Генетичні зв’язки лучних та лісових угруповань в умовах лісової та лісостепової зон рівнинної частини України

На основі аналізу флористичного складу угруповань виявлено генетичні зв’язки між синтаксонами лучної та лісової рослинності на рівні класів та союзів. Проаналізовано також опосередковані зв’язки між даними типами рослинності за участю нелучних класів трав’янистої рослинності (псамофітної, пустищної,...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2010
Автор:	Куземко, А.А.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Національний дендрологічний парк "Софіївка" НАН України 2010
Назва видання:	Автохтонні та інтродуковані рослини
Теми:	Збереження біологічного різноманіття
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/30317
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Генетичні зв’язки лучних та лісових угруповань в умовах лісової та лісостепової зон рівнинної частини України / А.А. Куземко // Автохтонні та інтродуковані рослини: Зб. наук. пр. — НДП “Софіївка” НАН України, 2010. — Вип 6. — С. 10-23. — Бібліогр.: 22 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-30317
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-303172012-01-30T12:01:42Z Генетичні зв’язки лучних та лісових угруповань в умовах лісової та лісостепової зон рівнинної частини України Куземко, А.А. Збереження біологічного різноманіття На основі аналізу флористичного складу угруповань виявлено генетичні зв’язки між синтаксонами лучної та лісової рослинності на рівні класів та союзів. Проаналізовано також опосередковані зв’язки між даними типами рослинності за участю нелучних класів трав’янистої рослинності (псамофітної, пустищної, болотної та узлісної). На основании анализа флористического состава сообществ выявлены генетические связи между синтаксонами луговой и лесной растительности на уровне классов и союзов. Проанализированы также косвенные связи между данными типами растительности при участии нелуговых классов травянистой растительности (псаммофитной, пустошной, болотной и опушечной). On the base of analysis of the floristic composition of communities it were determined genetic connections between syntaxa of meadow and forest vegetation on the level of classes and alliances. The indirect connections between these types of vegetation with participation of non-meadow classes of herbaceous vegetation (psammophytic, heath, bog and fringe) have been analyzed. 2010 Article Генетичні зв’язки лучних та лісових угруповань в умовах лісової та лісостепової зон рівнинної частини України / А.А. Куземко // Автохтонні та інтродуковані рослини: Зб. наук. пр. — НДП “Софіївка” НАН України, 2010. — Вип 6. — С. 10-23. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. 2220-1114 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/30317 581.524.31 : 581.526.[45 + 42](477) uk Автохтонні та інтродуковані рослини Національний дендрологічний парк "Софіївка" НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Збереження біологічного різноманіття Збереження біологічного різноманіття
spellingShingle	Збереження біологічного різноманіття Збереження біологічного різноманіття Куземко, А.А. Генетичні зв’язки лучних та лісових угруповань в умовах лісової та лісостепової зон рівнинної частини України Автохтонні та інтродуковані рослини
description	На основі аналізу флористичного складу угруповань виявлено генетичні зв’язки між синтаксонами лучної та лісової рослинності на рівні класів та союзів. Проаналізовано також опосередковані зв’язки між даними типами рослинності за участю нелучних класів трав’янистої рослинності (псамофітної, пустищної, болотної та узлісної).
format	Article
author	Куземко, А.А.
author_facet	Куземко, А.А.
author_sort	Куземко, А.А.
title	Генетичні зв’язки лучних та лісових угруповань в умовах лісової та лісостепової зон рівнинної частини України
title_short	Генетичні зв’язки лучних та лісових угруповань в умовах лісової та лісостепової зон рівнинної частини України
title_full	Генетичні зв’язки лучних та лісових угруповань в умовах лісової та лісостепової зон рівнинної частини України
title_fullStr	Генетичні зв’язки лучних та лісових угруповань в умовах лісової та лісостепової зон рівнинної частини України
title_full_unstemmed	Генетичні зв’язки лучних та лісових угруповань в умовах лісової та лісостепової зон рівнинної частини України
title_sort	генетичні зв’язки лучних та лісових угруповань в умовах лісової та лісостепової зон рівнинної частини україни
publisher	Національний дендрологічний парк "Софіївка" НАН України
publishDate	2010
topic_facet	Збереження біологічного різноманіття
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/30317
citation_txt	Генетичні зв’язки лучних та лісових угруповань в умовах лісової та лісостепової зон рівнинної частини України / А.А. Куземко // Автохтонні та інтродуковані рослини: Зб. наук. пр. — НДП “Софіївка” НАН України, 2010. — Вип 6. — С. 10-23. — Бібліогр.: 22 назв. — укр.
