Ефективність коагуляційного очищення водних стоків керамічного виробництва
В статті наведено результати дослідження коагуляційної здатності чотирьох видів коагулянтів щодо очищення стоків керамічного виробництва. Стічні води містять значну кількість завислих часток глини та пігментів, представлених оксидами металів, що використовуються для декорування керамічних виробів. В...
Збережено в:
Дата: | 2011 |
---|---|
Автори: | , |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України та МНС України
2011
|
Назва видання: | Збірник наукових праць Інституту геохімії навколишнього середовища |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/32260 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Ефективність коагуляційного очищення водних стоків керамічного виробництва / К.К. Ярошенко, М.В. Шабанов // Збірник наукових праць Інституту геохімії навколишнього середовища. — К. : ІГНС, 2011. — Вип. 19. — С. 95-101. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-32260 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-322602012-04-16T12:24:10Z Ефективність коагуляційного очищення водних стоків керамічного виробництва Ярошенко, К.К. Шабанов, М.В. В статті наведено результати дослідження коагуляційної здатності чотирьох видів коагулянтів щодо очищення стоків керамічного виробництва. Стічні води містять значну кількість завислих часток глини та пігментів, представлених оксидами металів, що використовуються для декорування керамічних виробів. Встановлено оптимальну дозу кожного коагулянту та оцінено при цьому ступінь очищення води. Це дало змогу визначити найбільш оптимальний коагулянт для очищення даних стоків. В статье приведены результаты исследования коагуляционной способности четырех видов коагулянтов относительно очистки стоков керамического производства. Сточные воды содержат значительное количество взвешенных частиц глины и большое количество взвешенных и растворимых частиц пигментов, представленных оксидами разных металлов, которые используются для декорирования керамических изделий. Установлена оптимальная доза каждого коагулянта и оценено при этом степень очищения воды. Это дало возможность определить наилучший коагулянт для очищения данных стоков. The authors present results of the study of coagulation ability of four types of coagulants used for sewage treatment of ceramic production. Water effluents contain a significant amount of suspended particles of clay and a large amount of suspended particles and soluble pigments, containing oxides of various metals used for pottery decorating. The optimal dose of each coagulant and the degree of water purification were estimated. It is allowed to determine the best coagulant for wastewater treatment. 2011 Article Ефективність коагуляційного очищення водних стоків керамічного виробництва / К.К. Ярошенко, М.В. Шабанов // Збірник наукових праць Інституту геохімії навколишнього середовища. — К. : ІГНС, 2011. — Вип. 19. — С. 95-101. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. XXXX-0098 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/32260 628.31 uk Збірник наукових праць Інституту геохімії навколишнього середовища Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України та МНС України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
description |
В статті наведено результати дослідження коагуляційної здатності чотирьох видів коагулянтів щодо очищення стоків керамічного виробництва. Стічні води містять значну кількість завислих часток глини та пігментів, представлених оксидами металів, що використовуються для декорування керамічних виробів. Встановлено оптимальну дозу кожного коагулянту та оцінено при цьому ступінь очищення води. Це дало змогу визначити найбільш оптимальний коагулянт для очищення даних стоків. |
format |
Article |
author |
Ярошенко, К.К. Шабанов, М.В. |
spellingShingle |
Ярошенко, К.К. Шабанов, М.В. Ефективність коагуляційного очищення водних стоків керамічного виробництва Збірник наукових праць Інституту геохімії навколишнього середовища |
author_facet |
Ярошенко, К.К. Шабанов, М.В. |
author_sort |
Ярошенко, К.К. |
