу (10300 років тому) водночас є межею між пізньольодовиків’ям та голоценом. Потепління в аллереді (AL) і похолодання в пізньому дріасі (DR-3) мали гло- бальний характер [1, 10, 11, 14, 15, 19, 24—26]. Нашою метою було отримання нових кількісних палеокліматичних показ- ників з використанням детально палінологічно охарактеризованих відкладів ал - ле реду (AL-1, AL-2, AL-3) та пізнього дріасу (DR-3) рівнинної частини України. Матеріал і методи досліджень Спорово-пилковий аналіз є основним методом, за допомогою якого ми отрима- ли нові і на даний час найдетальніші в Україні палінологічні характеристики від- кладів алереду та пізнього дріасу в розрізах Іква-I (49°57’N, 25°25’E), Дорошив (49°57’N, 24°02E) — правобережжя лісової зони (Мале Полісся), Романьково (52°03’N, 33°51’E) — лівобережжя лісової зони (Новгород-Сі вер сь ке Полісся) та Клопотовське (50°14’N, 30°32’E) — правобережжя лісостепової зони. Кількісні показники клімату (середні температури січня та липня, середньорічні темпера- тура і кількість опадів) ми визначали за допомогою інформаційно-статистичного методу В.А. Климанова [17, 18]. Сучасні кліматичні показники (середні темпера- тури січня і липня, середньорічні температура та кількість опадів) для кожного з досліджених розрізів встановлені за Кліматичним атласом СРСР [22] (табл. 1). Матеріалом для нових палеокліматичних реконструкцій кількісного рівня стали 98 спорово-пилкових спектрів (СПС) відкладів аллереду (Дорошив — 2, Іква-I — 14, Романьково — 15, Клопотовське — 28) та пізнього дріасу (Дорошив — 3, Іква-I — 6, Романьково — 16, Клопотовське — 14). Результати досліджень та їх обговорення Детально охарактеризовані палінологічні характеристики відкладів аллереду в розрізах Дорошив, Іква-I, Романьково та Клопотовське дали нам змогу об- Таблиця 1. Сучасні показники клімату для місцезнаходжень нових досліджених розрізів пізньольодовиків’я рівнинної частини України Розріз Т І °C Т VІІ °C Т °C Опади, мм/рік Дорошив –4,0 +18,0 +7,0 700 Іква-I –4,5 +18,0 +7,0 700 Романьково –7,5 +19,5 +6,0 500 Клопотовське –6,5 +19,5 +7,0 500 375ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2010, т. 67, № 3 ґрунтувати їх тричленний поділ (AL-1, AL-2, AL-3) [1—5] та отримати нові кількісні показники клімату. В табл. 2 подано узагальнені результати палеоклі- матичних реконструкцій кількісного рівня для аллереду рівнинної частини України. Зауважимо, що радіовуглецева дата 11750 ± 300 (Ки-1301) для розрізу Старники фіксує вік відкладів, які формувалися в період одного з короткочас- них поліпшень кліматичних умов протягом аллереду. Переважну більшість палеокліматичних реконструкцій ми провели з ви- користанням інформаційно-статистичного методу В.А. Климанова [17, 18]. Крім того, наводимо вибіркові палінологічні характеристики відкладів аллере- ду розрізу Клопотовське (СПС з найвищим вмістом пилку широколистя- них порід), отримані Т.М. Каюткіною [16] та оброблені також за методом В.А. Кли манова [17, 18]. За цими даними здійснено палеокліматичні рекон- струкції кількісного рівня для останнього міжстадіалу пізньольодовиків’я на території правобережної частини Лісостепу [20]. Палінологічні характеристи- ки відкладів аллереду (28 СПС) розрізу Клопотовське так само оброблені за до- помогою множинного регресивного аналізу з відбором інформативної системи компонентів методом цільової ітераційної класифікації [9] на основі 22 субфо- сильних СПС лісостепової зони України, що містили 28 таксонів і відповідали вимогам статистичної забезпеченості даними [9]. Отримані результати засвід- чують, що загалом температурні показники були нижчими за сучасні на 1 °С, а середньорічна кількість опадів — меншою майже на 25 мм [7]. Згідно з узагаль- неними даними для всіх досліджених розрізів протягом аллереду на території Таблиця 2. Реконструйовані показники клімату аллереду рівнинної частини України (відхилення від сучасних показників) Розріз Т І °C Т VІІ °C Т °C Опади, мм/рік Правобережна частина лісової зони (Мале