series	Автохтонні та інтродуковані рослини
work_keys_str_mv	AT kuzemkoaa genetičnízvâzkilučnihtalísovihugrupovanʹvumovahlísovoítalísostepovoízonrívninnoíčastiniukraíni
first_indexed	2025-07-03T10:37:23Z
last_indexed	2025-07-03T10:37:23Z
_version_	1836621805294452736
fulltext	10 ISSN 2220-1114. Автохтонні та інтродуковані рослини. Випуск 6. 2010 I. ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОЛОГІЧНОГО РІЗНОМАНІТТЯ Вступ Особливістю функціонування лучних екосистем та необхідною умовою їх існування в умовах лісо- вої та лісостепової зон є помірне антропогенне на- вантаження, пов’язане, передусім, з випасанням та сінокосінням. Відомо, що за відсутності такого впливу трав’янисті екосистеми досить швидко пере- творюються у чагарникові та деревні. І якщо осо- бливості співвідношення лісу та степу неодноразово обговорювалося в літературі, то генетичні зв’язки лісової та лучної рослинності сьогодні висвітлені недостатньо. Широка екологічна амплітуда лучних фітоценозів обумовила їх значну різноманітність, отже зрозуміло, що певні типи лучних угруповань пов’язані з відповідними типами лісових фітоценозів. Питання ценогенезису лучних угруповань в су- часній геоботанічній літературі, зокрема вітчизняній, висвітлено недостатньо, однак більшість дослідників УДК 581.524.31 : 581.526.[45 + 42](477) Куземко А. А. Національний дендрологічний парк «Софіївка» НАН України ГЕНЕТИЧНІ ЗВ’ЯЗКИ ЛУЧНИХ ТА ЛІСОВИХ УГРУПОВАНЬ В УМОВАХ ЛІСОВОЇ ТА ЛІСОСТЕПОВОЇ ЗОН РІВНИННОЇ ЧАСТИНИ УКРАЇНИ На основі аналізу флористичного складу угруповань виявлено генетичні зв’язки між синтаксонами лучної та лісової рослинності на рівні класів та союзів. Проаналізовано також опосередковані зв’язки між даними типами рослинності за участю нелучних класів трав’янистої рослинності (псамофітної, пустищної, болотної та узлісної). схиляються до думки щодо провідної ролі крупних фітофагів у їх формуванні. Найдетальніше це питан- ня висвітлено в праці В. В. Жеріхіна [6]. Зокрема зазначається, що «…устойчивость травяных стадий поддерживается деятельностью консументов, то есть эндогенным биоценотическим механизмом. Основную роль в эндогенной стабилизации играют травоядные консументы, фитосапрофаги, копрофаги и некрофаги. Травоядные млекопитающие и насеко- мые обеспечивают исключительно высокий уровень изъятия растительной продукции… Образующаяся из остатка мортмасса ветоши интенсивно перераба- тывается сапрофагами, в основном насекомыми и отчасти червями. Палеонтологических свидетельств существования травяных или иных безлесных био- мов для раннего палеогена нет. По-видимому, они сформировались позднее за счет некоторых допол- нительных нарушающих факторов. В этой связи ISSN 2220-1114. Автохтонні та інтродуковані рослини. Випуск 6. 2010 11 привлекает внимание появление в палеогене круп- ных растительноядных млекопитающих». Таким чином, необхідною умовою існування трав’яних фітоценозів є регулярне вилучення фіто- маси, що перешкоджає накопиченню підстилки та запобігає формуванню чагарникових заростей. У дав- ні часи на території сучасної України таку функцію виконували крупні копитні тварини, зокрема тур і тарпан. В сучасних умовах це досягається шляхом ви- пасання крупної рогатої худоби та сінокосінням. Од- нак усунення таких впливів призводить до швидкого заміщення лучної рослинності деревно-чагарниковою. Це можна спостерігати на багатьох природно-за- повідних територіях, де не розроблено науково об- ґрунтованих заходів екологічного менеджменту. Така тенденція сьогодні спостерігається у багатьох країнах Європи, де відмовилися від традиційних заходів зем- лекористування на луках. Усі ці факти — свідчення тісного генетичного зав’язку лучних та лісових фітоценозів, однак вра- ховуючи значну різноманітність як лучної, так і лісової рослинності варто з’ясувати наявність гене- тичних зв’язків між окремими синтаксонами обох типів рослинності різного рангу. Встановлення цих зв’язків на рівні класів, порядків та союзів системи Ж. Браун-Бланке і було метою нашої роботи. Матеріали та методи досліджень У своїх розробках ми виходили з міркувань, що в складі кожного синтаксону трапляються так звані екологічні релікти [1] — види, що були характерні для даного угруповання у минулому. Крім того, ви- сока постійність видів, нехарактерних для даного типу рослинності, в його угрупованнях, на нашу думку є свідченням існуючого між цими угрупован- нями тісного генетичного зв’язку. Дослідження проводилися шляхом порівняння флористичного складу синтаксонів лісової та лучної рослинності, зокрема визначалася участь діагнос- тичних видів синтаксонів лучної або інших типів трав’яної рослинності (пустищної, псамофітної, бо- лотної, узлісної) в складі угруповань лісової рослин- ності. Діагностичні види