title |
Ефективність коагуляційного очищення водних стоків керамічного виробництва |
title_short |
Ефективність коагуляційного очищення водних стоків керамічного виробництва |
title_full |
Ефективність коагуляційного очищення водних стоків керамічного виробництва |
title_fullStr |
Ефективність коагуляційного очищення водних стоків керамічного виробництва |
title_full_unstemmed |
Ефективність коагуляційного очищення водних стоків керамічного виробництва |
title_sort |
ефективність коагуляційного очищення водних стоків керамічного виробництва |
publisher |
Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України та МНС України |
publishDate |
2011 |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/32260 |
citation_txt |
Ефективність коагуляційного очищення водних стоків керамічного виробництва / К.К. Ярошенко, М.В. Шабанов // Збірник наукових праць Інституту геохімії навколишнього середовища. — К. : ІГНС, 2011. — Вип. 19. — С. 95-101. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. |
series |
Збірник наукових праць Інституту геохімії навколишнього середовища |
work_keys_str_mv |
AT ârošenkokk efektivnístʹkoagulâcíjnogoočiŝennâvodnihstokívkeramíčnogovirobnictva AT šabanovmv efektivnístʹkoagulâcíjnogoočiŝennâvodnihstokívkeramíčnogovirobnictva |
first_indexed |
2025-07-03T12:47:08Z |
last_indexed |
2025-07-03T12:47:08Z |
_version_ |
1836629968224780288 |
fulltext |
95
УДК: 628.31
Ярошенко К.К.1, Шабанов М.В.2
1 Інститут геохімії навколишнього середовища
2 Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»
ЕФЕКТИВНІСТЬ КОАГУЛЯЦІЙНОГО ОЧИЩЕННЯ ВОДНИХ СТОКІВ
КЕРАМІЧНОГО ВИРОБНИЦТВА
В статті наведено результати дослідження коагуляційної здатності чотирьох видів
коагулянтів щодо очищення стоків керамічного виробництва. Стічні води містять значну
кількість завислих часток глини та пігментів, представлених оксидами металів, що
використовуються для декорування керамічних виробів. Встановлено оптимальну дозу кож-
ного коагулянту та оцінено при цьому ступінь очищення води. Це дало змогу визначити най-
більш оптимальний коагулянт для очищення даних стоків.
Вступ
В промисловому виробництві керамічних виробів утворюються два основних та
один побічний потоки стічних вод. Перший потік утворюється на стадії приготування
шлікеру для лиття керамічних виробів, їх оправки, заливки та приклеювання деталей і
містить в собі, в основному, велику кількість завислих часток глини, а також гліцерин і
СПАР. Другий потік утворюється при приготуванні керамічних фарб для розпису виро-
бів і містить пігменти, які виготовляються з оксидів різних металів шляхом їх сумісного
розмолу. Третій (побічний) потік являє собою господарчо-фекальні води [1]. Оскільки
всі три потоки мають різний характер і потребують різних способів очищення доціль-
но не змішувати потоки, а створювати очисні споруди окремо для кожного з них [2].
Господарчо-фекальні води можна відправляти в каналізацію на міські очисні споруди,
що стосується потоку з завислими частками глини доцільно використовувати коагуля-
цію і сорбцію [3,4], а очищену воду і відокремлену глину повертати назад у виробництво
[1]. Для потоку, що містить суміш пігментів слід застосовувати коагуляцію. Оскільки ця
відокремлена суміш не використовується в керамічному виробництві, її можна додавати
у формовочну глинисту масу при виробництві цегли [2,5].
Коагуляцію використовують для очищення природних та промислових стічних вод в
основному від забруднюючих речовин, які знаходяться в колоїдному завислому стані. Суть
її полягає в тому, що у воду додають речовини – коагулянти. Найчастіше – це солі алюмі-
нію й заліза, а також їх суміші, але можна використовувати й солі інших багатовалентних
катіонів – магнію, титану. Оскільки коагулянти є солями сильних кислот та слабких лугів,
вони гідролізуються з утворенням золів гідроксидів, які мають розвинену поверхню й до-
бре сорбують різні домішки. При цьому частинки коагулюють разом з колоїдними й зави-
слими речовинами [6]. Сьогодні у світі найчастіше використовують алюмінієві, залізні і
змішані алюмозалізні коагулянти, які є сумішами солей алюмінію та заліза.
