Борис Євгенович Патон: п’ятдесят років на чолі Академії (Урочисті збори наукової громадськості з нагоди відзначення 50-річчя обрання академіка Бориса Патона президентом Національної академії наук України)

27 лютого 2012 р. у Великому конференц-залі НАН України відбулися урочисті збори наукової громадськості з нагоди відзначення 50-річчя обрання академіка Бориса Євгеновича Патона президентом Національної академії наук України. В заході взяли участь представники наукової громадськості, вищі посадові ос...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2012
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2012
Назва видання:	Вісник НАН України
Теми:	Події
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/36154
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Борис Євгенович Патон: п’ятдесят років на чолі Академії (Урочисті збори наукової громадськості з нагоди відзначення 50-річчя обрання академіка Бориса Патона президентом Національної академії наук України) // Вісн. НАН України. — 2012. — № 3. — С. 3-22. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-36154
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-361542012-07-12T12:07:44Z Борис Євгенович Патон: п’ятдесят років на чолі Академії (Урочисті збори наукової громадськості з нагоди відзначення 50-річчя обрання академіка Бориса Патона президентом Національної академії наук України) Події 27 лютого 2012 р. у Великому конференц-залі НАН України відбулися урочисті збори наукової громадськості з нагоди відзначення 50-річчя обрання академіка Бориса Євгеновича Патона президентом Національної академії наук України. В заході взяли участь представники наукової громадськості, вищі посадові особи держави, іноземні гості. Обійнявши 1962 р. високу посаду президента Академії, Борис Євгенович упродовж півстоліття всі свої сили, глибокі знання і колосальний досвід віддавав і віддає розвитку науки України, зростанню її національного і міжнародного авторитету. Під його керівництвом Національна академія наук України стала одним з найбільших наукових центрів у Східній Європі і широко відомою в усьому світі. 2012 Article Борис Євгенович Патон: п’ятдесят років на чолі Академії (Урочисті збори наукової громадськості з нагоди відзначення 50-річчя обрання академіка Бориса Патона президентом Національної академії наук України) // Вісн. НАН України. — 2012. — № 3. — С. 3-22. — укр. 0372-6436 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/36154 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Події Події
spellingShingle	Події Події Борис Євгенович Патон: п’ятдесят років на чолі Академії (Урочисті збори наукової громадськості з нагоди відзначення 50-річчя обрання академіка Бориса Патона президентом Національної академії наук України) Вісник НАН України
description	27 лютого 2012 р. у Великому конференц-залі НАН України відбулися урочисті збори наукової громадськості з нагоди відзначення 50-річчя обрання академіка Бориса Євгеновича Патона президентом Національної академії наук України. В заході взяли участь представники наукової громадськості, вищі посадові особи держави, іноземні гості. Обійнявши 1962 р. високу посаду президента Академії, Борис Євгенович упродовж півстоліття всі свої сили, глибокі знання і колосальний досвід віддавав і віддає розвитку науки України, зростанню її національного і міжнародного авторитету. Під його керівництвом Національна академія наук України стала одним з найбільших наукових центрів у Східній Європі і широко відомою в усьому світі.
format	Article
title	Борис Євгенович Патон: п’ятдесят років на чолі Академії (Урочисті збори наукової громадськості з нагоди відзначення 50-річчя обрання академіка Бориса Патона президентом Національної академії наук України)
title_short	Борис Євгенович Патон: п’ятдесят років на чолі Академії (Урочисті збори наукової громадськості з нагоди відзначення 50-річчя обрання академіка Бориса Патона президентом Національної академії наук України)
title_full	Борис Євгенович Патон: п’ятдесят років на чолі Академії (Урочисті збори наукової громадськості з нагоди відзначення 50-річчя обрання академіка Бориса Патона президентом Національної академії наук України)
title_fullStr	Борис Євгенович Патон: п’ятдесят років на чолі Академії (Урочисті збори наукової громадськості з нагоди відзначення 50-річчя обрання академіка Бориса Патона президентом Національної академії наук України)
title_full_unstemmed	Борис Євгенович Патон: п’ятдесят років на чолі Академії (Урочисті збори наукової громадськості з нагоди відзначення 50-річчя обрання академіка Бориса Патона президентом Національної академії наук України)
title_sort	борис євгенович патон: п’ятдесят років на чолі академії (урочисті збори наукової громадськості з нагоди відзначення 50-річчя обрання академіка бориса патона президентом національної академії наук україни)
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate	2012
topic_facet	Події
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/36154
citation_txt	Борис Євгенович Патон: п’ятдесят років на чолі Академії (Урочисті збори наукової громадськості з нагоди відзначення 50-річчя обрання академіка Бориса Патона президентом Національної академії наук України) // Вісн. НАН України. — 2012. — № 3. — С. 3-22. — укр.
series	Вісник НАН України
first_indexed	2025-07-03T17:39:45Z
last_indexed	2025-07-03T17:39:45Z
_version_	1836648377879625728
fulltext	3ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 3 ПОДІЇ БОРИС ЄВГЕНОВИЧ ПАТОН: П’ЯТДЕСЯТ РОКІВ НА ЧОЛІ АКАДЕМІЇ Урочисті збори наукової громадськості з нагоди відзначення 50-річчя обрання академіка Бориса Патона президентом Національної академії наук України 27 лютого 2012 р. у Великому конференц-залі НАН України відбулися урочисті збори наукової громадськості з нагоди відзначення 50-річчя обрання академіка Бориса Євгеновича Патона президентом Національної акаде- мії наук України. В заході взяли участь представники наукової громадськості, вищі посадові особи держави, іноземні гості. Обійнявши 1962 р. високу посаду президента Академії, Борис Євгенович упродовж півстоліття всі свої сили, глибокі знання і колосальний досвід віддавав і віддає розвитку науки України, зростанню її національного і між- народного авторитету. Під його керівництвом Національна академія наук України стала одним з найбільших наукових центрів у Східній Європі і широко відомою в усьому світі. Перед відкриттям урочистих зборів нау- кової громадськості з нагоди відзначення 50-річчя обрання академіка Бориса Патона президентом НАН України у приміщенні Адміністрації Президента України Глава держави Віктор Федорович Янукович при- вітав Бориса Євгеновича з цією визначною подією і вручив йому орден Свободи за знач- ний особистий внесок у соціально-еко но міч- ний, науково-технічний, культурно-освіт ній розвиток незалежної Української держави, вагомі трудові досягнення, багаторічну сум- лінну працю. Під час зустрічі з Бюро Президії НАН України В.Ф. Янукович висловив подяку Б.Є. Патону за його півстолітню плідну пра- цю на посаді керівника Національної акаде- мії наук. Президент України переконаний, що од- нією з важливих складових інноваційного розвитку нашої держави повинна стати мо- дернізація науки. «Наша мета — разом із На- ціональною академією наук розглянути пи- тання модернізації науки, об’єднавши нашу науку, освіту та реальний сектор економі- ки», — зазначив Глава держави. За його слова- ми, сьогодні наука, як і інші сфери розвитку країни, на жаль, переживає непрості часи. Президент водночас наголосив, що ідея інноваційного розвитку України була, є і залишається актуальною. Глава держави висловив переконання, що без технологіч- ного оновлення виробництва та промисло- вості неможливий якісний рух уперед, ви- пуск конкурентоспроможної продукції тощо. «По трібний технологічний ривок, який би Президент України В.Ф. Янукович вручає президенту НАН України Б.Є. Патону орден Свободи 4 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 3 ПОДІЇ створив умови для підняття рівня кон- курентоспроможності нашої промисловос- ті», — зазначив В.Ф. Янукович. «Нам зараз потрібно подивитися, як ми будемо будувати сучасну модель науки, по- єднану з освітою, виробництвом та економі- кою. Я розраховую на те, що ця робота буде вестися разом із Вами», — сказав В.Ф. Яну- кович, звертаючись до Б.Є. Патона. Президент НАН України у свою чергу по- дякував Главі держави за увагу до питань розвитку науки і освіти в Україні. Члени Президії НАН України презен- тували В.Ф. Януковичу ювілейну книгу «Б.