синтаксонів лучної рослин- ності наведені відповідно до власної монографічної роботи [9]. Діагностичні види класів Calluno-Ulicetea i Koelerio-Corynephoretea наведені також відповідно до власних фітоценотичних розробок [8, 20]. Діа- гностичні види інших класів трав’янистої рослин- ності (Phragmito-Magnocaricetea, Trifolio-Geranietea sangiunei) наведені відповідно до Конспекту класів рослинності Європи [21]. Списки діагностичних ви- дів синтаксонів трав’яної рослинності порівнювали- ся із загальним флористичним списком синтаксонів рангу союзів лісової рослинності України. Зокре- ма, аналізувалися таблиці синтаксонів, наведені в оглядових статтях та монографіях [3–5, 7, 10–17, 22]. У випадку недостатньої наявності фітосоціо- логічного матеріалу по лісовій рослинності України, використовували розробки для сусідніх країн [2, 18]. Синтаксони рангу союзів були обрані для по- рівняння, оскільки їхні діагностичні види мають вужчу амплітуду, ніж види класів та порядків, а це дозволяє запобігти штучному перекриттю амплітуд видів, що мають широку еколого-ценотичну амплі- туду і саме тому зустрічаються в угрупованнях різ- них класів, а не через наявність генетичного зв’язку між угрупованнями. Результати досліджень та їх обговорення Результати аналізу участі діагностичних видів со- юзів класу Molinio-Arrhenatheretea в угрупованнях різних класів та союзів лісової рослинності наведені у таблиці 1. Як видно з таблиці, діагностичні види союзу Agrostion vinealis майже відсутні в угрупованнях лі- сової рослинності. Натомість види союзу Trifolion montani мають досить значну представленість в угру- пованнях союзів Festuco-Pinion sylvestris, Carpinion betuli, а особливо Aceri tatarici-Quercion і Quercion petraeae. Досить високою і рівномірною є представ- леність діагностичних видів практично всіх союзів порядку Arrhenatheretalia в лісових угрупованнях, за винятком союзів Querco roboris-Tilion cordatae і Al- nion glutinosae. З діагностичних видів Deschampsion cespitosae найчастіше у лісових фітоценозах зустрі- чається Deschampsia cespitosa. Решта видів досить численні лише в угрупованнях вологих заплавних лісів союзів Alnion glutinosae і Salicion albae. Схожа картина спостерігається і в союзі Molinion, у складі якого лише Molinia caerulea відмічена майже в усіх союзах лісової рослинності, а для решти видів відмі- чено концентрацію в союзах Dicrano-Pinion і Pino- Quercion. Види союзу Alopecurion pratensis майже відсутні в лісових фітоценозах за винятком союзу Alnion glutinosae. Щодо видів союзу Calthion, то вони більш численні в лісових угрупованнях, а най- вища їх концентрація характерна для союзів Alnion incanae, Alnion glutinosae і Salicion albae. 12 ISSN 2220-1114. Автохтонні та інтродуковані рослини. Випуск 6. 2010 С ин та кс он и лу чн ої р ос ли нн ос ті Діагностичні види синтаксонів лучної рос- линності Синтаксони лісової рослинності * VP PP СF Qp Qr Ag Sp D ic ra no -P in io n Fe stu co -P in io n sy lv es tri s C ar pi ni on b et ul i Q ue rc o ro bo ris -T ili on c or da ta e A ln io n in ca na e A ce ri ta ta ric i-Q ue rc io n Q ue rc io n pe tra ea e Q ue rc io n ro bo ris P in o- Q ue rc io n A ln io n gl ut in os ae Sa lic io n al ba e A gr os tio n vi ne al is Si pa ilo va et a l. 19 85 Agrostis vinealis Schreb. + Carex praecox Schreb. + Dianthus borbasii Vandas Euphorbia virgata Waldst. & Kit. + Koeleria delavignei Czern. ex Domin Tr ifo lio n m on ta ni N au m ov a 19 86 Agrimonia eupatoria L. + + + + Filipendula vulgaris Moench + + + Medicago falcata L. Poa angustifolia L. + + + Potentilla argentea L. + + + Ranunculus polyanthemos L. + + + + + + Stellaria graminea L. Trifolium montanum L. + + + + + + Fe stu ci on p ra te ns is Si pa ilo va et a l. 19 85 Agrostis gigantea Roth + + Eryngium planum L. + + Festuca pratensis Huds. Hypericum perforatum L. + + + + + + + Oenothera rubricaulis Klebahn Poa pratensis L. + + + + + + + + + + Rumex thyrsiflorus Fingerh + + + Vicia cracca L. + + A rr he na th er io n el at io ris Lu qu et 19 26 Achillea millefolium L. + + + + + + + + + Centaurea jacea L. + Cerastium holosteoides Fr. Dactylis glomerata L. + + + + + + Festuca rubra L. + + + + + Geranium pratense L. Leucanthemum vulgare Lam. + + + + Lotus corniculatus L. + + Trifolium pratense L. + + 1. Участь діагностичних видів класу Molinio-Arrhenatheretea в угрупованнях лісової рослинності ISSN 2220-1114. Автохтонні та інтродуковані рослини. Випуск 6. 2010 13 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 C yn os ur io n cr ist at i Tx . 