Лісова рослинність Шосткинського геоботанічного району (Сумська область)

Приводится геоботаническая характеристика лесной растительности Шосткинского геоботанического района, территория которого расположена на северо-востоке Украинского Полесья. Кратко рассмотрены ценотические, флористические и созологические особенности лесов региона. Описаны старые коренные сосновые ле...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2006
1. Verfasser:	Чорноус, О.П.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України 2006
Schlagworte:	Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/3500
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Лісова рослинність Шосткинського геоботанічного району (Сумська область) / О.П. Чорноус // Укр. ботан. журн. — 2006. — Т. 63, № 3. — С. 401-410. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-3500
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-35002009-07-08T12:00:40Z Лісова рослинність Шосткинського геоботанічного району (Сумська область) Чорноус, О.П. Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу Приводится геоботаническая характеристика лесной растительности Шосткинского геоботанического района, территория которого расположена на северо-востоке Украинского Полесья. Кратко рассмотрены ценотические, флористические и созологические особенности лесов региона. Описаны старые коренные сосновые леса группы ассоциации Pineta hylocomiosa, Pineta myrtillosa, Querceto - Pineta corylosa и Querceto corylosa, типичные для Украинского Полесья и занесённые в "Зелёную книгу Украины". Во флоре лесов выявлено 3 вида, включенных в Приложение I Бернской конвенции, 14 — в Красную книгу Украины и 26 видов, охраняемых на территории Сумской области. The geobotanical characteristic of forest vegetation of the Shostka geobotanical area in the north-eastern part of Ukrainian Polissya is given in the article, as well as the characteristic of woods in the above-menioned area from the point of view of their soils, flora and rarity. Old native pine forests (Pineta hylocomiosa and Pineta myrtillosa, Querceto-Pineta corylosa and Querceto corylosa) typical for Ukrainian Polissya and listed in the Green Data Book [4] of Ukraine are also described. Among the vegetation of the area, 3 species belong to the Supplement I of Bern Convention, 14 are registered listed in the Red Data Book of Ukraine, and 26 species are protected in Sumy Region. 2006 Article Лісова рослинність Шосткинського геоботанічного району (Сумська область) / О.П. Чорноус // Укр. ботан. журн. — 2006. — Т. 63, № 3. — С. 401-410. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 0372-4123 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/3500 uk Інститут ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу
spellingShingle	Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу Чорноус, О.П. Лісова рослинність Шосткинського геоботанічного району (Сумська область)
description	Приводится геоботаническая характеристика лесной растительности Шосткинского геоботанического района, территория которого расположена на северо-востоке Украинского Полесья. Кратко рассмотрены ценотические, флористические и созологические особенности лесов региона. Описаны старые коренные сосновые леса группы ассоциации Pineta hylocomiosa, Pineta myrtillosa, Querceto - Pineta corylosa и Querceto corylosa, типичные для Украинского Полесья и занесённые в "Зелёную книгу Украины". Во флоре лесов выявлено 3 вида, включенных в Приложение I Бернской конвенции, 14 — в Красную книгу Украины и 26 видов, охраняемых на территории Сумской области.
format	Article
author	Чорноус, О.П.
author_facet	Чорноус, О.П.
author_sort	Чорноус, О.П.
title	Лісова рослинність Шосткинського геоботанічного району (Сумська область)
title_short	Лісова рослинність Шосткинського геоботанічного району (Сумська область)
