Проблеми та стратегічні пріоритети розвитку сировинної бази металургійного виробництва

Досліджено проблеми управління сировинними активами металургійної галузі України. Механізм управління розглянуто як сукупність методичних підходів до впровадження на підприємствах перспективних технологій виробництва й оцінки експортних ніш для розміщення металопродукції. Ключові слова: сировинна...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2011
Автор:	Ращупкіна, В.М.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут економіки промисловості НАН України 2011
Назва видання:	Економіка промисловості
Теми:	Промисловість: проблеми розвитку та управління
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/36174
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Проблеми та стратегічні пріоритети розвитку сировинної бази металургійного виробництва / В.М. Ращупкіна // Економіка пром-сті. — 2011. — № 2. — С. 86-92. — Бібліогр.: 2 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-36174
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-361742013-02-13T03:34:34Z Проблеми та стратегічні пріоритети розвитку сировинної бази металургійного виробництва Ращупкіна, В.М. Промисловість: проблеми розвитку та управління Досліджено проблеми управління сировинними активами металургійної галузі України. Механізм управління розглянуто як сукупність методичних підходів до впровадження на підприємствах перспективних технологій виробництва й оцінки експортних ніш для розміщення металопродукції. Ключові слова: сировинна база, металургія, підприємства. Исследованы проблемы управления сырьевыми активами металлургической отрасли Украины. Механизм управления рассмотрен как совокупность методических подходов по внедрению на предприятиях перспективных технологий производства и оценки экспортных ниш для размещения металлопродукции. Ключевые слова: сырьевая база, металлургия, предприятия. The problems concerning management of resource assets of Ukraine’s metallurgical industry are examined. The mechanism of management is considered as a combination of methodical approaches to introduction of advanced technologies and estimation of export niches for locating the metal products. Keywords: resource base, metallurgy, metallurgical enterprises. 2011 Article Проблеми та стратегічні пріоритети розвитку сировинної бази металургійного виробництва / В.М. Ращупкіна // Економіка пром-сті. — 2011. — № 2. — С. 86-92. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. 1562-109Х http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/36174 658:669.015 uk Економіка промисловості Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Промисловість: проблеми розвитку та управління Промисловість: проблеми розвитку та управління
spellingShingle	Промисловість: проблеми розвитку та управління Промисловість: проблеми розвитку та управління Ращупкіна, В.М. Проблеми та стратегічні пріоритети розвитку сировинної бази металургійного виробництва Економіка промисловості
description	Досліджено проблеми управління сировинними активами металургійної галузі України. Механізм управління розглянуто як сукупність методичних підходів до впровадження на підприємствах перспективних технологій виробництва й оцінки експортних ніш для розміщення металопродукції. Ключові слова: сировинна база, металургія, підприємства.
format	Article
author	Ращупкіна, В.М.
author_facet	Ращупкіна, В.М.
author_sort	Ращупкіна, В.М.
title	Проблеми та стратегічні пріоритети розвитку сировинної бази металургійного виробництва
title_short	Проблеми та стратегічні пріоритети розвитку сировинної бази металургійного виробництва
title_full	Проблеми та стратегічні пріоритети розвитку сировинної бази металургійного виробництва
title_fullStr	Проблеми та стратегічні пріоритети розвитку сировинної бази металургійного виробництва
title_full_unstemmed	Проблеми та стратегічні пріоритети розвитку сировинної бази металургійного виробництва
title_sort	проблеми та стратегічні пріоритети розвитку сировинної бази металургійного виробництва
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2011
topic_facet	Промисловість: проблеми розвитку та управління
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/36174
citation_txt	Проблеми та стратегічні пріоритети розвитку сировинної бази металургійного виробництва / В.М. Ращупкіна // Економіка пром-сті. — 2011. — № 2. — С. 86-92. — Бібліогр.: 2 назв. — укр.