Із сполук алюмінію, які використовують як коагулянти, можна виділити: суль-
фат алюмінію, гідроксосульфат алюмінію, хлорид алюмінію, гідроксохлориди алю-
мінію, алюмінат натрію.
В Україні, найчастіше використовують сульфат алюмінію, тобто Al2(SO4)3•18H2O.
Даний реагент містить всього 15% Al2O3, тобто вміст активного компоненту невисокий.
Перевагою цього реагенту є його доступність і невисока вартість. До недоліків відносять
низьку ефективність, особливо при низьких температурах води, можливість підкислення
води із низькою лужністю внаслідок гідролізу коагулянту [7].
Аморфний свіжо осаджений гідроксид алюмінію легко взаємодіє з кислотами, на
відміну від кристалічного, який взаємодіє з кислотами лише при високих температурах
і не утворює з ними основних солей. Перевагами використання даного коагулянту є те,
що він: легше гідролізується, містить більше активного компоненту, менше підкислює
воду при гідролізі, має вищу ефективність, в порівнянні із сульфатом алюмінію [8,9].
96
До другої групи алюмінієвих коагулянтів, які широко використовуються в світі,
але не поширені в Україні, відносяться гідроксохлориди алюмінію (ГОХА). Перевагами
ГОХА є те, що вони легко гідролізуються у воді і містять основний компонент у високій
концентрації. Це дозволяє досягти високої ефективності очищення при значно меншій
концентрації коагулянту (необхідна мала доза). Крім того, при застосуванні ГОХА рН не-
значно знижується навіть у воді з низькою лужністю. До цієї групи речовин можна відне-
сти: 1/3, 2/3 та 5/6 гідроксохлориди (ГОХА) [10]. В таблиці 1 наведено вміст Al2O3 в різних
гідроксохлоридних коагулянтах в порівнянні з хлоридом алюмінію.
Таблиця 1. Вміст Аl2О3 в хлориді алюмінію та ГОХА.
Формула Назва коагулянту Вміст Аl2О3, %
AlCl3 хлорид алюмінію 38
Al(OH)Cl2 ГОХА 1/3 44
Al(OH)2Cl ГОХА 2/3 54
Al2(OH)5Cl ГОХА 5/6 59
Поряд із хлоридами і сульфатами алюмінію для очищення води використовується
алюмінат натрію. Особливістю цього коагулянту є те, що при гідролізі у воді він утворює
негативно заряджені золі і тому він є ефективним для вилучення позитивно заряджених
домішок, що обмежує його використання [11,12].
Із залізних коагулянтів найбільш широко застосовуються:
Хлорид заліза (Ш) — FeCl3•6H2O; Сульфат заліза (ІІІ) — Fe2(SO4)3•10H2O; Залізний
купорос — FeSO4•7H2O.
Якщо солі заліза (ІІІ), при коагулюванні, гідролізуються при рН = 4...6, то солі за-
ліза (ІІ) — при рН ≈ 9 [18].
Частіше за все, при використанні FeSO4, процес коагуляції проходить в дві стадії:
І) Гідроліз сульфату заліза (ІІ):
При невеликих дозах коагулянту підкислення води не відбувається, оскільки сірчана
кислота, що виділяється при гідролізі коагулянту, зв‘язується солями жорсткості [13,4].
ІІ) Окислення гідроксиду заліза (ІІ):
Розчинність гідроксиду заліза (ІІІ) є значно нижчою, ніж гідроксиду заліза (ІІ).
Для гідроксидів заліза характерна зміна електрокінетичного ζ — потенціалу в залеж-
ності від значень рН.
Інколи в процесах очищення води використовують алюмозалізні коагулянти
(FeCl3•Al2(SO4)3 у співвідношенні 1:1), які можна отримати при механічному змішуван-
ні розчинів відповідних солей [14;15]. Перевагами таких коагулянтів є те, що при їх ви-
користанні можна досягти оптимального співвідношення протиіонів, які сприяють під-
вищенню ефективності процесу коагуляції, а включення в комплексні гідроксиди заліза
сприяє збільшенню густини розчину і прискорює відстоювання [16].
