Розвиток сейсмологічної мережі на території України для цілей сейсмічного захисту

Головними задачами, які вирішуються на основі сейсмологічних спостережень, здійснюваних мережами сейсмічних станцій, є захист населення, житла і виробничих фондів від землетрусів (сейсмічний захист), а також вивчення глибинної будови і геодинаміки Землі для цілеспрямованого пошуку корисних копалин....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2011
Hauptverfasser:	Старостенко, В.І., Кендзера, О.В., Лісовий, Ю.В., Семенова, Ю.В.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України та МНС України 2011
Schriftenreihe:	Збірник наукових праць Інституту геохімії навколишнього середовища
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/32267
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Розвиток сейсмологічної мережі на території України для цілей сейсмічного захисту / В.І. Старостенко, О.В. Кендзера, Ю.В. Лісовий, Ю.В. Семенова // Збірник наукових праць Інституту геохімії навколишнього середовища. — К. : ІГНС, 2011. — Вип. 19. — С. 144-150. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-32267
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-322672012-04-16T12:22:02Z Розвиток сейсмологічної мережі на території України для цілей сейсмічного захисту Старостенко, В.І. Кендзера, О.В. Лісовий, Ю.В. Семенова, Ю.В. Головними задачами, які вирішуються на основі сейсмологічних спостережень, здійснюваних мережами сейсмічних станцій, є захист населення, житла і виробничих фондів від землетрусів (сейсмічний захист), а також вивчення глибинної будови і геодинаміки Землі для цілеспрямованого пошуку корисних копалин. Обидві ці задачі можна успішно розв‘язувати лише при наявності достатньо густої сейсмологічної мережі, що визначає актуальність її подальшого розвитку на території України. Главными задачами, которые решаются на основе сейсмологических наблюдений, осуществляемых сетями сейсмических станций, является защита населения, жилья и производственных фондов от землетрясений (сейсмическая защита), а также изучение глубинного строения и геодинамики Земли для целенаправленного поиска полезных ископаемых. Обе эти задачи можно успешно решать только при наличии достаточно густой сейсмологической сети, что и определяет актуальность дальнейшего ее развития на территории Украины. The major tasks solved on basis of the seismic monitoring provided by seismic stations are the protection of population, housing and other buildings from earthquakes (seismic protection) and examination of deep structures and Earth’s geodynamics for purposeful search for minerals. Both tasks can be successfully solved provided that there is a thick seismic monitoring network available. It determines necessity of its further development in Ukraine. 2011 Article Розвиток сейсмологічної мережі на території України для цілей сейсмічного захисту / В.І. Старостенко, О.В. Кендзера, Ю.В. Лісовий, Ю.В. Семенова // Збірник наукових праць Інституту геохімії навколишнього середовища. — К. : ІГНС, 2011. — Вип. 19. — С. 144-150. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. XXXX-0098 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/32267 550.34 uk Збірник наукових праць Інституту геохімії навколишнього середовища Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України та МНС України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
description	Головними задачами, які вирішуються на основі сейсмологічних спостережень, здійснюваних мережами сейсмічних станцій, є захист населення, житла і виробничих фондів від землетрусів (сейсмічний захист), а також вивчення глибинної будови і геодинаміки Землі для цілеспрямованого пошуку корисних копалин. Обидві ці задачі можна успішно розв‘язувати лише при наявності достатньо густої сейсмологічної мережі, що визначає актуальність її подальшого розвитку на території України.
format	Article
author	Старостенко, В.І. Кендзера, О.В. Лісовий, Ю.В. Семенова, Ю.В.
spellingShingle	Старостенко, В.І. Кендзера, О.В. Лісовий, Ю.В. Семенова, Ю.В. Розвиток сейсмологічної мережі на території України для цілей сейсмічного захисту Збірник наукових праць Інституту геохімії навколишнього середовища
author_facet	Старостенко, В.І. Кендзера, О.В. Лісовий, Ю.В. Семенова, Ю.В.
author_sort	Старостенко, В.І.