series	Економіка промисловості
work_keys_str_mv	AT raŝupkínavm problemitastrategíčnípríoritetirozvitkusirovinnoíbazimetalurgíjnogovirobnictva
first_indexed	2025-07-03T17:40:59Z
last_indexed	2025-07-03T17:40:59Z
_version_	1836648454830424064
fulltext	УДК 658:669.015 Валентина Микитівна Ращупкіна, канд. екон. наук, доцент Донбаська національна академія будівництва і архітектури, Макіївка ПРОБЛЕМИ ТА СТРАТЕГІЧНІ ПРІОРИТЕТИ РОЗВИТКУ СИРОВИННОЇ БАЗИ МЕТАЛУРГІЙНОГО ВИРОБНИЦТВА У сучасних ринкових умовах харак- терними особливостями розвитку металургійного виробництва є конкуренція на ринках збуту, дефіцит сировинних матеріалів і посилення боротьби за ресурси, формування олігопольних ринків виробників залізняку і вугілля при одночасній консолідація ринку сталі й укрупненні металургійних компаній. Високий рівень зносу основних фондів значно погіршує виробничо-господарську діяльність підприємств, стримує технічний розвиток виробництва та конкурентоспроможність металургійної продукції України. Галузь є надмірно енерговитратною, визначальний фактор у собівартості це сировина і паливо, які домінують за часткою витрат у виплавці чавуну (30-85%), у тому числі на кокс припадає 50% витрат. Так, для виплавляння 1 т чавуну витрачається 1,2-1,5 т вугілля, 1,5 т залізної руди, понад 0,5 т флюсових вапняків і 30 м3 води. Ці проблеми потребують упро- вадження новітніх досягнень науково-техніч- ного прогресу виплавки у виробництві чорних металів. Для їх подолання необхідно реалізувати у виробництві програми зі значного скорочення витрат усіх видів енергетичних ресурсів – починаючи з видобування і закінчуючи виробництвом готової продукції. Низький вміст металу в сировині потребує збагачення руд. Звичайно, необхідні також пошуки ефективних шляхів її збагачення. Різко знизилася продуктивність праці, хоча останніми роками спостерігається поступовий, ще не досить стабільний підйом. Щоб підвищити та стабілізувати продуктивність праці в чорній металургії, необхідно перш за все розв'язати соціальні проблеми робітників підприємств і ввести новітні технології у процес виплавки металів. Також доцільно було б застосовувати економічні засоби мотивації робітників до ефективної праці. Крім того, чорна металургія належить до виробництва, яке при сучасній технології виготовлення металів сильно забруднює навколишнє середовище. Успішно розв'язати екологічну проблему в цих районах – важливе регіональне економічне та соціальне завдання. Для цього необхідно впроваджувати на підприємствах чорної металургії новітні очисні технології, що дають змогу звести до мінімуму промислові відходи і викиди в атмосферу, оздоровити місця надмірної концентрації металургійних підприємств, а також лімітний вплив природних факторів на розміщення об'єктів чорної металургії в регіонах з порівняно високим рівнем заселення. Для забезпечення максимального очищення стічних вод необхідно також застосовувати багатократну очистку води. У зв'язку з усіма вищеназваними проб- лемами виникає одна з найголовніших проблем чорної металургії: неконкурентність та велика вартість продукції, що призводить до «виштовхування» наших підприємств із ринку. Для подолання цього необхідно: встановити зв'язки з вітчизняними підприємствами машинобудування, будівництва і транспорту, а також з іншими металоспоживачами для розвитку внутрішнього ринку споживання та розвитку інфраструктури держави за своїми споживчими властивостями (надійністю, конструктивною міцністю, металомісткістю і новизною), за цінами (скорочуючи питомі © В.