Порівнюючи сульфат алюмінію й хлорид заліза як коагулянти, слід зазначити, що
при низьких температурах перший практично не коагулює, тоді як здатність до коагуляції
хлориду заліза практично не залежить від температури води. Недоліком хлориду заліза є
здатність катіонів заліза утворювати кольорові комплекси з деякими органічними ліган-
дами, наявними у воді. [17] При цьому кольоровість води збільшується. Використання
змішаних коагулянтів дозволяє позбутися недоліків, які мають окремі сполуки, і набути
ряд цінних якостей. Оптимальне співвідношення FеСl3: А12(SО4)3 = 1:1 [18].
97
Рідше використовують солі заліза (II), недоліком яких є те, що разом з ними
необхідно вводити у воду окиснювачі, найчастіше хлор, який переводить залізо (II)
в залізо (III) [19,20].
Як правило, коагулянти використовуються в концентраціях значно нижчих за концен-
трацію колоїдних домішок. Тому процес взаємної коагуляції реалізується дуже рідко [21].
При агрегації площа поверхні часток гідроксиду металу значно більша, ніж при орі-
єнтації, оскільки при агрегації утворюються аморфні речовини, а при орієнтації утворю-
ється кристалічна структура, яка має більшу густину і меншу площу поверхні на одиницю
маси гідроксиду [22,4].
Швидкість процесу гідролізу металів залежить від концентрації металу:
Тоді швидкість процесу гідролізу:
Константа рівноваги буде описуватись рівнянням:
Метою даної роботи було визначення та порівняння ефективності чотирьох коа-
гулянтів (Al2(SO4)3; ЗАК; ГОХА 5/6; ГОХА М), що найчастіше використовуються при
очищенні води за їх коагуляційною здатністю по відношенню до завислих речовин у
стічних водах керамічного виробництва.
Методика експериментальних досліджень
Процес коагуляції та очищення води залежить від таких чинників: природа та доза
коагулянту, іонний склад та рН води, температура. При оптимальній дозі коагулянту до-
сягаються максимальне видалення з води забруднюючих речовин і мінімальні залишкові
концентрації алюмінію й заліза у воді. Є кілька визначень оптимальної дози коагулянту.
За ГОСТ 2874-54 оптимальною дозою Д, називається мінімальна доза, яка забезпечує
прозорість очищеної води 30 см "за шрифтом" [22,3].
Хід визначення оптимальної дози коагулянтів.
1. Приготування робочого 2% розчину коагулянту:
При проведенні коагуляції рекомендовано використовувати 2% робочі розчини коа-
гулянтів. Для приготування робочого 2% розчину будь якого коагулянту з 15% основного
розчину необхідно взяти 13,3 см3 основного розчину і у мірній колбі на 100 см3 довести
дистильованою водою до мітки.
2.Визначення оптимальної дози коагулянту:
У чотири циліндри наливають по 1000 см3 води з відомою каламутністю. Потім у
циліндри додають мірною піпеткою коагулянт (у дозах 35, 40, 45, 50, 55, 60, 65, 70, 75, 80
мг/дм3), інтенсивно перемішуючи протягом 3 хв. закриті циліндри. Через 20 хв. з кожного
циліндра відбирають з допомогою водоструминної помпи 100 см3 проясненої води для
аналізу, визначають залишкову каламутність.
Відстоюючи воду в циліндрах, фіксують час початку утворення пластівців, по-
чаток та закінчення осадження, об’єм осаду, його структуру. Експериментальні дані
заносять у таблицю.
На основі отриманих даних будують графіки: залишкова каламутність — доза ко-
агулянту, визначають оптимальну дозу коагулянту для очищення води з відомою ви-
хідною каламутністю.