Є. Патон: 50 років на чолі Академії», ви- дану до цієї знаменної події. * * * Урочисті збори наукової громадськості з нагоди відзначення 50-річчя обрання акаде- міка Бориса Патона президентом НАН Ук- раїни відкрив віце-президент НАН Украї ни академік НАН України Антон Григорович Наумовець. Він виголосив промову, в якій зазначив, що наукова громадськість святкує золотий трудовий ювілей академіка Бориса Євгено- вича Патона — 50-річчя його титанічної, са- мовідданої праці на посту президента Наці- ональної академії наук України. Це світовий рекорд тривалості успішного керівництва величезним творчим колективом Академії, яка за півстоліття зробила вагомий внесок у розвиток науки, економіки і культури, і по- дія ця унікальна не лише в історії Академії, а й в історії держави. За словами Антона Гри- горовича сьогодні є чудова нагода віддати належну шану цій унікальній людині — вче- ному, інженеру, організатору, патріоту, ін- тернаціоналісту і гуманісту. У чому ж полягає секрет безпрецедентно тривалої й успішної діяльності Бориса Євге- новича на посту президента Академії? Безу- мовно, передусім слід згадати теплим словом його предків, рід Патонів, який упродовж століть подавав приклад самовідданого слу- жіння Вітчизні. З особливою вдячністю нале- жить згадати батька Бориса Євгеновича — Євгена Оскаровича — і за виховання такого сина, і за те, що він залучив його до наукової й інженерної роботи в такому цікавому, пер- спективному і надзвичайно важливому на- прямі, яким є електрозварювання. Те, що Борис Євгенович успішно керує Академією вже півстоліття і що на останніх, 2009 р., виборах президента за нього знову віддали голоси понад 93% членів Академії, є переконливим свідченням правильності ви- бору, який зробила Академія в далекому 1962 р. Яким має бути керівник будь-якого ко- лективу? Користуючись спортивною термі- нологією, він має бути багатоборцем, у яко- му поєднуються принаймні три необхідні якості — високий професіоналізм, організа- торський талант і порядність. І чим більший колектив, особливо якщо це творчий колек- тив, тим вищою є планка для цих якостей. Вчений. Без сумніву, Борис Євгенович належить до числа видатних учених-ма те- ріа лознавців сучасності. Рівень цивілізації кожного суспільства безпосередньо визна- чається тим, які матеріали воно використо- вує і як їх обробляє. Не випадково в історію ввійшли такі поняття, як «кам’яна доба», «бронзова доба», «залізна доба». Нині асор- тимент матеріалів, використовуваних люд- ством, незмірно розширився. І всі ці матері- али необхідно вміти одержувати, обробляти, надійно з’єднувати в різних конструкціях. Генеральною лінією в науковій та інженер- ній творчості Бориса Євгеновича були й за- лишаються зварювання матеріалів і мета- лургія. Серед необізнаних людей інколи трапля- ється досить спрощене уявлення про процес зварювання. Часто не розуміють, які склад- ні фізичні й хімічні процеси відбуваються у зварному шві, особливо якщо необхідно міцно і надійно, як мовиться — «навік», з’єднати між собою зовсім різнорідні матері- али. Тут і електротехніка, і хімічні взаємодії, і фазові переходи, і процеси змочування та розтікання металів, і електронна оптика при зварюванні електронним променем, і лазер- на фізика при зварюванні лазерним проме- 5ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 3 ПОДІЇ нем, і фізика вибуху при зварюванні вибу- хом, і, нарешті, процеси коагуляції білків при електрозварюванні живих тканин. Борис Євгенович став на чолі Академії наук, уже маючи за плечима вагомий науко- вий багаж у галузі фізики електрозварюван- ня й автоматизації цього процесу. Цей нау- ковий та інженерний доробок був широко і стрімко, за суворими законами воєнного стану, впроваджений у виробництво броні наших танків у трагічні часи Великої Віт- чизняної війни і став, без будь-якого пере- більшення, величезним внеском у нашу Пе- ремогу. Далі було винайдено електрошлакове зва- рювання та електрошлаковий переплав ме- талів, під час якого шлак діє як потужна губка-насос, що вбирає з рідкого металу всі шкідливі домішки. Завдяки цій технології було відкрито шлях до отримання чистих металів у великих масштабах. Далі розро- блено і впроваджено в практику цілий ряд нових видів зварювання — електронним про- менем (цей спосіб було блискуче випробува- но в космосі), лазером, вибухом, дифузією, а також комбінованою дією всіх цих засобів впливу на зварювані об’єкти. В 1960-х роках було розпочато дослідження і розроблення технологій одержання зміцнювальних по- криттів і композиційних матеріалів спосо- бом електронно-променевого випаровуван- ня компонентів і осадження пари на різ- них поверхнях. Ці технології знайшли застосування в різних галузях техніки, дали змогу в багато разів підвищити експлуата- ційний ресурс деяких відповідальних виро- бів, зокрема лопаток газових турбін. Інсти- тут електрозварювання ім. Є.О. Патона став справжньою Меккою для зварників усього світу. За ініціативою Бориса Євгеновича в СРСР на найвищому державному рівні було прийнято постанови, що забезпечили широкомасштабне впровадження новітніх зварювальних технологій у практику — від машинобудування всіх напрямів до будів- ництва, залізничного транспорту, традицій- ної й атом ної енергетики, ракето- і судно- будування, оборонної промисловості й ко- мунального господарства. Було створено цілі покоління машин і визначні споруди, що не мали аналогів у світовій практиці. Фактично наші електрозварники — вчені й інженери під керівництвом Б.Є. Патона — навчили людство зварювати практично все з усім. Вершиною зварювального мистецтва стала технологія зварювання живих тканин, яка вже широко крокує по всій планеті. Спо- чатку кількість виконаних за її допомогою операцій підраховували, а тепер, коли їх число, за оцінками, наблизилося до 100 ти- сяч, точну цифру назвати вже неможливо. За допомогою технологій і обладнання, розроблених Патонівським інститутом, на нашій планеті прокладено близько 70 тис. км магістральних трубопроводів, якими можна двічі оперезати по екватору всю земну кулю. Вони прокладені крізь тундру і вічну мерз- лоту, болота й ріки, а тепер і моря, і забезпе- чують енергоносіями сотні мільйонів людей. Воістину це технології, що змінили і продо- вжують змінювати світ, визначаючи рівень сучасної цивілізації. За видатний внесок у розв’язання науково-технічних проблем тру бопровідного транспорту енергоносіїв та енергомашинобудування Б.Є. Патону при- суджено одну з найпрестижніших між- народних премій — премію «Глобальна енергія». Академік НАН України А.Г. Наумовець 6 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 3 ПОДІЇ Організатор. Стисло нагадавши про основні досягнення Бориса Євгеновича Па- тона як видатного науковця й інженера, А.Г. Наумовець перейшов до розповіді про основні віхи його керівної організаторської роботи на чолі Академії. 50 років тому АН складалася з п’яти відділів — суспільних, фізико-математичних, хімічних та геологіч- них, біологічних і технічних наук. Усього в ній налічувалось 43 інститути. Це був, так би мовити, стартовий науковий потенціал для Бориса Євгеновича. Свіжий вітер, що повіяв у Академії з його приходом на посаду президента, повернув учених обличчям до практичних потреб суспільства і держави. Надзвичайно важливим було те, що Борис Євгенович поєднував у собі високу кваліфі- кацію, практичний досвід і необхідні осо- бисті якості і вченого, й інженера, і на той час вже керівника великого колективу — Ін- ституту електрозварювання. Отже, дуже скоро його талант в іпостасях ученого, інже- нера й організатора науки розгорнувся на повну силу, його було високо оцінено не лише в колективі Академії, а й на державно- му рівні, тим більше, що Борис Євгенович став широко відомим громадським діячем. Спочатку були певні побоювання, що вче- ний і інженер у галузі електрозварювання може обмежувати й «утискати» фундамен- тальні дослідження. Однак цього не сталося. Виявилося, що Борис Євгенович досить вільно орієнтується в галузі як технічних, так і фундаментальних наук — природни- чих, точних, суспільних і гуманітарних. Усі можуть підтвердити, що він з готовністю підтримує ті фундаментальні напрями, які є оригінальними й відкривають цікаві пер- спективи на майбутнє. Однак він наполягає, щоб це була наука справді світового рівня, більше того — слід прагнути, щоб вона посі- дала передові позиції у світі. Підтримуючи фундаментальні досліджен- ня як основу розвитку всіх наук, Борис Єв- генович як видатний інженер і людина з державним мисленням завжди шукає мож- ливості практичних застосувань і активно проводить у життя концепцію цілеспрямо- ваних фундаментальних досліджень. Він справедливо вважає, що, залишаючи за про- зорливими вченими — так би мовити, «фун- даменталістами» — право вибору тематики досліджень, слід закликати їх якнайуважні- ше й глибше «копати» там, де досвід та інту- їція підказують перспективу практичних ефектів уже в недалекому майбутньому. А це вимагає тісного зв’язку науки з виробни- цтвом, розуміння науковцями його проблем і потреб. З ініціативи й за керівної ролі Б.