Механизмы стабилизации гибридных зон у пресноводных моллюсков (Gastropoda, Pulmonata): тестирование гипотез путем моделирования экологической ниши

Описано зони інтрогресивної гібридизації між східними й західними аловидами легеневих прісноводних молюсків котушки рогової Planorbarius corneus та ставковика великого Lymnaea stagnalis у межах України. Розташування й характер зон гібридизації між аловидами цих, на перший погляд, екологічно близьких...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Видавець:Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
Дата:2010
Автори: Межжерин, С.В., Титар, В.М., Гарбар, А.В., Гарбар, Д.А., Коршунова, Е.Д., Жалай, Е.И.
Формат: Стаття
Мова:Russian
Опубліковано: Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2010
Назва видання:Доповіді НАН України
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/31103
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Цитувати:Механизмы стабилизации гибридных зон у пресноводных моллюсков (Gastropoda, Pulmonata): тестирование гипотез путем моделирования экологической ниши / С.В. Межжерин, В.М. Титар, А.В. Гарбар, Д.А. Гарбар, Е.Д. Коршунова, Е.И. Жалай // Доп. НАН України. — 2010. — № 12. — С. 144-149. — Бібліогр.: 10 назв. — рос.

Репозиторії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Опис
Резюме:Описано зони інтрогресивної гібридизації між східними й західними аловидами легеневих прісноводних молюсків котушки рогової Planorbarius corneus та ставковика великого Lymnaea stagnalis у межах України. Розташування й характер зон гібридизації між аловидами цих, на перший погляд, екологічно близьких видових комплексів багато в чому схожі, хоча розміри зон неоднозначні — в L. stagnalis вона майже у два рази ширше. Моделювання екологічної ніші й екстраполяція на цій основі можливих ареалів аловидів показали, що механізми стабілізації гібридних зон у цих видових комплексах різні: у більш стенобіонтного й відносно нечисленного виду P. corneus — це в першу чергу екологічні фактори, а в еврибіонтного й більш масового L. stagnalis — в основному, очевидно, генетичні.