Аналіз стану інноваційної діяльності у харківському регіоні
Проведено опитування на харківських підприємствах, у науково-дослідних і проектних організаціях, фірмах щодо стану розвитку інновацій і наукомісткого виробництва. Визначено шляхи їх поліпшення....
Збережено в:
| Дата: | 2010 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
2010
|
| Назва видання: | Наука та наукознавство |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/30819 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Аналіз стану інноваційної діяльності у харківському регіоні / А.І.Яковлєв // Наука та наукознавство. — 2010. — № 2. — С. 62-66. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-30819 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-308192012-02-15T12:30:34Z Аналіз стану інноваційної діяльності у харківському регіоні Яковлєв, А.І. Проблеми розвитку науково-технологічного потенціалу Проведено опитування на харківських підприємствах, у науково-дослідних і проектних організаціях, фірмах щодо стану розвитку інновацій і наукомісткого виробництва. Визначено шляхи їх поліпшення. Проведен опрос на харьковских предприятиях, в научно-исследовательских и проектных организациях, фирмах о состоянии развития инноваций и наукоемкого производства. Определены пути их улучшения. The article contains information about an interview at Kharkiv enterprises, research and technological organizations, firms on the innovation performance and productions with high R&D capacity. Ways to the performance enhancement are outlined. 2010 Article Аналіз стану інноваційної діяльності у харківському регіоні / А.І.Яковлєв // Наука та наукознавство. — 2010. — № 2. — С. 62-66. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 0374-3896 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/30819 uk Наука та наукознавство Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Проблеми розвитку науково-технологічного потенціалу Проблеми розвитку науково-технологічного потенціалу |
| spellingShingle |
Проблеми розвитку науково-технологічного потенціалу Проблеми розвитку науково-технологічного потенціалу Яковлєв, А.І. Аналіз стану інноваційної діяльності у харківському регіоні Наука та наукознавство |
| description |
Проведено опитування на харківських підприємствах, у науково-дослідних і проектних організаціях, фірмах щодо стану розвитку інновацій і наукомісткого виробництва. Визначено шляхи їх поліпшення. |
| format |
Article |
| author |
Яковлєв, А.І. |
| author_facet |
Яковлєв, А.І. |
| author_sort |
Яковлєв, А.І. |
| title |
Аналіз стану інноваційної діяльності у харківському регіоні |
| title_short |
Аналіз стану інноваційної діяльності у харківському регіоні |
| title_full |
Аналіз стану інноваційної діяльності у харківському регіоні |
| title_fullStr |
Аналіз стану інноваційної діяльності у харківському регіоні |
| title_full_unstemmed |
Аналіз стану інноваційної діяльності у харківському регіоні |
| title_sort |
аналіз стану інноваційної діяльності у харківському регіоні |
| publisher |
Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України |
| publishDate |
2010 |
| topic_facet |
Проблеми розвитку науково-технологічного потенціалу |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/30819 |
| citation_txt |
Аналіз стану інноваційної діяльності у харківському регіоні / А.І.Яковлєв // Наука та наукознавство. — 2010. — № 2. — С. 62-66. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
| series |
Наука та наукознавство |
| work_keys_str_mv |
AT âkovlêvaí analízstanuínnovacíjnoídíâlʹnostíuharkívsʹkomuregíoní |
| first_indexed |
2025-07-03T11:11:44Z |
| last_indexed |
2025-07-03T11:11:44Z |
| _version_ |
1836623965709139968 |
| fulltext |
Science and Science of Science, 2010, № 262
Теоретичних розробок з інновацій-
ної проблематики на сьогодні досить
багато. До них звертаються як провідні
іноземні фахівці ([1—4] та ін.), так і ві-
тчизняні [5—7] та ін.). Однак практич-
них досліджень, аналізу сучасного ста-
ну інноваційного розвитку в Україні
не вистачає. Тому викликають інтерес
думки самих розробників і тих, хто ви-
користовує результати інноваційних
розробок. Нещодавно подібне анкету-
вання запропонували провести фахівці
ДУ «Інститут економіки і прогнозуван-
ня» НАНУ.