Є. Патона в Академії при інститутах було створено по- тужну дослідно-виробничу базу — спеціаль- ні конструкторські бюро, інженерні центри, експериментальні виробництва, дослідні за- води. Отже, реалізувалася ідея формування «під одним дахом» своєрідної тріади «дослі- дження → проектування → виробництво», яка чимось нагадує заводський конвеєр, де послідовно й у безпосередній взаємодії ви- конавців (буквально «пліч-о-пліч») нове знання втілюється у випуск затребуваної і конкурентоспроможної продукції. Варто за- значити, що у світі до цієї ідеї в широкому масштабі почали приходити лише недавно, під час масового створення технопарків і відгалужених компаній. Можна тільки шко- дувати, що за останні десятиліття СКТБ і дослідні виробництва в більшості наших ін- ститутів припинили існування через еконо- мічну кризу й усе ще несприятливий інно- ваційний клімат у країні. Загалом 1960-ті — початок 1980-х років стали періодом стрімкого розвитку нашої Академії. Вищі навчальні заклади випуска- ли численних висококваліфікованих фахів- ців, які прагнули працювати в науці й були затребувані суспільством. Практично всі провідні вчені Академії викладали тоді в університетах та інститутах, очолювали в них кафедри. Швидко зростали кадри зді- бних молодих учених, що створювало об’єктивні умови для організації нових ін- ститутів з актуальних галузей науки. З ініці- ативи Б.Є. Патона і за його активної під- тримки в системі Академії були створені десятки нових інститутів і організацій, що 7ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 3 ПОДІЇ розширили й поглибили дослідження в най- важливіших наукових напрямах. Це було реальною потребою, а не марнославним прагненням помножувати число інститутів. Для створення нової наукової установи по- трібно було дати серйозне обґрунтування його необхідності, довести директивним ор- ганам наявність відповідного кадрового по- тенціалу, заручитися підтримкою АН СРСР і організацій, зацікавлених у науковій і тех- нологічній продукції майбутнього інститу- ту. Образно кажучи, Україна в цей час по- тужно нарощувала свої наукові «мускули». Зокрема, великого розмаху в АН УРСР набули дослідження в галузі кібернетики. Борис Євгенович активно підтримував у цій справі академіка Віктора Михайловича Глушкова, під керівництвом якого вчені України зробили визнаний світом внесок як у теорію, так і в практику всього того, що нині називають інформаційними технологі- ями. Особливі заслуги належать нашій Ака- демії і в організації підготовки кадрів для цієї галузі, яка нині є життєво важливою. Борис Євгенович доклав також багато зу- силь до нарощування в Україні власного нау- кового потенціалу в галузі ядерної фізики. Його важливість особливо яскраво виявила- ся, коли сталося чорнобильське лихо. Без- сумнівно, наслідки цієї трагедії були б набага- то страшнішими, якби Академія не кинула всі свої сили на боротьбу з ними. Б.Є. Патону на- лежать виняткові заслуги в організації робіт з ліквідації наслідків чорнобильської аварії. Слід окремо сказати про створення нау- кових центрів АН і Міністерства освіти і на- уки в регіонах України. Борис Євгенович завжди рішуче виступає за те, щоб установи Академії існували й активно працювали не лише в Києві, а й в областях. При цьому, ви- рішуючи на високому рівні проблеми за- гальнонаукового значення, вони зобов’язані максимально враховувати у своїй роботі специфічні запити економіки й культурного розвитку регіонів. За роки президентства Б.Є. Патона було створено цілий ряд нових академічних інститутів і центрів у Харкові і Львові, Одесі й Донецьку, Дніпропетровську і Миколаєві, Сумах, Запоріжжі, Севастопо- лі, Чернівцях, Ужгороді, Житомирі, ботаніч- них садів і природних заповідників у різних областях України. Завдяки активній участі у вирішенні важливих народногосподар- ських і оборонних завдань новостворені інститути одержували досить щедре фінан- сування, розбудовувалися, виховували ви- сококваліфіковані кадри і завойовували ав- торитет у Союзі та світі. Наочним прикла- дом ефективного внеску в досягнення цієї мети стало створення практично «з нуля» Донецького наукового центру, завдяки яко- му Донецький регіон, традиційно відомий як край вугілля, сталі й хімічної індустрії, посів гідне місце й на науковій карті світу. Під час виборів до Академії Борис Євгено- вич наполегливо агітує за те, щоб за інших рівних умов перевагу віддавали кандидатам, що працюють за межами столиці. Він по- стійно піклується про те, щоб, перефразову- ючи слова М.В. Ломоносова, наука України приростала регіонами, які долучаються до розвитку науки й технологій. Розуміючи як ніхто інший відповідальність Академії за розвиток науки в Україні та її унікальні можливості розвивати ключові напрями за- вдяки багатодисциплінарності й ефективній координації, Б.Є. Патон приділяє надзви- чайно велику увагу згуртуванню наукових сил нашої країни навколо Академії. Сьогодення. Далі у своїй промові А.Г. На- умовець звернувся до часів новітньої історії, відлік якої почався з 1991 р., коли Україна стала незалежною державою. Перехід до ін- шого суспільного ладу виявився набагато складнішим, ніж очікувалося, і не все так сталося, як гадалося. Наука України, як і ба- гато інших сфер життя, почала працювати у складних умовах. Борис Євгенович катего- рично не сприймає слова «виживати», нато- мість говорить «працювати», і саме про це свідчать результати діяльності Академії в сучасний період. Що ж нового відбувається в житті НАН України в останні десятиріччя? Переду- сім, широко застосовується програмно-ці- льова організація досліджень у напрямах, 8 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 3 ПОДІЇ що визначені як пріоритетні на державному рівні й конкретизовані на академічному. Це й участь у державних програмах, і цільові академічні (переважно міждисциплінарні) програми, і цільові фундаментальні програ- ми в межах окремих відділень. Вони спрямо- вані на актуальні наукові й науково-тех нічні проблеми — енергозаощадження, забезпе- чення мінеральними ресурсами, створення нових матеріалів, розроблення ін фор ма цій- них, космічних, ядерних і нанотехнологій, на забезпечення надійної роботи об’єктів стра- тегічного значення, особливо тих споруд, що вже відпрацювали гарантійний ресурс, але продовжують експлуатуватися. Вісім років тому в складі Академії було створено нове, 14-те, Відділення ядерної фі- зики і енергетики. Йому доручено виконува- ти фундаментальні дослідження в цій галузі й одночасно працювати в тісній взаємодії з нашою атомною енергетикою, допомагати їй у вирішенні конкретних завдань сьогодення, зокрема щодо подовження терміну експлуа- тації енергетичних атомних реакторів. НАН України щороку проводить конкурс науково-технічних проектів інноваційного спрямування. Їхньою метою є здійснення розробок, що максимально наближені до впровадження. Вони фінансуються Акаде- мією на паритетних засадах разом з підпри- ємствами, зацікавленими в кінцевій продук- ції. У відборі таких проектів активну участь бере особисто Борис Євгенович. З його іні- ціативи минулого року Академія наук підготу- вала узагальнені пропозиції великих іннова- ційних проектів. Вони стосуються впрова- дження нових методів діагностики поширених захворювань, енергоефективності, створен- ня нових матеріалів, розроблення інформа- ційних технологій, пошуку і видобутку міне- ральних ресурсів, розвитку малотоннажної хімії та інших важливих проблем. На пере- конання Академії, реалізація цих проектів у державному масштабі здатна забезпечити значний економічний і соціальний ефект. Організовуючи розроблення та впроваджен- ня сучасних технологій у виробництво, Б.Є. Патон одночасно вимагає проведення наукових оцінювань їхнього впливу на на- вколишнє середовище й людину. Борис Євгенович настійливо вимагає, щоб науковці працювали прозоро, повніше інформували суспільство про результати своєї діяльності. На сайті Академії вистав- лено докладну інформацію щодо пропози- цій упровадження розробок, здійснених під час виконання науково-технічних проектів, а також пропозиції заходів з енергозаоща- дження. Академія регулярно влаштовує ви- ставки своїх розробок. Наприклад, нашу експозицію на виставці, присвяченій 20-річ- чю СНД, що проходила в Москві минулого літа, було визнано найкращою. На жаль, інноваційний процес усе ще гальмується несприятливим інноваційним кліматом у державі. Щоб на повну силу за- працював двигун інновацій, владним струк- турам конче потрібно «увімкнути запалю- вання» шляхом ухвалення законодавчих рі- шень, що активізують зацікавленість бізнесу в організації виробництва новітньої продук- ції. Тоді наша наука напевно змогла б само- стійно і стабільно заробляти значні кошти із позабюджетних джерел. Величезною заслугою Бориса Євгеновича Патона є те, що після розпаду СРСР й утво- рення незалежної України, в умовах трива- лої економічної й фінансової кризи, що не обійшла й науку, він зумів зберегти Націо- нальну академію наук та її основні наукові школи. Під його керівництвом Академія до- водить не на словах, а конкретними справа- ми свою необхідність для народу і держави, свою здатність робити вагомий внесок у ви- рішення ключових проблем розвитку еко- номіки і культури країни. Починаючи з 1991 р., в НАН України було створено близь- ко 20 нових наукових установ у галузі сус- пільних і гуманітарних наук, потреба в яких була продиктована новим статусом України як незалежної держави. Створено також низку нових інститутів і центрів у галузі природничих і технічних наук, яким доруче- но виконувати дослідження і розроблення з проблем, що мають велике значення для на- шої економіки. 9ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 3 ПОДІЇ Борис Євгенович приділяє неослабну увагу розвитку міжнародного співробітни- цтва, присутності АН на світовій науковій арені. Академія підписала угоди про спів- працю більш ніж з 50 закордонними органі- заціями. Б.Є. Патон є одним з ініціаторів збереження загального наукового простору в межах СНД, створення Міжнародної асо- ціації академій наук, беззмінним президен- том якої він є з 1993 року. Людина. Б.Є. Патон — людина видатної організованості, діловитості, виняткової здатності безпомилково схоплювати голо- вне, приймати правильні рішення. Його ба- гатогранність і працездатність вражають. Тільки завдяки глибокому почуттю особис- тої відповідальності перед державою, наро- дом, власною совістю він успішно працює і справляється з величезним навантаженням. Символічно, що так само, як він уміє з’єд- нувати між собою навіть різнорідні матеріа- ли, він здатний об’єднувати на спільну спра- ву науковців з різноплановими інтересами, високими амбіціями і нерідко зі складними характерами. Часто вживане словосполучення «за під- тримки» або «з ініціативи» Б.Є. Патона — не просто ювілейний реверанс перед Борисом Євгеновичем, а констатація реальних подій. Б.Є. Патон постійно виступав і виступає як невтомний генератор ідей, тримає в полі зору стратегічні проблеми всієї Академії, пі- клується про справи державної важливості і внесок Академії в їх розв’язання. Не буде перебільшенням стверджувати, що букваль- но кожна установа Академії на різних етапах своєї історії одержала від Бориса Євгенови- ча всебічну допомогу - і стратегічні поради, і підтримку у вирішенні поточних проблем. Свій незрівнянний авторитет він викорис- товує на благо науки. Говорячи про стиль роботи Б.Є. Патона, не можна не підкреслити таку його благо- родну рису, як людяність. Якби можна було згадати всіх людей, яким він надавав усіля- ку допомогу у важких життєвих ситуаціях, то список їх напевно складався б із тисяч прізвищ. У нашій країні є таке поняття, як націо- нальне надбання, яке застосовують до уні- кальних технічних об’єктів і споруд. Можна стверджувати, що унікальним національним надбанням нашої держави є й сам Борис Єв- генович Патон. Наприкінці промови академік А.Г. Нау- мовець від імені всіх українських науков- ців побажав Борису Євгеновичу многая літа міцного здоров’я, щастя, невичерпної енергії, плідної праці на благо науки та на- роду і вручив ювілейну книгу «Б.Є. Патон: 50 років на чолі Академії» разом з віталь- ним адресом від членів Президії НАН України. * * * З вітальним словом виступив Голова Вер- ховної Ради України академік НАН Украї- ни Володимир Михайлович Литвин. Він зазначив, що вперше в історії України святкується піввіковий ювілей очолювання центральної наукової інституції країни — НАН України. І справа не в кількості років, а в тому, що подвижницька праця всесвітньо відомого вченого й організатора науки ака- деміка Б.Є. Патона — це золотий вік в історії не тільки Академії, а й усієї України. Щас- ливий кожен, хто відчув на собі животвор- ний вплив інтелектуальної й організатор- ської потуги цієї Людини, щасливий народ, який має такого Сина і Патріарха світопіз- нання та світорозуміння. Б.Є. Патон і В.М. Литвин 10 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 3 ПОДІЇ Б.Є. Патон — це постать, яка справила по- мітний вплив на свою добу, яка діяла в уні- сон із загальноцивілізаційними процесами, яка консолідувала, а не розсварювала спіль- ноту, діяння якої продовжують живити сус- пільний поступ і зберігають свою актуаль- ність у сучасності. Борис Євгенович володіє особливим магнетизмом, прозірливістю розуму; його швидкість і безпомильність в оцінюванні людей і ситуацій в десятки разів перевищує швидкодію потужних комп’ютерів, а його здатність приймати життєвої ваги рішення у критичні й відповідальні для співвітчизни- ків часи викликає здивування і захоплення. Пояснення ж цього лежить на поверхні: іс- тинним знанням є знання життя, чого не на- вчиш і чого не купиш за жодні кошти. Це вищий дар, даний предками і здобутий без- компромісним служінням науці. Діяльність президента НАН України є для всіх нас неоціненним методологічної ваги досвідом. Що дають наукові досліджен- ня суспільству, людині сьогодні і що можуть дати в майбутньому? І тут академік Б.Є. Па- тон завжди залишається несхитним! Не обіцянки про абстрактну користь нау- ки та цінність наукових розробок, а доведе- ний конкретний практичний ефект — ось головний аргумент Патона в оцінюванні ефективності наукової діяльності. Завдяки саме такій позиції НАН України все ще утри- мує належний рівень української науки. Людиноцентризм науки — це той важли- вий фактор державотворення, цінність якого сповідує академік Б.Є. Патон і керована ним Академія України. Концепції і стратегії гу- манітарного буття України останнім часом активно опрацьовуються її інститутами. Не- увага до гуманітарної сфери завела її у глу- хий кут, з якого ми не можемо вийти досі. Ця модель служіння засобами науки своє- му народу виявилася такою ж міцною, як знаменитий зварний шов Патона! Талант об’єднування різних напрямів людських знань і наук, різних шкіл і течій у Б.Є. Патона неперевершений. Уміння об’єд- нувати і в такому об’єднанні зачерпувати нові творчі імпульси — це також одна з його визначальних рис. Патон став для галузевих академій, університетів, профільних мініс- терств, органів влади тим важелем і тією точкою опори, яку так наполегливо шукав Архімед. Критична маса зусиль Патона має підвес- ти до розуміння владою того, що наука — надто серйозна сфера діяльності, щоб і нада- лі зберігати нинішній стан управління нею. Потрібна чітка, зрозуміла й дієва система, на вершині якої повинна стояти НАН Укра- їни. Те, що нині робиться в адміністративно- му плані, призводить до того, що скоро всі кошти йтимуть на сферу управління нау- кою, а не власне на науку. Зусиллями президента НАН України Бо- риса Євгеновича Патона сформовано кон- курентоспроможний інтелектуальний про- стір держави, розгалужену інфраструктуру знань і впливу на економічне, суспільне і культурне життя. Прокладені батьком і си- ном Патонами мости з академічної науки в реальне життя мають надвисокий запас стій- кості, як і сама Академія, вдягнута ними в броню інтелекту й мудрості. Зрозуміло, що така броня не повинна слугувати добровіль- ній самоізоляції, утвердженню критичних настроїв без демонстрації належної позиції. Особливо домінуючим і повсякденним є твердження, що наука в сучасній Україні не запитана, що науку і науковців зневажають. Наочним свідченням чому є хоча б рівень фінансування наукової сфери. На перший погляд, і заперечити нічим. Усе це так. Але якщо згадати, як науковці нещодавно стоячи аплодували розповідям високопосадовців про те, як вони наполе- гливо будуть підтримувати науку, виникає так і не задане їм запитання: а як, за якими лекалами, за яким планом вони збираються будувати країну? Нещодавно в газеті «Дзеркало тижня» академік В.