Становлення та розвиток сучасних концепцій місцевого самоврядування в Україні та країнах-членах ЄС

Становлення та розвиток сучасних концепцій місцевого самоврядування в Україні та країнах-членах ЄС

Розглянуто існуючі теорії місцевого самоврядування. Відображена періодизація і зроблено аналіз основних концепцій місцевого самоврядування в зарубіжній та українській науці....

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2010
Автор: Бойко, Ю.В.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2010
Назва видання:Держава і право
Теми:
Конституційне право
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34350
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Становлення та розвиток сучасних концепцій місцевого самоврядування в Україні та країнах-членах ЄС / Ю.В. Бойко // Держава і право. — 2010. — Вип. 49. — С. 185-191. — Бібліогр.: 18 назв. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-34350
record_format dspace
spelling irk-123456789-343502012-06-02T12:27:14Z Становлення та розвиток сучасних концепцій місцевого самоврядування в Україні та країнах-членах ЄС Бойко, Ю.В. Конституційне право Розглянуто існуючі теорії місцевого самоврядування. Відображена періодизація і зроблено аналіз основних концепцій місцевого самоврядування в зарубіжній та українській науці. Рассмотрены существующие теории местного самоуправления. Отображена периодизация и осуществлен анализ основных концепций местного самоуправления в зарубежной и украинской науке. The existent theories of local self­government are considered. A division into periods and carried out analysis of basic conceptions of local self­government is carried out in foreign and Ukrainian science. 2010 Article Становлення та розвиток сучасних концепцій місцевого самоврядування в Україні та країнах-членах ЄС / Ю.В. Бойко // Держава і право. — 2010. — Вип. 49. — С. 185-191. — Бібліогр.: 18 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34350 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Конституційне право
Конституційне право
spellingShingle Конституційне право
Конституційне право
Бойко, Ю.В.
Становлення та розвиток сучасних концепцій місцевого самоврядування в Україні та країнах-членах ЄС
Держава і право
description Розглянуто існуючі теорії місцевого самоврядування. Відображена періодизація і зроблено аналіз основних концепцій місцевого самоврядування в зарубіжній та українській науці.
format Article
author Бойко, Ю.В.
author_facet Бойко, Ю.В.
author_sort Бойко, Ю.В.
title Становлення та розвиток сучасних концепцій місцевого самоврядування в Україні та країнах-членах ЄС
title_short Становлення та розвиток сучасних концепцій місцевого самоврядування в Україні та країнах-членах ЄС
title_full Становлення та розвиток сучасних концепцій місцевого самоврядування в Україні та країнах-членах ЄС
title_fullStr Становлення та розвиток сучасних концепцій місцевого самоврядування в Україні та країнах-членах ЄС
title_full_unstemmed Становлення та розвиток сучасних концепцій місцевого самоврядування в Україні та країнах-членах ЄС
title_sort становлення та розвиток сучасних концепцій місцевого самоврядування в україні та країнах-членах єс
publisher Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
publishDate 2010
topic_facet Конституційне право
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34350
citation_txt Становлення та розвиток сучасних концепцій місцевого самоврядування в Україні та країнах-членах ЄС / Ю.В. Бойко // Держава і право. — 2010. — Вип. 49. — С. 185-191. — Бібліогр.: 18 назв. — укp.
series Держава і право
work_keys_str_mv AT bojkoûv stanovlennâtarozvitoksučasnihkoncepcíjmíscevogosamovrâduvannâvukraínítakraínahčlenahês
first_indexed 2025-07-03T15:21:08Z
last_indexed 2025-07-03T15:21:08Z
_version_ 1836639656907636736