98
3. Порівняння ефективності коагулянтів при оптимальній дозі:
У чотири циліндри наливають по 1000 см3 води з відомою каламутністю. Потім у
кожний циліндр додають мірною піпеткою оптимальну дозу коагулянту (розчин сульфату
алюмінію, ЗАК, ГОХА 5/6, ГОХА М), інтенсивно перемішуючи протягом 3 хв. закриті ци-
ліндри. Через 20 хв. з кожного циліндра відбирають з допомогою водоструминної помпи
100 см3 проясненої води для аналізу, визначають залишкову каламутність.
Відстоюючи воду в циліндрах, фіксують час початку утворення пластівців, початок
та закінчення осадження. Експериментальні дані заносять у таблицю.
На основі отриманих даних будують графіки: залишкова каламутність — коагулянт.
4. Визначення каламутності
Каламутність визначали фотоколориметричним методом, при цьому відбирається
проба об’ємом приблизно 25 см3, заливається в кювету з товщиною шару 5 см, кювету по-
міщають в ФЕК та фотоколориметрують при довжині хвилі 670 нм.
Калібрувальний графік будували наступним чином: готували проби з каламутніс-
тю 1; 2; 4; 8; 12; 15; 20; 30 мг/дм3 та для кожної проби визначали оптичну густину на ФЕК
у кюветі з товщиною шару 5 см та при довжині хвилі 670 нм.
5. Методика експерименту по очищенню водних стоків
Для проведення експерименту по черзі до модельної води додавали 500 мг/дм3 кож-
ного з шести пігментів (коричневого залізного, червоного селенового, жовтого кадмієво-
го, жовтого олов’яного, зеленого хромового та синього кобальтового) та глину жовту. В
десять циліндрів на 1 дм3 було поміщено модельну воду з концентрацією пігменту (гли-
ни жовтої) 500,0 мг/дм3. В кожному циліндрі pH модельної води доведено до оптималь-
ного значення 7,5 за допомогою NaOH. В циліндри з модельною водою додавали різні
дози коагулянту (сульфату алюмінію [Al2(SO4)3], залізо-алюмінієвого коагулянту [ЗАК],
гідроксохлориду алюмінію 5/6 [ГОХА 5/6], гідроксохлориду алюмінію модифікованого
фосфат-іонами [ГОХА М]): 35, 40, 45, 50, 55, 60, 65, 70, 75, 80 мг/дм3 та інтенсивно пере-
мішували суміш. У всіх пробах під час коагуляції вимірювались час початку утворення,
час початку осадження та час повного осадження пластівців. Після коагуляції виміряні
залишкова концентрація пігменту і кінцеве значення рН та вирахувана ступінь очищення
стічної води від пігменту.
Результати дослідження та їх обговорення
В процесі дослідження кожного коагулянту експериментальним шляхом були отри-
мані дані по динаміці процесу коагуляції, кінцевій концентрації забруднювача, та вираху-
вана ступінь очищення води. В якості коагулянтів використовували: Al2(SO4)3 — доступний
та дешевий, що широко використовується на пострадянському просторі; ЗАК — змішаний
залізо-алюмінієвий, цікавий та перспективний, отриманий шляхом розчинення в рівних
долях заліза та алюмінію в соляній кислоті; ГОХА 5/6 — ефективний та визнаний в світі,
використовується в деяких країнах Євросоюзу та в Сполучених Штатах; ГОХА М – новий
модифікований коагулянт, отриманий на основі ГОХА 5/6 шляхом введення в структуру
фосфат іонів. В якості забруднювачів взяли глину жовту (використовується для формуван-
ня виробу) а також суміш з шести пігментів (використовуються для декорування виробів).
На рис.1 наведені результати проведених дослідів по визначенню оптимальної дози
коагулянту для суміші з шести пігментів (коричневого залізного, червоного селенового,
жовтого кадмієвого, жовтого олов’яного, синього кобальтового та зеленого хромового).