М. Ращупкіна, 2011 затрати на сировину, матеріали, енергію і водночас поступово збільшуючи витрати на заробітну плату, екологію, науку й амортизацію), за товарним виглядом (приділяючи увагу якості оздоблення, захисним і декоративним покриттям, упаковці); вжити заходів щодо розширення сегмента ринку збуту металевих виробів до країн, які не становлять небезпеки з точки зору порушення антидемпінгових процесів, та їх закріплення там (для чого необхідні маркетинг, кваліфіковане представництво, реклама); у пошуках ринків збуту головну увагу слід приділити країнам Південно-Східної Азії, що інтенсивно розвиваються (Китаю, Таїланду, Гонконгу, Сінгапуру, Південній Кореї, Філіппінам, Індонезії), близько розташованим країнам (Туреччині, Ізраїлю, Єгипту, Ірану, Індії) і традиційним партнерам (Росії та іншим країнам СНД); розпочати кваліфіковану розробку біз- нес-планів для розв'язання конкретних проб- лем, організації та розширення виробництва конкурентоспроможних видів продукції, що мали б гарантований збут, і вести пошук внутрішніх і зовнішніх інвесторів для фінан- сування робіт із реалізації бізнес-планів. Необхідно відзначити, що функціонування в умовах ринку також пов’язане зі зростаючою невизначеністю дії факторів зовнішнього середовища, збільшенням ризикових ситуацій у світовій і українській гірничо-металургійній промисловості, оцінкою стану техніки і технології, ресурсної бази, зовнішнього і внутрішнього ринків металопродукції, експортного потенціалу галузі. Для вирішення багатьох проблем у металургійній галузі важливого значення набуває визначення можливих напрямів і обсягів упровадження на підприємствах перспективних технологій виробництва, складання відповідних сировинних балансів і оцінки експортних ніш для розміщення української металопродукції, розрахунків потреби у продуктах прямого відновлення заліза, з урахуванням забезпеченості галузі залізорудною сировиною, коксом, вугіллям, металоломом, природним газом, кон’юнк- тури цін на сировинні матеріали і продукцію галузі, переробки залізорудної сировини з отриманням гранульованого чавуну ITmk3®. Задля визначення стратегічних пріоритетів їх функціонування необхідно розглянути динаміку розвитку підприємств за останні роки і сучасний стан залізорудного вироб- ництва. Маючи власну сировинну базу і ви- робничі потужності, Україна посідає одне із провідних місць у світі з виробництва метало- продукції. Основу гірничопромислового ком- плексу України як сировинної бази металургії становлять підприємства з видобутку і пере- робки залізняку, успішна діяльність яких істотно впливає на стан економіки країни. Основна продукція, що випускається гірничодобувними підприємствами: природно- багатий залізняк із вмістом заліза 54-61%; концентрат із вмістом заліза 64-66%; залізорудні окатиші й агломерат. До основних підприємств підгалузі належать: Північний, Центральний, Південний, Інгулецький, Новокриворізький (останній ввійшов до складу Криворізького металургійного комбінату «Мітал Стіл Кривий Ріг») і Полтавський гірничо-збагачувальні комбінати (ГЗК) з відкритою розробкою родовищ. На території України знаходяться одні з найбільших родовищ залізняку у світі (табл. 1). Як наведено у табл. 1, балансові запаси України щодо залізорудних оцінюються приблизно в 30 млрд. т. Розвідані промислові запаси цієї сировини становлять близько 20 млрд. т, що складає близько 20% світових запасів. Це може забезпечити безперебійну роботу українських гірничодобувних підприємств ще років на 50-80. Частка України у світовому виробництві залізняку становить близько 7%, а у світовій торгівлі близько 3%. Вітчизняна гірничорудна промисловість за обсягами видобутку поступається тільки таким світовим