М. Локтєв справедливо крити- кував Верховну Раду за нерозуміння місця і ролі науки, що виявляється в мізерному її фінансуванні. Це при тому, що у складі ни- нішнього парламенту 12 академіків і членів- 11ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 3 ПОДІЇ ко респондентів державних академій, 43 док- тори, 101 кандидат, 154 лауреати почесних звань, 17 Героїв Соціалістичної праці та Ук- раїни, 41 орденоносець Ярослава Мудрого, 21 генерал, не кажучи вже про «генералів» виробництва. Але, по-перше, ми всі їх обира- ли, а наше слово багато важить, принаймні так має бути. По-друге, і це головне — вони захищали дисертації в Україні, в наукових установах і переважно є науковцями — еко- номістами та юристами. Взагалі майже 60% захистів дисертацій в Україні припадає на сфери економіки, права, медицини. Проте ні першого, ні другого, ні третього в Україні немає. Отже, ми надалі не можемо і не по- вин ні залишатися країною поблажливості, конформізму й домовленостей. Гострий історичний виклик вимагає вироб- лення нового порядку денного для України. Надалі інстинкти нас уже не врятують. І в цьому перше слово має бути за інтелектом, за Національною академією наук. Зокрема, по-новому належить осмислити глибинні механізми розвитку людської цивілізації та наші національно-ментальні особливості. Осмислити, щоб зробити правильні висно- вки для продуманої роботи. Чи, може, ми не спроможні без спонукан- ня, без участі в іншому державному утворен- ні реалізувати себе як державу? Для початку академічне співтовариство має визначитися з тим, якою воно бачить країну, бо нині в нього відсутня консолідована позиція. Одні кажуть, треба повернутися в лоно постра- дянського простору, інші — треба бігти не ва- гаючись у Європу. А чи не краще, щоб Украї- на була на своєму місці, жила і працювала за стандартами, які осмислені науковою сфе- рою? Ми повинні спочатку продемонструва- ти нашу цілісну позицію. Тоді й наука буде запитана, й Україна буде запитана на дер- жавно-суспільному рівні. Й усі ми переста- немо жалібно дивитися за кордон і зосере- димося на Україні та її облаштуванні. Академія має відновитись як цитадель думки і духу, перейти від оборони до актив- них дій. Адже вона високо здіймається над часом і суєтністю, відкрита для всіх, хто прагне примножити її міць і потугу. Охоро- на та збагачення всього того, що досягнуто надлюдськими зусиллями багатьох поко- лінь, — найвища заслуга Бориса Євгеновича Патона. Володимир Михайлович Литвин завер- шив свій виступ словами: «Нелегке завдан- ня для кожного уряду — почути Б.Є. Патона! Висока честь тому уряду, який почув Пато- на! В цьому запорука успішного й динаміч- ного розвитку України. І в цьому поступі нам усім треба активніше долучитися до втілення щоденних настанов президента НАН України академіка Бориса Євгенови- ча Патона — людини, чия присутність у цьому світі є доленосною для науки і для України». * * * Далі до слова було запрошено віце-пре- м’єр-міністра України, міністра охорони здоров’я України Раїсу Василівну Богати- рьову. Вона зауважила, що має відповідальне і почесне доручення від Президента України В.Ф. Януковича привітати Б.Є. Патона з ви- значною подією. Президент України зазна- чив, що Бориса Євгеновича суспільство знає як видатного вченого, інженера, матеріало- знавця, геніального технолога. Чималий вне- сок зробив Б.Є. Патон у розвиток медицини: це і технології зварювання живих тканин, і Р.В. Богатирьова 12 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 3 ПОДІЇ матеріали медичного призначення, і ліки, створені на основі нанотехнологій. Велики- ми є його заслуги також у гуманітарній сфе- рі, в деяких напрямах і вимірах якої він зро- бив, можливо, більше, ніж усі гуманітарії разом узяті. Борис Євгенович очолював процеси, які сьогодні пов’язані зі зміною світогляду української нації. Глава держави вітає Бориса Євгеновича не лише як видатного вченого, а й як люди- ну, яка визнана в усьому українському су- спільстві. Змінюються епохи, змінюються формації, змінюються уряди й урядовці, а академік Б.Є. Патон був і залишається ле- гендою української і світової науки. І саме за ці визначні здобутки Президент нагоро- див Бориса Євгеновича орденом Свободи. У чому ж полягає сутність феномену Па- тона? Відповідь на це запитання може бути єдиною. Це вірне служіння державі, інтере- сам народу, а також вроджене, природне благородство. Р.В. Богатирьова передала Борису Євге- новичу вітання від Кабінету Міністрів Ук- раїни і зачитала пам’ятний адрес від уряду та його голови прем’єр-міністра України М.Я. Азарова: Шановний Борисе Євгеновичу! Прийміть найщиріші вітання з нагоди 50-річчя Вашої діяльності на посаді прези- дента Національної академії наук України! Ви дали напрямок кільком епохам — як в науці і техніці, так і в державному розвитку. Безумовною Вашою заслугою як президента Академії є розквіт вітчизняної академічної науки. Весь потужний промисловий каркас України «зварений» за патонівськими тех- нологіями. Ви почали будувати незалежну Україну, піднімаючи вітчизняну науку і тех- нології на високий світовий рівень. Не визнаючи нерозв’язних завдань ні в на- уці, ні в житті, Ви успішно провели україн- ську Академію через важкий історичний пе- ріод. І сьогодні, незважаючи на всі труднощі економічного і соціального характеру, досяг- нення вітчизняних учених продовжують ру- хати вперед світову науку за цілою низкою актуальних напрямів. Потенціал української науки, створений і відтворений зусиллями президента Академії, є національним стратегічним ресурсом в умовах глобальної економіки. Я від усієї душі вітаю Вас та весь колек- тив Національної академії наук України! Ба- жаю Вам довгих років міцного здоров’я, на- тхнення, продуктивної роботи! Наприкінці промови Раїса Василівна за- кликала президента НАН України Б.Є. Па- тона і всю наукову спільноту разом рухати- ся вперед у напрямі розбудови як гумані- тарного сектору, так і всього українського суспільства. * * * З вітальним словом до присутніх звернув- ся академік і віце-президент Російської ака- демії наук, лауреат Нобелівської премії Жо- рес Іванович Алфьоров. Він зазначив, що наукова громадськість святкує воістину унікальний ювілей — 50 ро- ків на чолі Академії. Історія знає приклади, коли на високих посадах перебували значно більше часу, переважно це стосується коро- лівських осіб, проте обіймати півстоліття ви- борну посаду — безпрецедентний випадок. Українська академія наук дала світу багато видатних учених. На думку спадають імена В.І. Вернадського, М.О. Лаврентьєва, О.О. Бо- гомольця, К.Д. Синельникова, М.М. Боголю- бова та багатьох інших і, безперечно, ім’я Єв- гена Оскаровича Патона — батька ювіляра. Наші народи пережили багато труднощів, але вони завжди долали їх завдяки своїй безкінечній, безмірній талановитості. На по- чатку Великої Вітчизняної війни, після ста- лінських репресій 30-х років, з керівництва армії майже нікого не залишилось, а вже в 1941–1943 рр. з’явилися такі видатні воєна- чальники, як К.К. Рокосовський, М.Ф. Ва- тутін, І.Д. Черняховський. Країна, коли по- трібно, народжує героїв. Тоді, у роки війни, Борис Євгенович одер- жав свій перший орден, займаючись разом зі своїм батьком зварюванням танкової броні. У 60-ті роки — час підйому країни — роз- квітнув талант Б.Є. Патона як інженера, 13ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 3 ПОДІЇ організатора науки і як головного зварника країни. І саме в ці роки він став президентом Української академії наук. Найталановитішими керманичами радян- ської науки, на думку доповідача, були Мстислав Всеволодович Келдиш, Анатолій Петрович Александров і Борис Євгенович Патон. І не випадково всі троє були добри- ми друзями. Ж.І. Алфьоров пригадав, як у 1964 р. на Пленумі ЦК КПРС Микита Сер- гійович Хрущов накинувся на Академію за те, що не обрали до своїх членів послідовни- ків Т.Д. Лисенка. Тоді Келдиш запитав Па- тона: «Борисе Євгеновичу, чи можете Ви мене десь переховати місяців на три? Адже без президента вони Академію не реформу- ватимуть». Борис Євгенович допоміг йому, а коли Мстислав Всеволодович повернувся до Москви, Хрущов уже не був керівником країни. Надзвичайна далекоглядність і талант Бориса Євгеновича особливо виявилися у два останні, дуже непрості, десятиріччя. Жо- рес Іванович нагадав слова одного з найви- датніших фізиків сучасності, двічі лауреата Нобелівської премії Джона Бардіна про те, що наука є інтернаціональною. Всі науковці це добре знають, однак вони повинні постій- но нагадувати цю істину широкому загалу. Борис Євгенович це чудово розумів і провів величезну роботу зі збереження наукових зв’язків у країнах СНД. Значну роль у цьо- му процесі відіграло створення Міжнарод- ної асоціації академій наук (МААН). Завершуючи свій виступ словами: «Бори- се Євгеновичу, Ви — жива легенда україн- ської, російської і світової науки», Ж.І. Ал- фьоров побажав, щоб усі присутні в майбут- ньому мали змогу побачити на власні очі справжнє відродження науки як в Україні, так і в Росії. * * * Далі з вітаннями виступив академік НАН України, поет і письменник Борис Ілліч Олійник, який наголосив, що Борис Євгено- вич знаменує собою цілу епоху в науці та її інтеграції у виробництво. Півстоліття, упро- довж якого Борис Євгенович очолює Ака- демію, — це подвижництво справдешнього державника, який виводить українську нау- ку на всесвітні, аж космічні обшири. Син ле- гендарного батька, Б.Є. Патон гідно несе фа- мільний прапор Патонів. Він інтелігент не в першому поколінні, у ньому відчувається порода, хоч він і не хи- зується своїм походженням, рівно спілкую- чись як з королівськими особами, так і зі зварниками та хліборобами. Відтак йому не треба було перебудовуватися за будь-яких систем, позаяк він завжди трудився для спільного добра в ім’я України. Одне слово, Патон належить до тих постатей, за якими світ упізнає Україну. Ж.І. Алфьоров Б.