fulltext 185Юридичні і політичні науки Ю.В. БОЙКО. СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК СУЧАСНИХ КОНЦЕПЦІЙ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ В УКРАЇНІ ТА КРАЇНАХ – ЧЛЕНАХ ЄС Роз г ля ну то існу ючі те орії місце во го са мо вря ду ван ня. Відо б ра же на періоди зація і зроб ле но аналіз ос нов них кон цепцій місце во го са мо вря ду ван ня в за рубіжній та ук раїнській на уці. Клю­чові­сло­ва:­місце ве са мо вря ду ван ня, те орії місце во го са мо вря ду ван ня, суб’єк­ ти місце во го са мо вря ду ван ня. Рас смо т ре ны су ще ст ву ю щие те о рии ме ст но го са мо управ ле ния. Ото б ра же на пе ри о ди за ция и осу ще ств лен ана лиз ос нов ных кон цеп ций ме ст но го са мо управ ле ния в за ру беж ной и ук ра ин ской на уке. Клю­че­вые­ сло­ва: ме ст ное са мо управ ле ние, те о рии ме ст но го са мо управ ле ния, субъ ек ты ме ст но го са мо управ ле ния. The existent theories of local self­government are considered. A division into periods and carried out analysis of basic conceptions of local self­government is carried out in foreign and Ukrainian science. Key­words: concept of local self­government, theories of local self­government, subjects of local self­government. По­ста­нов­ка­про­бле­ми.­Про­бле­ми­ста­нов­лен­ня­та­роз­вит­ку­місце­во­го­са­мо­вря­ ду­ван­ня­ в­ Ук­раїні­ та­ країнах­ –­ чле­нах­ ЄС­ ши­ро­ко­ досліджу­ють­ся­ про­тя­гом­ ос­танніх­років,­ про­те­не­ втра­ча­ють­ своєї­ ак­ту­аль­ності.­Без­пе­реч­но,­ спе­цифічна­ пра­во­ва­фор­ма­місце­во­го­са­мо­вря­ду­ван­ня­у­різних­дер­жа­вах­за­ле­жить­від­ба­га­ть­ ох­чин­ників­і­для­на­шої­дер­жа­ви­ідея­існу­ван­ня­місце­во­го­са­мо­вря­ду­ван­ня­не­є­ но­вою.­ Ук­раїна­ про­тя­гом­ ти­сячі­ років­ на­ма­га­ла­ся­ ство­ри­ти­ влас­ну­ по­вноцінну­ дер­жа­ву­і­про­тя­гом­цьо­го­ж­ча­су­з’яв­ля­ли­ся,­зміцню­ва­ли­ся­і­зно­ву­зни­щу­ва­ли­ся­ спро­би­за­про­ва­д­жен­ня­місце­во­го­са­мо­вря­ду­ван­ня. Про­бле­ма­ми­євро­пейсь­ко­го­ви­бо­ру­Ук­раїни­та­йо­го­ролі­для­роз­вит­ку­місце­ во­го­са­мо­вря­ду­ван­ня­ак­тив­но­роз­роб­ля­ють­ся­в­ук­раїнській­на­уці.­На­уко­ва­літе­ра­ ту­ра­з­цих­пи­тань­постійно­по­пов­нюється­но­ви­ми­досліджен­ня­ми­вче­них­кон­сти­ туціоналістів,­се­ред­яких­слід­виділи­ти­та­ких­ав­торів:­М.­Бай­му­ра­тов,­О.­Ба­та­нов,­ В.­ Гри­гор’єв,­ І.­ Дро­буш,­ В.­ Кам­по,­ В.­ Крав­чен­ко,­ М.­ Орзіх,­ Ю.­ Па­ней­ко,­ В.­По­горілко,­М.­Пух­тинсь­кий,­О.­Фриць­кий.­Се­ред­за­рубіжних­вче­них­кла­сичні­ досліджен­ня­за­зна­че­них­про­блем­зустріча­ють­ся­у­пра­цях­П.­Ан­шлея,­Й.­Редліха,­ Л.­Гумп­ло­ви­ча. Ме­та­статті­–­про­аналізу­ва­ти­ос­новні­те­орії­місце­во­го­са­мо­вря­ду­ван­ня,­роз­ кри­ти­ пи­тан­ня­ відо­б­ра­жен­ня­ в­ за­ко­но­давстві­ Ук­раїни­ та­ країнах­ –­ чле­нах­ ЄС­ віднос­но­ місце­во­го­ са­мо­вря­ду­ван­ня­ су­час­ної­ кон­цепції­ місце­во­го­ са­мо­вря­ду­ вання. Про­тя­гом­май­же­двох­сот­років­існу­ван­ня­місце­во­го­са­мо­вря­ду­ван­ня­в­світовій­ прак­тиці­ во­но­ бу­ло­ об’єктом­досліджень­пред­став­ників­ різних­на­уко­вих­шкіл­ і­ течій.­ За­вдя­ки­ на­уці­ місце­ве­ са­мо­вря­ду­ван­ня­ вдо­с­ко­на­лю­ва­ло­ свої­ інсти­ту­ти,­ на­род­ово­лодівав­ме­то­да­ми­і­фор­ма­ми­здійснен­ня­са­мо­вря­ду­ван­ня,­підви­щу­ва­ла­ ся­куль­ту­ра­місце­вої­(ко­му­наль­ної)­вла­ди. Світо­вий­досвід­свідчить,­що­місце­ве­са­мо­вря­ду­ван­ня­сьо­годні­ви­с­ту­пає­важ­ 185Юридичні і політичні науки ©­­БОЙ КО Юлія Вікторівна­–­аспірант­ка­Маріупольсь­ко­го­дер­жав­но­го­гу­манітар­ но­го­універ­си­те­ту 186 Держава і право • Випуск 49 ли­ви­ми­фак­то­ром­де­мо­кра­ти­зації­суспільно­го­жит­тя,­де­цен­т­ралізації­уп­равління­ та­не­обхідною­пе­ре­ду­мо­вою­ста­нов­лен­ня­гро­ма­дянсь­ко­го­суспільства,­на­бли­жен­ ня­вла­ди­до­ її­дже­ре­ла­–­на­ро­ду.­Са­ме­на­цьо­му­на­го­ло­шує­О.­Зінчен­ко:­«Го­ло­ вним­ас­пек­том­інте­г­раційно­го­про­це­су­Ук­раїни­до­Євро­пи­виз­на­че­но­підви­щен­ня­ дієвості­дер­жа­ви­…­де­цен­т­ралізація­вла­ди­­­де­ле­гу­ван­ня­уп­равлінських­функцій­ зго­ри­до­ни­зу­і­всебічний­роз­ви­ток­місце­во­го­са­мо­вря­ду­ван­ня­є­за­по­ру­кою­ут­вер­ д­жен­ня­в­дер­жаві­де­мо­кра­тич­них­стан­дартів­уп­равління»1. Те­о­ре­тичні­ос­но­ви­вчен­ня­про­місце­ве­са­мо­вря­ду­ван­ня­бу­ло­за­кла­де­но­ще­в­ першій­по­ло­вині­XIX­ст.