Збір, обробку і аналіз відповідних
опитувань на 12 провідних харківських
підприємствах, в науково-дослідних і
проектно-конструкторських організа-
ціях здійснювали фахівці кафедри еко-
номіки і маркетингу Національного
технічного університету «Харківський
політехнічний інститут».
Весь комплекс запропонованих
запитань можна розподілити на дві
групи: чинники, які залежать безпосе-
редньо від суб’єктів підприємництва;
зовнішні чинники, в тому числі вплив
держави на розвиток інвестиційно-
інноваційної діяльності.
По першій групі опитування роз-
почалось із запитання: «Як Ви оціню-
єте ступінь інноваційної активності на
Вашому підприємстві (установі)?». Ви-
явилось, що високий або дуже високий
рівень відзначили 42% анкетованих.
Це дещо вищі показники, ніж середні
по Харківщині та в Україні, оскільки
у більшості в опитуванні брали участь
суб’єкти, що мають непогані результа-
ти роботи. Однак бентежить, що низь-
ку або дуже низьку оцінку інноваційної
діяльності поставили самі собі третина
учасників.
Пояснюється це і недостатньою ак-
тивністю самих розробників. Як засвід-
чили відповіді на наступне запитання,
переважна їх більшість (58,3%) навіть
не спромоглася проводити моніторинг
наукоємності виробництва. Тобто про-
цес управління нововведеннями ви-
явився недостатньо керованим.
У той же час питома вага наукоєм-
ної продукції на об’єктах, що досліджу-
вались, складає більш двох третин — до
70%. Це викликано переважно підсум-
ком роботи передових підприємств і
установ у даному напрямку, таких як
НДІ технологічного профілю «ВЕЛТ»,
в якого наукоємні розробки складають
90%, електротехнічного підприємства
СП ЗАТ «ХЕМЗ-ІРЕС» — до 95%, ВАТ
«Турбоатом» — 100%.
Де ж зароджується нове? Більшість
розробників — дві третини з них —
створюють інновації самі. Начебто
добре. Але ж і в державі, й у світі є ви-
конавці, що досягли більших успіхів у
конкретних інноваціях. Однак скорис-
© А.І. Яковлєв, 2010
А.І.Яковлєв
Аналіз стану інноваційної діяльності
у харківському регіоні
Проведено опитування на харківських підприємствах, у науково-дослідних
і проектних організаціях, фірмах щодо стану розвитку інновацій і
наукомісткого виробництва. Визначено шляхи їх поліпшення.
АНАЛІЗ СТАНУ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У ХАРКІВСЬКОМУ РЕГІОНІ
Наука та наукознавство, 2010, № 2 63
татися їх досвідом важко: не вистачає
грошей. Тому інколи і виходять вітчиз-
няні розробки не найбільш прогре-
сивними. Все ж половина українських
установ знаходить можливості залуча-
ти до виконання нових розробок орга-
нізації на території України, а чверть,
серед яких ЗАТ «Південкабель», дер-
жавне авіаційне підприємство, звер-
таються до послуг відповідних установ
інших держав.
Наприклад, ЗАТ «Південкабель»
входить до системи «Інтеркабель», яка
об’єднує представників ряду країн. Зо-
крема, проводяться спільні розробки з
відповідним московським інститутом.
Спільні обговорення, «мозкова атака»
сприяють створенню високоякісних,
конкурентоздатних товарів.
Однак логічно, як це випливає з
попередньо викладеного, що вироб-
ничники використовують у себе пере-
важно майже 84% українських ново-
введень. Цікаво знати, чиїми послуга-
ми користуються харків’яни? Третина
з них звертається до вітчизняних га-
лузевих науково-проектних інститу-
тів. Зокрема, Український державний
науково-технологічний центр «Енер-
госталь» залучає до створення своїх
розробок чимало подібних співвико-
навців. З Гіпрококсом вирішуються
проблеми екологічності нововведень,
створюється газоочисне обладнання,
з донеччанами вдалося поліпшити ро-
боту прокатного обладнання. Чимало
допомагають установі вузівські фахівці
із Запоріжжя, Харкова, де працюють
знані вчені.