лідерам, як Бразилія, Австралія, Китай, Індія, США і Росія. На сучасному етапі могутній гірничо- металургійний комплекс є основою україн- ської економіки. Залізорудні родовища й побудовані поблизу них металургійні під- приємства формують до четверті вітчизняного ВВП. Унаслідок економічного спаду в країні і стагнації світових цін у період із 1990 по 1999 р. виробництво цього ресурсу різко зменшилося до 50-53 млн. т. Завдяки пожвавленню ринку до 2008 р. обсяги видобутку виросли до 78 млн. т, що приблизно на 20 млн. т перевищує потреби внутрішнього ринку. Таблиця 1 Балансові та промислові запаси залізняку в Україні, млрд. т Родовища Магнетитові залізисті кварцити Окислені залізисті кварцити Природно-багаті руди Усього Усьог о балан- сові запаси проми- слові запаси балан- сові запаси проми- слові запаси балан- сові запаси проми- слові запаси балан- сові запаси проми- слові запаси Криворізький залізорудний басейн 12,9 5,5 1,3 0 0,7 0,3 14,9 5,8 20,7 Кременчуцький залізорудний район 4,2 1,6 0 0 0,2 0 4,4 1,6 6 Білозірський залізорудний район 0 0 0 0 0,5 0,2 0,5 0,2 0,7 Керченський залізорудний район 0 1 0 0 0 0 0 1 1 Приазовський залізорудний район 0 3 0 0 0 0 0 3 3 Усього 17,1 11,1 1,3 0 1,4 0,5 19,8 11,6 31,4 Виробничі потужності, які мають у розпорядженні свої підприємства, дозволяють не тільки забезпечити сировиною вітчизняні металургійні заводи, але й експортувати значну частину продукції. Підприємства галузі випускають весь спектр залізоруд- ної сировини: залізняк кусковий і дрібний, залізорудний концентрат, окатиші й агломерат. За даними Інституту геологічних наук, на території України розвідано більше 80 родовищ залізняку, з якого лише на 30 ведуться розробки. Основні запаси (70%) і видобуток (більше 80%) припадають на Кри- ворізький залізорудний басейн. Його продовженням на північ є Кременчуцький залізорудний район. Північніше від нього знаходяться Білозірський, Приазовський і південніше – Керченський залізорудні райони. Усі разом ці райони складають велику залізорудну провінцію – Великий Кривий Ріг. Балансові запаси руд Криворізького басейну становлять близько 14,9 млрд. т, промислові – 5,8 млрд. т. Вони характеризуються як багатими (що не потребують збагачення), так і бідними рудами. Сьогодні експлуатується більше 90% запасів багатих руд і більше 50% бідних. Промислові запаси багатих руд Криворізького басейну становлять більше 50% усіх розвіданих запасів багатих руд в Україні. Вміст заліза в багатих рудах у середньому становить 58,5%. Проте розробка багатого залізняку не забезпечує потреби металургії. Необхідно також увраховувати, що обсяги запасів багатих руд тут невеликі. За деякими оцінками, їх вистачить усього на 10-20 років. Тому одночасно з видобутком багатих руд ведеться розробка бідних руд – залізистих кварцитів з рівнем вмісту заліза трохи більше 30%. Усього промислові запаси бідного залізняку Криворізького басейну становлять 5,5 млрд. т, балансові – більше 14 млрд. т. Видобуток залізняку в цьому районі проходить підземним способом, а видобуток магнетитових кварцитів наземним – у кар'єрах. Першим способом (у шахтах і рудниках) видобуток здійснюють такі підприємства, як Криворізький залізорудний комбінат, АТ «Суха балка», Шахтоуправління ім. Артема (колишнє «Рудоуправління ім. Кірова»). Останні є структурним підрозділом Арселор Мітал Кривий Ріг (колишня «Криворіжсталь»). Роботи проводяться на глибині 1100-1350 м. Вміст заліза в руді становить 53-60%. Другим, відкритим способом, руду видобувають: Північний ГЗК, Південний ГЗК, Інгулецький ГЗК, Центральний ГЗК і Новокріворізький ГЗК. Останній є структурним підрозділом