­пред­став­ни­ка­ми­німець­кої­юри­дич­ної­шко­ли.­Істо­рич­но­ пер­шою­бу­ла­обґрун­то­ва­на­те­орія­вільної­гро­ма­ди­(те­орія­при­род­них­прав­гро­ма­ ди),­ос­новні­по­ло­жен­ня­якої­бу­ли­сфор­му­ль­о­вані­Ту­ре­в­до­повіді­що­до­за­ко­но­про­ ек­ту­про­ре­фор­му­місце­во­го­уп­равління­в­Національ­них­збо­рах­Франції­1790­р.­та­ знай­ш­ли­своє­відо­б­ра­жен­ня­в­по­ло­жен­нях­Кон­сти­туції­Бельгії­1831­р.­що­до­особ­ ли­вої­«гро­мадівської»­вла­ди. На­ зміну­ те­орії­ вільної­ гро­ма­ди­ при­хо­дить­ гро­ма­дянсь­ка­ те­орія­ місце­во­го­ са­мо­вря­ду­ван­ня,­її­ос­новні­по­ло­жен­ня­збіга­ють­ся­з­кон­цеп­ту­аль­ни­ми­по­ло­жен­ня­ ми­ те­орії­ вільної­ гро­ма­ди,­ од­нак­ на­ пер­ший­ план­ ви­су­вається­ не­ при­род­ний­ ха­рак­тер­ прав­ те­ри­торіаль­ної­ гро­ма­ди,­ а­ не­дер­жав­на,­ пе­ре­важ­но­ гос­по­дарсь­ка­ при­ро­да­діяль­ності­ор­ганів­місце­во­го­са­мо­вря­ду­ван­ня.­Але­да­на­те­орія­не­на­бу­ла­ ши­ро­ко­го­по­ши­рен­ня,­ оскільки­не­мог­ла­по­яс­ни­ти­публічно­пра­во­вий­ха­рак­тер­ ба­га­ть­ох­функцій,­які­здійсню­ють­ор­га­ни­місце­во­го­са­мо­вря­ду­ван­ня. У­се­ре­дині­XIX­ст.­з’яв­ляється­дер­жав­ниць­ка­те­орія­місце­во­го­са­мо­вря­ду­ван­ ня,­ос­новні­по­ло­жен­ня­якої­бу­ли­роз­роб­лені­німець­ки­ми­вче­ни­ми­Л.­Штей­ном­та­ Р.­ Гней­стом.­ Во­на­ роз­гля­дає­ місце­ве­ са­мо­вря­ду­ван­ня­ не­ як­ ав­то­ном­ну­ фор­му­ публічної­вла­ди,­при­род­не­пра­во­те­ри­торіаль­ної­гро­ма­ди­на­са­мостійне­вирішен­ ня­пи­тань­місце­во­го­зна­чен­ня,­а­як­од­ну­з­форм­ор­ганізації­місце­во­го­уп­равління,­ тоб­то­ як­ один­ із­ спо­собів­ де­цен­т­ралізації­ дер­жав­ної­ вла­ди­ на­місце­во­му­ рівні.­ Відповідно,­усі­по­вно­ва­жен­ня­те­ри­торіаль­ної­гро­ма­ди,­її­ор­ганів­своїм­дже­ре­лом­ ма­ють­дер­жав­ну­вла­ду. У­ XX­ ст.­ по­ши­рен­ня­ от­ри­ма­ла­ те­орія­ соціаль­но­го­ об­слу­го­ву­ван­ня,­ в­ якій­ ак­цен­тується­ува­га­на­здійсненні­ор­га­на­ми­місце­во­го­са­мо­вря­ду­ван­ня­за­вдань­та­ функцій,­пов’яза­них­з­ор­ганізацією­об­слу­го­ву­ван­ня­на­се­лен­ня,­на­дан­ням­соціаль­ них­по­слуг. Ос­новні­по­ло­жен­ня­цих­те­орій­зберіга­ють­своє­зна­чен­ня­і­сьо­годні,­їх­по­кла­ де­но­в­ос­но­ву­су­час­них­по­глядів­на­місце­ве­са­мо­вря­ду­ван­ня. У­ не­за­лежній­ Ук­раїні­ ста­нов­лен­ню­ і­ роз­вит­ку­ су­час­ної­ те­орії­ і­ прак­ти­ки­ місце­во­го­са­мо­вря­ду­ван­ня­пев­ний­час­про­тидіяла­на­ука­ра­дянсь­ко­го­будівництва.­ Як­на­го­ло­шує­В.­Пар­хо­мен­ко,­«пе­ре­бу­до­ва­ор­ганізації­місце­во­го­са­мо­вря­ду­ван­ня,­ що­ роз­по­ча­лась­ май­же­ од­но­час­но­ з­ про­го­ло­шен­ням­ не­за­леж­ності­ Ук­раїнської­ дер­жа­ви­но­вої­ до­би,­ вик­ли­ка­ла­ інте­рес­до­ролі­ цьо­го­ інсти­ту­ту­ в­ різні­ періоди­ історії­Ук­раїни»2. Але­в­1994–1995­pp.­відбув­ся­її­пе­рехід­на­по­зиції­су­час­ної­те­орії місце­во­го­ са­мо­вря­ду­ван­ня­ на­сам­пе­ред­ за­вдя­ки­ політиці­ ви­ко­нав­чої­ вла­ди,­ яка­ бу­ла­ в­ ній­ зацікав­ле­на,­особ­ли­во­після­роз­ме­жу­ван­ня­на­місцях­функцій­ви­ко­нав­чої­вла­ди­і­ са­мо­вря­ду­ван­ня. Пер­шою­в­не­за­лежній­Ук­раїні­скла­ла­ся­дер­жав­на­те­орія­місце­во­го­са­мо­вря­ду­ ван­ня,­яка­ви­ко­ри­с­то­ву­ва­лась­як­ос­но­ва­за­ко­ну­про­місцеві­ра­ди­і­місце­ве­са­мо­ вря­ду­ван­ня­1990­р.­Але­май­же­па­ра­лель­но­фор­му­ва­ли­ся­кон­цепції,­які­обґрун­то­ 186 Держава і право • Випуск 49 187Юридичні і політичні науки ву­ва­ли­поєднан­ня­еле­ментів­дер­жав­ної­і­гро­мадівської­те­орій­місце­во­го­са­мо­вря­ ду­ван­ня:­ гро­мадсь­ко­гос­по­дарсь­ка,­ ду­алістич­на­ (гро­мадівсько­дер­жав­на)­ і­ т.­ д.­ Пре­зи­дент­Ук­раїни­(1991–1994­pp.)­Л.­Крав­чук­вва­жав,­що­«в­Ук­раїні­доцільно­ схи­ли­ти­ся­до­по­бу­до­ви­си­с­те­ми­місце­во­го­са­мо­вря­ду­ван­ня­на­за­са­дах­йо­го­гро­ мадсь­ко­гос­по­дарсь­кої­ кон­цепції,­ її­ суть­ по­ля­гає­ в­ то­му,­ що­ ор­га­ни­ місце­во­го­ са­мо­вря­ду­ван­ня­ ма­ють­ влас­ну­ су­ве­рен­ну­ ком­пе­тенцію­ і­ пра­ва­ тільки­ в­ сфері­ не­політич­них­відно­син,­у­місце­вих­гос­по­дар­ст­вах­і­гро­мадсь­ких­спра­вах»3.