1 94 7 Agrostis capillaris L. + + + + + + + + + Anthoxanthum odoratum L. + + + + + Briza media L. + Carum carvi L. Cynosurus cristatus L. Lolium perenne L. D es ch am ps io n ce sp i- to sa e H or va tić 19 30 Coccyganthe flos-cuculi (L. ) Fourr. + + Deschampsia caespitosa (L. ) P. Beauv. + + + + + + + Lythrum salicaria L. + + + Mentha arvensis L. + + Symphytum officinale L. + + Trifolium hybridum L. M ol in io n ca er u- le ae K oc h 19 26 Carex panicea L. Potentilla erecta (L. ) Raeusch. + + + + Succia pratensis Moench. Carex nigra (L. ) Reichard + + + Molinia caerulea (L. ) Moench + + + + + + + + A lo pe cu rio n pr at en sis Pa ss ar ge 19 64 Alopecurus pratensis L. Coccyganthe flos-cuculi (L. ) Fourr. + + Eleocharis palustris (L. ) Roem. & Schult. + C al th io n pa lu str is Tx . 1 93 7 Caltha palustris L. + + + Carex cespitosa L. + Cirsium oleraceum (L. ) Scop. + + Equisetum palustre L. + Filipendula ulmaria (L. ) Maxim. + + + + + + Lathyrus pratensis L. + + Myosotis scorpioides L. Bistorta officinalis Delarbre + Ranunculus acris L. + + + + + Scirpus sylvaticus L. + + Продовження таблиці 1 * Примітка. Тут і в таблиці 2 умовні позначення класів лісової рослинності: VP — Vaccinio-Piceetea Br.-Bl. in Br.- Bl. et al. 1939; PP — Pyrolo-Pinetea Korneck 1974; СF — Carpino-Fagetea Passarge in Passarge et G. Hofmann 1968; Qp — Quercetea pubescentis Doing-Kraft ex Scamoni et Passarge 1959; Qr — Quercetea roboris Br.-Bl. ex Oberd. 1957; Ag — Alnetea glutinosae Br.-Bl. et Tx. ex Westhoff et al. 1946; Sp — Salicetea purpureae Moor 1958. Результати аналізу участі діагностичних видів не- лучних класів трав’яної рослинності в угрупованнях союзів лісової рослинності наведено в таблиці 2. Як видно з таблиці, діагностичні види класу Koelerio-Corynephoretea присутні переважно в угрупованнях хвойних лісів (союзи Dicrano-Pinion і Festuco-Pinion sylvestris), а також союзу Quercion petraeae. Представники класу Calluno-Ulicetea до- сить рівномірно розподілені по різних союзах лісової рослинності, за винятком гігрофітних Alnion incanae, Alnion glutinosae і Salicion albae — там вони прак- тично відсутні. І саме в цих союзах спостерігається 14 ISSN 2220-1114. Автохтонні та інтродуковані рослини. Випуск 6. 2010 2. Участь діагностичних видів нелучних класів трав’яної рослинності в угрупованнях лісової рослинності С ин та кс он и тр ав ’я но ї р ос ли нн ос ті Діагностичні види синтаксонів трав’яної рослинності Синтаксони лісової рослинності * VP PP СF Qp Qr Ag Sp D ic ra no -P in io n Fe stu co -P in io n sy lv es tri s C ar pi ni on b et ul i Q ue rc o ro bo ris -T ili on c or da ta e A ln io n in ca na e A ce ri ta ta ric i-Q ue rc io n Q ue rc io n pe tra ea e Q ue rc io n ro bo ris P in o- Q ue rc io n A ln io n gl ut in os ae Sa lic io n al ba e K oe le rio -C or yn ep ho re te a K lik a in K lik a et N ov бk 19 41 Acinos arvensis (Lam. ) Dandy + + Anthemis ruthenica M. Bieb. Arabidopsis thaliana (L. ) Heynh. Arenaria serpyllifolia L. Artemisia campestris L. Berteroa incana (L. ) DC. + + Asparagus officinalis L. + + + + + + Campanula rotundifolia L. + + + + + Centaurea borysthenica Grun. + Centaurea diffusa Lam. Carex ligerica J. Gay Cerastium arvense L. + + + + + Cerastium semidecandrum L. Corynephorus canescens (L. ) P. Beauv. + Dianthus borbasii Vandas Dianthus deltoides L. + Erophila verna (L. ) Besser. Filago minima (Smith) Pers. Euphorbia seguieriana Neck. + + Helichrysum arenarium (L. ) Moench + + Herniaria glabra L. + Jasione montana L. + + + Jurinea cyanoides (L. ) Rchb. Koeleria glauca (Spreng. ) DC. + + Linaria genistifolia (L. ) Mill. + + Myosotis micrantha Pall. ex Lehm. Myosotis ramosissima Rochel ex Schult. Oenothera biennis L. + Poa bulbosa L. Potentilla incana P. Gaertn. ISSN 2220-1114. Автохтонні та інтродуковані рослини. Випуск 6. 2010 15 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 Rumex acetosella L. + + + + + Scleranthus annuus L. Scleranthus perennis L. + + Secale sylvestre Host Sedum acre L. Sedum sexangulare L. + Sedum spurium M. Bieb. Sempervivum ruthenicum Schnittsp. & C. B. Lehm. + + Thymus pulegioides L. aggr. + + Thymus serpyllum L. + Trifolium arvense L. Tragopogon ucrainicus Artemcz. Trifolium campestre Schreb. Trifolium scabrum L. Veronica arvensis L. Veronica dillenii Crantz Veronica spicata L. + Veronica verna L. C al lu no -U lic et ea B r. -B l. et T x. ex K lik a et H ad ač 19 44 Agrostis capillaris L. + + + + + + + + + Antennaria dioica (L. ) P. Gaertn. + Anthoxanthum odoratum L. + + + + + Calluna vulgaris (L. ) Hull + + + Carex ovalis Gooden. + + + + + Carex pallescens L. + + + + + Carex pilulifera L. + Crepis conyzifolia (Gouan) A. Kern. Dianthus deltoides L. Festuca rubra L. + + + + + + + Luzula campestris (L. ) DC. + + Luzula multiflora (Ehrh. ) Lej. + Lycopodium clavatum L. + Nardus stricta L. + Pilosella officinarum F. Schult & Sch. Bip. + + + + + + Polygala vulgaris L. Potentilla erecta (L. ) Raeusch. + + + + Sieglingia decumbens (L. ) Bernh. + Solidago virgaurea L. + + + + + + + + + Stellaria graminea L. + + Thymus pulegioides L. Продовження таблиці 2 16 ISSN 2220-1114. Автохтонні та інтродуковані рослини. Випуск 6. 