Доксорубіцин чи епірубіцин: клінічні паралелі

• Видавець: Iнститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького
• Дата: 2000
• Автор: Шпарик, Я.В.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Iнститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького 2000
• Назва видання: Онкологія
• Теми: Корпоративная информация
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/32920
• Цитувати: Доксорубіцин чи епірубіцин: клінічні паралелі / Я.В. Шпарик // Онкологія. — 2000. — Т. 2, № 1. — С. 110-115. — Бібліогр.: 37 назв. — укр.

Протипухлинні антибіотики класу антрациклінів широко застосовують при багатьох типах пухлин і є стандартними складовими численних комбінованих протоколів хіміотерапії. В огляді літератури проаналізовано відносну ефективність і переносимість епірубіцину і доксорубіцину, які застосовують як самостійно, так і в складі комбінацій. В багатьох порівняльних дослідженнях на основі оцінки кількості регресій пухлинного процесу і медіани виживання хворих з’ясована однакова ефективність хіміотерапії за схемами, до яких входять епірубіцин або доксорубіцин у звичайних дозах, при різних типах пухлин (рак молочної залози, рак яєчників, недрібноклітинний і дрібноклітинний рак легенів, м’якотканинні саркоми, негоджкінські лімфоми). У двох великих багатоцентрових порівняльних дослідженнях доведено, що еквімолярні стандартні дози епірубіцину і доксорубіцину в комбінації з флуороурацилом і циклофосфамідом (FEC-50 проти FAC-50) сприяють досягненню ефекту лікування приблизно у 55% хворих при медіані виживання 15–20 міс. При застосуванні в еквімолярних дозах епірубіцин менш токсичний (особливо щодо впливу на гематологічні і серцеві показники), ніж доксорубіцин. Отже, епірубіцин можна застосовувати у вищих порівняно з доксорубіцином дозах, що має особливе клінічне значення, оскільки для антрациклінів з’ясована чітка залежність ефекту від дози.