­Ком­ промісні­кон­цепції­бу­ли­по­кла­дені­в­ос­но­ву­за­ко­ну­про­місцеві­ра­ди­та­місце­ве­і­ регіональ­не­ са­мо­вря­ду­ван­ня­ 1992­ p.,­ по­ло­жень­ про­ місце­ве­ са­мо­вря­ду­ван­ня­ в­ Кон­сти­туційно­му­До­го­ворі­і­Кон­сти­туції­Ук­раїни­1996­р.­Роз­ви­ток­са­ме­цих­кон­ цепцій­ місце­во­го­ са­мо­вря­ду­ван­ня,­ які­ є­ за­галь­но­ прий­ня­ти­ми­ в­ світовій­ на­уці,­ оз­на­чає,­що­ук­раїнська­на­ука­вий­ш­ла­на­стра­тегічно­пер­спек­тив­ний­шлях­роз­роб­ ки­те­орії­са­мо­вря­ду­ван­ня. У­ чин­но­му­ кон­сти­туційно­пра­во­во­му­ за­ко­но­давстві­ Ук­раїни­ втіле­на­ за­са­да­ поєднан­ня­ форм­ без­по­се­ред­ньої­ та­ пред­став­ниць­кої­ де­мо­кратії­ у­ здійсненні­ місце­во­го­са­мо­вря­ду­ван­ня.­Так­си­с­те­му­місце­во­го­са­мо­вря­ду­ван­ня,­згідно­з­За­ко­ ном,­скла­да­ють:­по­пер­ше,­фор­ми­без­по­се­ред­нь­о­го­во­ле­ви­яв­лен­ня­жи­телів­те­ри­ торіаль­них­гро­мад­(місцеві­ре­фе­рен­ду­ми­(ст.­7),­за­гальні­збо­ри­гро­ма­дян­(ст.­8),­ місцеві­ініціати­ви­(ст.­9),­гро­мадські­слу­хан­ня­(ст.­13),­інші­фор­ми­пря­мо­го­на­ро­ до­влад­дя,­ які­ мо­жуть­ бу­ти­ пе­ред­ба­чені­ ста­ту­та­ми­ те­ри­торіаль­них­ гро­мад);­ по­дру­ге,­ ор­га­ни­ са­мо­ор­ганізації­ на­се­лен­ня­ (бу­дин­кові,­ ву­личні,­ квар­тальні­ та­ ін.);­по­третє,­ор­га­ни­місце­во­го­са­мо­вря­ду­ван­ня4.­ Сто­сов­но­ досліджу­ва­но­го­пи­тан­ня­ слід­ за­зна­чи­ти,­що­ в­ кон­сти­туційно­пра­ вовій­ на­уці­ Ук­раїни­ ве­деть­ся­ дис­кусія­ що­до­ пріори­тет­ності­ без­по­се­ред­ньої­ чи­ пред­став­ниць­кої­форм­де­мо­кратії­ в­ си­с­темі­місце­во­го­са­мо­вря­ду­ван­ня­Ук­раїни.­ Не­обхідно­ звер­ну­ти­ ува­гу­ і­ на­ існу­ючі­ розбіжності­ сто­сов­но­ вирішен­ня­ цьо­го­ пи­тан­ня­ в­ Євро­пейській­ Хартії­ про­ місце­ве­ са­мо­вря­ду­ван­ня­ та­ національ­но­му­ за­ко­но­давстві­Ук­раїни. У­ пер­шо­му­ ви­пад­ку­ го­ло­вним­ суб’єктом­ місце­во­го­ са­мо­вря­ду­ван­ня­ вва­жа­ ють­ся­ ор­га­ни­ місце­во­го­ са­мо­вря­ду­ван­ня.­ Так,­ Євро­пейсь­ка­ Хартія­ місце­вого­ са­мо­вря­ду­ван­ня­ виз­на­чає­місце­ве­ са­мо­вря­ду­ван­ня­ як­пра­во­ і­ ре­аль­ну­ здатність­ ор­ганів­ місце­во­го­ са­мо­вря­ду­ван­ня­ рег­ла­мен­ту­ва­ти­ знач­ну­ ча­с­ти­ну­ дер­жав­них­ справ­ і­уп­рав­ля­ти­ни­ми,­діючи­в­рам­ках­за­ко­ну,­під­влас­ну­відповідальність­ і­в­ інте­ре­сах­місце­во­го­на­се­лен­ня.­У­ч.­2­ст.­3­Євро­пейсь­кої­Хартії­по­да­но­пе­релік­ суб’єктів­ місце­во­го­ са­мо­вря­ду­ван­ня,­ які­ ре­алізу­ють­ са­мо­управлінські­ по­вно­ва­ жен­ня:­ «Це­пра­во­ здійснюється­ ра­да­ми­ або­ збо­ра­ми,­що­ скла­да­ють­ся­ з­ членів,­ об­ра­них­шля­хом­вільно­го,­таємно­го,­рівно­го,­пря­мо­го­і­за­галь­но­го­го­ло­су­ван­ня.­ Ра­ди­ або­ збо­ри­ мо­жуть­ ма­ти­ підзвітні­ і­ ви­ко­навчі­ ор­га­ни.­ Це­ по­ло­жен­ня­ не­ ви­клю­чає­ звер­нен­ня­ до­ зборів­ гро­ма­дян,­ ре­фе­рен­ду­му­ або­ якоїсь­ іншої­ фор­ми­ пря­мої­ участі­ гро­ма­дян­ там,­ де­ це­ при­пу­с­кається­ за­ко­ном».­ От­же,­ го­ло­вним­ суб’єктом­місце­во­го­са­мо­вря­ду­ван­ня­Євро­пейсь­ка­Хартія­виз­нає­ор­га­ни­місце­во­ го­са­мо­вря­ду­ван­ня5. В­ той­ же­ час­ чин­на­ Кон­сти­туція­ Ук­раїни­ пер­вин­ним­ суб’єктом­ місце­во­го­ са­мо­вря­ду­ван­ня­виз­нає­те­ри­торіаль­ну­гро­ма­ду.­Згідно­ст.­40­Кон­сти­туції­Ук­раїни­ місце­ве­са­мо­вря­ду­ван­ня:­це­пра­во­те­ри­торіаль­ної­гро­ма­ди­–­жи­телів­се­ла­чи­до­б­ ровільно­го­об’єднан­ня­у­сільську­гро­ма­ду­жи­телів­кількох­сіл,­се­ли­ща­та­міста­–­ са­мостійно­ вирішу­ва­ти­ пи­тан­ня­ місце­во­го­ зна­чен­ня­ в­ ме­жах­ Кон­сти­туції­ й­ за­конів­Ук­раїни.­Тоб­то,­во­на­на­дає­пра­во­са­мостійно­вирішу­ва­ти­місцеві­спра­ви­ 187Юридичні і політичні науки 188 Держава і право • Випуск 49 тільки­ пер­вин­ним­ суб’єктам­ місце­во­го­ са­мо­вря­ду­ван­ня­ –­ гро­ма­дам,­ а­ та­кий­ підхід­ пе­ре­важ­но­ ба­зується,­ як­ за­зна­чав­ про­фе­сор­ М.І.