2010 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 Vaccinium myrtillus L. + + + + + + + Vaccinium vitis-idaea L. + + + + Veronica officinalis L. + + + + + + + Viola canina L. + + + + P hr ag m ito - M ag no -C ar ic et ea K lik a in K lik a et N ov бk 19 41 Acorus calamus L. + Alisma gramineum Lej. Alisma plantago-aquatica L. + Alisma lanceolatum With. Calla palustris L. + Carex acuta L. + Carex acutiformis Ehrh. + + Carex appropinquata Schum. + Carex elata All. + Carex otrubae Podp. Carex paniculata L. Carex pseudocyperus L. Carex riparia Curtis + Carex vesicaria L. + + Carex vulpina L. + + + Cicuta virosa L. Eleocharis palustris (L. ) Roem. & Schult. Equisetum fluviatile L. + Galium palustre L. + + + + Glyceria fluitans (L. ) R. Br. + + Glyceria maxima (C. Hartm. ) Holmberg + + Iris pseudacorus L. + + Leersia oryzoides (L. ) Sw. + Lycopus europaeus L. + + + Naumburgia thyrsiflora (L. ) Rchb. + Myosotis scorpioides L. Oenanthe aquatica (L. ) Poir. + + Peucedanum palustre (L. ) Moench + + Phalaroides arundinacea (L. ) Rausch. + Phragmites australis (Cav. ) Trin. ex Steud. + + Poa palustris L. + Ranunculus lingua L. + + Rorippa amphibia (L. ) Besser. Rorippa palustris (L. ) Besser. Rumex aquaticus L. Rumex hydrolapathum Huds. + Продовження таблиці 2 ISSN 2220-1114. Автохтонні та інтродуковані рослини. Випуск 6. 2010 17 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 Sagittaria sagittifolia L. Scirpus lacustris L. + Scutellaria galericulata L. + Sparganium emersum Rehman + + + Sparganium erectum L. Typha angustifolia L. Typha latifolia L. Veronica anagallis-aquatica L. + + Veronica beccabunga L. Tr ifo lio -G er an iet ea sa ng ui ne i T . M ül ler 19 62 Agrimonia eupatoria L. Anemone sylvestris L. Anthericum ramosum L. + + + + + Arrhenatherum elatius (L. ) J. Presl & C. Presl + + Aster amellus L. Astragalus glyciphyllos L. + + + Bupleurum falcatum L. Betonica officinalis L. + + + + + + + Campanula bononiensis L. + + + Campanula persicifolia L. + + + + + + + Campanula rapunculus L. + Clematis recta L. + + + Clinopodium vulgare L. + + + + + + + Securigera varia (L. ) Lassen + + + + Daphne cneorum L. Dictamnus albus L. Euphorbia angulata Jacq. + Geranium sanguineum L. + + + + + + Hypericum montanum L. + + + + Inula hirta L. Laserpitium latifolium L. + + + Steris viscaria (L. ) Raf. + + + Melampyrum arvense L. Melampyrum cristatum L. + + Melampyrum nemorosum L. + + + + + + Melampyrum pratense L. + + + + + + Melampyrum sylvaticum L. Origanum vulgare L. + + + + + + Peucedanum carvifolia Vill. Peucedanum cervaria (L. ) Lapeyr. + Продовження таблиці 2 18 ISSN 2220-1114. Автохтонні та інтродуковані рослини. Випуск 6. 2010 найбільша концентрація представників класу Phrag- mito-Magno-Caricetea. Цілком зрозуміла також най- більша представленість діагностичних видів класу Trifolio-Geranietea sanguinei у фітоценозах світлих дубових лісів Quercetea roboris і особливо термофіль- них дібров Quercetea pubescentis. Аналіз цих даних дозволив нам побудувати схеми генетичних зв’язків для кожного з проаналізованих союзів (рис. 1). Цифрами на схемах показано кіль- кість спільних видів. Як видно зі схем, більшість союзів лучної рос- линності характеризуються численними зв’язками з угрупованнями лісової рослинності. Найбільшу кількість зв’язків, під якою ми маємо на увазі кіль- кість союзів лісової рослинності, в яких трапляються діагностичні види союзу лучної рослинності, має центральний союз класу — Festucion pratensis, най- меншу — союз Alopecurion pratensis. Показником, який добре характеризує міцність генетичного зв’язку, на нашу думку, є кількість спільних видів в угрупованнях різних типів рос- линності. З огляду на це можемо констатувати, що найтіснішиий зв’язок мають союзи Calthion і Alnion 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 Peucedanum oreoselinum (L. ) Moench. + + + + + + + Phlomis tuberosa L. Polygonatum odoratum (Mill. ) Druce + + + + + + + Veronica spicata L. + Silene nutans L. + + + Stachis recta L. Pyrethrum corymbosum (L. ) Scop. + + + + + Thalictrum minus L. + + Trifolium alpestre L. + + + + + + Trifolium medium L. + + + Trifolium rubens L. Verbascum lychnitis L. Veronica teucrium L. + + Vicia cassubica L. Vicia dumetorum L. + Vicia pisiformis L. + + + Vicia sylvatica L. + + + Vincetoxicum hirundinaria Medik. + + + + + + Viola hirta L. + + + Продовження таблиці 2 glutinosae (7 спільних видів), Trifolion montani і Aceri tatarici-Quercion (6 видів) Deschampsion caes- pitosae і Alnion