title	Розвиток сейсмологічної мережі на території України для цілей сейсмічного захисту
title_short	Розвиток сейсмологічної мережі на території України для цілей сейсмічного захисту
title_full	Розвиток сейсмологічної мережі на території України для цілей сейсмічного захисту
title_fullStr	Розвиток сейсмологічної мережі на території України для цілей сейсмічного захисту
title_full_unstemmed	Розвиток сейсмологічної мережі на території України для цілей сейсмічного захисту
title_sort	розвиток сейсмологічної мережі на території україни для цілей сейсмічного захисту
publisher	Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України та МНС України
publishDate	2011
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/32267
citation_txt	Розвиток сейсмологічної мережі на території України для цілей сейсмічного захисту / В.І. Старостенко, О.В. Кендзера, Ю.В. Лісовий, Ю.В. Семенова // Збірник наукових праць Інституту геохімії навколишнього середовища. — К. : ІГНС, 2011. — Вип. 19. — С. 144-150. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.
series	Збірник наукових праць Інституту геохімії навколишнього середовища
work_keys_str_mv	AT starostenkoví rozvitoksejsmologíčnoímerežínateritorííukraínidlâcílejsejsmíčnogozahistu AT kendzeraov rozvitoksejsmologíčnoímerežínateritorííukraínidlâcílejsejsmíčnogozahistu AT lísovijûv rozvitoksejsmologíčnoímerežínateritorííukraínidlâcílejsejsmíčnogozahistu AT semenovaûv rozvitoksejsmologíčnoímerežínateritorííukraínidlâcílejsejsmíčnogozahistu
first_indexed	2025-07-03T12:47:33Z
last_indexed	2025-07-03T12:47:33Z
_version_	1836629994231562240
fulltext	144 УДК 550.34 Старостенко В.І., Кендзера О.В., Лісовий Ю.В., Семенова Ю.В. Інститут геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України РОЗВИТОК СЕЙСМОЛОГІЧНОЇ МЕРЕЖІ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ ДЛЯ ЦІЛЕЙ СЕЙСМІЧНОГО ЗАХИСТУ Головними задачами, які вирішуються на основі сейсмологічних спостережень, здійснюваних мережами сейсмічних станцій, є захист населення, житла і виробничих фондів від землетрусів (сейсмічний захист), а також вивчення глибинної будови і геодинаміки Землі для цілеспрямованого пошуку корисних копалин. Обидві ці задачі можна успішно розв‘язувати лише при наявності достатньо густої сейсмологічної мережі, що визначає актуальність її подальшого розвитку на території України. Вступ Аналіз тенденцій розвитку природних катастроф та їх прогноз на перспективу свідчать, що на території України є високий ступінь ризику виникнення землетру- сів і, пов‘язаних з ними, техногенних загроз, що робить актуальною проблему за- хисту від цих явищ. Останніми роками центральні органи виконавчої влади і органи місцевого самовря- дування, зокрема, Міністерство з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту на- селення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Міністерство регіонального розвитку і будівництва, Міністерство економіки, Міністерство фінансів, Міністерство палива та енергетики України і Національна академія наук України багато уваги приділяють питан- ням захисту населення і економіки країни від землетрусів і супутніх загрозливих явищ. Сейсмічна небезпека і сейсмічний ризик на території України Сейсмічний ризик, який описує потенційні втрати при майбутньому прогнозованому землетрусі, залежить від рівня сейсмічної небезпеки майданчика розміщення об‘єкту та його сейсмічної вразливості і вимірюється у відсотках або у грошових обсягах економічних втрат. Парадокс полягає у тому, що в районах з відносно низьким рівнем природної сей- смічної небезпеки, до яких відноситься значна частина території України, більшість спо- руд проектують не сейсмостійкими, внаслідок чого вони не захищені від рідких, але по- тенційно можливих, сейсмічних впливів (є сейсмічно уразливими). З іншого боку, через низьку повторюваність землетрусів і відсутність достатньо густої сейсмологічної мережі на таких територіях, як правило, не існує реальних даних про можливі місцеві землетруси. В результаті, сейсмічний ризик слабко-сейсмічних територій і розміщених на них техно- генно- і екологічно-небезпечних об‘єктів є достатньо високим. Сейсмічний ризик на території України є досить високим