­ Корнієнко,­ на­ гро­ мадівській­ те­орії­ місце­во­го­ са­мо­вря­ду­ван­ня,­ відповідно­ до­ якої­ гро­ма­да­ має­ муніци­паль­ну­вла­ду,­са­мостійну­і­не­за­леж­ну­від­цен­т­раль­ної­вла­ди­по­своїй­при­ роді,­а­«сутність­са­мо­вря­ду­ван­ня­по­ля­гає­в­на­данні­місцевій­об­щині­пра­ва­самій­ оберіга­ти­свої­гро­мадські­інте­ре­си­і­в­збе­ре­женні­за­уря­до­ви­ми­ор­га­на­ми­завіду­ ван­ня­од­ни­ми­тільки­дер­жав­ни­ми­спра­ва­ми.­Гро­мадівська­те­орія,­ та­ким­чи­ном,­ ви­хо­дить­з­про­ти­с­тав­лен­ня­місце­вої­гро­ма­ди­дер­жаві,­ви­ма­га­ю­чи,­щоб­гро­ма­да­і­ дер­жа­ва­ віда­ли­ тільки­ свої­ власні­ інте­ре­си».­ Хо­ча­ ба­га­то­ важ­ли­вих­ по­ло­жень­ Ос­нов­но­го­За­ко­ну­на­пи­са­но­в­дусі­дер­жав­ниць­кої­те­орії­місце­во­го­са­мо­вря­ду­ван­ ня6. Існу­ван­ня­та­кої­розбіжності,­як­за­зна­чає­про­фе­сор­В.­Ша­по­вал,­є­наслідком­ на­яв­ності­«двох­підходів­до­при­ро­ди­місце­во­го­са­мо­вря­ду­ван­ня,­двох­філо­софій­ оцінки­відповідно­го­яви­ща.­Ці­підхо­ди­відо­б­ра­жені­у­змісті­двох­ос­нов­них­і,­по­ суті,­ про­ти­леж­них­ те­орій­ місце­во­го­ са­мо­вря­ду­ван­ня­ –­ дер­жав­ниць­кої­ та­ гро­ мадівської»7. Вжи­ва­не­ в­ Кон­сти­туції­ Ук­раїни­ і­ в­ чин­но­му­ за­ко­но­давстві­ по­нят­тя­ те­ри­ торіаль­ної­гро­ма­ди­–­на­се­лен­ня­адміністра­тив­но­те­ри­торіаль­ної­оди­ниці,­на­рівні­ якої­здійснюється­місце­ве­са­мо­вря­ду­ван­ня­–­має­у­світовій­прак­тиці­ана­ло­ги.­Так,­ у­Франції­для­відповідних­цілей­за­сто­со­ва­не­по­нят­тя­те­ри­торіаль­но­го­ко­лек­ти­ву.­ Од­нак­ в­ Кон­сти­туції­ цієї­ дер­жа­ви­ те­ри­торіаль­ни­ми­ (місце­ви­ми)­ ко­лек­ти­ва­ми­ на­звані­ адміністра­тив­но­те­ри­торіальні­ оди­ниці,­ в­ яких­ здійснюється­ місце­ве­ са­мо­вря­ду­ван­ня.­ Іноді­ на­ рівні­ юри­дич­ної­ те­орії­ для­ по­зна­чен­ня­ відповідно­го­ на­се­лен­ня­ вжи­ва­ють­ся­ термін­ «місце­ве­ співто­ва­ри­ст­во»­ або­ «місце­ва­ гро­ма­да»­ (об­щи­на).­Але­в­кон­сти­туційних­тек­с­тах­ці­по­нят­тя­зви­чай­но­по­зна­ча­ють­«са­мо­ врядні»­адміністра­тив­но­те­ри­торіальні­оди­ниці,­а­не­їх­на­се­лен­ня.­На­при­клад,­в­ ст.136­Кон­сти­туції­Бол­гарії­зафіксо­ва­но,­що­«об­щи­на­є­ос­нов­ною­адміністра­тив­ но­те­ри­торіаль­ною­ оди­ни­цею,­ в­ якій­ здійснюється­ місце­ве­ са­мо­вря­ду­ван­ня».­ Кон­сти­туція­Лит­ви­суб’єктом­пра­ва­на­місце­ве­са­мо­вря­ду­ван­ня­виз­нає­адміністра­ тив­но­те­ри­торіальні­оди­ниці,­пе­ред­ба­чені­за­ко­ном­(ст.119). Не­обхідно­за­зна­чи­ти,­що­на­за­гал­і­в­юри­дичній­те­орії,­і­в­дер­жав­но­пра­вовій­ прак­тиці­ існує­ різнобій­що­до­ терміно­логії,­ відне­се­ної­ до­місце­во­го­ са­мо­вря­ду­ ван­ня­в­ча­с­тині­виз­на­чен­ня­йо­го­суб’єкта.­Скажімо,­у­Ве­ли­ко­бри­танії­для­відпо­ відних­цілей­вжи­ва­ють­термін­«місцеві­вла­ди»­(local­authorities),­в­Іспанії­(на­рівні­ те­орії)­ –­ «те­ри­торіаль­не­ ут­во­рен­ня»­ (entes­ territoriales),­ в­ Пор­ту­галії­ (на­ рівні­ кон­сти­туційно­го­тек­с­ту)­–­«місцеві­са­мо­врядні­оди­ниці»­(autarquias­locais)­то­що.­ Як­відмітив­М.І.­Корнієнко,­у­Євро­пейській­Хартії­місце­вого­са­мо­вря­ду­ван­ня­ знай­ш­ла­ своє­ відо­б­ра­жен­ня­ дер­жав­ниць­ка­ те­орія­ місце­во­го­ са­мо­вря­ду­ван­ня.­ В­­Кон­сти­туції­Ук­раїни­1996­ро­ку­зроб­ле­на­спро­ба­поєдна­ти­по­ло­жен­ня­двох­кон­ цепцій.­Стат­тя­ 140­Кон­сти­туції,­ в­ якій­мо­ва­ йде­ про­ те­ри­торіаль­ну­ гро­ма­ду­ як­ пер­вин­ний­ суб’єкт­ місце­во­го­ са­мо­вря­ду­ван­ня,­ за­ виз­на­чен­ням­ про­фе­со­ра­ М.І.­Корнієнка,­є­наслідком­сприй­нят­тя­гро­мадівської­те­орії.­Хо­ча­ба­га­то­важ­ли­ вих­по­ло­жень­Ос­нов­но­го­За­ко­ну­на­пи­са­но­в­дусі­дер­жав­ниць­кої­те­орії­місце­во­го­ са­мо­вря­ду­ван­ня8. По­гля­ди­ з­ досліджу­ва­но­го­ пи­тан­ня­ ук­раїнських­ вче­них­кон­сти­туціоналістів­ розділи­ли­ся.­Одні­з­них,­ви­хо­дя­чи­з­по­ло­жень­Євро­пейсь­кої­Хартії,­вва­жа­ють,­що­ вирішаль­не­зна­чен­ня­у­здійсненні­місце­во­го­са­мо­вря­ду­ван­ня­має­пред­став­ниць­ка­ фор­ма­де­мо­кратії,­го­ло­вним­суб’єктом­місце­во­го­са­мо­вря­ду­ван­ня­є­ор­га­ни­місце­ 188 Держава і право • Випуск 49 189Юридичні і політичні науки во­го­ са­мо­вря­ду­ван­ня,­ оскільки­ ос­нов­ний­ об­сяг­ за­вдань­ та­ функцій­ місце­во­го­ са­мо­вря­ду­ван­ня­ здійснюється­ са­ме­ ни­ми9.