glutinosae та Arrhenatherion і Carpin- ion betuli (по 5 видів). Діагностичні види союзів лучної рослинності, які трапляються в складі найбільшої кількості союзів лісової рослинності (в даному випадку ми обрали показник 3 і більше союзів), можна розглядати як ланку зв’язку видів лісової та лучної рослинності. Аналіз таблиць дозволив виявити такі види для більшості союзів (табл. 3). Що стосується інших класів трав’яної рослиннос- ті, то для з’ясування особливостей їхніх генетичних зв’язків із лісовими угрупованнями, ми також про- аналізували участь діагностичних видів цих класів в угрупованнях союзів лісової рослинності. При цьому враховувалася загальна кількість діагнос- тичних видів класу і ті з них, що присутні в лісових угрупованнях (табл. 4). Як можна побачити з таблиці 4, клас Koelerio- Corynephoretea має найтісніший зв’язок з союзом Festuco-Pinion sylvestris, а також союзами Dicrano- Pinion і Quercion petraeae. Це цілком зрозуміло, ISSN 2220-1114. Автохтонні та інтродуковані рослини. Випуск 6. 2010 19 3. Сполучні види лучної і лісової рослинності Союз Сполучні види Кількість союзів лісової рослин- ності, в яких відмічено трапляння виду Agrostion vinealis відсутні — Trifolion montani Ranunculus polyanthemos 6 Agrimonia eupatoria 4 Filipendula vulgaris 3 Poa angustifolia 3 Potentilla argentea 3 Festucion pratensis Poa pratensis 10 Hypericum perforatum 7 Rumex thyrsiflorus 3 Arrhenatherion Achillea millefolium 9 Dactylis glomerata 6 Festuca rubra 5 Leucanthemum vulgare 4 Cynosurion cristati Agrostis capillaris 9 Anthoxanthum odoratum 5 Deschampsion caespitosae Deschampsia caespitosa 7 Lythrum salicaria 3 Molinion Molinia caerulea 8 Potentilla erecta 4 Carex nigra 3 Alopecurion pratensis відсутні — Calthion Filipendula ulmaria 6 Ranunculus acris 5 Caltha palustris 3 враховуючи, що угруповання цих союзів формують- ся на грунтах легкого механічного складу. Цим же пояснюється тісний зв’язок класу Calluno-Ulicetea і союзів Dicrano-Pinion та Quercion roboris, оскільки в умовах лісової зони ці угруповання часто межують територіально. Знову ж таки, екологічними умовами місць зростання можна пояснити тісний зв’язок болотних угруповань класу Phragmito-Magno-Cari- cetea з союзами заплавно-лісової рослинності Alnion glutinosae і Salicion albae. А територіальним меж- уванням ми пояснюємо зв’язки угруповань узлісь та галявин Trifolio-Geranietea sanguinei із фітоце- нозами лісової, особливо термофільної рослинності союзів Aceri tatarici-Quercion, Carpinion betuli і Pino-Quercion. Висновки Отже, проведений аналіз дозволив нам виявити генетичні зв’язки синтаксонів лучної, а також інших класів трав’янистої рослинності з синтаксонами лі- сової рослинності. Встановлено, що угруповання союзу Agrostion vinealis майже не мають власних генетичних зв’язків з лісовими фітоценозами, однак мають опосередковані зв’язки з союзами сосно- вих та сосново-дубових лісів Festuco-Pinion syl- vestris, Dicrano-Pinion і Quercion petraeae через 20 ISSN 2220-1114. Автохтонні та інтродуковані рослини. Випуск 6. 2010 Agrostion vinealis Dicrano-Pinion Quercion petraeae Pino-Quercion 1 1 1 Trifolion montani D ic ra no -P in io n Fe stu co -P in io n sy lv es tri s C ar pi ni on b et ul i A ce ri ta ta ric i-Q ue rc io n Q ue rc io n pe tra ea e Q ue rc io n ro bo ris P in o- Q ue rc io n Sa lic io n al ba e 1 3 3 6 3 3 5 1 Festucion pratensis D ic ra no -P in io n Fe stu co -P in io n sy lv es tri s C ar pi ni on b et ul i Q ue rc o ro bo ris - Ti lio n co rd at ae A ln io n in ca na e A ce ri ta ta ric i-Q ue rc io n Q ue rc io n pe tra ea e Q ue rc io n ro bo ris P in o- Q ue rc io n A ln io n gl ut in os ae Sa lic io n al ba e 3 4 3 1 1 3 3 1 3 1 3 Arrhenatherion D ic ra no -P in io n Fe stu co -P in io n sy lv es tri s C ar pi ni on b et ul i Q ue rc o ro bo ris - Ti lio n co rd at ae A ln io n in ca na e A ce ri ta ta ric i-Q ue rc io n Q ue rc io n pe tra ea e Q ue rc io n ro bo ris P in o- Q ue rc io n Sa lic io n al ba e 2 2 5 1 1 4 3 3 4 4 Cynosurion cristati D ic ra no -P in io n Fe stu co -P in io n sy lv es tri s C ar pi ni on b et ul i Q ue rc o ro bo ris - Ti lio n co rd at ae A ln io n in ca na e A ce ri ta ta ric i-Q ue rc io n Q ue rc io n pe tra ea e Q ue rc io n ro bo ris P in o- Q ue rc io n 2 1 1 2 1 3 1 2 2 ISSN 2220-1114. Автохтонні та інтродуковані рослини. Випуск 6. 