Полісся) Старники [6, 21] –1,0 –0,5 –1,0 –25—50 Дорошив (AL-3) –2,0 –1,0 –2,0 –25—50 Іква-I (AL-3) –2,5 –1,0 –2,5 –50 Іква-I (AL-2) –3,0 –1,5 –3,0 –50 Іква-I (AL-1) –2,0 –0,5 –2,0 –25—50 Лівобережна частина лісової зони (Новгород-Сіверське Полісся) Романьково (AL-3) –0,5—2,0 –0,5—1,0 –1,0—2,0 –50 Романьково (AL-2) –0,5—3,5 –1,0 –2,0 –50 Романьково (AL-1) +0,5—1,0 –0,5 –1,0 –25—50 Правобережна частина лісостепової зони Клопотовське (AL-3) –1,5 –0,5—1,0 –2,0 –25—50 Клопотовське (AL-2) –2,0 –1,5 –2,0 –50 Клопотовське (AL-1) –1,0 –0—0,5 –1,0 –25 Клопотовське (AL-1) [20] –0,5 –0—0,5 –0,5 –10 Клопотовське (AL-1) [7] –1,0 –1,0 –1,0 –25 376 ISSN 0372-4123. Ukr. Botan. Journ., 2010, vol. 67, № 3 рівнинної частини України (лісова та лісостепова зони) всі кліматичні показ- ники були нижчими за сучасні (див. табл. 2). При цьому вперше на кількісному рівні вдалося реконструювати зміни кліматичних показників для AL-1, AL-2 та AL-3, які доводять, що протягом аллереду простежувались чіткі внутрішні коливання температур та опадів. У табл. 3 подано кількісні показники клімату для пізнього дріасу рівнинної частини України. Переважну більшість палеокліматичних реконструкцій для пізнього дріасу ми також проводили з використанням інформаційно-статистичного методу В.А. Климанова [17]. Крім цього, палінологічні характеристики відкладів піз- нього дріасу (14 СПС) розрізу Клопотовське обробляли за допомогою мно- жинного регресивного аналізу з відбором інформативної системи компонентів методом цільової ітераційної класифікації [9]. За цими даними встановлено, що в пізньому дріасі середня температура липня була нижчою за сучасну май- же на 2 °С, середньорічна — на 2—3 °С, середньорічна кількість опадів меншою приблизно на 10—15 мм [7]. Для порівняння ми використали також результати палеокліматичних реконструкцій, отримані на основі палінологічних характе- ристик відкладів пізнього дріасу розрізу Гирлове, оброблені О.К. Борисовою [8] за методом В.П. Гричука [13]. Найнижчими, порівняно з сучасними, були середні температури січня (на 8 °С) (див. табл. 3). Узагальнені результати па- леокліматичних реконструкцій кількісного рівня для всіх досліджених розрізів свідчать про те, що протягом пізнього дріасу на території рівнинної частини України (лісова та лісостепова зони) всі кліматичні показники були помітно нижчими від сучасних (див. табл. 3). Встановлено, що на території Східної Європи близько 10500 років тому (один із екстремумів пізньольодовикових по- холодань) рівні температур та опадів в усіх регіонах були нижчими за сучасні. Таблиця 3. Реконструйовані показники клімату пізнього дріасу рівнинної частини України (від- хилення від сучасних показників) Розріз Т І °C Т VІІ °C Т °C Опади, мм/рік Правобережна частина лісової зони (Мале Полісся) Старники [6, 21] —4,0 —2,0 —3,0 —50 Дорошив —5,5 —2,0 —5,0 —50 Іква-I 6,0 —2,0 —5,0 —50 Лівобережна частина лісової зони (Новгород-Сіверське Полісся) Романьково —5,0 —2,5 —4,0 —100 Правобережна частина лісостепової зони Клопотовське —2,5 —2,0 —3,0—5,0 —50—75 Клопотовське [7] — —2,0 —2,0—3,0 —10—15 Лівобережна частина лісостепової зони Гирлове [8] —8,0 —1,0 — —80 377ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2010, т. 67, № 3 Вважається, що суттєве зниження кліматичних показників могло спричиню- ватися потужним антициклоном над Скандинавією і було пов’язане з її зледе- нінням [19]. Отримані нами нові кліматичні показники для рівнинної частини України засвідчують, що протягом пізнього дріасу відбувалися внутрішні ко- ливання температур та опадів. Можна припустити, що в другій половині піз- нього дріасу, порівняно з його першою половиною, тенденція до помітного зниження всіх палеокліматичних показників була чіткішою. На нашу думку, актуальними і перспективними є подальші палінологічні, радіовуглецеві та па- леокліматичні дослідження розрізів рівнинної частини України, в яких пред- ставлені відклади пізнього дріасу. Безперечно, що результати таких комплек- сних досліджень дають