­ Так,­ відо­мий­ російський­ про­фе­сор­ О.­Ящен­ко­ ще­ на­ по­чат­ку­ ХХ­ ст.­ за­зна­чав,­ що­ са­мо­вря­ду­ван­ня­ є­ фор­мою­ здійснен­ня­дер­жав­них­функцій­за­до­по­мо­гою­тією­чи­іншою­мірою­не­за­леж­них­ від­дер­жа­ви­осіб­та­ус­та­нов10.­ Інші­вка­зу­ють,­що­за­сто­со­ва­ний­у­Євро­пейській­ Хартії­підхід­ніве­лює­ініціатив­ну­роль­те­ри­торіаль­ної­гро­ма­ди­як­у­ста­нов­ленні­ ло­каль­ної­де­мо­кратії,­так­і­в­її­ре­алізації11,­виз­на­ють­те­ри­торіаль­ну­гро­ма­ду­пер­ вин­ним­ суб’єктом­ місце­во­го­ са­мо­вря­ду­ван­ня,­ ос­нов­ним­ носієм­ йо­го­ функцій­ і­ по­вно­ва­жень12,­ а­ ор­га­ни­ місце­во­го­ са­мо­вря­ду­ван­ня­ –­ пред­став­ни­ка­ми­ те­ри­ торіаль­них­гро­мад,­що­здійсню­ють­від­їхньо­го­імені­та­в­їхніх­інте­ре­сах­функції­ і­по­вно­ва­жен­ня­місце­во­го­са­мо­вря­ду­ван­ня13.­Ю.­Па­ней­ко­пи­сав,­що­«са­мо­вря­ду­ ван­ня­ є­ спер­тою­ на­ при­пи­си­ за­ко­ну­ з­ де­цен­т­ралізо­ва­ною­ дер­жав­ною­ адміністрацією,­ви­ко­ну­ва­ною­ло­каль­ни­ми­ор­га­на­ми,­які­ієрархічно­не­підля­га­ють­ іншим­ор­га­нам­ і­є­са­мостійни­ми­в­ме­жах­за­ко­ну­ і­ за­галь­но­го­пра­во­во­го­по­ряд­ ку»14.­В­цьо­му­ж­річищі­вис­лов­лю­вав­ся­відо­мий­дослідник­Г.В.­Ба­ра­ба­шев,­який­ вже­за­на­ших­днів­роз­гля­дав­місце­ве­са­мо­вря­ду­ван­ня­як­«дер­жав­ну­вла­ду­особ­ли­ во­го­ ро­ду».­ Він­ на­зи­вав­ міфом­ «за­старілу­ те­орію­ місце­во­го­ са­мо­вря­ду­ван­ня»,­ вва­жа­ю­чи­та­кою­те­орію­при­род­но­го­пра­ва­гро­ма­ди.­ Су­час­ний­російський­ав­тор­О.І.­Чер­ка­сов­за­зна­чає,­що­«не­слід­аб­со­лю­ти­зу­ва­ ти­і­фе­ти­ши­зу­ва­ти­по­нят­тя­«са­мо­вря­ду­ван­ня»­сто­сов­но­місце­во­го­рівня,­…­про­ ти­с­тав­ля­ти­йо­го­дер­жав­но­му­уп­равлінню»15. Ви­хо­дя­чи­з­цьо­го,­мож­на­зро­би­ти­вис­но­вок,­що,­при­ро­да­місце­во­го­са­мо­вря­ ду­ван­ня­зна­хо­дить­ви­яв­не­в­ існу­ванні­якоїсь­ок­ре­мої,­муніци­паль­ної­або­ко­му­ наль­ної­ вла­ди,­ а­ у­ йо­го­ бутті­ як­ яви­ща,­ інте­г­ро­ва­но­го­ зі­ сфе­рою­ дер­жав­но­го­ уп­равління.­ Та­кий­же­підхід­ши­ро­ко­прий­ня­тий­в­роз­ви­ну­тих­країнах.­Фран­цузь­кий­вче­ний­ Р.­Дра­го­роз­гля­дає­місце­ве­са­мо­вря­ду­ван­ня­як­один­з­типів­місце­во­го­уп­равління,­ що­ існує­ ра­зом­ з­ фе­де­ралізмом­ і­ де­цен­т­ралізацією16.­ По­ суті,­ у­ ньо­го­ йдеть­ся­ ви­ключ­но­про­ор­ганізацію­дер­жав­ної­вла­ди.­Пи­тан­ня­місце­во­го­са­мо­вря­ду­ван­ня­ роз­гля­да­ють­ся­в­кон­тексті­дер­жав­но­го­уп­равління­у­ви­да­них­у­Франції­підруч­ни­ ках­з­адміністра­тив­но­го­пра­ва17.­Ана­логічний­підхід­до­місце­во­го­са­мо­вря­ду­ван­ня­ ха­рак­те­ри­зує­зміст­бри­тансь­кої­літе­ра­ту­ри.­За­зна­чи­мо,­що­в­англійській­мові­для­ відповідних­цілей­вжи­вається­ви­ключ­но­термін­«місце­ве­уп­равління»18. У­той­же­час­не­обхідно­підкрес­ли­ти,­що­су­час­на­прак­ти­ка­ста­нов­лен­ня­та­роз­ вит­ку­місце­во­го­са­мо­вря­ду­ван­ня­в­різних­дер­жа­вах­світу­по­ка­за­ла,­що­при­ро­да­ місце­во­го­са­мо­вря­ду­ван­ня­не­мо­же­бу­ти­виз­на­че­на­од­но­знач­но,­зо­к­ре­ма,­до­сить­ важ­ко­виділи­ти­влас­не­місцеві­спра­ви,­які­б­відрізня­ли­ся­від­за­галь­но­дер­жав­них.­ Функції­місце­во­го­са­мо­вря­ду­ван­ня­ма­ють­як­при­ват­но­пра­во­вий,­так­і­публічний­ ха­рак­тер.­Усе­це­свідчить­про­те,­що­місце­ве­са­мо­вря­ду­ван­ня­од­но­час­но­містить­ у­собі­еле­мен­ти­як­дер­жав­но­го,­так­і­гро­мадсь­ко­го­ут­во­рен­ня,­що­відо­б­ра­же­но­в­ су­час­них­тлу­ма­чен­нях­цьо­го­по­нят­тя. Без­пе­реч­но,­ го­ло­вний­ об­сяг­ за­вдань­ та­ функцій­ місце­во­го­ са­мо­вря­ду­ван­ня­ ви­ко­нується­ви­бор­ни­ми­ор­га­на­ми­місце­во­го­са­мо­вря­ду­ван­ня.­Та­по­ряд­з­ор­га­на­ ми­ місце­во­го­ са­мо­вря­ду­ван­ня­ –­ ви­раз­ни­ка­ми­ інте­ресів­ та­ волі­ те­ри­торіаль­ної­ гро­ма­ди­–­не­менш­важ­ли­ву­роль­відіграє­осо­би­с­та­ак­тивність­лю­дей­(на­се­лен­ня­ те­ри­торіаль­ної­гро­ма­ди),­за­сно­ва­на­на­їхній­свідомій­зацікав­ле­ності­у­вирішенні­ пи­тань­життєдіяль­ності­те­ри­торіаль­ної­гро­ма­ди,­відчутті­своєї­відповідаль­ності­ за­хід­їх­вирішен­ня.