також через недостатню вивченість локальної сейсмічності і заниження оцінок реальної сейсмічної небезпеки нормативним документом БНіП-ІІ-7-81 «Строительство в сейсмических районах» [1], який був чинним в Україні до 2007 року. Встановлення реальних параметрів сейсмічної небезпеки вимагає наявності даних інструментальних сейсмологічних спостережень за локальною сейсмічною активністю і проявами потужних віддалених сейсмічних подій. Західна, південно-західна і південна частини території країни знаходяться в межах потужного сейсмоактивного поясу планети, який утворився внаслідок зіткнення Євра- зійської і Африканської материкових плит і простягається від Азорських островів через Середземне море — Чорне море — Кавказ і далі на — Гіндукуш. Цей пояс також включає Карпатську дугу з сильними підкоровими землетрусами в зоні Вранча, які в минулому столітті 5 разів проявлялись не лише на території України, але навіть у Москві і Санкт- Петербурзі. Землетруси на території України були в минулому, є тепер (фіксуються сей- смічними станціями і відчуваються людьми) і, на жаль, будуть в майбутньому. 145 На даний час місцеві землетруси проявилися на території АР Крим, у Передкар- патті, Закарпатті, Чернівецькій, Одеській, Вінницькій, Кіровоградській, Тернопіль- ській, Хмельницькій, Луганській областях та на півночі Львівської області. Сильні під- корові землетруси з вогнищевої зони Вранча (Румунія) відчуваються людьми практично на усій території країни. Згідно історичних відомостей, наведених в роботі [2], а також на карті ізосейст і гіпо- центрів землетрусів Східноєвропейської платформи (СЄП) [3], локальні сейсмічні події, що проявилися з інтенсивністю струшувань 5 – 7 балів, відбувалися на границі між Кі- ровоградською і Черкаською областями — 7 балів (у 1873 р.); у Донецькій області (район Костянтинівки) — 6±1 бал (у 1937 р.); Харківській — 5 – 6 балів (1858 і 1913 роки); Черні- гівській — 5±1 балів (у 1905 р.); Тернопільській — 6 балів (у 2002 р.) і у ряді інших місць. Магнітуди сейсмічних подій, відмічених у Львівській, Тернопільській, Чернівець- кій, Хмельницькій, Кіровоградській, Одеській, Донецькій, Харківській, Черкаській і Чернігівській областях, при яких на поверхні ґрунту спостерігалися струшування інтен- сивністю 5 – 7 балів за шкалою MSK – 64, відповідала М = 4,2 – 5,3 [2, 4]. В умовах значної зношеності основних фондів в різних галузях народного госпо- дарства суттєво збільшилися ризики, пов’язані із небезпечними впливами землетрусів, що, у свою чергу, підвищує рівень техногенної небезпеки. Супроводжувані зсувами, об- валами, селями та іншими небезпечними явищами, навіть невеликі землетруси можуть спричинити тяжкі матеріальні і соціальні наслідки. Імовірнісні карти загального сейсмічного районування території України ЗСР– 2004 (А, В і С) увійшли складовою частиною, як Додаток “Б”, до Державних будівельних норм ДБН В.1.1 – 12:2006 «Будівництво в сейсмічних районах України» [5]. Зони сейсмічної бальності на картах А, В і С відповідають 90%, 95% і 99% імовірності не перевищення про- гнозованої інтенсивності сейсмічних струшувань за найближчі 50 років. Порівнюючи карти ЗСР – 2004 з картою загального сейсмічного районування СР –78 [1, 3], яка була чинною на території України з 1978 до 2007 року, легко бачити, що для ряду районів України на старій карті занижувалась на 1-2 бали реальна існуюча небезпека. Зауважимо, що для ряду інших територій СРСР ця карта, як випливає з до- свіду землетрусів у Спітаку (Вірменія), Рачеджаві (Грузія), Газлі (Казахстан) і Північно- Сахалінську (Росія), реальна сейсмічна небезпека також занижувалась на 1-2 бали, що призвело до загибелі людей і значних матеріальних втрат. Слід відзначити, що катастро- фічний землетрус 12.05.2008 р. в Китаї також призвів до загибелі понад 70 тис. чоловік і величезних втрат в економіці через занижену на 2 бали оцінку прогнозованої (норма- тивної) сейсмічної небезпеки, у порівнянні з зафіксованою в епіцентральній зоні. При правильному визначенні рівня сейсмічної небезпеки і його врахуванні при проектуван- ні і будівництві житла, промислових споруд і соціальної інфраструктури можна було б уникнути жертв, а матеріальні втрати були б