І. Олійник 14 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 3 ПОДІЇ Оскільки Борис Євгенович не гірш аніж на металі і зварюванні знається на людських характерах, це дає йому змогу об’єднувати під крилом Академії сотні, коли не тисячі вчених — суверенних, самодостатніх осо- бистостей, часом з полярними характерами і науковими зацікавленнями. Здавалося б, викінчений технократ, він до глибини вта- ємничений у гуманітарні проблеми. Б.І. Олійник запросив Бориса Євгеновича разом із працівниками гуманітарної сфери впорядкувати програми з української мови і літератури, історії. Він зауважив, що пись- менники інколи в захваті, розчулено назива- ють один одного геніями і корифеями. І та- ких самоназваних у нас уже стільки, що це загрожує девальвацією звання. Оскільки Бо- рису Євгеновичу фамільно притаманне по- чуття гумору, іронії й самоіронії стосовно таких позахмарних глорифікацій, то його можна іменувати просто, але точно — будів- ничим держави на ім’я Україна. І цей статус, мабуть, вищий над усі чесно здобуті ним на- городи і звання. Насамкінець Б.І. Олійник зауважив, що Борис Євгенович не має звички брати — він завжди дарує, і побажав ювіляру, щоб доля уділила йому ще многая і многая літа на ра- дість усім добрим людям в Україні та поза її межами. * * * З вітальною промовою виступив академік і президент Академії наук Республіки Мол- дова Георгій Григорович Дука. Він зазначив, що Б.Є. Патон, очолюючи Національну академію наук ось уже п’ять де- сятиліть, зробив неоціненний внесок у роз- виток традицій академічної науки, підтрим- ку нових дослідницьких шкіл, приділяючи особливу увагу становленню передових нау- кових напрямів, пов’язаних із вирішенням пріоритетних завдань з модернізації й техно- логічного розвитку економіки. НАН України бере активну участь у виро- бленні найважливіших державних рішень, активно взаємодіючи із зацікавленими мі- ністерствами та відомствами, плідно спів- працюючи з міжнародними організаціями. Борис Євгенович має високий авторитет як видатний учений, автор передових від- криттів у найперспективніших і найзатребу- ваніших галузях, захоплений дослідник і талановитий організатор науки. Особливо високо оцінено його внесок у становлення і розвиток Академії наук Молдови, у підго- товку наукових кадрів. Академік Г.Г. Дука на знак вдячності вру- чив Борису Євгеновичу високу державну нагороду Республіки Молдова — орден «Or- di nul de Onoare» («Знак Пошани») і довів до відома зібрання декрет виконуючого обо- в’язки президента Республіки Молдова пана Маріана Лупу: «В знак высокого признания особых заслуг в развитии межакадемических связей, за подго- товку высококвалифицированных кадров для научно-исследовательских учреждений Респу- блики Молдова и плодотворную на уч но-ме то- дическую деятельность наградить президента Национальной академии наук Ук ра и ны госпо- дина Бориса Патона орденом «Знак Почета». * * * До слова було запрошено академіка і віце-президента Російської академії наук, голову Сибірського відділення РАН Олек- сандра Леонідовича Асєєва, який приві- тав Бориса Євгеновича Патона від імені багатотисячного колективу сибірських уче- них і висловив почуття захоплення Бори- Г.Г. Дука 15ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 3 ПОДІЇ сом Євгеновичем і його трудовим подвигом, який не може не змусити низько вклонити- ся ювіляру. Життєвий шлях Б.Є. Патона — велика школа для молоді, яка починає свій шлях у науці, у високих технологіях та ін- новаціях. О.Л. Асєєв нагадав, що Сибірське відді- лення засноване академіком Михайлом Олексійовичем Лаврентьєвим, який упро- довж 10 років працював в Українській академії наук, очолював Інститут матема- тики, був віце-президентом АН УРСР (1946–1948 рр.). Борис Євгенович уже отримав найвищу нагороду Сибірського відділення РАН — срібну медаль з баре- льєфом засновника відділення М.О. Лав- рентьєва — як знак найглибшої вдячності за його працю. Учені Сибіру дякують Борису Євгенови- чу за продовження традицій тісного зв’язку українських вчених і науковців-сибіряків. Для Північно-Західного Сибіру, де добува- ють нафту і газ, особливо актуальним є зва- рювання матеріалів за умов низьких темпе- ратур Крайньої Півночі за технологіями, розробленими Б.Є. Патоном. Свій виступ академік О.Л. Асєєв завершив словами: «Від імені вчених-сибіряків я ба- жаю Борису Євгеновичу доброго, «сибір- ського» здоров’я та довгих років життя. Ми чекаємо на Бориса Євгеновича в Сибіру, де живуть і працюють разом росіяни, українці, білоруси і багато інших народів». * * * Своє вітання ювіляру виголосив міністр освіти і науки, молоді та спорту України Дмитро Володимирович Табачник. Він зак- центував увагу на тому, що самовіддане слу- жіння Бориса Євгеновича рідній країні без перебільшення змінило історію нашого на- роду. Одним із вирішальних чинників Пере- моги був легендарний танк Т-34, який пере- мінив події на планеті — і у Великій Вітчиз- няній, і у Другій світовій війнах. Це був витвір мистецтва українських і російських конструкторів, витвір інженерного мистецт- ва Бориса Євгеновича і Євгена Оскаровича Патонів. І ще не раз за 50 років очолювання Націо- нальної академії наук, за 60 років керування Інститутом електрозварювання відкриття Бориса Євгеновича змінювали долю як окремих людей, так і долю країни. Якщо спостерігати біографічні віхи Бори- са Євгеновича, Євгена Оскаровича, Оскара Петровича Патонів, можна побачити фан- тастичну, захопливу картину історії нашої Батьківщини ХІХ–ХХІ століть. Без пере- більшення можна сказати, що в цьому є якась історична містика. І ще один містичний збіг. 27 листопада 1918 р., в день народження Б.Є. Патона гетьман України генерал Скоро- падський підписав декрет про створення Української академії наук. Більше половини її історії та її розквіт пов’язані з іменем Б.Є. Патона. О.Л. Асєєв Д.В. Табачник 16 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 3 ПОДІЇ Д.В. Табачник вручив Борисові Євгено- вичу адрес із привітанням: Шановний Борисе Євгеновичу! Щиро вітаю Вас з 50-річчям перебування на посаді президента Національної академії наук України! Все Ваше життя є взірцем від- даності улюбленій справі для мільйонів лю- дей як в Україні, так і за її межами. Завдяки Вашій копіткій та наполегливій праці Національна академія наук України ста- ла одним із найбільших наукових центрів у Схід- ній Європі та широко відомою в усьому світі. З перших років перебування на посаді пре- зидента Академії Ви постійно опікуєтесь питаннями вдосконалення її структури, кон- центрації наукового потенціалу на найваж- ливіших фундаментальних дослідженнях, роз- робці прогресивних технологій та їх викорис- танні у промисловому виробництві. Близько 60 років Ви очолюєте видатний Ін- ститут електрозварювання імені Є.О. Па- тона, гідно продовжуючи та розвиваючи справу свого батька. Науковці очолюваного Вами Інституту впровадили до промислово- го використання прогресивні технології зва- рювання та з’єднання матеріалів, фізики ду- гових, лазерних та інших процесів зварювання плавленням, утвердивши Україну як сві тового науково-технологічного лідера. Творча діяльність Вашої — патонівської — школи перетворила зварювання на провідний технологічний процес з’єднання широкої гами матеріалів у різноманітних середовищах — від морських глибин до глибин космосу. Саме Ваша наукова сміливість та далекоглядність дозволили запровадити у клінічну практику низку новітніх високотехнологічних розро- бок вчених Інституту, зокрема, технологію зварювання м’яких живих тканин. Зичу Вам та Вашій великій науковій родині міцного здоров’я, нових здобутків і відкрит- тів, незмінного лідерства на пріоритетних наукових напрямах, натхнення та наснаги! На закінчення міністр додав: «Ми підра- хували: лише за роки незалежності біогра- фію Б.Є. Патона у шкільних підручниках відтворено 15 мільйонів разів. А якщо пора- хувати всіх школярів, які вчилися за цими підручниками, я думаю, це буде ледь не по- ловина сучасного населення України. Борис Євгенович — це символ, гордість, надія і опора України!» * * * З вітальним словом виступив народний депутат України Юхим Леонідович Звягіль- ський, який запевнив, що шахтарі України добре знають і цінують Б.Є. Патона як видат- ного вченого світового рівня, організатора української науки, державного і громадсько- го діяча, автора унікальних супертехнологій зварювання. Патріотизм Бориса Єв геновича, його відданість Батьківщині не знають кор- донів. Свого часу Б.Є. Патон відмовився очо- лити Академію наук СРСР, вважаючи, що він більше потрібен рідній Україні. Як президент Академії Б.Є. Патон приді- ляє багато уваги вугільній галузі. На засі- данні Президії було розглянуто проблеми вилучення та використання газу метану ву- гільних родовищ, розробки вугільних плас- тів на глибинах понад 1 км, де зосереджені великі запаси вугілля. Завдяки Борису Єв- геновичу на шахті ім. О.Ф. Засядька вже шість років діє комплексна система дегаза- ції видобутку метану. З утилізованих за цей час 300 млн кубометрів метану на спеціаль- но побудованій електростанції вироблено понад 1 млрд кіловат-годин електроенергії і Ю.