­У­та­ких­ви­пад­ках­лю­ди­на­са­мостійно­вис­лов­лює­свої­дум­ки­ 189Юридичні і політичні науки 190 Держава і право • Випуск 49 і­про­по­зиції,­го­ло­сує,­ви­ра­жа­ю­чи­свою­во­лю,­тоб­то­бе­ре­без­по­се­ред­ню­участь­у­ роз­гляді­ та­ вирішенні­ пи­тань­ місце­во­го­ жит­тя,­ в­ уп­равлінні­ спра­ва­ми­ те­ри­ торіаль­ної­гро­ма­ди. Без­по­се­ред­ня­ та­ пред­став­ниць­ка­ де­мо­кратія­ в­ су­куп­ності­ за­без­пе­чу­ють­ не­обхідні­умо­ви­з­тим,­щоб­те­ри­торіальні­гро­ма­ди­не­тільки­во­лоділи­пра­вом­на­ са­мо­вря­ду­ван­ня,­але­й­фак­тич­но­здійсню­ва­ли­йо­го.­Пе­ре­ва­ги­ор­ганів­місце­во­го­ са­мо­вря­ду­ван­ня­ як­фор­ми­пред­став­ниць­кої­ де­мо­кратії­ по­ля­га­ють­у­мож­ли­вості­ ви­бор­них­ор­ганів­ре­гу­ляр­но­здійсню­ва­ти­функції­уп­равління,­опе­ра­тив­но­вирішу­ ва­ти­будь­які­пи­тан­ня­місце­во­го­жит­тя,­в­про­фесійності­та­ко­го­уп­равління­то­що. Існує­і­так­зва­на­те­орія­муніци­паль­но­го­ду­алізму,­згідно­з­якою­ор­га­ни­місце­ во­го­са­мо­вря­ду­ван­ня­є­не­за­леж­ни­ми­від­дер­жа­ви­ли­ше­в­су­то­гро­мадсь­ких­спра­ вах,­ а­ у­ сфері­ політичній­ роз­гля­да­ють­ся­ як­ ор­га­ни­ дер­жа­ви,­ що­ ви­ко­ну­ють­ її­ функції­й­по­вно­ва­жен­ня.­Відповідно­до­цьо­го­й­ті­спра­ви,­які­по­кли­кані­вирішу­ ва­ти­ор­га­ни­місце­во­го­са­мо­вря­ду­ван­ня,­ма­ють­поділя­ти­ся­на­так­звані­«власні»,­ що­здійсню­ють­ся­не­за­леж­но­від­дер­жав­них­ор­ганів­і­«де­ле­го­вані»­–­під­їх­кон­тро­ лем­та­адміністра­тив­ною­опікою.­Ок­ремі­еле­мен­ти­да­ної­те­орії­просліджується­в­ кон­ст­рукції­по­вно­ва­жень­ор­ганів­місце­во­го­са­мо­вря­ду­ван­ня,­які­закріплює­За­кон­ «Про­місце­ве­са­мо­вря­ду­ван­ня­в­Ук­раїні». У­порівнянні­з­кон­сти­туційним­по­ло­жен­ням,­За­кон­«Про­місце­ве­са­мо­вря­ду­ ван­ня­в­Ук­раїні»­більш­відповідає­Євро­пейській­хартії­місце­во­го­са­мо­вря­ду­ван­ня­ (яка­ бу­ла­ ра­тифіко­ва­на­ в­ Ук­раїні­ в­ 1997­ році,­ вже­ після­ прий­нят­тя­ Ос­нов­но­го­ За­ко­ну),­оскільки­під­місце­вим­са­мо­вря­ду­ван­ням­ро­зуміє­не­тільки­га­ран­то­ва­не­ дер­жа­вою­пра­во,­але­і­ре­аль­ну­здатність­те­ри­торіаль­ної­гро­ма­ди­са­мостійно­або­ під­ відповідальність­ ор­ганів­ та­ по­са­до­вих­ осіб­ місце­во­го­ са­мо­вря­ду­ван­ня­ вирішу­ва­ти­пи­тан­ня­місце­во­го­зна­чен­ня­в­ме­жах­Кон­сти­туції­й­за­конів­Ук­раїни. І­нині­про­дов­жується­дис­кусія­що­до­при­ро­ди­місце­во­го­са­мо­вря­ду­ван­ня:­чи­ во­но­є­фор­мою­де­цен­т­ралізації­публічної­(дер­жав­ної)­вла­ди,­пев­ної­са­мостійності­ місце­вих­ ор­ганів,­ чи­ са­мо­ор­ганізацією­ на­се­лен­ня.­ Інши­ми­ сло­ва­ми,­ місце­ве­ са­мо­вря­ду­ван­ня­–­це­пев­на­ор­ганізаційна­і­функціональ­на­са­мостійність­місце­вої­ вла­ди­чи­це­са­мо­вря­ду­ван­ня­лю­дей,­що­меш­ка­ють­на­певні­й­те­ри­торії.­Оче­вид­но,­ що­ зміст­ по­ло­жень­Кон­сти­туції­ Ук­раїни­що­до­ місце­во­го­ са­мо­вря­ду­ван­ня­ ґрун­ тується­на­ідеї­са­мо­вря­ду­ван­ня­са­ме­на­се­лен­ня,­тоб­то­на­те­орії­при­род­но­го­пра­ва­ гро­ма­ди.­Прий­нят­тя­в­Ук­раїні­ за­сад­цієї­ те­орії,­ яка­на­на­ших­те­ре­нах­зви­чай­но­ зветь­ся­гро­мадівською,­по­яс­нюється­на­сам­пе­ред­на­ма­ган­ням­відійти­від­за­сад­так­ зва­но­го­ра­дянсь­ко­го­будівництва,­ко­т­ре­ли­ше­умов­но­співвідно­си­ло­ся­з­ре­аль­ним­ місце­вим­са­мо­вря­ду­ван­ням. От­же,­ на­ сьо­годні­ не­мож­ли­во­ од­но­знач­но­ виз­на­чи­ти­ те­о­ре­тич­ну­ мо­дель­ місце­во­го­са­мо­вря­ду­ван­ня­в­нашій­країні,­оскільки­місце­ве­са­мо­вря­ду­ван­ня­од­но­ час­но­поєднує­в­собі­як­дер­жавні­так­і­гро­мадські­еле­мен­ти,­а­ор­га­ни­місце­во­го­ са­мо­вря­ду­ван­ня­зай­ма­ють­ся­як­місце­ви­ми­спра­ва­ми,­так­і­ви­ко­ну­ють­де­ле­го­вані­ по­вно­ва­жен­ня,­на­дані­їм­ор­га­на­ми­дер­жав­ної­ви­ко­нав­чої­вла­ди.­ Підво­дя­чи­певні­підсум­ки,­тре­ба­на­го­ло­си­ти­на­то­му,­що­при­ро­да­місце­во­го­ са­мо­вря­ду­ван­ня­вип­ли­ває­з­при­ро­ди­більш­ши­ро­ко­го­яви­ща­–­дер­жав­но­го­вла­да­ рю­ван­ня.­Різно­ви­дом­дер­жав­но­го­вла­да­рю­ван­ня­є,­зо­к­ре­ма,­дер­жав­не­уп­равління,­ здійсню­ва­не­спеціаль­но­при­зна­че­ни­ми­для­цьо­го­ор­га­на­ми.