title_full	Лісова рослинність Шосткинського геоботанічного району (Сумська область)
title_fullStr	Лісова рослинність Шосткинського геоботанічного району (Сумська область)
title_full_unstemmed	Лісова рослинність Шосткинського геоботанічного району (Сумська область)
title_sort	лісова рослинність шосткинського геоботанічного району (сумська область)
publisher	Інститут ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України
publishDate	2006
topic_facet	Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/3500
citation_txt	Лісова рослинність Шосткинського геоботанічного району (Сумська область) / О.П. Чорноус // Укр. ботан. журн. — 2006. — Т. 63, № 3. — С. 401-410. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT čornousop lísovaroslinnístʹšostkinsʹkogogeobotaníčnogorajonusumsʹkaoblastʹ
first_indexed	2025-07-02T06:46:28Z
last_indexed	2025-07-02T06:46:28Z
_version_	1836516679242219520
fulltext	ISSN 0372-4123. Óêð. áîòàí. æóðí., 2006, ò. 63, ¹ 3 401 Î.Ï. ×ÎÐÍÎÓÑ Ãëóõ³âñüêèé äåðæàâíèé ïåäàãîã³÷íèé óí³âåðñèòåò Âóë. Êèºâî-Ìîñêîâñüêà, 24, ì. Ãëóõ³â, Ñóìñüêà îáë., 41400, Óêðà¿íà Ë²ÑÎÂÀ ÐÎÑËÈÍÍ²ÑÒÜ ØÎÑÒÊÈÍÑÜÊÎÃÎ ÃÅÎÁÎÒÀÍ²×ÍÎÃÎ ÐÀÉÎÍÓ (Ñóìñüêà îáëàñòü) Ê ë þ ÷ î â ³ ñ ë î â à : ë³ñîâà ðîñëèíí³ñòü, òèïîâ³ òà ð³äê³ñí³ óãðóïîâàííÿ, ð³äê³ñí³ âèäè Òåðèòîð³ÿ äîñë³äæåíü ðîçòàøîâàíà íà êðàéíüîìó ï³âí³÷íîìó ñõîä³ Óêðà¿íñü- êîãî Ïîë³ññÿ. Ó ñèñòåì³ ãåîáîòàí³÷íîãî ðàéîíóâàííÿ Øîñòêèíñüêèé ãåîáî- òàí³÷íèé ðàéîí ñîñíîâèõ ë³ñ³â çåëåíîìîõîâèõ òà äóáîâî-ñîñíîâèõ ë³ùèíî- âî-îðëÿêîâèõ âõîäèòü äî ×åðí³ã³âñüêî-Íîâãîðîä-Ñ³âåðñüêîãî (Ñõ³äíîïî- ë³ñüêîãî) îêðóãó Ïîë³ñüêî¿ ï³äïðîâ³íö³¿ Ñõ³äíîºâðîïåéñüêî¿ ïðîâ³íö³¿ îáëàñò³ øèðîêîëèñòÿíèõ ë³ñ³â [2]. Çà ô³çèêî-ãåîãðàô³÷íèì ðàéîíóâàííÿì â³í çíàõî- äèòüñÿ ó Ïðèäåñíÿíñüêîìó (Øîñòêèíñüêîìó) òà Ïîë³ñüêîìó (ßìï³ëüñüêî- ìó) ðàéîíàõ Íîâãîðîä-Ñ³âåðñüêî¿ ô³çèêî-ãåîãðàô³÷íî¿ îáëàñò³ Óêðà¿íñüêîãî Ïîë³ññÿ [14]. Äîñë³äæóâàíà òåðèòîð³ÿ — öå òåðàñîâà íèçîâèíà äîëèíè ð. Äåñíà, ç³ ñõîäó îáìåæåíà ìîðåííî-çàíäðîâîþ ð³âíèíîþ (ßìï³ëüñüêå ïëàòî), ïî÷ëåíîâàíîþ ð³÷êîâèìè äîëèíàìè ïðèòîê ð. Äåñíà (Óëèöÿ, Çíîá³âêà, Áè÷èõà, ²âîòêà, Øîñòêà, Åñìàíü, Ðåòü). Ïðèòîêè Äåñíè ìàþòü ëèøå çàïëàâíó òà íàäçàïëàâ- íó òåðàñè [14]. Çàë³ñíåí³ñòü ðåã³îíó ñòàíîâèòü 28 % (ñåðåäíÿ äëÿ Óêðà¿íñü- êîãî Ïîë³ññÿ — 29 %) [12]. Ó äåÿêèõ ë³ñíèöòâàõ (Ïðóäèùàíñüêå, Îëèíñüêå) çáåðåãëèñÿ ïîîäèíîê³ ñîñíè òà äóáè 300-ð³÷íîãî â³êó, ùî ñâ³ä÷èòü ïðî êî- ëèøíþ âåëè÷í³ñòü öèõ ë³ñ³â. Ë³ñîâó ðîñëèíí³ñòü ðåã³îíó äîñë³äæóâàëè Ï.Ñ. Ïîãðåáíÿê [11], Ñ.Î. Ìó- ëÿð÷óê [5, 6, 7], Ë.Ñ. Áàëàøîâ [1]. Ïàë³íîëîã³÷í³ äîñë³äæåííÿ ïðîâîäèëà Ã.Î. Ïàøêåâè÷ [10]. Íà ñó÷àñíîìó åòàï³ âèâ÷àºòüñÿ ðîñëèííèé ïîêðèâ ï³âí³÷íî¿ ÷àñòèíè ðåã³îíó íà òåðèòîð³¿ ÍÏÏ «Äåñíÿíñüêî-Ñòàðîãóòñüêèé». Ñàìå òóò ï³ä íàó- êîâèì êåð³âíèöòâîì ïðîô. Þ.À. Çëîá³íà çä³éñíþþòüñÿ ïîïóëÿö³éí³ äîñë³ä- æåííÿ ë³ñîâèõ âèä³â. Ñïèñîê âèä³â ïàðêó íàâîäèòü Ñ.Ì. Ïàí÷åíêî [9]. Ë³ñîâó ðîñëèíí³ñòü ðåã³îíó ìè âèâ÷àëè ïðîòÿãîì 2003—2005 ðð. ¯¿ êëàñèô³êàö³þ çä³éñíåíî çà äîì³íàíòíèì ïðèíöèïîì [12] òà ï³äãîòîâëåíî êàðòîñõåìó ðîçì³ùåííÿ ôîðìàö³é (ðèñóíîê). Ïîäàºìî êëàñèô³êàö³éíó ñõå- ìó ë³ñîâî¿ ðîñëèííîñò³ Øîñòêèíñüêîãî ãåîáîòàí³÷íîãî ðàéîíó. © Î.Ï. ×ÎÐÍÎÓÑ, 2006 ISSN 0372-4123. Ukr. Botan. Journ., 2006, vol. 63, ¹ 3402 Êàðòîñõåìà ðîçì³ùåííÿ ôîðìàö³é ë³ñîâî¿ ðîñëèííîñò³ íà òåðèòîð³¿ Øîñòêèíñüêîãî ãåî- áîòàí³÷íîãî ðàéîíó (Ì 1 : 200 000). Ó ì î â í ³ ï î ç í à ÷ å í í ÿ: 1 — Pineta sylvestris, 2 — Querceto-Pineta, 3 — Betuleto (penduli)-Pineta, 4 — Querceta roboris, 5 — Betuleta pendulae, 6 — Alneta (glutinosae) sylvaticae, 7 — äåðæàâíèé êîðäîí, 8 — ìåæà îáëàñòåé, 9 — ï³âäåííà ìåæà Øîñòêèíñüêîãî ãåîáîòàí³÷íîãî ðàéîíó The scheme of position of timber plants’ formations on the territory of Shostka geobotanical region (S 1: 200 000). S y m b o l s i n d i c a t e: 1 — Pineta sylvestris, 2 — Querceto-Pineta, 3 — Betuleto (penduli)-Pineta, 4 — Querceta roboris, 5 — Betuleta pendulae, 6 — Alneta (glutinosae) sylvaticae, 7 — explonati on the scheme, 8 — frontier region borders, 9 — southern border of Shostka geobotanikal region ISSN 0372-4123. Óêð. áîòàí. æóðí., 2006, ò. 63, ¹ 3 403 Òèï ðîñëèííîñò³ — Silvae Êëàñ ôîðìàö³é — Silvae aciculares Ôîðìàö³ÿ — Pineta sylvestris Ãð. àñ. — Pineta cladinosa Ãð. àñ. — Pineta hylocomiosa Ãð. àñ. — Pineta calamagrostidosa Ãð. àñ. — Pineta pteridiosa Ãð. àñ. — Pineta myrtillosa Ãð. àñ. — Pineta moliniosa Ãð. àñ. — Ðineta sphagnosa Êëàñ ôîðìàö³é — Silvae mixosa Ôîðìàö³ÿ — Querceto-Pineta Ãð. àñ. — Querceto-Pineta frangulosa Ãð. àñ. — Querceto-Pineta corylosa Ãð. àñ.1 — Querceto-Pineta sambucosa (racemosii) Ôîðìàö³ÿ — Betuleto (penduli)-Pineta Ãð. àñ. — Betuleto (penduli)-Pineta myrtillosa Ãð. àñ. — Betuleto (penduli)-Pineta calamagrostidasa Êëàñ ôîðìàö³é — Silvae foliosae Ôîðìàö³ÿ — Querceta roboris Ãð. àñ. — Querceta corylosa Ãð. àñ. — Querceta frangulosa Ôîðìàö³ÿ — Betuleta pendulae Ãð. àñ. — Betuleta (pendulae) callunosa Ãð. àñ. — Betuleta (pedndulae) pteridiosa Ãð. àñ. — Betuleta (pendulae) myrtillosa Ãð. àñ. — Betuleta (pendulae) moliniosa Ôîðìàö³ÿ — Alneta (glutinosae) sylvaticae Ãð. àñ. — Alneta (glutinosae) frangulosa Ãð. àñ. — Alneta (glutinosae) athyriosa Öåíîçè ãðóïè àñîö³àö³é Pinetà cladoniosà º ìàëîïîøèðåíèìè ³ òðàïëÿ- þòüñÿ ôðàãìåíòàðíî íà âåðõ³âêàõ òà ñõèëàõ ï³ùàíèõ ãîðá³â ³ äþí, ð³äøå — íà âèð³âíÿíèõ ï³ùàíèõ ä³ëÿíêàõ. Äåðåâîñòàí ïåðåâàæíî ìîíîäîì³íàíòíèé ç íåçíà÷íîþ äîì³øêîþ Betula pendula Roth, ç³ìêíóò³ñòü êðîí Pinus sylvestris L. 0,4—0,5, áîí³òåò ²²²—IV êëàñó. Ï³äë³ñîê íå ñôîðìîâàíèé. Òðàâ’ÿíî-÷àãàð- íè÷êîâèé ÿðóñ áåç âèðàæåíîãî äîì³íóâàííÿ ç ïðîåêòèâíèì ïîêðèòòÿì 5— 15 %, ÿê àñåêòàòîðè òðàïëÿþòüñÿ ïåðåâàæíî Corynephorus canescens (L.) Beauv., Jasione montana L., Scleranthus perennis L., Festuca ovina L., ïîøèðåí³ òàêîæ Koeleria glauca (Spreng.) DC., Agrostis tenuis Sibth. Ìîõîâî-ëèøàéíèêîâèé ïîêðèâ 60—70 %, äîì³íàíòàìè º âèäè ðîäó Cladonia L., â³äçíà÷åíèé Pleurozium schreberi (Brid.) Mitl., íà íåçàêð³ïëåíèõ ï³ñêàõ — Polytrichum piliferum. Íàé- 1�Зіроч ою�«»�позначені�похідні��р�повання. ISSN 0372-4123. Ukr. Botan. Journ., 2006, vol. 63, ¹ 3404 ïîøèðåí³øèìè ó öèõ óãðóïîâàííÿõ º àñîö³àö³¿ Pinetum cladinosum, P. thymoso (serpillii)-cladinosum, P. corynephoroso-cladinosum. Ë³ñè ãð. àñ. Pineta hylocomiosa çàéìàþòü âåëèê³ ïëîù³ âîäîä³ë³â, ñõèëè ìîðåíîâèõ ³ äþííèõ ãîðá³â. Ñêëàä äåðåâîñòàíó 9Ñ1Á-10Ñ, ç³ìêíåí³ñòü êðîí 0,6—0,8. Ó â³ö³ 50—60 ðîê³â âèñîòà P. sylvestris ñòàíîâèòü 22 ì, ä³àìåòð — 34— 36 ñì, ²—²² áîí³òåò. Q. robur ó ²² ÿðóñ³ ìàº âèñîòó 8—10 ì. Ï³äë³ñîê ðîçð³ä- æåíèé (0,1—0,2), çàââèøêè äî 2 ì, ïîîäèíîêî çðîñòàþòü Sorbus aucuparia L., Frangula alnus Mill., Rubus idaeus L., Sambucus racemosa L., Corylus avellana L. ×àñòî òðàïëÿþòüñÿ ³íòðîäóöåíòè — Berberis vulgaris L., Caragana arborescens Lam., Physocarpus opulifolius (L.) Maxim, Robinia pseudoacacia L., ó ï³äðîñò³ — Quercus robur, Betula pendula, Ulmus minor Mill, Acer platanoides L., Malus sylvestris Mill. Ó òðàâ’ÿíî-÷àãàðíè÷êîâîìó ÿðóñ³ ç ïðîåêòèâíèì ïîêðèòòÿì 10—25 % ïîøèðåí³ áîðåàëüí³ âèäè: Vaccinium myrtillus L., Rhodococcum vitis-idaea (L.) Avror., à òàêîæ Calamagrostis epigeios (L.) Roth, Pteridium aguilinum (L.) Kühn. Ñåðåä ð³äê³ñíèõ âèä³â ç ×åðâîíî¿ êíèãè Óêðà¿íè òóò âèÿâëåí³: Diphasiastrum complanatum (L.) Holub, Lycopodium annotinum L., âèäè ðåã³îíàëüíî¿ îõîðîíè: Pulsatilla patens (L.) Mill., Antennaria dioica (L.) Gaerth., Centaurea sumensis Kalen, Lycopodium clavatum L., äîñèòü ð³äêî òðàïëÿºòüñÿ Dianthus pseudosguarrosus (Novak) Klok. — åíäåì³ê Ïîë³ññÿ. Ïîêðèòòÿ ìîõîâîãî ÿðóñó 70—75 %, ïåðå- âàæàþòü Pleurozium schreberi (40 %), Dicranum polysetum Sw. (30 %). Ñåðåä ãð. àñ. Pinetum hylocomiosum