Арселор Мітал Кривий Ріг (колишня «Криворіжсталь»). Гли- бина кар'єрів становить 180-370 м. Процес збагачення видобутих руд здійснюється на п'яти гірничо-збагачувальних комбінатах: Південному, Новокриворізькому, Централь- ному, Північному і Інгулецькому. Другий за розмірами запасів залізняку в Україні – Кременчуцький залізорудний район (Полтавська область). Промислові запаси Кременчуцького залізорудного району становлять 1,6 млрд. т, балансові – 4,4 млрд. т. Це багаті руди із вмістом заліза 58,5%. Родовище освоює ВАТ «Полтавський ГЗК» (р. Комсомольськ). Забезпеченість ПГЗКа розвіданими запасами (при нинішній потужності 10 млн. т руди на рік) становить близько 60 років. Білозірський залізорудний район розташований на південний захід від Кривого Рогу, на лівому березі Дніпра. Білозірський залізорудний район має промислові запаси у розмірі 0,2 млрд. т, балансові – 0,5 млрд. т і представлений трьома родовищами (Північно-Білозірським, Південно-Білозірським і Переверзівським). Ця група родовищ розташована за 75 км на південь від Запоріжжя. Майже 60% запасів – це багаті руди, які містять більше 60% заліза і не потребують збагачення. Освоєння Південно-Білозірського і Переверзівського родовищ веде ЗАТ «Запорізький залізорудний комбінат» (ЗЗРК), до складу якого входять дві шахти: «Експлуатаційна» і «Прохідницька». Промислове освоєння даних родовищ прогнозується на термін не менше 50 років. Керченський залізорудний район знаходиться на Кримському півострові на площі близько 10 тис. км2. Промислові запаси Керченського залізорудного району оцінюються в 1 млрд. т. Але переважно вони представлені бурими железняками із вмістом заліза менше 40%. Освоює родовище АТ «Камиш-Бурунський залізорудний комбінат». На даний час видобуток проводиться в незначних кількостях, оскільки через низький вміст заліза він не рентабельний. Приазовський залізорудний район ще не освоюється, тому є резервною сировинною базою. Запаси цього району оцінюються в 3 млрд. т, з яких не менше 0,9 млрд. – легкозбагачувані магнетитові кварцити. У 70-80-ті роки минулого століття були підготовлені до експлуатації три родовища: Маріупольське, Куксунгурське і Васиновське. З приазовських руд можна одержувати залізорудні концентрати із вмістом заліза 69-72% (табл. 2). Із табл. 2 видно, що за останні роки виробництво основної залізорудної продукції стабілізується в обсягах, менших порівняно з показниками 1990 р. приблизно у 2 рази. Як закономірність також скоротилися обсяги виробництва сталі та чавуну в металургійному комплексі. Це обумовлено зниженням реалізації вітчизняної залізорудної продукції на традиційних ринках збуту. Висновки. Подальший розвиток негативних тенденцій на ринку й закономірне ускладнення геотехнічних умов видобутку залізорудної сировини з підвищенням глибини розробки може призвести в перспективі до незворотних негативних наслідків у функціонуванні гірничодобувної промисловості в цілому. Література 1. Анализ сырьевой базы металлургической промышленности. Отчет / ГП «Укрпромвнешэкспертиза». – К., 2008. – 120 с. 2. Анализ мирового и украинского рынка металлопродукции. Отчет / ГП «Укр- промвнешэкспертиза». – К., 2008. – 65 с. Надійшла до редакції 29.08.2011 р. Таблиця 2 Динаміка обсягів виробництва товарної продукції по гірничодобувних підприємствах України, тис. т Підприємства 1990 1991 1992 1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 Усього 104868,0 85538,3 75689,1 65503,0 51464,1 50740,6 47545,5 53375,8 51263,5 47979,0 56272,3 55302,4 59475,1 62953,3 65990,5 69453,6 73984,5 77259,5 71947,1 1.1. Руда залізна неагломерована КДЗРК 10674,6 8200,0 