змогу точніше деталізувати зміни у складі рослинного покриву й оцінити коливання кліматичних показників на кількісному рівні. Встановлені на даному етапі узагальнені палеокліматичні показники для рівнинної частини України підтверджують висновок про швидкі короткопері- одні коливання клімату впродовж останнього кліматичного ритму піз ньо льо- довиків’я (аллеред, пізній дріас). Слід підкреслити, що загалом на рівнинній території України амплітуди коливань кліматичних показників були не такими різкими, як на півночі Європейської частини колишнього Радянського Союзу [8, 15, 19, 24]. Зазначимо, що зміни кліматичних умов в аллереді та пізньому дріасі су- п роводжувалися помітними перебудовами у складі рослинного покриву рів- нинної частини України [1—5]. Можна зробити узагальнюючий висновок, що кількісні показники клімату рівнинної частини України, отримані для остан- нього кліматичного ритму пізньольодовиків’я (аллеред, пізній дріас), із вико- ристанням різних методів, загалом досить добре узгоджуються між собою. Вони обґрунтовують швидкі та різкі зміни у складі рослинного покриву України, які відбувалися під впливом глобальних змін клімату. Важливо наголосити, що нові та деталізовані палеокліматичні показники для останнього кліматичного ритму пізньольодовиків’я (аллеред, пізній дріас) рівнинної частини України перспективно враховувати, проводячи реконструк- ції змін у складі рослинного покриву та розв’язуючи такі проблеми, як релікти, рефугіуми (первинні, вторинні) та постгляціальні міграції на території України. Кліматичні умови пізньольодовиків’я (особливо періодів міжстадіальних по- теплінь) були сприятливими для поширення у західних регіонах України вто- ринних рефугіумів тепло- і вологолюбних деревних порід [23]. За палінологіч- ними матеріалами в аллереді фіксується початок процесу формування лісового поясу на території Європи [14], стає нестабільним і зазнає скорочення площ перигляціальний тип рослинності та відбувається деградація сезонної мерзло- ти [10, 11, 15, 24]. Зазначимо, що в аллереді на території рівнинної частини України участь широколистяних порід у складі лісової рослинності була неве- ликою [1, 4, 12]. Помітне похолодання в пізньому дріасі спричинило віднов- лення тут перигляціального типу рослинності, суттєве скорочення площ, за- йнятих лісами, та короткочасне відновлення меж сезонної мерзлоти. 378 ISSN 0372-4123. Ukr. Botan. Journ., 2010, vol. 67, № 3 1. Безусько Л.Г. Рослинний покрив та клімат України в пізньольодовиків′ї // Укр. ботан. журн. — 1999. — 53, № 5. — С. 449—454. 2. Безусько Л.Г. До історії лісів рівнинної частини України в аллереді // Наук. зап. НаУКМА. Cпец. вип. — 2001. — 19, ч. ІІ. — С. 391—393. 3. Безусько Л.Г. Зміни рослинного покриву лісової зони України в пізньому дріасі (за палі- нологічними даними) // Еволюція органічного світу як підґрунтя для вирішення про- блем стратиграфії. — К.: НАН України, Ін-т геол. наук НАНУ, Палеонт. т-во, 2002. — С. 123—125. 4. Безусько Л.Г. Зміни рослинного покриву України в аллереді (за палінологічними дани- ми) // Теор. та прикл. аспекти сучас. біостратиграфії фанерозою України. — К.: Ін-т геол. наук НАНУ, 2003. — С. 22—23. 5. Безусько Л.Г., Безусько А. Г. Рослинний покрив лісової зони України в пізньому дріасі // Наук. зап. НаУКМА. Біологія та екологія. — 2002. — 20. — С. 3—8. 6. Безусько Л.Г., Климанов В. А., Шеляг-Сосонко Ю.Р. Климатические условия Украины в позднеледниковье и голоцене // Палеоклиматы голоцена Европейской территории СССР. — М.: Изд-во АН СССР, 1988. — С. 125—135. 7. Безусько А.Г., Ситник К.М., Безусько Л.Г., Єсилевський С.О. Нові дані про зміни клімату рівнинної частини України у пізньольодовиків′ї (за палінологічними даними) // Наук. зап. НаУКМА. Спец. вип. — 2001. — 19, ч. II. — С. 388 — 389. 8. Борисова О.К. Климат позднего дриаса внетропической области Северного полушария // Изв. АН СССР. — 1990. — № 4. — С. 66—74. 9. Букреева Г.Ф., Вотах М.Р., Бишаев А.