А на ЗАТ «Південкабель» ствер-
джують, що виробничники і вчені
Харківського політехнічного працють,
як одна команда. Не було б допомоги
вчених, навряд чи вдалося б здійсни-
ти новаторську розробку кабелів на
110—330 кіловольт, за яку разом з по-
літехніками одержали Державну пре-
мію. З вищими навчальними закла-
дами співпрацюють електротехніки,
турбіністи. І все ж в цьому напрямку
можна зробити більше. Наприклад, у
США більше двох третин наукових до-
сліджень виконуються в університетах,
де зосереджені висококваліфіковані
фахівці. Чверть респондентів співро-
бітничають з академічними науковими
установами. Відзначимо як позитивне,
що виробничники, науковці все час-
тіше звертаються до послуг галузевих
інститутів, більшість з яких нещодавно
ледь животіла. А саме вони близькі до
виробництва і в змозі створювати по-
трібні машини, технології.
І все ж, як свідчать результати опи-
тувань, більшість нововведень викону-
ється самотужки. Головна причина —
нестача коштів, що заважає замовити
розробки в інших. Та, як свідчать опи-
тувані, тільки 40% вітчизняних уста-
нов здійснюють розробку інновацій за
завданнями українських замовників і
тільки двоє — ЗАТ «Південкабель» та
УКРДНТЦ «Енергосталь» — викону-
ють такі роботи за кордоном у близько-
му зарубіжжі на теренах СНД. Кабель-
щики — в Росії, більш широкі зв’язки
мають енергосталевці. У Росії результа-
тами їх проектно-дослідницьких робіт
зі створення комплексу металургійного
обладнання користуються комбінати-
гіганти з Магнітогорська, Челябінська,
а до Казахстану поставляється ще й
комплекс металургійного обладнання.
Подібний системний, комплек-
сний підхід сприяє створенню висо-
коякісних агрегатів з відповідальніс-
тю одного суб’єкта за все. На відміну,
коли різні складаючі технологічного
комплексу розробляються і виготовля-
ються різними виконавцями, то в разі
А.І. Яковлєв
Science and Science of Science, 2010, № 264
виникнення неполадок важко швидко
їх усунути. Тому й користується поді-
бна продукція попитом.
Ряд виконавців конкурентоспро-
можних товарів не заперечують проти
продажу прав на використання їх інте-
лектуальної власності іншими і відпо-
відно можливості одержати кошти, в
тому числі валютні. Однак, як виявило-
ся, окрім енергосталівців, подібних ба-
жаючих небагато. Готові піти на подібні
операції на внутрішньому ринку лише
чверть розробників інновацій, на зо-
внішньому трохи більше — третина, бо
бажають отримати валюту. Але головна
причина прохолодного ставлення біль-
шості респондентів до продажу продук-
тів інтелектуальної власності полягає
у тому, що нема чим торгувати, їх роз-
робки не досить конкурентоздатні. Та є
й інші причини. Дорого коштує оформ-
лення відповідних заявок, не хочуть
розробники ділитися своїми секретами,
плодити конкурентів. З цієї причини не
торгують продуктами своєї інтелекту-
альної власності ЗАТ «Південкабель»,
СП ЗАТ «ХЕМЗ-ІРЕС», в яких є що в
цьому напрямку запропонувати ринку.
У цілому по першому напрямку ін-
новаційної діяльності робота харків’ян
виглядає прийнятною. Однак бенте-
жить, що більш ніж 40% респондентів
мають низький та дуже низький стан
інноваційної діяльності. Лише одна
шоста частка з опитуваних суб’єктів
виконує роботи на території СНД, що
свідчить про необхідність підвищен-
ня рівня харківських розробок. У той
же час передові установи з точки зору
інноваційного розвитку — УКРДНТЦ
«Енергосталь», ЗАТ «Південкабель» та
інші — повинні стати прикладом для
тих, хто ще не вийшов на такі рубежі.
Щодо впливу зовнішніх чинників
на результати інноваційної діяльності
харківських розробників та виготов-
лювачів, які віднесені нами до другої
групи показників, то вони випливають
один з одного. На запитання, від кого
залежить результативність інновацій-
ного розвитку, переважна більшість
опитуваних — три чверті — визначи-
ла необхідність державної підтримки.