мінімальними. Відомо, що збиток від землетрусів можна істотно зменшити при належній технічній та організаційній підготовці до них. Знання реальної сейсмічної небезпеки, нарівні з на- дійними даними про сейсмічну уразливість споруд, необхідні для сейсмостійкого проек- тування і вироблення антисейсмічних заходів. З огляду на зазначене, актуальним і життєво необхідним є вивчення сейсмостій- кості існуючих будівель і споруд в районах, де сейсмічна небезпека за новою картою ЗСР – 2004 виявилася вищою від зазначеної на старій нормативній карті СР – 78. При цьому вхідними даними повинні служити матеріали інструментальних спостережень за місцевими і телесейсмічними землетрусами на сейсмічних станціях, максимально на- ближених до досліджуваних споруд. Існуючі в світі сучасні науково обґрунтовані ефективні концепції сейсмічного за- хисту включають: встановлення кількісних значень параметрів реальної сейсмічної не- безпеки; зниження уразливості будівель і споруд шляхом підвищення сейсмостійкості вже існуючих і сейсмостійкого проектування нових; розробку і впровадження в дію норм сейсмостійкого будівництва, які відповідають реально існуючій сейсмічній небезпеці і враховують останні досягнення в галузі сейсмостійкого будівництва; запровадження 146 державного і громадського контролю за сейсмостійким проектуванням і будівництвом та реальною сейсмостійкістю існуючих будівель і споруд; підвищення обізнаності населен- ня в питаннях захисту від землетрусів шляхом освіти і тренінгів; оперативне сповіщення про факт виникнення сильного землетрусу і швидке реагування на нього; надання допомоги по- терпілому населенню; страхування від наслідків стихійних лих, у тому числі від землетрусів. Досвід діяльності в галузі сейсмічного захисту таких розвинених країн, як Япо- нія, США, Канада, Франція, Італія та ін., показує, що основною концепцією сейсміч- ного захисту в Україні повинно стати впровадження сейсмостійкого проектування і будівництва житла та промислових об‘єктів на базі об‘єктивних знань про кількісні параметри реально існуючої сейсмічної небезпеки в районах їх розміщення і на кон- кретних будівельних майданчиках. Знання реальної сейсмічної небезпеки, нарівні з надійними даними про сейсмічну уразливість споруд, є необхідними для сейсмостій- кого проектування нових об‘єктів і вироблення заходів щодо зниження сейсмічного ризику уже існуючих. Об‘єктивні дані для діяльності в галузі захисту від землетрусів постачають мережі сейсмічних спостережень. Проблема прогнозування часу виникнення землетрусу На побутовому рівні широко розповсюджена думка, що необхідно організувати сей- смічну службу подібну до метеорологічної і перед сильним землетрусом попереджувати владу і населення про час його виникнення і можливі наслідки. На жаль, такі уявлення не враховують усієї складності процесу підготовки і виникнення вогнищ землетрусів в нео- днорідному геологічному середовищі. Ефективність одночасного прогнозування часу, місця і сили майбутнього землетрусу суттєво обмежується також відсутністю «розумних» сценаріїв реагування властей на такі прогнози. Переважна більшість прогнозів землетру- сів на даний час носить так званий ретро-характер, коли після землетрусу дослідники пе- реконують, що на основі ряду передвісників вони його прогнозували. На жаль, передвісники землетрусів є лише необхідними, але не достатніми умова- ми для розв’язання задачі прогнозування часу виникнення землетрусів [6]. Для того, щоб відповісти на питання: ”Чи приведе зміна напруженого стану середовища до порушення його суцільності, тобто до землетрусу?” — необхідно мати досить детальну модель серед- овища і процесів підготовки землетрусу, які в ньому відбуваються. Зауважимо, що де- тальне вивчення глибинної будови геологічного середовища, в якому готується вогнище землетрусу, може бути здійснене лише на основі розв‘язку ряду обернених, некоректних у математичному відношенні, задач геофізики, що не дозволяє контролювати точність наближення моделлю реального середовища. Крім того, на час виникнення землетрусу можуть суттєво вплинути «тригерні ефекти» пов‘язані з додатковими навантаженнями на геологічне середовище, або на зменшення його границі міцності. На сьогоднішній день надійної методики прогнозування часу виникнення зем- летрусів нема, а найбільш ефективним шляхом пониження сейсмічного ризику для людей і майна є забезпечення правильного сейсмостійкого проектування житла і важ- ливих промислових об’єктів в сейсмічних районах країни. Сейсмостійке будівництво як метод захисту від землетрусів Як влучно зауважили відомі американські сейсмологи Дж.