òðàïëÿþòüñÿ ð³äê³ñí³ óãðóïîâàííÿ ñòà- ðèõ êîð³ííèõ ñîñíîâèõ ë³ñ³â, òèïîâèõ äëÿ Óêðà¿íñüêîãî Ïîë³ññÿ ³ çàíåñåíèõ äî «Çåëåíî¿ êíèãè Óêðà¿íè» [4]. Äåðåâîñòàí ïðåäñòàâëåíèé äâîìà ïîêîë³í- íÿìè ñîñíè: ó ² ÿðóñ³ P. sylvestris â³êîì 100—120 ðîê³â ìàº âèñîòó 24—26 ì òà ç³ìêíåí³ñòü êðîí 0,45—0,55; ó ²² ÿðóñ³ âèñîòà P. sylvestris ñòàíîâèòü 10—18 ì, ç³ìêíåí³ñòü êðîí — 0,25. Òóò æå òðàïëÿºòüñÿ Betula pendula çàââèøêè 10— 18 ì. Ï³äë³ñîê ðîçð³äæåíèé (0,1—0,2) ç Sorbus aucuparia, Sambucus racemosa, Frangula alnus, Rubus idaeus L., çð³äêà — Juniperus communis L. Ïîêðèòòÿ òðà- â’ÿíî-÷àãàðíè÷êîâîãî ÿðóñó 50—60 %. Ñåðåä ð³äê³ñíèõ òà ìàëîïîøèðåíèõ âèä³â âèÿâëåí³ Lycopodium annotinum, L. clavatum, Pulsatilla patens, Antennaria dioica. Ë³ñè ãð. àñ. Pineta calamagrostidosa çàéìàþòü ï³äâèùåí³ ä³ëÿíêè ç á³äíè- ìè ï³ùàíèìè ́ ðóíòàìè. Ç³ìêíåí³ñòü äåðåâîñòàíó 0,8, áîí³òåò ²—²². Òðàâîñò³é ç ïðîåêòèâíèì ïîêðèòòÿì 10—30 %, äîì³íóº Calamagrostis epigeios (25 %), ñåðåä ñï³âäîì³íàíò³â — Festuca ovina L. (5—7 %). Ë³ñè ãð. àñ. Pineta pteridiosa ôîð- ìóþòüñÿ íà äåðíîâî-ñåðåäíüîï³äçîëèñòèõ ï³ùàíî-ñóï³ùàíèõ ´ðóíòàõ äåùî âèùî¿ ðîäþ÷îñò³. ßê àñåêòàòîðè ñåðåä ð³äê³ñíèõ âèä³â òóò â³äçíà÷åí³ Eremogone saxatilis (L.) Ikonn., Dianthus pseudosquarrosus, Pulsatilla patens. Ãð. àñ. Pineta myrtillosa ôîðìóºòüñÿ ó íåãëèáîêèõ ïëåñêàòèõ ì³æñõèëîâèõ çíèæåííÿõ ç á³ëüø çâîëîæåíèìè äåðíîâî-ï³äçîëèñòèìè ï³ùàíèìè ´ðóíòà- ìè. Äåðåâîñòàí ç³ìêíåí³ñòþ êðîí 0,6, ñêëàä 10Ñ+Á. Âèñîòà P. sylvestris 30 ì, ä³àìåòð 34—36 ñì, ÷àñòî òðàïëÿºòüñÿ B. pendula. Ó äðóãîìó ÿðóñ³ äåðåâîñòàíó áàãàòî Q. robur, ï³äð³ñò P. sylvestris çàââèøêè 1—5 ì. Ç³ìêíóò³ñòü ï³äë³ñêó, óò- ISSN 0372-4123. Óêð. áîòàí. æóðí., 2006, ò. 63, ¹ 3 405 âîðåíîãî Frangula alnus ç³ çíà÷íîþ ó÷àñòþ Sorbus aucuparia, Sambucus racemosa, Rubus ³deaus, Padus avium òà Salix cinerea L., íà âîëîãèõ ì³ñöÿõ ñòàíîâèòü 0,2— 0,4, âèñîòà — 4—5 ì. Ïîøèðåí³ Chamaecytisus ruthenicus (Fisch. åx Wolosczc.) Klaskova, Genista tinctoria L. Ïîêðèòòÿ òðàâîñòîþ çàëåæèòü â³ä óìîâ çðîñòàí- íÿ ³ ìîæå ñòàíîâèòè â³ä 20 äî 60—70 %. Äîì³íóº Vaccinium myrtillus. Çàëåæíî â³ä ñï³âäîì³íàíò³â ïîøèðåí³ àñ. Pinetum ledoso-myrtillosum, Pinetum dryopterioso- myrtillosum. Ìîõîâèé ïîêðèâ 20—70 %, ïðè çíà÷íîìó ðîçâèòêó òðàâ’ÿíî-÷à- ãàðíè÷êîâîãî ÿðóñó äåùî ïðèãí³÷óºòüñÿ, éîãî ôîðìóþòü Pleurozium schreberi, Dicranum polysetum. Òðàïëÿþòüñÿ ä³ëÿíêè óãðóïîâàíü ñòàðèõ êîð³ííèõ ñîñíî- âèõ ë³ñ³â àñ. Pinetum myrtillosum, çàíåñåí³ äî «Çåëåíî¿ êíèãè Óêðà¿íè» [4]. Ë³ñè ç äîì³íóâàííÿì Molinia caerulea (L.) Moench º ìàëîïîøèðåíèìè â ðåã³îí³. Â³äçíà÷åí³ ó çâîëîæåíèõ çíèæåííÿõ ðåëüºôó. Ñêëàä äåðåâîñòàíó 8Ñ2Á ³ç ç³ìêíåí³ñòþ êðîí 0,7—0,8. ² ÿðóñ ñôîðìîâàíèé P. sylvestris çàââèøêè 30— 32 ì, ä³àìåòðîì 38—42 ñì. Çíà÷íîþ º ó÷àñòü B. pendula — âèñîòà 24—26 ì, ä³àìåòð 22 ñì. Ó ï³äë³ñêó (0,3—0,4) ïåðåâàæàº Frangula alnus (0,3), òðàïëÿºòüñÿ Sorbus aucuparia. Ó ï³äðîñò³ — P. sylvestris, Q. robur. Ïîêðèòòÿ òðàâ’ÿíî-÷àãàð- íè÷êîâîãî ÿðóñó 70—80 %, äîì³íóº Molinia caerulea (30 %), ñï³âäîì³íàíòîì º Vaccinium myrtillus (20 %). Ó öèõ óãðóïîâàííÿõ ÷àñòî òðàïëÿºòüñÿ Lycopodium annotinum. Ìîõîâèé ïîêðèâ 2—3 %. Ë³ñè ãð. àñ. Pineta sphagnosa íå ìàþòü çíà÷íîãî ïîøèðåííÿ ³ òðàïëÿþòü- ñÿ ó çíèæåííÿõ ïî êðàÿõ áîë³ò. ¥ðóíòè äåðíîâî-ãëåéîâ³ òà òîðô’ÿíèñòî-ãëå- éîâ³. Ï³äð³ñò P. sylvestris òà ï³äë³ñîê âèðàæåí³ ñëàáî. Äîì³íóâàííÿ âèä³â òðàâ’ÿ- íî-÷àãàðíè÷êîâîãî ÿðóñó íå ÷³òêî âèÿâëåíå, ç ïðîåêòèâíèì ïîêðèòòÿì 10— 20 % òóò òðàïëÿþòüñÿ Ledum palustre L., Viccinium myrtillus, Naumburgia thyrsiflora (L.) Reichenb. òà Calla palustris L. Ñôàãíîâèé ïîêðèâ ìàéæå ñóö³ëü- íèé (90 %). Ôîðìàö³ÿ Querceto-Pineta ïðåäñòàâëåíà áàãàòîÿðóñíèìè óãðóïîâàííÿìè ç áàãàòèì ôëîðèñòè÷íèì ñêëàäîì. Ñêëàä äåðåâîñòàíó 9Ñ1Ä-8Ñ2Ä. Ç³ìêíåí³ñòü êðîí 0,6—0,7. Ó ² ÿðóñ³ — Pinus sylvestris â³êîì 60—80 ðîê³â, çàââèøêè 20— 32 ì, ç ä³àìåòðîì