З рисунку 1 видно, що оптимальна доза ГОХА 5/6 і ГОХА М є 60–65 мг/дм3,
ЗАК – 55 мг/дм3, а Al2(SO4)3 — 50 мг/дм3. За ефективністю очищення стічної
води від суміші пігментів коагулянти можна розташувати у ряд: сульфат алюмінію
(81 – 86%) < ЗАК (89– 96%) < ГОХА 5/6 (95% – 99%) < ГОХА М (99%). Була досліджена
можливість інтенсифікації процесу коагуляції суміші пігментів шляхом додавання фло-
кулянту — 1мл 0,05% розчину поліакриламіду. Ці дослідження показали, що ступінь очи-
щення води в усіх випадках використання поліакриламіду зростала на 1 – 5%, окрім коагу-
лянту ГОХА М, для якого приріст ефективності очищення виявився незначним, оскільки
даний коагулянт і без флокулянту забезпечує дуже високу ступінь очищення.
99
Рис. 1. Залежність залишкової концентрації суміші пігментів від доз різних коагулянтів.
Рис. 2. Залежність залишкової концентрації глини жовтої від доз різних коагулянтів.
Результати дослідів по визначенню оптимальної дози коагулянту для глини жовтої
наведені на рис.2. Вони свідчать про те, що оптимальна доза подібно до встановленої для
суміші пігментів склала для ГОХА 5/6 і ГОХА М є 60 – 65 мг/дм3, для ЗАК – 55 мг/дм3, а
для Al2(SO4)3 — 50 мг/дм3.
100
За ефективністю очищення стічної води від глини жовтої коагулянти мож-
на розташувати у ряд: сульфат алюмінію (91 — 96%) < ЗАК (97 — 98% ) < ГОХА 5/6
(98% — 99%) < ГОХА М (>99%). Аналогічно до дослідів з пігментами була досліджена
можливість інтенсифікації процесу коагуляції глини жовтої шляхом додавання флоку-
лянту — 1мл 0,05% розчину поліакриламіду. Так само ступінь очищення води в усіх ви-
падках з використанням поліакриламіду зростала на 0,3 — 3%.
При порівнянні ефективності очищення стічної води від різних забруднювачів од-
ними і тими же коагулянтами видно, що при очищенні від глини жовтої ефективність
всіх коагулянтів вища, ніж при очищенні води від суміші пігментів, окрім ГОХА М, який
має надзвичайно високі показники в усіх випадках.
Висновки
1. Серед чотирьох досліджених коагулянтів найкращі результати були отримані при
використанні ГОХА М. Цей коагулянт склав гідну конкуренцію широко відомому та по-
пулярному в світі коагулянту ГОХА 5/6. Проте більша вартість його виробництва і не-
великий приріст ефективності очищення води порівняно з ГОХА 5/6 (за даних умов для
представлених забруднювачів) потребує додаткових економічних розрахунків для визна-
чення доцільності його використання.
2. Використання залізо-алюмінієвого коагулянту для очищення стоків видається
недоцільним, оскільки, порівняно з гідроксохлоридами, навіть при додаванні флоку-
лянту поліакриламіду ступінь очищення набагато менша, а вартість виробництва вище.
3. Використання класичного коагулянту сульфату алюмінію виправдано у випад-
ках, коли не потрібний дуже високий ступінь очищення стоків. Хоча цей недорогий реа-
гент виявився найменш ефективним серед аналізованих зразків, проте його ефективність
можна дещо підвищити додаванням поліакриламіду.
Акунова Л. Ф., Крапивин В. А. Технология производства и декорирование художественных керамичес-1.
ких изделий. — М.: Высшая школа, 1984. — 207 с.
Миклашевский А. И. Технология художественной керамики — Л.: 19712.
Запольский А. К., Баран А. А. Коагулянты и флокулянты в процессах очистки воды. — Л.: Химия, 1987. — 203 с.3.
Очистка воды основными хлоридами алюминия / А. П. Шутько, В. Ф. Сороченко, Я. Б. Козликовський 4.
и др. – К.: Техника, 1984 – 136 с.