Гір і Х.Шах: «Вбивають людей не землетруси, а погано побудовані будинки і споруди …» [7]. З огляду на це, сей- смічний захист, у першу чергу, полягає у будівництві сейсмостійких будівель і споруд, які б витримували, без катастрофічних руйнувань, максимальні землетруси, які потенційно можливі на майданчиках їх розташування. Забезпечення захисту населення в Україні, об‘єктів економіки і національно- го надбання держави від негативних наслідків надзвичайних ситуацій розглядається як невід‘ємна частина державної політики, національної безпеки і державного будівництва, як одна з важливих функцій центральних та місцевих органів виконавчої влади. Забезпечувати реалізацію сейсмічного захисту споруд, об‘єктів і територій від май- бутніх землетрусів повинні, в межах своєї компетенції, всі суб’єкти державної влади і 147 господарювання на території України. Держава, представлена центральними органами влади, через сейсмологічну службу Національної академії наук України (НАН України) повинна забезпечити достовірну і уніфіковану інформацію про те, від чого потрібно за- хищатися. До такої інформації належать дані про кількісні параметри сейсмічної небез- пеки (у формі карт загального сейсмічного районування території країни і у формі баз цифрових записів коливань ґрунту, які спостерігаються при місцевих і віддалених земле- трусах в різних її регіонах). Держава повинна також сформувати законодавство, яке буде стимулювати впровадження (власниками і розпорядниками об‘єктів) інженерних заходів з пониження сейсмічного ризику. Остання вимога на даний час частково реалізована. З 2007 року на території країни діють нові державні будівельні норми ДБН В.1.1 – 12:2006 «Будівництво в сейсмічних ра- йонах України» [5], в яких у формі карт загального сейсмічного районування вказано про- гнозований рівень сейсмічної небезпеки, сформульовані вимоги і пропонуються заходи щодо забезпечення сейсмостійкості будинків і споруд в конкретних сейсмічних умовах. Слід зазначити, що карти загального сейсмічного районування (ЗСР) показують рі- вень сейсмічної небезпеки в балах макросейсмічної шкали MSK – 64 для ґрунтів 2-ї ка- тегорії за сейсмічними властивостями, а кожен із потенційних будівельних майданчиків може характеризуватися своїми ґрунтовими, морфологічними і тектонічними властивос- тями. Крім того, між сейсмічною бальністю майданчика і такими фізичними параметра- ми прогнозованих сейсмічних коливань, як: прискорення, швидкість, зміщення, розпо- діл моментів приходу сейсмічних хвиль різних типів, тривалість коливань в максимальній фазі, спектральна густина, співвідношення компонент вектора коливань тощо, не існує прямих зв‘язків. Як правило, такі зв‘язки характеризуються складною статистичною ви- значеністю. Наприклад, на рис. 1 наведено статистичний зв‘язок між сейсмічною баль- ністю і максимальним прискоренням спостережених коливань. Р – ім ов ір н іс ть аmax [см/с2] — Прискорення коливань Рис. 1. Імовірнісний зв‘язок між сейсмічною інтенсивністю в балах шкали MSK – 64 і мак- симальними прискореннями в коливаннях ґрунту. N — кількість використаних сейсмограм Через постійну зміну геодинамічної ситуації та завдяки одержанню нових геолого- геофізичних даних і появі нових удосконалених методик визначення рівня сейсмічної не- безпеки, існує необхідність регулярно поновлювати карти ЗСР території країни. Карти ЗСР території Радянського Союзу раніше готувалися АН СРСР на держзамовлення і по- новлювалися приблизно раз у 10 років (1937, 1950, 1957, 1968, 1978 роки). Основну інформацію для об‘єктивної оцінки прогнозованої сейсмічної небезпеки (не лише в балах, але і в кількісних значеннях фізичних параметрів прогнозованих сей- смічних впливів) повинні забезпечити режимні сейсмологічні станції. Важливим завдан- ням режимних сейсмологічних та