ñòîâáóð³â 24—46 ñì, ²²—²²² áîí³òåòó. Ó ²² ÿðóñ³ — Q. robur çàââèøêè 16—18 ì, ç ä³àìåòðîì ñòîâáóð³â 18—20 ñì, â³êîì 40 ðîê³â. Ï³äð³ñò P. sylvestris íå âèÿâëåíèé, Q. robur çðîñòàº ïîîäèíîêî. Òðàïëÿºòüñÿ ï³äð³ñò B. pendula, Acer platanoides, Ulmus leavis, Picea abies, Sorbus aucuparia, Pyrus communis. ßðóñ ï³äë³ñêó ç³ìêíåí³ñòþ 0,4—0,7 äîáðå ðîçâèíåíèé, çàââèøêè 2,5—4,0 ì. Ñåðåä ÷àãàðíèê³â òóò âèÿâëåí³ Corylus avellana, Frangula alnus, Sambucus racemosa. Ïîîäèíîêî òðàïëÿþòüñÿ Sorbus aucuparia, Rubus idaeus, R. nessensis W. Hall, Padus avium Mill., Acer negundo L., Amorpha fruticosa L. Ïîêðèòòÿ òðàâ’ÿíî-÷àãàðíè÷êîâîãî ÿðóñó ñòàíîâèòü 40—85 %. Ó ë³ñàõ ãð. àñ. Querceto-Pinetà frangulosà ç ïîêðèòòÿì òðàâ’ÿíî-÷àãàðíè÷- êîâîãî ÿðóñó 80—85 % ïåðåâàæàþòü: Majanthemum bifolium (L.) F.W. Schmidt, Luzula pilosa (L.) Willd., Trientalis europaea L., Dryopteris filix-mas (L.) Schott, D. cartusiana (Vill.) H.P. Fuchs, Rhodococcum vitis-idaea. Òðàïëÿþòüñÿ Lycopodium annotinum òà L. ñlavatum. Ìîõîâèé ïîêðèâ ðîçð³äæåíèé — 10—20 %. Á³ëüøå ISSN 0372-4123. Ukr. Botan. Journ., 2006, vol. 63, ¹ 3406 íåìîðàëüíèõ âèä³â ó ë³ñàõ ãðóïè àñîö³àö³é Querceta-Pineta corylosà, òóò ó ²² ÿðóñ³ òðàïëÿºòüñÿ Tilia cordata Mill. ×àñòî ó òðàâ’ÿíî-÷àãàðíè÷êîâîìó ÿðóñ³ äîì³íóº Stellaria holostea L. (20—30 %), ÿê àñåêòàòîðè — Carex pilosa Scop., Pulmonaria obscura Dumort., Glechoma hirsuta Waldst et Kit., Lathyrus vernus (L.) Bernh., Trientalis europaea. Ñåðåä äóáîâî-ñîñíîâèõ òðàïëÿþòüñÿ óãðóïîâàííÿ ñòàðèõ êîð³ííèõ, òèïîâèõ äëÿ Óêðà¿íñüêîãî Ïîë³ññÿ ë³ñ³â, ó ÿêèõ â³äçíà÷åí³ ð³äê³ñí³ òà ìàëîïîøèðåí³ âèäè — Lilium martagon L., Pulsatilla patens, Antennaria dioica, Iris hungarica Waldst. et Kit., Anemone sylvestris L., Ðyrethrum corym- bosum (L.) Scop., Digitalis grandiflora Mill. Íà á³ëüø ðîäþ÷èõ ́ ðóíòàõ ÷àñòî ïîøèðåí³ äóáîâî-ñîñíîâ³ ë³ñè ç ï³äë³ñêîì Sambucus racemosa L. Öå ïåðåâàæíî êóëüòóðè ñîñíè â³êîì 50—70 ðîê³â íà ì³ñö³ äóáîâî-ñîñíîâèõ ³ äóáîâèõ ë³ñ³â, ÿê³ ôîðìóþòüñÿ ó ïîõ³äí³ óãðóïîâàííÿ ãð. àñ. *Querceto-Pineta sambucosa (racemosi). Ó òðàâ’ÿíî-÷àãàðíè÷êîâîìó ÿðóñ³ ç ïîêðèòòÿì 40—60 % ïåðåâàæàþòü: Aegopodium podagraria L., Calamagrostis arundineceae (L.) Roth, Pteridium aguilinum, Convallaria majalis L., Stellaria holostea, ñåðåä ð³äê³ñíèõ òà ìàëîïîøèðåíèõ âèä³â òóò âèÿâëåí³ Pulsatilla patens, Antennaria dioica. Ë³ñè ôîðìàö³¿ Betuleto (penduli)-Pineta ó çíèæåííÿõ ìàþòü äåðåâîñòàí 5Ñ5Á: P. sylvestris çàââèøêè 30—32 ì, ä³àìåòðîì 38—42 cì, B. pendula çàââèøêè 24—26 ì, ä³àìåòðîì 22 cì, ç³ìêíåí³ñòü êðîí 0,7—0,8. Ï³äë³ñîê (0,3—0,4) ñôîðìîâàíèé Frangula alnus (0,3) òà Sorbus aucuparia. Ó ï³äðîñò³ ïåðåâàæàº çâè÷àéíî B. pendula. Òðàâ’ÿíî-÷àãàðíè÷êîâèé ÿðóñ (70—80 %) ç ÷³òêèì äîì³- íóâàííÿì áîðåàëüíèõ âèä³â: Molin³a caerulea, Vaccinium myrtillus (30—40 %), Dryopteris cartusiana (Vill.) H.P. Fuchs (30—40 %). Ó öèõ óãðóïîâàííÿõ íà òå- ðàñ³ ð. ²âîòêà âèÿâëåíî ì³ñöåçðîñòàííÿ Huperzia selago (L.) Bernh. åx Schranc et Mert., ïîøèðåí³ âåëèê³ ïîïóëÿö³¿ Lycopodium annotinum. Ë³ñè ôîðìàö³¿ Querceta roboris íà äåðíîâî-ï³äçîëèñòèõ ́ ðóíòàõ, ùî ôîð- ìóþòüñÿ íà ìîðåííèõ ñóãëèíêàõ òà ôëþâ³îãëÿö³àëüíèõ â³äêëàäàõ, íàëåæàòü äî âàð³àíòà àöèäîô³ëüíèõ ä³áðîâ [15]. ¯õ ïîøèðåííÿ íà Íîâãîðîä-Ñ³âåðñü- êîìó Ïîë³ññ³ º íàéìåíøèì ïîð³âíÿíî ç ³íøèìè òåðèòîð³ÿìè Óêðà¿íñüêîãî Ïîë³ññÿ ³ ñòàíîâèòü 5 % â³ä çàãàëüíî¿ ïëîù³ ë³ñîâî¿ ðîñëèííîñò³. Ë³ñè ãð. àñ. Quercetà corylosà òðàïëÿþòüñÿ íåâåëèêèìè ìàñèâàìè ïî äåÿêèõ óðî÷èùàõ, ïðåäñòàâëåí³ ð³äê³ñíèìè äëÿ Óêðà¿íñüêîãî Ïîë³ññÿ óãðóïîâàííÿìè ñòàðèõ êîð³ííèõ äóáîâèõ ë³ñ³â, çàíåñåíèõ äî «Çåëåíî¿ êíèãè Óêðà¿íè» [4]. Ñêëàä äåðåâîñòàíó 10Ä+Ñ+Á, ç³ìêíåí³ñòü êðîí 0,6—0,7. Q. robur ó â³ö³ 80—90 ðîê³â ìàº âèñîòó 28—30 ì, ä³àìåòð 38—40 ñì, íå ïîíîâëþºòüñÿ. Ïîîäèíîêî òðàï- ëÿºòüñÿ ï³äð³ñò Acer platanoides, Tilia cordata. Ï³äë³ñîê ç³ìêíåí³ñòþ 0,5—0,6, çàââèøêè 6 