­Місце­ве­са­мо­вря­ду­ ван­ня­за­своєю­при­ро­дою­є­де­цен­т­ралізо­ва­ною­фор­мою­дер­жав­но­го­уп­равління.­ От­же,­на­сьо­годні­не­мож­ли­во­од­но­знач­но­виз­на­чи­ти­те­о­ре­тич­ну­мо­дель­місце­во­ го­са­мо­вря­ду­ван­ня­в­нашій­країні,­оскільки­місце­ве­са­мо­вря­ду­ван­ня­од­но­час­но­ 190 Держава і право • Випуск 49 191Юридичні і політичні науки поєднує­в­собі­як­дер­жавні­так­і­гро­мадські­еле­мен­ти,­а­ор­га­ни­місце­во­го­са­мо­ вря­ду­ван­ня­зай­ма­ють­ся­як­місце­ви­ми­спра­ва­ми,­так­і­ви­ко­ну­ють­по­вно­ва­жен­ня,­ на­дані­їм­ор­га­на­ми­дер­жав­ної­ви­ко­нав­чої­вла­ди. 1.­Зінчен ко О.­Інно­ваційні­ме­ханізми­місце­во­го­та­регіональ­но­го­роз­вит­ку­//­Ре­сур­си­ місце­во­го­і­регіональ­но­го­роз­вит­ку:­національ­ний­та­міжна­род­ний­ас­пек­ти:­Ма­теріали­ VIII­Все­ук­раїнських­муніци­паль­них­ слу­хань,­Су­дак,­Ав­то­ном­на­ Ре­с­публіка­Крим,­ 29­ лип­ня­–­2­серп­ня­2002­р.­/­На­ук.­ред.­М.­Пух­тинсь­кий.­–­К.:­Атіка­Н,­2003.­–­С.­21.­2. Пар хо мен ко В.­Істо­ричні­ко­рені­місце­во­го­са­мо­вря­ду­ван­ня­в­Ук­раїні­//Ас­пек­ти­са­мо­вря­ ду­ван­ня.­ –­ 1998.­ –­№1.­3. Крав чук Л.М. Уп­равління­ те­ри­торіями­ в­ умо­вах­ роз­бу­до­ви­ де­мо­кра­тич­ної­ пра­во­вої­ дер­жа­ви­ //­ Ак­ту­альні­ про­бле­ми­ уп­равління­ те­ри­торіями­ в­ Ук­раїні:­Ма­теріали­на­уко­во­прак­тич­ної­кон­фе­ренції­26­27­ли­с­то­па­да­1992­р.­–­К.,­1993.­ –­С.­11.­4. Куйбіда В., Чу шен ко В.­Си­с­те­ма­місце­во­го­са­мо­вря­ду­ван­ня­в­Ук­раїні­//­Вісник­ Львівсько­го­ універ­си­те­ту.­ Серія­юри­дич­на.­ –­ 2000.­ –­ Вип.­ 35.­ –­ С.­ 195­199. 5. Євро­ пейсь ка Хартія­про­місце­ве­са­мо­вря­ду­ван­ня­//­Віче.­–­1993.­–­№­6. 6.­Муніци паль не пра­ во­Ук­раїни:­Підруч­ник­/­В.Ф.­По­горілко,­О.Ф.­Фриць­кий,­М.0.­Бай­му­ра­тов­та­ін.;­За­ред.­ В.Ф.­По­горілка,­ О.Ф.­Фриць­ко­го.­ –­ К.:­Юрінком­ Інтер,­ 2001.­ –­ С.­ 95.­ 7.­Ша по вал В.­ Сутнісні­ха­рак­те­ри­с­ти­ки­місце­во­го­са­мо­вря­ду­ван­ня­//­Пра­во­Ук­раїни.­–­2002.­–­№­3.­–­ С.­48­54.­8. Муніци паль не пра­во­Ук­раїни:­Підруч­ник­/­В.Ф.­По­горілко,­О.Ф.­Фриць­кий,­ М.0.­Бай­му­ра­тов­та­ін.;­За­ред.­В.Ф.­По­горілка,­О.Ф.­Фриць­ко­го.­–­С.­95.­9.­Куйбіда В.С.­ Кон­сти­туційно­пра­вові­ про­бле­ми­ місько­го­ са­мо­вря­ду­ван­ня­ в­ Ук­раїні:­ Мо­но­графія.­ –­ Львів.:­Літо­пис,­2001.­–­С.­167.­10. Ящен ко А.С. Те­о­рия­фе­де­ра­лиз­ма:­Опыт­син­те­ти­че­ с­кой­те­о­рии­пра­ва­и­го­су­дар­ст­ва.­–­Юрь­ев:­Тип.­К.­Мат­ги­се­на,­1912.­–­С.­342.­11. Муні­ ци паль не пра­во­Ук­раїни:­Підруч­ник­/­В.Ф.­По­горілко,­О.Ф.­Фриць­кий,­М.О.­Бай­­му­ра­тов­ та­ін.;­За­ред.­В.Ф.­По­горілка,­О.Ф.­Фриць­ко­го.­–­С.­328.­12. Ба та нов О.В.­Те­ри­торіаль­ на­ гро­ма­да­ –­ ос­но­ва­місце­во­го­ са­мо­вря­ду­ван­ня­ в­Ук­раїні.­ –­К.:­ Ін­т­ дер­жа­ви­ і­ пра­ва­ ім.­В.М.­Ко­рець­ко­го­НАН­Ук­раїни,­2001.­–­С.­55.­13. Гу раль П.­По­нят­тя­і­сутність­те­ри­ торіаль­ної­ гро­ма­ди­ в­ Ук­раїні­ //­ Вісник­ Львівсько­го­ універ­си­те­ту.­ Серія­ юри­дич­на.­ –­ 2000.­ –­Вип.­ 35.­ –­С.­ 200­208.­14.­Па ней ко Ю.­Те­о­ре­тичні­ ос­но­ви­ са­мо­вря­ду­ван­ня.­ –­ Мюн­хен:­ Ук­раїнська­ Вільна­ Ака­демія­ На­ук­ (УВАН)­ в­ Німеч­чині,­ 1963.­ –­ С.­127.­ 15. Чер ка сов А.И.­Срав­ни­тель­ное­ме­ст­ное­уп­рав­ле­ние:­те­о­рия­и­прак­ти­ка.­–­М.,­1998.­ –­С.­25.­16. Дра го Р.­Ад­ми­ни­с­т­ра­тив­ная­на­ука:­Пер.­с­фр.­/­Под­ред.­и­с­по­слесл.­Б.М.­ Ла­за­ре­ва.­–­М.:­Про­гресс,­1982.­–­245­с.­17. Брэ бан Г.­Фран­цуз­ское­ад­ми­ни­с­т­ра­тив­ное­ пра­во­/­Пер.­с­франц.­Д.­И.­Ва­си­ль­е­ва­и­В.­Д.­Кар­по­ви­ча;­Под­ред.­С.­В.­Бо­бо­то­ва.­–­М.:­ Про­гресс.­1988.­–­448­с.;­Ве дель Ж. Ад­ми­ни­с­т­ра­тив­ное­пра­во­Фран­ции­–­Droit­adminis­ tratif­/­Пер.­с­фран­цуз­ско­го­Л.­М.­Эн­ти­на;­Под­ред.­М.­А.­Кру­то­го­ло­ва.­–­М:­Про­гресс,­ 1973.­–­512­с.­18. Гар нер Д.­Ве­ли­ко­бри­та­ния.­Цен­т­раль­ное­и­ме­ст­ное­уп­рав­ле­ния.­–­М:­ Про­гресс,­1984.­–­С.­362. 191Юридичні і політичні науки Розділ 3. Конституційне право Ю.В. Бойко. Становлення та розвиток сучасних концепцій місцевого самоврядування в україні та країнах – членах єс

Схожі ресурси