інженерно-сейсмологічних спостережень є одержання об‘єктивних даних для уточнення положень майбутніх редакцій Державних будівельних норм, а також для створення нових методик сейсмостійкого проектування важливих спо- руд, які повинні постійно удосконалюватися з урахуванням нових сейсмологічних знань, будівельних технологій та матеріалів. Природні зміни геодинамічної ситуації призводять до відповідних змін напружено- деформованого стану геологічного середовища в основі будівель і споруд. З огляду на 148 це, вивчення сейсмічної ситуації і визначення розрахункових сейсмічних впливів на важливі, нетипові (експериментальні) і багатоповерхові споруди, яке, як правило, поки що проводиться лише у перед проектний період, повинні доповнюватися постійним контролем стабільності властивостей ґрунтів на будівельному майданчику та сейсмостій- кості об’єктів в процесі їх експлуатації. Метою таких досліджень є одержання об‘єктивних даних про стан об‘єкту, а, при необхідності, оперативна розробка інженерно-технічних заходів щодо зміцнення ослаблених конструкцій і зниження сейсмічного ризику. При ви- конанні цих робіт використовуються дані режимних сейсмічних спостережень. Сейсмологія володіє потужним арсеналом теоретичних методів, однак надійне про- гнозування кількісних значень фізичних параметрів сейсмічних коливань при майбутніх землетрусах може бути здійснене лише на основі безпосередніх інструментальних сей- смологічних спостережень за землетрусами, вибухами і мікросейсмічними коливаннями. Сильні землетруси із небезпечних для будівельного майданчика вогнищевих зон відбу- ваються рідко. За відносно короткий час, відведений для проектування, як правило, такі землетруси зареєструвати не вдається. В якійсь мірі їх моделі можна одержати шляхом перерахунку на будівельний майданчик сейсмічних коливань, зареєстрованих на стаціо- нарних, постійно діючих (режимних) сейсмічних станціях. Необхідність подальшого розвитку мережі режимних сейсмічних станцій Чим ближче до будівельного майданчику розташована режимна постійно діюча сей- смічна станція, тим надійнішим буде визначення прогнозованих для нього кількісних значень фізичних параметрів сейсмічних коливань при майбутніх землетрусах. З огляду на це, мережа режимних сейсмічних станцій повинна бути достатньо густою. Історично склалося так, що питаннями визначення сейсмічної небезпеки території країни в цілому, територій населених пунктів і окремих будівельних та експлуатаційних майданчиків в Україні займалися підрозділи Національної академії наук України. Зокре- ма, в НАН України функціонує мережа сейсмічних станцій, яка забезпечує необхідними даними інструментальних спостережень роботи з визначення кількісних параметрів ре- альної сейсмічної небезпеки та сприяє розвитку науково-методичної бази для усієї діяль- ності в сфері сейсмічного захисту населення і економіки країни. Відомо, що кількість землетрусів, що відбуваються у світі, збільшується в експонен- ціальній прогресії при зменшенні їх величини. Суттєво збільшивши кількість сейсмічних станцій на території України можна підвищити чутливість сейсмологічної мережі до рівня невеликих землетрусів, які не відчуваються, а фіксуються лише інструментально. Це до- зволить, емпірично вивчити (підтвердити, або відкинути) реальну геодинамічну активність різних тектонічних структур, на яких можуть виникати землетруси, і за спостереженими сейсмостатичними даними визначати сейсмотектонічний потенціал таких структур. Рис. 2. Зміна кількості сейсмічних станцій НАН України по роках. На рис. 2 показана зміна кількості сейсмічних станцій НАН України по роках, по- чинаючи з 1991 року. 149 Видно, що до 2004 року сейсмічні спостереження НАН України постійно скорочу- валися. В цей період технічний стан сейсмологічної мережі прийшов у повний занепад. Причиною зазначених труднощів було нелогічне фінансування сейсмічних спостере- жень через Мінприроди і Національне космічне агентство України. Починаючи з 2004 року відновилося бюджетне фінансування «Сейсмічних та геофізичних спостережень» безпосередньо через НАН України, в результаті чого почалося відновлення мережі інстру- ментальних сейсмологічних та пов‘язаних з ними, геофізичних