ì, ïåðåâàæàº Corylus avellana L., ïîîäèíîêèìè º Frangula alnus, Euonymus verrucosa, Sorbus aucuparia, Rubus idaåus. Òðàâîñò³é äîñèòü ð³âíîì³ð- íèé (60—70 %). Ó ôëîðèñòè÷íî áàãàòèõ óãðóïîâàííÿõ ñòàðèõ ä³ëÿíîê ãð. àñ. Querceta (roboris) corylosa âèÿâëåíî ð³äê³ñí³ òà ìàëîïîøèðåí³ âèäè: Epipactis heleborine (L.) Crantz, Neottia nidus-avis (L.) Rich., Primula veris L., Digitalis grandiflora Mill. Ë³ñè ãð. àñ. Querceta frangulosa ìàþòü äåðåâîñòàí ³ç ç³ìêíåí³ñòþ ISSN 0372-4123. Óêð. áîòàí. æóðí., 2006, ò. 63, ¹ 3 407 êðîí 0,8, çàââèøêè 18—20 ì, â³êîì 80 ðîê³â. Êð³ì äîì³íàíòà ïîøèðåí³ P. sylvestris, B. pendula, Populus tremula. Ó ï³äë³ñêó ïåðåâàæàº Frangula àlnus, ìåíøîþ º ÷èñåëüí³ñòü Sorbus àucuparia, Corylus avellana. Ó ï³äðîñò³ Q. robur, Populus tremula. Ïîêðèòòÿ òðàâ’ÿíî-÷àãàðíè÷êîâîãî ÿðóñó 30—40 %, äîì³íóº Molinia caerulea. Êð³ì îïèñàíèõ êîð³ííèõ äóáîâèõ ë³ñ³â ³ç ï³äë³ñêîì, ó ö³é ãðóï³ àñîö³àö³é ïîøèðåí³ òàêîæ ñâ³òë³ ôëîðèñòè÷íî áàãàò³ ë³ñè ç ïîðîñòåâèì äóáîì àñ. Quercetum convallariosum, Quercetum pteridiosum, ó ÿêèõ âèÿâëåíî 60—75 âèä³â òðàâ’ÿíî-÷àãàðíè÷êîâîãî ÿðóñó. Äåðåâîñòàí (0,6) çàââèøêè 18—20 ì, â³êîì ïîíàä 70—80 ðîê³â ñôîðìîâàíèé ïîðîñòåâèì Q. robur. Òàêîæ òðàïëÿþòüñÿ B. pendula, Tilia cordata, Acer platanoides. Ðîçð³äæåíèé ï³äë³ñîê óòâîðþþòü Frangula alnus, Sorbus aucuparia, Berberis vulgaris L., Euonymus verrucosa Scop. Ó ï³äðîñò³ — A. plataniodes, Q. robur. Ïîêðèòÿ òðàâ’ÿíî-÷àãàðíè÷êîâîãî ÿðó- ñó 70 %. Ñåðåä ð³äê³ñíèõ òà ìàëîïîøèðåíèõ âèä³â âèÿâëåí³ Lilium martagon, Epipactis heleborine, Platanthera bifolia (Cust.) Reichenb., Peucedanum cervaria (L.) Lapeyr., Pulsatilla patens, Campanula cervicaria L., Aster amellus L., Digitalis grandiflora, Iris hungarica, Laserpitium prutenicum L., Genista germanica, Serratula tinctoria L., Thalictrum aguilegifolium L., Primula veris L., Dianthus stenocalyx Juz. Ôîðìàö³ÿ Betuleta pendulaå ïðåäñòàâëåíà á³- òà ïîë³äîì³íàíòíèìè óãðó- ïîâàííÿìè, âòîðèíí³ áåðåçíÿêè ïîøèðåí³ íà ì³ñö³ õâîéíèõ, ëèñòÿíèõ ë³ñ³â òà çàë³ñíåíèõ ëóê ³ ïàñîâèù. Ë³ñè ãð. àñ. Betuleta (pendulae) callunosa º äîñèòü ïîøèðåíèìè, ìàþòü äîñòàòíüî ðîçâèíåíèé òðàâ’ÿíî-÷àãàðíè÷êîâèé ÿðóñ, â ÿêîìó ïîîäèíîêî çðîñòàþòü Chamaecytisus ruthenicus, Ch. zingeri (Nenuk.) Klaskova. Ó÷àñòü Calluna vulgaris — 40—90 %. Ë³ñè ãð. àñ. Betuleta (pendulae) pteridiosa ñôîðìóâàëèñÿ íà ì³ñö³ øèðîêîëèñòÿíèõ ë³ñ³â ³ ïîøèðåí³ íà äåðíî- âî-ï³äçîëèñòèõ ́ ðóíòàõ ï³äâèùåíèõ åëåìåíò³â ðåëüºôó. Äåðåâîñòàí ïîä³áíèé äî ïîïåðåäíüîãî óãðóïîâàííÿ, ó òðàâ’ÿíî-÷àãàðíè÷êîâîìó ÿðóñ³ — B. pendula (âèñîòà 18—24 ì, ä³àìåòð 35—45 ñì, ç³ìêíåí³ñòü êðîí 0,6—0,8, ² áîí³òåò). Êð³ì äîì³íàíòà, ó äåðåâîñòàí³ ïîøèðåí³ P. sylvestris, Q. robur, P. tremula. Ñåðåä ÷à- ãàðíèê³â (0,2) òðàïëÿþòüñÿ Frangula alnus, Corylus avellana, Euonymus europaea, E. verrucosa. Ó òðàâ’ÿíî-÷àãàðíè÷êîâîìó ïîêðèâ³ ó÷àñòü Pteridium aquilinum äîñÿãàº 40 %. Ìîíîäîì³íàíòí³ óãðóïîâàííÿ B. pendula ïðåäñòàâëåí³ ïåðåâàæíî ìîëîäèìè íàñàäæåííÿìè ³ ôîðìóþòüñÿ ó çâîëîæåíèõ ì³ñöÿõ, ÷àñòî — ó áëþä- öåïîä³áíèõ çíèæåííÿõ, òîìó ó òðàâ’ÿíî-÷àãàðíè÷êîâîìó ÿðóñ³ äîì³íóþòü Vaccinium myrtillus òà Molinia caerulea. Äåðåâîñòàí áåðåçîâî-ñîñíîâèõ ë³ñ³â äîñèòü ñâ³òëèé (0,6—0,8), éîãî ôîðìóº P. sylvestris, ïîîäèíîêî òðàïëÿºòüñÿ Q. robur. Ï³äë³ñîê óòâîðåíèé Frangula alnus (0,6), çíà÷íà ó÷àñòü Sorbus aucuparia, Salix cinerea. Òðàâ’ÿíî-÷àãàðíè÷êîâèé ÿðóñ ìàº ïîêðèòòÿ äî 60—70 % ïðè äîì³íóâàíí³ Vaccinium myrtillus (30—70 %); ÿê àñåêòàòîðè òðàïëÿþòüñÿ Rhodococcum vitis-idaea, Trientalis europaea, Lycopodium clavatum, Majanthemum bifolium, Luzula pilosa, Orthilia secunda. Â áåðåçîâèõ ë³ñàõ ÷àñòî â³äçíà÷åíî ëó÷í³ âèäè: Lysimachia vulgaris L., Carex nigra (L.) Reichard, Potentilla erecta (L.) Rausch., ïîîäèíîêèìè º Stellaria holostea, Polygonatum odoratum (Mill.) Druce, ISSN 0372-4123. Ukr. Botan. Journ., 2006, vol. 63, ¹ 