2010 21 Deschampsion caespitosae C ar pi ni on b et ul i Q ue rc o ro bo ris - Ti lio n co rd at ae A ln io n in ca na e A ce ri ta ta ric i-Q ue rc io n Q ue rc io n ro bo ris P in o- Q ue rc io n A ln io n gl ut in os ae Sa lic io n al ba e 2 2 1 1 1 1 5 3 Molinion D ic ra no -P in io n Fe stu co -P in io n sy lv es tri s C ar pi ni on b et ul i Q ue rc o ro bo ris - Ti lio n co rd at ae A ce ri ta ta ric i-Q ue rc io n Q ue rc io n ro bo ris P in o- Q ue rc io n A ln io n gl ut in os ae 3 1 1 1 2 2 3 2 Alopecurion pratensis Querco roboris-Tilion cordatae Alnion glutinosae 1 2 Calthion C ar pi ni on b et ul i Q ue rc o ro bo ris - Ti lio n co rd at ae A ln io n in ca na e A ce ri ta ta ric i-Q ue rc io n Q ue rc io n pe tra ea e P in o- Q ue rc io n A ln io n gl ut in os ae Sa lic io n al ba e 2 2 3 2 1 2 7 4 Рис. 1. Генетичні зв’язки союзів класу Molinio-Arrhenatheretea з союзами лісової рослинності. клас Koelerio-Corynephoretea. Угруповання союзу Trifolion montani мають як власні зв’язки, осо- бливо міцні з союзами світлих дубових лісів Aceri tatarici-Quercion і Pino-Quercion, так і опосеред- ковані через клас Trifolio-Geranietea sanguinei з цими союзами, а також союзом Quercion petraeae. Союзи Festucion pratensis, Arrhenatherion і Cynosu- rion cristati, які належать до центрального порядку класу Molinio-Arrhenatheretea — Arrhenatheretalia, мають генетичні зв’язки з усіма проаналізованими союзами лісової рослинності. Однак особливо тісної спорідненості з певними синтаксонами нам виявити не вдалося. Це цілком зрозуміло, зважаючи на кон- цепцію центрального синтаксону [19] і дає підстави розглядати дані союзи як найбільш просунуті в ево- люційному відношенні. Лише союз Cynosurion cris- tati завдяки своїй спорідненості з угрупованнями класу Calluno-Ulicetea, очевидно, має через цей клас опосередковані генетичні зв’язки з рядом со- юзів лісової рослинності, особливо Dicrano-Pinion і Quercion roboris. Щодо союзів порядку Molinietalia, то цілковито чіткі зв’язки простежуються у союза Deschampsion cespitosae з союзами заплавно-лісо- вої рослинності Alnion glutinosae і Salicion albae, ще більш яскраво цей зв’язок проявляється у союза Calthion. Крім того, ці союзи мають чітко вираже- ний опосередкований зв’язок з заплавними лісами через клас Phragmito-Magno-Caricetea. Натомість 22 ISSN 2220-1114. Автохтонні та інтродуковані рослини. Випуск 6. 2010 4. Співвідношення загальної кількості діагностичних видів класів нелучної трав’янистої рослинності до кількості видів, що трапляються в угрупованнях союзів лісової рослинності (%). Клас VP PP QF Qp Qr Ag Sp D ic ra no -P in io n Fe stu co -P in io n sy lv es tri s C ar pi ni on b et ul i Q ue rc o ro bo ris - Ti lio n co rd at ae A ln io n in ca na e A ce ri ta ta ric i-Q ue rc io n Q ue rc io n pe tra ea e Q ue rc io n ro bo ris P in o- Q ue rc io n A ln io n gl ut in os ae Sa lic io n al ba e Koelerio-Corynephoretea 22. 9 27. 1 4. 2 0 0 10. 4 22. 9 2. 1 10. 4 0 4. 2 Calluno-Ulicetea 60. 0 20. 0 40. 0 28. 0 8. 0 44. 0 28. 0 56. 0 48. 0 8. 0 0. 0 Phragmito-Magno- Caricetea 0. 0 0. 0 4. 3 0. 0 13. 0 2. 2 0. 0 0. 0 2. 2 52. 2 30. 4 Trifolio-Geranietea sanguinei 20. 4 12. 2 49. 0 14. 3 0. 0 59. 2 42. 9 30. 6 44. 9 0. 0 2. 0 союз Molinion проявляє генетичні зв’язки, хоч і не так чітко виражені, з хвойними та мішаними лісами союзів Dicrano-Pinion і Pino-Quercion. У союза Alopecurion pratensis генетичні зв’язки з угрупо- ваннями лісової рослинності практично не виявлені, що очевидно пов’язано з близькістю цього союзу за флористичним складом до угруповань центрального порядку — Arrhenatheretea. Виявлення генетичних зв’язків лучної та лісової рос- линності має велике значення для пізнання генезису рослинності, оскільки дозволяє провести реконструк- цію потенційного рослинного покриву на певних тери- торіях. Крім того, встановлення генетичних зв’язків між синтаксонами значно розширяє наше уявлення про їх динамічні тенденції, що дозволить більш ефективно організувати екологічний менеджмент, насамперед на заповідних територіях. Це має надзвичайно важливе значення для збереження лучних фітоценозів в сучас- них умовах відмови від традиційного землекористу- вання, що спостерігається в усіх країнах Європи, а в останні роки — й в Україні. Перелік посилань 1. Александрова В. Д. Изучение смен растительного покрова // Полевая геоботаника. Т. 3. — М.; Л. : Наука, 1964. — С. 300–447. 2. Булохов А. Д., Соломещ А. И. Эколого-флористи- ческая классификация лесов Южного Нечерноземья России. — Брянск: Изд-во БГУ, 2003. — 359 с. 3. Воробйов Є. О., Любченко В. М. , Соломаха В. А., Орлов О. О. Класифікація грабових лісів Украї- ни. — К. : Фітосоціоцентр, 2008. — 252 с. 4. Григора І. М., Воробйов Є. О., Соломаха В. А. Лісо- ві болота Українського Полісся (походження, дина- міка, класифікація рослинності). — К. : Фітосоціо- центр, 2005. — 515 с. 5. Дідух Я. П., Куземко А. А., Гайова Ю. Ю., Ков- тун І. В. Соснові та дубово-соснові ліси Черкась- ко-Чигиринського геоботанічного району // Рос- линність хвойних лісів України. Матеріали робочої наради (м. Київ, листопад 2003). — К. : Фітосоціо- центр, 2003. — С. 80–95. 