Порушення норми при ступенюванні прикметників
Збережено в:
| Дата: | 2011 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української мови НАН України
2011
|
| Назва видання: | Культура слова |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37146 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Порушення норми при ступенюванні прикметників / Д. Рязанцева // Культура слова. — 2011. — Вип. 74. — С. 70-74. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-37146 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-371462012-09-08T12:10:10Z Порушення норми при ступенюванні прикметників Рязанцева, Д. Мовна норма: стале і змінне 2011 Article Порушення норми при ступенюванні прикметників / Д. Рязанцева // Культура слова. — 2011. — Вип. 74. — С. 70-74. — укр. 0201-419X http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37146 uk Культура слова Інститут української мови НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Мовна норма: стале і змінне Мовна норма: стале і змінне |
| spellingShingle |
Мовна норма: стале і змінне Мовна норма: стале і змінне Рязанцева, Д. Порушення норми при ступенюванні прикметників Культура слова |
| format |
Article |
| author |
Рязанцева, Д. |
| author_facet |
Рязанцева, Д. |
| author_sort |
Рязанцева, Д. |
| title |
Порушення норми при ступенюванні прикметників |
| title_short |
Порушення норми при ступенюванні прикметників |
| title_full |
Порушення норми при ступенюванні прикметників |
| title_fullStr |
Порушення норми при ступенюванні прикметників |
| title_full_unstemmed |
Порушення норми при ступенюванні прикметників |
| title_sort |
порушення норми при ступенюванні прикметників |
| publisher |
Інститут української мови НАН України |
| publishDate |
2011 |
| topic_facet |
Мовна норма: стале і змінне |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37146 |
| citation_txt |
Порушення норми при ступенюванні прикметників / Д. Рязанцева // Культура слова. — 2011. — Вип. 74. — С. 70-74. — укр. |
| series |
Культура слова |
| work_keys_str_mv |
AT râzancevad porušennânormipristupenûvanníprikmetnikív |
| first_indexed |
2025-07-03T18:53:36Z |
| last_indexed |
2025-07-03T18:53:36Z |
| _version_ |
1836653040543727616 |
| fulltext |
Культура слова №74’ 201170
підручниках, навчальних посібниках, наукових працях, моно-
графіях тощо». Це ще раз нагадує про важливість укладання
тлумачних та перекладних словників, довідників, енциклопе-
дій, дефіцит яких особливо відчутний у туристичній сфері, від-
повідно у туристичній термінології, яка потребує кодифікації.
Дар’я Рязанцева
ПОРУШЕННЯ НОРМИ
ПРИ СТУПЕНЮВАННІ ПРИКМЕТНИКІВ
Проблема мовної норми — одна з найактуальніших і най-
складніших у сучасній лінгвістиці. Незважаючи на величезну
кількість праць, присвячених цій проблемі, залишається ще
багато неясного, спірного, а то й зовсім не дослідженого. Ще
1936 року у вступі до доповіді, виголошеної на ІV лінгвістич-
ному з’їзді в Копенгагені, Б. Гавранек поставив питання, чи є
взагалі мовна норма і мовна культура предметом лінгвістично-
го вивчення, чи належить їх дослідження до наукових лінгвіс-
тичних завдань? У згаданій доповіді він ствердно відповів на
це запитання.
Важливою ознакою літературної мови є її стійкість. Тому й
лишаються незмінними впродовж сотень років основний лек-
сичний запас, фонетичні особливості, граматична будова. Про-
те мова, як і будь-який живий організм, постійно розвивається,
збагачується, удосконалюється. Цей процес мовознавці Празь-
кого лінгвістичного гуртка назвали «гнучкою стабільністю», а
українські лінгвісти (С. Єрмоленко, О. Тараненко, Л. Струга-
нець та ін.) — динамікою мовної норми. Це означає, що прийня-
ті норми через певні проміжки часу потребують перегляду, пе-
реоцінки. На думку Л. Булаховського, «мова «живе», а «жити»
значить мінятися, не залишаючись у попередньому стані».
Сучасна наука про мову зосереджує свою увагу на особли-
востях процесу спілкування, відтворення і сприйняття мови, на
різноманітних помилках, відхиленнях від норм.
Однією із частотних помилок в сучасній українській мові є
неправильне ступенювання прикметників. Які ж причини по-
Мовна норма: стале і змінне 71
рушення мовних норм при ступенюванні прикметників укра-
їнської мови? Які позитивні та негативні тенденції цього про-
цесу?
Порушення мовної норми може відбуватися через дію двох
чинників: позамовних та внутрішньомовних. Головним екс-
тралінгвальним чинником є демократизація усіх галузей сус-
пільного життя, яка впливає й на мову. Зокрема, розширює
свої функції літературна мова, активізується розмовна лексика,
послаблюється або зовсім відсутня цензура. Офіційний статус
української мови сприяє активному використанню можливос-
тей і ресурсів національної системи словотворення; нових за-
собів впливу шукають ЗМІ, рекламісти, з’являється мода на
слова, яка диктує естетичні смаки певної доби...
Зміни відбуваються і всередині системи. Наприклад, у по-
стійному русі перебуває граматична система мови, відтак іс-
тотного впливу зазнає граматична норма.
Парадокс існування граматичних правил у тому, що понят-
тя норми не існує без порушень норми. Помилки є природним
явищем у різних видах діяльності. Мовні помилки є наслідком
складної взаємодії різноманітних чинників або процесів, тому
їх дослідження дає змогу краще зрозуміти взаємодію мислен-
нєвих та мовних процесів людини. Як зазначав Ш. Баллі, «різ-
номанітні мовні відхилення від норми розкривають її приро-
ду і закономірності функціонування, напрямок змін, які вона
переживає». Так званий «негативний мовний матеріал» може
слугувати тим тлом, на якому чіткіше виявляються механізми
поєднання думки і слова; помилки дають змогу чіткіше окрес-
лити норму і дослідити нові мовні явища.