3408 Convallaria majalis. Ó ë³ñàõ ãðóïè àñ. Betuleta franguloso-hylocomiosa çàô³êñîâà- íî Lycopodium annotinum, L. clavatum. Ë³ñè ãð. àñ. Betuleta (pendulae) moliniosa º ìàëîïîøèðåíèìè â ðåã³îí³ ³ çàéìàþòü á³ëüø çíèæåí³ çâîëîæåí³ ä³ëÿíêè. Ó ï³äë³ñêó ïåðåâàæàº Frangula alnus (0,1—0,2), òðàâ’ÿíî-÷àãàðíè÷êîâèé ïîêðèâ, êð³ì äîì³íàíòà Molinia caerulea (40—50 %), ôîðìóþòü Vaccinium myrtillus, Lycopodium annotinum, Dryopteris cartusiànà. Ôîðìàö³ÿ Populeta tremulae ïðåäñòàâëåíà ãð. àñ. Populeta (tremulae)-caricosa (pilosae). Âèñîòà äåðåâîñòàíó 16—18 ì, ç³ìêíåí³ñòü êðîí 0,85—0,9, êð³ì äîì³- íàíòà òðàïëÿþòüñÿ Quercus robur, Tilia cordata. Ï³äë³ñîê 0,4 çàââèøêè 5—6 ì, ñôîðìîâàíèé Corylus avellana (0,4), ïîîäèíîêî — Euonymus verrucosa, ó ï³äðîñò³ — T. cordata. Òðàâ’ÿíèé ïîêðèâ 60 %, äîì³íóº Carex pilosa 30 %. Ó Êàì’ÿíñüêîìó ë-â³ (êâ. 6, óð. Äóáîâà Êîðíà) â àñ. Populetum ñoryloso caricosum (pilosei) îïèñàíà ð³äê³ñíà äëÿ ðåã³îíó ñèíóç³ÿ âåñíÿíèõ åôåìåðî¿ä³â: Anemona ranunculoides L. (5 %), Corydalis cava (L.) Schweigg. et Koerte (5 %), Ñ. solida (L.) Clairv. (1 %), Ñ. intermedia (L.) Merat (1 %), Gagea lutea (L.) Ker.-Gawl. (5 %), Ficaria verna Huds. (1 %). Ó öèõ óãðóïîâàííÿõ âèÿâëåíà Cephalanthera longifolia (L.) Fritsch. Ôîðìàö³ÿ Alneta glutinosae ïîøèðåíà ïåðåâàæíî ó ïðèòåðàñí³é ÷àñòèí³ çàïëàâ ð³÷îê. Íàéá³ëüø ðîçïîâñþäæåíîþ ãð. àñ. º Alneta (glutinosae) frangulosa. Ë³ñè ãð. àñ. Alneta (glutinosae) athyriosa â³äçíà÷åí³ íà òîðô’ÿíî-ãëåéîâèõ ́ ðóí- òàõ, äîì³íàíòàìè º Athyrium filix-femina (L.) Roth òà Dryopteris filix-mas (L.) Schott. Òðàïëÿþòüñÿ â³ëüøíÿêè àñ. Alnetum caricosum (elongatae). Ó ï³äë³ñêó ë³ñ³â àñ. Alneta ruboso (caesuii)-urticosa (galeopsifoliae) — ç³ìêíåí³ñòü êðîí 0,7— 0,8, — ïîøèðåíà Sambucus racemosa. Ó òðàâ’ÿíî-÷àãàðíè÷êîâîìó ÿðóñ³ ñåðåä ðåã³îíàëüíî ð³äê³ñíèõ âèä³â âèÿâëåí³ Dryopteris cristata (L.) A. Gray, Ñalla palustris, Cicuta virosa L., Circaeà alpina L. Îñîáëèâ³ñòþ ë³ñîâî¿ ðîñëèííîñò³ ðåã³îíó º íàÿâí³ñòü ãóñòîãî ï³äë³ñêó ç Sambucus racemosa. Â ë³òåðàòóð³ [13] ì³ñòÿòüñÿ âêàç³âêè íà òå, ùî ë³ñè ç òà- êèì ï³äë³ñêîì òðàïëÿþòüñÿ çäåá³ëüøîãî ó ï³âäåíí³é ÷àñòèí³ Óêðà¿íñüêîãî Ïîë³ññÿ, îñîáëèâî ïîøèðåí³ ó ïåðåõ³äí³é äî Ë³ñîñòåïó ñìóç³. Ïðè÷èíàìè ôîðìóâàííÿ ãóñòîãî ï³äë³ñêó ç S. racemosa ó ë³ñàõ ðåã³îíó º âèñ³âàííÿ íàñ³ííÿ (ç ïîâ³òðÿ) ç ìåòîþ ï³äãîä³âë³ ïòàõ³â ùå ç ïî÷àòêó 1960-õ ðð., ïîøèðåííÿ ðóáîê òà ïåðåâàæàííÿ âíàñë³äîê ðóáîê êóëüòóð Pinus sylvestris. Â³ðîã³äíî, ïîë³ïøåííÿ óìîâ îñâ³òëåííÿ ïðèçâåëî äî çíà÷íîãî ïîøèðåííÿ ãåë³îô³òà S. racemosa ó ë³ñàõ ðåã³îíó. Òàêèì ÷èíîì, êîð³íí³ äåðåâîñòàíè ñîñíîâèõ, äóáîâî-ñîñíîâèõ òà äóáî- âèõ ë³ñ³â çàéìàþòü íåâåëèê³ ä³ëÿíêè ïåðåâàæíî íà ïðèðîäíî-çàïîâ³äíèõ òåðèòîð³ÿõ. Ïëîùà ðåã³îíó äîñë³äæåíü 4452 êì2, â³äñîòîê çàïîâ³äíîñò³ — 5,8, ïëîùà 18-òè îá’ºêò³â ïðèðîäíî-çàïîâ³äíîãî ôîíäó, íà ÿêèõ îõîðîíÿþòüñÿ êîìïëåêñè ë³ñîâî¿ ðîñëèííîñò³, ñòàíîâèòü 193 êì2 [3]. Ðàðèòåòíèé êîìïî- íåíò ôëîðè ë³ñîâî¿ ðîñëèííîñò³ âêëþ÷àº 3 âèäè ç Äîäàòêó I Áåðíñüêî¿ êîí- âåíö³¿, 14 — ç ×åðâîíî¿ êíèãè Óêðà¿íè, à 26 âèä³â îõîðîíÿþòüñÿ íà òåðè- ISSN 0372-4123. Óêð. áîòàí. æóðí., 2006, ò. 63, ¹ 3 409 òîð³¿ Ñóìñüêî¿ îáë. Ïðîòå àíàë³ç ñòàíó îõîðîíè ð³äê³ñíèõ âèä³â çàñâ³ä÷èâ, ùî Huperzia selago, Diphasiastrum complanatum, Epipactis atrorubens, Cephalanthera longifolia âèÿâëåí³ íà òåðèòîð³ÿõ, ÿê³ íå âêëþ÷åí³ äî ÏÇÔ. Íåîáõ³äíèì º ñòâî- ðåííÿ íîâèõ ïðèðîäíî-çàïîâ³äíèõ îá’ºêò³â ó ðåã³îí³, íàäàííÿ ñòàòóñó çàãàëü- íîäåðæàâíîãî Âåðõíüîåñìàíñüêîìó ëàíäøàôòíîìó çàêàçíèêó ì³ñöåâîãî çíà- ÷åííÿ òà ðîçøèðåííÿ éîãî òåðèòîð³¿ çà ðàõóíîê ïðèºäíàííÿ ë³ñîâîãî óðî÷è- ùà çà êîëèøí³ì ñ. Ìàòëàõ (Ãëóõ³âñüêèé ð-í) ç ïðèëåãëîþ çàïëàâîþ ð. Åñìàíü (ïðèòîêà Äåñíè). 1. Áàëàøîâ Ë.Ñ. Ðàñòèòåëüíîñòü è ïðèðîäîîõðàííûå òåððèòîðèè áàññåéíà ð. Øîñòêà. — Êèåâ: ÓÎÎÏ, 1993. — Äåï. â ÃÍÒÁ Óêðàèíû 01.12.93., ¹ 2347. — Óêð. — 16 ñ. 2. Ãåîáîòàí³÷íå ðàéîíóâàííÿ Óêðà¿íñüêî¿ ÐÑÐ / Àíäð³ºíêî Ò.