спостережень. Важливою ланкою системи сейсмологічного моніторингу є створений в ІГФ НАН України Національний центр сейсмологічних даних (НЦСД). НЦСД здійснює збір і на- копичення сейсмологічної інформації, виконує оперативну оцінку сейсмологічної обста- новки у всіх регіонах України, дозволяє забезпечити сейсмологічними даними геофізичні дослідження внутрішньої будови Землі та роботи з сейсмічного захисту. Рис. 3. Мережа сейсмічних і геофізичних станцій НАН України станом на січень 2009 р Як видно з рис. 3, густина розташування сейсмічних станцій є відносно високою в західних областях України (Закарпаття і Передкарпаття), в Криму та поблизу Києва. Ще 2 сейсмічні і 1 геофізична станції розташовані в Одеській області і 1 сейсмічна станція — в Полтаві. Решта території країни фактично не забезпечена даними сейсмологічних спосте- режень, що не дозволяє надійно визначати рівень і кількісні характеристики її сейсмічної небезпеки. Подальший розвиток сейсмологічної мережі є вкрай необхідним для забезпе- чення оптимального сейсмостійкого проектування і будівництва важливих і екологічно небезпечних об‘єктів, житлових будинків і громадських споруд. Висновки Для реалізації ефективної державної політики в галузі захисту населення і еко- номіки країни від землетрусів необхідно, у першу чергу, розвивати спостережні сей- смологічні та інженерно-сейсмологічні мережі, дані яких є основою для контролю за напружено-деформованим станом геологічного середовища, для встановлення кіль- кісних параметрів сейсмічної небезпеки, а також для подальшого розвитку науково- методичної і нормативної бази. Захищатися від землетрусів повинні власники і розпо- рядники об‘єктів за власні кошти, а для розширення мережі сейсмічних станцій країни і вдосконалення її апаратурного забезпечення для надійного прогнозування необхідне державне цільове фінансове забезпечення. 150 Строительные нормы и правила. СНиП ІІ-7-81*. Строительство в сейсмических районах. — М.: Госстрой 1. СССР, 1991. — 50 с. Ананьин И.В. Сейсмоактивные зоны Восточно-Европейской платформы и Урала // Комплексная оцен-2. ка сейсмической опасности. Вып. 32. — М.: Наука, 1991. С. 106 — 121. Сейсмическое районирование территории СССР. Методические основы и региональное описание карты 3. 1978 г. //Отв. ред. В.И.Бунэ, Г.П.Горшков — М.: Наука, 1980. — 308 с. Новый каталог сильных землетрясений на территории СССР с древнейших времен до 1975 г. / Отв. ред. 4. Н.В.Кондорская, Н.В.Шебалин. — М.: Наука, 1977. — 535 с. Державні будівельні норми ДБН В.1.1 — 12:2006 «Будівництво в сейсмічних районах України». — Київ: 5. Міністерство будівництва, архітектури и житлово-комунального господарства України, 2006. — 84 с. Болт Б. Землетрясения. — М.: Изд-во Мир, 1981. — 256 с. 6. Гир Дж., Шах Х. Зыбкая твердь. — М.: Мир, 1988. — 220 с.7. Старостенко В.И., Кендзера А.В., Лесовой Ю.В., Семенова Ю.В. РАЗВИТИЕ СЕЙ- СМОЛОГИЧЕСКОЙ СЕТИ НА ТЕРРИТОРИИ УКРАИНЫ ДЛЯ ЦЕЛЕЙ СЕЙ- СМИЧЕСКОЙ ЗАЩИТЫ Главными задачами, которые решаются на основе сейсмологических наблюдений, осу- ществляемых сетями сейсмических станций, является защита населения, жилья и производ- ственных фондов от землетрясений (сейсмическая защита), а также изучение глубинного строения и геодинамики Земли для целенаправленного поиска полезных ископаемых. Обе эти задачи можно успешно решать только при наличии достаточно густой сейсмологической сети, что и определяет актуальность дальнейшего ее развития на территории Украины. Starostenko V.I., Kendzera O.V., Lisovyi Yu.V., Semenova Yu.V. DEVELOPMENT OF SEISMIC MONITORING NETWORK ON THE TERRITORY OF UKRAINE WITH REGARD FOR SEISMIC PROTECTION The major tasks solved on basis of the seismic monitoring provided by seismic stations are the protection of population, housing and other buildings from earthquakes (seismic protection) and examination of deep structures and Earth’s geodynamics for purposeful search for minerals. Both tasks can be successfully solved provided that there is a thick seismic monitoring network available. It determines necessity of its further development in Ukraine.

Розвиток сейсмологічної мережі на території України для цілей сейсмічного захисту

Institution

Ähnliche Einträge