Основним порушенням мовної норми у сфері функціону-
вання прикметника сучасної української мови є утворення сту-
пенів порівняння від відносних та присвійних прикметників.
Як відомо, ступені порівняння можуть утворюватися не від
усіх прикметників, а лише від якісних. Проте сучасні худож-
ні, газетні, рекламні, інтернет-джерела і навіть словники по-
дають численні форми вищого та найвищого ступенів порів-
няння, утворені проти правил, із порушенням мовної норми.
Виявляється, весна може бути веснянішою, світанок — світан-
ковішим, продукт, вироблений в Америці, може бути не тільки
Культура слова №74’ 201172
американськішим порівняно з іншим таким самим товаром, але
й найамериканськішим. Чому стає можливим утворення та ви-
користання таких форм?
Розгляньмо це на прикладі відносного прикметника куль-
товий. СУМ засвідчує прикметник культовий лише у віднос-
ному значенні: ‘культовий — стос. до культу (у 1 знач.)’: На
території лаври протягом сотень років було зведено понад 80
різних кам’яних культових і цивільних споруд. Нове вживання
прикметника культовий, зокрема в текстах масмедіа, Інтер-
неті, у сучасній живомовній українській практиці, засвідчує
вживання прикметника культовий в новому, якісному, значен-
ні форми ступенів порівняння: Цей різновид плавання значно
культовіший, ніж справжній серфінг, бо для катання на цій
дошці не потрібні великі хвилі; Сучасній хореографії відомо
чимало знакових імен, але постать Моріса Бежара — одна
з найкультовіших серед нині ще живих та активних твор-
ців такого дивовижного мистецтва, як балет. Отже, із часом
відбулося розширення значення відносних прикметників та
звуження їх уживання у прямих значеннях, що сприяло набут-
тю такими словами якісного оцінного значення. Розширення
значення слів та нашарування переносних значень — одна з
головних причин порушення мовної норми при ступенюванні
прикметників, що доводять численні приклади: Євпаторія —
найкосмічніше українське місто; У нашій сфері це знаходить
вияв і в тому, що сказати якомога закрученіше й іншомовні-
ше — означає бути науковішим; Найдокументальніші спо-
гади однієї людини неспроможні відтворити ту безодню горя
і розпачу, в яку було скинуто наш народ; Та й українська мова
ще гуморніша за російську, наші приказки, прислів’я, епітети,
звороти, народна міфологія — такі дотепні, влучні, що гріх не
скористатися.
Серед інших причин порушення мовної норми при ступе-
нюванні прикметників — свідомі випадки використання по-
милок для створення певного ефекту. Найчастіше такі форми
ступенів порівняння трапляються у художній літературі: Ти ж
бо Полтава з Полтав./ Українськішої нема (І. Драч); З ярка
небо, мов з ями, здавалося нижчим і куцішим, а сам ярок —
Мовна норма: стале і змінне 73
глибшим і крутосхилішим (Г. Тютюнник). Автори вдаються
до усвідомленого відхилення від норми для того, щоб досягти
певного ефекту і передати за допомогою незвичайного слова
додатковий смисл.
Свідоме порушення граматичних норм, використання від-
носних, присвійних та порядкових прикметників у якісних зна-
ченнях спостерігаємо у рекламі та на телебаченні: Олія «Сто-
жар» — найолійніша олія; «Фейрі «Лісові ягоди» — найягід-
ніші ягоди; Сьогодні наше найтанцювальніше шоу збіглося з
Міжнародним днем танцю. Тобто ще однією причиною пору-
шення норм при ступенюванні прикметників є створення пев-
них стилістичних ефектів для увиразнення, підсилення впливу
дії слова. Чи можна вважати такі порушення мовних норм не-
гативними? Ні, адже, на думку багатьох дослідників, потреба
спілкування змушує комунікантів використовувати креативний
потенціал української морфології, приховані мовні ресурси та
можливості. Вони слугують важливим засобом забезпечення
певного комунікативного ефекту. При використанні форм сту-
пенів порівняння прикметників, нетипових словотвірних моде-
лей, за рахунок порушення норми, крім експресії, з’являється
й значення оцінки. Порушення норми виникає як конфлікт між
думкою мовця і загальноприйнятими мовними нормами. Цей
тип порушень мовної норми, на думку сучасних дослідників
(Ф. Бацевич, Т. Космеда), перебуває в полі зору прагматики.
Порушення граматичної норми при утворенні ступенів по-
рівняння прикметників також є відображенням так званого
мовного смаку епохи. Важливим видається твердження В. Ма-
тезіуса про те, що причини й наслідки мовних змін вдасться
з’ясувати лише тоді, коли «завдяки ретельному вивченню окре-
мих мов буде твердо встановлено, які явища в них у ту чи ту
добу були стабільними, а які потенційними».
Мова постійно розвивається й удосконалюється; прийняті
норми через певні проміжки часу потребують перегляду, пере-
оцінки. Основним порушенням мовної норми у сфері функціо-
нування прикметника сучасної української мови є утворення
ступенів порівняння від відносних та присвійних прикметни-
ків, що відбувається здебільшого через розширення значення
Культура слова №74’ 201174
слів та нашарування переносних значень, а також для досяг-
нення певного стилістичного ефекту, підсилення впливу ви-
словлення. Ці помилки є відображенням мовного смаку епохи
і дають змогу не лише чіткіше окреслити норму й зафіксувати
нові мовні явища, але й краще зрозуміти взаємодію складних
мисленнєвих та мовних процесів.
|