6. Жерихин В. В. Генезис травяных биомов // Экоси- стемные перестройки и эволюция биосферы. — М. : Недра, 1994. — С. 132–137. 7. Коніщук В. В. Хвойні ліси Черемського природно- го заповідника // Рослинність хвойних лісів Укра- їни. Матеріали робочої наради (м. Київ, листопад 2003). — К.: Фітосоціоцентр, 2003. — С. 111–122. 8. Куземко А. А. Синтаксономічна структура класу Nardo-Callunetea Preising 1949 в Україні // Акту- альні проблеми ботаніки та екології. Матеріали між- народної конференції молодих учених (м. Кам’янець- Подільський, 13–16 серпня 2008 р. ). — К., 2008. — С. 168–169. 9. Куземко А. А. Лучна рослинність. Клас Molinio- Arrhenatheretea / Відп. ред. Ю. Р. Шеляг-Сосон- ко // Рослинність України. — К.: Фітосоціо-центр, 2009. — 376 с. ISSN 2220-1114. Автохтонні та інтродуковані рослини. Випуск 6. 2010 23 10. Куземко А. А., Чорна Г. А. Лісова рослинність до- лини р. Рось. ІІ. Заплавні ліси (класи Alnetea glutino- sae, Salicetea purpureae) // Укр. фітоцен. зб. — К., 2002. — Сер. А. вип. 1 (18). — С. 15–31. 11. Онищенко В. А., Андрієнко Т. Л., Прядко О. І. Асоціація Serratulo-Pinetum (W. Mat. 1981) J. Mat. 1988 на Українському Поліссі // Рослинність хвойних лісів України. Матеріали робочої наради (м. Київ, листопад 2003). — К. : Фітосоціоцентр, 2003. — С. 123–130. 12. Панченко С. М., Онищенко В. А. Союзи Dicrano- Pinion Libb. 1933 i Pino-Quercion Medw.-Korn. 1959 Старогутського лісового масиву // Рослинність хвойних лісів України. Матеріали робочої наради (м. Київ, листопад 2003). — К. : Фітосоціоцентр, 2003. — С. 123–130. 13. Сорока М. І. Рослинність Українського Розточчя: Монографія. — Львів: Світ, 2008. — 434 с. 14. Шевчик В. Л., Соломаха В. А., Войтюк Ю. О. Синтаксономія рослинності та список флори Ка- нівського природного заповідника // Укр. фіто- цен. зб. — К.: Фітосоціоцентр, 1996. — Сер. Б, вип. 1. — 120 с. 15. Шеляг-Сосонко Ю. Р. Дубина Д. В., Дзю- ба Т. П., Тимошенко П. А. Синтаксономія сосно- вих лісів Присамар’я Дніпровського // Рослинність хвойних лісів України. Матеріали робочої наради (м. Київ, листопад 2003). — К.: Фітосоціоцентр, 2003. — С. 204–222. 16. Юглічек Л. С., Онищенко В. А. Сосонові та дубово- соснові ліси на межі Малого та Житомирського По- лісся // Рослинність хвойних лісів України. Матері- али робочої наради (м. Київ, листопад 2003). — К.: Фітосоціоцентр, 2003. — С. 233–243. 17. Якушенко Д. М. Синтаксономія соснових лісів класу Vaccinio-Piceetea Br.-Bl. 1939 Житомирського По- лісся // Рослинність хвойних лісів України. Мате- ріали робочої наради (Київ, листопад 2003). — К.: Фітосоціоцентр, 2003. — С. 244–271. 18. Chytrý M. Thermophilous oak forests in the Czech Republic: Syntaxonomical revision of the Quercetalia pubescenti-petraeae // Folia Geobotanica et Phytotaxo- nomica. — 1997. — Vol. 32. — P. 221–258. 19. Dengler J. Entwicklung und Bewertung neuer Ansдtze in der Pflanzensoziologie unter besonderer Berücksichtigung der Vegetationsklassifikation. — Arch. Naturwiss. Diss. — Galunder, Nümbrecht, 2003. — Vol. 14. — 297 s. 20. Kuzemko A. Dry grasslands on sandy soils in the forest and forest-steppe zones of the plains re- gion of Ukraine: present state of syntaxonomy // Tuexenia. — 2009. — № 29. — P. 369–390. 21. Mucina L. Conspectus of Classes of European Vegeta- tion. // Folia Geobot. Phytotax. 1997. — Vol. 32. — Р. 117–172. 22. Onyshschenko V. A. Forests of order Fagetalia sylvaticae in Ukraine / ed. : S. L. Mosyakin. — Kyiv: Alterpress, 2009. — 212 p. ГЕНЕТИЧЕСКИЕ СВЯЗИ ЛУГОВЫХ И ЛЕСНЫХ СООБЩЕСТВ В УСЛОВИЯХ ЛЕСНОЙ И ЛЕСОСТЕПНОЙ ЗОН РАВ- НИННОЙ ЧАСТИ УКРАИНЫ Куземко А. А. Национальный дендрологический парк «Софиевка» НАН Украины На основании анализа флористического состава со- обществ выявлены генетические связи между синтаксонами луговой и лесной растительности на уровне классов и союзов. Проанализированы также косвенные связи между данными типами растительности при участии нелуговых классов травя- нистой растительности (псаммофитной, пустошной, болотной и опушечной). GENETIC CONNECTIONS OF THE MEADOW AND FOREST COMMUNITIES IN CONDITIONS OF THE FOREST AND FOREST-STEPPE ZONES OF THE PLAIN REGION OF UKRAINE Kuzemko A. A. National Dendrological Park “Sofiyivka” NAS of Ukraine On the base of analysis of the floristic composition of communities it were determined genetic connections between syntaxa of meadow and forest vegetation on the level of classes and alliances. The indirect connections between these types of vegetation with participation of non-meadow classes of herbaceous vegetation (psammophytic, heath, bog and fringe) have been analyzed.

Генетичні зв’язки лучних та лісових угруповань в умовах лісової та лісостепової зон рівнинної частини України

Репозитарії

Схожі ресурси