Нові, особливо піонерні, розробки
вимагають чимало коштів, і власних
накопичень інноваторів не вистачає.
Тому в передових з науково-технічного
розвитку країнах значну допомогу роз-
робникам надає держава. Наприклад,
програми з розробки аерокосмічних
проектів, нових поколінь комп’ютерів
у США повністю фінансувалися дер-
жавою.
Підприємці та розробники працю-
ють не у вакуумі. Тому важливо знати,
від кого їм чекати допомоги з коопе-
рації. Три чверті назвали важливими
зв’язки з українськими підприємства-
ми. У більшості своїй вони використо-
вують український метал, що важливо
для розвитку вітчизняної металургії.
Однак і тут є свої резерви. Наприклад,
фірма «ДРІВПЛЕКС» за куповує про-
кат з Китаю. Навіть з урахуванням
транспортних витрат це виходить для
них дешевше. Вагомими вважають рес-
понденти і кооперативні зв’язки з Ро-
сією, з якої поставляються переважно
комплектуючі. Важливий напрямок
становить і закупівля обладнання, яке
не виготовляється в Україні, з далекого
зарубіжжя.
Багато що вирішують кадри. Тому
більше 40% опитаних вважають неод-
мінним фактором успіху рівень ком-
петентності, освіти працівників. У цьо-
му зв’язку разом з університетами вони
визначають, які фахівці їм потрібні.
У ЗАТ «Південкабель», наприклад, пра-
цює філіал кафедри політеху. Студенти
АНАЛІЗ СТАНУ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У ХАРКІВСЬКОМУ РЕГІОНІ
Наука та наукознавство, 2010, № 2 65
виконують реальні дипломні проекти,
проходять виробничу практику на під-
приємстві. Щорічно склад підприєм-
ства поповнюється сімома випускника-
ми НТУ «ХПІ». І їм не треба часу, щоб
адаптуватися до роботи.
А що ж дає інноваторам держа-
ва? 75 відсотків стверджують — нічо-
го. Троє отримали держзамовлення,
та це — державні структури, подібних
прикладів — одиниці.
Чого ж хочуть від держави дослід-
ники і підприємці? Більшість (75%)
опитаних забажали отримати держза-
мовлення. Однак, як випливає з відпо-
відей на попереднє запитання, реально
його одержали у 3 рази менше бажаю-
чих. Дві третини респондентів висло-
вили побажання отримати податковий
кредит та компенсацію кредитної став-
ки, трохи менше — державні дотації.
Зміст наступного запитання був
близьким до попереднього: «Які ж фор-
ми держпідтримки найбільш ефектив-
ні, щоб робота як свого суб’єкта, так
і в кооперації з іншими виконавцями
виглядала найбільш ефективною?». Ін-
новатори готові знаходити можливість
працювати переважно своїми силами.
Ніхто з них не забажав повного від-
шкодування коштів на нові розробки з
боку держави. Однак процес створення
інновацій — тривалий, вимагає значних
витрат, прибутковість нововведень на-
стає не одразу. Тому природно, що роз-
робники і підприємці жадають надання
їм деяких пільг. Майже 85% визначили
необхідність надання податкових пільг.
Наприклад, у США інноватори звіль-
няються від податків на строк до 7 ро-
ків. І це сприяє тому, що за інновацій-
ним розвитком американці знаходяться
серед перших у світі. 60% опитаних вва-
жають за необхідне надання їм деше-
вих пільгових кредитів та часткового
бюджетного фінансування з наступною
перевіркою цільового використання
коштів, тобто готові нести відповідаль-
ність за їх одержання. Значна частина
респондентів наполягають на компен-
сації з держбюджету відсоткових ставок
за інноваційні кредити.
Як відзначають виробничники, для
машинобудівних підприємств зі значним
виробничим циклом відповідні пільги
дозволили б ефективніше використову-
вати обігові кошти, що у свою чергу по-
кращило б фінансовий стан і результати
виробничої діяльності підприємств.
Інноватори не проти залучати до ви-
конання інновацій кошти різноманітних
приватних структур. Три чверті з них ви-
словили бажання мати часткове фінан-
сування з боку венчурних та інших фірм
із сумісним використанням одержаних
результатів. У той же час надати згоду на
наступний викуп прав на результати ін-
новаційного проекту не побажав ніхто.