5627,7 5610,7 5105,6 4312,8 4286,8 4553,4 4234,5 4683,4 5534,2 5598,9 6052,0 6311,7 6458,0 6458,0 7100,0 7103,0 6242,0 ВАТ «Суха Балка» 4321,4 3096,2 2960,6 2335,5 2222,1 2494,0 2657,8 3045,0 2894,9 2909,5 3111,8 2902,3 2935,5 3154,7 3070,2 3240,2 3028,2 2854,1 2694,1 ш. «Центральна» (ІнГЗК) 562,1 375,3 280,8 292,2 222,1 147,2 36,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 ШУ ВАТ «Міт. Стіл.» 7831,8 5962,9 4794,6 4528,4 4080,0 2685,8 2623,1 2045,6 1498,6 728,6 1119,5 1260,0 1475,5 1597,4 1636,0 1669,2 1885,1 1980,3 1599,1 ЗАТ «ЗЗРК» 3644,0 3218,0 3051,0 3012,0 3000,0 2843,0 3106,0 3297,7 3380,0 3328,7 3525,0 3600,0 3779,8 3882,0 3910,0 4210,0 4310,0 4400,0 4500,0 МНДП «Укрмеханобр» 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 193,4 211,3 389,1 511,9 542,0 456,0 430,0 649,0 585,0 Усього 27033,9 20852,4 16714,7 15778,8 14629,8 12482,8 12709,7 12941,7 12201,4 11861,5 13679,6 13873,1 14784,8 15401,8 15504,2 16226,4 16908,3 16337,4 15035,2 1.2. Концентрат залізорудний КДЗРК 430,9 480,0 385,0 277,0 302,0 332,1 372,0 402,4 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 у т.ч. товарний 430,9 480,0 385,0 277,0 302,0 332,1 372,0 402,4 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 ВАТ «Південний ГЗК» 17169,0 14608,2 14518,0 12666,0 7839,0 5670,0 5476,0 6721,9 7751,0 7907,0 8345,0 8299,0 7629,0 7773,0 8252,0 8143,6 8710,0 8769,0 7560,0 у т.ч. товарний 10485,0 9081,3 8827,3 7407,0 4560,0 3169,1 3535,3 4142,5 4794,7 4782,7 5140,3 4794,4 4670,9 5178,8 5212,0 5136,7 5267,6 4974,0 4837,3 ВАТ «Центральний ГЗК» 5649,7 5619,3 4640,5 4622,0 3520,6 3392,6 2408,5 3763,4 3733,3 3665,4 4030,1 4248,0 4116,2 4159,1 4814,3 5325,0 5572,0 5941,3 5721,0 у т.ч. товарний 1179,5 1381,5 451,9 1093,0 954,8 1157,1 694,3 886,4 1359,8 1510,4 2134,3 2456,4 2155,2 2032,5 2602,3 3048,8 3278,2 3594,8 3672,1 ВАТ «Північний ГЗК» 18656,2 15264,3 12156,0 7412,7 5284,9 7471,6 6618,4 6965,6 5784,9 3810,9 5974,7 6564,9 7061,2 7554,7 8812,3 10678,7 11956,1 13396,3 12602,0 у т.ч. товарний 3691,3 2352,2 1247,6 580,4 414,0 611,6 622,3 732,7 531,1 563,8 972,7 406,3 1181,1 1184,2 1472,2 2582,9 1228,7 1605,9 2379,9 ВАТ «Інгулецький ГЗК» 14372,5 13119,0 13741,0 12388,1 9052,6 11075,0 10190,0 12091,0 10683,0 10790,0 11500,7 10399,8 12445,9 13727,7 14140,3 13814,5 13355,8 14023,1 12973,6 у т.ч. товарний 14372,5 13119,0 13741,0 12388,0 9052,5 11075,0 10190,0 12091,0 10683,0 10790,0 11500,7 10399,8 12445,9 13727,7 13765,2 13501,2 13013,6 13670,2 12627,5 ВАТ «Полтавський ГЗК» 11097,4 7041,3 6046,8 6238,8 5949,2 6628,8 6326,3 7322,0 6488,2 5010,4 6509,0 5190,9 6714,6 7557,4 7909,4 8313,9 9695,2 10651,6 10458,8 у т.ч. товарний 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 ГЗК ВАТ «Міт. Стіл.» 9139,7 7615,2 7093,0 5800,2 4568,9 3359,7 3106,3 2785,5 4309,6 4706,1 6002,4 6590,7 6689,4 6779,6 6927,0 7029,9 7806,7 8479,2 7802,7 у т.ч. товарний 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 ВАТ «КБЗРК» 612,6 367,5 10,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 у т.ч. товарний 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 ТОВ «Схід-Руда» 706,1 571,1 384,1 319,5 317,2 328,0 338,3 382,3 312,1 227,7 230,8 136,0 34,0 0,0 6,1 234,9 322,6 14,5 139,9 у т.ч. товарний 706,1 571,1 384,1 319,5 317,2 328,0 338,3 382,3 312,1 227,7 230,8 136,0 34,0 0,0 6,1 234,9 322,6 14,5 139,9 Усього 77834,1 64685,9 58974,4 49724,2 36834,3 38257,8 34835,8 40434,1 39062,1 36117,5 42592,7 41429,3 44690,3 47551,5 50486,3 53227,2 57076,2 60922,1 56911,9 у т.