Алюминия сульфат технический очищенный. ГОСТ 12966-85 – М.: Издательство стандартов, 1985 — 13 с.5.
Смирнов А. Д. Сорбционная очистка воды. — Л.: Химия, 1982. — 168 с.6.
Когановский А. М. Адсорбция и ионный обмен в процессах водоподготовки и очистки сточных вод. — 7.
К.: Наукова думка, 1983. — 240 с.
Кинле Х., Бадер Е. Активированные угли и их промышленное применение. — Л.: Химия, 1984. — 216 с.8.
Августинник А. И. Керамика — Л., 1975.9.
Визир В. А., Мартынов М. А. Керамические краски — Киев, 1964.10.
Миклашевский А. И. Технология художественной керамики — Л.: 197111.
Хохлова Е. Н. Производство художественной керамики — М., 1978 12.
Когановский А. М., Девченко Т. М. Адсорбционная технология очистки сточных вод. — К.: Техника, 13.
1981. — 176 с.
Ткачев К. В., Запольский А. К., Кисиль Ю. К. Технология коагулянтов. — Л.: Химия, 1987 — 184 с.14.
Коморникова А. Г., Меркулов В. А. Фефелова Г. Ф. Положение в капиталистических странах с неорганичес-15.
кими коагулянтами, применяемыми для очистки воды и стоков. — Свердловск: УНИХИМ, 1980 — 613 с.
Карякин Ю. В., Ангелов И. И. Чистые химические вещества / Руководство по приготовлению неоргани-16.
ческих реактивов и препаратов в лабораторных условиях — М.: Химия, 1974 — 408 с.
Захаров В. М., Николаев И. В., Луценко Г. И. Алюможелезные коагулянты из отходов металлургического 17.
производства // Химия и технология воды, 1985 — Т.7 — № 5 – С. 65 – 66.
Фролов Ю. Г. Курс коллоидной химии. Поверхностные явления и дисперсные системы — М.: Химия, 18.
1988 — 464 с.
Техника защиты окружающей среды / Н. С. Торочешников, А. И. Родионов, Н. В. Кельцев, В. Н. Клушин 19.
— М.: Химия, 1981 — 368 с.
Будыкина Т. А., Яковлев С. В., Ханин А.Б. Коагулянты для очистки сточных вод // Водоснабжение и 20.
сантехника, 2001 — №10 — С. 30 — 33.
Химическая энциклопедия — М.: Советская энциклопедия, 1988 — Т.1 — 623 с.21.
Кульский Л. А. Теоретические основы и технология кондиционирования воды — К.: Наукова думка, 22.
1983 — 528 с.
101
Ярошенко К.К., Шабанов М.В. ЭФФЕКТИВНОСТЬ КОАГУЛЯЦИОННОГО ОЧИЩЕ-
НИЯ ВОДНЫХ СТОКОВ КЕРАМИЧЕСКОГО ПРОИЗВОДСТВА
В статье приведены результаты исследования коагуляционной способности четырех
видов коагулянтов относительно очистки стоков керамического производства. Сточные
воды содержат значительное количество взвешенных частиц глины и большое количество
взвешенных и растворимых частиц пигментов, представленных оксидами разных металлов,
которые используются для декорирования керамических изделий. Установлена оптимальная
доза каждого коагулянта и оценено при этом степень очищения воды. Это дало возможность
определить наилучший коагулянт для очищения данных стоков.
Yaroshenko K.K., Shabanov, M.V. COAGULATION EFFICIENCY OF PURIFICATION
WATER RUNOFF CERAMIC PRODUCTION
The authors present results of the study of coagulation ability of four types of coagulants used for
sewage treatment of ceramic production. Water effluents contain a significant amount of suspended
particles of clay and a large amount of suspended particles and soluble pigments, containing oxides of
various metals used for pottery decorating. The optimal dose of each coagulant and the degree of water
purification were estimated. It is allowed to determine the best coagulant for wastewater treatment.
|