А. Определение палеоклиматов по палинологичес- ким данным методом целевой итерациональной классификации и регрессивного ана- лиза. — Новосибирск: ИГиГ, 1986. — 190 с. 10. Величко А.А. Основные черты ландшафтных изменений на территории Северной Ев- разии в позднем плейстоцене и голоцене // Динамика ландшафтных компонентов и внутренних морских бассейнов Северной Евразии за последние 130 000 лет. — М.: ГЕОС, 2002. — С. 156—164. 11. Величко А.А., Долуханов П.М., Куренкова Е.И. Система адаптации человек — социально- хозяйственная структура — окружающая среда в позднем палеолите, мезолите и нео- лите Восточной Европы // Путь на Север: окружающая среда и самые ранние обитатели Арктики и Субарктики: Мат-лы Междунар. конф. (Москва, 3—5 декабря 2007 г.). — М.: РАН, 2007. — С. 14—32. 12. Герасименко Н.П. Природная среда обитания человека на юго-востоке Украины в по- зднеледниковье и голоцене (по материалам палеогеографического изучения археологи- ческих памятников) // Археолог. альманах. — Донецк, 1997. — № 6. — С. 3—64. 13. Гричук В.П. Реконструкция скалярных климатических показателей по флористическим материалам и оценка ее точности // Методы реконструкции палеоклиматов. — М.: Наука, 1985. — С. 20—28. 14. Зеликсон Э.М. К характеристике растительности Европы в аллереде // Короткопериод- ные и резкие ландшафтно-климат. изменения за последние 15 тыс. лет. — М.: Изд-во РАН, 1994. — С. 113—124. 15. Еловичева Я.К. Эволюция природной среды антропогена Беларуси. — Минск: Белсэнс, 2001. — 292 с. 16. Каюткина Т.М., Ковалюх Н.Н., Скрипник В.В. Изменения растительности и климата Среднего Приднепровья в голоцене // Изучение озерно-болотных формаций в целях палеогеограф. реконструкций. — Таллинн, 1986. — С. 54—57. 17. Климанов В.А. К методике восстановления количественных характеристик климата прошлого // Вест. Моск. ун-та. Сер. 5. География. — 1976. — № 2. — С. 92—98. 18. Климанов В.А. Реконструкция палеотемператур и палеоосадков на основе спорово- пыльцевых данных // Методы реконструкции палеоклиматов. — М.: Наука, 1985. — С. 38—48. 379ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2010, т. 67, № 3 19. Климанов В.А. Климат Северной Евразии в позднеледниковье (последний климатиче- ский ритм) // Короткопериодные и резкие ландшафтно-климат. изменения за послед- ние 15 тыс. лет. — М.: Изд-во РАН, 1994. — С. 61—93. 20. Климанов В. А. Климат Северной Евразии в аллередском периоде позднеледниковья // Доклады РАН. — 1995. — № 5. — С. 81—93. 21. Климанов В.А., Безусько Л.Г. Клімат і рослинність Малого Полісся в голоцені // Укр. ботан. журн. — 1981. — 38, № 5. — С. 24—26. 22. Климатический атлас СССР. — М.: Глав. упр. Гидрометеорол. службы при Совете Ми- нист ров СССР, 1960. — Т. I. — 181 с. 23. Bezusko L., Mosyakin S., Bezusko A., Mosyakin A. History of formation of the plant cover of the forest zone of Ukraine in the Late Glacial and Holocene (based on palynological evidence) // Man and environment in forest zone: past, present and future. International Conference, July 24—29, 2008, Central Forest State Natural Biosphere Reserve, Russia / Eds.: E.Yu. Novenko, I.I. Spasskaya, A.V. Olchev. — Moscow: Institute of Geography RAS, A.N. Severtsov Institute for Ecology and Evolution RAS, 2008. — P. 15—16. 24. Borisova O., Sidorchuk A., Panin A. Palaeohydrology of the Seim River basin, Mid-Russian Up- land, based on palaeochannel morphology and palynological data // Catena. — 2006. — 66. — P. 53—73. 25. Khotinsky N.A. & Klimanov V.A. Allerød, Younger Dryas and Early Holocene palaeoenvi ron- memtal stratigraphy // Quaternary International. — 1997. — 41—42. — P. 67—70. 26. Post E. Climate — vegetation dynamics in the fast lane // Trends in Ecology and Evolution. — 2003. — 18, № 11. — P. 551—553. 27. Seppä H., Bennet K.D. Quaternary pollen analysis: resent progress in palaeoecology and pa laeo- c li matology // Progress in Physical Geography. — 2003. — 27, № 4. — P. 548—579. 