І це природно — не віддавати свої інте-
лектуальні цінності. На нашу думку, не-
достатня кількість опитаних — третина,
переважно бюджетні організації — зажа-
дала можливості звільнення інновацій-
ної продукції від обкладнання ПДВ.
Рівень інноваційної діяльності обу-
мовлюється також економічними мож-
ливостями держави. Тому останнє за-
питання виглядало так: «Які макроеко-
номічні чинники найбільш негативно
впливають на формування інвестицій-
ного ресурсу інноваційної діяльності?».
Більш ніж 90% посилались на недо-
сконалість існуючої податкової систе-
ми, 60% поскаржились на відсутність
державної підтримки вкладених інвес-
тицій. На жаль, на це звертається не-
достатня увага. А відсутність подібних
гарантій має негативні наслідки. На
Харківському СП ЗАТ «ХЕМЗ-ІРЕС»
розповіли такий випадок. Під нові
А.І. Яковлєв
Science and Science of Science, 2010, № 266
розробки закордонний інвестор вклав
значні кошти. До закінчення процесу
оформлення в Державній комісії з цін-
них паперів та фондового ринку вони
були розміщені в Укрпромбанку. Але
Нацбанк України відкликав ліцензії з
Укрпромбанку і відповідні інноваційні
кошти «заморозили». Чи прийде після
цього новий інвестор? Зазначимо, що
тільки шоста частина респондентів від-
значила недосконалість амортизацій-
ної політики, хоч, на нашу думку, це
становить більш вагомий фактор. Мож-
ливо, подібна оцінка викликана тією
обставиною, що при загальний нестачі
коштів амортизаційні накопичення на
сьогодні у значній мірі використову-
ються на поточні потреби — виплату
заробітної плати, погашення штрафів,
ремонтні витрати і т. ін.
Підведемо підсумки по другій гру-
пі факторів. Найбільше, чого чекають
розробники і підприємці від держа-
ви, — це надання податкових пільг,
дешевих кредитів, держзамовлень на
нові розробки. На жаль, на сьогодні
переважна більшість з них (до 75%) не
відчуває державної підтримки розви-
тку наукоємного виробництва.
Загалом стан інноваційної діяльності
на підприємствах, в науково-дослідних
установах, суб’єктах підприємництва, які
анкетувались, не катастрофічний. Висо-
кий стан інноваційної активності спосте-
рігається на об’єктах, розробки яких від-
значаються, як правило, високою якістю,
мають попит у споживачів, замовлення
на розробки та їх продаж в Україні та в
країни СНД. Вони постійно оновлюють
свою продукцію на прогресивній основі.
1. Шумпетер Й. Теория экономического развития / Й. Шумпетер. — М.: Прогресс, 1982. —
455 с.
2. Санто Б. Управление научно-техническими нововведениями / Б.Санто. — М:. Прогресс,
1990. — 296 с.
3. Твисс Б. Управление научно-техническими нововведениями / Б.Твисс. — М:. Экономика,
1989. — 271 с.
4. Хучек М. Инновации на предприятиях и их внедрение / М. Хучек. — М.: Луч, 1992. — 198 с.
5. Геєць В.М. Інноваційні перспективи України / В.М. Геєць, В.П. Семиноженко. — Харків:
Константа, 2006. — 272 с.
6. Маліцький Б.А. Обґрунтування інноваційної моделі структурної перебудови економіки
України / [Б.А. Маліцький, О.С, Попович, В.П. Соловйов та ін.]. — К.: Фенікс, 2006. — 208 с.
7. Соціогуманітарний аспект інноваційно-технологічного розвитку економіки України / [ред.
Л.І. Федулова]. — К.: Інститут економіки і прогнозування НАНУ, 2007. — 472 с.
Одержано 28.01.2010
А.И.Яковлев
Анализ состояния инновационной деятельности в харьковском регионе
Проведен опрос на харьковских предприятиях, в научно-исследовательских и проектных организа-
циях, фирмах о состоянии развития инноваций и наукоемкого производства. Определены пути их улуч-
шения.
|