Ë., Á³ëèê Ã.²., Áðàä³ñ ª.Ì. òà ³í. — Ê.: Íàóê. äóìêà, 1977. — 304 ñ. 3. Çàïîâ³äí³ ñêàðáè Ñóìùèíè / Ï³ä çàã. ðåä. Ò.Ë. Àíäð³ºíêî. — Ñóìè: Äæåðåëî, 2001. — 208 ñ. 4. Çåë¸íàÿ êíèãà Óêðàèíñêîé ÐÑÐ: Ðåäêèå, èñ÷åçàþùèå è òèïè÷íûå, íóæäàþùèåñÿ â îõ- ðàíå ðàñòèòåëüíûå ñîîáùåñòâà / Ïîä îáù. ðåä. Øåëÿãà-Ñîñîíêî Þ.Ð. — Êèåâ, 1987. — 216 ñ. 5. Ìóëÿð÷óê Ñ.Î. Ïîøèðåííÿ ÿë³âöþ çâè÷àéíîãî (Juniperus communis L.) íà Ë³âîáåðåæ- íîìó Ïîë³ññ³ // Óêð. áîòàí. æóðí. — 1962. — 19, ¹ 6. — Ñ. 97—99. 6. Ìóëÿð÷óê Ñ.Î. Ñó÷àñíèé ñòàí ïðèðîäíèõ ë³ñîñòàí³â ÿëèíè ºâðîïåéñüêî¿ íà Ë³âîáåðåæ- íîìó Ïîë³ññ³ // Óêð. áîòàí. æóðí. — 1966. — 23, ¹ 3. — Ñ. 111—116. 7. Ìóëÿð÷óê Ñ.Î. Ñîñíîâ³ ë³ñè Ñóìñüêîãî Ïîë³ññÿ // Óêð. áîòàí. æóðí. — 1970. — 27, ¹ 6. — Ñ. 726—730. 8. Ïàí÷åíêî Ñ.Ì. Ðîñëèíí³ñòü Ñòàðîãóòñüêîãî ë³ñîâîãî ìàñèâó // Óêð. áîòàí. æóðí. — 2001. — 58, ¹ 6. — Ñ. 684—693. 9. Ïàí÷åíêî Ñ. Ì. Ôëîðà íàö³îíàëüíîãî ïðèðîäíîãî ïàðêó «Äåñíÿíñüêî-Ñòàðîãóòñüêèé» òà ïðîáëåìè îõîðîíè ô³òîð³çíîìàí³òòÿ Íîâãîðîä-Ñ³âåðñüêîãî Ïîë³ññÿ / Çà çàã. ðåä. Ñ.Ë. Ìîñÿê³íà. — Ñóìè: ÂÒÄ «Óí³âåðñèòåòñüêà êíèãà», 2005. — 170 ñ. 10. Ïàøêåâè÷ Ã.Î. Äî ³ñòîð³¿ ðîñëèííîñò³ Íîâãîðîä-Ñ³âåðñüêîãî Ïîë³ññÿ â ãîëîöåí³ // Óêð. áîòàí. æóðí. — 1972. — 57, ¹ 2. — Ñ. 177—184. 11. Ïîãðåáíÿê Ï.Ñ. Ë³ñîâà åêîëîã³ÿ ³ òèïîëîã³ÿ ë³ñ³â. Âèáðàí³ ïðàö³. — Ê.: Íàóê. äóìêà, 1993. — 496 ñ. 12. Ðîñëèíí³ñòü ÓÐÑÐ. Ë³ñè. — Ê.: Íàóê. äóìêà, 1971. — 460 ñ. 13. Ñëîáîäÿí Ì.Ï. Ïðî ë³ñè ç ï³äë³ñêîì ³ç áóçèíè íà Óêðà¿íñüêîìó Ïîë³ññ³ // Óêð. áîòàí. æóðí. — 1967. — 24, ¹ 4. — Ñ. 70—74. 14. Ôèçèêî-ãåîãðàôè÷åñêîå ðàéîíèðîâàíèå Óêðàèíñêîé ÑÑÐ / Ïîä ðåä. Â.Ï. Ïîïîâà, À.Ì. Ìàðèíè÷à. — Ê.: Èçä-âî Êèåâñêîãî óí-òà, 1968. — 683 ñ. 15. Øåëÿã-Ñîñîíêî Þ.Ð. Äóáîâ³ ë³ñè Ïîë³ññÿ Óêðà¿íè // Óêð. áîòàí. æóðí. — 1970. — 27, ¹ 1. — Ñ. 54—59. Ðåêîìåíäóº äî äðóêó Íàä³éøëà 09.03.2006 Þ.Ð. Øåëÿã-Ñîñîíêî ISSN 0372-4123. Ukr. Botan. Journ., 2006, vol. 63, ¹ 3410 Î.Ï. ×åðíîóñ Ãëóõîâñêèé ãîñóäàðñòâåííûé ïåäàãîãè÷åñêèé óíèâåðñèòåò ËÅÑÍÀß ÐÀÑÒÈÒÅËÜÍÎÑÒÜ ØÎÑÒÊÈÍÑÊÎÃÎ ÃÅÎÁÎÒÀÍÈ×ÅÑÊÎÃÎ ÐÀÉÎÍÀ (ÑÓÌÑÊÀß ÎÁËÀÑÒÜ) Ïðèâîäèòñÿ ãåîáîòàíè÷åñêàÿ õàðàêòåðèñòèêà ëåñíîé ðàñòèòåëüíîñòè Øîñòêèíñêîãî ãåî- áîòàíè÷åñêîãî ðàéîíà, òåððèòîðèÿ êîòîðîãî ðàñïîëîæåíà íà ñåâåðî-âîñòîêå Óêðàèíñêî- ãî Ïîëåñüÿ. Êðàòêî ðàññìîòðåíû öåíîòè÷åñêèå, ôëîðèñòè÷åñêèå è ñîçîëîãè÷åñêèå îñî- áåííîñòè ëåñîâ ðåãèîíà. Îïèñàíû ñòàðûå êîðåííûå ñîñíîâûå ëåñà ãðóïïû àññîöèàöèè Pineta hylocomiosa, Pineta myrtillosa, Querceto-Pineta corylosa è Querceto corylosa, òèïè÷íûå äëÿ Óêðàèíñêîãî Ïîëåñüÿ è çàíåñ¸ííûå â «Çåë¸íóþ êíèãó Óêðàèíû» [4]. Âî ôëîðå ëåñîâ âûÿâëåíî 3 âèäà, âêëþ÷åííûõ â Ïðèëîæåíèå I Áåðíñêîé êîíâåíöèè, 14 — â Êðàñíóþ êíèãó Óêðàèíû è 26 âèäîâ, îõðàíÿåìûõ íà òåððèòîðèè Ñóìñêîé îáëàñòè. Ê ë þ ÷ å â û å ñ ë î â à: ëåñíàÿ ðàñòèòåëüíîñòü, òèïè÷íûå è ðåäêèå ñîîáùåñòâà, ðåäêèå âèäû O.P. Chernous Hlukhiv State Pedagogical University ROREST VEGETATION OF THE SHOSTKA GEOOBOTANICAL AREA (SUMY REGION) The geobotanical characteristic of forest vegetation of the Shostka geobotanical area in the north-eastern part of Ukrainian Polissya is given in the article, as well as the characteristic of woods in the above-menioned area from the point of view of their soils, flora and rarity. Old native pine forests (Pineta hylocomiosa and Pineta myrtillosa,Querceto-Pineta corylosa and Querceto corylosa) typical for Ukrainian Polissya and listed in the Green Data Book [4] of Ukraine are also described. Among the vegetation of the area, 3 species belong to the Supplement I of Bern Convention, 14 are registered listed in the Red Data Book of Ukraine, and 26 species are protected in Sumy Region. K e y w o r d s: forest vegetation, typical and rare associations, rare species

Лісова рослинність Шосткинського геоботанічного району (Сумська область)

Institution

Ähnliche Einträge