ч. товарний 30865,3 26985,1 25036,9 22064,9 15600,5 16672,9 15752,2 18637,3 17680,7 17874,6 19978,8 18192,9 20487,1 22123,2 23057,8 24504,5 23110,7 23859,4 23656,7 Закінчення табл. 2 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 2. Агломерат ВАТ «Південний ГЗК» 8500,0 6916,5 7266,0 6551,0 4066,0 3096,7 2572,0 3239,0 3767,1 4002,0 4055,0 4512,0 3872,0 3366,0 3919,3 4097,6 4652,0 5130,0 3680,0 ВАТ "КБЗРК" 2601,6 2064,0 2502,0 2354,0 806,0 663,0 370,0 18,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 ВАТ "Орджонікід. ГЗК" 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 186,5 178,0 11,9 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 Усього 19992,2 16354,9 17079,3 14935,6 8928,7 6757,5 5547,6 7043,8 8831,3 9487,1 10176,3 10924,9 10342,5 9774,7 10617,7 10805,0 12603,8 13462,8 10481,8 3. Окатиші залізорудні ВАТ "Центральний ГЗК" 4159,0 3936,3 3920,3 3288,2 2395,3 2081,9 1505,6 2547,4 2057,4 2000,0 1810,4 1690,4 1883,4 2030,0 2130,0 2150,3 2217,3 2241,4 1954,9 ВАТ "Північний ГЗК" 14099,7 12197,2 10288,6 6405,8 4641,7 6566,0 5650,1 5842,0 4974,9 3129,8 4700,5 5647,1 5545,2 5916,9 6851,4 7545,6 10106,5 11066,2 9420,5 ВАТ "Полтавський ГЗК" 9658,1 6010,6 5471,7 5554,2 5355,7 5936,9 5668,7 6570,1 5810,5 4489,4 5832,5 4614,4 6036,3 7021,5 7367,0 7756,9 8550,2 9072,3 9035,1 Усього 27916,8 22144,1 19680,6 15248,2 12392,7 14584,8 12824,4 14959,5 12842,8 9619,2 12343,4 11951,9 13464,9 14968,4 16348,4 17452,8 20874,0 22379,9 20410,5 4. Вапняк металургійний ВАТ "Новотроїцьке РУ" 3090,2 3144,8 2540,4 1784,4 1855,9 1865,7 1382,3 1315,2 1555,5 1819,2 2362,0 2102,4 2062,1 2626,7 2577,7 2226,3 2163,5 2510,6 2427,4 ВАТ "Докучаєвський ФДК" 10595,0 9024,0 8192,2 6020,4 4543,3 4443,9 4205,2 4711,0 4472,7 4720,8 4520,1 4538,5 4644,4 5489,2 5828,7 5511,9 5813,8 5830,0 5291,3 Балаклавське РУ 4505,3 4184,4 4090,0 4154,6 2892,5 2490,5 2368,5 1537,8 2184,7 1457,6 1689,2 1260,9 1121,8 1686,4 1528,7 1456,5 1768,4 1817,6 1229,8 ВАТ "Комсомольське РУ" 11870,0 11564,0 10312,0 7249,0 7390,1 6314,4 5911,5 7617,9 7023,7 6599,0 6598,6 5502,3 6314,2 6349,9 6409,1 6112,2 6642,2 7138,2 6192,7 ВАТ "КБЗРК" 3402,2 3103,4 3130,2 2352,0 1227,0 1020,0 587,0 64,2 35,2 303,4 330,5 96,3 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 Усього 33462,7 31020,6 28264,8 21560,4 17908,8 16134,5 14454,5 15246,1 15271,8 14900,0 15500,4 13500,4 14142,5 16152,2 16344,2 15306,9 16387,9 17296,4 15141,2 4.1. У тому числі доломітизований ВАТ "Новотроїцьке РУ" 1567,7 1566,9 989,3 805,8 914,4 864,9 601,5 618,9 435,7 387,4 861,7 591,2 647,8 1145,6 990,9 804,9 595,4 820,2 741,7 ВАТ "Докучаєвський ФДК" 6210,0 5277,7 4481,4 3256,4 1905,6 1779,8 1810,3 2047,3 1839,7 1861,4 2355,1 1906,0 1975,6 2332,8 2559,0 2547,9 2862,9 2572,7 2223,5 Усього 7777,7 6844,6 5470,7 4062,2 2820,0 2644,7 2411,8 2666,2 2275,4 2248,8 3216,8 2497,2 2623,4 3478,4 3549,9 3352,8 3458,3 3392,9 2965,2 5. Доломіт сирий ВАТ "Новотроїцьке РУ" 1085,0 894,3 702,7 358,8 411,6 295,8 213,9 229,5 404,7 319,2 377,9 360,9 311,2 346,5 360,3 382,9 289,6 0,0 0,0 ВАТ "Докучаєвський ФДК" 895,0 996,0 942,1 823,1 562,4 521,8 465,2 424,7 403,8 487,7 561,5 609,2 610,0 594,8 661,3 673,6 693,6 966,0 868,9 Усього 1980,0 1890,3 1644,8 1181,9 974,0 817,6 679,1 654,2 808,5 806,9 939,4 970,1 921,2 941,3 1021,6 1056,5 983,2 966,0 868,9 6. Доломіт обпалений ВАТ "Докучаєвський ФДК" 266,6 260,1 189,5 154,4 114,0 125,3 97,1 95,6 99,1 126,9 133,8 161,3 147,7 162,1 193,2 223,9 246,6 274,9 237,2 Усього 266,6 260,1 189,5 154,4 114,0 125,3 97,1 95,6 99,1 126,9 133,8 161,3 147,7 162,1 193,2 223,9 246,6 274,9 237,2

Проблеми та стратегічні пріоритети розвитку сировинної бази металургійного виробництва

Репозитарії

Схожі ресурси