28. Tarasov P.E., Peyron O., Brewer S. et al. Last Glacial Maximum climate of the former Soviet Union and Mongolia reconstructed from pollen and plant macrofossil data // Climate Dy na- mics. — 1999. — 14. — P. 227—240. 29. Tarasov P.E., Quiot J., Cheddadi R. et al. Climate in Northern Eurasia 6000 years ago re con s t- ruc ted from pollen data // Earth and Planetary Science Letters. — 1999. — 171. — P. 635—645. Рекомендує до друку Надійшла 25.11.2009 Р.І. Бурда Л.Г. Безусько1, С. Л. Мосякин1, А.Г. Безусько2 1 Институт ботаники им. Н.Г. Холодного НАН Украины, г. Киев 2 Национальный университет «Киево-Могилянская академия» НОВЫЕ ПАЛЕОКЛИМАТИЧЕСКИЕ РЕКОНСТРУКЦИИ ДЛЯ АЛЛЕРЕДА И ПОЗДНЕГО ДРИАСА РАВНИННОЙ ЧАСТИ УКРАИНЫ Представлены новые результаты количественной оценки климатических показателей (средние температуры января, июля, года и среднегодовое количество осадков) для аллере- да и позднего дриаса равнинной части Украины. Палеоклиматические реконструкции проведены на основе детальных палинологических характеристик отложений аллереда (AL-1, AL-2, AL-3) и позднего дриаса (DR-3) разрезов Иква-1, Дорошев, Романьково и Клопотовское с использованием информационно-статистического метода В.А. Климанова [17, 18]. Новые данные и материалы предыдущих исследований свидетельствуют о том, что все климатические показатели для аллереда и позднего дриаса равнинной части Украины были ниже современных. Впервые внутренние колебания палеотемператур и палеоосадков в аллереде (AL-1, AL-2, AL-3) лесной и лесостепной зон Украины оценены количественно. Также установлено, что во второй половине позднего дриаса наблюдается тенденция к бо- лее заметному снижению палеоклиматических показателей по сравнению с первой поло- виной. Новое обобщение палеоклиматических реконструкций количественного уровня 380 ISSN 0372-4123. Ukr. Botan. Journ., 2010, vol. 67, № 3 для аллереда и позднего дриаса перспективно использовать при решении таких проблем, как реликты, рефугиумы (первичные, вторичные) и постгляциальные миграции на терри- тории Украины. К л ю ч е в ы е с л о в а: спорово-пыльцевой анализ, спорово-пыльцевой спектр, палеоклима- тические реконструкции, позднеледниковье, аллеред, поздний дриас, Украина. L.G. Bezusko1, S.L. Mosyakin1, A.G. Bezusko2 1 M.G. Kholodny Institute of Botany, National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv 2 National University of «Kiev-Mohyla Academy» NEW PALEOCLIMATIC RECONSTRUCTIONS FOR THE ALLERØD AND LATE DRYAS OF THE PLAIN PART OF UKRAINE New results of quantitative assessment of climatic indicators (average January temperature, average July temperature, and average annual temperature, as well average annual precipitation) are pre- sented for the Allerød and Late Dryas periods for the plain part of Ukraine. Paleoclimatic recon- struction were carried out on the basis of detailed palynological characteristics of sediments of the Aller d (AL-1, AL-2, AL-3) and the Late Dryas (DR-3) periods for Ikva-1, Doroshev, Romankovo and Klopotovske sections by using the information-statistical method of V.A. Klimanov [1976, 1985]. New data and previous studies indicate that all climate indicators for the Allerød and Late Dryas periods for the plain part of Ukraine were lower than today. For the first time, the internal oscillations of paleotemperatures and paleoprecipitation in the Allerød (AL-1, AL-2, AL-3) were evaluated quantitatively for the forest and forest-steppe zones of Ukraine. It was also found that in comparison with the first half of the Late Dryas, the second half of the Late Dryas has a trend to- wards a more marked reduction of paleoclimatic indicators. In order to clarify the issues of relics and refugia (primary and secondary) and postglacial migrations in the territory of Ukraine, it is efficient to use a new generalisation of paleoclimatic reconstructions of the quantitative level for the Allerød and Late Dryas. K e y w o r d s: spore-pollen analysis, spore-pollen spectrum, paleoclimatic reconstruction, Late Glacial period, Allerød, Late Dryas, Ukraine.