Л. Звягільський 17ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 3 ПОДІЇ тепла для потреб виробництва. Під керів- ництвом Б.Є. Патона академічні інститути впроваджують нову для України передову технологію похило спрямованого буріння свердловин із застосуванням гідророзривів з метою отримання газу метану зі щільних пісковиків глибиною до 4 км. Здійснено пе- рехід на анкерне кріплення всіх гірничих виробок, що підвищило їхню стійкість і зни- зило трудомісткість їх підтримки. Борис Євгенович доручив ученим Інституту елек- трозварювання вирішити проблему зносо- стійкості бурових коронок для буріння гли- боких свердловин. Тому сьогодні ми маємо бурові коронки українського виробництва, робочий ресурс яких у 5 разів більший, а пи- тома вартість — в 2,5 разу нижча, ніж у ка- надських і американських зразків. * * * Вітальну промову виголосив академік і керівник апарату Президії Національної академії наук Білорусі Петро Олександро- вич Вітязь. Він зазначив, що Борис Євгено- вич є справжнім другом, учителем і колегою не лише для членів Національної академії наук Білорусі, а й для всього білоруського народу. Прем’єр-міністр Республіки Білорусь Михайло Володимирович М’ясникович, між іншим, є колегою Бориса Євгеновича. Він більше 9 років очолював Національну ака- демію наук Білорусі. Якби не було сьогодні технологій, розро- блених Борисом Євгеновичем, не було б ма- шинобудування в Республіці Білорусь. Нині БелАЗ займає понад 30% міжнародного рин- ку важкого машинобудування, Завод виро- бляє автомобілі вантажопідйомністю 340 т, у процесі розроблення машини на 420 т, а в проекті — і на 500 т. Звичайно, без зварюван- ня таку техніку створити неможливо. Користуючись нагодою, доповідач звер- нувся до представників уряду України, на- родних депутатів України, наукових і гро- мадських діячів з проханням підтримати науку. Не лише зварювання і споріднені тех- нології, а й десятки інших напрямів науки і техніки запитані сьогодні економікою і про- мисловістю. Необхідно зберігати наукові школи завдяки державній підтримці й при- току молоді. Наука — це сила, однак у неї не- достатньо сил, щоб захистити себе. Тільки завдяки таким особистостям, як Б.Є. Патон, у науки з’являється ця можливість. Тому по- трібно об’єднати зусилля і українців, і біло- русів, і росіян, і взагалі всіх тих, хто рухає науку вперед. Петро Олександрович Вітязь передав Бо- рису Євгеновичу вітання від Президента Республіки Білорусь Олександра Григоро- вича Лукашенка: Уважаемый Борис Евгеньевич! Сердечно поздравляю Вас с 50-летием де- ятельности на посту президента Нацио- нальной академии наук Украины. Ваш большой научный авторитет, целе- устремленность и талант организатора стали залогом успешного развития акаде- мии. Под Вашим руководством она уверенно поддерживает статус крупного научного центра международного уровня. Мы знаем и высоко ценим Вас как общест- венного и государственного деятеля, актив- ного сторонника развития белорусско-ук ра- инских отношений. Являясь бессменным ру- ководителем Международной ассоциации академий наук, Вы внесли весомый вклад в популяризацию достижений ученых наших стран. Убежден, что и в дальнейшем Вы будете содействовать укреплению связей между братскими народами. П.О. Вітязь 18 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 3 ПОДІЇ Желаю Вам, уважаемый Борис Евгеньевич, здоровья, счастья, новых профессиональных успехов и реализации намеченных планов. Вітання від прем’єр-міністра Республіки Білорусь Михайла Володимировича М'яс- никовича: Уважаемый Борис Евгеньевич! От имени Правительства Республики Бе- ларусь и себя лично сердечно поздравляю Вас с 50-летием Вашего руководства Националь- ной академией наук Украины. Вы оказываете огромное влияние на раз- витие научно-технического и инновацион- ного потенциала стран бывшего СССР и ряда зарубежных государств. За время Ва- шего полувекового президентства Украин- ская ака демия наук стала крупнейшим евро- пейским научно-производственным центром, способным на высоком уровне решать слож- нейшие наукоемкие задачи, направленные на создание оригинальных разработок и техно- логий и их широкое применение в народном хозяйстве. Во многом благодаря Вашему авторитету и неиссякаемой энергии между нашими стра- нами поддерживаются дружеские и пар- тнерские отношения. Это во многом опреде- ляет дальнейшие пути развития единого научно-технического пространства Украи- ны и Беларуси, взаимные интересы в области науки и экономики. Пусть адресованные Вам, уважаемый Бо- рис Евгеньевич, Вашим коллегам и ученикам в этот памятный день теплые слова и добрые пожелания придадут дополнительную твор- ческую энергию для достижения Националь- ной академией наук Украины новых высот. Крепкого здоровья, счастья, благополучия Вам, Вашим родным и близким. * * * Перед присутніми виступив директор Об’єднаного інституту ядерних досліджень академік Російської академії наук Віктор Анатолійович Матвєєв. Від імені багатонаціонального колективу співробітників Об’єднаного інституту ядер- них досліджень у Дубні та від імені членів Відділення фізичних наук РАН він висло- вив Борису Євгеновичу глибоку шану і по- чуття щирого схиляння перед його незрів- нянним даром великого вченого, в якому так органічно поєднуються і фізик, і технолог, і інженер, і видатний організатор науки та міжнародного наукового співробітництва, і просто мудра людина, яку знають, люблять і шанують у багатьох країнах світу. Життя Б.Є. Патона — це, без будь-якого перебільшення, приклад самовідданого слу- жіння науці й людям. Він належить до плея- ди людей, імена яких знаменують цілу епо- ху, для яких служіння науці невіддільне від служіння своїй Вітчизні. Борис Євгенович усі свої сили віддає збереженню і розвитку Національної академії наук України, її пере- дових наукових шкіл, відомих у всьому сві- ті, зростанню ролі Академії в житті країни. В полі його зору завжди був і залишається пріоритет із залучення молодих творчих сил до роботи в науці. Організована з ініціативи Бориса Євгеновича Міжнародна асоціація академій наук, беззмінним керівником якої він є, стала одним з найбільш авторитетних В.А. Матвєєв вітає Б.Є. Патона 19ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 3 ПОДІЇ наукових органів, який об’єднує національ- ні академії наук багатьох країн Європи та Азії. І це має величезне значення для під- тримки в країнах Співдружності як фунда- ментальної, так і прикладної науки. Академік В.А. Матвєєв висловив Б.Є. Па- тону і Національній академії наук України щиру подяку за постійну підтримку спіль- ного наукового центру — міжурядової та міжнародної організації Об’єднаний інсти- тут ядерних досліджень у Дубні, де фахівці з України беруть участь у багатьох міжнарод- них проектах і відіграють важливу роль у житті цієї міжнародної організації. Він по- бажав Борису Євгеновичу доброго здоров’я, благополуччя, цікавих творчих задумів і но- вих наукових звершень. * * * Далі до слова було запрошено в.о. ректора Національного технічного університету Ук- раїни «Київський політехнічний інститут» академіка НАН України Михайла Захаро- вича Згуровського. Він зазначив, що видат- ні досягнення президента Академії наук є предметом особливої гордості для київських політехніків, адже КПІ став колискою для Бориса Євгеновича Патона у прямому розу- мінні цього слова. Тут, у відомчій квартирі професора КПІ Євгена Оскаровича Патона, він народився, тут був охрещений в інсти- тутській церкві Святої Марії Магдалини, тут провів дитячі і студентські роки, розпо- чав наукову діяльність, отримав путівку у велике професійне життя. Уже 108 років історія КПІ пов’язана з іме- нами батька й сина Патонів. Євген Оскаро- вич Патон працював у КПІ впродовж майже 35 років. За цей час спільно зі студентами й науковцями інституту він створив понад 35 проектів, більшість із яких було втілено в життя: міст у Тбілісі, два мости через Рось, пішохідний міст через Петровську алею в Києві. Саме в КПІ в 1928 р. Є.О. Патон упер- ше застосував технологію електрозварюван- ня в будівництві мостів. Засновник і завідувач кафедри мостів і кафедри зварювального виробництва, де- кан інженерного відділення, засновник і перший директор Інженерного музею про- фесор Євген Оскарович Патон створив у КПІ унікальну науково-педагогічну шко- лу. Її особливістю стало поєднання фунда- ментальної підготовки студентів у галузі механіки, основ металургії, електротехні- ки, металознавства, фізики із завданнями виробництва; навчальний процес набли- жався до інженерної праці на всіх стадіях навчання. Пізніше ця модель підготовки дістала назву фізико-технічної. КПІ обрав її як базову і дотепер використовує у своїй роботі. Втілення в життя ідей свого батька продо- вжив випускник КПІ Б.Є. Патон. Цікавим є той факт, що державна екзаменаційна комі- сія інституту присвоїла йому кваліфікацію інженера-електрика 23 червня 1941 р. — на другий день після початку Великої Вітчиз- няної війни. У стінах КПІ Борис Євгенович захистив кандидатську і докторську дисер- тації. Опікуючись великими державними спра- вами, Борис Євгенович завжди знаходив можливість підтримувати свою alma mater. Зокрема, у 1975 р. він з державних позицій обґрунтував необхідність відродження в КПІ зварювального факультету, який було злито з механічним відділенням у 1955 р. у процесі чергової реорганізації вищої шко- ли. З ініціативи Бориса Євгеновича у КПІ М.З. Згуровський 20 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 3 ПОДІЇ організовано навчальний центр зварювання, розпочато будівництво й оснащення новіт- ньою на той час зварювальною технікою окремого навчального корпусу, в якому і до- тепер успішно проводиться підготовка нау- кових і інженерних кадрів. Однією з важливих справ Б.Є. Патона стало створення на базі зварювального фа- культету Міжнародного центру зварювання UNIDO для підготовки міжнародних ін же- нерів-зварників. Б.Є. Патон виступив ініці- атором створення комплексної програми КПІ та Інституту електрозварювання на пе- ріод 2007–2012 рр. Важливу роль у вихован- ні молодого покоління відіграють створений за безпосередньої підтримки Бориса Євге- новича Державний політехнічний музей при КПІ і започатковані ним академічні читання з циклу «Видатні конструктори України». Щороку понад 40 тис. школярів відвідують цей музей, де вони запалюються романти- кою великої техніки, що, без сумніву, впли- ває на їхній життєвий вибір. М.З. Згуровський побажав Борисові Єв- геновичу ще багато років виконувати свою благородну місію і запевнив, що колектив КПІ буде й надалі скромно допомагати йому, готуючи наступні покоління інженерів- зварників. * * * Вітальне слово виголосив академік і пре- зидент Національної академії наук Рес- публіки Казахстан Мурат Журинович Жу- ринов. Він нагадав, що Борис Євгенович є інозем- ним членом і великим другом Академії наук Казахстану. Багато учнів Б.Є. Патона працю- ють у Казахстані, в Караганді було відкрито Інститут зварювання. Бориса Євгеновича на- городжено Великою золотою медаллю Наці- ональної академії наук Республіки Казах- стан, високу державну нагороду — орден До- стик (орден Дружби) особисто вручив йому президент Нурсултан Назарбаєв. Академік М.Ж. Журинов закцентував увагу на історичному аспекті дружби між казахами й українцями. Ці народи ніколи не нападали, а навпаки, захищалися — і від царського самодержавства, і від фашист- ських загарбників. Великий Кобзар Украї- ни жив у Казахстані, де є місто Форт- Шевченко на Каспійському морі, навіть бу- дівля Академії наук розташована на вулиці Шевченка. Президент України, пан Кучма, працював у Казахстані, разом із сотнями українців підіймаючи цілину, розбудовую- чи космодром Байконур. На завершення своєї промови М.Ж. Жу- ринов передав Борису Євгеновичу приві- тання від уряду й Академії наук Казахстану, вручив йому медаль «За видатні заслуги в галузі науки» і, за казахською традицією, вдягнув на нього казахський чапан. * * * З щирими вітаннями від Національної академії наук Вірменії виступив академік і президент Національної академії наук Республіки Вірменія Радик Мартиросович Мартиросян. Він підкреслив, що Б.Є. Патон, як гідний спадкоємець найдавнішого дворянського роду, представники якого споконвіку вірно служили своїй Вітчизні, зумів зберегти і М.Ж. Журинов вітає Б.Є. Патона 21ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 3 ПОДІЇ розвинути його славні традиції. Багатий до- свід роботи ювіляра, його великі знання, чу- дові ділові та людські якості, унікальний талант організатора здобули йому заслуже- ний авторитет і повагу. Упродовж півстоліття Борис Євгенович виявляє найвищу волю, рішучість і принци- повість, спрямовані на розвиток і визнання Національної академії наук України, широ- ко відомої в усьому світі. За роки його пере- бування на цьому високому посту Академія стала досконалішою, посіла гідне місце у світовій науці, а в деяких галузях — навіть провідне. Створена Б.Є. Патоном потужна дослідно-виробнича база допомогла впрова- дити у промисловість важливі результати фундаментальних досліджень. Талант і не- вичерпна енергія дозволили Борису Євге- новичу протягом багатьох років поєднувати наукову і державну діяльність. Р.М. Мартиросян наголосив на заслугах ювіляра у справі збереження наукових зв’яз- ків між академіями наук країн СНД. Як за- сновник Міжнародної асоціації академій наук (МААН) Б.Є. Патон уже 20 років зали- шається беззмінним президентом цієї авто- ритетної організації, хранителем академіч- ного вогню. Академік Р.М. Мартиросян від усієї душі побажав Борису Євгеновичу нових творчих успіхів на благо світової науки, в ім’я її ста- більного розвитку і процвітання, міцного здоров’я та благополуччя. * * * Вітання від колективу Інституту електро- зварювання ім. Є.О. Патона виголосив ака- демік-секретар Відділення фізико-тех ніч них проблем матеріалознавства НАН України академік Ігор Костянтинович Походня. Він згадав про Євгена Оскаровича Пато- на — видатного вченого й інженера, заснов- ника та керівника інституту. У передвоєнні роки він був активним учасником реоргані- зації Академії, членом її Президії, державним радником Раднаркому СРСР. На початку Ве- ликої Вітчизняної війни він організував ева- куацію інституту на Урал, очолив роботи з технології зварювання броньових сталей. Автоматизація процесу дала змогу в багато разів збільшити випуск танків та іншої вій- ськової техніки, підвищити якість зварних з’єднань. Завдяки надійній зварній броні були врятовані життя багатьох тисяч тан- кістів. Колектив інституту на чолі з Є.О. Па- тоном здійснив трудовий подвиг і зробив великий внесок у розгромлення фашизму. На Уралвагонзаводі в 1942 р. почалася ви- робнича і наукова діяльність Бориса Євгено- вича. Відтоді він упродовж 11 років працював Р.М. Мартиросян І.К. Походня 22 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 3 ПОДІЇ разом з батьком. Він — один із найобдарова- ніших учнів Євгена Оскаровича, його гідний послідовник. Після кончини Є.О. Патона в 1953 р. колектив інституту одностайно під- тримав кандидатуру 35-річного Б.Є. Патона на пост директора інституту. Це було доле- носне рішення. Ігор Костянтинович навів кілька прикла- дів діяльності інституту. Це електрошлакове зварювання металу великої товщини, прес 60 тис. т у Краматорську, котли високого тиску в Таганрозі (Ленінська премія), зва- рювання в космосі й космічне матеріало- знавство, контактне зварювання рейок, «ок- самитовий шлях» на 50 метрополітенах світу (Ленінська премія), спорудження магіст- ральних трубопроводів, у тому числі й газо- транспортної системи України (Ленінська премія, премія Ради Міністрів СРСР), зва- рювання шпангоутів ракет на Південмаші (Державна премія УРСР), низькотоксичні зварювальні матеріали та їх масове виробни- цтво, запобігання низці страшних захворю- вань зварників (Державна премія СРСР). Нарешті, зварювання живих тканин — близь- ко 100 тис. операцій, 110 методик (Державна премія України). 9 робіт, у виконанні яких брали участь співробітники інституту, було удостоєно Ленінських премій, 24 роботи — Державних премій СРСР, 38 робіт — Держав- них премій УРСР та України. Академік І.К. Походня зауважив, що са- мовіддана праця Бориса Євгеновича здобу- ла світове визнання. Глибоке розуміння ролі науки у суспільстві, її цілей і завдань, неви- черпна енергія й високі моральні якості, до- свід керівництва великим науковим колек- тивом стали вирішальними аргументами під час обрання Б.Є. Патона президентом Ака- демії наук України 50 років тому. Під його керівництвом було розроблено нову струк- туру Академії, новий статут. З ініціативи Бориса Євгеновича створено десятки нових інститутів, регіональні наукові центри, по- тужну дослідно-промислову базу, багато установ повернуто до Академії, набули роз- витку нові форми зв’язків науки з виробни- цтвом, Україну відвідували делегації на чолі з легендарними президентами АН СРСР Мстиславом Всеволодовичем Келдишем та Анатолієм Петровичем Александровим. Це сприяло розвитку в АН УРСР багатьох но- вих наукових напрямів, створенню нових інститутів, зростанню міжнародного авто- ритету нашої Академії. * * * Після вітальних виступів учасники уро- чистих зборів мали змогу переглянути доку- ментальну стрічку Елли Власової «Борис Патон. 50 лет президент Национальной ака- демии наук Украины», яка представила уні- кальну хроніку фактів життя та діяльності Бориса Євгеновича Патона на чолі Академії. Під час заходу прозвучали музичні приві- тання оркестру «Київ-Класик» під керівни- цтвом Германа Макаренка та Народної хо- рової капели «Золоті Ворота» Київського будинку учених Національної академії наук України.

Репозитарії

Схожі ресурси